Рішення

від 13.10.2020 по справі 280/5137/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 жовтня 2020 року Справа № 280/5137/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖМЕТГРУП» (вул.Лассаля, буд.19, м. Запоріжжя, 69067, код ЄДРПОУ 31189871)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 43143945),

до Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 43005393)

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖМЕТГРУП» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач 1, ГУ ДПС у Запорізькій області), до Державної податкової служби України (далі - відповідач 2, ДПС України), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Комісії відповідача 1 та зобов`язати відповідача 2 вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні, проте, позивачем було отримано квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в яких зазначено, що документи прийнято, але їх реєстрація зупинена. Зазначає, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних послугував пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податків та пункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Разом з тим, позивач вважає, що ним були надані усі документи, які свідчать про поведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а тому відповідач 1 не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних. Позивач вважаючи оскаржуванні рішення необґрунтованими, звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 05.08.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 03.09.2020. Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

26.08.200 від представника відповідача 1 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. №39435), в якому просить відмовити позивачу у задоволені позовних вимог та зазначив, що пунктом 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Комісією. Реєстрація податкових накладних була зупинена відповідно до п.201.16. ст. 201 Податкового кодексу України. Позивач скористався своїм правом та надав на розгляд Комісії Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Після опрацювання пакетів документів, комісією прийняті Рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, оскільки позивачем не в повній мірі надано документи, а контролюючий орган діяв з підстав та в межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством України з врахуванням поданих пояснень та документів. Тким чином, вважає, що рішення Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області є такими, що не можуть бути скасованими, в тому числі були прийняті виключно в межах діючого законодавства, а тому є правомірними.

Відповідачем 2 відзиву на позовну заяву не було подано, при цьому будь-яких доказів поважності причин не подання відзиву також не надано.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), дослідивши та оцінивши докази, судом встановлено наступне.

Згідно з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖМЕТГРУП» , зареєстроване 11.10.2010 як юридична особа, код ЄДРПОУ: 31189871.

Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість з 19.10.2000 року.

01 листопада 2019 року між TOB Запоріжметгруп (Постачальник) та TOB "ДЕСІС" (Покупець) було укладено договір поставки №70, згідно якого TOB Запоріжметгруп зобов`язувалось передати у власність контрагента TOB "ДЕСІС" яйце гібриду бройлера кросу РОС- 308/КОББ-500, остаточна кількість яких та ціна визначаються в накладній та ТТН, TOB ДЕСІС зобов`язалося оплатити вказаний товар.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами вказаних взаємовідносин позивачем було складено податкові накладні №77 від 02.12.2019, №78 від 03.12.2019, №79 від 04.12.2019 та №80 від 05.12.2019, які направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Реєстрацію податкових накладних №77 від 02.12.2019, №78 від 03.12.2019, №79 від 04.12.2019 та №80 від 05.12.2019 контролюючим органом було зупинено.

Відповідно до отриманих позивачем квитанцій, підставами для зупинення реєстрації вказаних податкових накладних вказано наступне: ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Крім того, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем надано письмові пояснення та копії відповідних документів, проте Комісією ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято:

Позивач скористався наданим правом та подав до контролюючого органу додаткові документи та пояснення з приводу складання податкових накладних.

За результатами розгляду наданих позивачем пояснень та документів комісією відповідача 1 прийнято рішення про відмову в реєстрації вказаних податкових накладних в ЄРПН №1711243/31189871 від 08 липня 2020 року, №1711238/31189871 від 08 липня 2020 року, №1711211/31189871 від 08 липня 2020 року, №1711237/31189871 від 08 липня 2020 року.

В реєстрації вказаних податкових накладних було відмовлено з підстав ненадання платником податку копій документів , а саме договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки- фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, розрахункових документів та /або банківських виписок з особових рахунків.

Додаткова інформація, у оскаржуваних рішеннях зазначено: відсутні пояснення, рахунки-фактури, документи навантаж.- розванж. Робіт, складські документи (інвентаризаційні описи), довіреність, складські документи (інвентаризаційні описи).

Крім того, судом встановлено, що за результатами взаємовідносин позивача з контрагентом TOB "ДЕСІС" , які здійснювались на підставі укладеного 01.11.2019 договору поставки №70, було складено податкові накладні №6 від 16.03.2020, №9 від 17.03.2020, №11 від 18.03.2020, №14 від 20.03.2020, №15 від 23.03.2020, №16 від 24.03.2020, №18 від 27.03.2020, №19 від 31.03.2020, №22 від 16.04.2020, №24 від 22.04.2020, №27 від 28.04.2020, №30 від 05.05.2020, №31 від 05.05.2020, №31 від 19.05.2020, №32 від 20.05.2020, №33 від 26.05.2020.

