Постанова

від 09.02.2021 по справі 345/2223/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 345/2223/20

Провадження № 22-ц/4808/58/21

Головуючий у 1 інстанції Мигович О. М.

Суддя-доповідач Девляшевський

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Девляшевського В.А.,

суддів: Бойчука І.В., Мелінишин Г.П.,

секретаря Пацаган В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Калуського міськрайонного суду, ухвалене головуючим суддею Миговичем О.М. 06 жовтня 2020 року,

в с т а н о в и в:

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_4 . Батькопозивача 29.01.2013 склав заповіт, згідно якого усе своє майно заповів синові - ОСОБА_1 та внучці ОСОБА_2 в рівних долях. 23.01.2017 мати позивача склала заповіт, згідно якого все своє майно заповіла синові ОСОБА_1 . До спадкового майна увійшли: житловий будинок разом із господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , а також чотири земельні ділянки. Позивач вказав, що він вчасно звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 та матері ОСОБА_4 . Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину не зміг у зв`язку із відмовою нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, оскільки в разі смерті обох з подружжя видати свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в нотаріальному порядку не можливо. Позивач вказав, що розмір частки у спадковому майні матері позивача - ОСОБА_4 на момент смерті батька з врахування її обов`язкової частки складав 7/12 (14/24) частин, а батькова частка у спадковому майні, якою він міг особисто розпорядитися становить - 5/12 (10/24) частин. Зважаючи на наявність заповіту від 29.01.2013, яким батько позивача заповів усе майно своєму сину - ОСОБА_1 та внучці ОСОБА_2 в рівних долях, то розмір успадкованих часток сторін у спадковому майні, що залишилося після смерті ОСОБА_3 , становить по 5/24 кожному. Враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 являється єдиним спадкоємцем згідно заповіту його матері, ОСОБА_4 , то загальна частка позивача у спадковому майні його батьків становить 19/24 частин. Також позивач зазначив, що його батьками за життя було здійснено кілька грошових вкладів у ПАТ КБ ПриватБанк та придбано деякі цінні папери у вигляді іменних акцій різних акціонерних товариств, що підтверджується сертифікатами акцій, зокрема, батькові акції ТДВ Броварський шиноремонтний завод та акції матері: ПАТ Канівський маслосирзавод , ПАТ Христинівський молокозавод , ПрАТ Союзагропромсервіс , ПАТ Жашківський маслозавод та ПАТ Городищенський маслозавод , які також входять до складу спадщини. Посилаючись на те, що в позасудовому порядку не має можливості отримати документи про право власності на спадкове майно, ОСОБА_1 просить задовольнити його позовні вимоги.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 06 жовтня 2020 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 19/24 частин спадкового майна, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,1031 га кадастровий номер 2622880101:01:004:0020 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна земельна ділянка), розташовану в селі Боднарів, Калуського району Івано-Франківської області; земельну ділянку площею 0,3421 га кадастровий номер 2622880101:01:001:0049 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану в селі Боднарів, Калуського району Івано-Франківської області; земельну ділянку площею 0,1052 га, кадастровий номер 2622880101:01:001:0050 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану в селі Боднарів, Калуського району Івано-Франківської області; земельну ділянку площею 0,6113 га кадастровий номер 2622880100:003:0068 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в урочищі Ріка села Боднарів, Калуського району Івано-Франківської області; грошовий вклад, що відкритий у ПАТ КБ ПриватБанк на ім`я ОСОБА_3 ; акції ПАТ Канівський маслосирзавод , ПАТ Христинівський молокозавод , ПрАТ Союзагропромсервіс , ПАТ Жашківський маслозавод та ПАТ Городищенський маслозавод .

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, оскільки вважає оскаржене рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказала, що позовна заява підписана представником ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , яка діяла на підставі довіреності від 14.04.2018, однак про передачу права підпису позовної заяви від імені ОСОБА_6 в довіреності не зазначено. Таким чином, представник позивача не мала повноважень щодо підпису вищевказаної позовної заяви. Крім того, судом в порушення вимог ст.274 ЦПК України вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, однак в такому порядку не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо спадкування. Апелянт зауважила, що додані позивачем до позовної заяви копії письмових доказів для відповідача не засвідчені підписом позивача із зазначенням дати. Просить оскаржене рішення скасувати, провадження у справі закрити.

ОСОБА_1 правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направляв, що не є перешкодою для розгляду справи.

В засідання апеляційного суду сторони повторно не з`явились з невідомих причин, хоча повідомлення про його час та місце надсилалось у встановленому законом порядку завчасно, і ці повідомлення були отримані. Отже, є правові підстави для розгляду справи у відсутності сторін.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам судове рішення в даній справі в повній мірі не відповідає.

У відповідності з вимогами ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 2 статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Згідно ч. 7 статті 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, коли вона підписана особою, яка не мала права її підписувати.

З матеріалів справи вбачається, що до Калуського міськрайонного суду подана позовна заява про визнання права власності на спадкове майно. Позивачем в даній справі є ОСОБА_1 . Однак, його позовну заяву підписано ОСОБА_5 , яка діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 14.04.2018, виданої ОСОБА_1 строком на три роки (а.с.7). Із змісту цієї довіреності випливає, що ОСОБА_5 уповноважена бути представником ОСОБА_1 , зокрема, у всіх державних установах та організаціях по питанню оформлення його спадкових прав після смерті батьків. Для виконання повноважень ОСОБА_5 надано, зокрема, право подавати від імені ОСОБА_1 будь-які заяви. Крім того, у нотаріально посвідченій заяві від 06 січня 2021 року ОСОБА_1 підтвердив повноваження ОСОБА_5 , зокрема, на подачу позовних заяв та заперечень, та схвалив її дії щодо звернення до Калуського міськрайонного суду з позовною заявою у його інтересах (а.с.78). З наведеного вище випливає, що посилання апелянта на те, що позовну заяву ОСОБА_1 підписано і подано суду особою, яка не уповноважена на таку дію, є необґрунтованими. Отже, на думку колегії суддів, правових підстав, передбачених п.1 ч.4 ст.185; п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України, для повернення або залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду немає.

Згідно вимог ч.1,2,4 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження, зокрема, розглядаються: малозначні справи; що виникають з трудових відносин; справи про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, зокрема, щодо спадкування (п.2 частини 4 ст.274 ЦПК України).

Колегією суддів приймається до уваги той факт, що предметом позову ОСОБА_1 є визнання права власності на спадкове майно. Отже, дана справа не могла бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження. Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 27.02.2019 по справі №752/398/18-ц.

Однак, ухвалою Калуського міськрайонного суду від 08 липня 2020 року відкрито провадження в даній справі та визначено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження за наявними в справі матеріалами, що є порушенням положень ст. 274, 368, 369 ЦПК України (а.с.36).

Пунктом 7 частини третьої статті 376 ЦПК України визначено, що обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення є розгляд судом в порядку спрощеного позовного провадження справи, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті його батьків. Це, зокрема, слідує із змісту копії постанови приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Локатир М.В. (а.с.17-18).

В справі містяться також копії правовстановлюючих документів на спадкове майно (копія свідоцтва про право власності на жилий будинок, копії державних актів про право власності на земельні ділянки, копія договору грошового вкладу, копії сертифікатів акцій), вірність яких посвідчена нотаріальною конторою (а.с.19-32).

Встановлено, що за період перебування в шлюбі батьки позивача збудували житловий будинок разом із господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Отже, цей будинок належав їм на праві спільної власності в рівних частках, хоч відповідне свідоцтво було видано ОСОБА_3 . Крім того, батькам на підставі угод купівлі-продажу належали чотири земельні ділянки, розташовані теж у с.Боднарів.

Після смерті ОСОБА_3 його дружина - ОСОБА_4 ,1921 року народження, яка проживала і була зареєстрована у названому будинку, успадкувала незалежно від заповіту обов`язкову частку у спадковому майні, яка становить 2/24 від будинку, земельних ділянок і вкладу. Вирахувана вона судом першої інстанції правильно, виходячи з наявності трьох спадкоємців померлого (дружини і двох дітей).

Отже, ОСОБА_1 успадкував за заповітом батька 5/24 часток будинку, земельних ділянок і грошового вкладу. Інші 5/24 часток названого спадкового майна ОСОБА_3 заповів внучці.

Після смерті матері ОСОБА_1 успадкував згідно її заповіту все належне їй майно, а саме: 12/24 + 2/24 житлового будинку, земельних ділянок та грошового вкладу. Крім того, позивачем успадковано іменні акції матері, копії сертифікатів яких містяться в справі (а.с.28-32). Слід зауважити, що судом першої інстанції в порушення норм матеріального права та прав спадкоємця ОСОБА_1 помилково визнано право власності за ним не в цілому на всі іменні акції, які належали матері, а тільки на 19/24 їх часток.

Таким чином, в загальному після смерті батьків ОСОБА_1 успадкував: 19/24 (5/24+12/24+2/24) часток згаданого вище майна: житлового будинку, земельних ділянок, грошового вкладу та іменні акції матері. Саме на це майно слід визнати за позивачем право власності в порядку спадкування.

Для визнання права власності за відповідачкою на решту 5/24 часток спадкового майна перешкодою є те, що в заповіті ОСОБА_3 прізвище внучки зазначено не ОСОБА_7 , а ОСОБА_8 . Відомостей про те, що в судовому порядку встановлено належність заповіту ОСОБА_2 не надано.

За наведених вище обставин оскаржене рішення суду першої інстанції, яке ухвалене з порушенням норм процесуального і матеріального права, не може бути залишено в силі.

Керуючись статтями 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Калуського міськрайонного суду від 06 жовтня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 19/24 часток спадкового майна, а саме:

- на 19/24 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 19/24 часток земельної ділянки площею 0,1031 га кадастровий номер 2622880101:01:004:0020 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна земельна ділянка), розташованої в селі Боднарів, Калуського району Івано-Франківської області;

- 19/24 земельної ділянки площею 0,3421 га кадастровий номер 2622880101:01:001:0049 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої в селі Боднарів, Калуського району Івано-Франківської області;

- 19/24 часток земельної ділянки площею 0,1052 га, кадастровий номер 2622880101:01:001:0050 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої в селі Боднарів, Калуського району Івано-Франківської області;

- 19/24 часток земельної ділянки площею 0,6113 га кадастровий номер 2622880100:003:0068 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в урочищі Ріка села Боднарів, Калуського району Івано-Франківської області;

- 19/24 часток грошового вкладу з відсотками із залишком вкладу на 16.05.2016, відкритого у ПАТ КБ ПриватБанк на ім`я ОСОБА_3 (договір SAMDNWFD0071157422601 від 16.05.2016 року);

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН НОМЕР_1 ), в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на акції ПАТ Канівський маслосирзавод серія ВС №2905, ПАТ Христинівський молокозавод серія НОМЕР_2 , ПрАТ Союзагропромсервіс серія АА №2898, ПАТ Жашківський маслозавод серія НОМЕР_3 та ПАТ Городищенський маслозавод серія НОМЕР_2 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного її тексту.

Суддя-доповідач: В.А. Девляшевський

Судді: І.В. Бойчук

Г.П. Мелінишин

Повний текст постанови складено 11 лютого 2021 року.