Рішення

від 01.10.2020 по справі 920/269/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.10.2020 Справа № 920/269/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області, у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Осокіній А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/269/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Політех-Транс» (65104, м.Одеса, вул. Академіка Корольова, 92А, код ЄДРПОУ 26054430),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерагростандарт» (40007, м. Суми, вул. Харківська, 111, код ЄДРПОУ 38244851)

про стягнення 1 383 383,06 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: Лемещук Н.В.

від відповідача: не прибув,

справа розглядається у порядку загального позовного провадження.

У судовому засіданні 01.10.2020 судом оголошено перерву до 01.10.2020, до 16:00.

Суть спору: 19.03.2020 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 1383383,06 грн. заборгованості за послуги з транспортно-експедиційного обслуговування, а також 20750,75 грн. судового збору та витрати на професійну правничу допомогу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи, які уже понесені та ще будуть понесені позивачем та які будуть уточнені пізніше.

Ухвалою суду від 24.03.2020 № 920/269/20 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 12.05.2020.

Ухвалою від 06.05.2020 суд задовольнив клопотання позивача (вх. № 1460к від 05.05.2020 та вх № 3590 від 06.05.2020) та призначив проведення підготовчого засідання 12.05.2020 у режимі відеоконференції.

14.04.2020 відповідач подав відзив на позовну заяву, проти задоволення позову заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні його вимог.

Ухвалою суду від 12.05.2020 суд продовжив строк підготовчого провадження та час дії карантинних заходів на території України; задовольнив клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та відклав підготовче засідання у режимі відеоконференції на 16.06.2020.

10.06.2020 до суду надійшла заява представника позивача (вх. № 2000к від 10.06.2020) про збільшення розміру позовних вимог та зміну предмета спору, у якій представник просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1383383,06 грн. заборгованості за послуги з транспортно-експедиційного обслуговування, 124294,17 грн пені, 19998,95 грн інфляційних втрат, 18225,49 грн - суму 3% річних, а також 23188,53 грн. судового збору (з урахуванням судового збору, сплаченого за подання заяви про збільшення позовних вимог) та витрати на професійну правничу допомогу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи, які уже понесені та ще будуть понесені позивачем та які будуть уточнені пізніше. До заяви додані докази її направлення на адресу відповідача.

15.06.2020 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, доводи відповідача, наведені у відзиві на позов, він вважає необґрунтованими, наполягає на правомірності позовних вимог та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

15.06.2020 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 4721/20 від 15.06.2020) у зв`язку з необхідністю вивчення заяви позивача про збільшення позовних вимог та зміну предмета спору, а також з урахуванням підстав об`єктивної неможливості участі представника відповідача у підготовчому засіданні, наведених у клопотанні.

Ухвалою суду від 16.06.2020 відкладено підготовче засідання у справі №920/269/20 та розгляд заяви про збільшення розміру позовних вимог та зміну предмета позову в режимі відеоконференції на 15.07.2020.

15.07.2020 до суду надійшло клопотання представника відповідача (вх. №6089/20 від 15.07.2020) про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою суду від 15.07.2020 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про збільшення розміру позовних вимог та зміну предмету позову (вх. №2000к від 10.06.2020); закрито підготовче провадження та призначено справу №920/269/20 до судового розгляду по суті в судове засідання в режимі відеоконференції на 04.09.2020.

31.08.2020 представником позивача подане клопотання (вх № 7596/20) про долучення до матеріалів справи документів, що підтверджують судові витрати, за яким він просить суд задовольнити дане клопотання, долучити до матеріалів справи № 920/269/20 документи, що надані у додатках до клопотання та стягнути з відповідача судові витрати, понесені позивачем. Так, згідно доданого до даного клопотання розрахунку від 27.08.2020 № б/н судових витрат, позивач просить суд стягнути з відповідача 48257,95 грн. (в т.ч.: 20750,75 грн. судового збору, 27300 грн. витрат пов`язаних з отриманням професійної правничої допомоги, та 207,20 грн. витрат, пов`язаних з надсиланням документів сторонам у справі).

У судовому засіданні від 04.09.2020 судом постановлено протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача від 02.09.2020 № 02-09-2020/01 (вх № 7664/20 від 02.09.2020) про відкладення розгляду справи по суті із занесенням даної ухвали до протоколу судового засідання в поряду ч. 5 ст. 233 ГПК України.

У судовому засіданні від 04.09.2020 судом розпочато розгляд справи по суті.

Ухвалою суду від 04.09.2020 відкладено розгляд справи по суті в режимі відеоконференції в судове засідання на 01.10.2020.

24.09.2020 представником відповідача подане клопотання (вх. № 8564/20), відповідно до якого адвокат Вовк О.В., як представник відповідача, зазначає, що заявлені позивачем судові витрати (гонорар) є неспівмірний із часом, який було витрачено адвокатом, обсягом наданих послуг та ціною позову, а тому у випадку задоволення позову повністю чи частково адвокат просить суд зменшити витрати на професійну правничу допомогу до розумно необхідного розміру. Разом з тим, зазначає, що директор ТОВ ТД Інтерагростандарт хворий на корона вірусну хворобу, а він як представник є контактною особою, а тому не має можливості прибути у судове засідання , та просить справу розглядати без участі відповідача, врахувавши дане клопотання.

У судове засідання від 01.10.2020 прибув тільки представник позивача, в режимі відеоконференції заперечував щодо поданого відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті судом в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України оголошено протокольну ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи по суті в судове засідання на 01.10.2020, 16:00. Дану ухвалу занесено до протоколу судового засіданні від 01.10.2020 № 920/269/20.

Після оголошеної перерви в судове засідання від 01.10.2020 о 16:00 учасники справи не прибули, будь-яких клопотань чи заяв суду не подали.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини:

22 липня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Політех-Транс (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Інтерагростандарт (відповідач) укладений Договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 22/07-19ТД .

Згідно з п. 1.1 договору № 22/07-19ТД від 22.07.2019 позивач зобов`язався за плату і за рахунок відповідача надати транспортно-експедиційні послуги, пов`язані з навантаженням (вивантаженням), сертифікацією, митним оформленням і відправкою (отриманням) зернових, олійних та інших вантажів з усіх станцій (на всі станції), зазначені відповідачем.

У подальшому позивач та відповідач уклали ряд додаткових угод до договору №22/07-19ТД від 22.07.2019, зокрема додаткові угоди № 16 від 26 листопада 2019 року, №17 від 09 грудня 2019 року, № 18 від 09 грудня 2019 року, в яких узгодили перевезення певних партій вантажу - кукурудзи (максимальну кількість вантажу в партії), маршрут перевезення та вартість послуг.

Відповідно до вищевказаних додаткових угод позивач у повному обсязі виконав свої зобов`язання перед відповідачем з транспортно-експедиційного обслуговування вантажу, що підтверджується наступними актами виконаних робіт, підписаними відповідачем:

ѕ № 16 від 28.11.2019 до додаткової угоди № 16 від 26.11.2019 до договору №22/07-19ТД від 22.07.2019 на суму 2360896,20 грн.;

ѕ № 18 від 13.12.2019 до додаткової угоди № 17 від 09.12.2019 до договору №22/07-19ТД від 22.07.2019 на суму 2464670,86 грн.;

ѕ № 17 від 12.12.2019 до додаткової угоди № 18 від 09.12.2019 до договору №22/07-19ТД від 22.07.2019 на суму 2587816,00 грн.

Факт перевезення вантажу також підтверджується залізничними накладними №32948648 від 28 листопада 2019 року, № 33131442 від 13 грудня 2019 року, № 33119512 від 12 грудня 2019 року.

Відповідно до п. 3.1 договору № 22/07-19ТД від 22.07.2019 оплата здійснюється відповідачем у вигляді передплати згідно з виставленим рахунком позивача у розмірі 90 % комплексної ставки.

Згідно з п. 3.2. договору № 22/07-19ТД від 22.07.2019 після закінчення виконання робіт по відправці вантажу проводиться звірка виконаних позивачем та відповідачем зобов`язань, після чого вони підписують акт виконаних робіт з відображенням взаєморозрахунків по кожній станції окремо. Відповідно до акта виконаних робіт проводиться остаточний розрахунок по заявленому на перевезення вантажу.

Проте, в порушення умов договору № 22/07-19ТД від 22.07.2019 відповідачем оплата за Додатковими угодами №№ 16-18 до даного договору була виконана лише частково.

По акту виконаних робіт № 16 від 28.11.2019 до додаткової угоди № 16 від 26.11.2019 до договору № 22/07-19ТД від 22.07.2019 позивачем виставлено рахунок № 715 від 26.11.2019 на предоплату 90% комплексної ставки № 716 від 28.11.2019 та рахунок № 716 від 28.11.2019 на оплату; за платіжними дорученнями: № 7625 від 29.11.2019 в сумі 800000,00 грн, № 7628 від 29.11.2019 в сумі 100000,00 грн., № 7627 від 29.11.2019 в сумі 100000,00 грн., № 7657 від 03.12.2019 в сумі 1000000,00 грн. відповідачем була здійснена часткова проплата на загальну суму 2000000,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за актом виконаних робіт № 16 від 28.11.2019 склала 360896,20 грн. (2360896,20 грн - 2000000,00 грн).

По акту виконаних робіт № 18 від 13.12.2019 до додаткової угоди № 17 від 09.12.2019 до договору № 22/07-19ТД від 22.07.2019 на суму 2464670,86 грн. позивачем виставлено рахунок № 717 від 09.12.2019 на предоплату 90% комплексної ставки № 723 від 13.12.2019 та рахунок № 723 від 13.12.2019 на оплату; за платіжним дорученням № 7792 від 11.12.2019 відповідачем була здійснена часткова проплата в сумі 2000000,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за актом виконаних робіт № 18 від 13.12.2019 склала 464670,86 грн. (2464670,86 грн - 2000000,00 грн).

По акту виконаних робіт № 17 від 12.12.2019 до додаткової угоди № 18 від 09.12.2019 до договору № 22/07-19ТД від 22.07.2019 на суму 2587816,00 грн позивачем виставлено рахунок № 718 від 09.12.2019 на предоплату 90% комплексної ставки № 719 від 12.12.2019 та рахунок № 719 від 12.12.2019 на оплату; за платіжним дорученням № 4825 від 13.12.2019 відповідачем була здійснена часткова проплата в сумі 2000000,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за актом виконаних робіт № 18 від 13.12.2019 склала 587816,00 грн (2587816,00 грн - 2000000,00 грн).

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за послуги з транспортно-експедиційного обслуговування склала, за підрахунком позивача, 1413383,06 грн.

24 лютого 2020 року позивачем направлена відповідачу претензія з вимогою перерахувати суму заборгованості за послуги з транспортно-експедиційного обслуговування у розмірі 1413383,06 грн., відповіді на яку позивач не отримав.

05 березня 2020 року в рахунок часткового погашення заборгованості перед позивачем відповідач перерахував 30000,00 грн. Вищезазначений рух коштів підтверджує виписка з рахунку Позивача НОМЕР_1 в AT "ОТП Банк" за період з 29.11.2019 р. по 12.03.2020.

З урахуванням часткової сплати суми боргу, здійсненої відповідачем 05.03.2020, заборгованость відповідача перед позивачем за договором № 22/07-19ТД від 22.07.2019 склала станом на момент подання позову, за підрахунком позивача, 1383383,06 грн. (1413383,06 грн. - 30000,00 грн.)

