Рішення

від 05.10.2020 по справі 156/875/18

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

156/875/18

2/154/184/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2020 року м. Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Каліщука А.А.

за участю секретаря судового засідання Процюк Н.Р., Павлович Ю.М.

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Сєчки Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Володимир-Волинського міського суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Фермерського господарства Сад про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом до Фермерського господарства Сад про відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що займається бджільництвом та має пасіку українських степових бджіл із 30-40 сімей, яка розташована на належній йому присадибній ділянці в с. Кропивщина, Іваничівського району, Волинської області. 11.05.2017 року близько 18 години ним було виявлено масову загибель бджіл на його пасіці у кожному із 35 вуликів. Після виявлення масової загибелі бджіл, ним було викликано поліцію на місце події та представників санітарно-ветеринарної медицини. Оскільки в цей час поблизу не було жодних квітучих рослин на полях, то ж причиною загибелі бджіл могла бути тільки обробка агрохімікатами квітучого яблуневого саду в с. Нова Лішня на відстані до 2 кілометрів від пасіки, котрий належить Фермерському господарству Сад . Після складання поліцейськими акту про загибель бджіл ними було здійснено виїзд до фермерського господарства, де керуючий садом ОСОБА_2 пояснив, що ним проводилась обробка яблуневого саду під час масового польоту бджіл з 12 год. до 18 год. 30 хв. добривом Карбамід, інсектицидом Каліпсо і фунгіцидом Мерпан і не попереджав про це нікого.

Однак, відповідно до вимог Законів України Про бджільництво , Про пестицидні агрохімікати , Про захист рослин при проведенні обробки господарство має за три дні попередити органи місцевого самоврядування і пасічників про час, місце і способи обробки, із зазначенням отрутохімікату і його дії, і вказує час ізоляції бджіл. Крім того, вказані Закони не допускають обробку квітучих медоносів і пилконосів під час масового польоту бджіл. Несанкціоновані обробки саду агрохімікатами проводились керівництвом ФГ Сад також 27.04.2018 року та 02.05.2018 року. Внаслідок умисних протиправних дій ФГ Сад йому було завдано матеріальної та моральної шкоди, оскільки в період з 11.05.2017 року по 1.07.2017 року було втрачено 80-90 відсотків льотних бджіл та виведено пасіку із медозбору на 50 днів, що призвело до недоотримання бджолопродукції і бджолосімей (приріст).

Позивач просить стягнути із ФГ Сад матеріальну шкоду в сумі 96150,00 грн., моральну шкоду в сумі 50000,00 грн., а також судові витрати.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, в обгрунтування надав пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві. Додатково пояснив, що Держпроспоживслужба у бджолах не виявила пестицидів, однак вони були виявлені у суцвіттях. Не має доказів, що бджоли загинули від пестицидів, оскільки не має можливості провести таку експертизу в Україні.

Представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав. Пояснив, що ФГ Сад протягом 10 років використовує препарат карбамід та каліпсо для кропіння саду і жодних нарікань від пасічників не було. Відповідно до інструкцій дані препарати є сертифіковані в Україні та безпечні для комах. Позивач не надав суду жодних доказів, котрі б підтверджували його вимоги, а також не довів причинного зв`язку між діями відповідача та загибелю бджіл, тому просить відмовити у задоволенні позову.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що позивач звертався у Держпроспоживслужбу, оскільки хотів визначити процент загибелі бджіл, однак це не входить у її повноваження. Підтвердила, що вона була у складі комісії, однак не бачила загиблих бджіл, оскільки вони загинули 11.05.2017 р., а вона була із членами комісії у позивача 19.05.2017 р. Препарат каліпсо можна застосовувати вдень при похмурій погоді, або коли температура повітря менша 10 градусів. Також можна застосовувати цей препарат з 18 год. по 22 год. Під час цвітіння рослин можна застосовувати цей препарат, якщо це загрожує рослині, при похмурій погоді та температурі повітря менше 10 градусів. Препарат каліпсо також можна обробляти сад, оскільки це передбачено переліком для використання пестицидів. Проводилась експертиза, однак у загиблих бджолах не знайли пестицидів, а виявили їх у суцвіттях рослин.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що 12.05.2017 р. до Держпродспоживслужби надійшло звернення від позивача про загибель бджіл на його пасіці. Було направлено спецілістів, складено акт та відібрано проби бджіл та цвіту дерев у ФГ Сад та направлено на дослідження. Позивач також хотів визначити процент загибелі бджіл, однак такої методики не має. Особа, котра здійснює кропіння саду, самостійно повідомляє пасічників або сільську раду. Держпродспоживслужба не уповноважена давати дозвіл на кропіння саду.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що 12.05.2017 р. до нього звернувся позивач, який повідомив про загибель бджіл на його пасіці. 12.05.2017 р. на місце події виїхала комісія Держпродспоживслужби та відібрала проби загиблих бджіл, а також проби суцвіття у ФГ Сад . Препарат крабамід, каліпсо зареєстровані в Україні та дозволені для використання.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що у нього був один вулик із бджолами, котрі приблизно 10.05.2017 р. також загинули.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що зі слів ОСОБА_1 йому відомо про загибель бджіл на пасіці внаслідок кропіння відповідачем саду. Не бачив скільки загинуло бджіл, оскільки не був на пасіці.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що у травні 2017 р. у нього загинули бджоли. Також відомо, що у ОСОБА_10 в цей день загинули бджоли. З приводу загибелі бджіл вони звертались у поліцію, однак провадження у справі було закрито, оскільки відсутній склад кримінального правопорушення.

Свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що він є приватним підприємцем і відповідно до укладеного договору із ФГ Сад він здійснює догляд за садом, в тому числі проводить кропіння перпаратом каліпсо, мерпан. Дані препарати є безпечні для кропіння і він їх постійно використовує. Зазвичай проводить кропіння саду у вечірній час. 11.05.2017 р. було холодно і ввечері мав бути дощ, а тому він здійснив кропіння саду вдень. Дані препарати можна використовувати в період коли цвітут дерева. Від ФГ Сад до пасіки позивача близько 2 км. Поруч ФГ Сад є пасіка, однак у них бджоли не загинули.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що він є землевпорядником сільської ради. Підтвердив, що до нього телефонував представник ФГ Сад , який сказав, що буде кропити дерева. Він телефонував до ОСОБА_1 , щоб повідомити про те, що ФГ Сад буде кропити дерева, однак він не підняв трубку. Відстань від пасіки ОСОБА_12 до ФГ Сад становить близько 2 км. Поруч також є ТзОВ П`ятидні , ПП Луга-Нова , котрі обробляють землі та використовують сільськогосподарську техніку. До цього часу ніколи не було нарікань на діяльність ФГ Сад , а також таких нарікань не було і після цього.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що у 2017 р. він був сільським головою Старолішнянської сільської ради. До нього звертався ОСОБА_1 із заявою про надання інформації про те, чи повідмляло ФГ Сад про кропіння саду. До 2017 р. ФГ Сад не повідомляло сільську раду про те, що буде здійснювати обробіток саду.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що у травні 2017 р. він приїжджав до ОСОБА_1 та бачив, що загинули бджоли у кількості приблизно жменя.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що його тітка ОСОБА_16 мала пасіку, а він їй допомагав на пасіці. Тітка розповідала, що у с. Кропивщина загинули бджоли, однак у тітки бджоли не загинули. Пасіка тітки знаходиться від ФГ Сад приблизно 250 метрів.

Свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що він має пасіку, котра знаходиться від ФГ Сад приблизно 1 км. У травні 2017 р. у нього бджоли не гинули. Було декілька загиблих бджіл (3 - 4), однак це не було масово.

Свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що він 11.05.2017 р. на своїй пасіці виявив загиблих бджіл. Він звернувся до ОСОБА_1 , котрий також сказав, що у нього загинули бджоли. Через декілька днів до нього телефонував ОСОБА_1 і просив подивитись чи не кропить вночі дерева ФГ Сад . Він вийшов і бачив, що ФГ Сад кропить дерева. Жодного разу не попереджали про кропіння дерев.

Свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що весною 2017 р. в с. Стара Лішня, Іваничівського району, Волинської області у нього на пасіці загинули бджоли. Усього бджіл було 10 вуликів.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що у 2017 р. у нього був один вулик бджіл, котрі весною загинули. Також зі слів невістки ОСОБА_21 відомо, що в них теж гинули бджоли у травні 2017 р.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 12, 13 Закону України Про бджільництво фізична або юридична особа з метою зайняття бджільництвом формує пасіку з бджолиних сімей, яка може мати підсобне приміщення, інвентар і обладнання та розміщується на відповідній земельній ділянці.