Реєстрацію вказаних податкових накладних контролюючим органом було зупинено відповідно до отриманих позивачем квитанцій, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Позивач скористався наданим правом та подав до контролюючого органу додаткові документи та пояснення з приводу складання податкових накладних.

За результатами розгляду наданих позивачем пояснень та документів комісією відповідача 1 прийнято рішення про відмову в реєстрації вказаних податкових накладних в ЄРПН №1704128/31189871 від 07 липня 2020 року, №1704097/31189871 від 07 липня 2020 року, №1693418/31189871 від 03 липня 2020 року, №1693413/31189871 від 03 липня 2020 року, №1693555/31189871 від 03 липня 2020 року, №1693557/31189871 від 03 липня 2020 року, №1693549/31189871 від 03 липня 2020 року, №1693422/31189871 від 03 липня 2020 року, №1693544/31189871 від 03 липня 2020 року, №1693433/31189871 від 03 липня 2020 року, №1693424/31189871 від 03 липня 2020 року, №1693408/31189871 від 03 липня 2020 року, №1693405/31189871 від 03 липня 2020 року, №1693398/31189871 від 03 липня 2020 року, №1693379/31189871 від 03 липня 2020 року.

В реєстрації податкових накладних №6 від 16.03.2020, №9 від 17.03.2020, №11 від 18.03.2020, №14 від 20.03.2020, №15 від 23.03.2020, №16 від 24.03.2020, №18 від 27.03.2020, №19 від 31.03.2020, №22 від 16.04.2020, №24 від 22.04.2020, №27 від 28.04.2020, №30 від 05.05.2020, №31 від 05.05.2020, №31 від 19.05.2020, №32 від 20.05.2020, №33 від 26.05.2020 було відмовлено з підстав ненадання платником податку копій документів , а саме договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки- фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, розрахункових документів та /або банківських виписок з особових рахунків.

Додаткова інформація, у оскаржуваних рішеннях зазначено: відсутні пояснення, рахунки-фактури, документи навантаж.- розванж. Робіт, складські документи (інвентаризаційні описи), довіреність, складські документи (інвентаризаційні описи).

Не погодившись з відмовою щодо прийняття спірних накладних до реєстрації в ЄРПН, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі ПК України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі Порядок №1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Так, відповідно до отриманої позивачем квитанції, реєстрація спірних накладних зупинена у зв`язку із її відповідністю пункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку (податкова накладна №1 від 18.11.2019) та пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (податкова накладна №1 від 02.03.2020).

У Листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 Критерії ризиковості платника податку , зокрема, зазначено: 1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. .

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Таким чином, фіскальний орган був зобов`язаний у Квитанціях чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп.1.6 п.1 Критеріїв №959, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пп.1.6 п.1 Листа Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 оскаржуване рішення не містить.

Суд зазначає, що Критерії ризиковості платника податку на додану вартість є Додатком №1 до Порядку №1165.

Відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, одним із критеріїв ризиковості платника податків є те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Так, в Квитанції контролюючий орган вказав на те, що для реєстрації податкової накладної необхідно надати додаткові документи, проте, вищезазначена Квитанція не містить інформації, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії ДПС повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним спірним рішенням комісії ГУ ДПС у Запорізькій області відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної, а підставою зазначеного рішення зазначено неподання платником податку копій документів, при цьому рішення не містять підкреслень тих документів, які позивачем не надано.

Проте, у графі Додаткова інформація зазначено відсутні пояснення, рахунки-фактури, документи навантаж.- розванж. Робіт, складські документи (інвентаризаційні описи), довіреність.

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч.2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті рішень дотримано не було.

Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

В даному випадку, відповідачами ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не виказано у відповідних рішеннях, а відмова у реєстрації спірних податкових накладних фактично обґрунтована відсутністю складських документів, проте, відповідачами не надано оцінки наданим платником податків документам.

Також, з наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірних накладних.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що рішення №1711243/31189871 від 08 липня 2020 року, №1711238/31189871 від 08 липня 2020 року, №1711211/31189871 від 08 липня 2020 року, №1711237/31189871 від 08 липня 2020 року, №1704128/31189871 від 07 липня 2020 року, №1704097/31189871 від 07 липня 2020 року, №1693418/31189871 від 03 липня 2020 року, №1693413/31189871 від 03 липня 2020 року, №1693555/31189871 від 03 липня 2020 року, №1693557/31189871 від 03 липня 2020 року, №1693549/31189871 від 03 липня 2020 року, №1693422/31189871 від 03 липня 2020 року, №1693544/31189871 від 03 липня 2020 року, №1693433/31189871 від 03 липня 2020 року, №1693424/31189871 від 03 липня 2020 року, №1693408/31189871 від 03 липня 2020 року, №1693405/31189871 від 03 липня 2020 року, №1693398/31189871 від 03 липня 2020 року, №1693379/31189871 від 03 липня 2020 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні, суд зазначає наступне.

За приписами частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Згідно з пунктів 19, 20 Порядку №1246, в редакцій на час вирішення спору по суті, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДФС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН.

При цьому, судом враховане також, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних після набрання чинності розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р здійснюється ДПС України.

Відтак, оскільки оскаржене рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, як встановлено вище, підлягає скасуванню, то суд приходить до висновку, що ефективним та реальним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні №77 від 02.12.2019, №78 від 03.12.2019, №79 від 04.12.2019 та №80 від 05.12.2019, №6 від 16.03.2020, №9 від 17.03.2020, №11 від 18.03.2020, №14 від 20.03.2020, №15 від 23.03.2020, №16 від 24.03.2020, №18 від 27.03.2020, №19 від 31.03.2020, №22 від 16.04.2020, №24 від 22.04.2020, №27 від 28.04.2020, №30 від 05.05.2020, №31 від 05.05.2020, №31 від 19.05.2020, №32 від 20.05.2020, №33 від 26.05.2020.

Щодо заявлених вимог встановити судовий контроль за виконанням рішення суду, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 382 КАС України, якою врегульовано питання судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Суд звертає увагу, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом, а не обов`язком суду.

Враховуючи характер спірних правовідносин та склад учасників справи, беручи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження обґрунтованості побоювань позивача щодо невиконання відповідачами даного судового рішення, зокрема, не зазначення конкретних випадків невиконання відповідачами рішень судів в аналогічних спорах, суд вважає, що підстави встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч наведеним вимогам відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації спірних податкових накладних.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ «ЗАПОРІЖМЕТГРУП» .

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду, в розмірі 39938,00 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність рішень ГУ ДПС у Запорізькій області та про необхідність зобов`язання ДПС України вчинити певні дії для умов відновлення порушеного права, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 39938,00 грн. на користь позивача з обох відповідачів солідарно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖМЕТГРУП» (вул. Лассаля, буд.19, м. Запоріжжя, 69067, код ЄДРПОУ 31189871) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 43143945), до Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1711243/31189871 від 08 липня 2020 року, №1711238/31189871 від 08 липня 2020 року, №1711211/31189871 від 08 липня 2020 року, №1711237/31189871 від 08 липня 2020 року, №1704128/31189871 від 07 липня 2020 року, №1704097/31189871 від 07 липня 2020 року, №1693418/31189871 від 03 липня 2020 року, №1693413/31189871 від 03 липня 2020 року, №1693555/31189871 від 03 липня 2020 року, №1693557/31189871 від 03 липня 2020 року, №1693549/31189871 від 03 липня 2020 року, №1693422/31189871 від 03 липня 2020 року, №1693544/31189871 від 03 липня 2020 року, №1693433/31189871 від 03 липня 2020 року, №1693424/31189871 від 03 липня 2020 року, №1693408/31189871 від 03 липня 2020 року, №1693405/31189871 від 03 липня 2020 року, №1693398/31189871 від 03 липня 2020 року, №1693379/31189871 від 03 липня 2020 року, якими Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖМЕТГРУП» відмовлено у реєстрації податкових накладних №77 від 02.12.2019, №78 від 03.12.2019, №79 від 04.12.2019 та №80 від 05.12.2019, №6 від 16.03.2020, №9 від 17.03.2020, №11 від 18.03.2020, №14 від 20.03.2020, №15 від 23.03.2020, №16 від 24.03.2020, №18 від 27.03.2020, №19 від 31.03.2020, №22 від 16.04.2020, №24 від 22.04.2020, №27 від 28.04.2020, №30 від 05.05.2020, №31 від 05.05.2020, №31 від 19.05.2020, №32 від 20.05.2020, №33 від 26.05.2020.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖМЕТГРУП» (ЄДРПОУ 31189871) №77 від 02.12.2019, №78 від 03.12.2019, №79 від 04.12.2019 та №80 від 05.12.2019, №6 від 16.03.2020, №9 від 17.03.2020, №11 від 18.03.2020, №14 від 20.03.2020, №15 від 23.03.2020, №16 від 24.03.2020, №18 від 27.03.2020, №19 від 31.03.2020, №22 від 16.04.2020, №24 від 22.04.2020, №27 від 28.04.2020, №30 від 05.05.2020, №31 від 05.05.2020, №31 від 19.05.2020, №32 від 20.05.2020, №33 від 26.05.2020.

Стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області та Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖМЕТГРУП» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 39938,00 грн. (тридцять девять тисяч дев`ятсот тридцять вісім гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 13.10.2020.

Суддя А.В. Сіпака