Постанова

від 07.10.2020 по справі 160/799/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 160/799/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2020 року (суддя 1-ї інстанції Кучма К.С.) у справі №160/799/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Дніпровська міська рада про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення і податкової вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дніпровська міська рада про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми Ф від 27.08.2019 року №426679-5353-0461; визнання протиправною та скасування податкової вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми Ф від 06.11.2019 року №75268-52.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що податковим органом 27.08.2019 року сформовано податкове повідомлення-рішення №426679-5353-0461, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб 18010900 за податковий період 2019 року у сумі 226 067,30 грн. та податкову вимогу №75268-52 від 06.11.2019 року. Відповідно до наданої інформації щодо суб`єкта та об`єкту земельних відносин №6412 від 24.10.2019 року Дніпропетровської регіональної філії Центру ДЗК за період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року застосовано коефіцієнт функціонального використання (Кф) 1,2, а не 2, що використовує фіскальний орган у своєму розрахунку. У своїх розрахунках відповідач безпідставно посилається на Кф=3, мотивуючи це вимогами п.1 Наказу Мінагрополітики та продовольства України №162 від 27.03.2018 року, адже відповідно до вказаного наказу Кф=3 застосовується лише у примітках до додатку 1 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489, зареєстрованого у МЮУ 19.12.2016 року за №1647/29777. Так, Кф=3 застосовується лише до земельних ділянок інформація про які не внесена до відомостей земельного кадастру. Проте інформація про земельну ділянку, яка знаходиться в її орендному користуванні належним чином занесена до даних земельного кадастру, а отже відповідачем протиправно винесено спірне податкове повідомлення-рішення та податкову вимогу.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2020 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, прийнята для розрахунку земельного податку на 2019 роки за земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 23.08.2019 року №1508-5304, де розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки складає 5 023 717,74 гри, із застосуванням функціонального коефіцієнту Кф = 2.0.

Щодо застосування Кф = 2,0 при визначенні нормативної грошової оцінки слід зазначити, що згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів від 25.11.2016 № 489 зазначений коефіцієнт застосовується у наступних випадках: для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2.0; у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0. Обчислення розміру орендної плати за 2019 рік здійснено шляхом множення бази оподаткування, якою є нормативна грошова оцінка земельної ділянки на ставку податку у розмірі 3%, а також застосування функціонального коефіцієнту Кф =3 на підставі пункту 1 Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.03.2018 року №162, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 10.04.2018 року за №432/31884.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, відповідач при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, оскільки податкове повідомлення - рішення прийнято на підставі чинного Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованого 23.08.2019 року №1508-5304. Крім того, у сформованому Витязі від 21 серпня 2019 року за відсутності відомостей про КВЦПЗ правильно розраховано нормативну грошову оцінку із врахуванням значення Кф 2,0. При цьому, з часу отримання нового Витягу від 14 грудня 2019 року, який надано на підставі приведених у відповідність до вимог чинного законодавства відомостей ДЗК, позивач набув право на здійснення перерахунку земельного податку на підставі вже нового значення нормативної грошової оцінки.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Надав пояснення відповідно доводам відзиву.

Представник міської ради зазначив, що вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є орендарем земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210100000:01:009:0119 з цільовим призначенням (УКЦВЗ) 1.10.5 (підприємства іншої промисловості), площею 0,1473 га, що підтверджується договором оренди землі від 05.06.2007 року, який було укладено між Орендодавцем Дніпропетровською міською радою та Орендарем ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А.В. та зареєстрований у реєстрі за №1466.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 03.12.2019 р. №НВ-1211671982019 дана земельна ділянка к/н 1210100000:01:009:0119 має цільове призначення як раз за кодом 11.02.

Згідно з Інформацією щодо суб`єкта та об`єкту земельних відносин №6412 від 24.10.2019 р. Дніпропетровської регіональної філії Центру ДЗК за період з 01.01.2019 р. та по 31.12.2019 р. до земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 застосовано коефіцієнт функціонального використання (Кф.) 1,2.

27.08.2019 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області сформоване податкове повідомлення-рішення №426679-5353-0461, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб 18010900 за податковий період 2019 року у сумі 226 067,30 грн.

25.10.2019 року позивачем сплачено в якості орендної плати 86 408,10 грн.

25.10.2019 року позивач звернувся до податкового органу із заявою, в якій просила здійснити перерахунок орендної плати за 2019 рік на підставі наданої нормативної грошової оцінки.

06.11.2019 року відповідачем сформовано податкову вимогу №75268-52 за податковим зобов`язанням з орендної плати з фізичних осіб 18010900 на суму 133 301,30 грн.

У своїй відповіді від 03.12.2019 року №38703/10/04-36-52-40 відповідач відмовив у здійсненні перерахунку, вказавши, що податковий орган, обчислюючи розмір орендної плати за 2019 рік шляхом множення бази оподаткування, якою є нормативна грошова оцінка земельної ділянки на ставку податку у розмірі 3%, а також застосування функціонального коефіцієнту Кф=3 на підставі пункту 1 Наказу Мінагрополітики та продовольства України від 27.03.2018 р. №162 вважає, що орендна плата за 2019 рік повинна бути сплачена у розмірі 226 067,30 грн., що він і відобразив у податковому повідомленні-рішенні №426679-5353-0461 від 27.08.2019 року.

Податкове повідомлення-рішення за 2019 рік від 27.08.2019 року №426679-5353-0461 на суму 226 067,30 грн. вручено 30.08.2019 року за довіреністю ОСОБА_2

13.11.2019 року на адресу позивача направлена податкова вимога від 06.11.2019 року №75268-52/61 та рішення про опис майна у податкову заставу № 75268-52/61.

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення №426679-5353-0461 від 27.08.2019 р. та податкової вимоги №75268-52 від 06.11.2019 року позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що під час винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 27.08.2019 року №426679-5353-0461 невірно визначена сума податкового зобов`язання позивача, а отже вказане податкове повідомлення-рішення та податкова вимога від 06.11.2019 року №75268-52 винесені не на підставі та не у спосіб, передбачені чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спірним є правомірність рішення відповідача щодо нарахування податкового зобов`язання з орендної плати за землю, з урахуванням наявності інформації ДЗК станом на 24.10.2019р. щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та оплати позивачем за її оренди 25.10.2019р.

Статтею 270 вказаного Кодексу визначено, що об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

За змістом пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Згідно пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Отже, фізична особа, яка є власником (користувачем) земельної ділянки, є платником земельного податку і несе обов`язок по його сплаті.

Колегія суддів звертає увагу, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом (п. 271.1 ст. 271 ПК України). При цьому підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПК України).

Відповідні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Земельного кодексу України, державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Призначенням державного земельного кадастру, відповідно до ст. 194 Земельного кодексу України, є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Порядок користування відомостями Державного земельного кадастру визначений в ст. 38 Закону України "Про Державний земельний кадастр", згідно якої відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі:

- витягів з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру;

- довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру;

- викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану);

- копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Користування відомостями Державного земельного кадастру може також здійснюватися у формі надання доступу до нього в режимі читання.

Доступ до Державного земельного кадастру в режимі читання надається органам державної влади, органам місцевого самоврядування, органам і підрозділам Служби безпеки України, що здійснюють контррозвідувальну діяльність та боротьбу з тероризмом, банкам та особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок та Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку може бути виданий будь-яким Державним кадастровим реєстратором, адміністратором центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу місцевого самоврядування.

Згідно п. п. 14 п. 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року N 1051, нормативна грошова оцінка - це значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку.

Пункт 4 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачає, що у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Тобто, з 01.01.2013 року (з моменту запровадження роботи Державного земельного кадастру) відомості щодо цільового призначення земельної ділянки повинні були вміщувати інформацію як про категорію земель, так і вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель.

Відповідно до пункту 2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №213 від 23.03.95, дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держземагентства за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує семи робочих днів з дати надходження відповідної заяви. При цьому одним з множників у формулі, за якою визначається нормативно грошова оцінка кадастрового метра земельної ділянки населених пунктів відповідно до пункту 3.3 названого Порядку, є Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки.

З 01.01.2017 процедура проведення НГО земель населених пунктів визначена Порядком №489.