З метою обліку пасік та здійснення лікувально-профілактичних заходів на кожну пасіку видається ветеринарно-санітарний паспорт. Форма паспорта і порядок його видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики. Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Згідно з ст. 17 даного Закону України облік бджолиних сімей та їх продуктивності ведеться за результатами осінніх і весняних перевірок у встановленому порядку.

Обгрунтовуючи завдання шкоди, позивач посилається на те, що кропіння відповідачем саду шкідливими пестицидами (каліпсо, карбамід, мерпан), котрі заборонені до використання та порушення вимог Закону України Про бджільництво , Пестицидні агрохімікати , Про захист рослин призвело до загибелі бджіл, внаслідок чого позивачеві спричинені збитки.

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

З наданого позивачем ветеринарно-санітарного паспорта №15, виданого 06.05.2010 р. встановлено, що ОСОБА_1 є власником пасіки у кількості 21 бджолосім`я, котра знаходиться в с. Кропивщина, Іваничівського району, Волинської області.

Із акту від 20.05.2017 р. вбачається, що даний документ складений ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 щодо загибелі бджіл на пасіці ОСОБА_1 11.05.2017 р., внаслідок кропіння ФГ Сад дерев препаратом карбомід, каліпсо, марпан.

Актом складеним начальником Іваничівської районної дердавної лікарні ветеринарної медицини, головного спкціаліста Управління Держпродспоживслужби, головного спеціаліста відділу агропромислового розвитку РДА підтверджується, що на пасіці ОСОБА_1 , котра знаходиться в с. Кропивщина та складається із 35 вуликів, виявлено загиблі бджоли. Під час даного обстеження була відібрана проба бджіл для встановлення причин загибелі. Також було відібрано суцвіття яблунь із саду в якому 11.05.2017 р. оброблялись дерева пестицидами. Дані проби направлені на дослідження у обласну ветеринарну лабораторію.

Судом встановлено, що позивач звертався до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з приводу загибелі бджіл.

Із листа Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 26.06.2017 р. вбачається, що такі препарати, як карбамід, каліпсо, мерпан дозволені до використання в Україні.

Відповідно до наказу Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 30.01.2001 р. №9 Про затвердження Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл при захворюванні або загибелі бджолиних сімей бджолярі незалежно від форми власності пасік зобов`язані негайно повідомити фахівця ветеринарної медицини, який обслуговує господарство (населений пункт).

Фахівець ветеринарної медицини організовує огляд усіх бджолиних сімей, виявляє хворих і встановлює причини захворювання, визначає джерела, шляхи заносу, ступінь поширення інфекції (інвазії) та вживає необхідних заходів.

Для уточнення діагнозу відбирає і направляє в лабораторію ветеринарної медицини на дослідження паталогічний матеріал відповідно до Павил відбору зразків паталогічного матеріалу. У випадку загибелі бджіл від пестицидів, розмір нанесених збитків встановлюється комісією, яка створюється органами виконавчої влади та розслідує обставини на місці, складає акт із зазначенням винних осіб.

Крім того, із листа Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області від 10.05.2018 р. встановлено, що у 2017 р. звернень приватних підприємців з навколишніх населених пунктів до Іваничівського районного управління Держпродспоживслужби, Іваничівської селищної ради з приводу загибелі бджіл не надходило.

Також спеціалістами Іваничівської районної державної лікарні ветеринарної медицини проведено обстеження пасіки з відбором підмору бджіл для здійснення хіміко-токсологічного дослідження на вивлення пестицидів та встановлення причини отруєння бджіл.

Із звіту ДУ Волинська регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини про результати дослідження біологічного (паталогічного) матеріалу №4 від 19.05.2017 р. встановлено, що із даної проби підмору бджіл пестицидів не виявлено.

Звітом ДУ Волинська регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини про результати дослідження біологічного (паталогічного) матеріалу №5 від 19.05.2017 р. підтверджується, що із даної проби суцвіття яблунь виявлено пестициди з групи синтетичних сполук.