В порушення умов договору № 22/07-19ТД від 22.07.2019 відповідач зазначену заборгованість позивачу не сплатив, у зв`язку із чим позивач 19.03.2020 звернувся до суду щодо примусового стягнення з відповідача 1383383,06 грн. вартості наданих послуг за договором № 22/07-19ТД від 22.07.2019 на транспортно-експедиційне обслуговування.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов`язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 вищевказаного Кодексу наголошує, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Частиною 1 статті 530 вищезазначеного Кодексу передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 та ч. ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Матеріалами справи підтверджується факт того, що відповідач свої зобов`язання в частині оплати вартості наданих послуг не виконав, на підставі наведеного, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 1383383,06 грн. вартості наданих послуг за договором №22/07-19ТД від 22.07.2019 на транспортно-експедиційне обслуговування суд вважає доведеними, правомірними і обґрунтованими, а тому задовольняє їх у повному обсязі. Заперечення відповідача судом не приймаються, оскільки повністю спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог, належними та допустимими доказами.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне:

Згідно доданого до клопотання позивача (вх. № 7596/20 від 31.08.2020) розрахунку від 27.08.2020 № б/н судових витрат, останній просить суд стягнути з відповідача 48257,95 грн. судових витрат (в т.ч.: 20750,75 грн. судового збору, 27300 грн. витрат пов`язані з отриманням професійної правничої допомоги та 207,20 грн. витрат пов`язаних з надсиланням документів сторонам у справі).

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, оскільки спір виник з вини відповідача, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, суд відшкодовує позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 20750,75 грн. судового збору.

Разом з тим, надані позивачем докази (фіскальні чеки та накладні і розрахунок судових витрат позивача) в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування судом позивачу за рахунок відповідача поштових витрат в сумі 207,20 грн. оскільки цей розмір судових витрат відповідно до статті 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Щодо стягнення з відповідача 27300,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, то як доказ надання таких послуг позивачем надано рахунок LL-160320-003-UAН від 16.03.2020 на суму 13650,00 грн. та платіжне доручення від 15.03.2020 № 4825 в сумі 13650,00 грн.; рахунок LL-260820-011-UAН від 26.08.2020 на суму 13650,00 грн., платіжне доручення від 26.08.2020 № 189 в сумі 13650,00 грн.; акт-розрахунок суми винагороди (гонорару) за надану правничу допомогу від 26.08.2020 в сумі 28000,00 грн.; договір №12-03/01 про надання правничої допомоги укладений 12.03.2020 між позивачем та Адвокатським об`єднанням Лемарт Лекс ; ордер серії ОД № 345353 від 12.03.2020 виданий на ім`я адвоката Лемещук Наталії Вадимівни на представництво інтересів ТОВ Політех-Транс та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1091 від 17.02.2003.

Представник відповідача у поданому клопотанні (вх. № 8564/20 від 24.09.2020), , зазначає, що заявлені позивачем судові витрати (гонорар) є неспівмірний із часом, який було витрачено адвокатом, обсягом наданих послуг та ціною позову, а тому у випадку задоволення позову повністю чи частково адвокат просить суд зменшити витрати на професійну правничу допомогу до розумно необхідного розміру.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до положень чч. 5, 6 ст. 126 ГПК у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. (Постанова КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 http://reyestr.court.gov.ua/Review/85211544).

Суд, дослідивши подані представником позивача докази понесення витрат на правничу допомогу, дійшов висновку про неспівмірність заявленого розміру витрат зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, та , враховуючи подане відповідачем клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про задоволення заявленого клопотання . Відповідно ч.ч. 2-5 ст. 126 ГПК України суд зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 20000,00грн. та стягує відповідні витрати на професійну правничу допомогу з відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 231-233, 236-238, 240, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерагростандарт» (40007, м. Суми, вул. Харківська, 111, код ЄДРПОУ 38244851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Політех-Транс» (65104, м.Одеса, вул. Академіка Корольова, 92А, код ЄДРПОУ 26054430) 1 383 383,06 грн. заборгованості за послуги з транспортно-експедиційного обслуговування за договором на транспортно-експедиційне обслуговування від 22.07.2019 №22/07-19ТД, а також 20 750,75 грн. витрат по сплаті судового збору, 20 000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу, 207,20 грн. витрат, пов`язаних з надсиланням документів у справі.

3. Видати наказ після набранням рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 13.10.2020.

Суддя В.Л. Котельницька