Постанова

від 07.10.2020 по справі 1.380.2019.006791

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.006791 пров. № А/857/5962/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Шинкар Т.І.,

з участю секретаря судового засідання Хітрень О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року (прийняте у м. Львові суддею Гавдиком З.В.; складене у повному обсязі 13 квітня 2020 року) в справі № 1.380.2019.006791 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та, з урахуванням заяв про зміну позовних вимог, просила визнати протиправним і скасувати рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області за № 63-мб/пз від 07.11.2019 про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію існуючого приміщення гаража з влаштуванням громадських приміщень, автомобільної стоянки та житлових квартир у верхніх поверхах на АДРЕСА_1 , які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 27.06.2019 за № 607.

Суд задовольнив заяви про часткову заміну неналежного позивача і визнав належними позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (як правонаступник ОСОБА_4 ).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що скасування виданих їм Управлінням архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради містобудівних умов та обмежень з підстав порушення норм містобудівного законодавства та невідповідності положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та положеннях законодавства, що регулюють підстави для скасування містобудівних умов та обмежень. Діяльність позивачів відповідає приписам частини другої статті 24 та частини четвертої статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , частини п`ятої статті 20 Земельного кодексу України, вчинена відповідно до договору оренди земельної ділянки від 04.12.2019 № С-4605, при тому, що вказана земельна ділянка за своїм цільовим та функціональним призначенням відповідає можливості для забезпечення реконструкції існуючого приміщення гаража з влаштуванням громадських приміщень, автомобільної стоянки та житлових квартир у верхніх поверхах. Також не відповідає дійсності висновок відповідача про те, що в містобудівних умовах та обмеженнях не зазначено максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки, оскільки такий зазначено як існуючий , з огляду на те, що в цих містобудівних умовах заплановано проведення реконструкції в межах існуючого гаража.

Також вказують на порушення відповідачем порядку прийняття оскаржуваного рішення, зокрема: порушення їх права бути проінформованими про здійснення перевірки, про розгляд питання з прийняття оскаржуваного рішення, брати участь в проведенні перевірки та в процесі прийняття оскаржуваного рішення з метою надання пояснень по суті питань, які безпосередньо торкаються їх прав, що призвело до порушення балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи щодо здійснення будівництва об`єктів і цілями, на досягнення яких спрямоване спірне рішення відповідача.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року позов задоволено.

Не погодившись із цим рішенням, його оскаржила Державна архітектурно-будівельна інспекція України, яка вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з грубим порушенням норм матеріального і процесуального права. Тому просила скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що за результатами перевірки спірних містобудівних умов та обмежень було встановлено, що запланований об`єкт будівництва розташований в межах території підзони ІА-4, що передбачає обмеження гранично допустимої висотності будинків, будівель та споруд, а відтак пункт 2.1 містобудівних умов і обмежень порушує вимоги чинної містобудівної документації в частині гранично допустимої висотності будинків. Отже надані містобудівні умови та обмеження не відповідають положенням містобудівної документації на місцевому рівні, що є порушенням вимог частини першої статті 25 та пункту 3 частини четвертої статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . А в пункті 2.2 містобудівних умов та обмежень не зазначено максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки, чим порушено вимоги підпункту 5 пункту 5 статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Підпунктами 1 та 6 пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених Законом України Про регулювання містобудівної діяльності повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Позивач ОСОБА_1 подала відзив на цю апеляційну скаргу, у якому вказала, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки оскаржуване рішення прийнято відповідачем з перевищенням своїх повноважень, при тому, що земельна ділянка, на якій розташований об`єкт, за своїм цільовим та функціональним призначенням відповідає можливості для забезпечення реконструкції існуючого об`єкта. Також ухвали Львівської міської ради, які були підставою для винесення відповідачем оскаржуваного рішення, як встановлено судом першої інстанції, жодним чином не врегульовують спірних правовідносин і не підтверджують порушення, зазначені у спірному рішенні. Що стосується висновку відповідача про незазначення максимально допустимого відсотка забудови земельної ділянки, то такий взагалі не відповідає дійсності, адже там вказано існуючий відсоток забудови, при тому, що в цих містобудівних умовах заплановано проведення реконструкції в межах існуючого об`єкта. Вказує на порушення відповідачем права позивача бути проінформованим та приймати участь у процесі здійснення перевірки та прийняття відповідачем оскаржуваного рішення з метою надання можливості надати свої пояснення по суті питань, які безпосередньо торкаються прав позивача. Тому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Аналогічні по суті відзиви на вказану апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України подали й ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не здійснювалося.

Також за приписами частини другої статті 313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

На одному об`єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб`єктів містобудування.

Постанови органів державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або до суду.

Суб`єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.

