Рішення

від 06.10.2020 по справі 200/3108/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2020 р. Справа№200/3108/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А, за участі:

секретаря судового засідання Гуменної В.П.,

представника відповідача - Єгорова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Електросталь-Курахове до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000405108 від 18.11.2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Електросталь-Курахове , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000405108 від 18.11.2019 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що у вступній частині Акту перевірки вказано, що відповідно до наказу № 146 від 19.09.2019 року податковим органом було проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності декларування від`ємного значення податку на додану вартість по декларації за липень 2019 року, яке становить більше 100 000, 00 гривень. В той же час фактично була здійснена перевірка декларацій з ПДВ й за листопад та грудень 2018 року, що суперечить приписам чинного законодавства.

По-друге, представник позивача зауважує, що висновки податкового органу щодо неможливості контрагента ТОВ Азовмехсервіс здійснювати виконання ремонтних робіт на об`єктах ТОВ Електросталь-Курахове не маючи в штаті необхідної кількості працівників є помилковими та жодним чином не говорять про нереальність операцій. Крім того, до виконання робіт за договором № 01/01 від 01.01.2018 року ТОВ Азовмехсервіс залучало субпідрядників, перелік яких наведений в Акті перевірки.

По-третє, представник позивача зауважує, що в акті перевірки не наведено жодного факту включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по податкових накладних, оформлених з порушенням вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України. Тобто висновки Акту перевірки суперечать його змістові та нормам п.198.6 ст.198 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

Крім того, представник позивача зазначає, що в акті перевірки не міститься інформації щодо того, що сума податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню у липні 2019 року та підлягала відшкодуванню у листопаді, грудні 2018 року, визначена у спосіб, відмінний від передбаченого п.200.1ст.200 Податкового кодексу України, та що заявлені ТОВ Електросталь-Курахове до відшкодування суми податку у зазначених періодах, фактично не сплачені у попередніх та звітних податкових періодах постачальникам товарів/робіт.

З огляду на все вищевикладене, представник ТОВ Електросталь-Курахове просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС № 0000405108 від 18.11.2019 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за звітні періоди листопад, грудень 2018 року, липень 2019 року на 248 096, 00 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 124 048, 00 грн.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній заперечує проти задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Так, в першу чергу, представник Офісу великих платників податків ДПС наголошує, що у зв`язку з тим, що в податковій декларації з ПДВ за липень 2019 року, 16 рядок (від`ємне значення) сформовано за рахунок попередніх періодів, перевірці підлягають декларації починаючи з періоду формування від 'ємного значення, а саме: з листопада 2018 року по липень 2019 року включно.

Стосовно взаємовідносин позивача та його контрагента - ТОВ Азовмехсервіс , представник податкового органу зазначає наступне. ТОВ Азовмехсервіс за період з листопада 2018 року по липень 2019 року не мало можливості здійснювати виконання ремонтних робіт на об`єктах позивача, не маючи достатньої кількості працівників або без залучення фізичних осіб за договорами ЦПХ. Відсутність фондів, трудових ресурсів є ознаками того, що зазначені господарські операції не мають економічної суті та не створюють можливостей для фактичних дій, спрямованих на фактичне виконання зазначеного виду ремонтних робіт. Крім того, акти виконаних робіт по взаємовідносинам ТОВ Електросталь-Курахове та ТОВ Азовмехсервіс складені без вказівки на наявність субпідрядників, що спростовує доводи позивача.

Поряд з цим, представник відповідача зауважує, що договором будівельного підряду між ТОВ Електросталь-Курахове та ТОВ Азовмехсервіс було встановлено гарантійний строк якості в 10 разів менший, ніж мінімальний строк, встановлений законодавством, а саме 12 календарних місяців замість десяти років від дня прийняття об`єкта в експлуатацію.

Також представник Офісу великих платників податків ДПС наголошує, що позивач не надав документів, що свідчить про проведення технічного нагляду за проведенням будівельних робіт (наказ про призначення осіб, відповідальних за проведення технічного нагляду, наявність у осіб, що проводять технічний нагляд кваліфікаційних сертифікатів, візування актів виконаних робіт КБ-2в інженером технічного нагляду). Крім того, за даним правочином у позивача був відсутній дозвіл на виконання будівельних робіт, що у сукупності із іншими доказами прямо свідчить про відсутність реального характеру виконання робіт за договорами будівельного підряду.

І зазначених підстав представник Офісу великих платників податків ДПС просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 23.03.2020 року Донецький окружний адміністративний суд залишив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Електросталь-Курахове без руху у зв`язку із наявністю її недоліків.

13.04.2020 року суд прийняв до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Електросталь-Курахове до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000405108 від 18.11.2019 року та відкрив провадження по справі № 200/3108/20-а. Розгляд адміністративної справи № 200/3108/20-а суд визначив здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання по справі на 06.05.2020 року о 13 год. 00 хв. в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за адресою: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 1.

Ухвалою від 06.05.2020 року суд клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання, - задовольнив. Відклав підготовче засідання до 12 год 00 хв 09.06.2020 року.

09.06.2020 року суд також клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь-Курахове» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000405108 від 18.11.2019 року, - задовольнив. Відклав підготовче засідання до 13 год 00 хв 24.06.2020 року.

Ухвалою від 24.06.2020 року Донецький окружний адміністративний суд клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання, - задовольнив. Відклав підготовче засідання до 14 год 00 хв 03.08.2020 року. Продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів з ініціативи суду.

03.08.2020 року суд ухвалою клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання, - задовольнив. Відклав підготовче засідання в адміністративній справі до 13 год 00 хв 08.09.2020 року.

08.09.2020 року суд виніс ухвалу, якою закрив підготовче провадження по адміністративній справі та призначив судовий розгляд по суті на 11 год 00 хв 30.09.2020 року.

Суд відклав проведення судового засідання на 14 год 00 хв 06.10.2020 року.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Електросталь-Курахове (далі - ТОВ Електросталь-Курахове ) (код ЄДРПОУ 41491822, місце реєстрації: Україна, 85612, Донецька обл., Мар`їнський р-н, місто Курахове, Промислова зона, будинок 115) пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, зареєстрований у якості юридичної особи, діє на підставі статуту (т.2 а.с.50-84), та згідно зі ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, Офіс великих платників податків ДПС, є юридичною особою та у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об`єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.

З 23.09.2019 року по 11.10.2019 року відповідно до наказу Офісу великих платників податків ДПС від 19.09.2019 року № 146 була здійснена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Електросталь-Курахове з питань достовірності декларування від`ємного значення податку на додану вартість по декларації за липень 2019 року, яке становить більше 100 тис. гривень.

За результатами перевірки було складено акт № 7/28-10-51-08/41491822 від 18.10.2019 року (надалі - Акт перевірки), у висновках якого було зазначено, що ТОВ Електросталь-Курахове порушено п.п.14.1.71 п.14.1 ст.14, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.194, п.200.1, абз б п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.3, п.201.10, п.201.14, п.201.15 ст.201 Податкового кодексу України, пп.1, пп.2 п.3, пп.1 пп.5 п.4, пп.4, пп.5 п.5 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.01.2016 року № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.01.2016 року за № 159/28289, в результаті чого:

- завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту на суму ПДВ 248 096, 00 грн, в тому числі по періодах:

листопад 2018 року - 125 158, 00 грн.;

грудень 2018 року - 56 339, 00 грн.;

липень 2019 року- 66 599, 00 грн.

- завищено суму від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на загальну суму ПДВ 248 096, 00 грн, в тому числі по періодах:

листопад 2018 року - 125 158, 00 грн.;

грудень 2018 року - 56 339, 00 грн.;

липень 2019 року - 66 599, 00 грн (т. 1 а.с.15-54).

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки ТОВ Електросталь-Курахове надіслало до Офісу великих платників податків ДПС заперечення № 292/02 від 31.10.2019 року до акту № 7/28-10-51-08/41491822 від 18.10.2019 року (т.1 а.с.56-66).

За результатами розгляду заперечень позивачем отримана відповідь відповідача на заперечення № 8362/10/28-10-51-08 від 13.11.2019 року, якою були відхилені заперечення ТОВ Електросталь-Курахове (т.1 а.с.67-70).

На підставі Акту перевірки Офісом великих платників податків ДПС 18.11.2019 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000405108, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку, за деклараціями за листопад 2018 року (125 158, 00 грн), грудень 2018 року (56 339, 00 грн.), липень 2019 року (66 599, 00 грн) у загальному розмірі 248 096, 00 грн., та нараховані штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 124 048, 00 грн (т.1 а.с.13).

Вищевказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене в адміністративному порядку до Державної податкової служби України (скарга № 339/02 від 05.12.2019 року) (т.1 а.с.71-78).

Рішенням Державної податкової служби України № 36/6/99-00-08-05-02 від 02.01.2020 року строк розгляду скарги був продовжений до 08.02.2020 року включно (т.1 а.с.79).

Рішенням від 10.02.2020 року № 5023/6/99-00-08-05-02-06 Державна податкова служба України залишила скаргу ТОВ Електросталь-Курахове без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін (т.1 а.с.80-83).

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням № 0000405108 від 18.11.2019 року позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд зазначає, що спірним питанням у даній справі є реальність господарських операцій ТОВ Електросталь-Курахове з ТОВ Азовмехсервіс , в результаті яких і було нараховано позивачем податковий кредит за листопад, грудень 2018 року, липень 2019 року.

Так, суд зазначає, що між ТОВ Електросталь-Курахове та ТОВ Азовмехсервіс було укладено договір № 01/01 від 01.01.2018 року (т.1 а.с.140-144).

Зі змісту вказаного договору вбачається, що ТОВ Електросталь-Курахове , далі - Замовник в особі директора Синенка В.В., який діє на підставі Статуту, та ТОВ Азовмехсервіс , далі Підрядник в особі директора Литвиненка Д.Ю., який діє на підставі Статуту, уклали договір про наступне: Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов`язання з виконання робіт - капітального та поточного ремонту обладнання, будівель та споруд, далі Об`єкти , які знаходяться на території Замовника м. Курахове.

Підставою для початку виконання робіт Підрядником є письмова заявка Замовника, в якій наведено обсяг робіт , початок та строк виконання робіт.

Підрядник виконує роботи - капітального та поточного ремонту обладнання, будівель та споруд, металоконструкцій та трубопроводів, які передбачені затвердженим щомісячним графіком планово - передбачуваних ремонтів обладнання цехів Замовника.

Підрядник виконує роботи з матеріалів Підрядника.

Роботи виконуються з використанням машин та механізмів Замовника та Підрядника.

Підрядник зобов`язується при виконанні робіт на території Замовника неухильно виконувати діючий пропускний режим.

Після закінчення робіт сторони підписують акт виконаних робіт, які свідчать про об`єми та вартість виконаних Підрядником робіт.

Підрядник зобов`язаний щоденно до 10:00 надати Замовнику список представників Підрядника, які будуть працювати в даний день на об`єктах Замовника. Вказаний список повинен буди підписаний уповноваженою особою Підрядника.

Загальна сума Договору складає 15 500 000, 00 грн. у т.ч. ПДВ 3 100 000, 00 грн. Оплата робіт здійснюється за фактично виконані роботи протягом 20-ти календарних днів з моменту підписання Замовником акта здачі - приймання виконаних робіт .

Суд зауважує, що спірним питанням є саме нарахування позивачем податкового кредиту у листопаді-грудні 2018 року та липні 2019 року.

Так, згідно з довідкою щодо вартості виконаних підрядних робіт за листопад 2018 року загальна вартість склала 750, 94920 грн (в т.ч. ПДВ 125, 15820 грн) (т.1 а.с.146).

Факт виконання відповідних робіт за даним договором у листопаді 2018 року підтверджено актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 30.11.2018 року, розрахунками загальновиробничих затрат, а також відомостями ресурсів до актів (т.1 а.с.147-212).

Згідно з довідкою щодо вартості виконаних підрядних робіт за грудень 2018 року загальна вартість склала 338, 03520 грн (в т.ч. ПДВ 56, 33920) (т.1 а.с.213).

Факт виконання відповідних робіт за договором № 01/01 від 01.01.2018 року у грудні 2018 року підтверджено актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 20.12.2018 року, розрахунками загальновиробничих затрат, а також відомостями ресурсів до актів (т.1 а.с.214-248).

Згідно з довідкою щодо вартості виконаних підрядних робіт за липень 2019 року загальна вартість склала 399, 59280 грн (в т.ч. ПДВ 66, 59880) (т.1 а.с.249).

Факт виконання відповідних робіт за договором № 01/01 від 01.01.2018 року у липні 2019 року підтверджено актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 31.07.2019 року, розрахунками загальновиробничих затрат, а також відомостями ресурсів до актів (т.2 а.с.1-32).

Оплата за договором № 01/01 від 01.01.2018 року підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (т.2 а.с.38-40).

Ураховуючи вище зазначені обставини та вимоги законодавства ТОВ Азовмехсервіс склало на дату підписання актів приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) податкові накладні, які у подальшому зареєструвало у Єдиному реєстрі податкових накладних (т.2 а.с.31-37).

ТОВ Електросталь-Курахове по взаємовідносинам з ТОВ Азовмехсервіс (код 413296605836) згідно з додатком № 5 до податкових декларацій з ПДВ за періоди: листопад, грудень 2018 року, липень 2019 року включено до складу податкового кредиту загальну суму ПДВ 248 096, 00 грн. на підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН ТОВ Азовмехсервіс .

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (в редакції, на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Податковий кодекс України).

Відповідно до п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки.

Так, відповідно до підпункту 78.1.1. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Таким чином, документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.1. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникає за наявності таких умов: отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого ПК України законодавства; ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого Податкового кодексу України законодавства протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Зазначені у підпункті 78.1.1. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України обставини є юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов`язує подальшу реалізацію контролюючим органом свого права на проведення документальної позапланової перевірки.

Доводи позивача, що податковим органом було проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань достовірності декларування від`ємного значення податку на додану вартість по декларації за липень 2019 року, яке становить більше 100 тис. гривень, а в той же час фактично була здійснена перевірка декларацій з ПДВ за листопад та грудень 2018 року, що суперечить приписам пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, суд вважає помилковими.

Дійсно, у зв`язку з тим, що в податковій декларації з ПДВ за липень 2019 року, 16 рядок (від`ємне значення) сформовано за рахунок попередніх періодів, перевірці підлягають декларації, починаючи з періоду формування від 'ємного значення, а саме: з листопада 2018 року- по липень 2019 року включно.

В свою чергу, згідно зі ст. 14.1.181 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України).

Суд зазначає, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За правилами пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України).

Згідно ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-ХIV (далі - Закон № 996-ХIV) господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Це означає, що для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту відповідна господарська операція має дійсно відбутися, тобто бути реальною та спрямованою на досягнення певного економічного ефекту (в коротко- або довгостроковій перспективі).

Під час розгляду справи, судом досліджено договір № 01/01 від 01.01.2018 року, акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), розрахунки загальновиробничих затрат, а також відомості ресурсів до актів та інші докази.

Аналізуючи вказані документи суд дійшов висновку, що зазначені докази у їх сукупності вказують на реальність надання ТОВ Азовмехсервіс позивачу послуг з виконання ремонтних робіт у встановленому порядку.

