Рішення

від 15.10.2020 по справі 400/613/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2020 р. № 400/613/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного агенства водних ресурсів України до споживчого товариства водокористувачів "ФОК", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Головного управління ДПС у Миколаївській області про анулювання дозволу на спеціальне водокористування № УКР582А/НИК терміном дії до 16.05.2022 року,-

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного агенства водних ресурсів України (надалі-позивач) до споживчого товариства водокористувачів "ФОК" (надалі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Головного управління ДПС у Миколаївській області (надалі - третя особа) про анулювання дозволу на спеціальне водокористування № УКР582А/НИК терміном дії до 16.05.2022 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Державним агентством водних ресурсів України споживчому товариству водокористувачів "ФОК" було видано дозвіл на спеціальне водокористування № УКР582А/НИК терміном дії до 16.05.2022 року. Листом від 13.12.2019 року № 2619/0/06-19 Головним управління ДПС у Миколаївській області було повідомлено Державне агентство водних ресурсів України про несплату споживчим товариством водокористувачів "ФОК" рентної плати для вжиття заходів відповідно до законодавства. Статтею 55 Водного кодексу України визначено, що припинення права спеціального водокористування здійснюється шляхом анулювання дозволу на спеціальне водокористування. При цьому, Водним кодексом України передбачено, що орган, який видав дозвіл на спеціальне водокористування, звертається до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у вигляді анулювання дозволу з підстав систематичної, протягом двох і більше податкових (звітних) періодів, несплати збору за спеціальне водокористування в установлені законом строки. Враховуючи лист Головного управління ДПС у Миколаївській області від 13.12.2019 року № 2619/0/06-19 про несплату відповідачем відповідного збору, Державне агентство водних ресурсів України просить суд анулювати дозвіл на спеціальне водокористування, виданий відповідачу.

Ухвалою суду від 07.02.2020 року позовну заяву Державного агенства водних ресурсів України залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

02.03.2020 року на виконаня ухвали суду від 07.02.2020 року позивачем до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду надано уточнену позовну заяву із зазначенням інформації про місцезнаходження оригіналів доказів, копії яких додані до позовної заяви та власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Ухвалою від 10.03.2020 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/613/20 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що згідно до ст. 42 Водного Кодексу України водокористувачі є первинними і вторинними. Первинні водокористувачі це ті, що мають власні водозаборні споруди і відповідне обладнання для забору води. Вторинними водокористувачами (абонентами) є такі, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів, яким є СК "ФОК". Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового Кодексу України платниками рентної плати є первинні користувачі. Вказав, що згідно до рішення Очаківського Управління ГУ ДФС у Миколаївській області від 14.02.2019 року за № 1914234600009 СТ водокористувачів "ФОК" присвоено ознаки неприбутковості. Згідно до п. 255.4.10 ст. 255 ПК України рентна плаза за спеціальне водокористування не справляється за воду, то використовується садівницькими та городницькими товариствами кооперативами. Товариство неодноразово зверталося до Головного управління ДПС у Миколаївській області з відповідними поясненнями, про те що відповідач не є платником рентної плати, з посиланням на норми закону.

Судове засідання, призначене на 08.04.2020 року, у зв`язку з запровадженням карантинних заходів в Україні, відкладено на 06.05.2020 року.

Судове засідання, призначене на 06.05.2020 року, у зв`язку з запровадженням карантинних заходів в Україні, відкладено на 27.05.2020 року.

14.05.2020 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Державного агенства водних ресурсів України надійшла відповідь на відзив споживчого товариства водокористувачів "ФОК", в якій позивач зазначив, що обов`язок осіб у встановленому законодавством порядку сплачувати збори (рентну плату) за спеціальне водокористування передбачено пунктом 11 статті 44 Водного кодексу України, а також статтею 255 Податкового кодексу України. Оплата наданих послуг за договором про подачу води, укладеним відповідачем з водогосподарською організацією, що входить до сфери управління Державного агентства водних ресурсів України, не звільняє його від обов`язку сплати збору (рентної плати) за спеціальне водокористування. Необхідно зазначити, що це питання врегульоване статтею 255.1 Податкового кодексу, в якій зазначається, що первинними водокористувачами є суб`єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи-підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об`єктів. Вказав, що СТВ ФОК є первинним водокористувачем, адже у встановленому Водним кодексом України порядку отримало дозвіл на спеціальне водокористування. Також вказав, що відповідно до листа-роз`яснення Державної фіскальної служби України від 13.03.2018 року № 3903/5/99-99-12-02-03-16 про надання інформації, в якому зазначається, що обов`язки зі сплати рентної плати виникають у водокористувачів, у тому числі й сільськогосподарських товаровиробників, які на підставі дозволу на спеціальне водокористування здійснюють саме забір обсягів води із державних меліоративних систем відкритого (штучно створені водні об`єкти) та закритого типу (водогони, трубопроводи). А відповідно до умов, зазначених у дозволі на спеціальне водокористування від 16.05.2016 року № УКР 582А/НИК, забір води споживчим товариством водокористувачів ФОК здійснюється з напірного трубопроводу Південно-Бузької зрошувальної системи. Крім того, статус неприбуткового підприємства СТФ ФОК не звільняє відповідача від обов`язку сплати рентної плати за спеціальне водокористування.

Судове засідання, призначене на 27.05.2020 року, у зв`язку з запровадженням карантинних заходів в Україні, відкладено на 24.06.2020 року.

Судове засідання, призначене на 24.06.2020 року, у зв`язку з запровадженням карантинних заходів в Україні, відкладено на 18.08.2020 року.

Судове засідання, призначене на 18.08.2020 року, у зв`язку з неявкою сторін, відкладено на 03.09.2020 року.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 03.09.2020 року, не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 03.09.2020 року, не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник третьої особи в судове засідання, призначене на 03.09.2020 року, не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив. Заяв чи клопотань до суду не надходило.

Головним управлінням ДПС у Миколаївській області письмових пояснень до позову не надано.

Суд клопотання представника позивача задовольнив та відповідно до статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.

Ухвалою від 15.10.2020 року суд в задоволенні клопотання представника споживчого товариства водокористувачів "ФОК" про відкладення розгляду справи відмовив.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Споживче товариство водокористувачів "ФОК" є суб`єктом господарської діяльності та здійснює забір та використання води для виробничих потреб (зрошення).

16 травня 2016 року Державним агентством водних ресурсів України було видано споживчому товариству водокористувачів "ФОК" дозвіл на спеціальне водокористування № УКР582А/НИК терміном дії до 16.05.2022 року.

Листом Очаківського управління Головного управління ДПС у Миколаївській області від 05.12.2019 року № 243/1014-29-53-05-10 позивача повідомлено про несплату споживчим товариством водокористувачів "ФОК" рентних платежів протягом періоду з 05.03.2019 року по 25.10.2019 року.

У зв`язку з отриманням листа Очаківського управління Головного управління ДПС у Миколаївській області від 05.12.2019 року № 243/1014-29-53-05-10 про несплату споживчим товариством водокористувачів "ФОК" рентних платежів, на підставі ст. 55 Водного кодексу України, Державне агентство водних ресурсів звернулось з позовом до адміністративного суду про анулювання дозволу на спеціальне водокористування, виданого СТВ "ФОК".

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Водним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 року № 321 Про затвердження Порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. № 459 .

Відповідно до ст. 2 Водного кодексу України встановлено, що завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обгрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Згідно ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Статтею 42 ВК України визначено, що водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування (ст. 49 ВК України).

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 44 ВК України, водокористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування та інші збори відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 30 ВК України, збори за спеціальне водокористування справляються з метою стимулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів і включають рентну плату за спеціальне використання води та екологічний податок за скиди забруднюючих речовин у водні об`єкти, які встановлюються Податковим кодексом України.

Пунктом 255.1 статті 255 Податкового кодексу України визначено, що платниками рентної плати за спеціальне використання води є:

первинні водокористувачі - суб`єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об`єктів;

суб`єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Об`єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПК України).

Згідно підпункту 255.11.1 пункту 255.11 ст. 255 ПК України, водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату за спеціальне використання води та за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту - починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.

Порядок подання декларації, строки сплати, відповідальність платників рентної плати та контроль за її справлянням визначено статтями 257 і 258 цього Кодексу (п. 255.12 ст. 255 ПК України).

Відповідно до п. 257.1 ст. 257 ПК України, базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу.

Платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов`язань з рентної плати (п. 257.2 ст. 257 ПК України).

Згідно п. 257.5 ст. 255 ПК України, сума податкових зобов`язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

Пунктом 258.1 статті 258 ПК України встановлена відповідальність платників рентної плати. Так, визначено, що на платника рентної плати покладається відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання контролюючим органам відповідних податкових декларацій згідно із нормами цього Кодексу та інших законодавчих актів.

При цьому, підпунктом 258.2.5 пункту 258.2 ст. 258 ПК України передбачено, що у разі несплати рентної плати або сплати її не в повному обсязі протягом шести місяців контролюючі органи подають інформацію про платників рентної плати до органів, що видають дозволи на спеціальне водокористування, для вжиття до них заходів згідно із законом.

В свою чергу, статтею 55 Водного кодексу України визначено підстави для припинення права спеціального водокористування.

Згідно вказаної статті припинення права спеціального водокористування здійснюється шляхом анулювання дозволу на спеціальне водокористування.

Встановлено, що орган, що видав дозвіл на спеціальне водокористування, звертається до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання дозволу з підстав, зокрема, систематичної, протягом двох і більше податкових (звітних) періодів, несплати збору за спеціальне водокористування в установлені законом строки.

В даному випадку, як зазначалось вище, підставою для звернення Державного агентства водних ресурсів із позовом про анулювання дозволу на спеціальне водокористування, виданого споживчого товариства водокористувачів "ФОК" , став факт отримання від контролюючого органу - Очаківського управління Головного управління ДПС у Миколаївській області листа 05.12.2019 року № 243/1014-29-53-05-10 із інформацією про несплату рентної плати СТВ "ФОК" та вжиття заходів відповідно до законодавства.

Згідно вказаного листа, наявного в матеріалах справи, КП Первомайський міський водоканал не виконуються норми п.257.5 ст.257 ПК України щодо сплати ренти, і в індивідуальній картці платника податків рахується податковий борг понад шість місяців і станом на 20.11.2018 року складає 2961,6 тис грн.

Відповідач повністю заперечив наявність заборгованості, оскільки на його думку він є вторинним водокористувачем (абонентом) та не є платником рентної плати.

Відповідно до ст. 42 Водного кодексу України, водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи. Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їхні системи на підставі договору про водопостачання (поставку води) та/або про водовідведення без отримання дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідно до п. 255.1 ст. 255 ПК України, в редакції яка є чинною з 1 січня 2018 року, платниками рентної плати за спеціальне використання води, зокрема, є первинні водокористувачі суб`єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи-підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об`єктів.

При цьому, водний об`єкт природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал, а також водоносний горизонт) (стаття 1 Водного Кодексу України).

Згідно ст. 5 Водного Кодексу України до водних об`єктів загальнодержавного значення належать: 1) внутрішні морські води, територіальне море, а також акваторії морських портів; 2) підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання; 3) поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків; 4) водні об`єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних.

До водних об`єктів місцевого значення належать: 1) поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об`єктів загальнодержавного значення; 2) підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.Отже, обов`язковою умовою для визначення особи платником збору за спеціальне використання води, є використання ним води, отриманої шляхом забору з природних або створених штучно (власні водозабірні споруди) водних об`єктів та/або передача ним такої води вторинним водокористувачам.

Згідно п. 255.2 ст. 255 Податкового кодексу України не є платниками рентної плати за спеціальне використання води водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку.

Об`єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПК України).

Судом встановлено, що СКВ "ФОК" здійснює забір води з напірного трубопроводу Бівденно-Бузької зрошувальної системи та визначена ціль водокористування - для виробничих потреб (зрошення).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем вода отримується не з водного об`єкту, що є обов`язковою умовою для віднесення до платників рентної плати за спеціальне використання води відповідно до приписів п. 255.1 ст. 255 ПК України, а з точки водовиділу (напірного трубопроводу), що не заперечується позивачем.

Крім того, у відповідності до ст. 48 ВК України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Водокористування - використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів) (ч.1 ст.1 ВК України).

Таким чином, "використання води" як різновид "водокористування", згадане у ст. 48 ВК, не охоплює забору води з технічних систем.

Отже, згідно діючого законодавства України, обов`язки сплати рентної плати з 01.01.2018 виникають у первинних водокористувачів, тобто у водокористувачів, які мають власні водозабірні споруди та відповідне обладнання для забору води, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних обєктів.

Суд зазначає, що ключовою ознакою, що відрізняє первинних водокористувачів від вторинних є наявність у первинних користувачів власних водозабірних споруд та відповідного обладнання для забору води.

Позивачем не надано суду доказів, що СТВ "ФОК" має, або мало раніше, власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води, а також мало можливості здійснювати забір води.

Отримання дозволу на спеціальне водокористування не є ключовою ознакою платника рентної плати.

Разом з цим, судом встановлено, що СКВ "ФОК" оплачувала послуги за договором про подачу води, укладеним між СКВ "ФОК" з водогосподарською організацією, що входить до сфери управління Державного агенства водних ресурсів України.

Позивач послався на лист-роз`яснення Державної фіскальної служби України від 13.03.2018 року № 3903/5/99-99-12-02-03-16, відповідно до якого, обов`язки зі сплати рентної плати виникають у водокористувачів, у тому числі й сільськогосподарських товаровиробників, які на підставі дозволу на спеціальне водокористування здійснюють саме забір обсягів води із державних меліоративних систем відкритого (штучно створені водні об`єкти) та закритого типу (водогони, трубопроводи).

Суд не приймає до уваги посилання позивача на вищезазначений документ в якості належного обґрунтування позовних вимог, оскільки він не є нормативно-правовим актом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що СТВ "ФОК" не є первинним водокористувачем у розумінні Водного та Податкового Кодексів України, а отже, у нього не виникають обов`язки платника рентної плати.

Разом з тим, суд не може погодитись з твердженням відповідача стосовно відсутності у нього обов`язку сплати рентної плати за спеціальне водокористування у зв`язку з тим, що СТВ "ФОК" є неприбутковим товариством, оскільки серед видів спеціального використання води, за які не справляється рентна плата, відсутні пільги для неприбуткових організацій та споживчих товариств водокористувачів за обсяги води для виробничих потреб (зрошення).

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Судові витрати покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2,3,6,139,241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Державного агенства водних ресурсів України (вул. Велика Васильківська, 8, м. Київ 4, 01004, ідентифікаційний код 37472104) до споживчого товариства водокористувачів "ФОК" (вул. Жовтнева, 51, с. Ковалівка, Миколаївський район, Миколаївська область, 57103, ідентифікаційний код 39939047) про анулювання дозволу на спеціальне водокористування № УКР582А/НИК терміном дії до 16.05.2022 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 15.10.2020 року.

Суддя Г.В. Лебедєва