Рішення від 09.10.2020 по справі 912/4071/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2020 рокуСправа № 912/4071/15 Господарський суд Кіровоградської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Вавренюк Л.С., судді Кабакова В.Г. та Тимошевська В.В., розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Компанії "Солвей Індастріз ЛТД"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат"

про визнання права власності на предмет іпотеки

Представники:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

Встановив: компанія "Солвей індастріз ЛТД" звернулась до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 19.03.2007 в рахунок погашення боргу товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" за договором позики від 15.08.2005 № 598/05 у розмірі 17 014 019,18 доларів США, що складає 384 674 689,53 грн за офіційним курсом НБУ, витрат, понесених у зв`язку зі зверненням стягнення, у сумі 182 700,00 грн, а всього 384 857 389,53 грн, шляхом визнання права власності за компанією "Солвей Індастріз ЛТД" на цілісний комплекс будівель загальною площею 75 094,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Голованіський район, смт. Побузьке, вул. Промислова, 12 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 236251835214) вартістю 213 602 800,46 грн.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської від 26.10.2015 порушено провадження у справі, зобов`язано сторони надати докази, необхідні для вирішення спору по суті.

Крім того, господарський суд своєю ухвалою від 26.10.2015 задовольнив заяву компанії "Солвей Індастріз ЛТД" про забезпечення позову; наклав арешт на цілісний комплекс будівель, розташований за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Побузьке, вул. Промислова, будинок 12; заборонив товариству з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження зазначеного майна чи його вилучення та заборонив вчинення дій, пов`язаних із державною реєстрацією прав власності та інших речових прав на цілісний комплекс будівель, розташований за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Побузьке, вулиця Промислова, будинок 12.

Ухвалою від 24.11.2015 розгляд справи відкладено до 17.12.2015.

У судовому засіданні 16.12.2015 представником позивача на вимогу ухвали суду до суду подано розрахунок боргу ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат" перед Компанією "Солвей Індастріз ЛТД" по зобов`язанням відповідача за договором позики від 15.08.2005 № 598/05 (а.с. 187 том 1).

17.12.2015 на адресу суду у даній справі від відповідача - ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат" надійшло письмове клопотання про призначення у справі судової оціночно-будівельної експертизи. Оплату судової оціночно-будівельної експертизи відповідач просить покласти на ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат" (а.с. 189-193 том 1).

Ухвалою господарського суду від 21.12.2015 у справі призначено судову оціночно-будівельну експертизу; проведення судової експертизи доручено експертам Кіровоградського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз; на вирішення судових експертів поставлено наступне питання: якою є дійсна ринкова вартість нерухомого майна, яким є цілісний комплекс, що складається з будівель та споруд та розташований за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Побузьке, вулиця Промислова, 12 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 236251835214)? На період проведення експертизи провадження у справі зупинено.

22.01.2016 на адресу суду надійшло клопотання Кіровоградського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2390, 2391 від 11.01.2016 про надання додаткових матеріалів та представлення об`єкту дослідження, а також про погодження строків виконання експертного дослідження (а.с. 234-235 том 1).

10.02.2016 провадження у справі поновлено; постановлено роз`яснити судовому експерту, що нерухоме майно, яке розташоване за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Побузьке, вул. Промислова, 12 потрібно оцінити як цілісний майновий комплекс, який пов`язаний між собою технологічним процесом; клопотання Кіровоградського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2390, 2391 від 11.01.2016 у справі в частині погодження виконання експертизи в порядку черговості в ІІІ кварталі 2016 року задоволено; продовжено строк розгляду спору у справі на п`ятнадцять днів; провадження у справі на період проведення експертизи зупинено.

11.02.2016 матеріали справи направлено до Кіровоградського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (а.с. 241 том 1).

18.03.2016 на адресу господарського суду надійшло повідомлення Кіровоградського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2390, 2391 від 15.03.2016 про неможливість надання висновку судового експерта згідно ухвали від 21.12.2015 у даній справі. При цьому, експертна установа зазначила, що у Кіровоградському відділенні Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз відсутні експерти по спеціальності: 16.1. "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів", у зв`язку з чим експертиза не може бути виконана (а.с. 242-244 том 1).

Ухвалою суду від 23.03.2016 провадження у справі поновлено; проведення призначеної ухвалою господарського суду від 21.12.2015 у справі судової оціночно-будівельної експертизи доручено експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз; провадження у справі зупинено.

23.03.2016 матеріали справи направлено до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (а.с. 246 том 1).

14.06.2016 до господарського суду надійшло клопотання судового експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1484/24 від 18.05.2016 про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи у даній справі (а.с. 5-6 том 2).

Так, для проведення призначеної у справі судової оціночно-будівельної експертизи за матеріалами справи судовий експерт просив надати:

- технічний паспорт в повному обсязі, складений відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої 24.05.2001 наказом Держбуду України № 127, зареєстрованої 10.07.2001 в Міністерстві юстиції України за № 582/5773 (із змінами і доповненнями), на об`єкт дослідження: нерухоме майно, яким є цілісний майновий комплекс, що складається з будівель і споруд, та розташований за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Побузьке, вул. Промислова, 12 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 236251835214), що відображає його поточні об`ємно-планувальні характеристики;

- документи, що посвідчують права, пов`язані із земельною ділянкою (права власності чи оренди земельної ділянки), на якій розміщений об`єкт дослідження: нерухоме майно, яким є цілісний майновий комплекс, що складається з будівель і споруд, та розташований за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Побузьке, вул. Промислова, 12 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 236251835214) та документацію із землеустрою щодо складання документу, що посвідчує права на земельну ділянку. Крім того, експерт зазначив, що рахунок за проведення експертизи буде виставлений після задоволення п.п. 1 та 2 клопотання експерта.

Згідно ухвали господарського суду від 05.07.2016, господарським судом, з метою виконання клопотання експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, поновлено провадження у справі; зобов`язано відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" невідкладно направити супровідним листом на адресу господарського суду Кіровоградської області для подальшого скерування до експертної установи документи, які зазначені у клопотанні експерта; провадження у справі на період проведення експертизи зупинено.

Супровідним листом від 15.07.2016 № 01-14/1253 відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 05.07.2016 направлено господарському суду копії наступних документів: технічного паспорту № 75 на комплекс будівель, свідоцтво про право власності на цілісний комплекс, державного акту на право постійного користування землею (а.с. 11 том 2).

18.07.2016 зареєстровано надходження вищезгаданих документів на адресу господарського суду.

19.07.2016 провадження у справі поновлено; провадження у справі на період проведення експертизи зупинено.

19.07.2016 копії документів направлено до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (а.с. 13 том 2).

12.09.2016 на адресу господарського суду надійшло повідомлення від 17.08.2016 №1484/24 Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про неможливість виконання експертизи за матеріалами справи (а.с. 19 том 2).

Ухвалою господарського суду від 27.09.2016 поновлено провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні 17.10.2016.

Згідно ухвали суду від 17.10.2016 продовжено розгляд справи колегією у складі трьох суддів під головуванням судді Вавренюк Л.С.; у відповідності до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 17.10.2016, головуючим суддею Вавренюк Л.С., суддями Колодій С.Б. та Наливайко Є.М. дану справу прийнято до свого провадження.

17.10.2016 на адресу господарського суду надійшла письмова заява позивача, у відповідності до якої останній зазначає, що ознайомлений зі змістом клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи та не заперечує проти його розгляду та задоволення господарським судом, оскільки вважає, що проведення зазначеної експертизи необхідне для встановлення обставин, що мають суттєве значення для вирішення спору. Крім того, представник позивача повідомив господарський суд про неможливість своєї явки в засідання суду 17.10.2016 та просив розглянути клопотання відповідача по суті без його участі (а.с. 72 том 2).

У судовому засіданні 17.10.2016 представником відповідача подано до суду письмове клопотання про призначення у справі судової оціночно-будівельної експертизи та надано для огляду в судовому засідання оригінали і для долучення до матеріалів справи - копії державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КР № 000507 з технічною документацією із землеустрою, а також технічного паспорту № 75 на комплекс будівель за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Побузьке, вул. Промислова, 12 При цьому, оплату судової оціночно-будівельної експертизи відповідач просить покласти на ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат" - відповідача у справі (а.с. 77-81 том 2, а.с. 1-208 том 3).

