Постанова

від 15.10.2020 по справі 1.380.2019.006336

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.006336 пров. № А/857/9604/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів Кухтея Р.В., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Чопко Ю.Т.,

представника відповідача Гавриляка Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року (рішення ухвалене у м. Львові, судом під головуванням судді Ланкевича А.З., в порядку загального позовного провадження, дата складання повного тексту рішення - 06.07.2020) у справі № 1.380.2019.006336 за адміністративним позовом Фермерського господарства Меринос-Захід до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, суд,-

В С Т А Н О В И В:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

29.11.2019 позивач - Фермерське господарство Меринос-Захід звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача:

від 11.02.2019 №0008275712, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за платежем податок на додану вартість в сумі 103158,00 грн;

від 15.02.2019 №0009515712, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 154737,00 грн, в т.ч.: за податковими зобов`язаннями - 103158,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 51579,00 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 11.02.2019 №0008275712 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 103158 гривень 00 копійок. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 15.02.2019 №0009515712 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 154737 гривень 00 копійок, в т.ч.: за податковими зобов`язаннями - 103158 гривень 00 копійок та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 51579 гривень 00 копійок.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь Фермерського господарства Меринос-Захід судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 3868 гривень 43 копійки.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, вважаючи його постановленим із невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, Головне управління ДПС у Львівській області оскаржило його, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість Фермерського господарства Меринос-захід , а саме: декларації № 9247844872 від 12.11.2018 року. Перевіркою встановлено, що платником у декларації за звітний період жовтень у рядку 16.1 значення рядка 21 попереднього звітного (податкового періоду) зазначено 103158 грн., при перевірці здійснено звернення до показників декларації з податку на додану вартість поданої за попередній звітний (податковий) період, тобто за вересень 2018 року. Камеральна перевірка декларації з ПДВ за вересень 2018 року проведена 14.11.2018 року. За результатами перевірки складено акт №223/13-01-57-12/36918684 від 14.11.2018 року. Перевіркою показників декларації за вересень 2018 року встановлено, що значення рядка 21 сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного період має складати 0 (нуль) гривень. На підставі вказаного акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 10.12.2018 року №0037825712 форми Р , та від 11.12.2018 №0038655712 форми В4 . Податковим повідомленням-рішенням від 11.12.2018 №0038655712 форми В4 ГУ ДФС у Львівській області повідомила ФГ Меринос-Захід , що на підставі акту перевірки №223/13-01-57-12/36918684 від 14.11.2018 встановлено порушення пункту 200.1 статті 200 ПК України і зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 103158 грн. Отже, значення рядка 16 Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду декларації за жовтень 2018 року повинно складати 0 (нуль) гривень. Відтак, ФГ Меринос-Захід завищено значення рядка 17 Усього податкового кредиту на 103158 грн. Значення рядка 17 декларації за жовтень 2018 року повинно складати 17017 грн. Відтак, значення рядка 20 має складати 17017 грн., значення рядка 20.3 має складати 17017 грн. Відповідно, значення рядка 21 сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду декларації за жовтень 2018 року повинно складати 17017 грн. За результатами проведеної перевірки від 20.12.2018 ГУ ДПС у Львівській області прийнято податкове повідомлення рішення форми В4 № 0008275712 від 11.02.2019, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 103158 грн. Крім того, на момент винесення податкового повідомлення-рішення № 0008275712 від 11.02.2019, була відсутня була інформація про оскарження позивачем у судовому порядку податкового повідомлення-рішення від 11.12.2018 №0038655712 форми В4 .

Щодо податкового повідомлення-рішення від 15.02.2019 №0009515712 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 154737,00 грн, апелянт вказує на те, що при формуванні цього рішення контролюючим органом з технічних причин допущено описку, яка не змінює суті самого рішення, зокрема помилково вказано дату акту перевірки. Про допущену описку позивача повідомлено листом від 18.03.2019 року №14025/10.57.12-17, який направлено за адресою платника рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення поштового відправлення. Тому, твердження позивача про те, що йому невідомо про який акт перевірки йдеться у податковому повідомленні-рішенні від 15.02.2019 №0009515712 не відповідає дійсності.

Крім цього, відповідач зазначає, що акт перевірки №39/13-01-57-12/36918684 від 18.01.2019 направлено Фермерському господарству Меринос-Захід рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулось з відміткою про вручення 25.01.2019. Отже, в даному випадку суд першої інстанції неправомірно прийшов до висновку, що позивач був позбавлений права на ознайомлення із встановленими під час перевірки порушеннями податкового законодавства, на подання заперечень на результати камеральної перевірки, на його участь при розгляді таких заперечень.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить відмовити відповідачу у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції. Доводи відзиву на апеляційну скаргу по суті співпадають з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному рішенні.

Позивач був повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги у відповідності до вимог ст.124 КАС України, шляхом надіслання повідомлень засобами поштового зв`язку, що підтверджується зворотнім рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. В судове засідання не прибув, про причини неприбуття не повідомив. Клопотань про відкладення слухання справи не направляв.

ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 14.11.2018 Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ФГ Меринос-Захід а саме: декларації за вересень 2018 року №9227833057.

Перевіркою показників декларації за вересень 2018 року встановлено, що значення рядка 21 сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного період має складати 0 (нуль) гривень.

За результатами вказаної перевірки складено акт за №223/13-01-57-12/36918684, згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого було занижено податок на додану вартість на 546355,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки Головним управлінням ДФС у Львівській області були прийняті податкове повідомлення-рішення №0038655712 від 11.12.2018 року форми «В4» ; податкове повідомлення-рішення від 10.12.2018 року №0037825712 форми «Р» .

Як наслідок зазначеної перевірки декларації за вересень 2018року та прийнятих податкових повідомлень - рішень, значення рядка 16 Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду декларації за жовтень 2018 року повинно складати 0 (нуль) гривень.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 року у справі №1.380.2019.001422, яке набрало законної сили 24.01.2020, позов ФГ Меринос-Захід до Головного управління ДФС у Львівської області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області за №0038655712 від 11.12.2018 та за №0037825712 від 10.12.2018.

Таким чином, внаслідок прийняття вказаного судового рішення фактично спростовано висновки акту перевірки за №223/13-01-57-12/36918684 декларації за вересень 2018 року №9227833057 стосовно:

- заниження податок на додану вартість у розмірі 546355,00 грн. за вересень 2018 року;

- того, що значення рядка 21 сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного період та значення рядка 16 Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду декларації за жовтень 2018 року має складати 0 (нуль) гривень.

20.12.2018 Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ФГ Меринос-Захід а саме: декларації за жовтень місяць №9247844872, поданої 12.11.2018 (а. с. 8-11).

За результатами вказаної перевірки складено акт №583/13-01-57-12/36918684 від 20.12.2018 року (далі - акт від 20.12.2018).

Зі змісту акту камеральної перевірки вбачається, що при перевірці показників серед іншого використані висновки попереднього акту перевірки декларації за вересень 2018року, якими встановлені обставини стосовно того, що значення рядка 21 сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного період та значення рядка 16 Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду декларації за жовтень 2018 року має складати 0 (нуль) гривень.

Однак, як було зазначено вище вказані висновки акту перевірки декларації з ПДВ за вересень 2018 року фактично були спростовані Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 року у справі №1.380.2019.001422, яке набрало законної сили 24.01.2020 року.

11.02.2019 Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято податкове -повідомлення №0008275712 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за платежем податок на додану вартість в сумі 103158,00 грн (а. с. 21).

Також встановлено, що 15.02.2019 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0009515712, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 154737,00 грн, в т.ч.: за податковими зобов`язаннями - 103158,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 51579,00 грн (а. с. 24).

Як слідує із змісту наведених податкових повідомлень- рішень від 11.02.2019року та 15.02.2019 року фактичною підставою для його прийняття слугував акт перевірки від 15.02.2019 року №39/13-01-57-12/36918684.

На виконання вимог суду акту перевірки від 15.02.2019 року №39/13-01-57-12/36918684 відповідачем не надано. Натомість, відповідач суду пояснив, що вказані податкові повідомлення- рішення від 11.02.2019 року та 15.02.2019 року винесені на підставі висновків акту перевірки від №583/13-01-57-12/36918684 від 20.12.2018 року, вказавши що саме вказаний акт перевірки було надіслано позивачу.

Проте, жодних доказів прийняття відповідачем будь-яких рішень про внесення змін щодо виявлених описок стосовно підстав прийняття зазначених податкових повідомленнях - рішеннях суду не надано.

Не погоджуючись з винесеними відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями від 11.02.2019 №0008275712 та від 15.02.2019 №0009515712, позивач звернувся до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи рішення про задоволення позову позову суд першої інстанції виходив з того, що у разі коли за результатами перевірки податковим органом встановлено перевищення задекларованого платником податку залишку від`ємного значення податкової декларації з податку на додану вартість і виписано податкове повідомлення-рішення за формою В4 та якщо платником податків здійснювалось оскарження такого повідомлення - рішення, яке після закінчення процедури адміністративного та/або судового оскарження залишено без змін, а скарга без задоволення, то сума завищеного залишку від`ємного значення із знаком підлягає відображенню по картці особового рахунку платника податку протягом 10 календарних днів та по рядку 21.3 податкової декларації з податку на додану вартість звітного періоду, в якому закінчено процедуру оскарження.

На момент прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень сума зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за попередній період не була узгодженою, внаслідок її судового оскарження.

Також суд вказав, що лише дотримання встановлених податковим законодавством умов та порядку проведення перевірок може бути підставою для висновку про законність перевірки. Невиконання процедурних вимог Податкового кодексу України щодо призначення та (або) проведення контрольних заходів призводить до визнання перевірок (незалежно від їх виду) незаконними та відсутності правових наслідків таких. Однак, за наслідками проведеної камеральної перевірки позивача (перевірки даних Єдиного реєстру податкових накладних) контролюючий орган не надсилав акт перевірки від 15.02.2019 №39/13-01-57-12/36918684 на адресу ФГ Меринос-Захід , чим фактично позбавив платника податків права на ознайомлення із встановленими під час перевірки порушеннями податкового законодавства, на подання заперечень на результати камеральної перевірки, на його участь при розгляді таких заперечень, з урахуванням результатів розгляду яких приймається рішення про визначення грошового зобов`язання. Разом з тим, Податковим кодексом України не передбачено окремого порядку прийняття податкового повідомлення-рішення без попереднього проведення перевірки та складення акту перевірки як основного документу, що фіксує наявність порушень у сфері обліку та сплати податків.

Відтак, оскаржені податкові повідомлення-рішення не відповідають критеріям правомірності рішень суб`єкта владних повноважень.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Як слідує із змісту податкових повідомлень - рішень №0008275712 від 11.02.2019 та №0009515712 від 15.02.2019 року, винесені Головним управлінням ДФС у Львівській області на підставі акту перевірки №39/13-01-57-12/36918684 від 15.02.2019 року.

Згідно вимог п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції відзначає, що лише дотримання встановлених податковим законодавством умов та порядку проведення перевірок може бути підставою для висновку про законність перевірки. Невиконання процедурних вимог Податкового кодексу України щодо призначення та (або) проведення контрольних заходів призводить до визнання перевірок (незалежно від їх виду) незаконними та відсутності правових наслідків таких.

Підпунктом 75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Приписами пунктів 76.1, 76.2 ст.76 ПК України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до п.86.2 ст.86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 86.7 ст.86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акту (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов`язковою. Такі заперечення є невід`ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Згідно п.86.8 ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, законодавством передбачено обов`язок контролюючого органу складати акт перевірки за результатами проведення камеральної перевірки у разі встановлення порушень і надсилати або вручати його платнику податків, а також право платника податків подавати заперечення на такий акт перевірки, при розгляді контролюючим органом яких платник податку має право брати участь та з урахуванням результатів розгляду яких керівником контролюючого органу (або його заступником) приймається рішення про визначення грошових зобов`язань.

Отже, саме протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому ст.58 Податкового кодексу України, керівник контролюючого органу (або його заступник) приймає податкове повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано ні суду, ні позивачу доказів наявності акту перевірки №39/13-01-57-12/36918684 від 15.02.2019 року, на підставі висновків якого винесено оскаржувані податкові повідомлення -рішення. Також матеріали справи не містять жодного доказу надіслання на адресу позивача акту перевірки №39/13-01-57-12/36918684 від 15.02.2019 року.

Не надано відповідачем і доказів прийняття будь-якого рішення щодо внесення змін щодо виявлених описок чи помилок відносно оскаржуваних податкових повідомлень -рішень.

За наведених обставин, колегія суддів вважає підставними висновки суду першої інстанції щодо відхилення доводів відповідача відносно наявних описок та належного направлення позивачу акту перевірки, оскільки такі доводи не підтверджено зібраними у справі доказами.

У відповідності до абз. 2 частини 2 ст. 77 КАС України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Як наслідок зазначеної процесуальної норми, суд першої інстанції підставно не прийняв покликання відповідача на акт камеральної перевірки №583/13-01-57-12/36918684 від 20.12.2018 року, як такий що не був покладений в основу оскаржуваних податкових -повідомлень рішень.

Відтак, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що не надсилання акту перевірки від 15.02.2019 №39/13-01-57-12/36918684 на адресу ФГ Меринос-Захід позбавило платника податків права на ознайомлення із встановленими під час перевірки порушеннями податкового законодавства, на подання заперечень на результати камеральної перевірки, на його участь при розгляді таких заперечень, з урахуванням результатів розгляду яких приймається рішення про визначення грошового зобов`язання.

Разом з тим, слід зазначити, що Податковим кодексом України не передбачено окремого порядку прийняття податкового повідомлення-рішення без попереднього проведення перевірки та складення акту перевірки як основного документу, що фіксує наявність порушень у сфері обліку та сплати податків.

Водночас, відносно доводів апеляційної скарги стосовно того, що серед іншого підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень також були висновки акту камеральної перевірки декларації за вересень 2018 року, у якому відображено обставини щодо заниження податок на додану вартість у розмірі 546355,00 грн за вересень 2018року та відносно того, що значення рядка 21 сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного період та значення рядка 16 Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду декларації за жовтень 2018 року має складати 0 (нуль) гривень, то колегія суддів зазначає таке.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Наказом Міністерства фінансів України № 1204 від 28.12.2015 затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (в подальшому - Порядок № 1204).

Відповідно до п. 5 розділу ІІ Порядку 1204, якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня, в тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, в тому числі за порушення норм іншого законодавства.

Пунктом 7 Порядку №1204 встановлено, що податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 4 - 6 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. При цьому у разі отримання вищезазначених рішень структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції контролюючого органу, або відповідальною особою, визначеною керівником (виконуючим його обов`язки, його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечується надання такого рішення структурному підрозділу, яким складалось попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 1 робочого дня, що настає за днем його отримання.

Пунктами 1-4 розділі IV Порядку 1204 передбачено, що структурний підрозділ контролюючого органу, який склав податкове повідомлення-рішення, вносить його до реєстру податкових повідомлень-рішень, надісланих (вручених) платникам податків-юридичним особам (додаток 15), або до реєстру податкових повідомлень-рішень, надісланих (вручених) платникам податків - фізичним особам (додаток 16), які ведуться в цілому в контролюючому органі.

Відповідальним за достовірність інформації про податкове повідомлення-рішення у реєстрах податкових повідомлень-рішень є структурний підрозділ контролюючого органу, який склав таке податкове повідомлення-рішення.

Після вручення (отримання інформації щодо вручення) податкового повідомлення-рішення платнику податків структурний підрозділ, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником контролюючого органу для виконання таких функцій, у той самий день передає другий примірник/корінець податкового повідомлення-рішення (з відміткою про вручення платнику податків) структурному підрозділу, який його склав (у разі надіслання податкового повідомлення-рішення поштою з повідомленням про вручення - разом із таким повідомленням про вручення або невручення поштового відправлення).

Інформація про складене податкове повідомлення-рішення, про його надсилання (вручення) платнику податків, а також про отримання скарги або заяви у разі його адміністративного або судового оскарження та прийняті рішення за результатами таких оскаржень вноситься структурним підрозділом, до функцій якого належить вчинення відповідних дій, до відповідної інформаційної системи контролюючого органу з можливістю подальшого формування відповідних переліків податкових повідомлень-рішень.

Порядок ведення та форма Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 (далі - Порядок № 26), у разі коли за результатами перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган ДФС не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника податку або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду орган ДФС на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку.

Встановлено, що на момент прийняття податкового повідомлення-рішення від 11.02.2019 року №0008275712, з приводу правомірності якого виник спір, сума зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за попередній період не була узгодженою, внаслідок її судового оскарження.

Враховуючи вищевикладені положення Порядку в розрізі вимог ПК України та зважаючи на те, що на момент прийняття податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, сума зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за попередній період не була узгодженою, внаслідок її судового оскарження, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 11.02.2019 року №0008275712 та від 15.02.2019 №0009515712 є правильним.

В подальшому правильність такого висновку суду першої інстанції підтверджена Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 року у справі №1.380.2019.001422, яке набрало законної сили 24.01.2020 року.

Даним рішенням визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області за №0038655712 від 11.12.2018 та за №0037825712 від 10.12.2018 прийнятими за наслідками акту перевірки №223/13-01-57-12/36918684 декларації з ПДВ за вересень 2018 року: стосовно заниження податок на додану вартість у розмірі 546355,00 грн за вересень 2018 року; та стосовно того, що значення рядка 21 сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного період та значення рядка 16 Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду декларації за жовтень 2018 року має складати 0 (нуль) гривень.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 11.02.2019 №0008275712 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та від 15.02.2019 №0009515712 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) не ґрунтується на нормах права, а тому правомірно скасовані судом першої інстанції.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі та обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді, оскільки, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статями 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року у справі № 1.380.2019.006336 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.а

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 15 жовтня 2020 року.