Рішення

від 06.10.2020 по справі 345/2223/20

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/2223/20

Провадження № 2/345/840/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.10.2020 року м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - Мигович О.М.

секретаря - Шмігель І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку прощеного позовного провадження в залі суду в м.Калуші за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, суд -

В С Т А Н О В И В :

що позивач звернувся до суду з вищенаведеним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_4 . 29.01.2013 року батько позивача склав заповіт, згідно якого усе своє майно заповів своєму синові ОСОБА_1 та внучці ОСОБА_2 в рівних долях. 23.01.2017 року мати позивача склала заповіт, згідно якого все своє майно заповіла своєму синові ОСОБА_1 .

Батьками позивача було збудовано житловий будинок разом із господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 (колишня АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 ). Також батьками позивача було надбано 4 земельні ділянки: площею 0,1031 га кадастровий номер 2622880101:01:004:0020 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд - Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЕ № 830187 від 17.07.2008 року; площею 0,3421 га кадастровий номер 2622880101:01:001:0049 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЕ № 830188; площею 0,1052 га, кадастровий номер 2622880101:01:001:0050 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЕ № 830189, що знаходяться в с. Боднарів та земельну ділянку площею 0,6113 га кадастровий номер 2622880100:003:0068 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЖ № 161563, що знаходиться в урочищі Ріка с. Боднарів (копії державних актів додаються).

Право власності на житловий будинок із господарськими спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 (колишня адреса АДРЕСА_1 ) батьками позивача зареєстровано у Боднарівській сільській раді, про що видано свідоцтво про право власності від 13.06.1990 року.

До нотаріальної контори із відповідною заявою для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 та смерті матері ОСОБА_4 позивач звернувся вчасно, однак отримати свідоцтво про право на спадщину він не зміг у зв`язку із відмовою нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, які оформлені постановами від 09.08.2019 року.

Підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину стало те, що видача нотаріусом свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них є можливим на підставі письмовою заяви другого з подружжя, що є живим. В разі смерті обох з подружжя видати свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в нотаріальному порядку не можливо.

Враховуючи, те що батьками позивача за час перебування у шлюбі надбано усе перелічене вище майно, тому на підставі вимог ст. 368 ЦК України, ст. 60 СК України та ст. 70 СК України належить їм на праві спільної сумісної власності, в якому їх частки є рівними. Отже, незважаючи, що усі документи на майно оформлені на мого батька ОСОБА_3 , розмір частки матері позивача - ОСОБА_4 у цьому майні складає Ѕ частину.

Розмір частки у спадковому майні матері позивача, ОСОБА_4 на момент смерті батька з врахування її обов`язкової частки складав 7/12 частин, а батькова частка у спадковому майні, якою він міг особисто розпорядитися становить - 5/12 частин.

Згідно заповіту, що посвідчений 29 січня 2013 року у Боднарівській сільській раді Калуського району Івано-Франківської області та зареєстрований в реєстрі за № 30, батько позивача ОСОБА_3 на випадок смерті усе майно заповів своєму сину - ОСОБА_1 та внучці ОСОБА_2 в рівних долях. Отже розмір наших з відповідачкою часток у спадковому майні, що залишилося після смерті ОСОБА_3 , згідно заповіту становить по 5/24 кожному .

Враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 являється також єдиним спадкоємцем згідно заповіту, що залишений його матір`ю, ОСОБА_4 на випадок своєї смерті, та посвідчений секретарем Боднарівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області 23.01.2017 року та зареєстрований в реєстрі за № 5, загальна частка у спадковому майні його батьків становить 19/24 частин .

Батьками за час їх життя також було здійснено кілька грошових вкладів у ПАТ КБ ПриватБанк , які були оформлені від імені батька позивачва ОСОБА_3 та підтверджуються договором від 16.05.2016 року, договором банківського вкладу від 22.11.2013 року із додатковою угодою, договором від 13.12.2013 року та договором від 17.01.2014 року, які також входять до складу спадщини, відкритої після смерті його батька ОСОБА_3 та матері ОСОБА_4 .

Також батьками позивача було придбано деякі цінні папери у вигляді іменних акцій різних акціонерних товариств, що підтверджується сертифікатами акцій, зокрема, батьком акції ТДВ Броварський шиноремонтний завод , де розмір його спадкової частки складає 19/24 частин та матір`ю ПАТ Канівський маслосирзавод , ПАТ Христинівський молокозавод , ПрАТ Союзагропромсервіс , ПАТ Жашківський маслозавод та ПАТ Городищенський маслозавод , які також входять до складу спадщини після смерті матері, та належать йому на праві спадкування згідно заповіту, оформленого його матір`ю ОСОБА_4 .

В позасудовому порядку він не має можливості визнати за собою право власності на спадкове домоволодіння, тому змушений звернутись до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 жовтня 2018 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

В судове засідання представник позивача подав заяву, в якій просить проводити розгляд справи без його присутності, позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити.

Від відповідачки неодноразово надходили клопотання про відкладення розгляду справи, разом з тим, жодного разу доказів поважності неприбуття в судове засідання суду не надали. Відповідно до статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 223 ЦПК України у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Дані клопотання про відкладення розгляду справи відповідачки, суд розцінює як затягування розгляду справи. При таких обставинах, суд прийов до висноску, що не має перешкод для розгляду справи, сторони, які беруть участь у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду. Тому суд, вважає за можливість розгляду справи у відсутності сторін.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_4 - (а.с.11,15). 29.01.2013 року батько позивача склав заповіт, згідно якого усе своє майно заповів своєму синові ОСОБА_1 та внучці ОСОБА_2 в рівних долях. 23.01.2017 року мати позивача склала заповіт, згідно якого все своє майно заповіла своєму синові ОСОБА_1 - (а.с.13,14).

Батьки позивача перебували у зареєстрованому шлюбі з 10 жовтня 1949 року, про що складений відповідний актовий запис про реєстрацію шлюбу і підтверджується витягом із Державного реєстру АЦСГ від 31 07.2009 року.

За час перебування у шлюбі батьки позивача збудували житловий будинок, разом із господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 (колишня адреса АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 ) та надбали 4 (чотири) земельні ділянки: площею 0,1031 га кадастровий номер 2622880101:01:004:0020 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд - Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЕ № 830187 від 17.07.2008 року; площею 0,3421 га кадастровий номер 2622880101:01:001:0049 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЕ № 830188; площею 0,1052 га, кадастровий номер 2622880101:01:001:0050 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЕ № 830189, що знаходяться в с. Боднарів та земельну ділянку площею 0,6113 га кадастровий номер 2622880100:003:0068 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЖ № 161563, що знаходиться в урочищі Ріка с. Боднарів - (а.с.24,25,26.27).

Право власності на житловий будинок із господарськими спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 (колишня адреса АДРЕСА_1 ) моїми батьками зареєстровано у Боднарівській сільській раді, про що видано свідоцтво про право власності від 13.06.1990 року - (а.с.19).

Батьками позивача за час їх життя також було здійснено кілька грошових вкладів у ПАТ КБ ПриватБанк , які були оформлені від імені його батька ОСОБА_3 та підтверджуються договором від 16.05.2016 року, договором банківського вкладу від 22.11.2013 року із додатковою угодою, договором від 13.12.2013 року та договором від 17.01.2014 року, які також входять до складу спадщини, відкритої після смерті його батька ОСОБА_3 та матері ОСОБА_4 - (а.с.23).

Також батьками позивача було придбано деякі цінні папери у вигляді іменних акцій різних акціонерних товариств, що підтверджується сертифікатами акцій, зокрема, батьком акції ТДВ Броварський шиноремонтний завод , де розмір моєї спадкової частки складає 19/24 частин та матір`ю ПАТ Канівський маслосирзавод , ПАТ Христинівський молокозавод , ПрАТ Союзагропромсервіс , ПАТ Жашківський маслозавод та ПАТ Городищенський маслозавод , які також входять до складу спадщини після смерті матері, та належать позивачу ОСОБА_1 на праві спадкування згідно заповіту, оформленого його матір`ю ОСОБА_4 - (а.с.28,29,30,31,32).

Постановами ноитаріуса від 09.08.2019 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом - (а.с.12, 17-18).

Підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину стало те, що видача нотаріусом свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них є можливим на підставі письмовою заяви другого з подружжя, що є живим. В разі смерті обох з подружжя видати свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в нотаріальному порядку не можливо.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст.1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Частинами 1 та 2 ст. 1236 ЦК України визначено, що заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Як передбачено ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Як вбачається із матеріалів справи позивач не відмовився від прийняття спадщини.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ст. 1296 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України - власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 12 ЦПК України, встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 80 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 80 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

На підставі ст.ст.1216, 1217, 1268 ЦК Украни, листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/0-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування, ст.ст. 2, 4, 10, 12, 77-80 ЦПК України, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України суд,-

Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на 19/24 частин спадкового майна, а саме:

-житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку площею 0,1031 га кадастровий номер 2622880101:01:004:0020 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна земельна ділянка), розташовану в селі Боднарів, Калуського району Івано-Франківської області;

-Земельну ділянку площею 0,3421 га кадастровий номер 2622880101:01:001:0049 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану в селі Боднарів, Калуського району Івано-Франківської області;

-Земельну ділянку площею 0,1052 га, кадастровий номер 2622880101:01:001:0050 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану в селі Боднарів, Калуського району Івано-Франківської області;

-земельну ділянку площею 0,6113 га кадастровий номер 2622880100:003:0068 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в урочищі Ріка села Боднарів, Калуського району Івано-Франківської області.

-грошовий вклад, що відкритий у ПАТ КБ ПриватБанк на ім`я ОСОБА_3 ;

-акції ПАТ Канівський маслосирзавод , ПАТ Христинівський молокозавод , ПрАТ Союзагропромсервіс , ПАТ Жашківський маслозавод та ПАТ Городищенський маслозавод .

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Головуючий: