Постанова

від 27.04.2021 по справі 120/2493/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/2493/20-а

Головуючий у 1-й інстанції: Крапівницька Н. Л.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

27 квітня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Смілянця Е. С. Капустинського М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницької області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницької області про визнання дій протиправними та скасування відмови,

В С Т А Н О В И В :

в червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення 60 сесії Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницької області 8 скликання № 837 від 22.04.2020 року про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту на території Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницької області в с. Вища Кропивна; зобов`язання посадових осіб Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 12.02.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту на території Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницької області в с. Вища Кропивна та прийняти рішення у відповідно до норм Земельного кодексу України з урахуванням висновків суду.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що копії позовної заяви та інших документів на адресу відповідача не надходило, тому відповідач був позбавлений можливості подати відзив на позовну заяву. Крім того, апелянт стверджує, що позивачка не долучила погодження землекористувача до заяви про надання дозволу, а також посилається на положення ч.5 ст.116 ЗК України, згідно з якою земельні ділянки, які перебувають у користуванні, передаються у власність лише після припинення права користування ними в порядку, визначеному законом.

Відзив позивачки на апеляційну скаргу на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду не надходив, що відповідно до ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 12.02.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницької області з клопотанням, в якому просила надати їй дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту на території Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницької області в с. Вища Кропивна.

Листом Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницької області №02.18.71 від 21.02.2020 року (а.с.12) позивачку повідомлено, що земельна ділянка, яка зазначена у доданому до заяви викопіюванні, знаходиться в оренді СТОВ Віта , договір поновлено рішенням № 141, 14 сесії 8 скликання від 22.11.2017 року; згідно з ч.6 ст.118 Земельного кодексу України до клопотання долучається погодження землекористувача. Оскільки погодження від СТОВ Віта відсутнє, земельна комісія рекомендує селищній раді відмовити в задоволенні заяви.

На засіданні від 22.04.2020 року 60 сесії 8 скликання Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницької області розглянуто заяви жителів села Вища Кропивна та прийнято рішення №837, яким відмовлено, у наданні дозволу, жителям села Вища Кропивна, зокрема громадянці ОСОБА_1 , які не відносяться до пільгових категорій громадян, (не являється учасниками АТО), на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, для ведення особистого селянського господарства в с. Вища Кропивна, площею по 2,0 га, у зв`язку з тим, що бажані земельні ділянки знаходиться в оренді в СТОВ Віта , договір оренди зареєстрований 22.01.2019 року, з орендною платою 12 % від нормативно - грошової оцінки земель.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом у даній справі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не подав до суду відзиву на позовну заяву, що розцінюється судом, як визнання позову, а також будь яких доказі, що спірна земельна ділянка перебуває в оренді у фізичних чи юридичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до п. "а" ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Частинами 1-3 ст. 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених вказаним Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а)приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б)одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в)одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.

Відповідно до п."б" ч.1 ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Ч.7 ст. 118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

В той же час ч.6 ст. 118 ЗК України містить вимоги до комплекту документів, необхідного для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема, необхідність подання погодження землекористувача у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб.

Відповідно до ч.5 ст.116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Отже, погодження землекористувача є обов`язковим, якщо клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою стосується земельних ділянок державної чи комунальної власності, що перебувають у користуванні інших громадян або юридичних осіб і право користування яких не припинено у визначеному законом порядку.

Оцінюючи висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, колегія суддів виходить з наступного.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції розцінив відсутність відзиву на позовну заяву як визнання позову.

Відповідно до ч.1 ст.162 КАС України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Згідно з ч.4 ст.162 КАС України до відзиву додаються: докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем;документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Ч.5 ст.162 КАС України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Відповідно до ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року відкрито провадження у справі та роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву у 15-денний термін з дня отримання вказаної ухвали.

Копія ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року разом з копією позовної заяви направлена на адресу відповідача та отримана останнім 22 червня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.20).

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не отримував копії позовної заяви та інших документів спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Крім того, доводи апеляційної скарги про те, що апелянт не повідомлявся про судові засідання є необґрунтованими, оскільки згідно з ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року дана справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, тобто без проведення судового засідання.