Пунктом 5 розділу ІІ Порядку №489 визначено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ), затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року №548.

Відповідно до примітки 2 до Додатку 1 Порядку №489, у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

Отже, з 01.01.2017 року визначення Кф знаходиться у прямій залежності від коду КВЦПЗ, відомості про який містяться у ДЗК. У разі відсутності таких відомостей при розрахунку НГО має застосовуватись Кф 2,0. Внесення даних до ДЗК щодо земельних ділянок здійснюється за заявою власника або користувача.

Встановлено, що між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди від 25.06.2007 року відповідно до умов якого, позивач отримав в оренду земельну ділянку площею 0,1473 га, кадастровий номер 1210100000:01:009:0119, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 03.12.2019 року №НВ-1211671982019 дана земельна ділянка к/н 1210100000:01:009:0119 має цільове призначення як раз за кодом 11.02 (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробною, машинобудівної та іншої промисловості).

21.02.2018 року Дніпровською міською радою прийняте рішення №8/30 Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 року №13/27 Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста . Зазначеним рішенням змінені ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку у м. Дніпро, шляхом викладення додатку 1 до рішення у новій редакції.

Пунктом 2 рішення визначено, що рішення від 21.02.2018 року №8/30 набуває чинності з першого числа місяця, який настає за датою його офіційного оприлюднення. Відповідно до вказаного вище рішення, згідно з видом цільового призначення землі за кодом 11.02, ставка податку за земельну ділянку становить 2,3%.

Згідно з Інформацією щодо суб`єкта та об`єкту земельних відносин №6412 від 24.10.2019 року Дніпропетровської регіональної філії Центру ДЗК за період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року до земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 застосовано коефіцієнт функціонального використання (Кф.) 1,2.

Також встановлено, що відповідачем проведено розрахунок на підставі витягу з технічної документації про грошову оцінку земельної ділянки від 21.08.2019 року №1508-5304.

У вказаному витязі зазначено відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:01:009:0119, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , натомість, як видно з матеріалів справи, ділянка позивача з кадастровим номером 1210100000:01:009:0119 знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, згідно з Інформацією щодо суб`єкта та об`єкту земельних відносин №6412 від 24.10.2019 р. Дніпропетровської регіональної філії Центру ДЗК за період з 01.01.2019 р. та по 31.12.2019 р. до земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 застосовано коефіцієнт функціонального використання (Кф.) 1,2, що не відповідає розміру застосованого податковим органом коефіцієнту.

25.10.2019 року позивачем було сплачено в якості орендної плати 86 408,10 грн, а 25.10.2019 року позивач звернулася до податкового органу із заявою, в якій просила здійснити перерахунок орендної плати за 2019 рік на підставі наданої нормативної грошової оцінки, а у грудні 2019р. Отримала витяг з ДЗК відповідно до якого цільове призначення є - 1.02 (а.с. 20, 21)

Відповідно до приписів абз.6 п.286.5 ст.286 ПК України у разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Згідно з вимогами абз.6 п.286.5 ст.286 ПК України обов`язком органу ДПС є у разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку - здійснити протягом десяти робочих днів перерахунок суми земельного податку та скасувати попереднє податкове повідомлення-рішення.

Як свідчать встановлені обставини справи, позивач з урахуванням інформації центру ДЗК від 24.10.2019р. самостійно розрахував та сплатив суму орендної плати, з якого встановив невірне застосування відповідачем коефіцієнту функціонального використання (1,2 замість застосованого відповідачем 2) та на виконання вимог законодавства отримав інший витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та скористався правом на звернення до податкового органу щодо перегляду визначеного грошового зобов`язання.

Суд апеляційної інстанції, підтримуючи висновок суду першої інстанції щодо помилковості нарахування позивачу податкового зобов`язання з орендної плати, зазначає, що таке нарахування є безпідставним з огляду на встановлені обставини справи.

Також колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає помилковими посилання відповідача на правову позицію судів у аналогічних справах, оскільки позивач самостійно розрахував та сплатив суму орендної плати та вчиняла дії щодо перегляду рішення податкового органу.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2020 року у справі №160/799/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 15 жовтня 2020року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак