Рішення

від 05.10.2020 по справі 120/2493/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

05 жовтня 2020 р. Справа № 120/2493/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

розглянувши у письмовому провадженні в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1

до Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницької області

про визнання дій протиправними та скасування відмови,

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницької області, в якому просила:

- визнати протиправною та скасувати відмову посадових осіб Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницької області, викладену в рішенні сесії № 837 від 22.04.2020 року, у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту на території Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницької області в с. Вища Кропивна;

- зобов`язати посадових осіб Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 12.02.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту на території Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницької області в с. Вища Кропивна та прийняти рішення у відповідності до норм Земельного кодексу України з урахуванням висновків суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту на території Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницької області в с. Вища Кропивна. Водночас в додатку до клопотання позивач долучив всі необхідні документи. Однак листом № 02.18.71 від 21.02.2020 року відповідач повідомив, що земельна ділянка за вказаним кадастровим номером знаходиться в оренді СТОВ "Віта". За аналогічних обставин рішенням Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницької області № 837 від 22.04.2020 року відмовлено, у наданні дозволу, жителям села Вища Кропивна, зокрема, громадянці ОСОБА_1 , на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для ведення особистого селянського господарства в с. Вища Кропивна

Позивач вважає відмову відповідача протиправною, а тому, за захистом своїх прав та інтересів звернулася до суду.

Ухвалою суду від 16.06.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, в письмовому провадженні. Даною ухвалою встановлено відповідачу строк на подачу відзиву на позов, а також витребувано додаткові докази.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, та не повідомив суд про причини його неподання. Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-IX, процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву закінчився, а тому суд ухвалює рішення у справі за наявними доказами у відповідності до положень ч. 6 ст. 162 КАС України.

Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин розцінюється судом як визнання позову.

Суд, вивчивши матеріали справи у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

12.02.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницької області з клопотанням, в якому просила надати їй дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту на території Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницької області в с. Вища Кропивна.

Листом Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницької області №02.18.71 від 21.02.2020 року за підписом голови земельної комісії, ОСОБА_1 у наданні вказаного дозволу відмовлено. При цьому відповідач повідомив, що земельна ділянка, яка зазначена у доданому до заяви викопіюванні знаходиться в оренді СТОВ Віта , договір поновлено рішенням № 141, 14 сесії 8 скликання від 22.11.2017 року.

Окрім того, Ситковецькою селищною радою Немирівського району Вінницької області 22.04.2020 року на 60 сесії 8 скликання розглянуто заяви жителів села Вища Кропивна, зокрема ОСОБА_1 та, керуючись статтею 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , статтею 12 частиною 4 статті 83, частиною 7 статті 118 статтею 122 Земельного кодексу України, враховуючи рішення зборів громадян Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницької області від 15.09.2017 року та беручи до уваги протокол засідання постійної комісії з питань будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього середовища від 17.02.2020 року прийнято рішення №837, яким відмовлено, у наданні дозволу, жителям села Вища Кропивна, зокрема громадянці ОСОБА_1 , які не відносяться до пільгових категорій громадян, (не являється учасниками АТО), на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, для ведення особистого селянського господарства в с. Вища Кропивна, площею по 2,0 га, у зв`язку з тим, що бажані земельні ділянки знаходиться в оренді в СТОВ Віта , договір оренди зареєстрований 22.01.2019 року, з орендною платою 12 % від нормативно - грошової оцінки земель. Рекомендовано вищевказаним громадянам, земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, в розмірі по 0,03 га, на відстійниках в смт Ситківці, від яких вмовились жителі селища.

Не погоджуючись із відмовою, позивачка звернулась до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України (далі ЗК України), Законом України "Про Державний земельний кадастр".

Відповідно до ст. 18 Земельного кодексу України (далі ЗК України) до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Конкретні категорії земель визначені у частині першій статті 19 ЗК України, до яких зокрема належать землі сільськогосподарського призначення.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

У силу положень п. "а" ч. 3 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються громадянам у власність та надаються у користування для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Отже, законом передбачено право громадян України на безоплатне набуття у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної та комунальної власності сільськогосподарського призначення.

Порядок набуття відповідного права визначається главою 19 Розділу IV Земельного кодексу України.

Так, згідно із ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями статті 118 ЗК України. Зокрема, частиною шостою цієї статті визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частина 6 ст. 118 ЗК України передбачає перелік документів, що має бути поданий до компетентного органу державної влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, а саме:

- клопотання у якому зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри;

- графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки;

- погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);

- документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Отже, якщо особою яка звернулася до відповідного суб`єкта владних повноважень виконані всі передумови для отримання відповідного дозволу, підстави для відмови у його наданні (окрім встановлених ч. 7 ст. 118 ЗК України), відсутні.

Однак суд звертає увагу на те, що документи які подаються з метою отримання дозволу повинні бути належним чином оформлені, відповідати встановленим до них вимогам, а їх зміст повинен давати можливість перевірити наявність чи відсутність підстав для відмови у наданні дозволу встановлених нормами ч. 7 ст. 118 ЗК України.

Частиною 7 ст. 118 ЗК України передбачено перелік підстав для відмови у наданні дозволу, за результатами розгляду належним чином оформленого клопотання та додатків до нього. До таких підстав належить:

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно правових актів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

З іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недоліків які об`єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення документації із землеустрою є самостійною підставою для відмови.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Водночас в силу приписів статті 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У свою чергу, в межах розгляду даної справи, відповідачем не надано суду Відзиву на позовну заяву, що розцінюється судом, як визнання позову, а також будь яких доказів для доведення тієї обставини, що спірна земельна ділянка перебуває у оренді у фізичних чи юридичних осіб.

Відтак, за таких обставин, суд не може погодитись з правомірністю підстав для відмови у наданні позивачці дозволу на розроблення документації із землеустрою, що зазначені в оскаржуваних відповіді та наказі.

З огляду на викладене суд дійшов переконання, що відпоідач протиправно відмовив позивачці у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою. Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішенні № 837 від 22.04.2020 року Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницької області, у частині відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту на території Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницької області в с. Вища Кропивна.

Також, з урахуванням обставин справи та взаємозв`язок позовних вимог, суд вважає доцільним та ефективним способом захисту прав, інтересів позивача є зобов`язання посадових осіб Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 12.02.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту на території Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницької області в с. Вища Кропивна та прийняти рішення у відповідності до норм Земельного кодексу України з урахуванням висновків суду.

Пунктом 3 частини 2 статті 2 КАС України вказано, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачами, суд дійшов висновку, що з наведених у позовних заявах мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами частини 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з частинами 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивачки підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області понесені ним судові витрати зі сплати судового збору. Інших судових витрат належними та допустимими доказами не підтверджено.

Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити .

Визнати протиправним та скасувати рішення № 837 60 сесії 8 скликання від 22.04.2020 року Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницької області,"Про розгляд заяв жителів села Вища Кропивна Ситковецької Селищної ради" у частині відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту на території Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницької області в с. Вища Кропивна.

Зобов`язати посадових Ситковецьку селищну раду Немирівського району Вінницькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 12.02.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту на території Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницької області в с. Вища Кропивна та прийняти рішення у відповідності до норм Земельного кодексу України з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 тел.: НОМЕР_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач - Ситковецька селищна рада Немирівського району (22865, Вінницька область, Немирівський район, смт. Ситківці, вулиця Центральна, 23, код за ЄДРПОУ- 04327330, тел.: (04331)6-21-78, e-mail: sutkivtsi@ukr.net).

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар