Рішення

від 13.10.2020 по справі 500/1443/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1443/20

13 жовтня 2020 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Баранюка А.З.

за участю:

секретаря судового засідання Габрилецької С.Є.

представника позивача: Бакуна А.Ю.

представника відповідача: Бистрицького О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України, до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Ропій Юрій Борисович про визнання протиправним та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

Тернопільська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України (далі - позивач) звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Ропій Юрій Борисович, в якому просить скасувати припис державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України щодо охорони земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області 26.05.2020 №334-ДК/0132Пр/03/01/-20.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що при перевірці додержання вимог земельного законодавства відповідачем безпідставно зроблено висновок про те, що земельні ділянки, надані у постійне користування позивачу для дослідних та навчальних цілей, використовуються не за цільовим призначенням, а для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позивач зазначає, що дані підвиди використання земель знаходяться в межах однієї категорії земель, а відтак нецільове використання земель за вказаних обставин є неможливим. При цьому, сама перевірка проведена з порушенням норм Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності . Більше того, посилання відповідача про ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі договору підряду не відповідає чинному законодавству, є лише суб`єктивним припущенням державного інспектора, а тому оскаржуваний припис не може вважатися таким, що ґрунтується на вимогах закону та підлягає скасуванню, що зумовило звернення з даним адміністративним позовом до суд.

Ухвалою судді від 23 червня 2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 06 липня 2020 року відкрито провадження у справі.

30 липня 2020 року на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов у якому відповідач, серед іншого, зазначив, що в ході проведеної перевірки виявлено використання позивачем земельних ділянок, наданих на праві постійного користування, на умовах договору контрактації та підряду, що суперечить ст.ст. 92, 95, 116 Земельного кодексу України. Відповідно до положень земельного законодавства використання земельних ділянок здійснюється на умовах постійного користування або оренди, суперфіцію, емфітевзису та сервітут. Використання земельної ділянки на умовах інших видів правочинів Земельним кодексом України, що є спеціальним законодавчим актом, не передбачено. Враховуючи вищевикладене, укладений договір містить ознаки удаваного правочину, що передбачено статтею 235 ЦК України, оскільки фактично сторони уклали договір оренди землі. З метою усунення наслідків виявленого порушення державним інспектором видано припис, яким висловлено вимогу усунути виявлені порушення і земельного законодавства та про виконання припису в термін до 26.06.2020 повідомити Управління з контролю за використанням та охороною земель Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, який надіслано рекомендованою кореспонденцією, про що здійснена відповідна відмітка на звороті припису. Відповідач також зазначив, що перевірка проведена з дотриманням вимог чинного законодавства на підставі звернення слідчого відділення Гусятинського відділення поліції Підволочиського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області.

06 серпня 2020 року позивач подав до суду заперечення на відзив у якому надав свої спростування поясненням відповідача.

Судове засідання 10 серпня 2020 року не проводилося у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці.

Ухвалою суду від 07 вересня 2020 року розгляд справи було відкладено з метою витребування додаткових доказів.

Судове засідання 21 вересня 2020 року не проводилося у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити. Додатково надав пояснення, що перевірка проводилася за 2020 рік, хоча звернення СВ Гусятинського ВП Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області стосувалося обставин, що мали місце у 2016-2018 роках.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив суд у їх задоволенні відмовити.

Третя особа - Державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Ропій Юрій Борисович в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Суд, заслухавши усні пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, письмові пояснення викладені у заявах по суті справи, зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно із статтею 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначені Законом України Про державний контроль за використанням та охороною земель від 19 червня 2003 року №963-IV.

Відповідно до статті 2 вказаного Закону, основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, зокрема, забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Статтею 4 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель передбачено, що об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно зі статтею 5 вказаного Закону, органом, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів є центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15, передбачено, що державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Системний аналіз вказаних положень земельного законодавства дає підстави дійти висновку про те, що Головне управління Держгеокадастру в Тернопільській області наділено повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. При цьому, об`єктом контролю є всі землі на території України, а також порядок їх використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.

Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі встановлені статтею 6 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , до яких належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині:

- додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

- виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням;

- додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;

- ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання.

Відповідно до статті 9 вказаного Закону державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом:

- проведення перевірок;

- розгляду звернень юридичних і фізичних осіб;

- участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об`єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель;

- розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель;

- проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Згідно зі статтею 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема:

- давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

З матеріалів справи слідує, що на адресу відповідача надійшов лист СВ Гусятинського ВП Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області від 15.04.2020 року № 3815/104/03-2020 (а.с. 142), яким повідомлено Головне управління про те, що в рамках досудового розслідування за ознаками злочину передбаченого ст. 364 КК України щодо посадових осіб Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України, серед іншого, виявлено факти укладення договорів контрактації сільськогосподарської продукції з ТОВ Поділля Агро Транс та залучення цього товариства на умовах договору підряду, що можуть свідчити про вчинення протиправних дій та зловживання посадовим становищем цими особами.

На підставі цього звернення наказом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 15 травня 2020 року № 334-ДК вирішено здійснити державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства при використанні земельних ділянок, які знаходяться в користуванні позивача та доручено його провести Державному інспектору у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Ропію Юрію Борисовичу (а.с. 139).

Суд не погоджується з поясненнями представника позивача про порушення відповідачем пункт 4 частини 1 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19) від 17.03.2020 №530-ІХ щодо заборони проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, оскільки відповідач не проводив планової перевірки.

За результатами перевірки зроблено висновок, що земельні ділянки загальною площею 613,7516 га, які були надані у постійне користування позивачу 6121611000:01:001:1047, 6121611000:01:001:1051, 6121611000:01:001:1050, 6121611000:01:001:1054, 6121611000:01:001:1053, 6121611000:01:001:1048, 6121611000:01:001:1052, 6121611000:01:001:1055, 6121611000:01:001:1060, 6121611000:01:001:1046 використовуються не за цільовим призначенням, а для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що є порушенням статей 92 та 95 Земельного кодексу України. Зазначений висновок державним інспектором зроблено у зв`язку із укладенням між позивачем та ТОВ Поділля Агро Транс договору підряду для надання послуг та виконання робіт №02/01/20 від 02.01.2020, який має ознаки удаваного правочину, оскільки сторони фактично уклали договір оренди, про що складено акт від 26 травня 2020 року (а.с. 140-141) та винесено оскаржуваний припис (а.с. 109).

З матеріалів справи слідує, що Тернопільська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України зареєстрована з 21.04.1999 року як юридична особа, основним видом економічної діяльності якої є дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук.

В постійному користуванні позивача перебувають земельні ділянки державної власності, що наданні для дослідних та навчальних цілей, що підтверджується витягами з Державного реєстру прав на нерухоме майно (а.с. 33-42).

02 січня 2020 року між Тернопільською державною сільськогосподарською дослідною станцією Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України (замовник) та ТОВ Поділля Агро Транс (підрядник) укладено договір підряду №02/01/20. Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору Підрядник зобов`язується надати комплекс послуг та робіт в процесі виробництва сільськогосподарської продукції Замовником на сільгоспугіддях замовника, а Замовник зобов`язується прийняти виконані роботи і оплатити вартість послуг Підрядника згідно умов цього Договору (а.с. 43-44).

Перелік робіт наведений у Додатку № 1 від 02 січня 2020 року до цього Договору до яких віднесено: чизелювання, оранку, культивацію трактором, внесення сухих мінеральних добрив, посівний комплекс з сівалкою, внесення гербіцидів, внесення фігуцидів та мікродобрив, внесення інсектицидів, боронування, збирання врожаю комбайном (а.с. 45).

Насамперед суд бере до уваги пояснення представника позивача, що на умовах вказаного договору підряду ТОВ Поділля Агро Транс надавало зазначені послуги не на всіх земельних ділянках, що вказані у акті перевірки та оскаржуваному приписі, а на земельних ділянках з кадастровими номерами 6121611000:01:001:1052 площею 53,2150 га; 6121611000:01:001:1053 площею 62,7236 га; 6121611000:01:0.01:1048 площею 68,1055 га; 6121611000:01:001:1055 площею 132,3106 га; 6121611000:01:001:1054 площею 62,6385 га, що підтверджується долученими до матеріалів справи замовленнями позивача (а.с. 46-49).

Виконання робіт згідно договору підряду підтверджується долученими до матеріалів справи актами передачі-приймання наданих послуг (а.с. 50-53).

Суд також погоджується з поясненнями представника позивача, що перевірка вказаного договору підряду не могла проводитись в межах вказаного вище кримінального провадження, яке здійснювалося щодо обставин, які мали місце у 2016-2018 роках, що підтверджується ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 жовтня 2020 року у справі № 607/15578/20.

Разом з тим, відповідно до статті 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків.

Згідно пункту 8 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Суд зазначає, що оформлення припису у вигляді загальних формулювань встановлених порушень норм законодавства без конкретного опису такого порушення та вимога про усунення порушень норм законодавства без зазначення конкретних дій, які повинна вчинити особа, є недопустимими, з врахуванням обов`язку його виконання особою, якій спрямована вказана вимога та можливості притягнення її до відповідальності за невиконання вимог цього припису.

Відповідно до ч. 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Самовільним зайняттям земельної ділянки, згідно статті 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Самовільне зайняття земельної ділянки означає фактичне використання земельних ділянок без відповідних правових підстав. При цьому таке використання за своїм характером виключає можливість нормального користування земельною ділянкою з боку інших осіб.

Статтею 628 Цивільного Кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).

В ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України зазначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України)

Судом не встановлено, а відповідачами не надано доказів недійсності договору підряду №02/01/20 від 02 січня 2020 року та додаткової угоди до нього. Суд вважає, що на момент укладення договору підряду, умови такого договору було дотримано, а позивач жодним чином не міг допустити порушення земельного законодавства, які відображені в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства, так як всі дії вчиняв на виконання вищевказаного договору, який є чинним і його виконання не заперечується сторонами.

При цьому, суд у цій адміністративній справі не оцінює законність укладення такого Договору, його істотні умови тощо.

Такий висновок суду узгоджується із висновком Верховного суду у подібних правовідносинах в постанові від 20 лютого 2020 року у справі №809/1015/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім цього, у цій постанові Верховний Суд також звернув увагу на те, що відповідно до положень статті 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочинну щодо такої земельної ділянки , за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Суд також звертає увагу на те, що в акті перевірки не вказано, які саме ознаки удаваного правочину має договір підряду №02/01/20 від 02 січня 2020 року.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 26.05.2020 №334-ДК/0132Пр/03/01/-20.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області на користь Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України сплачений судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15 жовтня 2020 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: Тернопільська державна сільськогосподарська дослідна станція інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України, місцезнаходження вул. Тролейбусна, 12, м. Тернопіль ,46027, код ЄДРПОУ 04766584;

відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, місцезнаходження вул. М. Лисенка, 20А, м. Тернопіль, 46002, код ЄДРПОУ 39766192;

третя особа: Державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Ропій Юрій Борисович місцезнаходження вул. Суходільська, 7, смт. Гусятин, Тернопільська область,48200.

Головуючий суддя Баранюк А.З.