Згідно з матеріалами справи у встановлений судом строк відповідач не подав відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Згідно з ч.6 ст.47 КАС України суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Ч.5 ст.189 КАС України передбачено, що суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Отже, суд першої інстанції має право кваліфікувати неподання відповідачем відзиву на позов без поважних причин як визнання позову, однак при цьому має враховувати особливості прийняття визнання позову, встановлені КАС України.

З матеріалів справи встановлено, що в якості підстави для відмови в наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою зазначено те, що вказана позивачкою земельна ділянка надана в оренду СТОВ "Віта" і до заяви клопотання не долучено погодження землекористувача.

Відповідно до ч.1 ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Ст.95-96 ЗК України визначено права та обов`язки землекористувачів, до яких ЗК України відносить як постійних землекористувачів, так і орендарів земельних ділянок.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Отже, чинне земельне законодавство гарантує орендарям та постійним користувачам земельних ділянок захист їх права на користування землею.

Таким чином, з урахуванням положень ч.5 ст.116 та ч.6 ст. 118 ЗК України, вимога щодо надання погодження землекористувача спрямована на захист прав землекористувачів (орендарів та постійних землекористувачів) від протиправного втручання в їх право користування земельною ділянкою.

Водночас, вказані вище обставини, зокрема, щодо можливості порушення прав земелекористувача у разі задоволення позову не були з`ясовані та враховані судом першої інстанції під час визначення неподання відповідачем відзиву як визнання позову.

Відповідно до листа Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницької області №02.18.71 від 21.02.2020 року земельна ділянка, яка зазначена у доданому до заяви викопіюванні знаходиться в оренді СТОВ Віта , договір поновлено рішенням № 141, 14 сесії 8 скликання від 22.11.2017 року.

Згідно з рішенням 14 сесії Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницької області 8 скликання № 141 від 22.11.2017 року, яке на виконання положень Закону України "Про доступ до публічної інформації" оприлюднено на офіційному вебсайті відповідача, поновлено договір оренди землі № 040881600001 від 30 січня 2008 року, що укладений між Вищекропивнянською сільською радою та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Віта та поновлений рішенням №107 18 сесії 6 скликання Вищекропивнянської сільської ради площею 8,07 га., ріллі, земель в межах населеного пункту села Вища Кропивна терміном на 5 років.

Рішенням позачергової 35 сесії Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницької області 8 скликання №403 від 20.12.2018, копія якого долучена відповідачем до апеляційної скарги, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надано СТОВ "Віта" земельну ділянку з кадастровим номером 0523081600:04:002:0159.

Крім того, разом з апеляційною скаргою апелянт подав договір оренди землі від 02 січня 2019 року та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, який підтверджує факт реєстрації права СТОВ "Віта" на оренду земельної ділянки з кадастровим номером 0523081600:04:002:0159.

З матеріалів справи встановлено, що позивачка зверталась із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення частини земельної ділянки з кадастровим номером 0523081600:04:002:0159 (а.с.8-10).

З урахуванням наведеного, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 0523081600:04:002:0159 перебуває в оренді іншої особи і вказане право користування земельною ділянкою не припинено у встановленому законом порядку, позивачка зобов`язана долучити до клопотання про надання дозволу на розробку документації із землеустрою погодження такого землекористувача.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у постанові від 17 грудня 2018 року у справі №509/4156/15-а дійшов висновку про те, що недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Зважаючи на те, що погодження СТОВ "Віта" не було долучено до клопотання ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про те, що Ситковецька селищна рада Немирівського району Вінницької області обґрунтовано відмовила ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту на території Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницької області в с. Вища Кропивна.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю підтверджуються встановленими у справі обставинами.

Водночас, суд першої інстанції не в повному обсязі з`ясував обставини, які мають значення для справи, що призвело до неправильного її вирішення, у зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницької області задовольнити повністю.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницької області про визнання дій протиправними та скасування відмови скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку з підстав, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Постанова суду складена в повному обсязі 27 квітня 2021 року.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Смілянець Е. С. Капустинський М.М.