Рішення

від 24.09.2020 по справі 910/3503/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.09.2020Справа № 910/3503/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М. , при секретарі судового засідання Стеренчук М.О., розглянувши в судовому засіданні матеріали

заяви Приватного підприємства "Київська паливна компанія"

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 910/3503/20

за позовом Приватного підприємства "Київська паливна компанія" (м. Світловодськ Кіровоградської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Ресурс" (м. Київ)

про стягнення 314 703,30 грн.

Представники учасників справи:

від заявника (стягувача): Воронко В.В. - ордер № 669117 від 24.09.2020 року;

від боржника: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Київська паливна компанія" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Ресурс" про стягнення 314 703,30 грн., з яких: 249 220,73 грн. основного боргу, 33 348,90 грн. пені, 24922,07 грн. штрафу, 3 753,01 грн. інфляційних втрат, 3 458,59 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору № КВ-2 купівлі-продажу паливно - мастильних матеріалів з використанням смарт - карт на АЗС від 01.02.2017 року в частині своєчасної оплати переданих у власність відповідача паливно - мастильних матеріалів, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість у вказаній сумі, за наявності якої позивачем нараховані пеня, штраф, проценти річних та втрати від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/3503/20 та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2020 року судове засідання (розгляд справи по суті) призначено на 27.05.2020 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 року у справі № 910/1856/20 закрито провадження у справі в частині вимог про стягнення 150 000,00 грн. основного боргу; в частині вимог про стягнення 99 220,73 грн. основного боргу, 33 348,90 грн. пені, 24922,07 грн. штрафу, 3 753,01 грн. інфляційних втрат, 3 458,59 грн. 3% річних позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Ресурс" (03062, м. Київ, вул. Туполєва, б. 12-А; ідентифікаційний код 33834628) на користь Приватного підприємства "Київська паливна компанія" (27500, м. Світловодськ Кіровоградської області, вул. Героїв України, б. 61; ідентифікаційний код 40915328) 99 220 (дев`яносто дев`ять тисяч двісті двадцять) грн. 73 коп. основного боргу, 33 339 (тридцять три тисячі триста тридцять дев`ять) грн. 23 коп. пені, 24 922 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот двадцять дві) грн. 07 коп. штрафу, 3 753 (три тисячі сімсот п`ятдесят три) грн. 01 коп. інфляційних втрат, 3 458 (три тисячі чотириста п`ятдесят вісім) грн. 58 коп. 3% річних, 4 376 (чотири тисячі триста сімдесят шість) грн. 57 коп. судового збору; в іншій частині в позові відмовлено.

На примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва у даній справі № 910/3503/20 судом видано відповідний наказ від 17.09.2020 року.

Так, через відділ діловодства суду 18.08.2020 року від позивача надійшла заява б/н від 18.08.2020 року про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій останній просить суд стягнути з відповідача 10000,00 грн. витрат на професійну (правничу) допомогу у зв`язку з розглядом справи № 910/3503/20, та яка разом з долученими доказами на підтвердження понесених витрат та доказами направлення копії заяви про ухвалення додаткового рішення відповідачу судом долучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 2 ст. 221 ГПК України).

Згідно ч. 3 вказаної статті у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

За змістом ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі та в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2020 року заява Приватного підприємства Київська паливна компанія про ухвалення додаткового рішення суду про стягнення витрат на професійну правничу допомогу прийнято до розгляду та судове засідання призначено на 24.09.2020 року.

До початку судового засідання 24.09.2020 року від відповідача надійшла заява № 16 від 14.09.2020 року, в якій останній заперечує проти стягнення заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, зазначаючи що заявлений розмір витрат є неспівмірним та непропорційним щодо предмета спору, складності справи та необхідного обсягу роботи адвоката і витраченим їм часом для виконання відповідних робіт (надання послуг), у зв`язку з чим просить суд відмовити у задоволенні заяви ПП Київська паливна компанія про стягнення з ТОВ Транс-Ресурс витрат на професійну правничу допомогу. Подана заява долучена судом до матеріалів справи.

У судове засідання з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення 24.09.2020 року з`явився представник позивача (заявника), представник відповідача - не з`явився.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення; днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Про дату, час і місце розгляд уданої справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105474210266.

Про поважні причини неявки представника відповідача в судове засідання суд не повідомлено.

Будь-яких інших заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, від сторін на час розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу24.09.2020 року суду не надано.

За таких обставин, зважаючи на повідомлення відповідача про проведення судового засідання належним чином та відсутність клопотань про відкладення розгляду заяви, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви позивача в судовому засіданні24.09.2020 року за відсутності уповноваженого представника відповідача за наявними матеріалами справи.

В судовому засіданні 24.09.2020 року представник заявника (позивача) надав пояснення щодо суті поданої заяви та просив її задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується клопотання, об`єктивно оцінивши надані сторонами суду докази, які мають значення для розгляду клопотання, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Стаття 16 ГПК України закріплює за учасниками справи право на користування правничою допомогою.

За приписами ст.ст. 123, 126 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських об`єднань та бюро, з надання правничої допомоги щодо ведення справи в суді розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ст.ст. 129, 130 ГПК України.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В свою чергу, з аналізу наведеної норми законодавства вбачається, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказами і доводам, що наводяться сторонами у справі, тобто суд не може діяти на корить будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам господарського судочинства.

Таким чином суд може зменшити розмір витрат на правову допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони, яка і зобов`язана довести не співмірність заявлених опонентом витрат.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.ст. 16, 126 ГПК України).

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 1 Закону Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 року, передбачено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За результатами розгляду заяви позивача про винесення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу судом встановлено, що позивачем долучено до матеріалів справи докази на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, а саме: витяг з Договору про надання правової (правничої) допомоги № 13/01-ГС/20 від 13.01.2020 року, укладеного між Приватним підприємством Київська паливна компанія (клієнт за договором, позивач у справі) та Адвокатським об`єднанням Статус (адвокатське об`єднання за договором) (далі - Договір); Додаток № 1 до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 13/01-ГС/20 від 13.01.2020 року, згідно якого сторонами погоджено суму гонорару за надання правничої допомоги в сумі 10000,00 грн.; прайс - лист на надання правової допомоги Адвокатського об`єднання Статус ; виписка банку по рахунку позивача щодо перерахування на рахунок АО Статус платіжним дорученням № 7941 від 18.08.2020 року грошових коштів в сумі 10000,00 грн. із зазначенням призначенням платежу згідно додатку № 1 від 14.08.20 до договору № 13/01-ГС/20від 13.01.20 про надання правової (правничої) допомоги без ПДВ ; акт надання послуг № 9 від 17.08.2020 року про прийняття замовником - позивачем без зауважень по об`єму, якості та строкам надання послуг з надання професійної правничої допомоги на суму 10000,00 грн., який підписано представниками АО Статус та ПП Київська паливна компанія та засвідчено печатками сторін.

За твердженням позивача, загальна сума нарахованих останнім до стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи № 910/3503/20, склала 10000,00 грн.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України (заява № 19336/04, п. 269) визначено, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Така ж правова позиція випливає з інших рішень Європейського суду з прав людини, зокрема, у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Судом встановлено, що згідно з 1.1 Договору № 13/01-ГС/20 про надання правової допомоги від 13.01.2020 року в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Адвокатське об`єднання зобов`язується здійснити захист та/або представництво та/або надати інші види правової допомоги клієнту у відносинах з органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, органами прокуратури України, органами внутрішніх справ України, Національної поліції України, Служби безпеки України, Державної фіскальної служби України, органами державної виконавчої служби, а також в усіх судах України, в тому числі в місцевих, апеляційних, касаційних судах, вищих спеціалізованих судах, у Верховному Суді України, у спеціалізованих судах (господарських, адміністративних, з розгляду цивільних і кримінальних справ та інших судах).

Пунктом 2.1 Договору сторони погодили, що для надання правової допомоги за цим Договором Адвокатське об`єднання уповноважує адвокатів АО Статус : Воронко Вікторію Вікторівну (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 005740, видане 09.06.2016 року Радою адвокатів м. Києва; адреса для листування: 08136. с. Крюківщина, А/С - 41) та/або Репецького Сергія Васильовича. Підстав для відмови в укладенні цього договору, передбачених Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , не встановлено.

Правова (правнича) допомога за цим Договором надається в таких обсягах: захист та/або представництво прав і законних інтересів Клієнта в досудовому та судовому стягненні заборгованості з ТОВ Транс-Ресурс (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 33834628) за договором купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням смарт-карт на АЗС № КВ-2 від 01.02.2017 (п.1.3 Договору).

Згідно п.1.5 Договору останній набуває чинності з моменту його підписання і діє до 13.01.2021 року.

Окрім цього сторонами було підписано Додаток № 1 до Договору, згідно якого на виконання п.4.1 Договору сторони погодили суму гонорару за надання правової (правничої) допомоги, щодо захисту та/або представництва прав і законних інтересів клієнта в досудовому та судовому стягненні заборгованості з ТОВ Транс-Ресурс (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 33834628) за договором купівлі-продажу паливно - мастильних матеріалів з використанням смарт-карт на АЗС № КВ-2 від 01.02.2017, в розмірі 10 000,00 грн. (десять тисяч) грн. за наступні послуги:

- складення та направлення до ТОВ Транс-Ресурс претензії про погашення основної заборгованості на 3 арк. - 1 год. робочого часу (по 1 000,00 грн. за кожну відпрацьовану годину) - 1000,00 грн.;

- складення, підписання та подання (направлення) до Господарського суду міста Києва позовної заяви про стягнення заборгованості на 8 арк. - 5 годин робочого часу (по 1 000,00 грн. за кожну відпрацьовану годину) - 5000,00 грн.;

- складення та подання (направлення) до Господарського суду м. Києва:заяви щодо часткового погашення спірної заборгованості від 10.06.2020 на 1 арк., заяви на ознайомлення з матеріалами справи на 1 арк.,пояснення на виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 09.06.2020 на 1 арк. - 2,5 години робочого часу (по 1000,00 грн. за кожну відпрацьовану годину) - 2500,00 грн.;

- складення, підписання та подання до Господарського суду міста Києва заяви про ухвалення додаткового рішення суду - 1,5 години робочого часу (по 1 000,00 грн. за кожну відпрацьовану годину) - 1500,00 грн.;

- усна консультація клієнта, формування правової позиції у справі - 1 год. робочого часу та складення і подання клопотання про усунення недоліків позовної заяви, складення таблиці розрахунку основного боргу на 7 арк. - 3 год. робочого часу - безкоштовно.

Також в позовній заяві позивачем наведений орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу, який містить найменування послуг (правничої допомоги) та загальну вартість виконаних робіт на суму 11000,00 грн., а саме: надання правової (правничої) допомоги по складенню претензії - 1000,00 грн., правовий аналіз документів, надання правової (правничої) допомоги по складенню позовної заяви, підготовці додатків до неї - 5000,00 грн., участь у двох судових засіданнях, в тому числі подання заперечення на відзив на позовну заяву та/або складення інших процесуальних документів - 5000,00 грн.

Згідно наявного в матеріалах справи підписаного позивачем та Адвокатським об`єднанням "Статус" акту надання послуг № 9 від 17.08.2020 року до Договору Адвокатським об`єднанням надано клієнту - ПП "Київська паливна компанія" професійну правничу (правову) допомогу згідно Додатку № 1 від 14.08.2020 року до Договору № 13/01-ГС/20 від 13.01.2020 року, вартістю 10000,00 грн.

Також у вказаному акті зазначено, що жодних претензій по об`єму, якості та строках надання послуг клієнт до адвокатського об`єднання не має.

У відповідності до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Окрім цього чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити реальність їх оплати. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів.

Водночас, як зазначено в постанові Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

В свою чергу, як свідчать матеріали справи, відповідачем в письмових поясненнях викладені заперечення щодо неспівмірності та непропорційності розміру заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в тому числі їх змісту, обсягу та вартості, враховуючи предмет спору, складність справи та необхідний обсяг роботи адвоката.

Суд зазначає, що до складу витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн., заявлених до стягнення з відповідача позивачем, останнім включені витрати в сумі 5000,00 грн. за складення, підписання та подання (направлення) до Господарського суду міста Києва позовної заяви на 8 аркушах, на що адвокатом витрачено 5 годин робочого часу.

За приписами п. 9 ч.1 ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 вказаного Закону).

В статті 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність наведені види адвокатської діяльності, а також адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Отже, підписання позову, який, як встановлено судом, підписано директором ПП Київська паливна компанія Прядко Д.Є., і яким, поряд із цим, засвідчено всі долучені до позовної заяви копії документів, та подання позову до суду не може бути віднесено до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені в ст.1, 19 вказаного Закону, а тому витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу.

Окремо суд звертає увагу, що включення позивачем в заяві про ухвалення додаткового рішення до складу витрат на професійну правничу допомогу в загальній сумі 5000,00 грн. послуг із направлення до Господарського суду міста Києва позовної заяви не підтверджується матеріалами справи, позаяк позовна заява б/н від 04.03.2020 року була здана безпосередньо до канцелярії суду 06.03.2020 року, про що свідчить відбиток штампу суду про реєстрацію вхідної кореспонденції.

Також суд зазначає за результатами дослідження змісту позовної заяви, що в тексті останньої адвокатом не надавалась детальна оцінка первісних документів, копії яких долучені до матеріалів справи, а лише констатується загальний розмір заборгованості та здійсненої відповідачем оплати, фактичні обставини справи викладені на одному аркуші та на двох аркушах цитуються норми господарського та цивільного законодавства, при цьому подана до суду позовна заява була залишена судом без руху як така, що не відповідає вимогам ст.ст. 162, 164 ГПК України. Окрім цього, за висновками суду, юридична кваліфікація правовідносин у даній справі не є складною, судова практика є сталою, отже справа розглядалась судом в спрощеному позовному провадженні як справа малозначна без проведення судового засідання, та, відповідно, участі адвоката.

Беручи до уваги те, що суду необхідно надати оцінку розміру витрат сторони на правничу допомогу з урахуванням всіх аспектів і складності справи, суд дійшов висновку про те, що вартість витрат за складання позову є завищеною та підлягає зменшенню до 3000,00 грн.

Окрім цього суд вважає з огляду на розмір заявленої в позовній заяві суми та категорію складності цієї справи, що зменшення розміру витрат Приватного підприємства Київська паливна компанія на професійну правничу допомогу на 6000,00 грн. від попередньо заявленої суми (10000,00 грн.) відповідатиме критерію пропорційності і розумності.

Аналогічну позицію виклав у своїй Постанові Верховний Суд від 07.08.2018 у справі № 916/1283/17.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши надані представником позивача докази, зважаючи на заперечення відповідача щодо заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, приймаючи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, ціну позову, рівень складності, характер спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, а також їх значення для спору, суд приходить до висновку, що клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правову (правничу) допомогу підлягає частковому задоволенню в сумі 4000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Заяву стягувача Приватного підприємства "Київська паливна компанія" про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Ресурс" (03062, м. Київ, вул. Туполєва, б. 12-А; код ЄДРПОУ 33834628) на користь Приватного підприємства "Київська паливна компанія" (27500, м. Світловодськ, Кіровоградської області, вул. Героїв України, б. 61; код ЄДРПОУ 40915328) 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині в задоволенні заяви стягувача відмовити.

4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 13 жовтня 2020 року

Суддя А.М. Селівон