Рішення

від 12.10.2020 по справі 911/887/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2020 р.

м. Київ

Справа № 911/887/20

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Укрпромбудлізинг" (04073, м. Київ, пров. Куренівський, буд. 19/5, код ЄДРПОУ 33100334)

до Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" (08135, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Валентини Чайки, буд. 16, код ЄДРПОУ 01387432) в особі відокремленого підрозділу Тунельний загін № 4 Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" (08135, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Валентини Чайки, буд. 16, код ЄДРПОУ 01387403)

про стягнення боргу, пені та 3% річних за Договором оренди будівельних машин, механізмів та автотранспорту №82/003/2019 від 01.04.2019,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява вх. №903/20 від 13.04.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Укрпромбудлізинг" до Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" в особі відокремленого підрозділу Тунельний загін № 4 Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" про стягнення боргу, пені та 3% річних за договором оренди будівельних машин, механізмів та автотранспорту №82/003/2019 від 01.04.2019.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.04.2020 вказану позовну заяву залишено без руху.

08.05.2020 через канцелярію позивачем, на виконання ухвали Господарського суду Київської області про залишення позовної заяви без руху подано заяву б/н від 05.05.2020 про усунення недоліків позовної заяви.

Згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього кодексу малозначними справами є, зокрема, справи у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, при цьому, для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Оскільки, ціна поданого позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2020, відповідна справа є малозначною та підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Так, ухвалою від 01.06.2020 відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін, встановлено строки для подання: відповідачу - відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали; позивачу - відповіді на відзив до 26.06.2020; відповідачу - заперечень до 01.07.2020.

12.06.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання б/н від 11.06.2020 про ознайомлення з матеріалами справи.

19.06.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання №1606/18/887 від 16.06.2020 про надання сторонам часу для проведення переговорів й вирішення спору у справі №911/887/20 мирним шляхом, тобто шляхом укладення мирової угоди.

30.06.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла заява вх. №13131/20 від 30.06.2020 про відмову в укладенні мирової угоди.

Позов обґрунтований наступним:

- 01.04.2019 між Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Укрпромбудлізинг" (позивач, орендодавець) та Публічним акціонерним товариством "Київметробуд" в особі відокремленого підрозділу Тунельний загін № 4 Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" (відповідач, орендар) укладено Договір оренди будівельних машин, механізмів та автотранспорту №82/003/2019;

- на виконання умов договору позивачем відповідно до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) були надані відповідачу послуги з оренди будівельних машин на загальну суму 108997,81 грн;

- відповідач свої зобов`язання за Договором не виконав, не розрахувався за надані позивачем послуги з оренди, у зв`язку з чим, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 108997,81 грн ;

- у зв`язку з простороченням орендних платежів, позивачем, також, нараховано відповідачу пеню та 3% річних.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав, про причини неподання суд не повідомив.

Судом перевірено та встановлено, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом.

Вказаний факт підтверджується рекомендованим повідомленням № 0103272984410 від 23.04.2020 та №01032729999922 від 02.06.2020 з відмітками про вручення відповідачу ухвал Господарського суду Київської області відповідачу, а також, подачею останнім до суду клопотань.

Водночас, суд повідомляє, що Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 по 03.04.2020 на всій території України встановлено карантин.

Відповідно до п. 3 ч. 11 Глави ХІХ прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (№ 540-IX) розділ Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 такого змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Відтак, з наведеного вбачається, що строк на подання відзиву в силу положень вказаного закону був продовжений на строк дії карантину.

В той же час, відповідно ч. 4 Розділу Х Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відповідно до ч. 2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі - Закон) процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Відповідний Закон набрав законної сили 16.07.2020, а отже, 05.08.2020 у відповідача був останній день строку для подачі відзиву або заяви про продовження процесуальних строків на подання відзиву.

Водночас, у даній справі, як вже зазначалось відзиву відповідачем не подано.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відтак, у зв`язку з наведеним, суд вважає за можливе розглядати дану справу за наявними документами, оскільки вважає, що сторонам було надано всі процесуальні можливості для реалізації наданих процесуальним законом прав.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Укрпромбудлізинг" (позивач, орендодавець) та Публічним акціонерним товариством "Київметробуд" в особі відокремленого підрозділу Тунельний загін № 4 Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" (відповідач, орендар) укладено Договір оренди будівельних машин, механізмів та автотранспорту №82/003/2019 (далі - Договір), за яким орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове оплатне користування (в оренду) будівельні машини, механізми та автотранспорт, перелік яких вказано в Специфікації №1 до цього Договору (Додаток №1), яка є його невід`ємною частиною (далі - Об`єкт оренди) (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1., 2.2., 2.3. Договору орендна плата за годину оренди Об`єкту оренди визначена в специфікації №1 до цього Договору (Додаток №1), яка є його невід`ємною частиною. Розмір орендної плати може переглядатися та коригуватися за домовленістю сторін, шляхом укладання додаткових угод до цього Договору. Орендна плата перераховується орендарем щомісячно на підставі рахунку та згідно з підписаним сторонами актом про фактичний час оренди у безготівковій формі на рахунок орендодавця до 10 числа наступного місяця за звітнім.

Разом з тим п. 5.1. Договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасного проведення розрахунків за цим Договором орендар, що прострочив оплату, сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої в строк суми за кожен день прострочення день.

Відповідно до Додатку №1 до Договору №82/003/2019 від 01.04.2019 Специфікації №1 сторони погодили, що вартість оренди за одиницю механізму та за одиницю виміру ( за 1 годину) становить 367,00 грн з ПДВ.

Оскільки вимоги позивача ґрунтуються на наслідках порушення відповідачем договірних зобов`язань, в частині сплати орендної плати, а спірні правовідносини виникли з Договору оренди, до них, відповідно, застосовуються положення Глав 47-53, 58 Цивільного кодексу України, Глав 19-20, 26 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 759 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 283 Господарського кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справ вбачається що відповідно до: Акту здачі-прийняття робіт №ЛК-0000025 від 16.11.2019 (наявний в матеріалах справи) позивачем надано відповідачу послуги з надання а оренду вантажних автомобілів самоскидів на загальну суму 108997,81 грн. Вказаний акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками останніх.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором свідчить відсутність скарг та/або заперечень з боку відповідача про затримання передачі Об`єкту оренди, його невідповідності, несправності тощо.

Також в матеріалах справи наявний Рахунок-фактура №ЛК-0000030 від 16.11.2019 на суму 108997,81 грн виставлений відповідачу на виконання вимог 2.3. Договору.

Разом з тим, суд наголошує на тому, що відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, у зв`язку з цим, останній позбавив себе можливості спростувати доводи позивача та надати докази підтвердження відсутності заборгованості перед позивачем, хоча належним чином був повідомлений про розгляд даної справи судом.

Так, враховуючи подані докази, судом встановлено, що позивачем належним чином виконано умови Договору №82/003/2019 від 01.04.2019, тоді як відповідачем порушено умови вказаного Договору в частині орендної плати за надані послуги.

Отже, суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача боргу з орендної плати у розмірі 108997,81 грн доведеною, відповідачем не спростованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо нарахування пені.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відтак, позивачем за порушення грошового зобов`язання (несвоєчасної сплати орендних платежів) нараховано відповідачу пеню у розмірі 8370,12 грн за період з 11.12.2019 по 06.04.2020.

При цьому, як вже зазначалось вище згідно п. 5.1. Договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасного проведення розрахунків за цим Договором орендар, що прострочив оплату, сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої в строк суми за кожен день прострочення день

Судом зроблено розрахунок пені та встановлено, що сума пені за заявлений період є більшою за розраховану позивачем, водночас, суд не може з власної ініціативи виходити за межі позовних вимог, тому сума пені підлягає задоволенню у заявленій позивачем сумі - 8370,12 грн.

Щодо нарахування 3% річних.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 612 цього Кодексу встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Відтак, позивачем, враховуючи встановлену судом суму простроченої заборгованості, підставно нараховано відповідачу 3% річних за період прострочення платежу з 11.12.2019 по 06.04.2020 у розмірі 1054,76 грн.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 3% річних встановив, що він є арифметично вірним, а тому нарахована позивачем до стягнення сума 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі у розмірі 1054,76 грн.

Отже, підсумовуючи викладене, суд доходить висновків про повне задоволення позову та стягнення з відповідача 108997,81 грн боргу, 8370,12 грн пені та 1054,76 грн 3% річних.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" (08135, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Валентини Чайки, буд. 16, код ЄДРПОУ 01387432) в особі відокремленого підрозділу Тунельний загін № 4 Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" (08135, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Валентини Чайки, буд. 16, код ЄДРПОУ 01387403) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Укрпромбудлізинг" (04073, м. Київ, пров. Куренівський, буд. 19/5, код ЄДРПОУ 33100334) 108997,81 грн боргу, 8370,12 грн пені, 1054,76 грн 3% річних, а також 2102,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 12.10.2020.

Суддя А.Ф. Черногуз