Ухвала

від 13.10.2020 по справі 911/3513/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"13" жовтня 2020 р. м. Київ Справа № 911/3513/16

Суддя Господарського суду Київської області Янюк О.С. розглянувши

заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Нова Лінія-Північ Демчана Олександра Івановича

про вжиття заходів забезпечення позову

у справі

за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Нова Лінія-Північ Демчана Олександра Івановича, м. Київ

до 1) ОСОБА_1 , м. Київ

2) ОСОБА_2 , м. Острог Рівненської області

3) ОСОБА_3 , м. Чернігів

4) ОСОБА_4 , м. Городице Чернігівської області

про покладення субсидіарної відповідальності

у відокремленому провадженні в межах справи №911/3513/16

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Нова Лінія-Північ (07101, Київська обл., м. Славутич, Московський квартал, буд. 3, ідентифікаційний код 34258455)

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Київської області (далі - суд) перебуває справа №911/3513/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Нова Лінія-Північ (далі - ТОВ Нова Лінія-Північ , банкрут), провадження у якій порушено ухвалою суду від 30.01.2017 за заявою Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк (далі - АТ КБ Приватбанк ).

Постановою суду від 23.06.2017, зокрема, визнано банкрутом ТОВ Нова Лінія-Північ та відкрито його ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича (свідоцтво №1732 від 11.11.2015) та вирішено інші процесуальні питання по справі.

04.03.2019 через канцелярію суду звернувся ліквідатор ТОВ Нова Лінія-Північ із заявою №02-01/26-104 від 04.03.2019 (вх. №4362/19 від 04.03.2019) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ Нова Лінія-Північ у зв`язку з доведенням до банкрутства на керівників та учасників боржника, із урахуванням заяви №02-01/26-114 від 11.07.2019 (вх. №13669/19 від 12.07.2019), а саме, на ОСОБА_1 (далі-відповідач-1, ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 07.10.2019, яка залишена в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2020, у задоволенні вищевказаної заяви відмовлено. Проте, постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020, зокрема, вищевказані судові рішення скасовані, а справу №911/3513/16 у скасованій частині постановлено передати на новий розгляд.

Ухвалою суду від 30.06.2020 вирішено здійснювати розгляд заяви за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.07.2020.

На підставі ст. 183 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у підготовчому засідання неодноразово оголошувалась перерва. Чергове засідання призначено на 26.10.2020.

09.10.2020 через канцелярію суду ліквідатором ТОВ Нова Лінія-Північ подано заяву №02-26/142 від 09.10.2020 (вх. №214/20 від 09.10.2020) про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме:

частку 19192/100000 будівлі критого ринку, загальною площею (кВ.м.): 1 879,9, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на підставі договору про поділ нерухомого майна №2085 від 01.07.2010, посвідченого приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Київської області Хусалімова Л.В.;

квартиру (нежиле приміщення), загальною площею (кв.м.): 70,5, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 на підставі договору про поділ нерухомого майна №2085 від 01.07.2010, посвідченого приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Київської області Хусалімова Л.В.;

квартиру, загальною площею (кв.м.): 88,5, житловою площею (кв.м.): 56,3, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_5 на підставі договору дарування квартири, серія та номер: 1200, виданий 04.10.2019, видавник: Ткаченко В.Л., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Проте, у період з 14.09.2020 по 09.10.2020 суддя Янюк О.С. перебувала у відпустці (наказ №111-ВП від 31.08.2020), а відтак, вищевказана заява розглядається після виходу судді з відпустки.

Згідно ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених ст. 136 ГПК України, а саме, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити: виконання рішення суду; ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №910/7338/19, від 01.10.2020 у справі №925/1159/19).

Так, в обґрунтування поданої заяви ліквідатор зазначає, що під час проведення процедури банкрутства у період з 18.01.2013 по 18.02.2014 колишнім керівником боржника ОСОБА_1 із рахунків ТОВ Нова Лінія-Північ здійснювалось перерахування грошових коштів підприємства при наявності у той час кредитних зобов`язань перед АТ КБ Приватбанк . У зв`язку із чим, звернувся до суду із відповідною заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, у тому числі і на ОСОБА_1 . Проте, під час розгляду вказаної заяви, відповідачем-1 вживались дії по відчуженню майна з метою ускладнення виконання або невиконання в цілому можливого рішення суду. Таким чином, вважає, що вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 , значно знизить ризик ускладнення виконання чи невиконання рішення суду. За таких обставин, просить суд заяву задовольнити. На підтвердження викладених у заяві обставин, ліквідатором надано суду інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (далі - Державний реєстр) станом на 14.07.2020.

Проаналізувавши зазначене, обставини викладені ліквідатором та надані на їх підтвердження докази, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 2,3 ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Таким чином, у разі задоволення відповідної заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності, відповідач-1 зобов`язаний буде відшкодувати боржнику відповідну суму коштів, присуджену до стягнення.

Відповідно до інформації з Державного реєстру станом на 14.07.2020 та 12.10.2020 вбачається, що ОСОБА_1 на час звернення ліквідатора із вищевказаною заявою до суду (04.03.2019) належало нерухоме майно, а саме: квартира (нежиле приміщення), загальною площею (кв.м.): 70,5, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; квартира, загальною площею (кв.м.): 88,5, житловою площею (кв.м.): 56,3, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Проте, 04.10.2019 (тобто, під час розгляду відповідної заяви ліквідатора) ОСОБА_1 здійснено відчуження нерухомого майна, а саме, квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 іншій особі - ОСОБА_5 . Зазначені дії відповідача-1 свідчать про існування ймовірності того, що ОСОБА_1 можуть вчинятись відповідні дії щодо відчуження іншого належного йому на праві власності майна, що ускладнить або унеможливить виконання в повній мірі судового рішення у цій справі (у разі задоволення заяви).

Таким чином, судом встановлено, наявність зв`язку між заявленим заходом забезпечення позову та предметом вимоги ліквідатора, а надані докази вказують на ймовірність істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у майбутньому. Крім того, суд вважає, що обраний ліквідатором захід забезпечення позову як накладення арешту на відповідне нерухоме майно відповідає критеріям розумності та адекватності.

Щодо забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, то суд зазначає, що накладення арешту на відповідне нерухоме майно ніяким чином не впливатиме на здійснення відповідачем-1 володіння та користування майном, а лише встановить заборону його відчуження.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на квартиру (нежиле приміщення), загальною площею (кв.м.): 70,5, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, що підтверджується інформацією з Державного реєстру, станом на 12.10.2020.

Щодо накладення арешту на інше нерухоме майно, яке визначено у заяві, то суд зазначає, що відповідно до інформації з Державного реєстру останнє не належить відповідачу-1 на праві власності, а обставин, які б вказували на необхідність накладення арешту на відповідне нерухоме майно, яке перебуває у власності третіх осіб, у своїй заяві ліквідатором не наведено. Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ліквідатора у цій частині.

Ураховуючи зазначене, керуючись ст.ст. 74, 76-79, 136-140, 234-235, 255 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Нова Лінія-Північ (ідентифікаційний код 34258455) Демчана Олександра Івановича (свідоцтво №1732 від 11.11.2015) №02-26/142 від 09.10.2020 (вх. №214/20 від 09.10.2020) про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити частково.

2. Накласти арешт на нерухоме майно, а саме, квартиру (нежиле приміщення), загальною площею (кв.м.): 70,5, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на підставі договору про поділ нерухомого майна №2085 від 01.07.2010, посвідченого приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Київської області Хусалімова Л.В.

3. В іншій частині заяви - відмовити.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю Нова Лінія-Північ (07101, Київська обл., м. Славутич, Московський квартал, буд. 3, ідентифікаційний код 34258455)

Боржник: Ісхаков Ільгіз Енгельович ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України, ухвала набрала законної сили 13.10.2020 та згідно ст. 255 ГПК України може бути оскаржена протягом 10 днів у порядку, передбаченому ст.ст. 256-257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень ГПК України.

Ухвала є виконавчим документом та дійсна для пред`явлення до виконання до 14.10.2023.

Суддя О.С. Янюк

Ухвалу підписано 13.10.2020.