Вирок

від 15.10.2020 по справі 700/708/17

ЛИСЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 700/708/17

Провадження № 1-кп/700/4/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2020 р. смт.Лисянка

Лисянський районний суд Черкаської області:

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

за участю прокурора: ОСОБА_3 ,

потерпілого: ОСОБА_4

обвинуваченого: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судового засідання кримінальне провадження №1-кп/700/4/20 відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Лисянка, Черкаської області та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше не судимого, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2ст. 286 Кримінального кодексу України, внесеного до Єдиного реєстру судових розслідувань за № 12017250200000103 від 04.03.2017 року,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 04.03.2017 року близько 08 години 45 хвилин, згідно висновку щодо результатів медичного огляду, перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння, керуючи автомобілем «ГАЗ 3302 ЗНГ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Небесної Сотні (Котовського), смт.Лисянка, Черкаської області у напрямку від «АС Лисянка» до «АТ Ощадбанк», грубо порушуючи вимоги п.п.2.3. б) 2.9., а) 18.1., а) 31.6 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, відповідно до висновку експерта від 05.07.2017 року №4/648, керуючи технічно не справним транспортним засобом, несправність якого спроможний був виявити, не був уважним, при наближенні до пішохода, який перебував на пішохідному переході, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху його об`їзду, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 .

Унаслідок дорожньо транспортної пригоди ОСОБА_6 , згідно висновку експерта від 15.03.2017 року №05-9-02/60, отримала важку черепну мозкову травму у вигляді забою та розмізчення головного мозку, крововиливу під м`яку мозкову оболонку головного мозку, перелом кісток черепа, внаслідок чого 15.03.2017 року о 10:00 годині незважаючи на проведені реанімаційні заходи констатована біологічна смерть ОСОБА_6 .

Порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_5 відповідно до висновку експерта від 28.08.2017 року №4/1610 знаходиться у причинному зв`язку з виникненням дорожньо транспортної пригоди, з технічної точки зору, є керування водієм ОСОБА_5 технічно не справним автомобілем «ГАЗ -33021» реєстраційний номер НОМЕР_2 (відсутність гальм) та настання наслідків у вигляді смерті ОСОБА_6 .

Дії ОСОБА_5 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.2ст.286 КК України порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України визнав повністю та не заперечував обставин вказаних в обвинувальному акті. Заявлений У справі цивільні позов визнав частково, а саме: матеріальну шкоду у розмірі 17613,86 грн, моральну шкоду у розмірі 75000,00 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

У судовому засідання прокурор підтримала обвинувальний акт та просила застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 покарання у виді 6 років позбавлення волі та додаткове покарання позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки, на підставі ст.74 КК України приєднати не відбуте покарання за вироком Лисянського районного суду Черкаської області від 30.01.2018 року за ч.3 ст.185 КК України та призначити остаточне покарання у виді 9 років позбавлення волі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , пояснив, що 04.03.2017 року вони з дружиною поверталися із базару смт.Лисянка. Підійшовши до пішохідного переходу зупинилися подивившись у право та ліво щоб переконатися чи не їдуть автомобілі. Транспортні засоби, які були поруч із пішохідним переходом зупинилися. На мосту бачив вантажний автомобіль "ГАЗ -33021", який з великою швидкість рухався від автостанції у бік центру смт.Лисянка. Перетнувши пішохідний перехід - почув сильний удар. Повернувшись побачив дуже неприємну картину, а саме людину, яка лежала на дорозі. Підбігши до потерпілої намагався підтримати жінці голову, але її сильно судомило та трясло і було чути хрипи. Водія автомобіля не бачив, машина зупинилася біля пам`ятника воїнам - афганцям, це приблизно на відстані 50 60 метрів, із автомобіля ніхто не виходив, водій вийшов через п`ять хвилин. Моменту, як автомобіль під`їхав до пішохідного переходу не бачив, звукових сигналів автомобіль не подав, гальмівного шляху не було.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , пояснила, що 04.03.2017 року вони з матір`ю Йшли по центральній вулиці, смт.Лисянка, по мосту. Підійшовши до пішохідного переходу переконалися чи не ідуть автомобілі з обох сторін дороги. Транспортні засоби, які були поруч із пішохідним переходом зупинилися. Дійшовши до середини пішохідного переходу вона побачила, що на них рухався автомобіль. Мама стала по переду неї та відштовхнула її, у результаті чого її відкинуло до другого автомобіля. Будь - яких звукових сигналів автомобіль не подавав. Коли вона встала та підбігла до мами, побачила, що автомобіль зупинили люди.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , пояснила, що 04.03.2017 року з чоловіком приїхала на базар у смт.Лисянка. Вийшла з машини за декілька метрів від пішохідного переходу. По пішохідному переходу в одну та другу сторону переходили люди. Із сторони автостанції на початку містка побачила автомобіль, що перевозить хліб, яка рухалася із великою швидкістю. Обернувшись спиною до пішохідного переходу почула глухий удар. Коли повернулася то побачила, що автомобіль поїхала у перед, а на дорозі лежить жінка, а з другої сторони дівчина. Автомобіль зупинився лише через метрів 20 -30 від потерпілої. Водій автомобіля стояв біля свого автомобіля, до потерпілих не підходив.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , пояснив, що 04.03.2017 року він їхав автомобілем із центру смт.Лисянка біля пішохідного переходу зупинився. По пішохідному переходу рухалося дві жінки. Із сторони автостанції рухався автомобіль газель білого кольору. Автомобіль їхав із швидкістю приблизно 30 кілометрів. Жінки переходили дорогу, не зупинилася поїхала далі, одна жінка відлетіла у сторону, а інша впала перед автомобілем, та автомобілем її переїхав. Звукових сигналів автомобіль не подав. Водій автомобіля зупинився лише через 20-30 метрів від пішохідного переходу.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , пояснив, що 04.03.2017 року він їхав власним автомобілем у сторону центру по мосту за автомобілем "ГАЗ 33021". Коли з під автомобіля газель викотилася жінка він зупинився, самого наїзду не бачив, хто був за кермом також не бачив. Скільки людей було на пішохідному переході не бачив. Після наїзду автомобіль не зупинився, а поїхав далі. Жінка лежала на пішохідному переході. Звукових сигналів автомобіль не подав. Водія автомобіля не бачив та не спілкувався з ним.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , пояснила, що 04.03.2017 року близького 07:00 години ранку вона з обвинуваченим привезли до магазину «Смак» хліб та розвантажили його у магазин. Після чого, водій підвіз її до магазину "Меркурій" у смт.Лисянка, де вона вийшла з автомобіля та пішла додому. Чи був обвинувачений у стані алкогольного сп`яніння не може сказати, явних ознак не було. Обвинуваченого бачила перший раз. Про ДТП її стало відомо близько 10:00 годин ранку, коли працівники поліції викликали її чоловіка для дачі пояснення.

З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 04.03.2017 з схемою та фототаблицями до нього слідує, що 04.03.2017 року о 09 год. 09 хв. на а/д Київ-Надлак, Біла Церква, Зенигородка по вул.Небесної Сотні (Котовського), смт.Лисянка, Черкаської області, автомобіль "ГАЗ 33021" реєстраційний номер НОМЕР_2 має пошкодження у вигляді ум`ятини на капоті, пошкодження тріщини пластикової решітки радіатора, вгнутості номерних знаків з передньої частини, біля заднього лівого колеса автомобіля та на самому колесі речовина схожа на гальмівну речовину.

З протоколу огляду речових доказів від 04.03.2017 з схемою та фототаблицями до нього слідує, що об`єктом огляду є автомобіль "ГАЗ 33021" у якому кабіна синього кольору будка білого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 має пошкодження у вигляді ум`ятини на капоті близько 25 см, під капотом міститься пластикова решітка по центру яка пошкоджена на 10 см, вгнутість номерних знаків з передньої частини, витік рідини на задньому лівому колесі із середини.

Згідно ухвали слідчого судді Лисянського районного суду Черкаської області від 07.03.2017 року слідує, що накладено арешт на автомобіль марки «ГАЗ 33021» д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_13 .

З висновку експерта від 28.08.2017 року № 4/1610, з ілюстративними таблицями до нього слідує, щона момент ДТП з технічної точки зору є керування водієм ОСОБА_5 технічно не справним автомобілем «ГАЗ 33021» д.н.з. НОМЕР_2 (відсутність гальм).

Згідно попереднього висновку Лисянської районної центральної лікарні від 04.03.2017 року №8, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував у стані наркотичного сп`яніння.

З висновку експерта від 15.03.2017 року № 05-9-02/60 слідує, що причиною смерті ОСОБА_6 є черепно мозкова травма у вигляді забою та розмізчення головного мозку, крововиливів під м`яку мозкову оболонку головного мозку, перелому кісток черепа.

Під час проведення слідчого експерименту від 21.07 2017 року, свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_14 вказали на обставини наїзду автомобіля «ГАЗ 33021» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням обвинуваченого ОСОБА_5 на потерпілу ОСОБА_6 , який мав місце 04.03.2017 року, на пішохідному переході по вул.Небесної Сотні (Котовського) смт.Лисянка, Черкаської області.

Згідно з висновком експерта судової експертизи та технічного стану транспортних засобів від 05.07.2017 року №4/648 слідує, що до моменту ДТП деталі рульового керування автомобіля «ГАЗ 33021» д.н.з. НОМЕР_2 знаходилися у працездатному (робочому) стані, однак згідно з вимогами п.31.4.2. а) Правил дорожнього руху України (ПДРУ) експлуатація транспортного засобу заборонялася. Водій автомобіля «ГАЗ 33021» д.н.з. НОМЕР_2 мав можливість виявить вказану несправність під час руху транспортного засобу.

До моменту ДТП робоча гальмівна система передніх коліс автомобіля перебувала в непрацездатному стані, у зв`язку з відокремленням трубопроводу контуру приводу передніх гальм від головного циліндра, згідно вимог п.31.4.1, а) Правил дорожнього руху України (ПДРУ) експлуатація транспортного засобу заборонялася. Водій автомобіля «ГАЗ 33021» д.н.з. НОМЕР_2 мав можливість виявить вказану несправність шляхом візуального огляду при проведенні ТО.

Згідно акта хіміко токсикологічнох досліджень Комунального закладу «Черкаський обласний наркологічний диспансер» Черкаської обласної ради від 14.03.2017 року №754, проведено токсикологічне дослідження сечі ОСОБА_5 опіати (морфій, кодеін) не виявлені. Позитивний ім/ф тест на марихуану, негативний ім./тест на амфітамін.

З довідки - характеристики виконавчого комітету Лисянської селищної ради від 19.09.2017 року компрометуючими відомостями на ОСОБА_5 не володіють.

Таким чином, допитавши обвинуваченого та потерпілого, дослідивши письмові докази та матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що вони поза всяким розумним сумнівом доводять в повному обсязі винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення, яке було підтримано прокурором та кваліфікує дії обвинуваченого за ч.2ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому.

Відповідно до вимог ст.ст. 50,65 КК Українита п. 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Згідно з роз`ясненнями, наведеними упостанові ПленумуВерховного СудуУкраїни від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиноюстатті 286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання суд враховує те, що злочин, передбачений ч. 2ст. 286 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

До обставин, що пом`якшують покарання відповідно до ст.66 КК України, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання судом відповідно до ст.67 КК України є злочин скоєний у стані викликаному вживанням наркотичних засобів.

Згідно довідок Лисянської центральної районної лікарні від 19.09.2017 року №1931 ОСОБА_5 , у лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває.

Згідно досудової доповіді, складеної органом пробації, виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить великої небезпеки для суспільства.

З врахуванням тяжкості скоєного кримінального правопорушення, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_5 , з врахуванням обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, суд дійшов висновку що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства і вважає за необхідне призначити йому основне покарання у виді позбавлення волі та додаткове покарання у видіпозбавлення права керувати транспортними засобами в межах санкції ч.2ст.286 КК України. Призначення такого покарання суд вважає необхідним для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 , попередження скоєння нових злочинів, та буде співрозмірним для його кари, а також буде відповідати таким принципамЄвропейської конвенції з прав людинита основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета, та невідворотність покарання.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 ст.ст.69,75 КК Українисуд не вбачає.

Додаткове покарання, передбачене санкцією ч. 2ст. 286 КК України- позбавлення права керувати транспортними засобами - судом застосовується, оскільки керування транспортним засобом не є джерелом доходу обвинуваченого ОСОБА_5 та не пов`язано з його трудовою діяльністю.

У порядку ст.ст.61,128 КПК Українипотерпілий ОСОБА_4 - чоловік загиблої ОСОБА_6 , заявив цивільний позов про відшкодування моральної та матеріальної шкоди. Просить стягнути з ОСОБА_5 матеріальну шкоду у сумі 17613,86 грн (сімнадцять тисяч шістсот тринадцять гривень 86 копійок), моральну шкоду у розмірі 150000,00 грн (сто п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) та витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Потерпілий ОСОБА_4 - цивільний позивач позов підтримав та просив суд задовольнити.

Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим кодексом не врегульовані, до них застосовуються нормиЦивільного процесуального кодексу України, якщо вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно до ч. 1ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю чи частково або відмовляє у ньому.

Відповідно до ч. 1ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зіст. 1166 ЦК України, майнова шкода, заподіяна особі або майну громадянина, підлягає відшкодуванню особою, що заподіяла шкоду в повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством України. Шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її заподіювача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до положень ч. 2ст. 1168 ЦК України, моральна шкода завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Статтями12,81 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Потерпілим ОСОБА_4 на підтвердження позовних вимог у частині майнової шкоди надано докази про понесення витрат у зв`язку перебування на лікуванні у Звенигородській ЦРЛ ОСОБА_6 у сумі 17613,86 грн, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно дост. 23 ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Суд, при визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, має також враховувати характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п.9Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Що стосується наявності шкоди, завданої життю та здоров`ю потерпілого внаслідок вчиненого злочину, то ці обставини учасниками кримінального провадження не оспорюються. Спірним у даному випадку є розмір заподіяної моральної шкоди.

Так, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди, то згідно положень ч. 1ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Статтею 23 ЦК Українипередбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Частина 4ст. 23 ЦК Українипередбачає, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Отже, під поняттям "моральна шкода" охоплюються негативні наслідки немайнового характеру, які заподіяні фізичній особі внаслідок завданих їй фізичних, психічних та моральних страждань, що пов`язані із порушенням її прав чи охоронюваних законом інтересів. Фізичні страждання - це фізичний біль, функціональний розлад організму, зміни в емоційно-вольовій сфері, інші відхилення від звичайного стану здоров`я, які є наслідком дій (бездіяльності), що посягають на немайнові блага або майнові права громадянина. Суд не погоджується з розміром заявленої позивачем моральної шкоди та вважає його надмірно великим.

При встановленні можливої суми відшкодування в грошовому еквіваленті суд зіставляє глибину моральних страждань і суму заявлених компенсацій. При цьому враховуються: загальні страждання, психологічний і фізичний стан потерпілого.

При визначенні розміру спричиненої обвинуваченим моральної шкоди потерпілому ОСОБА_4 , яка полягає в тому, що останній внаслідок смерті дружини переніс стресову ситуацію, різко погіршився стан здоров`я, внаслідок чого порушився та змінився звичайний уклад його життя та сім`ї.

Враховуючи конкретні обставини справи, характер і обсяг фізичних та душевних страждань, яких зазнав потерпілий ОСОБА_4 , а також суд враховує принцип розумності і справедливості, і з урахуванням всього цього вважає можливим стягнути на користь потерпілого з ОСОБА_5 90000 грн 00 коп моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Згідно ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Крім того, потерпілий просить стягнути з обвинуваченого на його користь витрати за надання правової допомоги у розмірі 5000,00 гривень.

Поняття процесуальних витрат у кримінальному процесі, їх види та порядок відшкодування врегульованоглавою 8 КПК України.

