Постанова

від 16.10.2020 по справі 300/935/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/935/20 пров. № А/857/10604/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Сеника Р.П., Шинкар Т.І.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Ескрос на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року, ухвалене суддею Скільським І.І. у м. Івано-Франківську в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у справі № 300/935/20 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Ескрос до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 187493 від 26 березня 2020 року.

У обґрунтування позовних вимог позивач зазначає те, що 19.02.2020 року посадові особи відповідача провели рейдову перевірку транспортного засобу марки Scania державний номерний знак НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні позивача, на предмет дотримання перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів.

За наслідками перевірки відповідач встановив, що у водія транспортного засобу відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа, у зв`язку із чим і виніс оскаржене рішення.

Позивач вважає рішення протиправним, оскільки при проведенні рейдової перевірки перевіряється, виключно, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України Про автомобільний транспорт . Однак у вказаних статтях, відсутній такий документ, як протокол перевірки та адаптації тахографа.

Отже, на думку позивача, водій транспортного засобу не зобов`язаний мати при собі протокол перевірки та адаптації тахографа, а відповідач не вправі вимагати його надання.

Крім того, позивач зазначив, що відповідач виніс оскаржене рішення без повідомлення позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Тому позивач вважає, що відповідач безпідставно виніс постанову про застосування штрафу, а тому цю постанову, на думку позивача, необхідно скасувати.

Позиція відповідача у справі зводиться до того, що оскаржена постанова відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки при проведенні перевірки на предмет дотримання законодавства про автомобільний транспорт при здійсненні внутрішніх перевезень, відповідач вправі перевіряти посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортну накладну або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Іншими документами, які передбачені законодавством, а саме Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, і які мають бути у водія, який здійснює внутрішні перевезення вантажів, є протокол перевірки та адаптації тахографа.

Отже, відповідач вважає, що при винесенні оскарженої постанови не порушив вимог чинного законодавства.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, про задоволення адміністративного позову.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, неповно з`ясував обставини справи та зробив помилковий висновок про відмову у задоволенні позову.

Крім мотивів по суті спору, які наведені у адміністративному позову, позивач додатково вказав, що відповідно до пункту 16 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті від 08.11.2006 року № 1567 рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб Укртрансбезпеки у кількості не менше як дві особи. Натомість перевірку провів тільки один працівник відповідача ОСОБА_1 , оскільки підпис ОСОБА_2 на акті перевірки відсутній і цей факт засвідчив водій транспортного засобу.

На ці обставини суд першої інстанції не звернув уваги, а тому прийняв рішення без повного з`ясування обставин справи.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що відповідно до направлення на рейдову перевірку № 008799 від 18.02.2020 року, головного спеціаліста ОСОБА_3 та старшого державного інспектора Монастирецького В.Б. Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області направлено для проведення перевірки з 19.02.2020 року по 19.02.2020 року.

19.02.2020 вказані посадові особи склали акт перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 186543.

Згідно з цим актом, водій ОСОБА_4 на автодорозі Н-10 на автомобілі SCANIA, номерний знак НОМЕР_1 , що належить згідно з договором оренди транспортного засобу від 17.04.2019 року ТзОВ Ескрос , порушено вимоги абз. 3 ч.1 статті 60 Закону України Про автомобільний траспорт - надання послуги з перевезення вантажу за відсутності документів, визначених ст. 48 цього Закону, а саме протоколу перевірки та адаптації тахографу.

12.03.2020 року відповідач направив на адресу ТзОВ Ескрос лист про призначення на 26.03.2020 року з 10 до 12 год., розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, проте вказаний лист 17.04.2020 року повернувся на адресу відповідача з відміткою Укрпошти за закінченням терміну зберігання .

26.03.2020 року заступник начальника Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області виніс постанову № 187493 про застосування до ТзОВ Ескрос адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700 грн., за відсутність у водія транспортного засобу документів, перелік яких визначено ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт , відповідальність за яке передбачене абз. 3 ч. 1 ст.60 вказаного Закону.

Приймаючи рішення цій у справі, суд першої інстанції виходив з того, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 187493 від 26 березня 2020 року прийнята відповідно до вимог чинного законодавства.

Апеляційний суд не погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як слідує з положень пункту 1 частини 2 статті 2 КАС України, суди перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, в першу чергу повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

08 листопада 2006 року Кабінет Міністрів України постановою № 1567 затвердив Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - порядок № 1567).

Пунктом 20 Порядку № 1567 визначено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Відповідно до пунктів 25-27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

Апеляційний суд встановив те, що 12.03.2020 року відповідач направив на адресу ТзОВ Ескрос лист про призначення на 26.03.2020 року з 10 до 12 год., розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Однак вказаний лист 17.04.2020 року повернувся на адресу відповідача з відміткою Укрпошти за закінченням терміну зберігання .

Отже, апеляційний суд констатує той факт, що на момент розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, на адресу відповідача ще не повернувся лист з повідомленням про дату та час розгляду справи направлений на адресу позивача.

Отже, відповідач при прийнятті оскарженого рішення порушив вимоги Порядку № 1567 і розглянув справу без повідомлення позивача про дату та час її розгляду, чим позбавив позивача можливості бути присутнім на розгляді справи і надати свої пояснення щодо виявленого правопорушення.

Вказана обставина, свідчить про протиправність постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 187493 від 26 березня 2020 року.

Оскільки відповідач порушив порядок прийняття рішення, що є підставою для його скасування, суд не оцінює інші аргументи сторін по факту виявленого правопорушення.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (заява N 4909/04 від 10 лютого 2010 року): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.) від 09 грудня 1994 року, серія A,303-A, п. 29).

Таким чином, апеляційний суд вважає, що адміністративний позов необхідно задовольнити та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 187493 від 26 березня 2020 року.

Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про задоволення позову з вищевикладених мотивів.

Що стосується розподілу судових витрат, то апеляційний суд зазначає наступне.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Апеляційний суд встановив те, що за подання адміністративного позову позивач сплатив 2102 грн., а за подання апеляційної скарги 3153 грн. Відтак на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 5255 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Ескрос задовольнити.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року у справі № 300/935/20 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 187493 від 26 березня 2020 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Ескрос за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області сплачений судовий збір в сумі 5255 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Р. Б. Хобор судді Р. П. Сеник Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 16.10.2020 року