Рішення

від 09.10.2020 по справі 278/1638/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 278/1638/19

Провадження №2/278/196/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2020 року Житомирський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді - Зубчук І.В.,

секретаря - Яцюрук С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Медіа Ресурс про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Житомирського районного суду Житомирської області до Приватного підприємства Медіа Ресурс з позовною заявою, яка була уточнена про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, просив суд ухвалити рішення, яким:

1.Визнати відомості викладені ІНФОРМАЦІЯ_2 року в газеті 20 хвилин : газета твого району Романів видавник Приватне підприємство Медіа Ресурс (код ЄДРПОУ 38508199) у статті під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 такими, що не відповідають дійсності, принижують та ганьблять честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 .

2. Зобов`язати Приватне підприємство Медіа Ресурс (код ЄДРПОУ 38508199) з наступного дня з набрання рішення суду законної сили на тому ж місті шпальти газети 20 хвилин : газета твого району Романів опублікувати спростування недостовірних відомостей, викладених в публікації ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8) під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 наступного змісту:

Приватне підприємство Медіа Ресурс визнає, що викладена інформація (Розділ Політична арена під заголовком СПРОСТУВАННЯ ) в статті під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 від ІНФОРМАЦІЯ_2 на аркуші 8 в газеті 20 хвилин газета твого району Романів, опублікована на підставі неперевірених матеріалів, є недостовірною, порочить честь і гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 .

3. Стягнути з Приватного підприємства Медіа Ресурс (код ЄДРПОУ 38508199) на користь ОСОБА_1 (інд.код НОМЕР_1 ) моральну шкоду в розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок.

4. Звільнити його від сплати судового збору на підставі п.10 ст.5 Закону України Про судовий збір - постраждалий внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1).

Як на підставу для звернення до суду з даним позовом та його обґрунтуванні позивачем зазначено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року в газеті 20 хвилин газета твого району Романів , що зареєстрована: свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серії ЖТ № 333/710Р від 21.12.2018 року, видавець - ПП Медіа Ресурс ( код ЄДРПОУ 38508199) розміщено статтю під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якій друкований ЗМІ повідомив та поширив недостовірну та негативну інформацію про позивача наступного змісту: недостовірні відомості про вартість придбаного майна та недостовірні дані щодо джерела доходу виявило НАЗК у декларації нардепа.

Вказана стаття на думку позивача містить недостовірну інформацію, принижує честь і гідність та ділову репутацію особи.

Розкриваючи змість статті позивач зазначає, що відповідач на власний розсуд трактує рішення НАЗК, відповідачем було оприлюднено інформацію, яка містилася в описовій частині рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 31.05.2019 року №1554, проте в резолютивній частині цього ж рішення зазначено, що ознак правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтею 366-1 Кримінального кодексу України не встановлено.

Також позивач зазначає, що висвітлена інформація надається не як судження, а як факт, що створює враження про позивача, як про злочинця, що у свою чергу руйнує оцінку людських, ділових і професійних якостей, оскільки він впродовж багатьох років був публічною особою, в цей період був кандидатом у народні депутати України (копія посвідчення № КД-161).

Вважає зазначену інформацію, що поширена відносно його такою, що порушує його особисті немайнові права: порочить честь, гідність та ділову репутацію, у зв`язку з чим така інформація підлягає спростуванню та просить стягнуту завдану моральну шкоду.

У судовому засіданні представники позивача з вищенаведених підстав заявлені вимоги з врахуванням уточненої позовної заяви підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та вказав, що стаття у газеті, про яку йдеться мова, не містить висловів, які б порочили честь, гідність та ділову репутацію позивача, а інформація не є спотвореною та відсутній злий умисел щодо публікації даної статті задля завдання непоправної шкоди діловій репутації позивача, а також введення в оману громади стосовно його діяльності.

Заслухав пояснення учасників судового розгляду, дослідивши надані ними докази, судом встановлено наступні фактичні обставини справи і відповідно ним правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року в газеті 20 хвилин газета твого району Романів (свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серії ЖТ № 333/710Р від 21.12.2018 року, видавець - ПП Медіа Ресурс (код ЄДРПОУ 38508199)) розміщено статтю під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У наведеній вище публікації, без посилання на автора, з посиланням на Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 31.05.2019 року №1554 зазначено, що у декларації за 2016 рік суб`єкт декларування вказав недостовірні відомості про вартість придбаного майна та недостовірні дані щодо джерела доходу.

Проте за зазначеним вище рішенням за результатами повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, яка подана ОСОБА_1 , ознак правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтею 366-1 Кримінального кодексу України, не встановлено, порушень у діях суб`єкта декларування вимог статті 36 Закону не встановлено. За результатами перевірки інформації, що наведена у декларації суб`єкта декларування за 2016 рік, відомостей, що надані відповідними державними органами, письмових пояснень суб`єкта декларування, порушень вимог суб`єктом декларування статей 25 та 36 Закону не встановлено.

Ознак можливого незаконного збагачення, передбачених статтею 382 Кримінального кодексу України, за результатами перевірки також не виявлено.

Отже зазначена інформація, що поширена відносно позивача в газеті статті, є такою, що порушує його особисті немайнові права: порочить честь, гідність та ділову репутацію, у зв`язку з чим підлягає спростуванню, що вбачається з наступного.

Стаття під назвою, ІНФОРМАЦІЯ_3 в газеті 20 хвилин газета твого району Романів на аркуші восьмому містить фото самого позивача, яке взято без будь-якого погодження з ОСОБА_1 , який являвся на той час Народним депутатом України і суд вважає, що розміщений текст під самою фотографією, а саме Недостовірні відомості про вартість придбаного майна та недостовірні дані щодо джерела доходу виявило НАЗК у декларації нардепа за 2016 рік, як фактичні твердження є інформацією, яка розповсюджена широкому колу громадян та водночас виборців.

Відповідачем вчинені дії які полягають у власному тлумаченні рішення НАЗК, якими останній не наділений, крім цього згадана стаття від ІНФОРМАЦІЯ_2 року містить ствердження, що загальний висновок за результатами перевірки аж ніяк не означає, що нардеп повністю чистий перед НАЗК, що є неприпустимим з боку відповідача, так як в дійсності жодних порушень НАЗК не виявило. Таким чином, широкому колу громадян було доведено неправдиву інформації як фактичні данні, що спричинило негативні наслідки, стосовно позивача.

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 05 грудня 2019 року по справі призначено судову - лінгвістичну експертизу.

У висновку експерта (а.с.112) чітко зазначено, що з позиції лінгвістичної кваліфікації публікація ІНФОРМАЦІЯ_3 містить відомості, що можуть бути принизливими для честі й гідності ОСОБА_1 і завдавати шкоди його діловій репутації, містять такі висловлення:

• (заголовок публікації) ІНФОРМАЦІЯ_3.

• Недостовірні відомості про вартість придбаного майна та недостовірні дані щодо джерела доходу виявило НАЗК у декларації нардепа за 2016 рік.

• У першому пункті рішення НАЗК чітко прописано що порушення закону все-таки були. Їх - два. Перше - це те, що ОСОБА_1 у своїй декларації за 2016 рік невірно вказав вартість земельної ділянки загальною площею 2450 км.м., придбаної ним 30 травня 2009 року. Нардеп вказав суму 377 545,00 грн., тоді як згідно з копією договору купівлі -продажу ця земельна ділянка коштувала народному обранцю 100 000,00 грн.

• У розділі 11 Доходи, у тому числі подарунки декларації ОСОБА_1 зазначив, що продав 2 автівки вартістю 950 000,00 грн. та 2 500 000,00 грн. Але найцікавіше те, що нардеп зазначив джерелом доходу … самого себе … Анекдоти анекдотами, а в НАЗК визнали такі дії народного обранця порушенням закону.

Суд бере до уваги висновок експерта в порядку норми статті 102 ЦПК України та вважає, що назва в тексті та сам текст статті в газеті 20 хвилин газета твого району Романів в якій міститься на 8 аркуші стаття під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 , містить негативну інформацію про ОСОБА_1 , так як вона виражена в брутальній, принизливій, непристойній формі та є такою, що є втручанням в особисте і сімейне життя, є інформацією, що ганьбить гідність, честь та ділову репутацію позивача.

Згідно ст.1 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні , в цьому Законі України під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

Додатки до друкованих засобів масової інформації у вигляді видань газетного та журнального типу є окремими періодичними і такими, що продовжуються, друкованими виданнями і підлягають реєстрації на загальних підставах.

Зазначені в частинах першій та другій цієї статті Закону друковані видання можуть включати до свого складу інші носії інформації (платівки, дискети, магнітофонні та відеокасети тощо), розповсюдження яких не заборонено чинним законодавством України.

Друкований засіб масової інформації вважається виданим, якщо він підписаний до виходу в світ і віддрукований будь-яким тиражом. Сфера розповсюдження друкованого засобу масової інформації не обмежується.

Відповідно до ст.2 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні , Свобода слова і вільне вираження у друкованій формі своїх поглядів і переконань гарантується Конституцією України (254к/96-ВР) і відповідно до цього Закону означають право кожного вільно і незалежно шукати, одержувати, фіксувати, зберігати, використовувати та поширювати будь-яку інформацію за допомогою друкованих засобів масової інформації, крім випадків, визначених законом, коли обмеження цього права необхідно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Законом України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні визначається неприпустимість зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації та забороняється використання друкованих засобів масової інформації для : заподіяння шкоди честі і гідності особи (ст.3 Закону).

