Ухвала

від 13.10.2020 по справі 922/1707/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"13" жовтня 2020 р.Справа № 922/1707/18

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Смірнова О.В.

судді: Погорелова О.В. , Присяжнюк О.О.

при секретарі судового засідання Деньковичу А.Й.

за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

третьої особи - не з`явився;

ВДВС - не з`явився,

розглянувши матеріали скарги Акціонерного товариства "ВТБ БАНК" (вх.№ 2981 від 05.02.2020 року) на дії головного державного виконавця Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Харків) Умнікова Ігоря Валерійовича під час виконання рішення у справі

за позовом Акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азімут-Вет", м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Горизонт", м.Харків про витребування майна

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.12.2019 року у справі № 922/1707/18 позов Акціонерного товариства "ВТБ Банк" задоволено повністю: витребувано майно, а саме: нежитлові приміщення 1-ого поверху №1-6, 8, 9, 9а, 10, 12-15, 40-41; 2-ого поверху №18-23, 18б, 30-32, 32а, 35-39 в літ. "А-2", загальною площею 380,3 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Кокчетавська, 12 з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Азімут-Вет" (Код ЄДРПОУ 39276458, адреса: 61017, Харківська обл., місто Харків, вулиця Кокчетавська, будинок 12) та повернути його у власність Акціонерного товариства "ВТБ Банк" (код ЄДРПОУ 14359319, адреса: 01004, м. Київ, вул. Т.Шевченко/вул.Пушкінська, буд.8/26).

01.01.2020 року, на виконання зазначеного рішення, видано відповідний наказ.

05.02.2020 року від Акціонерного товариства "ВТБ Банк" надійшла скарга (вх.№2981 від 05.02.2020 року) на дії державного виконавця, в якій просить:

- визнати протиправним повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання від 29.01.2020 року № 33015, підписане Головним державним виконавцем Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Умніковим Ігорем Валерійовичем;

- зобов`язати Міжрайонний відділ Державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відкрити виконавче провадження згідно наказу господарського суду Харківської області від 09.01.2020 року № 922/1707/18.

Скаржник вважає, що дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання з посиланням на пункт 7 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" є неправомірними та державний виконавець помилково дійшов висновку про те, що виконання не передбачає застосування заходів примусового виконання рішення.

Відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у зв`язку з хворобою судді Лавренюк Т.А. призначено повторний автоматизований розподіл скарги у справі № 922/1707/18.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2020 року визначено наступний склад колегії суду: головуючий суддя - Смірнова О.В., судді - Погорелова О.В., Присяжнюк О.О.

Оскільки матеріали справи № 922/1707/18 на той час знаходились у Східному апеляційному господарському суді, ухвалою господарського суду Харківської області відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду скарги Акціонерного товариства "ВТБ БАНК" на дії державного виконавця (вх.№ 2981 від 05.02.2020 року) до повернення матеріалів справи № 922/1707/18 зі Східного апеляційного господарського суду.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2019 року рішення господарського суду Харківської області від 12.12.2019 у справі №922/1707/18 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Після повернення матеріалів справи № 922/1707/18 ухвалою господарського суду Харківської області від 06.10.2020 року прийнято скаргу Акціонерного товариства "ВТБ БАНК" (вх.№ 2981 від 05.02.2020 року) на дії державного виконавця під час виконання рішення у справі 922/1707/18 до розгляду, призначено судове засідання на 13.10.2020 року на 10:00 год.

У судове засідання 13.10.2020 року представники сторін та ВДВС не з`явились, письмових пояснень не надали, про дату та час судового розгляду повідомлялись належним чином.

Згідно ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч.1 ст. 342 ГПК Україна скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Враховуючи визначений ст. 342 ГПК України строк для розгляду скарги, належне повідомлення сторін про її розгляд у судовому засіданні, суд прийшов до висновку про можливість розгляду скарги за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали скарги Акціонерного товариства "ВТБ Банк" на дії головного державного виконавця Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Харків) Умнікова Ігоря Валерійовича, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів скаржника та наявність підстав для часткового задоволення скарги, виходячи з такого.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із нормами ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", cудові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" передбачено, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Згідно ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади повинні діяти у спосіб, на підставі та у межах повноважень, визначених законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно із п. п. 1,1-1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; судових наказів.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувана та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувана та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Судова колегія наголошує, що виконавчий документ, а саме наказ на примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області від 09.01.2020 року у справі №922/1707/18 про витребування майна відповідав усім вимогам, визначеним для виконавчого документа у ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".

У свою чергу, держаний виконавець повернув виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання з посиланням на пункт 7 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.

Колегія суддів відзначає, що згідно з ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обовязку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

При цьому суд, при ухваленні рішення, керувався ст. 388 ЦК України, якою визначено віндикаційний спосіб захисту цивільних прав - витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Резолютивною частиною рішення господарського суду Харківської області від 12.12.2019 року у справі №922/1707/18 передбачено, зокрема, витребувати із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Азімут-Вет" (61017, м. Харків, вул. Кокчетавська, 12) нежитлові приміщення загальною площею 380,3 кв.м., що знаходиться за адресою: 61017, м. Харків, вул. Кокчетавська, 12 та передати його АТ "ВТБ БАНК".

Витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикація) - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна, який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

Витребування майна з чужого незаконного володіння та його передача власнику кореспондує із заходом примусового виконання, передбаченим пунктом 3 частини першої статті 10 Закону України "Про виконавче провадження", а саме - вилучення та передача предметів стягувачу.

Статтею 60 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі. У разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу.

Колегія суддів зазначає, що стаття 60 ЗУ "Про виконавче провадження" прямо передбачає виконання наказу господарського суду Харківської області №922/1707/18, який було пред`явлено банком, а отже дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання з посиланням на пункт 7 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" були неправомірними.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення скарги в частині визнання неправомірним повідомлення Головного державного виконавця Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Умнікова Ігоря Валерійовича про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання від 29.01.2020 року № 33015.

Стосовно вимог про зобов`язання Міжрайонний відділ Державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відкрити виконавче провадження згідно наказу господарського суду Харківської області від 09.01.2020 року № 922/1707/18, колегія суддів зазначає, що вказані вимоги не можуть бути задоволенні, оскільки постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2019 року рішення господарського суду Харківської області від 12.12.2019 у справі №922/1707/18 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. Тобто, підстава для відкриття виконавчого провадження за наказом господарського суду Харківської області від 09.01.2020 року №922/1707/18 відпала.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 80-81, 202, 231, 234, 235, 326, 339, 342 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу Акціонерного товариства "ВТБ БАНК" (вх.№ 2981 від 05.02.2020 року) на дії головного державного виконавця Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Харків) Умнікова Ігоря Валерійовича під час виконання рішення у справі №922/1707/18 - задовольнити частково.

Визнати неправомірним повідомлення Головного державного виконавця Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Умнікова Ігоря Валерійовича про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання від 29.01.2020 року № 33015.

У задоволенні решти скарги - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України порядку.

Головуючий суддя Суддя Суддя О. В. Смірнова О. В. Погорелова О. О. Присяжнюк