Ухвалою господарського суду від 17.10.2016 у справі призначено судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз; на період проведення експертизи провадження у справі зупинено.

18.10.2016 матеріали справи направлено до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (а.с. 213 том 3).

30.01.2017 на адресу господарського суду надійшло клопотання Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, у відповідності до якого судовий експерт просить:

- погодити строки виконання експертизи на протязі 3-4-го кварталів 2017 року (у разі виникнення можливості - у більш стислий строк);

- здійснити оплату вартості проведення експертизи в сумі 95 328,00 грн (у тому числі ПДВ 15888,00 грн.) згідно виставленого рахунка № 5065/24 від 16.01.2017 за наступними реквізитами: Одержувач : ОНДІСЕ, р/р 31253217100586 в ДКСУ в Одеській області, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02883110, призначення платежу: код 25010100/272, оплата за рахунком від 16.01.2017 № 5065/24;

- забезпечити прибуття експерта відповідно до п. 3.9. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 за № 53/55, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за № 705/3145: якщо необхідно провести експертизу (дослідження) на місці події або огляд об`єкта за його місцезнаходженням, орган або посадова особа, яка призначила експертизу (замовила дослідження), повинна забезпечити прибуття експерта, безперешкодний доступ до об`єкта, а також належні умови роботи, а в разі потреби викликати учасників процесу або інших осіб. У разі неявки осіб чи їх законних представників, що викликалися у визначений час на місце події або огляду об`єкта, дослідження (огляд) проводиться без їх участі, про що зазначається у висновку (а.с. 5, 6 том 4 ).

02.02.2017 провадження у справі поновлено; зобов`язано відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" здійснити оплату призначеної у справі судової оціночно-будівельної експертизи; зобов`язано позивача та відповідача надати судовому експерту безперешкодний доступ до огляду об`єктів дослідження, прибуття експерта до об`єкта експертизи та в зворотному напрямі, а також належні умови для його роботи; провадження у справі на період проведення експертизи зупинено.

13.11.2017 на адресу господарського суду надійшло клопотання Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, у відповідності до якого судовий експерт просить:

- погодити строки виконання експертизи у строк більше трьох місяців (у разі виникнення можливості - у більш стислий строк);

- надати доступ до 28.11.2017 з 10 год. 00 хв. до нерухомого майна, що складається з будівель та споруд та розташований за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Побузьке, вул. Промислова, 12 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 236251835214) і забезпечити прибуття експерта та безперешкодний доступ до об`єкту дослідження, присутність при дослідженні всіх сторін по справі (або їх законних представників) (а.с. 12-13 том 4).

Згідно ухвали суду від 28.11.2017 з підстав, що в ній зазначені, справу прийнято до свого провадження колегією у складі головуючого судді Вавренюк Л.С., суддів Колодій С.Б. та Поліщук Г.Б.

01.11.2019 на адресу суду надійшли матеріали справи з висновком експерта №5065 від 15.10.2019 (а.с. 29-62 том 4).

Ухвалою від 11.11.2019 з підстав, що в ній зазначені, постановлено прийняти справу №912/4071/15 до свого провадження колегією у складі: головуючого судді Вавренюк Л.С., суддів Колодій С.Б. та Макаренко Т.В.

Іншою ухвалою від 11.11.2019 постановлено поновити провадження у справі, справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 09.12.2019.

09.12.2019 ухвалою господарського суду у складі головуючого судді Вавренюк Л.С., суддів Колодій С.Б. та Макаренко Т.В. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання у справі на 05.02.2020.

Ухвалою від 05.02.2020 з підстав, що в ній зазначені, колегією у складі: головуючого судді - Вавренюк Л.С., суддів Кабакова В.Г. та Макаренко Т.В. дану справу прийнято до свого провадження.

Ухвалою від 05.02.2020 розгляд справи відкладено у підготовчому засіданні на 16.03.2020.

Ухвалою від 16.03.2020 постановлено продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів; закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті на 17.04.2020.

Ухвалою від 01.04.2020 постановлено, що враховуючи введення карантину, судове засідання призначене на 17.04.2020, не відбудеться. Про дату, час та місце наступного судового засідання учасників справи буде повідомлено додатково ухвалою.

Ухвалою від 05.08.2020, з підстав, що в ній зазначені, постановлено прийняти справу до провадження колегії суддів у складі: головуючого судді Ваваренюк Л.С., суддів Кабакової В.Г та Тимошевської В.В.; справу призначено до судового розгляду по суті на 14.09.2020.

Протокольною ухвалою від 14.09.2020 господарський суд постановив, задовольнити усне клопотання позивача від 14.09.2020; оголосити перерву в судовому засіданні до 01.10.2020.

Протокольною ухвалою від 01.10.2020 господарський суд постановив задовольнити клопотання відповідача та продовжив перерву в судовому засіданні до 09.10.2020.

У судовому засіданні 09.10.2020 позивач та відповідач своїм процесуальним правом на участь в засіданні суду не скористались, уповноважених представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджено рекомендованим поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, що містяться в матеріалах справи (стосовно відповідача), а також розпискою про вручення документа (стосовно позивача).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу в судовому засіданні 09.10.2020 за відсутності представника позивача та відповідача.

Відзив на позов відповідачем суду не подано.

На підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, спір вирішено за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши наявні у справі матеріали, оцінивши подані докази, господарський суд встановив наступні обставини справи.

Між компанією "Ромтрейд Лімітед", перейменованою з 17.11.2005 у "Соловей Індастріз ЛТД" (Позикодавець) та ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат" (Позичальник) укладено три договори позики, а саме: № 309/05 від 29.04.2005, №598/05 від 15.08.2005, №602/05 від 16.08.2005, за умовами яких Позикодавець передав у власність Позичальника грошові кошти, а позичальник взяв на себе зобов`язання повернути позику у строк та сплатити відсотки, визначені цим договором.

19.03.2007 з метою забезпечення виконання зазначених зобов`язань сторонами укладено Договір іпотеки який був нотаріально посвідчений.

Як зазначено позивачем договірні зобов`язання за договорами №309/05 від 29.04.2005 та №602/05 від 16.08.2005 припинені.

Згідно з умовами Договору позики №598/05 від 15.08.2005 (далі - Договір), Позикодавець передає у власність Позичальника кошти , а Позичальник зобов`язується повернути позику в строк та сплатити проценти, визначені цим Договором. Позика за цим Договором надається під 6 % річних (п.п. 1.1., 1.2 Договору) (а.с. 86-87 том 1).

Загальна сума позики за цим Договором складає 5 000 000 доларів США. Позика надається частинами у наступному порядку:

ІІІ квартал 2005 року - 2 500 000 доларів США;

ІV квартал 2005 року - 2 500 000 доларів США, при цьому комісія банку кореспондентів сплачується Позикодавцем (п. 2.1. Договору).

Пунктом 2.2. Договору встановлено, що позика надається в безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на розрахунковий рахунок Позичальника.

Позика надається Позичальнику строком до 16.08.2007. Нарахування та оплата процентів за користування сумою позики проводиться в день повернення суми позики (п. 2.4. Договору).

Сторони зобов`язані належним чином виконувати зобов`язання, прийняті на себе за цим Договором. У разі невиконання або неналежного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором, винна сторона зобов`язується відшкодувати причинені іншій стороні збитки (п.п. 5.1., 5.2 Договору).

Договір вступає в силу з моменту отримання регістраційного свідоцтва Національного банку України.

Договір підписано сторонами та скріплено печаткою відповідача.

До Договору між сторонами підписано Додаткові угоди (а.с. 88-99 том 1), а саме:

- Додатковою угодою № 1 від 10.10.2005 внесено зміни щодо зміни даних місцезнаходження позичальника;

- Додатковою угодою № 2 від 30.11.2005 загальна сума позики збільшена до 15 000 000 доларів США, а строк повернення - до 16.08.2010;

- Додатковою угодою № 3 від 15.02.2006 змінено реквізити сторін, визначено назва Позикодавця - Компанія "Солвейз Індастріз ЛТД" ;

- Додатковою угодою № 4 від 10.10.2006 визначено, що Позика за Договором надається під 0,5 % річних, відсоткова ставка діє з 01.01.2006;

- Додатковою угодою № 5 від 24.09.2007 загальна сума позики за Договором складає 20 000 000,00 доларів США, а також позика надається Позичальнику строком до 16.08.2010;

- Додатковою угодою № 6 від 28.11.2007 загальна сума позики за Договором складає 30 000 000,00 доларів США;

- Додатковою угодою № 7 від 21.06.2010 сторони домовились, що позика за Договором надається під 0,1% річних, встановлено строк надання позики до 16.08.2012, нарахування відсотків здійснюється щомісяця, а оплата відсотків здійснюється після повного погашення позики, але не пізніше 16.08.2012;

- Додатковою угодою № 8 від 18.10.2012 сторони пролонгували строк виконання зобов`язань із повернення отриманих коштів до 15.08.2014;

- Додатковою угодою № 9 від 13.11.2012 позика надається Позичальнику строком до 30.11.2015 (включно);

- Додатковою угодою № 10 від 17.01.2014 змінено реквізити сторін.

Додаткові угоди підписано сторонами та скріплено печатками (а.с. 86-87, 88-97 том 1).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду м. Києва від 02.12.2014, додаткову угоду № 9 від 13.11.2012 до Договору визнано недійсною з моменту вчинення (а.с. 103-109 том 1).

За твердженням позивача, оскільки вищезазначена додаткова угода № 9 визнана недійсною, отже перебіг строку на повернення відповідачем позики за Договором завершився 15.08.2014, тобто у день визначений у попередній додатковій угоді №8 від 18.10.2012, однак відповідачем свої зобов`язання за Договором не виконано, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

Рішенням позивача частково звільнено відповідача від сплати боргу у розмірі 3 995 100,00 доларів США та процентів у розмірі 495 324,53 доларів США та запропоновано підписати додаткову угоду № 11 про зміну суми за Договором, яку також підписано сторонами без зауважень (а.с. 100, 101-102 том 1).

19.03.2007 між Компанією "Солвей Індастріз ЛТД" (Іпотекодержателем) та ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат" (Іпотекодавцем) укладено договір іпотеки (далі - Договір іпотеки), за яким з метою забезпечення виконання зобов`язань, що виникли у Іпотекодавці за укладеними із Іпотекодержателем Договором позики № 309/05 від 29.04.2005, Договором позики №598/05 від 15.08.2005, Договором позики №602/05 від 16.08.2005 та Додаткових угод до них та цим Договором, Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю:

- нерухоме майно, яким є цілісний комплекс, що складається з будівель та споруд, які визначені в Додатку № 1 до Довідки - характеристики № 144 від 23.08.2005 та розташований в с.м.т. Побузьке, вул. Першотравнева, 33 (змінено адресу на в с.м.т. Побузьке, вул. Промислова, 12), що підтверджується довідкою виданою Ульянівським міжміським бюро технічної інвентаризації Кіровоградського обласного управління житлово-комунального господарства 23.02.2007(далі - Цілісний комплекс) Цілісний комплекс належить Іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на "Побужський феронікелевий комбінат", виданого Голованіською райдержадмністрацією 12.02.2007 на підставі розпорядження райдержадміністрації від 12.03.2001 №143-р та зареєстрованого Ульянівським міжміським бюро технічної інвентаризації Кіровоградського обласного управління житлово- комунального господарства 12.03.2001 в реєстрову книгу за № 47/1;

- споруди ЛЕП 355/356 та ЛЕП 357/358 (далі - Споруди ЛЕП), що розташовані за адресою: Мколаївська обл., Первомайський р-н., с. Довга Пристань, вул. Феронікелева, 1 та належить Іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Довгопристанської сільської ради Первомайського району Миколаївської області 03.09.2003 на підставі рішення виконавчого комітету Довгопристанської сільської ради Первомайського району Миколаївської області 29.08.2003 № 66 та зареєстрованого Первомайським міжміським бюро технічної інвентаризації 03.09.2003, витяг № 1384568, номер запису: 184 в книзі 2 (далі - Предмет іпотеки) (а.с. 136-143 том 1).

У відповідності до даного Договору Іпотекодержатель має право у випадку невиконання Іпотекодавцем своїх зобов`язань за основним зобов`язанням отримати задоволення за рахунок майна, переданого в іпотеку на умовах Договору. При цьому, під невиконанням основного зобов`язання за цим Договором розуміється повне або часткове невиконання, неналежне виконання, ухилення від виконання Іпотекодацем, умов як усіх вищезгаданих договорів позики так і кожного окремо (п. 1.2. Договору іпотеки).

Згідно Довідки - характеристики, виданої Ульянівським міжміським бюро технічної інвентаризації Кіровоградського обласного управління житлово-комунального господарства 23.02.2007 № 144, балансова вартість Цілісного комплексу складає 213 602 800, 46 грн (п. 1.4.3. Договору іпотеки).

Відповідно до п. 1.5.3 Договору іпотеки передбачено, що Позичальник у відповідності з основним зобов`язанням прийняв на себе обов`язки:

- за договором позики №309/05 від 29.04.2005 повернути Позикодавцеві кошти до 30.04.2009;

- за договором позики №598/05 від 15.08.2005 повернути Позикодавцеві кошти до 16.08.2010;

- за договором позики № 602/05 від 16.08.2005 повернути Позикодавцеві кошти до 17.08.2010, сплатити позикодавцю за користування позикою відсотки, що визначені в умовах угод основних зобов`язань при цьому нарахування та оплата відсотків здійснюється в день повернення позики.

Сторони засвідчують, що грошові кошти по основному зобов`язанню на день укладення Договору передані у розмірі 38 034 584 доларів США, Іпотекодавець достроково не погашав боргові зобов`язання перед Іпотекодержателем, претензії, щодо виконання зобов`язань по угодам основного зобов`язання у сторін відсутні (п. 1.5.5 Договору іпотеки).

Цей Договір діє до повного виконання зобов`язань Іпотекодавцем за основним зобов`язанням / з урахуванням усіх змін та доповнень до нього / або до припинення права іпотеки у випадку, що прямо передбаченні чинним законодавством України (п. 7.3 Договору іпотеки).

Сторони Договору іпотеки домовились, що у разі внесення змін до основного зобов`язання щодо зміни строку надання позики, розміру позики, та/або процентів за позикою/у тому числі при їх збільшенні / до цього Договору зміни можуть не вноситися, і строк надання позики, розмір позики та/або процентів у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки підтверджуватиметься відповідними угодами про внесення змін до Основного зобов`язання (п. 7.6. Договору іпотеки).

Договір іпотеки підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання, перерахувавши як позику кошти відповідачеві у сумі 20 995 100,00 доларів США. Однак відповідач зобов`язання, яке виникло за Договором №598/05 від 15.08.2005, в установлений строк не виконав, заборгованість станом на дату подання позову складає 17 014 019,18 доларів США, що еквівалентно 374 120 025,72 грн за офіційним курсом НБУ станом на 21.10.2015.

Наведена вище обставина виконання позивачем зобов"язань за Договором відповідачем не оспорюється, про що свідчать наявні у справі докази.

15.04.2015 позивач листом направив вимогу у строк 30 днів повернути позивачу суму заборгованості у розмірі 17 000 000 доларів США - основний борг, 4 890,42 доларів США - проценти за використання коштів, а всього 17 004 890,42 млн. доларів США; а у випадку невиконання вимоги щодо повернення суми боргу за договором № 598 від 15.08.2002 вжитті будуть заходи щодо звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення майнових вимог (далі - Лист від 15.04.2015, а.с. 144 том 1).

У відповідь на Лист від 15.04.2015, відповідач надав відповідь від 30.04.2015 за № 01-30/1, за змістом якої просить розглянути питання про надання йому відстрочки виконання зобов"язань за договором № 598/05 від 30.11.2015, зобов"язуючись після настання зазначеного строку терміново перерахувати позивачу суму боргу в повному обсязі (а.с. 145 том 1).

19.06.2015 позивач листом направив вимогу у строк 30 днів повернути суму заборгованості у розмірі 17 007 871,25 доларів США, у зв"язку з чим та до умов пункту 5.3 Договору іпотеки вимагає передати у власність позивача майно, зазначене в п. 1.1 Договору іпотеки, а саме цілісни й майновий комплекс, що складається із споруд, що значиться у Додатку № 1 до Довідки-характерисьтики № 144 від 23.02.2007 та розташований в смт. Побузьке вул. Першетравнева, 33; споруди ЛЄП 355/356 , ЛЄП 357/358, розташовані за адерсою: Миколаївська область, Першетравневий район, с. Довга притань, вул. Феронікелева, 1, загальна вартість яких відповідно п. 1.4. Догвоору іпотеки складає 214 037 179,36 грн. (далі - Лист від 19.06.2015, а.с. 144, 146 том 1).

Також позивач у листі від 19.06.2015 просив відповідача з метою оранізації процесу передання права власності на вказані об"єкти правовстановлюючих документів та технічної документації на них терміново після отримання цієї вимоги визначитися у якому саме порядку відбудеться передання права власності на майно (місце, час) та підписання відповідного акту, повідомивши деталі для направлення повноважного представника.

Крім зазначеного вище, позивач просив протягом встановленого Договором іпотеки строку, передати позивачу зазначене вище майно на підставі акту приймання-передачі (а.с. 146 том 1).

У відповідь на Лист від 19.06.2015 відповідач листом від 26.06.2015 за № 01-26/2 повідомив про неможливість в силу певних обставин виконати вимоги позивача щодо передачі права власності на об"єкти нерухомості, зазначені у Договорі іпотеки від 19.03.2007 та просив одночасно повернутися до розгляду прохання відповідача, що зазначене у попередньому листі та віднайти можливість надати відповідачу відстрочку виконання зобов"язань за договором позики № 598/05 до 30.11.2015 (а.с. 147 том 1).

На підставі навепденого, позивач звернувся до суду з даним позовом з метою захисту порушеного відповідачем права.

Дослідивши обставини, на які посилається в позові позивача, перевіривши їх наданими у справі доказами, господарський суд дійшов висновку про безпідставність правових підстав, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язання, в силу якого одна сторона (у тому числі боржник) зобов`язана вчинити певну дію на користь іншої сторони, а інша сторона (у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно загальних умов виконання, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як передбачено ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

У відповідності до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України).

Згідно Закону України "Про іпотеку", іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 5 статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії договору іпотеки.

Закінчення строку дії кредитного договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань, що випливає з положень ч. 4 статті 631 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 2 статті 7 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання. Якщо вимога за основним зобов`язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов`язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов`язання.

За частинами 1, 4 статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною 1 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з частинами 1, 5 ст. 38 Закону України "Про іпотеку", якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов`язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків. Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

За правилами ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до частин 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи.

Суд зазначає, що в силу положень частини 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З підстав наведеного суд дійшов висновку, що на момент розгляду справи матеріалами справи підтверджено заборгованість відповідача за Договором позики № 598/05 від 15.08.2005 щодо погашення якої пред`явлено вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки, якою є сума основного боргу в розмірі 17 007 871,25 долларів США.

Як вже зазначено, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частина 4 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки:

судовий - звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду;

позасудовий - захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, є: передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону.

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (стаття 39 Закону); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону).

Звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону, можливе лише за умови, що сторони договору іпотеки не передбачили цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, яке прирівнюється до такого договору за юридичними наслідками. Якщо ж сторони договору іпотеки передбачили такий спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права власності на предмет іпотеки у порядку, визначеному статтею 38 Закону, є неналежним способом захисту.

Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у своїй постановах від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15, від 12.06.2019 у справі № 205/578/14-ц.

Пункт 5.3.1. Договору іпотеки № 32 від 19.03.2007 містить Застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Згідно положень зазначеного пункту, сторони цього Договору дійшли згоди, що у випадку виникнення у Іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки Іпотекодержатель погоджується на передачу Іпотекодержателю, за його письмовою вимогою, права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання Основного Зобов"язання в порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку" При цьому, предмет іпотеки передається у власність Іпотекодержателя по заставній вартості Предмета Іпотеки, що передбачена цим Договором; сума заборгованості Іпотекодавця перед Іпотекодержателем зараховується в якості оплати за Предмет іпотеки; предмет іпотеки разом з правоустановлюючими документами, технічною документацією нга Предмет іпотеки передається Іпотекодержателю на протязі 3 календарних днів з дати отримання від Іпотекодержателя відповідної письмової вимоги на підставі акту здачі-приймання (п. 5.3.1.1. Договору іпотеки).

Сторони домовились, що застереження, яке відображено в цьому пункті договору, згідно зі ст. 36 Закону України "Про іпотеку", вважається сторонами Договору про задоволення вимог Іпотекодержателя - правоустановлюючимдокументом та правовою підставою для реєссьтрації права власності Іпотекодержателя на Предмет Іпотеки (п. 5.3.1.1. Договору іпотеки).

Отже, сторони в Договорі іпотеки досягли домовленості про позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом, у тому числі, задоволення вимог іпотекодержателя шляхом визнання права власності на Предмет іпотеки за Іпотекодержателем. При цьому, згідно Договору іпотеки, для реалізації Іпотекодержателем позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки, який визначений у Договорі іпотеки, необхідні тільки воля та вчинення дій з боку Іпотекодержателя....

Так, згідно із частиною третьою статті 36 Закону України "Про іпотеку" договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".

Питання набуття права власності врегульовані Главою 24 ЦК України. Можливість набуття права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України).

Порядок звернення стягнення на предмет іпотеки визначено розділом 5 Договору іпотеки від 19.03.2007.

За таких обставин, з урахуванням положень розділу 5 Іпотечного договору та норм ст.ст. 36, 37, 38 Закону України Про іпотеку, які передбачають можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки лише на підставі окремого договору, або відповідного застереження і Іпотечному договорі, та з урахуванням відсутності такого договору або застереження в Іпотечному договорі та відсутності врегулювання спору у такий спосіб в позасудовому порядку, суд вважає, що правові підстави для задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття позивачем права власності на предмет іпотеки - відсутні.

Таким чином, відповідно до умов Іпотечного договору, звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки можливо лише при наявності двох умов: по-перше, в порядку позасудового врегулювання і, по-друге, на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя. Можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в судовому порядку договором іпотеки не передбачена, а тому у задоволені позовних вимог в цій частині слід відмовити позивачу.

З підстав викладеного та з огляду на висновки щодо застосування приписів статей 36, 37, 38 Закону України "Про іпотеку", враховуючи обов`язковість Договору іпотеки для сторін (ст. 629 Цивільного кодексу України), які встановили у ньому іпотечне застереження, реалізувавши принцип свободи договору (пункт 3 ч. 1 ст. 3, ст. 627 Цивільного кодексу України), суд дійшов висновку, що вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за позивачем права власності на предмет іпотеки на підставі Договору іпотеки та відповідно до ст. 37 Закону України "Про іпотеку", є неналежним способом захисту та задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене вище, господарський суд дійшов висновку про безпідставність вимог позивача та відсутність правових підстав для задоволення позову. В позові слід відмовити повністю.

На підставі положень ст. 129 ГПК України судові витрати у справі окладаються на позивача і не стягуються.

Керуючись ст. ст. 73-80, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 247-252, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити:

позивачу (Solway Industries LTD.) за адресою: Траст Хаух 112, Бонаді Стріт, Кінгстаун, Сент-Вінсент (Trust House, 112 Bonadie Street, Kigstown, Saint Vincent);

відповідачу за адресою: 01011, Київ, вул. Панаса Мирного, 16/13, кв. 3.

Дата складення повного рішення 15.10.2020.

Головуючий суддя Л.С. Вавренюк

Суддя В.Г. Кабакова

Суддя В.В.Тимошевська