Статтею 38 Закону України Про бджільництво передбачено, що відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва несуть особи, винні у неповідомленні (приховуванні) або наданні неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів захисту рослин.

Відповідно до ст. 39 вищенаведеного Закону, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про бджільництво, відшкодовується в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з ч.1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З аналізу змісту наведених норм вбчається, що відшкодування особі майнової шкоди, зокрема збитків, здійснюється у випадку наявності порушеного цивільного права особи та причинного зв`язку між порушенням права і збитками.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Таким чином, позивач в силу наведених правових норм повинен довести, що з вини відповідача йому завдана майнова та моральна шкода та вона перебуває в прямому причинному зв`язку із неправомірними діями відповідача.

Проте, на думку суду, позивач не надав суду достатніх доказів, які б підтвердили, що саме неправомірними діями відповідача було порушено право позивача та наявність причинного зв`язку між неправомірними діями відповідача та загибеллю бджіл, внаслідок чого, як стверджує позивач, йому було заподіяно майнову та моральну шкоду.

Згідно з ст. 37 Закону України Про бджільництво фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов`язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.

В судовому засіданні представник відповідача визнав, що в порушення вимог даної норми, представники ФГ Сад здійснюючи 11.05.2017 р. обробку дерев пестицидами, не попередили про це пасічників, котрі мають пасіки поблизу оброблювальних площ.

Таким чином, відповідачем допущено порушення вимог ст. 37 Закону України Про бджільництво в частині несповіщення про дату обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату, котрим оброблявся сад.

При цьому, суду не надано жодних доказів того, що саме це порушення призвело до загибелі бджіл позивача, тобто такі дії відповідача перебувають у причинному зв`язку із заподіяною шкодою.

Водночас, із звіту ДУ Волинська регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини про результати дослідження біологічного (паталогічного) матеріалу №4 від 19.05.2017 р. вбачається протилежне.

Зокрема, за результатами дослідження паталогічного матеріалу встановлено, що із даної проби підмору бджіл пестицидів не виявлено, що спростовує твердження позивача про вину відповідача у заподіянні йому шкоди та причинний зв`язок між діями відповідача та загибеллю його бджіл.

Сам лише звіт про результати дослідження біологічного (паталогічного) матеріалу №5 від 19.05.2017 р. відповідно до якого із проби суцвіття яблунь виявлено пестициди з групи синтетичних сполук, без виявлення пестицидів у підморі бджіл, не доводить вину відповідача у заподіянні шкоди та причинний зв`язок між діями відповідача та загибеллю бджіл.

Таким чином, наведені доводи позивача про те, що в результаті неправомірних дій відповідача, зокрема обробки дерев пестицидами, загинули його бджоли, внаслідок чого йому заподіяно майнову та моральну шкоду є припущенням і жодними доказами не підтвердженні.

При цьому, самі лише пояснення свідків, без наявності інших достатніх доказів, без взаємного зв`язку доказів в їх сукупності, не підтверджують причинний зв`язок між діями відповідача та заподіяною шкодою, а лише підтверджують факт загибелі бджіл, що не є достанім для висновку, що саме неправомірними діями відповідача заподіяно шкоду позивачу.

Також доводи позивача про неможливість проведення експертизи з підстав, що таку експертизу не проводять в Україні, жодним чином не підтверджує наявність причинного зв`язку між діями відповідача та завданою позивачу шкодою.

Крім того, ухвала Іваничівського районного суду Волинської області від 24.03.2020 р. про скасування постанови слідчого Іваничівського ВП ГУНП у Волинській області Гіля В.Р. від 15.02.2018 р. про закриття кримінального провадження № 42017031060000059 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 251 КК України не доводить вину відповідача у вчиненні неправомірних дій щодо позивача та не підтверджує наявність причинного зв`язку між діями (неправомірними) відповідача та завданою позивачу шкодою.

За таких обставин, наведені позивачем докази в їх сукупності не дають підстав вважати доведеними обставини на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 12,81,89,265 ЦПК України, суд,

ухвалив :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Фермерського господарства Сад про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , проживає провулок АДРЕСА_1 .

Відповідач: ФГ Сад , КОД ЄДРПОУ 32701715, ІПН 327017103122, смт. Ратне, Волинської області, вул. Шкільна, 9.

Головуючий:/підпис/

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя А.А. Каліщук