Рішення

від 22.09.2020 по справі 320/5412/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2020 року м. Київ № 320/5412/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Повх І.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Білан Р.О.,

від відповідача - Леошко Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Перший столичний хлібзавод

до Головного управління Державної податкової служби у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Перший столичний хлібзавод (далі по тексту - позивач, ТОВ Перший столичний хлібзавод ) з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Київській області), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення в„– 0003093305 від 24.03.2020, в„– 0003103305 від 24.03.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю Перший столичний хлібзавод не погоджується із спірними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх необґрунтованими та протиправними.

Позивач вказує, що при здійсненні нарахувань сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору у період, який перевірявся діяв у межах та у спосіб визначений зкаонодавством, оскільки витрати на пальне для транспортних засобів, які перебували в оренді ТОВ Перший столичний хлібзавод та витрати за надані послуги проживання, харчування, лікування у ТОВ Роксана (комплекс відпочинку Вишеград) не є доходами працівників, оскільки зазначені витрати передбачалися для здійснення господарської діяльності товариства, а тому не оподатковуються ПДФО та військовим збором.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. За результатами перевірки було встановлено неутримання та неперерахування податку на доходи фізичних осіб за 2017-2019 роки з доходу, отриманого як додаткове благо, в сумі 4212753,21 грн. які було виділено на закупку бензину А-95, на автомобілі які фактично не належать ТОВ Перший столичний хлібзавод . Відповідно до п. 138.2 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів. Крім цього, відсутнє документальне підтвердження понесених витрат, чим порушено пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями). Крім того, перевіркою встановлено неутримання та неперерахування податку на доходи фізичних осіб за 2017 рік з доходу, отриманого як додаткове благо, в сумі 33260,00 грн. з коштів перерахованих на розрахунковий рахунок як виплати за надані послуги проживання, харчування, лікування - відсутнє документальне підтвердження понесених витрат, з Закарпатська філія ТОВ ГОТІС санаторій Гірська Тиса код СДРПОУ (35678024), чим порушено пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України та неутримання та неперерахування податку на доходи фізичних осіб за 2017-2019 роки з доходу, отриманого як додаткове благо, в сумі 516122,51 грн. з коштів перерахованих на розрахунковий рахунок як виплати за надані послуги проживання харчування лікування - відсутнє документальне підтвердження понесених витрат, від ТОВ Роксана (комплекс відпочинку ВИШЕГРАД) код СДРПОУ (30845527). чим порушено пп.164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI (зі змінами та доповненнями).

Щодо правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету військового збору, відповідач зазначив, що перевіркою встановлено неутримання та неперерахування до бюджету податковим агентом військового збору за 2017-2019 роки з доходу, отриманого як додаткове благо, в сумі 4762135,72 грн з коштів на які було виділено паливно-горючі матеріали, чим порушено пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України, в формі 1-ДФ відсутні відомості та обов'язки податкового агента, - відсутнє документальне підтвердження понесених витрат, що відображено в п. 3.1,3.2,3.3,3.4., розділу 3 акта перевірки, а саме: в результаті порушено п.п.1.4 п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу XX. пп. 168.1.1 п. 168.1 ст.168 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) та відповідно підприємством занижено військового збору у сумі 71432,03грн.

Позивач не погоджуючись з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що списання фактично витрачених паливно-мастильних матеріалів для транспортних засобів орендованих позивачем для здійснення своєї господарської діяльності здійснювалося в порядку, передбаченому законодавством України: велися подорожні листи, а зміст та обсяг господарської діяльності визначається зазначеним маршрутом, адресою поїздок. Крім того на підприємстві є накази про призначення відповідальної особи по контролю за використанням легкового автотранспорту лише в господарських цілях та про закріплення автотранспорту за структурними підрозділами товариства. З власниками транспортних засобів були укладені нотаріально посвідчені договори, тому легкові автомобілі використовуються на підприємстві лише в господарських цілях, і використане для їх роботи пальне закуплене позивачем саме для забезпечення роботи підприємства.

При цьому, оскільки пальне використане в господарській діяльності, жодним чином не є доходом, то і оподаткування військовим збором вартості палива не повинно здійснюватися.

Що стосується неутримання податку на доходи фізичних осіб в розмірі 92902,05 грн. за 2017-2019 роки з доходу, отриманого як додаткове благо в сумі 516 122,51 грн. з ТОВ Роксана (комплекс відпочинку "Вишеград") за надані послуги проживання-харчування, позивач зауважив, що в даному комплексі періодично з червня по лютий 2019 проживали представник з Чехії, які здійснювали пуско-налагоджувальні роботи автоматизованої лінії для виробництва хлібобулочних виробів, відтак не може розглядатися додатковим благом, а є складовою частиною витрат, є частиною винагороди за цивільно-правовим договором і нарахування податку на доходи фізичних осіб в розмірі 92 902,05 грн. є безпідставними.

Отже, використане в господарській діяльності паливо та оплата житла представників виробника, включена до вартості монтажних та пуско-налагоджувальних робіт, жодним чином не можуть розглядатися як додаткове благо і нараховані на вартість проживання податок на доходи фізичних осіб за 2017-2019 роки в розмірі 758 295, 57 грн. та військовий збір за 2017-2019 роки в розмірі 71432, 03 грн. є необґрунтованим та протиправним.

Крім того, позивач зазначив, що заперечення до Акта перевірки розглядалися відповідачем 13.03.2020 року, а отже у відповідності до приписів п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення мали бути прийняті до 19 березня 2020 року включно, але ніяк не 24 березня 2020 року.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2020 суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 01.09.2020.

26.08.2020 на адресу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Перший столичний хлібзавод .

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 22.09.2020.

У судове засідання, призначене у справі на 22.09.2020 з'явилися уповноважені представники сторін.

Присутній у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві, при цьому зазначив про те, що не наполягає на вирішенні судом питання про розподіл судових витрат в частині витрат на правничу допомогу.

Уповноважений представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог повністю, просив відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ Перший столичний хлібзавод .

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Перший столичний хлібзавод (код ЄДРПОУ 31484879; місцезнаходження: 07354, Київська область, Вишгородський район) зареєстроване як юридична особа 06.07.2001, 17.01.2005 номер запису 10741200000004319 та як платник податків перебуває на обліку в Вишгородському управлінні Головного управління ДПС у Київській області. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД є 10.71 виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання (т.І. а.с.37).

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Вишгородського та Ірпінського управлінь Головного управління ДПС у Київській області на підставі наказу від 17.12.2018 № 850, направлень на проведення перевірки від 27.12.2019 № 1177, № 1178, №1179, № 1180, № 1181 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Перший столичний хлібзавод з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства у період з 01.07.2017 по 30.09.2019, за результатами якої складено Акт від 18.02.2020 №157/10-36-05-12/31484879 (надалі - Акт перевірки) (т.І, а.с.6-11).

За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем наступних вимог податкового законодавства, зокрема:

- пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження суми податку на доходи фізичних осіб за 2017-2019 роки в розмірі 858184,42 грн.

- п.п.1.4 п. 16 прим.1 підрозділу 10 Розділу XX, пп. 168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження суми військового збору за 2017- 2019рр. в розмірі 71432,03грн.

Позивач не погоджуючись з висновками, викладеними в Акті перевірки 04.03.2020 звернувся до ГУ ДПС у Київській області із запереченнями до акту документальної планової виїзної перевірки №157/10-36-05-12/31484879 від 18.02.2020 (т.І, а.с.12-18).

Згідно відомостей листа ГУ ДПС У Київській області Про надання відповіді на заперечення до акту перевірки від 16.03.2020 № 9468/10/10-36-05-12, ГУ ДПС у Київській області висновки до акту перевірки від 18.02.2020 №157/10-36-05-12/31484879 залишає без змін, а заперечення до акту перевірки без задоволення.

На підставі вказаних висновків Акта перевірки від 18.02.2020 № 157/10-36-05-12/31484879 Головним управлінням ДПС У Київській області прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме:

- податкове повідомлення-рішення від 24.03.2020 року в„– 0003093305 про збільшення суми грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на 1 072730,52 грн., з них 858 184,42 грн. основного зобов'язання і 214 546,10 грн. за штрафними санкціями (т.І, а.с.30);

- податкове повідомлення-рішення від 24.03.2020р. в„– 0003103305 про збільшення суми грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору, пені на 89 290,03 грн., з них 71 432,03 грн. основного зобов'язання і 17 858,00 грн. штрафних санкцій (т.І, а.с.29).

Проте, не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ Перший столичний хлібзавод подав до Державної податкової служби України скаргу на податкові повідомлення-рішення, рішення та вимогу про сплату боргу до акту документальної позапланової виїзної перевірки № 157/10-36-05-12/31484879 від 18.02.2019 (т.І, а.с.31-33).

Рішенням про результати розгляду скарги Державної податкової служби України від 12.06.2020 № 18969/6/99-00-06-02-04-06, скасовано ППР ГУ ДПС у Київській області від 24.03.2020 в„– 0003093305 в частині податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1 000,00 грн. за основним платежем та штрафних санкцій у сумі 250,00 грн., в іншій частині зазначене ППР в„– 0003103305 залишає без змін, а скарги ТОВ Перший столичний хлібзавод у цій частині - частково задовольняє. Відповідно до п. 56.10, пп. 56.17.3. п. 56.17 та п. 56.18 ст.56 ПК України рішення Державної податкової служби, прийняте за розглядом скарги платника податків, та ППР ГУ ДПС у Київській області від 24.03.2020 в„– 0003093305 , в„– 0003103305 , з урахуванням цього рішення, не підлягають адміністративному оскарженню, але з урахуванням строків давності можуть бути оскаржені до суду у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Проте, не погоджуючись із висновками відповідача викладеними в Акті перевірки а також податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Як вбачається з Акта перевірки вибірковою перевіркою встановлено неутримання та неперерахування податку на доходи фізичних осіб за 2017-2019 роки з доходу, отриманого як додаткове благо, в сумі 4212753,21 грн. які було виділено на закупку бензину А-95, на автомобілі які фактично не належать ТОВ Перший столичний хлібзавод , так основним документом, на підставі якого списують пальне та паливно-мастильні матеріали, є подорожній лист - документ установленого обліку роботи транспортного засобу (ст. 1 Закону про автотранспорт) якщо автомобіль рухається по місту, в подорожньому листі має бути зазначено, з якої вулиці, з якої установи і куди було переміщення, зокрема це стосується легкового автотранспорту. Якщо автомобіль працює на дільниці, то це треба завірити підписом і штампом майстра дільниці, а збільшена витрата пального на тонно-кілометри підтверджується ТТН. Години роботи механізмів у замовника повинні бути підтверджені підписами відповідальних осіб. Збільшені витрати пального при низьких температурах додатково підтвердимо роздруківками зі сайта Гідрометцентру. І наголошено, що подорожні листи легкових автомобілів виписують щодня а не за місяць.

В акті перевірки зазначено, що пункт 1 наказу Мінтрансу та Мінстату від 29.12.95 р. № 488/346 Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля визначає подорожні листи як типові форми первинного обліку роботи автомобіля. Пункт 2 цього наказу закріплює обов'язкове застосування подорожніх листів всіма суб'єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності. Пункт 2 наказу Держкомстату від 17.02.98 р. № 74 Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та Інструкції про порядок застосування встановлює обов'язкове застосування подорожнього листа всіма суб'єктами підприємницької діяльності, установами і організаціями незалежно від відомчого підпорядкування та форми власності, які експлуатують службові легкові автомобілі або для яких за їх замовленням здійснюється транспортне обслуговування службовими легковими автомобілями. Пункт 1.1 Інструкції № 74 встановлює, що застосування подорожнього листа здійснюється для обліку транспортної роботи службових легкових автомобілів. Відповідно до п. 1.3, 2.1 Інструкції №74 подорожній лист є для перевізника підставою для обліку транспортної роботи та списання витраченого пального на загальний пробіг службових легкових автомобілів, а також для взаєморозрахунків між перевізником і замовником за надання транспортних послуг та застосування будь-яких інших форм подорожніх листів для обліку роботи службових легкових автомобілів не допускається. Відповідно до п. 2.1 Інструкції № 74-перевізники, які експлуатують службові легкові автомобілі - власні або орендовані (без водія), зобов'язані при випуску автомобіля з гаража видати водієві подорожній лист. Застосування будь яких інших форм подорожніх листів для обліку роботи службових автомобілів не допускається.

В акті перевірки посадовими особами зазначено, що списання фактично витрачених пально-мастильних матеріалів для транспортних засобів повинно проводитися на підставі первинних документів - подорожніх листів встановленої законодавством форми. Крім цього відсутнє документальне підтвердження понесених витрат, чим порушено пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями): за період 2017-2019 років - сума списаних коштів 4212753,21 грн; потрібно утримати податку - 758295,57 грн.

Водночас, суд не погоджується з вказаними твердженнями з огляду на викладене.

З матеріалів справи вбачається, що наказом № 2 ТОВ Перший столичний хлібзавод від 03.01.2017 з метою ефективного використання та підвищення контролю за використанням власного та орендованого автотранспорту Товариства у його господарських цілях та контролю обсягів використання пального у виробничій діяльності Товариства всі транспортні засоби, які використовуються у господарській діяльності Товариства, закріпити за напрямками їх виробничого призначення відповідальних осіб та призначено відповідальну особу Крижнього В.О.

Наказом № 3 від 03.01.2017 ТОВ Перший столичний хлібзавод закріплено транспортні засоби за структурними підрозділами Товариства для виконання розпоряджень керівництва з метою забезпечення стабільної та продуктивної роботи підприємства: Hyundai НОМЕР_1 - директор; Peugeot Partner НОМЕР_2 - відділ постачання; Hyundai І30 НОМЕР_3 - комерційний відділ; Fiat Doblo Combi НОМЕР_4 - комерційний відділ; ІЖ 27175-037 НОМЕР_5 - транспортний відділ; Mitsubishi НОМЕР_6 - транспортний відділ; Ford Taurus НОМЕР_7 - бухгалтерія; Ford Escort НОМЕР_8 - комерційний відділ; Skoda Fabia Ambiente НОМЕР_9 - комерційний відділ; ГАЗ НОМЕР_10 - технічний відділ; Opel Astra НОМЕР_11 - комерційний відділ. Керівникам структурних підрозділів наказано контролювати використання даного транспорту тільки для господарських потреб та правильне заповнення шляхових (подорожніх) листів.

Згідно відомостей наказу № 51 від 07.06.2017 ТОВ Перший столичний хлібзавод Про закріплення легкового атвотранспорту закріплено транспортний засіб Mitsubishi Lancer НОМЕР_12 за комерційним відділом Товариства для виконання розпоряджень керівництва з метою забезпечення стабільної та продуктивної роботи підприємства.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Перший столичний хлібзавод було укладено ряд нотаріально посвідчених договорів оренди транспортних засобів (т.І, а.с.47-71), а саме:

- договір від 18.01.2017 року укладений з ОСОБА_2 щодо оренди автомобіля Peugeot Expert номерний знак НОМЕР_13;

- договір від 26.04.2017 року укладений з ОСОБА_3 щодо оренди транспортного засобу Volkswagen T5 номерний знак НОМЕР_14;

- договір від 07.06.2017 року укладений з ОСОБА_4 щодо оренди транспортного засобу Mitsubishi Lancer номерний знак НОМЕР_12;

- договір від 17.11.2016 року укладений з ОСОБА_5 щодо оренди автомобіля Ford Escort номерний знак НОМЕР_8;

- договір від 13.10.2017 року укладений з ОСОБА_6 щодо оренди транспортного засобу Ford Fusion номерний знак НОМЕР_15; додаткову угоду до договору оренди транспортного засобу від 07.02.2018;

- договір від 07.02.2018 року укладений з ОСОБА_7 щодо оренди транспортного засобу Hyundai Tucson номерний знак НОМЕР_16;

- договір від 13.10.2017 року укладений з ОСОБА_8 щодо оренди транспортного засобу Renault Logan номерний знак НОМЕР_17;

- договір від 13.11.2016 року укладений з ОСОБА_9 щодо оренди транспортного засобу Ford Taurus номерний знак НОМЕР_7;

- договір від 17.11.2016 року укладений з ОСОБА_10 щодо оренди транспортного засобу Mitsubishi Lancer номерний знак НОМЕР_6;

- договір від 27.12.2017 року укладений з ОСОБА_11 щодо оренди транспортного засобу Honda CR-V номерний знак НОМЕР_18;

- договір від 07.02.2018 року укладений з ОСОБА_12 щодо оренди транспортного засобу Peugeot 307 XS 2.0 E номерний знак НОМЕР_19;

- договір від 05.12.2018 року укладений з ОСОБА_20. щодо оренди транспортного засобу Hyundai Accent номерний знак НОМЕР_20.

Наказом ТОВ Перший столичний хлібзавод № 362 від 26.07.2018 Про затвердження норм списання палива автомобільного транспорту ТОВ Перший столичний хлібзавод з 01.08.2018 встановлено норми використання палива автомобілів ТОВ Перший столичний хлібзавод відповідно до додатку 1 до наказу. Згідно додатку №1 до Наказу № 362 від 26.07.2018 визначено наступні норми використання палива для кожного з автомобілів на 100 км по місту та по району: Ford Taurus - 12.0 ; Ford Escort -8.4, 11.5; Ford Fusion - 8.8, 9.2; Fiat Doblo Combi - 7.0; Hyundai Grander - 14.5; Peugeot Partner - 8.1, 6.9; Volkswagen Golf - 7.3, 5.3; Volkswagen Т5 -13.0, 12.4; Hyundai І30 -9.0; Hyundai Tucson - 8.8, 11.9; KrASZ-LMSFX1 - 9.8, 11.3; Mersedes-Benz Sprinter316 CDR -11.7, 12.3; Mitsubishi Lancer- 9.0, 9.4; Peugeot Boxer -10.3, 12.5; Peugeot Partner -6.9, 8.1; Peugeot Expert - 9.5, 10.; Renault Logan - 6.1, 6.4; Skoda Octavia- 6.0, 7.9; ZAZ lanos -13.4; Богдан А-06900 - 17.0. 16.2; ГАЗ 3302 - 15.8, 16.6, 19.8, 20.7, 18.0, 20.0; ГАЗ 330202 - 18.68, 20.61, 23.830, 26.25, ГАЗ 3302 17.0, 17.9; ИЖ 27175 -10.0; МТЗ-82 - 6.3 (т.І, а.с.81-82).

Відповідно до наказів ТВ Перший столичний хлібзавод Про прийняття на роботу № К-ПСХ000520 від 28.03.2017, № К-ПСХ000130 від 13.01.21017; № К-ПСХ000645 від 01.10.2015; №201К від 10.12.2013; № К-ПСХ000664 від18.07.2016; № К-ПСХ000229 від 22.03.2016; № К-ПСХ000556 від 07.04.2017; № К-ПСХ000563 від 14.06.2016; № 131 К від 02.02.2018; №29 К від 16.01.2018; № К-ПСХ001521 від 06.12.2017; № К-ПСХ001487 від 29.11.2017 на роботу було прийнято наступних працівників на посаду водія автотранспортних засобів відділу транспорту: ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_15 на посаду завідувача сектору оптової торгівлі., ОСОБА_17 на посаду заступника начальника відділу транспорту, ОСОБА_19 на посаду завідувача сектору фірмової торгівлі, ОСОБА_20 на посаду начальника відділу маркетинга (т.І, а.с.83-95).

Судом встановлено, що у період з 2017 по 2019 рік ТОВ Перший столичний хлібзавод було списано та віднесено до складу витрат ТОВ "Перший столичний хлібзавод" витрати понесені на закупку бензину А-95 на загальну суму 4212753, 21 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Перший столичний хлібзавод оформлялися реєстри подорожніх листів службового легкового автомобіля щодо орендованих для здійснення господарської діяльності автомобілів за період січень 2018 - липень 2018 року, листопад 2018 року, грудень 2018 року, січень 2019 року, березень 2019 - вересень 2019 року, липень 2017 -листопад 2017 року помісячно (т.І, а.с.97-250, т.ІІ. а.с.1- 49).

Згідно подорожніх листів серії 03-СП № 3064431, серії 03-СП № 3064433, у останніх відображено витрати пального автомобілем Mitsubishi номерний знак НОМЕР_12, водій ОСОБА_4 за 02.05.2019 та 21.05.2019 у розмірах 1.1 л та 17.2 л.

Відповідно до п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Згідно з п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Пунктом 164.1 ст.164 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Підпунктом 164.1.1 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України визначено, що загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Відповідно до п.164.1.2 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу (п.164.1.3 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України).

Згідно з пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: а) вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах; б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

Додатково до винятків, передбачених підпунктом "а" цього підпункту, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а також кошти, вартість послуг, проживання, проїзду, харчування, спортивного одягу, аксесуарів, взуття та інвентарю, колясок для інвалідів, у тому числі які призначені для участі інвалідів в фізкультурно-реабілітаційних та спортивних заходах, лікарських та медико-відновлюваних засобів та інших доходів, наданих (виплачених) платнику податку - учаснику спортивних (крім професійного спорту), фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації, що фінансуються з бюджету та/або бюджетними організаціями, іншими неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату надання таких коштів.

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 цієї статті.

Відповідно до пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Підпунктом 168.1.3 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України визначено, що якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.

В акті перевірки від 18.02.2020 № 157/10-36-05-12/31484879 відповідач, вказуючи на порушення позивачем вимог пп.164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України, зазначив про те, що списання фактично витрачених паливно-мастильних матеріалів для транспортних засобів повинно проводитися на підставі первинних документів - подорожніх листів встановленої законодавством форми.

Наказом Міністерства транспорту України від 10.02.1998 № 43 затверджено Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, які призначені для планування потреби підприємств, організацій та установ в паливно-мастильних матеріалах і контролю за їх витратами, ведення звітності, запровадження режиму економії і раціонального використання нафтопродуктів, а також можуть застосовуватись для розроблення питомих норм витрат палива..

Так, відповідно до Загальних положень Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, нормування витрат палива - це встановлення допустимої міри його споживання в певних умовах експлуатації автомобілів, для чого застосовуються базові лінійні норми, встановлені по моделях (модифікаціях) автомобілів, та система нормативів і коригуючих коефіцієнтів, які дозволяють враховувати виконану транспортну роботу, кліматичні, дорожні, та інші умови експлуатації.

Між тим, даний наказ не має імперативного характеру для підприємства у зв'язку з чим не може бути обов'язковим для визначення бази при обчисленні об'єкта оподаткування, зокрема, з урахуванням того, що серед встановлених чинним податковим законодавством обмежень щодо формування складу витрат та податкового кредиту відсутнє застереження стосовно не можливості включення до їх складу фактичних витрат на паливо, які перевищують вказані нормативи у Нормах витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті.

Разом з тим, щодо доводів контролюючого органу, про те, що Наказом Державного комітету статистики України від 17.02.1998 №74, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 березня 1998 р. за № 149/2589, було затверджено типову форму №3 Подорожній лист службового легкового автомобіля та Інструкцію про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи, слід зазначити наступне.

Так, дійсно пунктом 2.1 вказаної Інструкції було визначено, що перевізники, які експлуатують службові легкові автомобілі - власні або орендовані (без водія), зобов'язані при випуску автомобіля з гаража видати водієві оформлений відповідно до вимог даної Інструкції подорожній лист службового легкового автомобіля типової форми № 3. Застосування будь-яких інших форм подорожніх листів для обліку роботи службових легкових автомобілів не допускається. Подорожній лист службового автомобіля оформлюється тільки на один робочий день (зміну) і видається за умови здачі водієм подорожнього листа за попередній день роботи. На більший строк подорожній лист видається у випадках транспортного обслуговування у міжміському сполученні понад одну добу відповідно до наказу чи розпорядження перевізника. Видача подорожнього листа реєструється у диспетчерському журналі за такими реквізитами: дата видачі, номер подорожнього листа, прізвище та ініціали водія, його підпис при одержанні подорожнього листа, дата повернення подорожнього листа, підпис відповідальної особи.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що 16.04.2013 наказ Державного комітету статистики України від 17.02.1998 № 74 втратив чинність.

При цьому, станом на момент виникнення спірних правовідносин законодавством не було передбачено вимог щодо необхідності оформлення подорожнього листа та будь-яких інших документів під час здійснення обліку кількості використаного автомобілем паливно-мастильних матеріалів та не встановлено вимог щодо форми подорожнього листа.

У зв`язку з цим, суд вважає, що відсутність подорожніх листів виписаних на кожен день щодо конкретного автомобіля не є підставою для висновків про безпідставність списання паливно-мастильних матеріалів.

Щодо посилання відповідача на ст.1 Закону України Про автомобільний транспорт стосовно подорожнього листа як документу установленого зразка для визначення й обліку роботи транспортного засобу є таким, що не відповідає положенням закону, оскільки стаття. 1 Закону України Про автомобільний транспорт не містить визначення подорожнього листа.

Доводи контролюючого органу, викладені в Акті перевірки про те, що пункт 1 Наказу Мінтрансу та Мінстату від 29.12.1995 року № 488/346 Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля визначено, що основним документом, на підставі якого списують пальне та паливно-мастильні матеріали є подорожній лист не можуть бути прийняті судом до уваги та не можуть слугувати підставою для висновків про наявність порушення, оскільки він втратив чинність згідно з наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1005/1454 від 10.12.2013 року та на час, за який проводилася перевірки вже не підлягав застосуванню.

Відповідно до абз.10 ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Таким чином, з урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Абзацом 4 ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV встановлено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, фактично здійснена господарська операція характеризується тим, що остання призводить до настання реальних змін майнового стану платника податків.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом. У свою чергу, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 43 Господарського кодексу України, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Таким чином законодавством надано позивачу право як суб'єкту господарювання на укладення будь-яких угод та здійснення будь-якої підприємницької діяльності, які не заборонені законом.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

ТОВ Перший столичний хлібзавод є виробником хлібобулочної продукції, яка реалізується по місту Києву та Київській області. Як було встановлено судом, для здійснення господарської діяльності та розповсюдження виробленої продукції: пошук нових клієнтів, налагоджування системи фірмової торгівлі, поширення ринку реалізації хлібобулочної продукції, допоміжних дій, спрямованих на забезпечення реалізації основної діяльності підприємства: робота по приєднанню фірмових кіосків та заводу в цілому до електропостачання та газопостачання, забезпечення підприємства сировиною та обладнанням, здійснення адміністративної, юридичної, бухгалтерської роботи тощо, підприємством використовувалися у господарській діяльності орендовані транспортні засоби, оскільки з пояснень позивача було встановлено, що для виконання вищеперерахованих напрямків господарської діяльності вантажні машини, придбані підприємством для розвезення хлібобулочної продукції жодним чином не підходять.

Як зазначалося раніше, позивачем було укладено нотаріально посвідчені договори щодо оренди транспортних засобів, зокрема було орендовано транспортні засоби на певний термін у фізичних осіб, діючи повністю в межах законодавства України.

Водночас, з наданих до матеріалів справи договорів оренди транспортних засобів вбачається, що пунктом 5 договору встановлено орендну плату в розмірі 1000 грн. (2000 грн.) на один місяць. Разом з тим, пунктом 5.3 Договору оренди транспортного засобу обумовлено, що орендодавцю перераховується (виплачується сума), вказана в п.5.1 цього договору, у безготівковому порядку через установи банку, або сплачується готівкою. Згідно із пунктом 5.5. Договору оренди транспортного засобу позивач, відповідно до пп.14.1.180 п. 14.1 ст.14, пп.164.2.5 п.164.2 ст.164, п.170.1 ст.170 Податкового кодексу України, як податковий агент сплачує податок з доходу фізичних осіб за орендодавця в сумі, визначеній згідно з положеннями п. 167.1 ст.167 ПКУ, на відповідний рахунок Державної казначейської служби України.

Паливо, придбане позивачем та надане орендодавцям для заправки автомобіля та використання його в господарських цілях позивача, списувалося згідно наказу про норми списання палива по підприємству № 362 від 26.07.2018 року і не може вважатися доходом платника податків або додатковим благом.

Згідно вимог податкового законодавства витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування визначаються на підставі первинних документів, і це можуть бути будь-які документи, а не обов'язково подорожні листи встановленої законодавством форми (її просто немає), які мають обов'язкові реквізити. Згідно ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні документи можна складати у паперовій або в електронній формі та зазначати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, що брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, як зазначалось судом вище, на підприємстві є накази про призначення відповідальної особи по контролю за використанням легкового автотранспорту лише в господарських цілях та про закріплення автотранспорту за структурними підрозділами товариства.

З огляду на викладене а також досліджені судом докази, судом встановлено, що легкові автомобілі використовуються на підприємстві лише в господарських цілях, і використане для їх роботи пальне закуповується для забезпечення роботи підприємства в цілому, про що зазначається у п.7.2 Договорів оренди транспортного засобу: Орендар зобов'язується використовувати транспортний засіб належним чином, відповідно до вимог чинного законодавства та за цільовим призначенням згідно п.2.1 цього договору (транспортний засіб передається в оренду Орендарю для здійснення господарської діяльності, а саме для службових поїздок персоналу Орендаря та перевезення вантажів вагою до 300 кг), купуючи для цього за свій рахунок паливні матеріали.

Обов'язковою умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати були понесені фактично, та встановити їх зв'язок з виробничою діяльністю підприємства.

При цьому оскільки законодавством України у періоді, який перевірявся, не визначено форму бланка подорожного листа як легкового так і вантажного автомобіля, то позивач може використовувати довільну форму документа, який містить всі необхідні позивачу дані щодо обсягу та обліку господарських операцій з володіння та користування автомобілів, передбачених договорами про оренду автомобілів.

До перевірки на підтвердження господарських операцій щодо включення до складу витрат вартості паливно-мастильних матеріалів позивачем надано копії нотаріально посвідчених договорів, реєстри подорожніх листів, накази про встановлення норм витрат палива, Про призначення відповідальної особи по контролю за легковим автотранспортом та Про закріплення легкового автотранспорту", накази про прийнятті на робіт працівників, які використовували у господарській діяльності товариства транспорт, відомості списання пального за відповідні періоди, які в свою чергу містять всі обов'язкові реквізити.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що позивач використовував паливно-мастильні матеріали (бензин марки А-95) для заправки транспортних засобів, які використовувались працівниками товариства для здійснення поїздок до виробничих об'єктів, офісних приміщень та адрес розташування контрагентів позивача, що на думку суду, свідчить про те, що використання позивачем паливно-мастильних матеріалів безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю підприємства.

Що стосується висновків контролюючого органу викладених в Акіт перевірки про неутримання та неперерахування податку на доходи за 2017- 2019 роки з доходу, отриманого як додаткове благо, в сумі 516122, (комплекс відпочинку "ВИШЕГРАД") код ЄДРПОУ (30845527) з коштів перерахованих на розрахунковий рахунок як виплати за надані послуги проживання харчування лікування- відсутнє документальне підтвердження понесених витрат, чим порушено пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (зі змінами та доповненнями) слід зазначити наступне.

Згідно із пп. 14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондується з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції.

Відповідно до пп. 14.1.231 п.14.1 статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

З досліджених у судовому засіданні первинних документів було встановлено, що 14.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Бердичівський хлібзавод (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Перший столичний хлібзавод (покупець) укладено договір поставки № 14/05 за умовам якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах в значених у цьому договорі прийняти та оплатити товар. Найменування, кількість та ціна товару зазначається у додатках (специфікаціях), що є невід'ємною частиною цього договору. Товар, що є предметом цього договору продається за ціною 24 384 550, 08 грн., у тому числі ПДВ 4064091,68 грн.(п.1.2,1.3 Договору) (т.І, а.с.41-42).

14.05.2018 сторонами також було підписано специфікацію №1 до договору поставки №14/05 від 14.05.2018, за умовами якої постачальник передає, а покупець приймає наступні товари: автоматизована лінія для виробництва хлібобулочних виробів в асортименті в наступній комплектації: ділянка расстойки: расстойка шафа з приладдям, ділянка випічки: тунельна піч РРР 2,5 56.217 газова з гранітним подом. Сторонами було підписано 27.06.2018 акт приймання-передачі до договору поставки №14-05 від 14.05.2018.

Згідно відомостей додатковї угоди № 1 від 14.05.2018 до договору поставки №14/05 від 14.05.2018, за умовами якої доповнено пункт 4.7 договору та викласти його в наступній редакції: п.4.7 Покупець зобов'язаний для виконання монтажних, пуско-налагоджувальних робіт обладнання, що є предметом даного Договору, залучати тільки монтажну бригаду виробника даного обладнання - фірми J4 s.r.o. Чеська республіка і забезпечити за власний рахунок їм житло готельного типу і доставку з (в) аеропорту до місця проживання.

Всі інші пункти Договору, не змінені даною додатковою угодою, діють в редакції договору. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання і діє до 30 червня 2019 року.

Згідно відомостей додатку № 3 до контракту № 0324/2017 умови монтажу і налаштування обладнання монтажні і пуско-налагоджувальні роботи, індивідуальні і комплексні випробування обладнання будуть проводитися на території покупця. Монтажні роботи по встановленню обладнання проводяться спеціалістами продавця на протязі 5-1 тижнів, включаючи тестування за участю 2-х спеціалістів продавця і при допомозі 5 робочих замовника. Детальні терміни будуть погоджені в графіку монтажу, який направить продавець покупцю перед виїздом спеціалістів.

Пунктом 11 додатку № 3 обумовлено, що покупець зобов'язується забезпечити за власний рахунок житло готельного типу для бригади монтажу на час проведення монтажних та пуско-налагоджувальних робіт, а також доставку з (в) аеропорт до місця проживання. Авіабілети для спеціалістів продавця продавець купує за власний рахунок (т.І, а.с.45-46).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Перший столичний хлібзавод було перераховано на рахунок ТОВ Роксана кошти за проживання та харчування, що підтверджується відомостями платіжних доручень №521 від 18.06.2018 на суму 50577,77 грн; №522 від 19.06.2018 на суму 27839,92 грн.; № 565 ВІД 02.07.2018 на суму 5929,00 грн; №601 від 11.07.2018 на суму 9760,63 грн; № 602 від 11.07.2018 на суму 17746,59 грн.; № 607 від 16.07.2018 на суму 15084,60 грн.; № 616 від 19.07.2018 на суму 7985.95 грн; №623 від 23.07.2018 на суму 4436,65 грн.; № 626 від 26.07.2018 на суму 3549.31 грн.; № 670 від 26.12.2018 на суму 28510,77 грн.; №671 від 26.12.2018 на суму 2613.60 грн.; № 672 від 26.12.2018 на суму 20763,60 грн.; № 673 від 26.12.2018 на суму 3491.40 грн.; № 674 від 26.12.2018 на суму 7586,74 грн.; № 19 від 18.01.2019 на суму 20404,97 грн.; № 20 від 18.01.2019 на суму 1584,00 грн.; № 41 від 14.02.2019 на суму 14614,18 грн.; №44 від 15.02.2019 на суму 8602,83 грн.; № 84 від 10.08.2018 на суму 8732,19 грн.; № 103 від 27.08.2018 на суму 7969,89 грн.; № 104 від 28.08.2018 на суму 10631.91 грн.; № 105 від 28.08.2018 на суму 1774, 67 грн.; № 163 від 25.09.2018 на суму 19521,37 грн.; № 211 від 09.10.2018 на суму 20817, 50 грн.; № 212 від 09.10.2018 на суму 4591.40 грн.; № 213 від 09.10.2018 на суму 2929,30 грн.; № 264 від 24.10.2018 на суму 19940.80 грн.; № 265 від 24.10.2018 на суму 20267,50 грн.; № 266 від 24.10.2018 на суму 7752,04 грн.; № 267 від 24.10.2018 на суму 11 518, 72 грн.; № 275 від 30.10.2018 на суму 18634,00 грн.; № 288 від 02.11.2018 на суму 1633,50 грн.; №373 від 30.11.2018 на суму 6732.00 грн.; № 374 від 30.11.2018 на суму 4319.70 грн.; №382 від 07.12.2018 на суму 26 317. 50 грн.

З матеріалів справи вбачається. що замовником ТОВ Перший столичний хлібзавод та ТОВ Роксана було підписано акти виконаних робіт, зокрема щодо проживання та харчування від 10.11.2018 № 144; від15.02.2019 № 19; від 24.11.2018 № 151; від 24.11.2018 № 147; від 17.01.2019 № 7; від 14.11.2019 № 135; від 24.11.2018 № 148; від 09.11.2018 № 143; від 04.11.2018 № 127; від 31.10.2018 № 125; від 31.10.2018 № 123; від 28.10.2018 № 124; від 21.10.2018 № 126; від 14.10.2018 № 116; від 05.10.2018 № 109; від 07.09.2018 № 100; від 31.08.2018 № 101; 03.08.2018 № 84; від31.07.2018 № 71; від 30.07.2018 № 73; від 27.07.2018 № 72; від 27.07.2018 № 62; від 27.07.2018 № 83; від 26.07.2018 № 75; від 25.07.2018 № 77; від 20.07.2018 № 59; від 20.07.2018 № 58; від 18.02.2018 № 20; від 01.12.2018 № 152; від 16.11.2018 № 146; від 17.08.2018 № 97; від 18.08.2019 № 96.

Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є вичерпним.

Як було встановлено судом, з наданих позивачем пояснень, на виконання умов договору поставки № 14/05 укладеного з ТОВ Бердичівський хлібзавод зокрема в частині забезпечення представників виробника фірми J4 s.r.o. Чеська республіка, які здійснюватимуть монтажні та пуско-налагоджувальні роботи за власний рахунок їм житло готельного типу, ТОВ Перший столичний хлібзавод було використано послуги ТОВ Роксана , а саме розміщено вказаних осіб у комплексі відпочинку Вишеград та забезпечено їх харчування.

Доказів протилежного, посадовими особами контролюючого органу до суду не надано.

Тому проживання представників виробника фірми J4 s.r.o. Чеська республіка у ТОВ Роксана не може жодним чином розглядатися додатковим благом, а є складовою частиною витрат, пов'язаних з договором поставки та пуско-наладжувальні роботи обладнання, придбаного у ТОВ Бердичівський хлібзавод та є частиною винагороди за цивільно- правовим договором і нарахування податку на доходи фізичних осіб в розмірі 92 902,05 грн. є безпідставним.

Щодо того, що позивач не надав необхідні документи на запит перевіряючого, то це не відповідає дійсності, оскільки: 1) у позивача наявні три запити від ГУ ДПС у Київській області, на які були надані запитувані документи, так як позивач сам зацікавлений у розгляді спірних питань і підтвердженні законності всіх своїх дій під час здійснення господарської діяльності; 2) в акті перевірки відсутні будь-які зауваження перевіряючих щодо ненадання документів та невиконання інших їх вимог. Представник відповідача, який здійснював перевірку у позивача, на свою першу вимогу отримував всі запитувані документи, однак не взяв їх до уваги, як і нотаріально посвідчені договори оренди транспортних засобів.

У запереченні та в скарзі до Державної податкової служби України позивачем зазначалося про наявність нотаріально засвідчених договорів оренди автомобілів та наявність подорожніх листів, проте податковий орган дані докази позивача не прийняв до уваги.

У зв'язку з цим, суд вважає, що висновки контролюючого органу щодо заниження позивачем суми податку на доходи фізичних осіб в сумі 858184,42 грн. є безпідставними та необґрунтованими.

За таких обставин, суд визнає протиправним та скасовує податкове повідомлення-рішення від 24.03.2020 в„– 0003093305 .

Відповідно до п.16-1 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідно до п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Отже, враховуючи те, що матеріалами справи спростовуються висновки податкового органу щодо заниження суми податку на доходи фізичних осіб, суд вважає, що відповідач необґрунтовано дійшов висновку про заниження ТОВ Перший столичний хлібзавод суми військового збору у розмірі 71432,03 грн.

У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.03.2020 в„– 0003103305 .

Відповідно до ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд наголошує на тому, що під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів на підтвердження висновків, які зазначені в акті перевірки.

У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 21020,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 24.06.2020 №4997, який підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 24.03.2020 в„– 0003093305 .

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 24.03.2020 в„– 0003103305 .

4. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а) суму судового збору у розмірі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять) грн. 00 копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Перший столичний хлібзавод (код ЄДРПОУ 31484879; місцезнаходження: 07354, Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Соборна, 85).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 02 жовтня 2020 р.