Положеннями ч. 1ст. 124 КПК Українивстановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

До таких витрат відповідно до п. 1 ч. 1ст. 118 цього Кодексуналежать витрати на правову допомогу.

Згідно з п. 3 ч. 1ст. 91 КПК України, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розмір процесуальних витрат, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Правовою підставою відшкодування витрат на правову допомогу є договір, укладений між потерпілим та адвокатом-представником, а також документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, для визначення розміру процесуальних витрат на правову допомогу, що підлягають відшкодуванню, крім договору про надання правової допомоги, особа має надати і оригінали документів, які підтверджують ці витрати, а також процесуально підтвердити надання правових послуг (складений процесуальний документ, вчинена процесуальна дія (участь у слідчих (розшукових) діях чи ознайомлення із процесуальними документами тощо).

Разом з тим, потерпілим не надано жодних підтвердженням понесених ним витрат на правничу допомогу.

Отже, вимоги потерпілого про стягнення з обвинуваченого на його користь понесені процесуальні витрати не є обґрунтованим, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене суд, дійшов висновку, що цивільний позов ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню.

Арешт на автомобіль "ГАЗ 33021" д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_13 , накладений ухвалою слідчого судді Лисянського районного суду Черкаської області від 07.03.2017 року у справі №700/158/17 та визначено місце зберігання даного майна майданчик тимчасового зберігання транспортних засобів при Лисянському ВП Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області, який розташований за адресою: пров.Поштовий,8, смт.Лисянка, Черкаської області, підлягає скасуванню.

Процесуальні витрати покласти на обвинуваченого.

Керуючись ст.75,76, ч. 2 ст.286 КК України, ст.ст.368-371,373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2ст. 286 КК Україниі призначити йому покарання у виді 3 (три) роки позбавлення волі з позбавлення права керування транспортними засобами терміном на 3 роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначеного покарання з покаранням, призначеного Лисянським районним судом Черкаської області від 30.01.2018 року ОСОБА_5 призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.

Застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід тримання під вартою з 15.10.2020 року до набрання вироком законної сили.

Зарахуватив строквідбуття покарання ОСОБА_5 часткововідбуте покаранняза вирокомЛисянського районногосуду Черкаськоїобласті від30.01.2018року з 07.08.2018 року по 15.10.2020 року, тобто з дня затримання ОСОБА_5 на виконання вироку Лисянського районного суду Черкаської області від 30.01.2018 року.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у сумі 17613,86 грн (сімнадцять тисяч шістсоттринадцять гривень 86 копійок) та моральну шкоду у розмірі 90000,00 грн (дев`яносто тисяч гривень 00 копійок). В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення експертизи технічного стану транспортного засобу № 4/648 від 05.07.2017 року у розмірі 1979,20 грн ( одна тисяча дев`ятсот сімдесят дев`ять гривні 20 коп.), які необхідно перерахувати для відшкодування витрат (отримувач: УК у Лисян.р-н./Лисянський р-н/, Код класифікації 24060300, ЄДРПОУ -36777814 Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), р/р UA398999980313020115000023265).

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення судової авто - технічної експертизи № 4/1610 від 28.08.2017 року у розмірі 395,48 грн ( триста дев`яносто п`ять гривень 48 коп.), які необхідно перерахувати для відшкодування витрат (отримувач: УК у Лисян.р-н./Лисянський р-н/, Код класифікації 24060300, ЄДРПОУ -36777814 Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), р/р UA398999980313020115000023265).

Арешт на автомобіль "ГАЗ 33021" д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_13 , накладений ухвалою слідчого судді Лисянського районного суду Черкаської області від 07.03.2017 року у справі №700/158/17 та визначено місце зберігання даного майна майданчик тимчасового зберігання транспортних засобів при Лисянському ВП Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області, який розташований за адресою: пров.Поштовий,8, смт.Лисянка, Черкаської області - скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення вироку через Лисянський районний суд Черкаської області.

Копію вироку Лисянського районного суду Черкаської області негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок проголошено 16.10.2020 року.

Суддя ОСОБА_1