Постанова

від 13.10.2020 по справі 359/2568/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №359/2568/18 головуючий у суді І інстанції: Журавський В.В.

провадження №22-ц/824/11472/2020 головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 жовтня 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Іванової І.В., Сліпченка О.І.,

секретар судового засідання: Спеней О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Відкритого акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , треті особи: ОСОБА_4 , державний реєстратор Гружчанської сільської ради Макарівського району Київської області Кочума Олеся Сергіївна, Публічне акціонерне товариство Комерційний індустріальний банк про визнання договорів недійсними та скасування рішення про державну реєстрацію права власності,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом, який обґрунтувала тим, що 13 січня 2006 року між ОСОБА_4 та ТОВ ТИАРА був укладений договір доручення №13/1-37. За умовами якого ТОВ ТИАРА зобов`язалось вчинити дії від імені та за рахунок ОСОБА_4 наступні юридичні дії: забезпечити розрахунки за виконані роботи, послуги, матеріали, що стосуються будівництва квартири АДРЕСА_1 , організувати будівництво квартири, після завершення будівництва, введення її в експлуатацію та проведення технічної інвентаризації, передати ОСОБА_4 за актом прийому-передачі документи, необхідні для наступного оформлення права власності на квартиру. В подальшому, 15 червня 2013 року між ОСОБА_4 , а також ТОВ ТИАРА та ТОВ ФК Житлоінвест-Гарант був укладений договір замісника повіреного №13/1-37, згідно якого змінено повіреного за договором доручення з ТОВ ТИАРА на ТОВ ФК Житлоінвест-Гарант . На підставі договору про уступку прав вимоги за договором замісника повіреного від 15 січня 2014 року ОСОБА_2 прийняла на себе права та обов`язки, передбачені договором замісника повіреного. ТОВ ФК Житлоінвест-Гарант надало ОСОБА_2 довідку про право довірителя на набуття у власність об`єкта інвестування для пред`явлення забудовнику та складений акт прийому-передачі квартири. Таким чином, з моменту видачі довідки про право власності довірителя на набуття у власність об`єкта інвестування та складання акту прийому-передачі, ОСОБА_2 набула право власності на майнові права на квартиру. В подальшому, при зверненні до державного реєстратора з метою оформлення права власності на квартиру, ОСОБА_2 отримала відмову у вчиненні реєстраційної дії з вказівкою на те, що квартира належить іншій особі. Майнові права на квартиру були передані ОСОБА_4 в іпотеку ВАТ Райффайзен Банк Аваль на підставі договору іпотеки до кредитного договору №014/9408/74/49513. Згідно цього договору ОСОБА_1 як іпотекодержатель за договором іпотеки набула право власності на квартиру, згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38882187 від 20 грудня 2017 року. 22 січня 2018 року ОСОБА_1 відчужила квартиру на користь ОСОБА_5 . Позивач вказала на те, що договір іпотеки суперечить вимогам Закону України Про іпотеку , в редакції чинній на момент його укладення, оскільки майнові права не могли бути предметом іпотеки. У зв`язку з цим, договір іпотеки не міг бути правовою підставою для реєстрації права власності ОСОБА_1 на квартиру. Крім цього, на час відчуження квартири ОСОБА_5 власником майнових прав на квартиру була ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 , тому вона не мала права відчужувати квартиру.

За вказаних обставин ОСОБА_2 просила: визнати недійним договір іпотеки до кредитного договору №014/9408/74/49513, укладений між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_4 , посвідчений 27 листопада 2006 року приватним нотаріусом КМНО Ковальчуком С.П., зареєстрований в реєстрі за №4557; скасувати рішення державного реєстратора Гружчанської сільської ради Макарівського району Київської області Кочуми О.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 грудня 2017 року, індексний номер: 38882187, на підставі якого ОСОБА_1 набула право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , посвідчений 22 січня 2018 року приватним нотаріусом КМНО Ковальчуком С.П., зареєстрований в реєстрі за №748.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 липня 2020 року задоволено позов. Визнано недійсним договір іпотеки до кредитного договору №014/9408/74/49513, укладений між Відкритим акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_4 , посвідчений 27.11.2006р. приватним нотаріусом КМНО Ковальчуком С.П., зареєстрований в реєстрі за №4557. Скасовано рішення державного реєстратора Гружчанської сільської ради Макарівського району Київської області Кочуми Олесі Сергіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.12.2017р., індексний номер: 38882187, на підставі якого ОСОБА_1 набула право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , посвідчений 22.01.2018р. приватним нотаріусом КМНО Ковальчуком С.П., зареєстрований в реєстрі за №748.

Не погодившись із вказаним судовим ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, і порушення судом норм процесуального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Вказує, що ОСОБА_1 є новим кредитором за кредитним договором та новим іпотекодержателем щодо предмета іпотеки, який виступив в якості забезпечення належного виконання умов кредитного договору. Зазначає, що ОСОБА_4 не виконав зобов`язань по Кредитному договору та умисно ухилився від їх виконання ОСОБА_1 , як новий Іпотекодержатель та Кредитор, звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської С.І. з відповідною заявою, в котрій містилась вимога (повідомлення) про усунення порушень та повідомлялось про наслідки невиконання вимоги. Заява з вимогою (повідомленням) ОСОБА_1 була передана приватним нотаріусом Гембарською С.І. через представника ТОВ Нова Пошта послугою Доставка особисто в руки та 22.08.2017 року отримана ОСОБА_4 .. Також, після того, як ОСОБА_4 в установлені строки проігнорував вищевказане повідомлення Іпотекодержателя ОСОБА_1 , останньою прийнято рішення звернути стягнення на предмет іпотеки (квартиру) в позасудовому порядку, обравши на власний розсуд спосіб звернення стягнення, шляхом набуття права власності на, предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язань Іпотекодавця за Кредитним договором. Реєстрацію права власності на предмет іпотеки (квартиру) здійснено державним реєстратором в чіткій відповідності з умовами Договору іпотеки та ЗУ Про іпотеку . В подальшому, ОСОБА_1 , як законний власник квартири, продала її ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу від 22.01.2018р.. У зв`язку із наведеним, скаржник вважає, що у позивача відсутнє право звертатися з даним позовом до суду, оскільки позивач жодних прав на квартиру АДРЕСА_1 не набула.Звертає увагу суду на те, що відповідно до умов Договору відступлення прав вбачається, що до позивача - ОСОБА_2 перейшли права та обов`язки не за основним договором, яким є Договір доручення від 13.01.2006р. №13/1-37, а за Договором замісника повіреного предметом якого є заміна Повіреного ГОВ ТИАРА на замісника повіреного ТОВ Фінансова компанія Житлоінвест- Гарант і не більше. Тобто, права за Договором доручення, який є підставою для набуття прав на спірну квартиру, позивачеві - ОСОБА_2 (новий довіритель) за Договором відступлення прав не передавались, що вбачається зі змісту самого Договору відступлення прав. Вважає, що суд першої інстанції дані обставини справи не дослідив та не дав Договору відступлення прав належної юридичної оцінки. Крім того, судом першої інстанції не було враховано, що Договір відступлення прав від 15.01.2014р. на який місцевий суд посилається, як на підставу набуття позивачем відповідного права на спірну квартиру є недійсним (нікчемним).

ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу, у якому просила, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Інші учасники справи відзиви на апеляційну скаргу, у встановлений апеляційним судом строк, не надали.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір і задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири є належним та ефективному способом захисту порушених прав позивача. Зокрема, у такому випадку позивач, як власник майнових прав на квартиру отримає можливість у встановленому законом порядку оформити своє право власності на цей об`єкт нерухомого майна. Крім того, зазначив, що матеріали цивільної справи не містять належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження того, що договір про уступку права вимоги за договором замісника повіреного від 15 січня 2014 року є недійсним. А також, що відповідач не звертався до суду з відповідним позовом про визнання зазначеного договору недійсним, томуна даний час не спростовано презумпцію правомірності договору про уступку права вимоги за договором замісника повіреного від 15 січня 2014 року.

Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до частин 1-5 статі 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Відповідно до ч.2 ст.583 ЦК України заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

Відповідно до ст.1 та ст.5 Закону України Про іпотеку застава майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом. При цьому визначено, що може бути предметом іпотеки.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис про скасування державної реєстрації прав вноситься до державного реєстру прав у разі скасування рішення суду про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, записів про проведену державну реєстрацію прав. Жодних додаткових умов щодо неможливості проведення такої реєстраційної дії як скасування державної реєстрації, крім наявності відповідного рішення суду, закон не містить.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державним реєстратором є: громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, що 13 січня 2006 рок між ОСОБА_4 та ТОВ ТИАРА був укладений договір доручення №13/1-37. За умовами якого ТОВ ТИАРА зобов`язався вчинити від імені і за рахунок ОСОБА_4 наступні юридичні дії: забезпечити розрахунки за виконані роботи, послуги, матеріали, що стосуються будівництва квартири АДРЕСА_1 , організувати будівництво цієї квартири, після завершення будівництва та введення в експлуатацію, проведення технічної інвентаризації передати ОСОБА_4 за актом прийому-передачі документи, необхідні для оформлення права власності (т.1 а.с.14-17).

27 листопада 2006 року між ОСОБА_4 та ВАТ Райффайзен Банк Аваль був укладений договір іпотеки до кредитного договору №014/9408/74/49513. Згідно з яким ОСОБА_4 передав в іпотеку ВАТ Райффайзен Банк Аваль право вимоги отримання нерухомості в майбутньому на квартиру АДРЕСА_1 (т.1 а.с.100-102).

В подальшому право вимоги за кредитним договором №014/9408/74/49513 від 27 листопада 2006 року, а також за договором іпотеки №014/9408/74/49513 від 27 листопада 2006 року, укладеними між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_4 , неодноразово було передано за договорами відступлення права вимоги.

Зокрема, за договором відступлення права вимоги за договором іпотеки до кредитного договору №014/9408/74/49513 від 27 листопада 2006 року, посвідченим 27 листопада 2006 року приватним нотаріусом КМНО Ковальчуком С.М. та зареєстрованим в реєстрі за №4557. Згідно з яким ПАТ Міжнародний інвестиційний банк є новим кредитором у правовідносинах з ОСОБА_4 за кредитним договором та договором іпотеки (т.1 а.с.108-109).

15 червня 2013 року між ОСОБА_4 , а також ТОВ ТИАРА та ТОВ ФК Житлоінвест-Гарант був укладений договір замісника повіреного (т.1 а.с.17-18). Згідно з яким ТОВ ФК Житлоінвест-Гарант прийняв на себе права та зобов`язання повіреного за договором доручення №13/1-37 від 13 січня 2006 року щодо будівництва об`єкту - квартири АДРЕСА_1 .

В подальшому, а саме 15 січня 2014 року ОСОБА_4 передав ОСОБА_2 права та обов`язки, що належали йому на підставі договору замісника повіреного №13/1-37 від 15 червня 2013 року, згідно укладеного між ними договору про уступку права вимоги (т.1 а.с.19-20).

На підставі акту приймання-передачі квартири №5 від 15 січня 2014 року ОСОБА_2 прийняла об`єкт інвестування - квартиру АДРЕСА_1 . Крім цього, згідно довідки про право довірителя на набуття у власність об`єкта інвестування від 15 січня 2014 року ОСОБА_2 в повному обсязі сплатила вартість квартири АДРЕСА_1 в сумі 205492 гривень (т.1 а.с.21-22,23).

За договором комісії від 27 липня 2017 року, згідно якого ТОВ Фінстрим придбало право вимоги за вказаними кредитним договором та договором іпотеки.

За договором про відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 07 липня 2017 року, згідно з яким ТОВ ФК Гровінг Стейт набув прав кредитора у правовідносинах з ОСОБА_4 за кредитним договором та договором іпотеки (т.1 а.с.111,113).

За договором відступлення права вимоги за договором іпотеки від 14 серпня 2017 року, згідно з яким ОСОБА_1 набула право вимоги за договором іпотеки №014/9408/74/49513 від 27 листопада 2006 року (т.1 а.с.122)

Вказані договір іпотеки та договори відступлення права вимоги стали підставою для прийняття державним реєстратором Гружчанської сільської ради Макарівського району Київської області Кочумою О.С. рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 38882187 від 20 грудня 2017 року, згідно якого ОСОБА_1 набула права власності на квартиру АДРЕСА_1 . Дана обставина підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №108735657 від 22 грудня 2017 року (т.1 а.с.24-29).

22 січня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Ковальчуком С.П., зареєстрований в реєстрі за №748 (т.1 а.с.82). За умовами якого ОСОБА_1 відчужила на користь ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 .

Рішення про набуття у власність ОСОБА_1 спірної квартири та внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно здійснено 21 грудня 2017 року.

Відповідно до листів Гружчанської сільської ради Макарівського району Київської області (т.1 а.с.221, т.2 а.с.8,31,42,43) вбачається, що з липня 2017 року ОСОБА_6 не працює на посаді державного реєстратора Гружчанської сільської ради Макарівського району Київської області. Вказана обставина також підтверджується розпорядженням №37 від 03 липня 2017 року Гружчанської сільської ради Макарівського району Київської області (т.2 а.с.32).

Встановлено, що 15.01.2014 року між ТОВ Фінансова компанія Житлоінвест-Гарант . ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено Договір про уступку права вимоги за Договором замісника повіреного №13/1-37 від 15.06.2013 року.

Відповідно до п.1 Договору відступлення прав ОСОБА_4 передає, а ОСОБА_2 приймає на себе права та обов`язки, що належать довірителю, і стає довірителем за Договором замісника повіреного №13/1-37 від 15.06.2013 року.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визначення такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

З урахуванням викладених норм права, суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо переходу майнових прав до позивача ОСОБА_2 на спірну квартиру, оскільки всі договори укладені щодо об`єкту, який знаходить в іпотеці без згоди іпотекодержателя є нікчемним, оскільки його недійсність встановлена ЗУ Про іпотеку .

З урахування наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції не були застосовані норми ч. 2 ст. 215 ЦК України та ч. 3 ст. 12 ЗУ Про іпотеку у зв`язку з чим,останній прийшов до помилкового висновку про наявність порушеного права у позивача, а також наявність підстав для визнання недійним договору іпотеки до кредитного договору №014/9408/74/49513, укладений між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_4 ; скасування рішення державного реєстратора Гружчанської сільської ради Макарівського району Київської області Кочуми О.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 грудня 2017 року на підставі якого ОСОБА_1 набула право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ; визнаннянедійсним договорукупівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Посилання суду першої інстанції на висновки Верховного Суду України, які викладені у постановах від 30 січня 2013 року у справі №6-168цс12, від 17 квітня 2013 року у справі №6-8цс13, від 15 травня 2013 року у справі №6-36цс13, від 2 грудня 2015 року у справах №6-1502цс15 та №6-1732цс15, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки вони не релевантні з правовідносинами, які встановлені у даній справі.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що майнове право позивача не було порушено відповідачами.

Таким чином, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції.

Тобто при вирішенні даного спору суд першої інстанції мав керуватись положеннями ст. 215 ЦК України та ЗУ Про іпотеку .

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог відповідно до ст.376 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 376 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 липня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Відкритого акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , треті особи: ОСОБА_4 , державний реєстратор Гружчанської сільської ради Макарівського району Київської області Кочума Олеся Сергіївна, Публічне акціонерне товариство Комерційний індустріальний банк про визнання договорів недійсними та скасування рішення про державну реєстрацію права власності відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 16 жовтня 2020 року.

Головуючий суддяЛ.П. Сушко СуддіІ.В. Іванова О.І. Сліпченко