Рішення

від 06.10.2020 по справі 922/2509/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2509/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛФ", м. Мерефа про стягнення коштів за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛФ", в якому просить суд (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за неналежне виконання зобов`язань за договором про постачання теплової енергії №740 від 01.08.2003 за період з січня 2017 року по квітень 2018 року в сумі 83779,84 грн. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

Відповідач проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні. В обґрунтування заперечень, зокрема вказував на те, що з тексту позовної заяви взагалі не вбачаються наступні обставини, які обов`язково вказуються в позові та є предметом доказування у цій справі, а саме: площа кожного об`єкту теплоспоживання, належного відповідачу (від цього залежить кількість нарахування теплоенергії при розрахунковому способі обліку); спосіб обліку теплоенергії по кожному об`єкту; дати підключення та відключення кожного об`єкту від постачання тепла з наданням копій відповідних розпоряджень міського голови; кількість теплоенергії, спожитої по кожному об`єкту з розбивкою по періодах, з вказівкою - яким чином отримані конкретні цифри, з посиланням на письмові докази; методика та розрахунки розподілу спожитої теплоенергії у випадках, коли приміщення ТОВ «СЛФ» знаходяться в одній будівлі з іншими теплоспоживачами і не обладнані окремими приладами обліку; документи на підтвердження вищевказаних обставин, в тому числі щодо споживання кожним з об`єктів саме тієї кількості теплоенергії, що зазначається в позові; які законодавчі та інші нормативні акти регламентують порядок споживання, обліку та оплати теплової енергії стосовно до даної справи.

Представники сторін у судове засідання 06.10.2020 не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відповідно до ст.ст. 120, 121 ГПК України. Дослідивши матеріали справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами, оскільки вони містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд встановив наступне.

Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» згідно п. 1.1 Статуту засновано відповідно до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» , «Про підприємства в України» , «Про підприємництво» , «Про власність» та інших законодавчих актів України.

Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова відповідно до рішення № 191/03 від 24.09.2003 XVI сесії Харківської міської ради XXIV скликання «Про комунальну власність м. Харкова» .

Метою діяльності підприємства є задоволення потреб населення міста Харкова, державних, кооперативних, суспільних, приватних підприємств і організацій у якісній тепловій енергії при найменших витратах, одержання прибутку для розвитку підприємства, забезпечення інтересів його працівників та задоволення їх економічних і соціальних потреб.

01 серпня 2003 року між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (Енергопостачальна організація, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЛФ" (Споживач, відповідач) був укладений Тимчасовий договір №740 про постачання теплової енергії, відповідно до умов якого Енергопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов`язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Згідно з пунктом 5.1. договору облік споживання теплової енергії проводиться за розрахунковим способом.

Порядок розрахунків визначено розділом 6 договору.

Відповідно до пунктів 6.1., 6.2. договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 3-х примірниках) на відпуск-получення теплової енергії.

Пунктом 6.3. договору визначено, що споживач за 3 дні до потачку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації вартість, зазначеної в додатку № 1 до договору кількості теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно з умовами пункту 6.5. договору споживачі, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується споживачем не пізніше як в термін п`ять банківських днів з часу отримання рахунку на оплату.

В пункті 6.7. договору також передбачено, що погашення боргу повинно бути здійснено протягом 5 днів після одержання рахунку безпосередньо від працівника підприємства або через 7 днів після відправлення його поштою.

У відповідності до пунктів 10.1., 10.4. договору цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2003. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін.

Згідно додатку №4 договору визначений перелік об`єктів теплоспоживання: нежитлові приміщення по п-д. Стадіонному, 9 та вул. Плеханівській, 39, кв. 18 у м. Харкові.

Додатковою угодою від 03.11.2014 до договору про постачання теплової енергії № 740 від 01.08.2003 сторони виклали пункт 5.3 договору в наступній редакції:

- 5.3 Облік теплової енергії при наявності вузла обліку та експлуатації вузла обліку теплової енергії.

- 5.3.1 З моменту прийняття засобу обліку теплової енергії, який встановлено на об`єкті теплоспоживання на комерційний облік (надалі - вузол обліку), нарахування проводяться виключно за показами вузла обліку теплової енергії. Документом, який підтверджує правильність нарахувань за спожиту теплову енергію, є погоджена обома сторонами відомість обліку теплової енергії. Друкування відомості обліку кількості теплової енергії та надання Постачальнику звіту про фактичне споживання теплової енергії забезпечує власник вузла обліку теплової енергії.

- 5.3.2 Власник вузла обліку щомісячно виконує зняття показів вузлів обліку 25 числа поточного місяця та при наявності інших Споживачів теплової енергії, підключених до одного вузла обліку, виконує розподіл теплової енергії цим Споживачам згідно з оформленим «Протоколом розподілу теплової енергії Споживачам, підключеним до одного вузлу обліку» та підписаними всіма споживачами (надалі Протокол розподілу). При відсутності оформленого протоколу розподілу обсяг спожитої теплової енергії , визначений за показами вузла обліку, який установлено на тепловому пункті, розподіляється Теплопостачальною організацією Споживачам пропорційно до їх договірних максимальних приєднаних теплових навантажень.

Відповідач надав позивачу розрахунок теплового навантаження на його нежитлові приміщення по вул. Плеханівській, 39 та п-д Стадіонний, 9, які виконані на замовлення відповідача незалежною організацією, яка має відповідну ліцензію на здійснення зазначеного виду діяльності. ТОВ «Компанія «Статус-Практика» на замовлення відповідача виконало розрахунок максимального теплового навантаження на спірні нежитлові приміщення відповідача. Згідно розрахунку приєднане максимальне теплове навантаження на опалення складає 0,05982 Гкал/год. Зазначений розрахунок було надано на узгодження до КП «Харківські теплові мережі» , 30 грудня 2012 року КП «Харківські теплові мережі» перевірило правильність та погодило цей розрахунок, про що свідчить Додаток №1 від 01.11.2014 до договору № 740 від 01.08.2003, підписаний сторонами без жодних зауважень. Розрахунок теплового навантаження на нежитлові приміщення відповідача по вул. Плеханівській, 39 був виконаний на замовлення відповідача незалежною організацією, яка має відповідну ліцензію на здійснення зазначеного виду діяльності. АТ Інноваційний центр «Практика» на замовлення відповідача виконало розрахунок максимального теплового навантаження на нежитлові приміщення відповідача за адресою вул. Плеханівська, 39 , згідно розрахунку приєднане максимальне теплове навантаження на опалення складає 0,0111 Гкал/год. Зазначений розрахунок було надано на узгодження до КП «Харківські теплові мережі» , 12.10.2010 КП «Харківські теплові мережі» перевірило правильність та погодило цей розрахунок, про що свідчить Додаток №1 від 01.01.2011 до договору № 740 від 01.08.2003, підписаний сторонами без жодних зауважень.

Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» на підставі Розпоряджень про початок та кінець опалювальних сезонів 2016-2017, 2017-2018, 2018-2019 років та тимчасового договору про постачання теплової енергії № 740 від 01.08.2003 здійснювало постачання теплової енергії до нежитлових приміщень відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛФ» , що розташовані за адресами: м. Харків, проїзд Стадіонний, 9; м. Харків, вул., Плеханівська, 39.

Факт споживання відповідачем теплової енергії в опалювальних сезонах 2016-2017, 2017- 2018, 2018-2019 років підтверджується актами про підключення опалення на початку опалюваних сезонів та актами про відключення опалення наприкінці опалюваних сезонів (акт № 172/6458 від 16.12.2016, акт № 172/6588 від 03.04.2017, акт № 178/4682 від 17.10.2016, акт № 178/5411 від 03.04.2017, акт № 178/5903 від 18.10.2017, акт № 178/700 від 10.04.2018, акт № 178/7623 від 17.10.2018, акт № 178/8530 від 10.04.2019). Вищезазначені акти на включення та відключення опалення підписані та скріплені печатками повноважених представників Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» та балансоутримувача.

Отже, на виконання умов Тимчасового договору про постачання теплової енергії позивач в період з січня 2017 року по квітень 2018 року здійснював відпуск теплової енергії відповідачу та направив на його адресу рахунки на оплату спожитої теплової енергії за вказаний період, що також підтверджується матеріалами справи.

Проте, відповідач не сплачує рахунки в повному обсязі. Тому внаслідок невиконання умов договору у відповідача утворилась заборгованість за теплову енергію.

З урахуванням відчуження належних відповідачу нежитлових приміщень по п-ду Стадіонному, 9 та вул. Плеханівській, 39 у м. Харкові позивачем здійснений перерахунок нарахувань за спожиту відповідачем теплову енергію.

Після проведення перерахунку вартість спожитої теплової енергії за тимчасовим договором про постачання теплової енергії № 740 від 01.08.2003 складає 83 779,84 грн., що утворилася за період з січня 2017 року по квітень 2018 року.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Згідно частини другої вказаної статті підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України): господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, за змістом статті 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 ЦК України.

Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно також до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, доказів оплати теплової енергії не надав, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги КП "Харківські теплові мережі" в частині стягнення 83779,84 грн. заборгованості за Тимчасовим договором №740 про постачання теплової енергії від 01.08.2003 - обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України» , рішення від 10.02.2010).

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛФ" (62472, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, 223, к. 8-10, код ЄДРПОУ 31633697) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119, р/р НОМЕР_1 у філії ХОУ АТ "Ощадбанк", МФО 351823) - 83779,84 грн. вартості спожитої теплової енергії за тимчасовим договором про постачання теплової енергії №740 від 01.08.2003, що утворилась за період з січня 2017 року по квітень 2018 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛФ" (62472, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, 223, к. 8-10, код ЄДРПОУ 31633697) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119, р/р НОМЕР_2 у філії ХОУ АТ "Ощадбанк", МФО 351823) - 1921,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач - Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СЛФ" (62472, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, 223, к. 8-10, код ЄДРПОУ 31633697).

Повне рішення підписано 15 жовтня 2020 року.

Суддя О.В. Погорелова