Контролюючим органом в акті перевірки зазначено, що Міністерством соціальної політики України доведено Розрахунок норм тривалості робочого часу на 2018 та 2019 роки при п`ятиденному робочому тижні з двома вихідними днями у суботу та неділю при однаковій тривалості часу роботи за день упродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів (листи від 19.10.2017 року № 224/0/103-17/241 та від 08.08.2018 року № 78/0/206-18 «Про розрахунок тривалості робочого часу на 2018 рік та 2019 рік» ) згідно яких розраховано щомісячну норму тривалості робочого часу на листопад 2018 року -176 людино-годин; на грудень 2018 року - 158 людино-годин; липень 2019 року - 184 людино-годин.

Надурочні ж роботи не повинні перевищувати для кожного працівника 4 години протягом двох днів підряд і 120 годин на рік (ст. 65 КЗпП України).

Враховуючи вищенаведене, на думку контролюючого органу, в актах КБ-2в за договором № 01/01 від 01.01.2018 року наведена недостовірна інформація, а саме: завищена кількість працівників, що мали виконувати роботи. Інформацію стосовно фактичного перетину території ТОВ "Електросаль-Курахове" працівниками ТОВ Азовмехсервіс за перевіряємий період до перевірки не надано.

Податковий орган зазначає, що вказані факти свідчать про те, що ТОВ Азовмехсервіс за вищенаведені періоди не мало можливості здійснювати виконання ремонтних робіт на об`єктах Електросталь-Курахове , не маючи в штаті необхідної кількості працівників. Вказане підтверджено звітами про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які надані ТОВ Азовмехсервіс до органів доходів і зборів (т.2 а.с.121-129).

На думку відповідача, відсутність фондів, трудових ресурсів є ознаками того, що зазначені господарські операції не мають економічної суті та не створюють можливостей для фактичних дій, спрямованих на фактичне виконання зазначеного виду ремонтних робіт.

Суд зазначає, що норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Відсутність у спірного контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Вказане не суперечить правовим позиціям, що викладені у постановах Верховного Суду від 08.05.2018 року у справі № 814/937/15 та від 08.05.2018 року у справі № 815/3526/17.

Посилання представника відповідача на відсутність в актах виконаних робіт по взаємовідносинам ТОВ Електросталь-Курахове та ТОВ Азовмехсервіс відомостей про наявність субпідрядників, суд не приймає до уваги, з огляду на наступне.

Так, наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов`язань сторін, але не вичерпується останнім, оскільки господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків. З метою податкового обліку господарські операції можуть оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає наведеним вимогам податкового законодавства, та складення яких відповідає законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції або звичаєвій практиці. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.

Вказане узгоджується з правовими позиціями Верховного суду, що викладені у постановах від 12.06.2018 року у справі № 826/11879/13-а та від 30.03.2018 року у справі № 821/2106/13-а.

Крім того, відповідно до п. 6.4.2 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва при визначені вартості виконаних обсягів робіт і проведені взаєморозрахунків за виконані роботи по об`єктах будівництва, зведення яких здійснюється за рахунок державних коштів, застосовуються примірні форми первинних облікових документів Акт приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в) і Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма № КБ-3), які наведено у додатку Т та у додатку У.

Водночас, згідно п. 1.2 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 цей стандарт носить обов`язковий характер при визначенні вартості будівництва об`єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.

У відповідності до п. 1.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 цей стандарт установлює основні правила з визначення нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам`яток архітектури та містобудування.

Таким чином, форма № КБ-2в, КБ-3 є обов`язковою лише для оформлення робіт, що виконуються за державні кошти.

В той же час, якщо будівельні роботи виконують не за державні кошти, то може складатися інший документ, форма якого зазначається у договорі підряду та який містить інформацію про дату, види, обсяги та вартість виконаних робіт, обчислення прибутку, з обґрунтуванням вартості та підтвердженням витрат матеріальних ресурсів. Крім того, сторони договору можуть визначити у самому договорі про застосування ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва .

Водночас, навіть контролюючим органом в під час перевірки встановлено, що згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних, автоматизованої системи Перегляд результатів співставлення АІС Податковий блок та даних Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість) встановлено, що ТОВ Азовмехсервіс (код ЄДРПОУ 41329660) формувало податковий кредит за рахунок придбання ремонтних робіт у інших підприємств.

Вказане жодним чином не суперечить ані умовам договору з позивачем, ані приписам чинного законодавства.

Крім зазначеного, податковим органом не надано доказів щодо фіктивності контрагента позивача, який знаходиться на контрольованій території України, що надає можливість його фактичної перевірки.

У постанові Верховного Суду від 15.05.2018 року у справі № 0870/9721/12 зазначено, що за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, придбання товарів з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, правильного обчислення податкового кредиту, наявності первинних документів, у тому числі податкових накладних, виданих особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, платник податку на додану вартість має право на податковий кредит.

Висновки про нереальність господарських операцій з придбання платником податків товару мають підтверджуватися належними та допустимими доказами і не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у зв`язку з невиконанням своїх обов`язків його контрагентом, порушує право особи мирно володіти своїм майном, що міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20.03.1952 року (далі - Протокол 1 до Конвенції), яка є частиною національного законодавства згідно із ст. 9 Конституції України. Зокрема, стаття 1 Протоколу до Конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права .

Частиною 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до положень статті 8 КАС України до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У той самий час згідно з частиною 1 статті 2 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини рішення є обов`язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини (надалі також ЄСПЛ).

Європейський Суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України" зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

При цьому, суд наголошує на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України, відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом. Так, наведені ДПІ аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних та допустимих доказах.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції , Суд звертав увагу на необхідність покладення обов`язку доказування на податковий орган, що цілком відповідає положенням статті 77 КАС України.

Водночас, щодо посилання представника відповідача на встановлення гарантійного строку якості в договорі будівельного підряду в 10 разів меншого, ніж мінімальний строк, встановлений законодавством, а також не надання позивачем документів, що свідчить про проведення технічного нагляду за проведенням будівельних робіт (наказ про призначення осіб, відповідальних за проведення технічного нагляду, наявність у осіб, шо проводять технічний нагляд кваліфікаційних сертифікатів, візування актів виконаних робіт КБ-2в інженером технічного нагляду), наведене жодним чином не свідчить про нереальність правочину.

Суд звертає увагу, що правилами пп. 20.1.30 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи наділені правом звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Таким чином, відсутність реального характеру господарських операцій є ознакою фіктивного правочину, недійсність якого може бути встановлена лише судом.

Частиною першою-другою статті 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позивачем обґрунтовані та доведені позовні вимоги щодо протиправності прийнятого контролюючим органом оскаржуваного рішення.

З огляду на наведене, прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення № 0000405108 від 18.11.2019 року підлягає визнанню протиправними та скасуванню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року (заява № 4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 5 582, 16 грн, відповідно до платіжного доручення № 917 від 27.02.2020 року (т. 1 а.с.55).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про необхідність стягнення на користь позивача суми сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2, 5-10, 72-80, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Електросталь-Курахове (код ЄДРПОУ 41491822, місце реєстрації: Україна, 85612, Донецька обл., Мар`їнський р-н, місто Курахове, Промислова зона, будинок 115) до Офісу великих платників податків ДПС (код ЄДРПОУ 43141471, місцезнаходження: 04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 11Г) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000405108 від 18.11.2019 року, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 18.11.2019 року № 0000405108 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за звітні періоди листопад, грудень 2018 року, липень 2019 року на 248 096 (двісті сорок вісім тисяч дев`яносто шість гривень) та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 124 048, 00 грн (сто двадцять чотири тисячі сорок вісім гривень), яке винесено відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Електросталь-Курахове .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Електросталь-Курахове судовий збір у розмірі 5 582, 16 грн (п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят дві гривні шістнадцять копійок).

Повний текст рішення складено 16.10.2020 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Голуб