А відповідно до статті 41-1 цього Закону державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду; витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право:

1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону;

3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності;

4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення;

5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося;

6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (далі - нагляд) визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року за № 698, відповідно до пунктів 2 - 4, 5, 7 якого нагляд здійснюється посадовими особами ДІМ шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Основними завданнями нагляду є: виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України Про архітектурну діяльність , органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів; притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.

З метою здійснення нагляду посадові особи ДІМ зокрема: перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду; витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду; вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, посадові особи ДІМ мають право зокрема:

1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону;

3) письмово ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності;

4) вносити письмове подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив її призначення;

5) вносити письмове подання про позбавлення посадової особи об`єкта нагляду права виконувати певні види робіт до органу, яким таке право надавалося;

6) скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених Законом України Про регулювання містобудівної діяльності повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті ДІМ.

Об`єкти нагляду мають право: вимагати від посадових осіб ДІМ дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб ДІМ службових посвідчень, направлення на проведення перевірки; бути присутніми під час здійснення заходів нагляду; отримувати та ознайомлюватися з актом перевірки; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного посадовою особою ДІМ за результатами перевірки.

Як встановлено судом, 24.06.2019 позивачі звернулися із заявою про отримання містобудівних умов та обмежень для проектування та будівництва об`єктів архітектури та містобудування на АДРЕСА_1 .

27.06.2019 виконавчий комітет Львівської міської ради прийняв рішення за № 607, яким затвердив Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію гр.гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 існуючого приміщення гаража з влаштуванням громадських приміщень, автомобільної стоянки та житлових квартир у верхніх поверхах на АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 1.3 вказаних містобудівних умов та обмежень відповідність цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні - цільове призначення земельної ділянки площею 0,0490 га (кадастровий номер 4610137200:06:001:0028) - 03.13 для будівництва і обслуговування будівель закладів побутового обслуговування;

категорія земель - землі житлової та громадської забудови;

вид використання - для розміщення громадських га офісних об`єктів з житловими одиницями у верхніх поверхах відповідно до договору оренди землі, зареєстрованого у Львівській міській раді 04.12.2018 за № 0-4605 строком дії до 08 11 2028.

Функціональне призначення земельної ділянки - зона Г-2 - торгово-ділові зони місцевого значення, частково зона Г-5 - лікувальні зони відповідно до плану зонування територій (зонінгу) Личаківського району, затвердженого ухвалами міської ради від 01.12.2016 № 1283 і від 29.06 2017 № 2162.

А відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.3 містобудівних умов та обмежень гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах - 30,00 м (що визначається від найнижчої відмітки поверхні землі до закінчення конструктивної частини стін останнього поверху) При необхідності граничну висоту будівель узгодити з Державним підприємством Міжнародний аеропорт Львів імені Данила Галицького .

Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки - існуючий.

Максимально допустима щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу мікрорайону) - 650 люд./га .

10.07.2019 на підставі звернення ГО Розвиток громади головний інспектор будівельного нагляду М.А. Гламазда видав вимогу органу місцевого самоврядування про надання завірених копій будівельних паспортів забудови земельної ділянки та всіх документів, що стали підставою для їх видачі і викопіювання із містобудівної документації стосовно земельних ділянок - яка скерована заступнику міського голови м. Львова листом № 1013-6/3067-19 від 10.07.2019.

26.07.2019 за вх. № 1013/19/4-676 на адресу Департаменту ДАБІ у Львівській області надійшов лист Управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради № 2401-4894 від 23.07.2019 щодо виконання вказаної вище вимоги.

За результатами розгляду отриманих документів, 07.10.2019 головний інспектор будівельного нагляду Хар М.І. склав довідку про результати документальної перевірки, якою встановив можливі порушення вимог містобудівного законодавства з боку органу місцевого самоврядування при видачі будівельних паспортів забудови земельної ділянки.

07.10.2019 за № 1013-6/4505-19 Департамент ДАБІ у Львівській області скерував службову записку до Державної архітектурно будівельної інспекції України про необхідність призначення позапланової перевірки щодо законності видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проектування на реконструкцію існуючого приміщення гаража з влаштуванням громадських приміщень, автомобільної стоянки та житлових квартир у верхніх поверхах на вул. Пекарській, 65 у м Львові, що затвердженні рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 27.06.2019 № 607.

15.10.2019 за вх. № 1013/19/1-893 на адресу Департаменту ДАБІ у Львівській області надійшов наказ № 1150 від 11.10.2019 про проведення позапланової перевірки на підставі якого 16.10.2019 видано направлення на її проведення за № 63-мб/пз із строком дії з 16.10.2019 по 06.11.2019.

За результатами проведення позапланової перевірки відповідач склав акт від 05.11.2019 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів у правил, яким встановлено, що об`єкт будівництва відповідно до плану зонування території (зонінгу) Личаківського району, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 18.09.2014 № 3840 і від 25.01.2018 № 2919, розташований в межах території підзони ІА-4 (обмеження забудови та іншого використання земельних ділянок за вимогами охорони культурної спадщини).

Пунктом 3.3.2 Пояснюючої записки зонінгу визначено, що в межах територій пам`яток, їх охоронних зон, історичних ареалів і комплексних охоронних зон пам`яток культурної спадщини (підзони: 1А-1, ІА -2, ІА -З, ІА-4) висота забудови у вказаних зонах обмежується і встановлюється не більше 15 м.

Однак пунктом 2.1 містобудівних умов та обмежень № 607 визначено гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд - 30,00 м.

Порушено вимоги чинної містобудівної документації - зонінгу в частині гранично допустиму висотність будинків. Отже видані містобудівні умови та обмеження не відповідають положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні (плану зонування), що є порушенням вимог, частини 1 статті 25 та пункту 3 частини 4 статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Також в пункті 2.2 містобудівних умов та обмеження № 607 не зазначено максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки, чим порушено вимоги підпункту 5 пункту 5 статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

У зв`язку з виявленими порушеннями Рішенням № 63-мб/пз від 07.11.2019 головні інспектори будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області скасували містобудівні умови та обмеження проектування об`єкта будівництва на реконструкцію існуючого приміщення гаража з влаштуванням громадських приміщень, автомобільної стоянки та житлових квартир у верхніх поверхах на вул. Пекарській, 65, які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 27.07.2019 № 607.

Копії рішення були направлені Управлінню архітектури та містобудування Департаменту містобудування Львівської міської ради листом № 1013-6/5142-19 від 08.11.2019 та листом № 1013-6/5241-19 - замовникам отримання містобудівних умов та обмежень - гр. ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивачі оскаржили його до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації місцевого рівня при зверненні позивачів до уповноваженого органу з поданням визначеної документації. Підставою відмови в їх наданні є, зокрема, невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням застосовної містобудівної документації на місцевому рівні, тобто така невідповідність встановлюється на стадії надання містобудівних умов та обмежень або надалі під час здійснення державно-будівельного або судового контролю. Невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об?єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту.

Як встановлено судом, підставою для прийняття оскаржуваного рішення зазначено те, що об`єкт будівництва відповідно до плану зонування території (зонінгу) Личаківського району, затвердженого ухвалами Львівської міської ради від 18.09.2014 № 3840, від 25.01.2018 № 2919, розташований в межах території підзони ІА-4 (обмеження забудови та іншого використання земельних ділянок за вимогами охорони культурної спадщини), а також те, що в пункті 2.2 містобудівних умов та обмежень № 607 не зазначено максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки, чим порушено вимоги підпункту 5 пункту 5 статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Проте, ухвала Львівської міської ради за № 1380 від 18.09.2014 Про затвердження містобудівної документації План зонування території міста Львова: Франківський та Сихівський райони , вирішує питання про затвердження містобудівної документації плану зонування території міста Львова: Франківський та Сихівський райони, а ухвала № 2919 від 25.01.2018 Про надання комунальному підприємству Адміністративно-технічне управління в оренду нежитлових приміщень на вул. Пластовій, 125 , вирішує питання про надання комунальному підприємству Адміністративно-технічне управління в оренду без права суборенди нежитлові приміщення першого поверху під індексами 9, 10, 11, 12 загальною площею 71,7 кв.м на вул. Пластовій, 125, терміном на 2 роки 364 дні для зберігання майна.

Позаяк згідно вимог законодавства підставою для скасування містобудівних умов та обмежень могли бути невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам, вказані ухвали жодним чином не врегульовують спірних правовідносин, і не підтверджують порушення зазначені відповідачем у спірному рішенні, оскільки містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію існуючого приміщення гаража з влаштуванням громадських приміщень, автомобільної стоянки та житлових квартир у верхніх поверхах на вул. Пекарській, 65, видані щодо об`єкта, який знаходиться по вул. Пекарській, 65, Личаківського району м. Львова.

Також безпідставними є покликання відповідача на підпункт 5 пункту 5 статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності - про незазначення максимально допустимого відсотку забудови земельної ділянки, оскільки в пункті 2.2 містобудівних умов та обмежень вказано, що максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки - існуючий.

Оскільки скасування містобудівних умов та обмежень відбулось в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, а спірним рішення не доведено невідповідність містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам, та у цьому рішенні відсутні відповідні посилання на це, то спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню з наведених вище підстав, оскільки по суті підставою для скасування містобудівних умов та обмежень зазначені містобудівне законодавство, містобудівна документації на місцевому рівні, будівельні норми, стандарти і правила, які не мають жодного юридичного впливу та наслідку, а також не були підставою для їх видачі.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.

За визначенням, вказаним у статті 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції (стаття 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Статтею 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови, обмеження та технічні умови для проектування об`єктів будівництва в рамках здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, можуть надаватися приватному партнеру, концесіонеру на підставі документа, що засвідчує право користування земельною ділянкою, виданого підприємству, установі, організації, що є балансоутримувачем майна, що передається у концесію, за умови, що така земельна ділянка (або її частина) відповідно до положень договору необхідна для здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Містобудівні умови та обмеження містять: назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта; інформацію про замовника; відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах; максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони); охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж. Перелік зазначених умов є вичерпним.

Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.

Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: за заявою замовника; головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам; за рішенням суду.

У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд звернувся до Львівської міської ради із запитом на просив надати інформацію про чинні станом на 07.11.2019 плани зонування (зонінги), які стосуються спірної земельної ділянки ( АДРЕСА_1 ), до яких зон (підзон) вона відноситься та яка гранична висота забудови у вказаних зонах (підзонах) встановлена.

На цей запит листом від 21.09.2020 № 2901/вих - 929 Львівська міська рада надала відповідь, згідно якої рішенням виконавчого комітету від 27.06.2019 № 607 Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію гр.гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 існуючого приміщення гаража з влаштуванням громадських приміщень, автомобільної стоянки та житлових квартир у верхніх поверхах на АДРЕСА_1 було затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію громадянами ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 існуючого приміщення гаража з влаштуванням громадських приміщень, автомобільної стоянки та житлових квартир у верхніх поверхах на АДРЕСА_1 .

Цільове призначення земельної ділянки площею 0,0490 га (кадастровий номер 4610137200:06:001:0028) - 03.13 для будівництва і обслуговування будівель закладів побутового обслуговування; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання - для розміщення громадських та офісних об`єктів із житловими одиницями у верхніх поверхах відповідно до договору оренди землі, зареєстрованого у Львівській міській раді 04.12.2018 за № С-4605, строком дії до 08.11.2028.

Функціональне призначення земельної ділянки - зона Г-2 - торгово-ділові зони місцевого значення, частково зона Г-5 - лікувальні зони відповідно до плану зонування територій (зонінгу) Личаківського району, затвердженого ухвалами міської ради від 01.12.2016 № 1283 і від 29.06.2017 № 2162.

Згідно Плану зонування території м. Львова (Зонінг) Том 1. Частина 1. Базове зонування. Загальна пояснювальна записка , затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 25.01.2018 р. № 2914 Про затвердження змін до містобудівної документації План зонування території м. Львова (зонінг) : Том 1 Частина 1. Базове зонування. Загальна пояснювальна записка; Том 1 Частина 2. Зонування Сихівського району; Том 1. Частина 6. Зонування Личаківського району для громадських зон гранична висота будівель не регламентована.

Додатком до листа є фрагмент плану зонування Личаківського району м. Львова.

З приводу того, що суд першої інстанції вважав безпідставними покликання відповідача на підпункт 5 пункту 5 статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності - незазначення максимально допустимого відсотку забудови земельної ділянки, оскільки в пункті 2.2. вказаних містобудівних умов та обмежень вказано, що максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки - існуючий, колегія суддів апеляційного суду додатково зауважує, що відповідач не вказав зокрема на те, що існуючий відсоток забудови не відповідає вимогам містобудівної документації, виду об?єкта тощо, а вказав на відсутність такого відсотка, що не відповідає фактичним обставинам справи.

За вимогами статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до підпунктів 1 та 6 пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 698 від 19.08.2015, що узгоджується з приписами статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, посадові особи ДІМ мають право:

1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

6) скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених Законом України Про регулювання містобудівної діяльності повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті ДІМ.

За змістом цих норм, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, посадові особи відповідача мають право:

- видавати приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- зупиняти дію прийнятих об`єктами нагляду рішень;

- скасовувати такі рішення.

На переконання колегії суддів, скасування рішення є крайнім заходом і можливе лише тоді, коли вичерпано інші зазначені вище заходи щодо реагування та притягнення винних осіб до відповідальності; не виконано вимоги припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; не усунуто порушень щодо зупинених в порядку нагляду рішень.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч приписам частини другої статті 77 КАС України та статті 2 КАС України відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, належним чином не обґрунтовано та не надано доказів щодо необхідності застосування саме такого заходу реагування, що при прийняті оскаржуваного рішення ним було дотримано необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів позивачів і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Як зазначено у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії суд звертав увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи .

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини ... підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси… .

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом зобов`язати діяти в належний спосіб.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії , параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні Петриченко проти України (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені апелянтом обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року в адміністративній справі № 1.380.2019.006791 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Т. І. Шинкар Постанова складена у повному обсязі 16 жовтня 2020 року.