Так, статтею 37 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні , визначено, що громадяни, юридичні особи і державні органи, а також їх законні представники мають право вимагати від редакції друкованого засобу масової інформації опублікування ним спростування поширених про них відомостей, що не відповідають дійсності або принижують їх честь та гідність.

Спростування повинно бути набране тим же шрифтом і поміщено під заголовком Спростування на тому ж місці шпальти, де містилося повідомлення, яке спростовується.

Відповідно статті 41 Законом України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні , редакції, засновники, видавці, розповсюджувачі, державні органи, організації та об`єднання громадян несуть відповідальність за порушення законодавства про друковані засоби масової інформації, та вимог чинного законодавства України.

Порушеннями законодавства України про друковані засоби масової інформації є, зокрема порушення положень статті 3 цього Закону.

Статтями 28, 68 Конституції України визначено, що кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий такому поводженню, що принижує його гідність. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно зі статтями 277, 297, 299 Цивільного кодексу України, ч.4 ст.32 Конституції України, ст.10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фізична особа має право на недоторканість своєї честі, гідності та ділової репутації, їх захист, а також право на спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи встановлено, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи передбачено, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація, стосується певної фізичної особи чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Згідно ч.1 ст.200 Цивільного Кодексу України, інформацією є будь-які відомості та /або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному або паперовому вигляді.

Частиною 4 статті 14 Закону України Про інформацію передбачено, що поширення інформації - це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації. Інформація може існувати, як в формі фактичних тверджень, так і в формі оціночних суджень.

Під поширенням інформації слід розуміти, як зазначено у п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року, опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Обов`язок доведення факту поширення інформації відповідачем покладається на позивача (п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року).

Водночас, у п.19 вищевказаної постави роз`яснено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України у своїй постанові від 27.02.2009 року, недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Крім того, оскільки вищенаведені твердження можна перевірити на відповідність їх факту, інформація, викладена в них, не може вважатися оціночним судженням.

Проаналізувавши інформацію, наведену у спірній публікації, а також характер використаних при її викладенні мовностилістичних засобів, зокрема, не містить в собі алегорій, сатири, гіпербол тощо, що на думку суду свідчить про те, що вказана інформація подана саме у формі фактичних тверджень (даних) та не може кваліфікуватись, як оціночні судження.

Про характер поширеної відносно позивача інформації як фактичних даних, а не оціночних суджень, свідчать стверджувальні вислови, застосовані відповідачем.

Відповідно до Правового висновку Верховного Суду України від 29.11.2017 року у справі №6-639цс17 у разі якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі та ділової репутації, повинен ураховувати положення Декларації, а також рекомендації що містяться у Резолюції №1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість особистого життя.

У Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи будь-якій іншій галузі).

Відповідно до ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення тощо.

Статтею 32 Конституції України закріплено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно ч.1 ст.277 Цивільного кодексу України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до ст.ст.297, 299 Цивільного кодексу України, фізична особа має право на звернення до суду з позовом про захист її гідності, честі та ділової репутації.

Відповідно до норм ч.ч.4, 7 ст.277 Цивільного кодексу України, спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію та у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Враховуючи, що порушення особистих немайнових прав позивача відбулося у результаті поширення про нього недостовірної інформації від ІНФОРМАЦІЯ_2 року в газеті 20 хвилин : газета твого району Романів , що зареєстрована: свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серії ЖТ № 333/710Р від 21.12.2018 року, видавець - ПП Медіа Ресурс (код ЄДРПОУ 38508199), то найефектнішим способом захисту його прав, як позивача: є спростування такої недостовірної інформації в аналогічний спосіб - відповідачем, шляхом - з наступного дня з набрання рішення суду законної сили на тому ж місті шпальти газети 20 хвилин : газета твого району Романів спростування недостовірних відомостей, викладених в публікації ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8) під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 наступного змісту:

Редакція приватного підприємства Медіа Ресурс визнає, що викладена в публікації під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 від ІНФОРМАЦІЯ_2 на аркуші 8 в газеті 20 хвилин газета твого району Романів , опублікована на підставі неперевірених матеріалів, є недостовірною, порочить честь і гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до положень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок протиправних дій відповідача, час і зусилля , необхідні для відновлення попереднього стану.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року в п.5 постанови Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Зокрема з`ясовується факт заподіяння позивачеві моральних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Загальними правилами відшкодування шкоди, відшкодування моральної шкоди проводиться у разі, коли незаконні дії певних осіб чи органів завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 23 ЦК України моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи є прямим способом захисту порушеного права.

Способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.

Згідно статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою.

Суд приходить до висновку, що протиправними діями відповідача позивачу були завдані немайнові втрати спричинених моральними і психологічними стражданнями, які позначили негативні зміни у його житті, а саме: невизначена кількість людей дізналась про нього негативну та недостовірну інформацію, яку останній змушений спростовувати протягом дуже тривалого часу, ця негативна та неправдива інформація впливає на позивача , як людини, батька, політика (був народним депутатом Верховної Ради України, кандидатом в депутати Верховної Ради України в момент публікації), військового (має звання генерал - полковника), має звання Заслужений Юрист України , кандидат юридичних наук, Чорнобилець (1 категорії), має багато нагород (ордена та медалі ), які останньому присвоєні за заслуги перед Вітчизною та українським народом. Крім цього дана публікація суттєво могла вплинути на хід виборів у Верховну Раду України, на яких позивач був зареєстрований, як кандидат у народні депутати, тобто має місце впливу на думки і світогляд виборців територіального виборчого округу №67, де дуже велика кількість виборців, що додатково завдало непомірної важкої моральної шкоди позивачу, так як в очах виборців він згідно даної статті від ІНФОРМАЦІЯ_2 року був представлений у негативі, як людина, яка нібито незаконно збагачується і вносить недостовірні відомості у декларацію, при цьому, що його вини згідно рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 31 травня 2019 року №1554 не встановлено, ні адміністративної ні кримінальної вини не має, а отже відповідач умисно друкував матеріал оприлюднивши тільки описову частину даного рішення НАЗК, а не його резолютивну частину, що свідчить про умисні дії з метою оприлюднення неправдивої інформації як фактичних даних з метою завдання шкоди діловій репутації, честі та гідності та спричинення моральних страждань позивачу.

Отже відповідачем спричинено позивачу моральну шкоду у вигляді негативних наслідків (втрати) немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням його ділової репутації, розголошенням неправдивих відомостей оприлюднених широкому колу людей, в Житомирській області та по-за її межами, отже вчинено дії, спрямовані на зниження його престижу та підриву довіри до його діяльності, як людини, Народного (кандидата) депутата України, в тому числі піддана негативному впливу інформація, яка викладена у статті з перекрученням обов`язків у його статусі Народного депутата України, не зважаючи на те, що згідно ст.93 Конституції України він, як Народний депутат України має право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України і не може приймати особисто якісь рішення, так як рішення ухвалюється колегіально і не менш, як 226 голосів. Суд враховує і той факт, що публікація і матеріал статті по декларації за 2016 рік відповідачем була оприлюднена саме тоді, коли виборчий процес проводився в 2019 році, який був направлений в негативний спосіб висвітлити неправдиву інформацію про позивача в очах громадськості, виборців.

Згідно статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Факт оприлюднених неправдивих відомостей, який був доведений до відома громадськості, дуже негативно вплинув на стосунки позивача з оточуючими людьми. Такі обставини зумовили нервувати позивача і завдає йому додаткових моральних страждань.

Отже дана інформація, яка була оприлюднена в газеті безпосередньо стосується позивача у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що позов в цій частині підлягає частковому задоволенню та стягує з відповідача на користь позивача завдану йому моральну шкоду в розмірі 50 000,00 гривень.

На підставі наведеного, керуючись ст.277 ЦК України, ст.30 Закону України Про інформацію , ст.ст.5, 12, 13, 81, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати відомості викладені ІНФОРМАЦІЯ_2 року в газеті 20 хвилин : газета твого району Романів видавник Приватне підприємство Медіа Ресурс (код ЄДРПОУ 38508199) у статті під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 такими, що не відповідають дійсності, принижують та ганьблять честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 .

Зобов`язати Приватне підприємство Медіа Ресурс (код ЄДРПОУ 38508199) з наступного дня з набрання рішення суду законної сили на тому ж місті шпальти газети 20 хвилин : газета твого району Романів опублікувати спростування недостовірних відомостей, викладених в публікації ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8) під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 наступного змісту:

Приватне підприємство Медіа Ресурс визнає, що викладена інформація (Розділ Політична арена під заголовком СПРОСТУВАННЯ ) в статті під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 від ІНФОРМАЦІЯ_2 на аркуші 8 в газеті 20 хвилин газета твого району Романів , опублікована на підставі неперевірених матеріалів, є недостовірною, порочить честь і гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 .

Стягнути з Приватного підприємства Медіа Ресурс (код ЄДРПОУ 38508199) на користь ОСОБА_1 (інд.код НОМЕР_1 ) моральну шкоду в розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Приватного підприємства Медіа Ресурс (код ЄДРПОУ 38508199) в дохід державного бюджету України судовий збір в розмірі 3 783 (три тисячі сімсот вісімдесят три) гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І. В. Зубчук