Рішення

від 29.05.2020 по справі 160/3880/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2020 року Справа № 160/3880/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКадникової Г. В. при секретарі судового засіданняПасічнику Т.В. за участі: представника позивачаГуцалюк П.О. представника відповідача Свиди Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХМОНТАЖ-БУД до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу та припису,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕХМОНТАЖ-БУД (далі - ТОВ ТЕХМОНТАЖ-БУД , позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, відповідач) про:

- визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №ДН2641/1510/АВ/ТД-ФС/561 від 07.11.2019 року в розмірі 1'877'850грн. 00коп.;

- визнання протиправним та скасування припису про усунення виявлених порушень №ДН2641/1510/АВ/П від 28.03.2019 року, винесеного головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Криворізькому регіоні ГУ Держпраці у Дніпропетровській області Дуднік Ольгою Миколаївною.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що інспектори ГУ Держпраці у Дніпропетровській області вдалися до самостійного визначення характеру правовідносин між позивачем та фізичними особами, які виконували роботи на умовах підряду як трудових. За результатами такого висновку відповідачем було необґрунтовано винесено постанову про накладення штрафу та припис про усунення виявлених порушень, які підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 14.04.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Від відповідача надійшов відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що під час інспекційного відвідування посадовими особами ГУ Держпраці у Дніпропетровській області встановлено, що позивачем протягом 2018-2019 років було укладено 47 цивільно-правових угод з 15 фізичними особами, які виконували малярні та внутрішньо-оздоблювальні роботи. З огляду на рекомендації листа Мінпраці від 26.12.2003 №06/1-4/200 Щодо застосування трудових договорів та договорів підряду , характер правовідносин між позивачем та фізичними особами мав характер трудових. А отже ТОВ ТЕХМОНТАЖ-БУД здійснено фактичний допуск 15 працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту). Таким чином, виявлені порушення потягли накладення на позивача 1'877'850грн. 00коп. штрафу постановою №ДН2641/1510/АВ/ТД-ФС/561 від 07.11.2019 та винесення припису про усунення виявлених порушень №ДН2641/1510/АВ/П від 28.03.2019.

Інших заяв по суті спору від сторін до суду не надходило.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив її задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову, посилаючись на його безпідставність.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, виходить з наступного.

ТОВ ТЕХМОНТАЖ-БУД протягом 2018-2019 років укладалися цивільно-правові угоди із фізичними особами: ОСОБА_1 (6 угод), ОСОБА_2 (3 угоди), ОСОБА_3 (7 угод), ОСОБА_4 (3 угоди), ОСОБА_5 (3 угоди), ОСОБА_6 (2 угоди), ОСОБА_7 (3 угоди), ОСОБА_8 (3 угоди), ОСОБА_9 (4 угоди), ОСОБА_10 (6 угод) ОСОБА_11 (2 угоди), ОСОБА_12 (2 угоди), ОСОБА_13 (1 угода), ОСОБА_14 (1 угода), ОСОБА_15 (1 угода), копії яких, а також акти прийому наданих послуг та заяви-пропозиції для їх укладення наявні в матеріалах справи.

Предметом цих договорів є виконання виконавцями робіт, малярних та внутрішньо-оздоблювальних робіт в магазинах АТБ на території м.Києва та Київської області.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 26.09.2019 до 07.10.2019 року інспекторами праці ГУ Держпраці у Дніпропетровській області Дуднік Ольгою Миколаївною та Клімчуком Олександром Вікторовичем на підставі наказу від 24.09.2019 № 631-І, направлення від 24.09.2019 №284-Н та інформації Пенсійного фонду України та його територіальних органів щодо роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів здійснили інспекційне відвідування ТОВ ТЕХМОНТАЖ-БУД з питань оформлення трудових відносин.

Перевіркою виявлено, що виконавці не організовували самостійно виконувану роботу, а терміни роботи продовжувалися з одними і тими ж фізичними особами, що вказує на їх постійний характер, тому відповідач дійшов висновку, що договорами обумовлено не конкретний результат роботи, а сам процес праці.

За результатами такого відвідування складено акт №ДН2641/15109/АВ від 07.10.2019 року та на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю винесено Постанову про накладення штрафу №ДН2641/1510/АВ/ТД-ФС/561 від 07.11.2019 у сумі 1'877'850грн. 00коп. та припис про усунення виявлених порушень №ДН2641/1510/АВ/П від 28.03.2019 за допуск 15 працівників до роботи без укладення трудових договорів (контрактів).

Вважаючи вказану постанову та припис відповідача протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (підпункт 6 пункту 6 Положення №96).

Пунктом 7 Положення №96 закрпілено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

У відповідності до зазначених норм, ГУ Держпраці у Дніпропетровській області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедуру проведення Управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року № 877-V (далі Закон №877-V) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21.08.2019 зі змінами (далі - Порядок №823).

Відповідно до пункту 2 Порядку №823, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до ст.1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно ч.4 ст.2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються, в т.ч., органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (ст.3 Закону №877-V).

Під час розгляду справи, на підставі наданих представником позивача паспортних даних осіб, з яким укладалися цивільно-правові угоди судом встановлено, що дані фізичні особи не мешкають на території міста та області, де вони виконували роботи. Ремонтні роботи виконувалися у різних магазинах ТОВ АТБ-Маркет у м.Києві та Київської області, у різний час та обсягах та для їх виконання укладалися цивільно-правові угоди, враховуючи зміст і короткотривалий характер самої роботи. Відповідно до змісту заяв-пропозицій, що передували укладенню угод виконавцями засвідчено бажання осіб виконувати внутрішні та зовнішні оздоблювальні роботи у вільний від основної роботи час поза встановленим на підприємстві графіком роботи.

Під час розгляду справи знайшли підтвердження обставини того, що фізичні особи, з якими позивачем укладено цивільно-правові договори, приїжджали до м.Києва та Київської області, виконували визначений договором обсяг робіт, що підтверджується актами прийому наданих послуг та від`їжджали з об`єктів.

Таким чином, сторонами цивільно-правових угод: позивачем та фізичними особами досягнуто згоди щодо виконання робіт за встановленими умовами.

Відповідач в акті інспекційного відвідування та в оскаржуваній постанові посилається на норми цивільного та трудового законодавства.

Частиною 1 статті 3 Кодексу законів про працю України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 Кодексу законів про працю України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Частино 1 статті 21 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.3 ст.24 КЗпП України).

Стаття 626 ЦК України визначає загальне поняття цивільно-правового договору. Відповідно, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Виконавець робіт, на відміну від найманого працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку. Наказ (розпорядження) про прийом на роботу не видається.

А також на рекомендації листа Мінпраці від 26.12.2003 №06/1-4/200 Щодо застосування трудових договорів та договорів підряду , відповідно до висновків якого, серед ознак, за допомогою яких відрізняються один вид договору від іншого, можна виділити такі.

За договором підряду, укладеним між власником і громадянином, останній зобов`язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу. Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядчик, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо. За підрядним договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами. Водночас відповідно до п."а" ч.3 ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків зараховується до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію.

У відповідності до норм Цивільного кодексу України діє принцип свободи договору. Згідно ст.6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідачем не надано до суду доказів наявності законодавчо визначеної заборони позивачу щодо укладення вищезазначених договорів.

Враховуючи викладене, суд не вбачає в діях позивача щодо укладення з фізичними особами - підрядниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 договорів виконання робіт (надання послуг) порушення чинного законодавства України.

Відповідно до п.2.1 договорів, факт надання послуг з боку виконавців засвідчується актами приймання виконаних робіт.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.ст.902-903 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Плата за договором про надання послуг. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що сторони, підписавши цивільно-правові угоди, дійшли згоди щодо всіх його істотних умов, які не суперечать нормам чинного законодавства України, що відображено у відповідних договорах.

У статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

В силу вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно ч.2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду в сумі 23'122грн. 00коп. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держпраці у Дніпропетровській області.

Керуючись ст.ст.90, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХМОНТАЖ-БУД до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу та припису - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову №ДН2641/1510/АВ/ТД-ФС/561 від 07.11.2019 року Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу у розмірі 1'877'850грн. 00коп.

Визнати протиправним та скасувати припис №ДН2641/1510/АВ/П від 08.10.2019 року Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про усунення виявлених порушень.

Стягнути з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області 49107, м. Дніпро, вул. Казакова, 3, код ЄДРПОУ 39788766) за рахунок бюджетних асугнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХМОНТАЖ-БУД (50024, м.Кривий Ріг, вул. Петра Калнишевського, буд. 1А, код ЄДРПОУ 42004814) судовий збір у розмірі 23'122грн. 00коп. (двадцять три тисячі сто двадцять дві грн. 00 коп.)

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 09 червня 2020 року.

Суддя Г. В.Кадникова