Ухвала

від 15.10.2020 по справі 826/11303/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 826/11303/18

адміністративне провадження № К/9901/25150/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління державної податкової служби у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія КД-ГРУП до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

у с т а н о в и в :

ТОВ Будівельна компанія КД ГРУП звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія КД-ГРУП задоволено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року відмовлено Головному управлінню ДФС у м. Києві у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги; апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2019 року у справі № 826/11303/18 повернуто заявнику.

Не погоджуючись із указаною ухвалою суду апеляційної інстанції та вважаючи, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник посилається на те, що обмежене фінансування податкових органів, не затверджений кошторис та як наслідок неможливість сплати судового збору, - є підставою для продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, однак апеляційний суд цього не врахував і безпідставно повернув апеляційну скаргу заявнику.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіряючи доводи касаційної скарги на предмет обґрунтованості, Верховний Суд зазначає таке.

Установлено, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху; надано скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.

На виконання цієї ухвали Головним управлінням ДФС у м. Києві до суду апеляційної інстанції подано клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, з посиланням на тривалу процедуру отримання коштів для сплати судового збору та обмежене фінансування.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року відмовлено Головному управлінню ДФС у м. Києві у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги; апеляційну скаргу повернуто заявнику у зв`язку з тим, що її недоліки не усунуто у встановлений судом строк.

Постановляючи ухвалу від 01 жовтня 2019 року, суд виходив з того, що апелянтом не виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та не усунуто недоліки апеляційної скарги шляхом сплати судового збору за її подання.

Так, апеляційним судом встановлено, що апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору.

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про продовження строку для сплати судового збору відмовлено, з огляду на те, що апелянту було надано достатній строк для усунення недоліків, та у зв`язку з тим, що останнім не зазначено на який саме строк необхідно продовжити строк для усунення недоліків.

Згідно з частиною першою статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до частини другої, шостої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для продовження строку для сплати судового збору.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Зважаючи на викладене, повертаючи апеляційну скаргу у даній справі, суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм.

Разом з цим, Верховний Суд звертає увагу на те, що за даних обставин, відсутність належного фінансування, довготривала процедура погодження та сплати судового збору не може бути визнана поважною причиною для продовження строку для усунення недоліків та не є такою, що пов`язана з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи, та як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління державної податкової служби у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року у справі № 826/11303/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія КД-ГРУП до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко