Постанова

від 12.10.2020 по справі 910/15883/14

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2020 р. Справа№ 910/15883/14

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Чорногуза М.Г.

Поляк О.І.

при секретарі Рибчич А. В.

за участю представників:

від позивача: Корнійчук І.І. - керівник

Блажкевич В.С. - адвокат

від відповідача 1: Кухаревська Н.О. - представник

від відповідача 2: Кухаревська Н.О. - представник

від третьої особи 3: Костіна Т.Л. - представник

від третьої особи 4: Грінцов М.М. - представник

від інших учасників судового процесу: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційні скарги Національної поліції України, Шевченківського районного управління Головного управління МВС України в м. Києві, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2018, повний текст якого складено 01.10.2018

у справі № 910/15883/14 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Дельта Груп

до відповідача 1. Шевченківського районного управління Головного управління МВС України в м. Києві

2. Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві

3. Державної казначейської служби України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1. Державне підприємство Підприємство Черкаський державний завод хімічних реактивів

2. Білозерський районний відділ УМВС України в Херсонській області

3. Міністерство внутрішніх справ

4. Національна поліція України

про стягнення 523 826 176,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог (а.с. 16-17, т. 8), заявлено про стягнення з Державного бюджету України шляхом списання коштів з рахунку Державної казначейської служби України 241 664 267,00 грн. прямого збитку, 26 973 250,00 грн. збитків внаслідок витрат на утилізацію товару, 84 550 963,00 грн. упущеної вигоди, 70 637 696,00 грн. податку на додану вартість, 100 000 000,00 грн. моральної шкоди.

У обґрунтування позовних вимог позивач посилався на протиправну бездіяльність посадових осіб Шевченківського районного управління Головного управління МВС України в м. Києві, яка полягала у неналежному зберіганні вилучених у межах кримінального провадження речових доказів (агрохімікатів), а також неповернення останніх після закриття кримінальної справи позивачу.

За твердженнями позивача, товар втратив свої властивості як через недотримання умов його зберігання, так і через закінчення строку гарантійного зберігання, а відтак, є непридатним для використання за цільовим призначенням та неліквідним, оскільки не може бути реалізований третім особам, в результаті чого позивачу завдано заявлені до стягнення збитки, які складаються з прямих збитків (вартості товару), упущеної вигоди, збитків внаслідок витрат на утилізацію товару. Крім того, на думку позивача, відшкодуванню підлягає податок на додану вартість товару та моральна шкода, яка полягає у приниженні престижу та ділової репутації суб`єкта господарювання.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Так рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2016 у справі № 910/15883/14 (а.с. 77-89 т. 8) позовні вимоги задоволено частково, до стягнення з Шевченківського РУ ГУ МВС України в місті Києві за рахунок Державного бюджету України на користь позивача присуджено 88 559 025,00 грн. прямих збитків, 22 379 270,00 грн. вартості утилізації, 84 550 963,00 грн. упущеної вигоди та 39 097 851,60 грн. ПДВ, у задоволенні решти позову відмовлено.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що вилучені працівниками Шевченківського районного управління Головного управління МВС України в м. Києві докази (агрохімікати) не зберігалися в належних умовах, не проводилася перевірка їх стану та умов зберігання, агрохімікати не були передані на реалізацію до закінчення терміну їх придатності, у зв`язку з чим за розрахунком проведеної додаткової судової комплексної товарознавчої та економічної експертизи задоволені позовні вимоги в частині стягнення сум прямих збитків, вартості утилізації, упущеної вигоди та податку на додану вартість.

Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди, суд послався на недоведеність позивачем розміру такої шкоди.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2017 (а.с. 183-188 т. 9) рішення господарського суду міста Києва від 13.12.2016 скасовано в частині задоволення позовних вимог та ухвалене нове рішення, яким відмовлено у задоволені позову.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що матеріалами справи не підтверджується наявність причинно-наслідкового зв`язку між заподіяною позивачу шкодою від псування вилученого товару зі спливом терміну придатності та діями органу досудового розслідування, оскільки встановлені обставини не зумовлені діями чи бездіяльністю слідчого Шевченківського РУ ГУ МВС України.

Постановою Верховного Суду від 07.03.2018 у справі № 910/15883/14 (а.с. 308-333 т. 9) рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2017 скасовано та справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що:

- господарськими судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено, на підставі яких первинних документів позивачем був придбаний товар, вилучений під час обшуку. Чи належав цей товар позивачеві на праві власності. Яка дійсна вартість цього товару на момент придбання і якими документами це підтверджується. Зі змісту судових рішень, ухвалених судами, вбачається, що суди не аналізували конкретні докази, наявні у матеріалах справи;

- поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось питання з`ясування правових підстав вилучення спірного товару у позивача та його подальша передача на зберігання третій особі 1;

- як вбачається з пояснень Державного підприємства Підприємство Черкаський державний завод хімічних реактивів (а.с. 5-6 т. 5), договір на відповідальне зберігання вилученої агротехнічної продукції із підприємством не укладався. Тобто судами не з`ясовано правової підстави зберігання третьою особою 1 спірних товарів. Коли і в який спосіб це майно було передане на зберігання. Чи є воно в наявності на теперішній час. Чи належним чином третя особа 1 виконувала обов`язки із зберігання такого товару та на якій правовій підставі відмовила позивачу у його поверненні;

- суд першої інстанції, задовольнивши позов частково, встановлюючи розмір завданих позивачу збитків, обмежився лише посиланням на висновки додаткової судової комплексної товарознавчної та економічної експертизи № 8660 та № 8700, проте у рішенні суду не аргументовано необхідності призначення такої експертизи та не вказано правових підстав, за яких суд віддав перевагу зазначеним висновкам експертизи перед оцінкою наявних у матеріалах справи інших письмових доказів;

- не знайшло свого відображення у судовому рішенні місцевого господарського суду і питання встановлення факту протиправної поведінки відповідача 1 та відповідача 2, адже саме їх позивач визначив суб`єктами, неправомірні дії/бездіяльність яких призвела до завдання йому збитків у заявленому до стягнення розмірі. З`ясування зазначених обставин слід здійснювати у взаємозв`язку із дослідженням обставин розслідування зазначених у судовому рішенні кримінальних справ, порушених відносно посадових осіб позивача, їх закриття слідчими та поновлення розслідування таких справ на підставі постанов Шевченківського районного суду міста Києва;

- пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання відповідачами своїх обов`язків, проте суд першої інстанції не досліджував, чи мав позивач господарські договори на поставку продукції, на яку накладено арешт, внаслідок чого він був позбавлений можливості отримати прибуток, та чи міг позивач взагалі реалізувати продукцію, яка була у нього вилучена;

- не з`ясованим залишилось питання визначення розміру витрат, необхідних для утилізації вилучених агрохімікатів, оскільки суд першої інстанції, задовольнивши позов в цій частині, не встановлював, чи понесені позивачем такі витрати, чи є взагалі необхідність в утилізації вилучених товарів тощо;

- задовольнивши вимоги про стягнення ПДВ, суд першої інстанції не з`ясовував, чи сплачувався такий податок позивачем, чи звертався він з вимогою до відповідних органів державної фіскальної служби про відшкодування вартості сплаченого ПДВ тощо;

- передчасним та таким, що здійснений без належного встановлення усіх зазначених вище обставин, є і висновок суду про відмову позивачу у стягненні моральної шкоди;

- суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, взагалі не відобразив у судовому рішенні доказів, які ним було оцінено та на підставі яких суд дійшов таких висновків. Твердження суду про те, що позивач не довів наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між завданими збитками та діями відповідача 1, без зазначення конкретних доказів, оцінених судом, суд касаційної інстанції вважає неаргументованим;

- висновки апеляційного господарського суду про те, що позивач не отримав вилучений у нього товар з незалежних від слідчого Шевченківського РУ ГУ МВС України в місті Києві причин, також не ґрунтується на оцінці доказів, поданих учасниками справи, та здійснений судом без зазначення належного правового обґрунтування.

За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2018, повний текст якого складено 01.10.2018, у справі № 910/15883/14 (а.с. 103-116 т. 11), позов задоволено частково, до стягнення з Шевченківського районного управління Головного управління МВС України в м. Києві за рахунок Державного бюджету України на користь позивача присуджено 88 559 025,00 грн. прямих збитків, 22 379 270,00 грн. вартості утилізації, 84 550 963,00 грн. упущеної вигоди та 39 097 851,60 грн. податку на додану вартість, у задоволенні решти позову відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що:

- в матеріалах справи наявні докази придбання позивачем спірного товару, в той час як відповідачі не надали підтверджень виконання обов`язків з повернення агрохімікатів у встановленому порядку та зберіганні їх в належних умовах, а відтак, позивачем доведено факт заподіяння відповідачем 1 прямих збитків від псування товару у встановленому експертом розмірі відповідно до проведених додаткової судової комплексної товарознавчої та економічної експертиз №№ 8660, 8700;

- враховуючи наявність листів та договорів поставки, укладених позивачем з контрагентами, зокрема, з ТОВ Агроінвест Плюс ЛТД , ТОВ Агропромтехтранс , ПП Іркан , ООО Агрохим Трейд , і дії покупців з оформлення поставки у передбаченому законодавством порядку, судом зроблено висновок про намір позивача поставити агрохімікати, однак зважаючи на закінчення гарантійного строку продукції (агрохімікатів) у лютому 2013 року, позивача позбавлено можливості вчинити дії на виконання взятих на себе зобов`язань за договорами поставки, у зв`язку з чим задоволено позовні вимоги в частині стягнення упущеної вигоди в розмірі 84 550 963,00 грн.;

- оскільки гарантійний термін агрохімікатів закінчився та наявні підстави для утилізації й вилучення товару, що підтверджується, зокрема, листами Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції № 29147/000324 від 08.11.2014 та № 14933/039124 від 09.04.2014, обгрунованими є вимоги позивача в частині стягнення 22 379 270,00 грн. витрат на утилізацію за розрахунком, наведеним у експертних висновках №№ 8660, 8700;

- в частині стягнення моральної шкоди судом відмовлено з підстав недоведеності позивачем розміру шкоди у сумі 100 000 000,00 грн., а також за відсутністю обґрунтованого розрахунку шкоди у заявленому розмірі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Національна поліція України, Шевченківське районне управління Головного управління МВС України в м. Києві, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві звернулися з апеляційними скаргами, у яких просили скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2018 у справі № 910/15883/14 в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

У обґрунтування апеляційних скарг апелянти вказували на те, що:

- позивачем не доведено неправомірності дій чи бездіяльності посадових осіб Шевченківського районного управління Головного управління МВС України в м. Києві, а також безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між протиправною бездіяльністю органу державної влади щодо неповернення вилученого товару та понесеними позивачем збитками;

- речові докази вилучені у позивача в 2011 році, під час дії КПК України від 28.12.1960, тож відповідно до пункту 7 Прикінцевих положень КПК України від 13.04.2012 слідчі та процесуальні дії, розпочаті до дня набрання чинності цим кодексом, завершуються у порядку, який діяв до набрання ним чинності, а отже, після набрання чинності цим кодексом оперативно-розшукові заходи, слідчі та процесуальні дії здійснюються згідно з положеннями Закону України Про оперативно-розшукову діяльність та положеннями цього Кодексу, згідно статті 81 якого питання про речові докази вирішується вироком, ухвалою чи постановою суду або постановою органу дізнання, слідчого прокурора про закриття справи;

- враховуючи наведене та те, що на даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013230080000024 триває (здійснюється Білозерським управлінням поліції) і в ньому проводяться експертні дослідження вилученого у позивача товару (агрохімікатів), який є речовим доказом і відшкодування вартості якого вимагає позивач, питання відшкодування/повернення вилученого майна мають вирішуватися за наслідками розгляду вказаного кримінального провадження, проте матеріали справи не містять судових рішень, якими встановлено протиправність дій органів досудового слідства під час проведення обшуку, вилучення майна у позивача або бездіяльності органів державної влади щодо повернення майна;

- судом першої інстанції при здійснені розгляду справи було порушено принцип змагальності сторін судового процесу, оскільки приймаючи ухвалу про витребування матеріалів кримінального провадження № 12013230080000024, суд помилково зазначив невірний номер кримінального провадження та направив ухвалу органу, в провадженні якого не заходилась така справа;

- судом першої інстанції до спірних правовідносин не застосовано положення статей 1173, 1174, 1176 ЦК України, відповідно до яких обов`язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу або орган державної влади, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу, оскільки збитки були стягнуті з Шевченківського районного управління Головного управління МВС України в м. Києві;

- задовольняючи позов в частині стягнення реальних збитків у розмірі 88 559 025,00 грн., судом першої інстанції не було досліджено обґрунтування вимог позову про відшкодування вартості саме 8 найменувань агрохімікатів, в той же час експертами визначено суму збитків з 34 найменувань агрохімікатів, які відрізняються від переліку та кількості вилученого у позивача майна за актом приймання-передачі на відповідальне зберігання;

- висновок Черкаської торгово-промислової палати № В-31 від 28.02.2014 зроблений на підставі актів інвентаризації позивача, а судові експертизи здійснені на підставі висновків Черкаської торгово-промислової палати, а отже, огляд і визначення кількості вилученої продукції судовими експертами не проводився, про що також зазначено в експертизах. Копії актів інвентаризації, які використовував експерт, до матеріалів справи не надано;

- позивачем не доведено виникнення права власності на майно (зокрема: троль, таксон, кредо, страйк, карібу, гриніл), а агрохімікати: сегмент, парус, нобль, грифон - заявлені у більшому розмірі, відшкодування вартості яких було предметом експертного дослідження. Крім цього, в рамках розгляду справи лабораторні аналізи на непридатність продукції та необхідність її утилізації не проводились, тому під час судового розгляду справи позивачем не надано доказів виникнення права власності на агрохімікати та необхідності їх утилізації;

- експертами не проводився аналіз (наслідки розірвання) договорів поставки, укладених позивачем з контрагентами, проте з наданих позивачем до матеріалів справи договорів вбачається поставка 27 агрохімікатів в обсягах, які значно перевищують кількість вилученої продукції і законність використання яких є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013230080000024 (незаконне використання товарного знака (позначення));

- висновки судових експертиз, якими керувався суд першої інстанції, визначаючи суму бюджетного відшкодування, не є належними доказами у справі, оскільки судові експерти не уповноважені здійснювати розрахунки сум податків, які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету. Крім того, відповідачі не належать до органів, уповноважених здійснювати бюджетне відшкодування, оскільки відповідно до статей 19.1, 19.3 ПК України такі дії покладено на державні податкові інспекції;

- при вирішенні спору по суті судам першої інстанції не враховано те, що у судовому порядку скасована державна реєстрація ряду агрохімікатів, деякі з них були вилучені з обігу, заборонені до продажу, що, у свою чергу, впливає на розмір збитків, завданих неналежним зберіганням агрохімікатів та хімічних речовин.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 у справі № 910/15883/14 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2018 у справі № 910/15883/14 та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково, до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача присуджено 11 127 489,50 грн. збитків (прямих - примітка суду), у задоволені решти позову відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заявлені до відшкодування позивачем агрохімікати на підставі акта інвентаризації від 17.05.2011 не відповідають кількості та їх найменуванню, є в більшому розмірі, ніж фактично було вилучено, а щодо іншої частини позову, суд апеляційної інстанції визнав його необґрунтованим виходячи із недоведеності правових підстав для його задоволення.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.08.2020 у справі № 910/15883/14 постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 в частині стягнення 11 127 489,50 грн. прямих збитків скасовано, справу 910/15883/14 у скасованій частині направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду, в іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 залишено без змін.

Щодо решти позовних вимог суд касаційної інстанції встановив, що:

- дослідивши усі обставини та надавши оцінку зібраним у справі доказам, суд апеляційної інстанції з огляду на відсутність доказів неналежного виконання позивачем своїх зобов`язань за договорами поставки та їх розірвання, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення упущеної вигоди;

- оскільки під час розгляду даної справи позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження утилізації агрохімікатів та понесення відповідних витрат, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що наразі відсутні правові підстави для задоволення цієї позовної вимоги;

- враховуючи, що у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача із заявою про відшкодування вартості сплаченого ПДВ та відповідної податкової декларації, за наслідками розгляду яких йому було відмовлено податковим органом у здійсненні відшкодування, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції на передчасність цих вимог позивача внаслідок відсутності підтверджених уповноваженим органом таких зобов`язань та їх сум, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення податку на додану вартість;

- також господарськими судами попередніх інстанцій відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди з підстав недоведеності позивачем її розміру та відсутністю обґрунтованого розрахунку у заявленому розмірі, втім правильність висновків судів в цій частині не оскаржується жодною стороною.

Отже, на новий апеляційний перегляду судом касаційної інстанції фактично передано рішення суду першої інстанції в частині вимог позивача про стягнення прямих збитків та їх розмір.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2020 справа № 910/15883/14 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Поляк О.І., Чорногуз М.Г.

Ухвалою суду від 03.09.2020 колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Поляк О.І., Чорногуз М.Г.:

- прийняті до свого провадження апеляційні скарги Національної поліції України, Шевченківського районного управління Головного управління МВС України в м. Києві, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2018 у справі № 910/15883/14;

- встановлено строк для подання пояснень, клопотань, заперечень з врахуванням висновків, викладених в постанові Верховного суду від 12.08.2020 - до 22.09.2020;

- учасникам процесу роз`яснено, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);

- призначено справу № 910/15883/14 до розгляду на 12.10.2020 о 14:00;

- сторони попереджено, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою в розгляді апеляційної скарги.

18.09.2020 до суду від третьої особи 4 надійшли письмові пояснення, в яких третя особа 4 зазначила про те, що позивач не виконав вимоги ГПК України щодо обґрунтування позовних вимог про відшкодування шкоди належними та допустимими доказами:

- оскільки з аналізу протоколу обшуку від 17.05.2011 та акту приймання-передачі на відповідальне зберігання вбачається, що на складі, орендованому позивачем, було вилучено 48 одиниць товару (33 види агрохімікатів на 15 видів хімічних речовин), у той час як фактична кількість заявлених позивачем до відшкодування агрохімікатів складає 23 найменування, а обсяги вилученого відрізняються від заявленого до відшкодування;

- деякі з вилучених у позивача агрохімікатів на підставі судових рішень були вилучені з цивільного обороту, а деяким скасовано державну реєстрацію,

а відтак, у задоволенні вказаних позовних вимог слід відмовити.

23.09.2020 до суду від відповідача 2 надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги (направлені до суду 22.09.2020 - примітка суду), в яких відповідач 2, з посиланням на те, що:

- при вирішення питання про стягнення відшкодування матеріальних збитків, заподіяних вилученням агрохімікатів, суд повинен врахувати наявність судових рішень щодо скасування державної реєстрації агрохімікатів;

- суд апеляційної інстанції самостійно визначив реальну початкову вартість вилучених і переданих на зберігання агрохімікатів та реактивів, проте постановив до відшкодування їх ринкову вартість, тим самим невірно застосувавши ст. 225 ГК України, відповідно до якої відшкодуванню підлягають саме реальні збитки;

- з урахуванням судових рішень про скасування державної реєстрації агрохімікатів, а також реальної початкової вартості вилучених і переданих на зберігання агрохімікатів та реактивів у суду немає правових підстав для відшкодування шкоди в розмірі більшому, ніж 504 870,98 грн.,

просив врахувати вказані пояснення, скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі.

24.09.2020 до суду від третьої особи 3 надійшов відзив на апеляційні скарги (направлений до суду 22.09.2020 - примітка суду), в яких третя особа 3, з посиланням на те, що під час перегляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції має застосувати правові наслідки порушень позивачем права інтелектуальної власності інших юридичних осіб, зазначає про те, що апеляційні скарги підлягають задоволенню.

Станом на 12.10.2020 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

Відповідач 3, третя особа 1 та третя особа 2 представників в судове засідання не направили, про причин неявки суду не повідомили.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників відповідача 3, третьої особи 1 та третьої особи 2 за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представники відповідачів 1, 2 та третіх осіб 3, 4 апеляційні скарги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити, представники позивача проти задоволення апеляційних скарг заперечили, просили залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін .

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідачів 1, 2 та третіх осіб 3, 4, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

04.04.2007 позивачем отримано ліцензію Міністерства аграрної політики України серії АВ № 230571 для здійснення діяльності з оптової торгівлі пестицидами та агрохімікатами (тільки регуляторами росту рослин) (а.с. 21 т. 1).

06.08.2009, 09.08.2010, 01.02.2011 позивач як покупець та Приватне підприємство Агрохімпро-Одеса як продавець уклали договори купівлі-продажу, відповідно до умов яких продавець зобов`язався передати у власність покупця належний продавцю товар, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити його за ціною, вказаною у специфікації або в додатковій угоді.

11.11.2009 до Департаменту екологічної безпеки Міністерства охорони навколишнього середовища України директором аграрного бізнесу, Україна, Східна Європа, Азія Дюпон де Немур енд Компані надіслано лист про порушення позивачем інтелектуальної власності, а саме порушення патенту № 19806, який захищає використання сульфонілсечовини, що є римсульфуроном (а.с. 26 т. 9).

На підставі вказаного листа, 19.04.2011 слідчим слідчого відділення Шевченківського РУ ГУ МВС України в місті Києві старшим лейтенантом міліції Ощепковим М.Д. порушено кримінальну справу № 10-26040 за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 177 КК України (порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію).

17.05.2011 співробітниками ВДСБЕЗ Шевченківського РВ ГУМВС в м. Києві проведено обшук приміщень позивача, розташованих за адресою: Херсонська область, Білозерський район, с. Чорнобаївка, 152 кілометр траси Херсон-Одеса.

У ході обшуку було вилучено і передано на склад Державному підприємству Підприємство Черкаський державний завод хімічних реактивів агрохімікати (а.с. 28 т. 9), що підтверджується актом приймання-передачі під відповідальне зберігання майна (агрохімікатів) в загальній кількості 167 300,6 одиниць л/кг та 8 407 шт. етикеток до них, 48 найменувань. (а.с. 35 т. 9).

21.09.2011 слідчим слідчого відділення Шевченківського РУ ГУМВС України в місті Києві старшим лейтенантом міліції Ощепковим М.Д. порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_1 (директор позивача) за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 177 КК України, у зв`язку із зловживанням своїм службовим становищем, чим Товариству з обмеженою відповідальністю Дюпон Україна спричинено матеріальну шкоду в сумі 28 060,73 грн. внаслідок незаконного продажу препаратів Конус в.г. та Тритон в.г. (порушення права власників патентів). Порушено кримінальну справу; прийнято до провадження та об`єднано з кримінальною справою № 10-26040, під загальним реєстраційним № 10-26040, обрано запобіжний захід у вигляді застави (а.с. 28-30 т. 1).

01.10.2011 ОСОБА_1 як службовій особі позивача пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 177 КК України.

19.12.2011 постановою слідчого відповідача 2 кримінальну справу № 10-26040 закрито у зв`язку з відсутністю в діях фізичної особи складу злочину. Запобіжний захід обраний у вигляді застави скасовано та повернуто грошові кошти ОСОБА_1 (а.с. 31-34 т. 1).

28.12.2011 Шевченківським РУ ГУ МВС України в місті Києві отримано звернення директора позивача ОСОБА_1 про повернення майна, вилученого 17.05.2011 під час обшуку в кримінальній справі № 10-26040 (а.с. 35 т. 1).

19.04.2012 позивач направив на адресу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві заяву про повернення майна, вилученого 17.05.2011 р. під час обшуку в кримінальній справі № 10-26040 (а.с. 38 т. 1).

21.05.2012 р. постановою Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 2610/8353/2012 скасовано постанову слідчого СУ ГУМВС України в м. Києві Вітряк О.А. від 19.12.2011 про закриття кримінальної справи № 10-26040 та направлено зазначену кримінальну справу до Прокуратури м. Києва для відновлення досудового слідства (http://reyestr.court.gov.ua/Review/24655515).

04.09.2012 слідчим слідчого відділення Шевченківського РУ ГУ МВС України в місті Києві лейтенантом міліції Сушак В.М. прийнято постанову про закриття кримінальної справи № 10-26040 відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 177 КК України, скасовано запобіжний захід обраний у вигляді застави (а.с. 39-42 т. 1).

13.10.2012 з кримінальної справи № 10-26040 було виділено матеріали стосовно вилучених під час обшуку 17.05.2011 у складському приміщенні за адресою: Херсонська область, Білозерський район, с. Чорнобаївка, 152 кілометр траси Херсон-Одеса ряду хімічних речовин та направлені для додаткової перевірки до Білозерського РВ УМВС України в Херсонській області.

На підставі вказаних матеріалів, 03.01.2013 Білозерським районним відділом управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомості про початок досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12013230080000024 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України (незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару).

11.01.2013 постановою Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 2610/28929/2013 скасовано постанову слідчого СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві лейтенанта міліції Сушак В.М. від 04.09.2012 про закриття кримінальної справи № 10-26040, порушеної відносно ОСОБА_1 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 177 КК України, направлено матеріали кримінальної справи № 10-26040 прокурору Шевченківського району м. Києва для відновлення досудового слідства.

20.02.2013 слідчим СУ ГУ МВС України в місті Києві Сушак В.М. матеріали кримінальної справи № 10-26040 внесено до ЄРДР за № 12013110100002966 за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 177 КК України.

Постановою слідчого СВ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві Сушак В.М. від 17.09.2013 р. закрито кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12013110100002966 від 20.02.2013 р., у зв`язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення (а.с. 51-55 том 1).

Отже, кримінальне провадження № 12013110100002966 відносно директора позивача ОСОБА_1 за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 177 КК України, було закрито.

16.04.2013 ДП Підприємство Черкаський державний завод хімічних реактивів листом № 20-465 повідомило старшого слідчого Білозерського РВ УМВС України в Херсонській області Рудківського Є.І. на його запит (лист № 39/4914 від 28.03.2013) про надання інформації по кримінальному провадженню № 12013230080000024, що агрохімічна продукція згідно з актом приймання-передачі від 17.05.2011 була передана на відповідальне зберігання і на даний час вся продукція зберігається на території заводу (а.с. 43 т. 1).

24.04.2013 старший слідчий Білозерського РВ УМВС України в Херсонській області Рудківський Є.І. прийняв постанову про закриття кримінального провадження № 12013230080000024 від 03.01.2013 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України (незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару, або інше умисне порушення права на ці об`єкти). Крім того, зазначеною постановою вирішено повернути вилучені агрохімікати, перелік яких вказано в протоколі обшуку, представнику позивача та повідомити про таке рішення позивача та Державне Підприємство Черкаський державний завод хімічних реактивів (а.с. 44-46 т. 1).

Постановою заступника прокуратури Білозерського району від 03.06.2013 скасовано постанову від 24.04.2013 слідчого СВ Білозерського РВ УМВС України в Херсонській області Рудківського Є.І. про закриття провадження по кримінальному провадженні № 12013230080000024 на підставі п. 7 ч. 2 ст. 36, ч. 5 ст. 284 КПК України. Кримінальне провадження № 12013230080000024 направлено до СВ Білозерського РВ УМВС України в Херсонській області для проведення подальшого розслідування (а.с. 33-34 т. 9).

З пояснень відповідача-1 випливало, що в подальшому протягом 2013-2016 років слідчим Білозерського РВ УМВС України в Херсонській області приймались постанови про закриття кримінальної справи, а саме 23.03.2013 р., 26.04.2013 р., 10.07.2014 р., 09.11.2015 р. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України, які скасовувались постановами прокуратури Білозерського району Херсонської області та Білозерського районного суду Херсонської області.

Так, ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області у справі № 648/2575/16-к (провадження № 1-кс/648/195/16) від 02.06.2016 р. скаргу компанії Е.І. Дюпон де Немур енд Компані задоволено частково; скасовано постанову слідчого СВ Білозерського ВП Херсонського відділу поліції ГУНП в Херсонській області Зубок Є.А. від 09.11.2015 р. про закриття кримінального провадження № 12013230080000024 (а.с. 36-37 том 9).

Таким чином, на час розгляду даної справи триває досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013230080000024 щодо незаконного використання посадовими особами товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Дельта Груп знаків для товарів та послуг компаній Sengenta та Bayer, за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 229 Кримінального кодексу України. Протилежних доказів матеріали справи не містять.

17.09.2013 слідчим СУ ГУ МВС України в м. Києві Сушак В.М. прийнято постанову про закриття кримінального провадження № 12013110100002966.

24.09.2013 позивач листом № 02-01/146 звернувся до Державного підприємства Підприємство Черкаський державний завод хімічних реактивів із заявою про повернення майна, вилученого під час обшуку 17.05.2011 р. у кримінальній справі №10-26040 (кримінальне провадження № 12013110100002966).

У відповідь на вказаний лист 16.10.2013 Державне підприємство Підприємство Черкаський державний завод хімічних реактивів листом № 20-1026 повідомило позивача про неможливість повернення майна, переданого йому на відповідальне зберігання згідно з актом приймання-передачі від 17.05.2011, у зв`язку з відсутністю розпоряджень щодо повернення цього майна та просило надати рішення про скасування арешту, винесене компетентним органом чи посадовою особою відповідно до чинного законодавства (а.с. 56 т. 1).

Крім того, 26.09.2013 позивач листами № № 02-01/150, 02-01/151 звернувся до Шевченківського РУ ГУ МВС України в місті Києві та прокурора міста Черкаси щодо припинення протиправних дій третьої особи 1, які полягають у неповерненні майна, переданого на зберігання в кримінальній справі № 10-26040 (кримінальне провадження № 12013110100002966) (а.с. 57-60 т. 1).

30.10.2013 прокуратура міста Черкаси листом за вихідним № 221-7023-13 повідомила позивача про відсутність підстав для реагування на дії Державного підприємства Підприємство Черкаський державний завод хімічних реактивів щодо неповернення майна позивачу, оскільки питання про повернення вилученого майна має вирішувати слідчий суддя (а.с. 61-62 т. 1).

Позивач звернувся до Черкаської торгово-промислової палати із заявою про проведення експертизи щодо визначення якості та придатності до використання вилучених у товариства агрохімікатів.

Зі змісту зробленого експертами висновку № В-31 від 28.02.2014 Черкаської торгово-промислової палати вбачається, що кількість наданих на дослідження агрохімікатів встановлена актом інвентаризації позивача (агрохімікати в загальній кількості 994 624,23 одиниць л/кг препаратів та 119 520 шт. етикеток до них, 35 найменувань) і огляд об`єктів дослідження проводився 11.02.2014 в приміщенні складу Державного підприємства Черкаський державний завод хімічних реактивів , за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 21 в присутності юристконсульта третьої особи 1 Руденко Ю.А. та старшого слідчого Білозерського РВ УМВС України в Херсонській області Рудковського Е.И. Експерти дійшли висновку, що агрохімікати (гербіциди, інсектициди, фунгіциди та протруйники) в загальній кількості не придатні для використання за призначенням з підстав перевищення гарантійний терміну їх зберігання (строк закінчився у грудні 2012 року - лютому 2013 року) та порушення температурного режиму зберігання (а.с. 63-69 т. 1).

Також суб`єктом оціночної діяльності Приватного підприємства Синергія проведено оцінку майнових прав на відшкодування збитку, що був завданий позивачу внаслідок вилучення 17.05.2011 партії товару у кількості 994 624,23 одиниць (л/кг) агрохімікатів, всього 37 товарних позицій (перелік та кількість оцінюваних товарних позицій прийняті згідно інвентаризаційного опису № 1 від 17.05.2011) та у висновку про вартість майна станом на 14.07.2016 р. визначено збитки у розмірі 353 188 480,00 грн. з яких: 241 664 267,00 грн. - збиток від псування товару, 26 937 250,00 грн. - збиток внаслідок втрат на утилізацію, 84 550 963,00 грн. - збиток через упущену вигоду без ПДВ (а.с. 28-62 т. 8).

Вказані обставини встановлені судовими рішеннями у цій справі та сторонами не заперечуються.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач послався на те, що незаконна бездіяльність посадових осіб Шевченківського РУ ГУ МВС України в місті Києві внаслідок незабезпечення належних умов зберігання вилучених доказів (агрохімікатів), нездійснення перевірки стану та умов зберігання таких речових доказів, невжиття заходів, направлених на приведення доказів (агрохімікатів) до стану, що дає змогу забезпечити їх подальше зберігання, не направлення агрохімікатів для реалізації до відповідних установ, призвела до втрати придатності вилученої у позивача продукції (агрохімікатів) та завдання йому шкоди.

Отже, предметом розгляду у цій справі є вимоги про стягнення 241 664 267,00 грн. суми прямого збитку, який позивач визначає як ринкову вартість вилученої у позивача продукції (агрохімікатів), 26 973 250,00 грн. збитків внаслідок витрат на утилізацію товару, 84 550 963,00 грн. упущеної вигоди, 70 637 696,00 грн. ПДВ, 100 000 000,00 грн. моральної шкоди, які позивачем заявлені до відшкодування з Державного бюджету України.

Водночас, виходячи зі змісту постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.08.2020 у цій справі, на розгляд суду апеляційної інстанції передані вимоги щодо апеляційного перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2018 у цій справі в частині вимог про стягнення 241 664 267,00 грн. суми прямого збитку.

Скасовуючи постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 в частині стягнення 11 127 489,50 грн. прямих збитків, суд касаційної інстанції зазначив про те, що:

- суди попередніх інстанцій установили, що позивачем доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, передбаченого у статті 1174 ЦК України, а саме: протиправність дій службової особи органу державної влади (відповідача 1), наявність шкоди і причинного зв`язку між протиправними діями (бездіяльністю) та завданою шкодою;

- досліджуючи питання фактичної кількості вилучених у позивача агрохімікатів, апеляційною інстанцією з`ясовано, що відповідно до протоколу обшуку та акту приймання-передачі від 17.05.2011 їх кількість складає 48 найменувань, водночас у позові останні заявлені позивачем у більшому обсязі від фактично вилучених та мають співпадіння з 23 найменуваннями (круйзер 350 FS (Syngenta) 480 л, сага 10 780 л, дєсілет 4 195 л, брітон 18 350 л, міранда К.С . 225 л, тритон 1 121,5 кг, турбин 1 800 л, пушка 7 000 л, раут 3 040 л, парус 11 960 л, пушка 18 900 л, тіаметоксан 2 320 л, бастер (базарган) 28 000 л, ефіран 18 540 л, троль 940 л, кордон 580 л, кредо 9 915 л, вітадель 1 120 л, кулон 1 140 кг, трагон 480 кг, страйк 860 л, дукат 580 кг, карібу 3,6 кг);

- при з`ясуванні питання щодо фактичної вартості вилученого майна, апеляційний господарський суд дійшов суперечливих висновків щодо вартості майна та її відшкодування;

- судова колегія вважає, що ті доводи, які наводились Національною поліцією України під час перегляду справи в апеляційному порядку, зокрема щодо того, що у судовому порядку була скасована державна реєстрація ряду агрохімікатів, деякі з них були вилучені з обігу, заборонені до продажу, що, в свою чергу, впливає на розмір збитків, завданих неналежним зберіганням агрохімікатів та хімічних речовин, не є очевидно необґрунтованими, що вимагало від суду апеляційної інстанції їх повного дослідження та надання їм належної оцінки, проте, суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки зазначеним доводам, обмежившись посиланням лише на те, що судові рішення були ухвалені після вилучення агрохімікатів;

- зі змісту положень чинного законодавства слідує, що у випадку порушення прав інтелектуальної власності особи внаслідок діяльності інших осіб, таке порушення має місце не з моменту прийняття відповідного рішення судом, а з моменту вчинення цих дій, а відсутність такого судового рішення на момент вилучення зазначених речовин (препаратів) не свідчить про правомірність їх використання позивачем, а повинна доводитись ним у загальному порядку, проте господарський суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови наведеного не врахував, що і призвело до неправильних висновків в цій частині.

Щодо позовних вимог у цій частині судом касаційної інстанції також зазначено про те, що:

- при поданні позовної заяви позивачем визначено як предмет позову, так і його підстави, у тому числі зазначено препарати та речовини, за відшкодуванням вартості яких він звернувся до суду, а у заяві про збільшення позовних вимог позивачем змінено розмір заявленої до стягнення шкоди з наданням звіту про оцінку майна;

- в такий спосіб, суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи позов в частині відшкодування вартості вилучених речовин у кількості 23 найменувань, здійснив оцінку доводів, наведених у позові та заяві про збільшення позовних вимог, у системному зв`язку із протоколом обшуку та дійшов висновку про обґрунтованість стягнення шкоди, завданої внаслідок вилучення агрохімікатів у межах кримінального провадження;

- отже суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відшкодування шкоди відносно тих речовин, які були вилучені в ході обшуку та заявлені позивачем до відшкодування;

- аргументи позивача про тотожність обсягу вилучених агрохімікатів, який наведений у позові та акті приймання-передачі від 17.05.2011 зводяться до необхідності надання іншої оцінки судом касаційної інстанції доказів, ніж та, що була зроблена апеляційною інстанцією. При цьому, касаційна інстанція позбавлена можливості переоцінювати докази;

- твердження позивача, що протокол обшуку не підтверджує факт вилучення товару, спростовуються приписами статті 186 КПК України (у редакції, чинній на момент вчинення слідчих дій), якою унормовано, що всі документи і предмети, які підлягають вилученню, слідчий повинен пред`явити понятим та іншим присутнім особам і перелічити в протоколі обшуку або виїмки чи в доданому до нього опису з зазначенням їх назви, кількості, міри, ваги, матеріалу, з якого вони виготовлені, та індивідуальних ознак.

Отже, з огляду на зміст постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.08.2020 у цій справі, суд касаційної інстанції фактично встановив наявність підстав для стягнення на користь позивача суми прямих збитків, погодившись з висновками судів попередніх інстанції щодо доведеності позивачем наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, передбаченого у статті 1174 ЦК України, а саме: протиправність дій службової особи органу державної влади (відповідача 1), наявність шкоди і причинного зв`язку між протиправними діями (бездіяльністю) та завданою шкодою, зазначивши при цьлму щодо необхідності врахування при визначенні суми таких збитків того, що у судовому порядку була скасована державна реєстрація ряду агрохімікатів, деякі з них були вилучені з обігу, заборонені до продажу, що, у свою чергу, впливає на розмір збитків, завданих неналежним зберіганням агрохімікатів та хімічних речовин, а також наголосивши на тому, що доводи відповідача 4 щодо того, що на розмір збитків, завданих неналежним зберіганням агрохімікатів і хімічних речовин впливає те, що у судовому порядку була скасована державна реєстрація ряду агрохімікатів, деякі з них були вилучені з обігу, забороні до продажу, не є очевидно необґрунтованими, оскільки зі змісту положень чинного законодавства слідує, що у випадку порушення прав інтелектуальної власності особи внаслідок діяльності інших осіб, таке порушення має місце не з моменту прийняття відповідного рішення судом, а з моменту вчинення цих дій, і щзо відсутність такого судового рішення на момент вилучення зазначених речовин (препаратів) не свідчить про правомірність їх використання позивачем, а повинна доводитись ним у загальному порядку, проте господарський суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови наведеного не врахував, що і призвело до неправильних висновків в цій частині.

За таких обставин, при новому апеляційному перегляді колегія суддів не встановлює наявність чи відсутність підстав для стягнення прямих збитків, досліджуючи лише обставини щодо розміру таких збитків.

Частиною 1 ст. 316 ГПК України встановлено, що вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Щодо обставин справи з урахуванням вищевказаних вказівок суду касаційної інстанції слід зазначити таке.

Позивачем заявлено до стягнення прямі збитки в розмірі 241 664 267,00 грн. на підставі акту інвентаризації позивача від 17.05.2011.

Як слідує з матеріалів справи, усі експертизи у даній справі були проведені на підставі вихідних даних експертного висновку № В-31 від 28.02.2014 Черкаської ТПП, згідно якого не було встановлено фактичну кількість вилученого в межах кримінальної справи № 10-26040 за протоколом обшуку від 17.05.2011 та переданого за актом приймання-передачі на відповідальне зберігання державному підприємству Підприємство Черкаський державний завод хімічних реактивів товару, а здійснювались розрахунки та дослідження на підставі акту контрольної перевірки інвентаризації цінностей від 17.05.2011 р., наданого позивачем.

Таким чином протокол обшуку та акт приймання-передачі на зберігання від 17.05.2011 мають значення для вірного визначення фактичної кількості та найменування вилученого у позивача майна; підлягають оцінці в комплексі з іншими доказами наявними в матеріалах справи; не оцінювались та не досліджувались у експертизах Київського наукового-дослідного інституту судових експертиз, звітах про оцінку майна ПП Синергія (від 30.05.2014, від 14.07.2016 ), зокрема, в частині визначення найменування, кількості та вартості (у тому числі ринкової) фактично вилучених у позивача агрохімікатів.

Враховуючи, що для встановлення розміру збитків вилученого у позивача майна (агрохімікатів) в межах кримінальної справи № 10-26040, необхідним є визначення його фактично/ринкової вартості, найменування та кількість якого зазначені в протоколі обшуку від 17.05.2011 та акті приймання-передачі на відповідальне зберігання державному підприємству Підприємство Черкаський державний завод хімічних реактивів за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 21, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 у справі № 910/15883/14 призначалась повторна судова експертиза, оскільки експертизи, наявні в матеріалах даної справи, були проведені на підставі акту інвентаризації позивача від 17.05.2011 наданого позивачем та складеного ним же, що є внутрішнім обліковим документом товариства та не може підтверджувати фактично вилучене майно.

03.10.2019 від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз до суду апеляційної інстанції надійшло повідомлення про неможливість надання висновку повторної товарознавчої експертизи № 15315/19-53 від 24.09.2019 в якому експертами повідомлено про неможливість проведення такої експертизи через ненадання документів та інформації, необхідних для проведення експертизи.

З огляду на вказані обставини, наявні підстави для самостійного перерахунку судом фактичної вартості вилучених агрохімікатів на підставі видаткових накладних, доданих позивачем до матеріалів справи, які використовувались при проведення судовим експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз судової товарознавчої експертизи № 15587/14-53 (а.с. 39-83 т. 6), протоколу обшуку від 17.05.2011 та акту приймання-передачі на відповідальне зберігання.

З протоколу обшуку від 17.05.2011 та акту приймання-передачі на відповідальне зберігання вбачається, що у позивача було вилучено 48 од. найменувань, а саме:

Назва Кількість Ємкість

Ацетамиприт 245 2450 кг

Базагран (Basf) 8 бут. 160 л

Бентазон, Бастер, Базагран 1400 бут. 28000 л

Бритон 917 18350 л

Витадель 56 1120 л

Гран Стар ПРО 75 В.Г. (Dupont) 1 бут. 0,5 кг

Десилет 209 4195 л

Дикамба 123 460 л

Дукат 29 580 кг

Имидаклоприт, Престиж 36 360 кг

Импакт (Keminova) 11 220 л

Карате 050 ЕС (Syngenta) 440 8800 л

Карате Зеон (Syngenta) 26 бут. 130 л

Карибу (Dupont) 6 пак. 3,6 кг

Клетодим 125 2500 л

Клопералит 300 62 1240 л

Кордон 29 580 л

Кредо 495 9915 л

Круйзер 350 FS (Syngenta) 24 480 л

Кулон 114 1140 кг

Лонтрел 300 (Dow agroSciences) 2 155 л

Лямбда-цигалотрин 59 1180 л

Метрибузин 71 710 кг

Милагро 040 SC К.С. (Syngenta) 2 35 л

Миранда 11 225 л

Моспилан (Саммит Агро) 3 30 кг

Никосульфурон 6 120 л

Нурел (Dow agroSciences) 1 кан. 5 л

Парус (Тиаметоксам) 598 11960 л

Престиж (Bayer) 2 20 л

Пушка 700 7000 л

Пушка (один куб) 21 18900 л

Раут 152 3040 л

Римсульфурон 246 2460 кг

Сага 539 10780 л

Страйк 43 860 кг

Тарга Суцер (Саммит Агро) 40 800 л

Тиаметоксан 116 2320 л

Тилт (Syngenta) 3 75 л

Трагон 48 480 кг

Трибенурон-метил 94 940 кг

Тритон 224 1121,5 кг

Троль 47 940 л

Турбин 90 бут. 1800 л

Фастак (Basf) 3 60 л

Флутриафол 21 420 л

Хлорперевит (Укравіт) 82 1640 л

Эфиран 927 18540 л

Отже, під час обшуку слідчим було вилучено 33 види агрохімікатів та 15 видів хімічних речовин, які використовуються для створення агрохімікатів і не можуть вважатися агрохімікатами на час вилучення.

Аналіз кількості та найменування агрохімікатів, зазначених в протоколі обшуку та акті приймання-передачі від 17.05.2011, свідчить про те, що заявлені до відшкодування позивачем агрохімікати на підставі акту інвентаризації від 17.05.2011 не відповідають кількості та їх найменуванню, а також є більшими за розміром, ніж фактично було вилучено, а отже, проведені експертизи в частині визначення вартості товару в заявленому позивачем розмірі не можуть братися до уваги, оскільки суперечать фактичним даним (реальній кількості вилучених агрохімікатів).

При цьому, як слідує з матеріалів справи позивачу пропонувалось надати данні ринкової вартості товарів, вилучених згідно протоколу обшуку від 17.05.2011 та акту приймання-передачі на відповідальне зберігання, однак останній не скористався своїм правом щодо надання такого доказу, посилаючись на наявність в справі висновків експертиз, які були проведенні на підставі даних інвентаризації, наданих позивачем та складених в односторонньому порядку.

Колегія суддів зауважує третій особі 4 на тому, що вказані перелік та обсяги визначені судом апеляційної інстанції виходячи саме з даних протоколу обшуку від 17.05.2011 та відрізняються від фактичної кількості, визначеної позивачем.

Отже, з урахуванням протоколу обшуку та акту приймання-передачі від 17.05.2011, на підставі яких заявлено цей позов доведеними є вимоги щодо відшкодування вартості агрохімікатів в кількості 23 найменування: круйзер 350 FS, сага, дєсілет, брітон, міранда К.С., тритон, турбин, пушка, раут, парус, пушка, тіаметоксан, бастер (базарган), ефіран, троль, кордон, кредо, вітадель, кулон, трагон, страйк, дукат, карібу; у вищезазначеному розмірі (ємкості).

У рішенні Європейського суду з прав людини щодо справедливої сатисфакції у справі Сміт та Грейді проти Сполученого Королівства (Smith and Grady v. the United Kingdom), заяви №№ 33985/96 та 33986/96, п. 18, ECHR 2000-IX Суд дійшов висновку, що іноді точний підрахунок сум, необхідних для повного відшкодування матеріальних втрат, яких зазнав заявник, може бути неможливим у зв`язку із невизначеним по своїй природі характером шкоди, що витікає з порушення. Можуть існувати інші перешкоди. Наприклад, неможливо точно підрахувати вартість майна, яке більше не існує (рішення щодо справедливої сатисфакції від 15 листопада 2011 року у справі Ованнісян та Широян проти Вірменії (Hovhannisyan and Shiroyan v. Armenia), заява № 5065/06, п. 13).

Якщо один або більше з аспектів шкоди не можуть бути точно визначені, cуд може вирішити здійснити загальну оцінку на засадах справедливості (рішення щодо справедливої сатисфакції від 25 липня 2013 року у справі Агрокомплекс проти України (Agrokompleks v. Ukraine), заява № 23465/03, пп. 80 і 93).

У світлі вищезазначених міркувань та з огляду на усі наявні матеріали cуд вважає за потрібне винести рішення на засадах справедливості та здійснити загальну оцінку у цій справі (вищезазначене рішення у справі Агрокомплекс проти України (Agrokompleks v. Ukraine), пп. 80 і 93).

Враховуючи наведене та здійснивши власний перерахунок фактичної вартості вилучених агрохімікатів на підставі видаткових накладних, додоаних позивачем до матеріалів справи, які використовувались при проведення судовим експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз судової товарознавчої експертизи № 15587/14-53 (а.с. 39-83 т. 6), колегією суддів встановлено, що початкова вартість вилученого майна у кількості 23 одиниці становить 1 838 382,98 грн., з яких:

круйзер 350 FS (Syngenta) 480 л - 15 360,00 грн. (32,00 грн. за 1 л);

сага 10 780 л - 107 800,00 грн. (10,00 грн. за 1 л);

дєсілет 4 195 л - 41 111,00 грн. (9,80 грн. за 1 л);

брітон 18 350 л - 183 500,00 грн. (10 грн. за 1 л);

міранда К.С. 225 л - 2 542,50 грн. (11,30 грн. за 1 л);

тритон 1 121,5 кг - 16 093,50 грн. (14,35 грн. за 1 кг);

турбин 1 800 л - 17 352,00 грн. (9,64 грн. за 1 л);

пушка 7 000 л - 64 400,00 грн. (9,20 грн. за 1 л);

раут 3 040 л - 100 320,00 грн. (33,00 грн. за 1 л);

парус 11 960 л - 127 972,00 грн. (10,70 грн. за 1 л);

пушка 18 900 л - 173 880,00 грн. (9,20 грн. за 1 л);

тіаметоксан 2 320 л - 371 200,00 грн. (160,00 грн. за 1 л);

бастер (базарган) 28 000 л - 252 000,00 грн. (9,00 грн. за 1 л);

ефіран 18 540 л - 222 480,00 грн. (12,00 грн. за 1 л);

троль 940 л - 9 400,00 грн. (10,00 грн. за 1 л);

кордон 580 л - 5 423,00 грн. (9,35 грн. за 1 л);

кредо 9915 л - 91 218,00 грн. (9,20 грн. за 1 л);

вітадель 1120 л - 21 830,00 грн. (18,50 грн. за 1 л);

кулон 1140 кг - 19 038,00 грн. (16,70 грн. за 1 кг);

трагон 480 кг - 4 800,00 грн. (10,00 грн. за 1 кг);

страйк 860 л - 10 406,00 грн. (12,10 грн. за 1 л);

дукат 580 кг - 7 743,00 грн. (13,35 грн. за 1 кг);

карібу 3,6 кг - 11 324,98 грн. (3 145,83 грн. за 1 кг),

а відповідно до методики формування ринкової ціни агрохімікатів, дані якої використані компанією Інфоіндустрія (методика використана в експертних висновках № 8700 від 02.11.2016, № 8660 від 30.08.2016) загальна ринкова вартість вилучених агрохімікатів (23 найменування у фактично вилученій кількості), відшкодування яких вимагає позивач, становить 11 127 489,50 грн. (ринкова вартість майна на момент розгляду справи), з яких:

круйзер 350 FS (Syngenta) 480 л - 622 560,00 грн. (1 292,00 грн. за 1 л);

сага 10 780 л - 658 011,00 грн. (61,04 грн. за 1 л);

дєсілет 4 195 л - 41 111,00 грн. (9,80 грн. за 1 л);

брітон 18 350 л - 184 500,00 грн. (90,47 грн. за 1 л);

міранда К.С. 225 л - 39 937,50 грн. (177,55 грн. за 1 л);

тритон 1 121,5 кг - 1 227 706,05 грн. (1 094,70 грн. за 1 кг);

турбин 1 800 л - 107 325,00 грн. (59,62 грн. за 1 л);

пушка 7 000 л - 390 670,00 грн. (55,81 грн. за 1 л);

раут 3 040 л - 245 115,20 грн. (80,63 грн. за 1 л);

парус 11 960 л - 2 504 124,00 грн. (209,29 грн. за 1 л);

пушка 18 900 л - 1 073 709,00 грн. (55,81 грн. за 1 л);

тіаметоксан 2 320 л - 485 552,80 грн. (209,29 грн. за 1 л);

бастер (базарган) 28 000 л - 759 640,00 грн. (27,13 грн. за 1 л);

ефіран 18 540 л - 782 017,20 грн. (42,18 грн. за 1 л);

троль 940 л - 112 095,00 грн. (119,25 грн. за 1 л);

кордон 580 л - 28 797,00 грн. (49,65 грн. за 1 л);

кредо 9915 л - 1 496 074,35 грн. (150,89 грн. за 1 л);

вітадель 1120 л - 75 040,00 грн. (67,00 грн. за 1 л);

кулон 1140 кг - 106 305,00 грн. (93,25 грн. за 1 кг);

трагон 480 кг - 45 028,00 грн. (93,81 грн. за 1 кг);

страйк 860 л - 85 380,80 грн. (99,28 грн. за 1 л);

дукат 580 кг - 41 539,60 грн. (71,62 грн. за 1 кг);

карібу 3,6 кг - 15 251,00 грн. (4 236,50 грн. за 1 кг).

Щодо посилань відповідача 2 на те, що при визначенні суми збитків має враховуватись саме початкова вартість спірного майна, а не його ринкова вартість, колегія суддів зазначає про те, що за змістом ч. 3 ст. 225 ГК України, при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків .

Водночас слід зазначити про таке.

Як слідує з матеріалів справи, в судовому порядку була скасована державна реєстрація ряду агрохімікатів, деякі з них були вилучені з обігу, заборонені до продажу, що, у свою чергу, впливає на розмір збитків, завданих неналежним зберіганням агрохімікатів та хімічних речовин.

Так:

- рішенням Господарського суду міста Києва від 21.06.2011, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2012, у справі № 20/320 заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю Агро-Дельта Груп пропонувати для продажу та продавати гербіцидний препарат Тритон, в.г. .

- рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2013, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 та Вищого господарського суду України від 11.03.2014, у справі № 5011-42/5973-2012 визнано недійсним деклараційний патент України на корисну модель № 65301 Пестицидна композиція , виданий Державною службою інтелектуальної власності України 25.11.2011 на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Дельта Груп , зобов`язано Державну службу інтелектуальної власності України опублікувати в офіційному бюлетені Промислова власність відомості про визнання деклараційного патенту на корисну модель № 65301 Пестицидна композиція від 25.11.2011, недійсним з одночасним внесенням цих відомостей до Державного реєстру патентів України на корисні моделі, визнано недійсним наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 12.03.2012 № 152 в частині реєстрації препарату Парус, ТН , зобов`язано Міністерство екології та природних ресурсів України: скасувати державну реєстрацію препарату Парус,ТН (реєстраційне посвідчення Б 03275 від 26.03.2012), виключити з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів препарат Парус,ТН (реєстраційне посвідчення Б 03275 від 26.03.2012), а також виключити його з Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-Дельта Груп припинити використання у будь-який спосіб винаходу Похідне 1,3,5-оксадіазину чи його таутомер або його сіль та інсектицидний засіб, що його містить , права на який належать Компанії Сінгента партісіпейшнз АГ і охороняються патентом України № 41255, приписано вилучити з цивільного обороту з подальшим знищенням препарат під назвою Парус, т.к.с. в кількості 11960 літрів та діючу речовину тіаметоксам у кількості 2320 літрів, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю Агро-Дельта Груп та знаходяться на відповідальному зберіганні ДП Черкаський державний завод хімічних реактивів ;

- рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2013 у справі № 5011-12/5401-2012 визнано недійсним Свідоцтво України № 124880 на знак для товарів і послуг Бастер , зобов`язано Державну службу інтелектуальної власності України внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про визнання недійсним повністю Свідоцтва України № 124880 на знак для товарів і послуг Бастер і здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені Промислова власність ;

- рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2011, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2011, у справі № 54/7 визнано недійсним Свідоцтво на знак для товарів і послуг Ефіран № 97329, видане на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Дельта Груп , зобов`язано Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про визнання недійсним Свідоцтва на знак для товарів і послуг Ефіран № 97329є, зобов`язано Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України опублікувати відомості про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг Ефіран № 97329 в офіційному бюлетені Промислова власність .

Правові відносини, пов`язані з державною реєстрацією, виробництвом, закупівлею, транспортуванням, зберіганням, торгівлею та безпечним для здоров`я людини і навколишнього природного середовища застосуванням пестицидів і агрохімікатів, права і обов`язки підприємств, установ, організацій та громадян, а також повноваження органів державної виконавчої влади і посадових осіб у цій сфері врегульовані Законом України Про пестициди і агрохімікати .

Статтею 1 Закону України Про пестициди і агрохімікати визначено, що фальсифіковані пестициди і агрохімікати - продукція, яка не відповідає встановленим вимогам, що висуваються до пестицидів і агрохімікатів, у тому числі вимогам щодо маркування та пакування, розміщення інформації про товар на його упаковці тощо, та/або продукція, на упаковці якої зареєстрований знак для товарів та послуг, використано з порушенням прав власника.

Забороняється введення в обіг фальсифікованої продукції (ч. 4 ст. 6 Закону України Про захист прав споживачів ).

Відповідно до ч. 1 ст. статті 20 Закону України Про пестициди і агрохімікати порушення законодавства про пестициди і агрохімікати тягне за собою цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

Статтею 418 ЦК України визначено, що:

- право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом;

- право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом;

- право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 464 ЦК України визначено, що майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є:

1) право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка;

2) виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії);

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Законом України Про охорону прав на винаходи і корисні моделі передбачено, що права, що випливають з патенту, діють від дати публікації відомостей про його видачу, патент надає його власнику виключне право використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів (стаття 28 Закону), будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені статтею 28 цього Закону, вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України, на вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов`язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки.

Частиною 1 ст. 19 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг в статті 19 передбачено, що свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: а) невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони; б) наявності у свідоцтві елементів зображення знака та переліку товарів і послуг, яких не було у поданій заявці; в) видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

Отже, у випадку порушення прав інтелектуальної власності особи внаслідок діяльності інших осіб, таке порушення має місце не з моменту прийняття відповідного рішення судом, а з моменту вчинення цих дій, а відсутність такого судового рішення на момент вилучення зазначених речовин (препаратів) не свідчить про правомірність їх використання позивачем.

З огляду на вказані обставини, колегія суддів вважає, що стягненню на користь позивача не підлягають збитки, пов`язані із вилученням тих агрохімікатів, які вищезгаданими судовоми рішенням були вилучені з обігу, заборонені до продажу, а саме: гербіцидний препарат Тритон, в.г. , препарат під назвою Парус, т.к.с. , Бастер , Ефіран та діюча речовина тіаметоксам, які становлять 5 759 040,05 грн.

Щодо посилань на рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2011 у справі № 20/321, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Агро-Дельта Груп заборонено пропонувати для продажу та продавати гербіцидний препарат Конус, в.г. , колегія суддів зазначає про те, що відшкодування збитків щодо вказаного препарату не є предметом розгляду у цій справі, а щодо посилань на ухвалу Апеційного суду м. Києва від 24.12.2013 - про те, що вказаною ухвалою не скасовано та не забороно позивачу для реалазіцї праепати Троль та Графіс та, відповідно, не встановлено порушення позивачем прав інтелектуальної власності інших осіб, а відтак, посилання на вказані судові рішення колегією суддів не приймаються.

Щодо посилань відповідача 2 на те, що діюча речовина тіаметоксан міститься у агрохімікатах міранда, троль, графіс, нобіль і трагон колегія суддів зазначає про те, що, по-перше, у судових рішеннях у справі № 5011-42/5973-2012, йдеться про діючу речовину тіаметоксам, а не про діючу речовину тіаметоксан, по-друге, вказаними судовими рішеннями позивачу не заборонено використання інших препаратів, які містять діючу речовину тіаметоксам, по-теретє, позивачем не заявлено до стягнення збитки, пов`язані із вилученням агрохімікатів графіс, нобіль, а, по-четверте, до діючих речовин всіх вказаних агрохімікатів (міранда, троль, графіс, нобіль і трагон) не належить як діюча речовина тіаметоксам , так і діюча речовина тіаметоксан, що підтверджується Додтаком до висновку судової товарознавчої експретизи КНДІСЕ № 15587/14-53 Таблиця 1-2 (а.с. 50зворот-52 т. 6).

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення на користь позивача прямих збитків підлягають задоволенню частково, в сумі 5 368 449,45 грн. (11 127 489,50-5 759 040,05). Рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуваню з прийняттям нового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення в частині стягнення суми прямих збитків судом першої інстанції мале місце неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи тому рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2018 у справі № 910/15883/14 в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення яким позовні вимоги про стягнення прямих збитків задовольняються частково в сумі 5 368 449,45 грн.

Враховуючи вимоги, викладені в апеляційних скаргах Національної поліції України, Шевченківського районного управління Головного управління МВС України в м. Києві, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, а також підстави скасування рішення суду першої інстанції, апеляційні скарги Національної поліції України, Шевченківського районного управління Головного управління МВС України в м. Києві, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві в цій частині задовольняються частково.

Керуючись ст.ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Національної поліції України, Шевченківського районного управління Головного управління МВС України в м. Києві, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2018 у справі № 910/15883/14 в частині стягнення прямих збитків задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2018 у справі № 910/15883/14 в частині стягнення прямих збитків скасувати.

3. Позовні вимоги про стягнення примих збитків задовольнити частково.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Дельта Груп (03039, м. Київ, проспект Валерія Лобановського, 119, кімната 523, ідентифікаційний код 34714684) прямі збитки в сумі 5 368 449 (п`яти мільйонів триста шістдесят вісім тисяч чотириста сорок девять) грн. 45 коп.

5. У задоволенні решти позовних вимог про стягнення прямих збитків відмовити.

6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

7. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/15883/14.

Повний текст постанови складено: 15.10.2020

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді М.Г. Чорногуз

О.І. Поляк