Рішення

від 05.10.2020 по справі 911/1556/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" жовтня 2020 р. Справа № 911/1556/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агроінвест , 66302, Одеська область, місто Подільськ, вулиця Соборна, будинок 200

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Цеоліт , 07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Єсеніна, будинок 1/1

про стягнення 1 871 009,28 грн сплачених за товар неналежної якості

суддя Н.Г. Шевчук

секретар судового засідання М.Г. Байдрелова

за участю представників сторін:

від позивача: Крагель М.М. (посв. №002985 від 19.04.2017, дов. б/н від 10.06.2020);

Куліченко В.М. (свідоцтво ОД №003965 від 16.10.2019, дов. б/н від 10.06.2020);

від відповідача: Венгаренко Т.А. (посв. №001159 від 29.07.2016, ордер серія АР №1022183 від 27.07.2020).

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Агроінвест (далі - ТОВ Агроінвест )звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Цеоліт (далі - ТОВ Фірма Цеоліт ) про стягнення коштів в розмірі 1 871 009,28грн, сплачених за товар неналежної якості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що отриманий позивачем товар (рідкі мінеральні добрива "Цеовіт NPS-2") згідно видаткових накладних: № 25 від 13.03.2018, № 70 від 03.04.2018, № 74 від 04.04.2018 та № 80 від 06.04.2018 не відповідає вимогам щодо його якості.

Відповідач проти позову заперечує, вважає, що товар відповідає умовам укладеного сторонами договору купівлі-продажу №К/06/18 від 19.02.2018, вимогам технічних умов та сертифікатам якості, що приймання товару по якості відбувалось з порушенням умов договору та Інструкції П-7, що висновок експерта не відповідає дійсності та наданий особою, яка не є судовим експертом у розумінні Закону України Про судову експертизу та положення Про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів затвердженого наказом МУЮ №301/5 від 03.03.2015, а є лише фахівцем у відповідній галузі.

Відповідач також заявив про застосування позовної давності, яка відповідно до статті 681 Цивільного кодексу України до вимог у зв`язку з недоліками проданого товару встановлена в один рік.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.06.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В :

ТОВ Фірма Цеоліт (продавець) та ТОВ Агроінвест (покупець) 19.02.2018 укладений договір №К/06/18 купівлі-продажу, відповідно до якого продавець зобов`язується в порядку та на умовах , визначених цим договором, передати у власність покупця товар (рідкі комплексні добрива К012NPS-2/10 Цеовіт NPS-2 10л у кількості 10400л та К012NPS-2/20 Цеовіт NPS-2 20л у кількості 40000л) на загальну суму 2 338 761,60грн.

За умовами пункту 2.2.2 цього Договору покупець проводить оплату протягом 3 днів з моменту отримання товару згідно виставлених рахунків.

Згідно пункту 4.1 Договору покупець оплачує партію товару на умовах 80% х 20%, до 80% передоплата, а 20% по реєстрації податкової накладної, на підставі рахунків, виставлених продавцем.

За домовленістю сторін строк відвантаження товару з 01.03.2018 по 15.03.2018 при умові позитивних температур навколишнього середовища (температура не нижче 0 *С). У випадку відсутності позитивних температур строки узгоджуються додатково (пункт 2.4 Договору).

Відповідно до пункту 5.3 Договору приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем в день його отримання від продавця.

Згідно пункту 5.5 Договору приймання товару за якістю проводиться покупцем у відповідності з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 № П-7 (з наступними змінами та доповненнями). Якісні показники товару підтверджуються сертифікатом якості на товар, придбаний покупцем.

Якісні показники товару NPS-2: Азот (N) - 10,61%, 140 г/л; Фосфор (P 2О 5 ) - 22,73%, 300 г/л; Сірка (SО 3 ) - 7,57%, 100 г/л; рН - 5,4 похибка 0,5; густина при 20 *С - 1,32 похибка 0,03.

Передача товару оформляється видатковими накладними на товар, щзо підписуються уповноваженими представниками обох сторін. Товар вважається відвантаженим продавцем і прийнятий покупцем: по кількості (одиниць виміру) - відповідно до фактичної кількості (одиниць виміру); по якості - відповідно до якості, вказаної в сертифікаті якості (пункт 5.6 Договору).

Претензії покупця розглядаються продавцем в термін, що не перевищує 14 днів, який обчислюється з дня одержання претензії, і можуть бути визнані обґрунтованими тільки при умові дотримання покупцем вимог даного розділу Договору, а також вимог інструкції виробника, інших нормативних документів по транспортуванню, зберіганню та застосуванню та застосуванню (пункт 5.7 Договору).

Згідно пункту 5.9 Договору продавець зобов`язаний передати покупцю разом з товаром комплект супровідних документів: видаткові накладні на товар, податкові накладні, рахунки-фактури, належним чином засвідчену копію сертифікату якості.

Строк дії договору починає свій перебіг з дати його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до пункту 10.9 Договору сторони, укладаючи цей договір, керуючись відповідними принципами свободи договору, домовились про те, що підписана уповноваженою особою та закріплена печаткою скан-копія або факсо-копія має таку саму юридичну силу, як і оригінал, до фактичного отримання оригіналу документу сторонами.

Скан-копія Договору (з підписом та відтиском печатки ТОВ Агроінвест ) надана відповідачем для огляду у судовому засіданні.

Докази отримання сторонами оригіналу Договору відсутні.

Судом також встановлено, що відповідачем позивачу був виставлений рахунок на оплату №33 від 19.02.2018 на оплату 2 338 761,60грн за К012NPS-2/10 Цеовіт NPS-2 10л у кількості 10400л та К012NPS-2/20 Цеовіт NPS-2 20л у кількості 40000л по договору №К/06/18 від 23.01.2018.

Позивачем платіжним дорученням №965 від 20.02.2018 перераховано на рахунок відповідача 1 871 009,28 грн з призначенням платежу Оплата 80% за цеовіт згідно договору №К/06/18 від 23.01.2018 по рахунку №33 від 19.02.2018 .

ТОВ Фірма Цеоліт передало, а ТОВ Агроінвест прийняло по договору №К/06/18 від 23.01.2018 товар на загальну суму 2 338 761,60грн, з яких: по видатковій накладній №25 від 13.03.2018 товар К012NPS-2/10 Цеовіт NPS-2 10л у кількості 10200л та К012NPS-2/20 Цеовіт NPS-2 20л у кількості 5200л на суму 714 621,60грн; по видатковій накладній №70 від 03.04.2018 товар К012NPS-2/20 Цеовіт NPS-2 20л у кількості 14400л на суму 668 217,60грн; по видатковій накладній №74 від 04.04.2018 товар К012NPS-2/20 Цеовіт NPS-2 20л у кількості 14400л на суму 668 217,60грн; по видатковій накладній №80 від 06.04.2018 товар К012NPS-2/10 Цеовіт NPS-2 10л у кількості 200л та К012NPS-2/20 Цеовіт NPS-2 20л у кількості 6000л на суму 287 704,80грн.

ТОВ Фірма Цеоліт стверджує, що в цих видаткових накладних та в рахунку на оплату №33 від 19.02.2018 було допущено описку в даті договору: зазначено Договір №К/06/18 від 23.01.2018, однак вірна дата 19.02.2018, про що надало бухгалтерську довідку за вих.№06/05/20-1 від 06.05.2020, в якій також вказано, що загальна вартість товару 2 338 761,60грн з ПДВ, що відображена в рахунку на оплату №33 від 19.02.2018, повністю відповідає ціні товару згідно Додатку 1 до Договору №К/06/18 від 19.02.2018, що інші договори між ТОВ Фірма Цеоліт та ТОВ Агроінвест , окрім №К/06/18 від 19.02.2018, не укладались.

Зважаючи на викладене та беручи до уваги, що в період виникнення спірних правовідносин сторонами вказані розбіжності не були узгоджені, складена відповідачем в односторонньому порядку бухгалтерська довідка судом в якості доказу не приймається.

А тому відсутні підстави вважати, що товар по вказаних накладних, оплата за який здійснена платіжним дорученням №965 від 20.02.2018 по рахунку на оплату №33 від 19.02.2018, був поставлений відповідачем позивачу по договору №К/06/18 від 19.02.2018.

Оскільки договір №К/06/18 від 23.01.2018 до матеріалів справи не був наданий, то встановити умови, на яких він був укладений, не вбачається за можливе.

Проте, у випадку, що є предметом розгляду даного спору, форма договору (у формі єдиного документа чи у спрощений спосіб), його умови щодо приймання продукції по якості не впливають на результат вирішення спору, зважаючи на наступне.

За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між ТОВ Агроінвест та ТОВ Фірма Цеоліт є правовідносинами купівлі-продажу, які регулюються відповідними правовими нормами.

По вказаних накладних були поставлені добрива виробничих партії Н-12-18 дата виробництва 23.02.2018 з терміном придатності 24 місяці, Н-16-18 і Н-17-18 дата виробництва 07.03.2018 з терміном придатності 24 місяці, що підтверджується сертифікатами якості і етикетками виробника та не оспорюється відповідачем.

Відповідно до сертифікатів якості Добриво мінеральне рідке серії Цеовіт NPS-2 згідно ТУ У 24.1-19417174-001:2007 є рідиною прозорого кольору зі слабким запахом, що містить: азот (N) - 10,61%, 140 г/л; фосфор (P 2О 5 ) - 22,73%, 300 г/л; сірка (SО 3 ) - 7,57%, 100 г/л; рН - в межах 5,9 похибка 0,5; густина при 20 *С - 1,32 похибка 0,03, допускається наявність невеликого осаду; допустимі відхилення для вмісту P 2О 5 , SО 3 не повинні перевищувати +/- 2%.

Сторонами не спростовується, що 18.04.2018 комісією у складі нач.відділу рослинництва, агронома, зав.складом складений акт огляду і використання добрив NPS-2 компанії Цеовіт , в якому вказано про наявність значного осаду в каністрах у вигляді кристалів, що свідчить про порушення в технологічному процесі, і ці недоліки спричинять забивку фільтрів оприскувача і повну зупинку процесу внесення добрив; акт №1 відбору зразків (проб) від 25.04.2018, складений комісією у складі комерційного директора, головного агронома у присутності комірника про відбір проб добрив Цеовіт NPS-2 дати виробництва 23.02.2018, 07.03.2018, 13.03.2018 для направлення в акредитовану лабораторію Тера Тарса Україна .

Однак судом ці акти до уваги не приймаються, оскільки не містять інформації стосовно того, що вони стосуються саме спірних поставок і складені повноважними представниками сторін.

Як вбачається з наданої до матеріалів справи переписки сторін ними велись перемовини щодо неналежної якості товару.

ТОВ Агроінвест стверджує, що поставлений по вказаних видаткових накладних товар не відповідає вимогам щодо його якості, що встановлено висновком експерта Державного підприємства Інформаційні судові системи відокремленого структурного підрозділу Центр судової експертизи та експертних досліджень №001-ЮЄМ/20 від 02.03.2020, а тому з посиланням на пункт 1 частини другої статті 678 Цивільного кодексу України вимагає повернення сплаченої за цей товар грошової суми 1 871 009,28грн.

Відповідно до висновку експерта Державного підприємства Інформаційні судові системи відокремленого структурного підрозділу Центр судової експертизи та експертних досліджень №001-ЮЄМ/20 від 02.03.2020 (далі - Висновок експерта) за результатами проведення фізико-хімічної експертизи на замовлення ТОВ Агроінвест як учасника справи №916/3236/19 за позовом ТОВ Фірма Цеоліт до ТОВ Агроінвест про стягнення грошових коштів, виконаного ОСОБА_1 , який обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за статтею 384 Кримінального кодексу України, надані наступні висновки:

1) добрива мінеральні рідкі серії Цеовіт NPS-2 мають наступний хімічний склад: партія Н-12-18: P 2О 5 (фосфор) - 23,77%мас.; SО 3 (сірка) - 7,72%мас.; N (азот) - не визн.; партія Н-16-18: P 2О 5 (фосфор) - 24,12%мас.; SО 3 (сірка) - 7,74%мас.; N (азот) - не визн.; партія Н-17-18: P 2О 5 (фосфор) - 23,247%мас.; SО 3 (сірка) - 7,68%мас.; N (азот) - не визн.

Добрива місять забруднення фосфорною кислотою та фосфорний осад.

2) хімічний склад добрив мінеральних рідких серії Цеовіт NPS-2 (партії Н-12-18, Н-16-18, Н-17-18) не відповідає сертифікатам якості по ТУ У 24.1-19417174-001:2007, оскільки містять надлишковий вміст фосфору (P 2О 5 ) та забруднення фосфорною кислотою.

3) невідповідність хімічного складу добрива зумовлено виробничими (заводськими) дефектами та не залежить від температурного режиму або інших умов зберігання.

4) осад наявний в добривах мінеральних рідких серії Цеовіт NPS-2 (партії Н-12-18, Н-16-18, Н-17-18) являє собою суміш фосфатів, та утворився внаслідок надлишкового вмісту фосфатів в добриві, що є виробничим (заводським) дефектом.

5) оскільки хімічний склад добрив мінеральних рідких серії Цеовіт NPS-2 (партії Н-12-18, Н-16-18, Н-17-18) не відповідає сертифікатам якості по ТУ У 24.1-19417174-001:2007, а також у зв`язку з тим, реєстраційні посвідчення серії НОМЕР_1 та серії А07044 не поширюються на добрива з вмістом фосфору (P 2О 5 ) більше 22%мас., використання добрива за призначенням та визначеним інструкцією способом є неможливим.

За своїм хімічним складом добриво мінеральне рідке серії Цеовіт NPS-2 по ТУ У 24.1-19417174-001:2007 не є дозволеним до застосування в Україні згідно переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до застосування в Україні.

Відповідно до Висновку експерта та наданих експертом пояснень і відповідей на запитання учасників справи для проведення експертизи були надані зразки добрива в шести каністрах упаковки ТОВ Фірма Цеоліт , з метою проведення аналізів для проведення експертизи відібрано по одному зразку від кожної партії Н-12-18, Н-16-18, Н-17-18 упакованих Дослідження проведені в період до закінчення терміну придатності добрив - три каністри добрива мінерального рідкого Цеовіт NPS-2.

ТОВ Агроінвест з посиланням пункт 1 частини другої статті 678 Цивільного кодексу України у зв`язку зь порушенням продавцем умов щодо якості товару звернулось до ТОВ Фірма Цеоліт з листом-повідомленням №16 від 20.03.2020 про відмову від договору та вимогою повернути грошові кошти у сумі 1 871 009, 28грн, сплачені платіжним дорученням №965 від 20.02.2018 на підставі рахунку №33 від 19.02.2018 з метою закупівлі рідких мінеральних добрив.

Відповідач проти вимог позивача заперечує, вважає, що товар відповідає вимогам щодо його якості, що відповідність якісних показників товару підтверджена результатами випробувань, проведених Українською лабораторією якості і безпеки продукції АПК Національного університету біоресурсів і природокористування України, протокол випробувань №0262-Н від 02.03.2018; що висновок експерта не є доказом, оскільки наданий особою, яка не є судовим експертом - свідоцтво експерта не дійсне у зв`язку зі звільненням.

У Висновку експерта вказано, що ОСОБА_1 має вищу хімічну освіту, кваліфікація - спеціаліст-хімік, має підготовку, має спеціальні знання кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 8.11 Дослідження речовин хімічних виробництв і спеціальних хімічних речовин (доповнення до свідоцтва №231, видані рішенням ЕКК ОНДІСЕ МЮ України від 17.07.2005 і 03.01.2008) та зазначено, що свідоцтво недійсне у зв`язку із звільненням.

Відповідно до частин першої, другої статті 69 Господарського процесуального кодексу України експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи. Експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи.

Згідно частин шостої, сьомої статті 98 цього Кодексу у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Статтями 7 та 10 Закону України Про судову експертизу визначено (в редакції станом на час проведення експертного дослідження), що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.

До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.

Тобто, ні Господарський процесуальний кодекс України, ні Закон України Про судову експертизу не встановлюють вимоги щодо обов`язкової наявності дійсного свідоцтва. Це не позбавляє експерта кваліфікації.

Щодо наданих відповідачем результатів випробувань, проведених Українською лабораторією якості і безпеки продукції АПК Національного університету біоресурсів і природокористування України, протокол випробувань №0262-Н від 02.03.2018, то вони не містять інформації про те, що проводились випробування саме добрив з партій Н-12-18, Н-16-18, Н-17-18 і що зразки для проведення випробувань були надані в такій же упаковці, як було отримано позивачем передано ним для експертного дослідження (на випробування згідно протоколу випробувань №0262-Н передані зразки обсягом 1л, а згідно Висновку експерта і його пояснень у відповідях на запитання - у каністрах із полімерного матеріалу по 20л з під фосфорної кислоти 85%-ої, на яких наявні відповідні старі паперові етикетки).

А тому суд приймає як доказ Висновок експерта, який відповідачем не спростований.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Приписами пункту 1 частини першої статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно загальних положень про купівлю-продаж (статті 662-663, 689, 691-692 Цивільного кодексу України) продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором та у встановлений договором строк. В свою чергу, покупець зобов`язаний прийняти товар та оплатити його за ціною, встановленою в договорі та в обумовлений строк.

Відповідно до статті 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Згідно статті 674 цього Кодексу відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

За приписами статті 675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).

Відповідно до статті 677 Цивільного кодексу законом або іншими нормативно-правовими актами може бути встановлений строк, зі спливом якого товар вважається непридатним для використання за призначенням (строк придатності).

Строк придатності товару визначається періодом часу, який обчислюється з дня його виготовлення і протягом якого товар є придатним для використання, або терміном (датою), до настання якого товар є придатним для використання.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, на який встановлено строк придатності, з таким розрахунком, щоб він міг бути використаний за призначенням до спливу цього строку.

Статтею 678 цього Кодексу встановлено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Згідно статті 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Статтею 680 Цивільного кодексу України покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв`язку з його недоліками може бути пред`явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна - в межах трьох років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк.

Покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару, на який встановлений строк придатності, якщо вони виявлені протягом строку придатності товару.

Якщо недоліки товару виявлені покупцем після спливу гарантійного строку або строку придатності, продавець несе відповідальність, якщо покупець доведе, що недоліки товару виникли до передання йому товару або з причин, які існували до цього моменту.

Статтею 581 Цивільного кодексу України до вимог у зв`язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 цього Кодексу, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).

Статтею 687 Цивільного кодексу України визначено, що перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Якщо нормативно-правовими актами з питань стандартизації встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.

Якщо порядок перевірки додержання продавцем умов договору купівлі-продажу не встановлений відповідно до частини першої цієї статті, перевірка здійснюється відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться в таких випадках.

Згідно приписів статті 688 цього Кодексу покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Положення Інструкції П-7, відповідно до якої на покупця (позивача у справі) покладений обов`язок з організації проведення експертизи продукції, відбору зразків спірної продукції та складання відповідних актів у разі виявлення прихованих дефектів продукції та наявності розбіжностей між покупцем та постачальником стосовно якості продукції, у спірних правовідносинах не застосовуються, оскільки відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР може застосувати лише ті нормативні акти колишнього Союзу РСР, які не суперечать Конституції і законам України.

Відповідно до частини 7 статті 11 Господарського процесуального кодексу України у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.

Інструкція застосовується в усіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами постачання або іншими обов`язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю. Пункти 30, 33, 35 цієї Інструкції П-7 регулювали правовідносини сторін при складанні актів про виявлені приховані недоліки товарів в процесі приймання продукції по якості та кількості.

Водночас, у даному випадку недоліки виявлені в процесі використання продукції, на яку надана гарантія щодо якості (встановлено строк придатності). У такому випадку особливістю є те, що по-перше: продукція вже була в процесі використання (тобто етап приймання продукції по якості та кількості вже закінчився), по-друге: на таку продукцію встановлений строк придатності. Інструкція П-7 не застосовується, коли стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами постачання або іншими обов`язковими для сторін правилами встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю.

(Така позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.12.2019 у справі № 904/5002/18).

У даному випадку спірні правовідносини врегульовані законами України.

Відповідно до статті 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Відповідно до частини 6 статті 269 Господарського кодексу України постачальник (виробник) зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Отже, за загальним правилом відповідальність продавця за недоліки товару може наступати у випадках, якщо недоліки виникли до передання товару покупцеві або якщо їх виникнення обумовлене причинами, що виникли до передачі товару. І відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця ризику випадкової загибелі та випадкового знищення товару, саме на покупця у такому випадку покладається обов`язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару.

Водночас, у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації, строк придатності), як у справі, що розглядається, існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Відповідач не довів, що недоліки товару, які були виявлені позивачем в межах його строку придатності, виникли внаслідок покупцем правил зберігання або використання товару.

Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 581 Цивільного кодексу України до вимог у зв`язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 цього Кодексу, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).

Недоліки переданого відповідачем позивачу товару були виявлені в межах строку придатності (дослідження, за результатами яких був наданий Висновок експерта №001-ЮЄМ/20 від 02.03.2020, проведені в межах строку придатності), а позов відповідно до відмітки підприємства поштового зв`язку на конверті і описі вкладення поданий відповідачем 25.05.2020, тобто, в межах одного року з моменту виявлення недоліків товару, як то визначено статтею 581 Цивільного кодексу України.

За таких обставин суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Цеоліт" (07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Єсеніна, будинок 1/1, код 19417174) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" (66302, Одеська область, місто Подільськ, вулиця Соборна, будинок 200, код 26274671) грошові кошти у сумі 1 871 009 (один мільйон вісімсот сімдесят одна тисяча дев`ять) грн 28 коп. та судовий збір у розмірі 28 065 (двадцять вісім тисяч шістдесят п`ять) грн 14 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складено та підписано: 15.10.2020