Ухвала

від 16.01.2009 по справі 2-н-10/2009

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 2-н-10/2009 р.

УХВАЛА

 про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу

16 січня 2009 року суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Чижиченко Д.В., розглянувши заяву Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості в сумі 3 970 гривень 61 копійка, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ЗАТ КБ „ПриватБанк" просить видати судовий наказ за вимогою про стягнення заборгованості в сумі 3 970 гривень 61 копійка.

В обгрунтування своїх вимог зазначив, що відповідно до укладеного договору б/н від 06.03.2008 р. боржник отримав кредит у розмірі 3 000, 00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24, 00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Кредит був наданий у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку. У порушення умов договору боржник зобов»язання за вказаним договором належним чином не виконав. Станом на 10.11.2008 р. боржник має заборгованість - 3 970 грн. 61 коп., яка складається з: 2 838 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом; 705 грн. 44 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 250 грн. 00 коп. - судовий штраф (фіксована сума); 177 грн. 17 коп. - судовий штраф (процент).

Таким чином, не зважаючи на досягнуті між сторонами домовленості, ОСОБА_1 своїх договірних зобов’язань належним чином не виконала, з зв’язку з чим утворилася заборгованість в загальній сумі 3 970 грн. 61 коп.

Посилаючись на зазначені обставини, заявник просив суд на підставі ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України видати судовий наказ про стягнення з боржника кредитної заборгованості вказаної з урахуванням відсотків за користування кредитом, а також судові витрати по справі.

Згідно ст. 95 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

При цьому, судовий наказ може грунтуватися лише на вимогах, які є безспірними, тобто такими, що не потребують перевірки їх обгрунтованості та з’ясування суттєвих обставин, які стосуються правовідносин сторін.

Підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу передбачена ст. 100 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо заявлено вимогу, за якою не може бути видано судовий наказ, чи з заяви і поданих документів вбачається спір про право.

В заяві ЗАТ КБ „ПриватБанк" звернувся до суду з вимогою про стягнення з позичальника ОСОБА_1 шляхом видачі судового наказу кредитної заборгованості з відповідними процентами, надавши при цьому докази на підтвердження укладеного між сторонами кредитного договору та виконаний представником заявника розрахунок суми, яка на його думку підлягає стягненню з боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник з наданим заявником розрахунком кредитної заборгованості не ознайомлений, вказаний розрахунок з ним не узгоджувався й будь-якого свого особистого ставлення до цього розрахунку боржником не вказувалося.

Також, заявником не з»ясована поведінка особи, до якої він звертається з вимогою щодо оспорювання підстав, розміру вимоги і доказів, які її підтверджують, тобто

.пояснення боржника з приводу заявлених вимог, їх розміру, чи має намір боржник сплатити заборгованість без судового наказу, чи не оспорює боржник свій обов’язок або строки для належного виконання зобов’язання ще не настали, чи мають місце обставини, які свідчать про прострочення стягувача. При вирішенні питання про видачу судового наказу усі вищевикладені обставини суд зобов’язаний оцінити для з»ясування достатності та переконливості поданих документів щодо вказаних у заяві вимо г.

За таких обставин, вважаю, що заявникові ЗАТ КБ „ПриватБанк" в прийнятті заяви про видачу судового наказу слід відмовити, оскільки в даному випадку вимога заявника про стягнення з боржника грошових коштів, в тому числі й заборгованості по процентам за користування кредитом, хоча й грунтується на правочині, вчиненому в письмовій формі, однак, не є безспірною і не може вирішувати виданням судового наказу без встановлення обставин, що мають істотне значення, шляхом дослідження необхідних доказів з урахуванням відповідних пояснень сторін по справі на загальних підставах, тобто в позовному провадженні.

Керуючись ст. ст. 100, 101 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У прийнятті заяви про видачу судового наказу ЗАТ комерційний банк „ПриватБанк" з боржника ОСОБА_1 - відмовити.

Роз’яснити ЗАТ комерційний банк „ПриватБанк" його право на звернення з вимогами до суду у позовному порядку.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.