Справа № 156/875/18 Головуючий у 1 інстанції: Каліщук А. А. Провадження № 22-ц/802/1253/20 Категорія: 44 Доповідач: Бовчалюк З. А.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 грудня 2020 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Бовчалюк З.А.,
суддів - Здрилюк О.І., Осіпука В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Сад про відшкодування майнової та моральної шкоди, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 05 жовтня 2020 року,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ФГ Сад про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що займається бджільництвом та має пасіку українських степових бджіл із 30-40 сімей, яка розташована на належній йому присадибній ділянці в с. Кропивщина, Іваничівського району, Волинської області. 11.05.2017 року близько 18 години ним було виявлено масову загибель бджіл на його пасіці у кожному із 35 вуликів. Після виявлення масової загибелі бджіл, ним було викликано поліцію на місце події та представників санітарно-ветеринарної медицини. Оскільки в цей час поблизу не було жодних квітучих рослин на полях, то ж причиною загибелі бджіл могла бути тільки обробка агрохімікатами квітучого яблуневого саду в с. Нова Лішня на відстані до 2 кілометрів від пасіки, котрий належить Фермерському господарству Сад . Після складання поліцейськими акту про загибель бджіл ними було здійснено виїзд до фермерського господарства, де керуючий садом ОСОБА_2 пояснив, що ним проводилась обробка яблуневого саду під час масового польоту бджіл з 12 год. до 18 год. 30 хв. добривом Карбамід, інсектицидом Каліпсо і фунгіцидом Мерпан і не попереджав про це нікого.
Відповідно до вимог ЗУ Про бджільництво , Про пестицидні агрохімікати , Про захист рослин при проведенні обробки господарство має за три дні попередити органи місцевого самоврядування і пасічників про час, місце і способи обробки, із зазначенням отрутохімікату і його дії, і вказує час ізоляції бджіл. Крім того, вказані Закони не допускають обробку квітучих медоносів і пилконосів під час масового польоту бджіл. Несанкціоновані обробки саду агрохімікатами проводились керівництвом ФГ Сад також 27.04.2018 року та 02.05.2018 року. Внаслідок умисних протиправних дій ФГ Сад йому було завдано матеріальної та моральної шкоди, оскільки в період з 11.05.2017 року по 1.07.2017 року було втрачено 80-90 відсотків льотних бджіл та виведено пасіку із медозбору на 50 днів, що призвело до недоотримання бджолопродукції і бджолосімей (приріст).
Просить стягнути із ФГ Сад майнову шкоду в сумі 96150,00 грн., моральну шкоду в сумі 50000,00 грн., а також судові витрати.
Рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 05 жовтня 2020 року в задоволені позову в даній справі відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати це рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач ФГ Сад просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду в даній справі залишити без змін.
Відповідно до вимог ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України справу розглянуто без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.5 ст.268, ст.381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції-без змін.
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив із бездоказовості та безпідставності тверджень позивача, що в результаті неправомірних дій відповідача, зокрема обробки дерев пестицидами, загинули бджоли позивача, внаслідок чого йому заподіяно майнову та моральну шкоду.
Такі висновки суду зроблені з врахуванням встановлених обставин справи та у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що регулюють дані правовідносини.
З наданого позивачем ветеринарно-санітарного паспорта №15, виданого 06.05.2010 р. встановлено, що ОСОБА_1 є власником пасіки у кількості 21 бджолосім`я, котра знаходиться в с. Кропивщина, Іваничівського району, Волинської області.
Із акту від 20.05.2017 р. вбачається, що даний документ складений ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 щодо загибелі бджіл на пасіці ОСОБА_1 11.05.2017 р., внаслідок кропіння ФГ Сад дерев препаратом карбомід, каліпсо, марпан.
Актом складеним начальником Іваничівської районної державної лікарні ветеринарної медицини, головного спеціаліста Управління Держпродспоживслужби, головного спеціаліста відділу агропромислового розвитку РДА підтверджується, що на пасіці ОСОБА_1 , котра знаходиться в с. Кропивщина та складається із 35 вуликів, виявлено загиблі бджоли. Під час даного обстеження була відібрана проба бджіл для встановлення причин загибелі. Також було відібрано суцвіття яблунь із саду, належного відповідачу, в якому 11.05.2017 р. оброблялись дерева пестицидами. Дані проби направлені на дослідження у обласну ветеринарну лабораторію.
Судом встановлено, що позивач звертався до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з приводу загибелі бджіл.
Із листа Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 26.06.2017 р. вбачається, що такі препарати, як карбамід, каліпсо, мерпан дозволені до використання в Україні.
З листа Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області від 10.05.2018 р. встановлено, що у 2017 р. звернень приватних підприємців з навколишніх населених пунктів до Іваничівського районного управління Держпродспоживслужби, Іваничівської селищної ради з приводу загибелі бджіл не надходило.
Також спеціалістами Іваничівської районної державної лікарні ветеринарної медицини проведено обстеження пасіки з відбором підмору бджіл для здійснення хіміко-токсологічного дослідження на виявлення пестицидів та встановлення причини отруєння бджіл.
Із звіту ДУ Волинська регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини про результати дослідження біологічного (паталогічного) матеріалу №4 від 19.05.2017 р. встановлено, що із даної проби підмору бджіл пестицидів не виявлено.
Звітом ДУ Волинська регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини про результати дослідження біологічного (паталогічного) матеріалу №5 від 19.05.2017 р. підтверджується, що із даної проби суцвіття яблунь виявлено пестициди з групи синтетичних сполук.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.( ст. ст. 12, 81 ЦПК України).
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначав,що внаслідок умисних протиправних дій ФГ Сад йому було завдано матеріальної та моральної шкоди, оскільки в період з 11.05.2017 року по 1.07.2017 року було втрачено 80-90 відсотків льотних бджіл та виведено пасіку із медозбору на 50 днів, що призвело до недоотримання бджолопродукції і бджолосімей (приріст).
Згідно з частинами першою-третьою статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Шкода, заподіяна особі або майну підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
Виходячи з положень цієї статті для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Тобто зазначена норма передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є правовою підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 30 Закону України Про бджільництво юридичні та фізичні особи, які провадять діяльність, що впливає або може вплинути на стан бджіл, зобов`язані забезпечити їх охорону.
Юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин, зобов`язані дотримуватися діючих нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь.
Частиною другої статті 37 Закону України Про бджільництво визначено, що фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов`язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.
Ці ж вимоги містяться в інструкції п.7.1.2 Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженого наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 30.01.2001 року № 9.
Наданими позивачем доказами не доведено, що недотримання відповідачем вимог частини другої статті 37 Закону України Про бджільництво стало причиною загибелі бджіл, які перебували у володінні позивача.
Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та загибеллю бджіл, які належать позивачу.
Як доказ відсутності вини відповідача у заподіяних збитках слугує звіт про результати дослідження біологічного (паталогічного матеріалу) № 4 від 19 травня 2017 року про відсутність пестицидів у наданій пробі підмору бджіл.
Твердження апелянта про те, що ухвалою слідчого судді Іваничівського районного суду Волинської області від 24 березня 2020 року про скасування постанови слідчого СВ Іваничівського ВП ГУ НП у Волинській області Гіля В.П. від 15 лютого 2018 року про закриття кримінального провадження № 42017031060000059 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 251 КК України підтверджується винність дій відповідача є безпідставними.
Як вбачається з мотивувальної частини згаданої ухвали, підставою для скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження слугувало те, що слідчий прийняв рішення передчасно, недостатньо повно встановивши обставини справи, в ході продовження проведення досудового розслідування не провів необхідний слідчих дій, про які було зазначено в ухвалі слідчого судді від 22 грудня 2017 року.
Згадана ухвала не доводить вину відповідача у вчиненні неправомірних дій щодо позивача та не підтверджує наявність причинного зв`язку між діям ( протиправними) відповідача та завданню позивачу шкоди.
Суд першої інстанції дав правильну оцінку показам свідків та обґрунтовано вказав, що самі лише покази свідків без наявності інших належних доказів не підтверджують причинний зв`язок між діями саме відповідача та заподіяною шкодою, а лише підтверджують факт загибелі бджіл, що не є достатнім для висновку, що саме неправомірними діями відповідача заподіяно шкоду позивачу.
Всупереч вимогам ст.ст. 76-81 ЦПК України, позивачем не надано беззаперечних доказів того, що внаслідок винної поведінки саме відповідача по справі, було спричинено загибель бджіл, чим в свою чергу було спричинено майнову шкоду позивачу.
Відповідно до ч. 2ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;у принижені честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що фізична чи юридична особа має право на відшкодування в повному обсязі майнової шкоди, завданої її майну, а також на відшкодування моральної шкоди, завданої у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна особою, яка її завдала, у разі якщо дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
Оскільки підстави для відшкодування позивачу ОСОБА_1 майнової шкоди відсутні, той відсутні підстави для відшкодування йому моральної шкоди.
З врахуванням викладено суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано констатував про відсутність підстав для задоволення позову.
Висновки суду ґрунтуються на повно і всебічно з`ясованих обставинах справи, перевірених належними доказами, на які є покликання в рішенні суду і яким суд дав правильну юридичну оцінку.
Доводи апеляційної скарги про обґрунтованість позовних вимог є власним тлумаченням встановлених обставин справи, були предметом дослідження суду першої інстанції і їм суд в сукупності з іншими доказами по справі дав правильну юридичну оцінку.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність ухваленого рішення не впливають.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухваленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування.
За змістом частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою прийняття постанови у даній справі є 29 грудня грудня 2020 року, тобто дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 268 ч.ч.4, 5, 367, 369, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 05 жовтня 2020 року, в даній справі-без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Головуючий
Судді
Суд | Волинський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.12.2020 |
Оприлюднено | 30.12.2020 |
Номер документу | 93889193 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Волинський апеляційний суд
Бовчалюк З. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні