Постанова

від 15.10.2020 по справі 545/2821/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/2821/19 Номер провадження 22-ц/814/2261/20Головуючий у 1-й інстанції Путря О. Г. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Одринської Т.В., Пікуль В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 18 серпня 2020 року (ухвалене суддею Путря О.Г., відомості щодо дати складення повного тексту судового рішення відсутні) у справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми) про звільнення майна з-під арешту,-

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною позовною заявою до Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми) про звільнення належного йому майна з-під арешту, а саме земельної ділянки площею 2,00 га, переданої для ведення особистого селянського господарства.

В обґрунтування позову зазначив, що вищевказаний арешт накладений державною виконавчою службою на виконання виконавчого листа, виданого Полтавським районним судом Полтавської області про стягнення із позивача на користь ПАТ КБ Надра заборгованості. Останній раз вищевказане виконавче провадження завершене 24.12.2013 року і до цього часу виконавчий лист на повторне виконання не направлявся. Органом ДВС при завершенні виконавчого провадження не було знято арешт із вищевказаної земельної ділянки, що стало перешкодою для позивача у вільному розпорядженні свої нерухомим майном. Зазначив, що строк повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання закінчився, відповідач втратив право на стягнення заборгованості з позивача за виконавчим листом, та стягувач ПАТ КБ Надра на даний час ліквідований, а тому арешт має бути знятий. Позивач звертався до відповідача з вимогою про зняття арешту з майна, проте отримав відмову, а тому звернувся до суду із вказаним позовом.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 18 серпня 2020 року в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми) про звільнення майна з-під арешту - відмовлено.

З вказаним рішенням суду не погодився ОСОБА_1 та подав на нього апеляційну скаргу , в якій прохав рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 18 серпня 2020 року скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що на день розгляду справи виконавче провадження було знищено, що не давало ВДВС вчинити дії по зняття арешту з майна, а отже звертатися до суду зі скаргою на дії державного виконавця не було підстав.

Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходив.

05.10.2020 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про відмову від позову, в якій останній прохає прийняти відмову від позову, визнати нечинним рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 18 серпня 2020 року, та закрити провадження у справі. Розгляд заяви провести за відсутності позивача/апелянта.

Судове засідання проводилося в порядку спрощеного позовного провадження за участі сторін та інших осіб по справі. На момент розгляду справи сторони по справі та інші особи будучи належним чином та завчасно повідомленими про час та місце слухання справи в судове засідання не з`явилися

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи заяви, та пояснення учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява про відмову від позову підлягає задоволенню, оскільки вона не порушує прав інших осіб і не суперечить вимогам закону.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Право позивача відмовитися від позову, в тому числі на стадії апеляційного розгляду, закріплено в ст. ст. 206 , 373 ЦПК України .

Згідно ст. 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 206 ЦПК України до ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнання позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

З наслідками відповідної процесуальної дії (відмова від позову) позивач обізнаний, що підтверджується його заявою, яка відповідає вимогам статті206ЦПК України(а.с. 130).

За приписами ч. 3 ст. 206 ЦПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

За змістом ч.2 ст.256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.

Враховуючи, що позивач подав заяву про відмову від позову, яка відповідає вимогам статті 206 ЦПК України, наслідки відмови від позову та закриття провадження у справі ОСОБА_1 відомі та зрозумілі, така заява підлягає задоволенню, провадження у справі - закриттю, а рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 18 серпня 2020 року - визнанню нечинним.

Зважаючи на те, що апеляційний суд дійшов висновку про прийняття відмови від позову, визнання нечинним рішення місцевого суду та закриття провадження у справі, з моменту постановлення ухвали судом апеляційної інстанції визнане нечинним рішення суду першої інстанції втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає.

Відповідно до ч.2 ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди, відмови від позову , визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Аналогічні положення закріплені в ч.4 ст.7 ЗУ Про судовий збір .

З матеріалів справи вбачається, що згідно квитанції від 16.09.2020 року ОСОБА_1 сплатив судовий збір в розмірі 1261,20 грн за подання апеляційної скарги (а.с.121).

Вказані кошти судового збору були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України 18.09.2020 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою (а.с.127).

Таким чином, враховуючи норми ч.2 ст.142 ЦПК України, ч. 4 ст. 7 ЗУ Про судовий збір , на користь апелянта - ОСОБА_1 підлягає поверненню сплачена сума судового збору в розмірі 630,60 грн (1261,20 х50%= 630,60).

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Відповідно до роз`яснень, викладених в абз.2 п. 42 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах , поданий заявником платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору, повертається заявнику, а до матеріалів справи приєднується належним чином посвідчена копія цього документа. Про заміну зазначеного документа копією здійснюється відповідна відмітка в описі справи. Законом № 3674-VI не передбачено граничного терміну повернення сплаченої суми судового збору.

Керуючись ст. ст. 142, 206,373, 374,381 ЦПК України, ч. 4 ст. 7 ЗУ Про судовий збір , Полтавський апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про відмову від позову - задовольнити.

Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову до Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми) про звільнення майна з-під арешту.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми) про звільнення майна з-під арешту - закрити.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 18 серпня 2020 року - визнати нечинним.

З моменту постановлення ухвали судом апеляційної інстанції визнане нечинним рішення суду першої інстанції втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає.

Повернути ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 630,60 грн (шістсот тридцять гривень 60 копійок) , який був сплачений ним через Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області на рахунок UA238999980313161206080016002,отримувач: УК у м. Полтаві, код отримувача ЄДРПОУ - 38019510; Код банку отримувача МФО - 899998, згідно квитанції від 16.09.2020 року.

Вилучити з матеріалів справи оригінал квитанції від 16 вересня 2020 року (а.с.121) та повернути ОСОБА_1 .

До матеріалів справи долучити копію квитанції від 16 вересня 2020 року.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 15 жовтня 2020 року.

Головуючий суддя :

---

Г.Л. Карпушин

Судді:

---

Т.В. Одринська

---

В.П. Пікуль