Рішення

від 16.10.2020 по справі 378/918/20

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 378/918/20

Провадження № 2/378/279/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2020 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Марущак Н. М.

за участю секретаря: Гончарук Ю.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ставищенської районної державної адміністрації, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, про визнання державного акта недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1 , посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (її позивачки тітка). Спадщину після смерті останньої прийняла мати спадкодавиці (її позивачки баба) ОСОБА_3 , яка 27.10.2004 року в Ставищенській районній державній нотаріальній конторі за реєстром №2861 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) розміром 3,6 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, у землях колективної власності Колективного сільськогосподарського підприємства «Прогрес» села Іванівка Ставищенського району, яке належало померлій згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) КВ №0122136, виданого на підставі рішення Ставищенської районної державної адміністрації від 15.11.1996 року за №410, зареєстрованого 29.10.1997 року в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за №577.

02 листопада 2004 року Ставищенською районною державною адміністрацією до вказаного Сертифікату на право на земельну частку (пай) були внесені зміни в зв`язку з передачею права на земельну частку (пай) ОСОБА_3

Розпорядженням Ставищенської РДА №546 від 19.08.2004 року ОСОБА_2 було рекомендовано замовити технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на землю та подати його на затвердження районній державній адміністрації. Виконати його ОСОБА_2 не змогла через смерть.

Подана за життя заява ОСОБА_2 про виділення в натурі її земельної частки (паю) була розглянута Ставищенською РДА лише 19.08.2004 року, тобто через п`ять місяців після її смерті.

ОСОБА_3 , бажаючи виділити в натурі належну їй земельну частку (пай), звернулася до Ставищенського районного відділу земельних ресурсів, де їй видали зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №2722 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №256909 на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 3224283200:03:002:0079, площею 3.620 га, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, дата реєстрації 25 серпня 2004 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Богатирка Ставищенського району Київської області померла ОСОБА_3 . Її спадкоємицею за заповітом посвідченим 02 грудня 2004 року Іванівською сільською радою Ставищенського району Київської області за реєстром №98, була дочка спадкодавиці ОСОБА_4 (мати позивачки), яка спадщину в 6-ти місячний термін не прийняла та ІНФОРМАЦІЯ_3 померла.

Оскільки ОСОБА_4 спадщину в 6-ти місячний термін не прийняла, право на спадкування згідно ч.2 ст. 1258, ч.2 ст.1270 ЦК України одержали неповнолітні на той час її дочки, вона (позивач) та її (позивачки) сестра ОСОБА_5 , які в силу частини 4 статті 1268 ЦК України вважаємося такими, що спадщину прийняли, бо не заявили про відмову він неї.

До спадкового майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 належить, серед іншого, правона земельну частку (пай) розміром 3,6 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, у землях колективної власності КСП «Прогрес» села Іванівка Ставищенського району Київської області, яке належало померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 27.10.2004 року за реєстром №2861 Ставищенською РДНК після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та сертифіката на право на земельну частку (пай) КВ №0122136, виданого на підставі рішення Ставищенської районної державної адміністрації від 15.11.1996 року за №410, зареєстрованого 29.10.1997 року в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за №577 з відміткою про перехід права. Вона (позивачка) та її сестра ОСОБА_5 уклали договір про поділ спадщини, у відповідності якого у спадщину до ОСОБА_5 перейшло право на земельну ділянку площею 3.480 га, а у спадщину до позивача перейшло право на вищевказану земельну частку (пай) розміром 3,6 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, у землях колективної власності КСП «Прогрес» села Іванівка Ставищенського району Київської області . Таким чином позивачка є власником правана вищевказану земельну частку (пай) розміром 3,6 в умовних кадастрових гектарах, яке належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Позивачка вважає, що реєстрація та видача державного акта на право власності на землю після смерті спадкодавиціОСОБА_2 порушила право її спадкоємиці ОСОБА_3 на завершення виділення в натурі земельної частки (паю), що належало останній з моменту відкриття спадщини, в силу її прийняття.

Водночас через чинність виданого після смерті на ім`я померлої ОСОБА_2 державного акта вона (позивач) не може реалізувати своє право на виділення в натурі їй земельної ділянки.

Позивачка в позовній заяві просить суд визнати недійсним вищевказаний державний акт на право власності на земельну ділянку площею 3.620 га.

В підготовче судове засідання позивач не прибула, відповідно до позовної заяви (а.с. 3-8), справу просить слухати у її відсутність, судові витрати бере на себе.

В підготовче судове засідання представники відповідача Ставищенської РДА та третьої особи ГУ Держгеокадастру у Київській області до суду не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, проте, до суду Ставищенська РДА подала заяву про розгляд справи у відсутність її представника, з зазначенням, що позовні вимоги Ставищенська РДА визнає.

Суд, розглянувши матеріали справи, письмову заяву про визнання позову Ставищенської РДА, якою вказана РДА позовні вимоги визнає, та дослідивши письмові докази, вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , виданим 30.03.2004 року (а.с. 12).

Спадщину після смерті останньої прийняла її мати, баба позивачки ОСОБА_3 , яка 27.10.2004 року в Ставищенській районній державній нотаріальній конторі за реєстром №2861 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) розміром 3,6 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, у землях колективної власності Колективного сільськогосподарського підприємства «Прогрес» села Іванівка Ставищенського району Київської області, яке належало померлій ОСОБА_2 згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) КВ №0122136, виданого на підставі рішення Ставищенської районної державної адміністрації від 15.11.1996 року за №410, зареєстрованого 29.10.1997 року в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за №577. 02 листопада 2004 року Ставищенською районною державною адміністрацією до вказаного Сертифікату на право на земельну частку (пай) КВ №0122136 були внесені зміни в зв`язку з передачею права на земельну частку (пай) ОСОБА_3 . Вказані обставини підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 13) та копією сертифікату (а.с. 14 ) .

ОСОБА_3 за її життя було видано зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №2722 державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯА №256909 на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 3224283200:03:002:0079, площею 3.620 га, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, датою реєстрації якого зазначено 25 серпня 2004 року (а.с. 15).

Вказаний державний акт на ім.я ОСОБА_2 видано на підставі розпорядження Ставищенської РДА №546 від 19.08.2004 року Про виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) , що підтверджується вказаним державним актом (а. с. 15) та архівним витягом №05-04/227 від 01.09.2020 року архівного відділу Ставищенської РДА (а. с. 16). Вказане розпорядження видано через п`ять місяців після смерті ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Богатирка Ставищенського району Київської області померла рідна баба позивачки ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 18 ) .

До спадкового майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 належить, серед іншого, правона земельну частку (пай) розміром 3,6 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, у землях колективної власності КСП «Прогрес» села Іванівка Ставищенського району Київської області, яке належало померлій на підставі вищевказаного свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 27.10.2004 року.

Відповідно до копій свідоцтв про право на спадщину за законом від 14.09.2020 після смерті ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом до ОСОБА_5 перейшло право на земельну ділянку площею 3.480 га ( державний акт на право власності на земельну ділянку КВ №101962) (а.с. 21), а до позивачки ОСОБА_1 перейшло право на вищевказану земельну частку (пай) розміром 3,6 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, у землях колективної власності КСП «Прогрес» села Іванівка Ставищенського району Київської області (а.с. 20) .

Згідно ч. 1 ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно пункту 17 Розділу Х „Перехідні положення» Земельного Кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у в натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до ст. ст. 3, 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі ( на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їх земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

У відповідності до пункту 9.1.1. Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель (затвердженого Наказом Держкомзему №174 від 02.07.2003 року та зареєстрованого Мінюстом України 25.07.2003 року за №641/7962, з наступними змінами), що був чинний на момент видачі державного акта, для отримання державного акта на право власності на земельну ділянку та здійснення його державної реєстрації власник або належним чином уповноважена ним особа повинна пред`явити оператору (реєстратору) документ, що посвідчує особу (та її повноваження - у разі наявності), та надати копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера власнику органами Державної податкової адміністрації України та копію документа про сплату послуг за внесення записів до державного реєстру земель.

Суд вважає, що видача та державна реєстрація вищевказаного державного акту здійснена з порушеннями ст. 25 ЦК України, згідно з якими правоздатність, тобто здатність громадянина мати цивільні (майнові та особисті немайнові) права і обов`язки, виникає в момент його народження і припиняється зі смертю.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_2 як власнику права на земельну частку (пай) за її життя виділено земельну ділянку не було, а державний акт фактично був виданий на ім`я останньої вже після її смерті, - цей державний акт слід визнати недійсним.

Керуючись ст. 125 ЗК України, п. 17 Розділу Х „Перехідні положення» ЗК України, ст. 16, ст. 25, ч. 1 ст. 1225, 1270 ЦК України ЦК України, ст. ст. 3, 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", п. 9.1.1 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого Наказом Деркомзему № 174 від 02.07.2003 року та зареєстрованого Мінюстом України 25.07.2003 року за № 641/7962, ст. ст. 2, 4, 12, 81, 141, 200, 206, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку на бланку серія ЯА №256909, виданий на підставі розпорядження Ставищенської районної державної адміністрації №546 від 19.08.2004 року на ім`я померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 3224283200:03:002:0079 площею 3.620 га цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрований 25.08.2004 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №2722.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками її розгляду.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ставищенський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його підписання суддею.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Н. М. Марущак