Постанова
від 13.10.2020 по справі 923/244/18
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року м. ОдесаСправа № 923/244/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєляновського В.В., суддів: Поліщук Л.В., Філінюка І.Г.

при секретарі - Лук`ященко В.Ю.

за участю представників:

від позивача: Тихоша Д.С.

від відповідача: не з`явився

від інших третіх осіб: не з`явились

від ОСОБА_1 : Хлєбнікова Н.А.

від ОСОБА_2 : Гонтар П.А., ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційні скарги ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та Компанії «Комбест Сервісіз ЛТД»

на рішення господарського суду Херсонської області від 31.03.2020, суддя в І інстанції Закурін М.К., повний текст якого складено 01.04.2020 в м. Херсоні

у справі № 923/244/18

за позовом: Компанії «Комбест Сервісіз ЛТД»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс «Енергія»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , Дочірнього підприємства "Дитячий оздоровчий центр "Орлятко" Приватного підприємства "Еліна", ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Еліна» , ОСОБА_6

про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства, скасування змін до установчих документів товариства, визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав, повернення позивача до складу учасників товариства,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року Компанія «Комбест Сервісіз ЛТД» (далі - Компанія) звернулася до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс «Енергія» (далі - Товариство) та з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог позивач просив:

- визнати недійсними рішення Товариства, оформлені протоколом №9/29/11 від 29.11.2016;

- визнати недійсними та скасувати зміни до установчих документів Товариства на підставі протоколу №9/29/11 від 29.11.2016, які були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 5 грудня 2016 року, номер запису 14871050018000296;

- визнати недійсними наступні рішення Товариства, визнати недійсними та скасувати зміни до установчих документів і внесення змін до відомостей про юридичну особу, а саме:

- державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи; 19.12.2016 14871050019000296; державний реєстратор Андрєєва Олена Вікторівна; Херсонська міська рада Херсонської області; зміна складу або інформації про засновників; здійснено на підставі рішень, оформлених протоколом від 15.12.2016;

- державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи; 03.04.2017 14871050020000296; державний реєстратор Сидоров Володимир Анатолійович; Херсонська міська рада Херсонської області; зміна складу або інформації про засновників; здійснено на підставі рішень, оформлених протоколом №1/17 від 28.03.2017;

- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 03.04.2017 14871070021000296; державний реєстратор Сидоров Володимир Анатолійович; Херсонська міська рада Херсонської області; зміна складу підписантів; здійснено на підставі рішень, оформлених протоколом №1/17 від 28.03.2017.

- визнати недійсними рішення, прийняті Товариством, оформлені протоколом №1/12/2017 від 29.12.2017 щодо відчуження корпоративних прав у розмірі 100 відсотків часток статутного капіталу Дочірнього підприємства "Дитячий оздоровчий комплекс "Орлятко" Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий комплекс "Енергія" (далі - Дочірнє підприємство) та уповноваження виконавчого директора (підписанта) Товариства - Матвєєва В.А. (далі - Третя особа-2) на прийняття участі у загальних зборах засновників Дочірнього підприємства;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу корпоративних прав від 29.12.2017, укладений між Товариством та Приватним підприємством "Еліна";

- визнати недійсними рішення, прийняті Дочірнім підприємством, та скасувати зміни до установчих документів, на підставі яких вчинена реєстраційна дія від 04.01.2018, номер запису: 14871050025000292 (Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; державний реєстратор Андрєєва Олена Вікторівна; Херсонська міська рада Херсонської області; зміна повного найменування; зміна скороченого найменування, зміна складу або інформації про засновників);

- визнати недійсними рішення, прийняті Товариством, на підставі яких здійснені наступні реєстраційні дії:

- державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 02.05.2018 14871050023000296; Дамаскіна Валентина Петрівна; Управління економічного розвитку Генічеської районної державної адміністрації; зміна складу або інформації про засновників;

- державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 02.05.2018 14871050024000296; Маковецька Олена Анатоліївна; приватний нотаріус Маковецька О.А.; зміна місцезнаходження, зміна складу або інформації про засновників;

- повернути Компанію до складу учасників Товариства з часткою у статутному капіталі 64,59%.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що рішення загальних зборів учасників Товариства від 29.11.2016, оформлені протоколом №9/29/11, про виключення позивача зі складу учасників Товариства, прийняті з порушенням його корпоративних прав та є незаконними, оскільки він не був належним чином повідомлений про день, час та місце проведення зборів, а також оспорювані рішення прийняті за відсутності кворуму.

У зв`язку з наведеним позивач також вважав незаконними наступні рішення зборів, прийняті Товариством, та реєстраційні дії вчинені на підставі таких рішень.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 17.09.2018 у задоволенні позовних вимог Компанії відмовлено у повному обсязі.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про:

- визнання недійсним рішення Товариства, оформленого протоколом №9/29/11 від 29.11.2016;

- визнання недійсними і скасування змін до установчих документів Товариства на підставі протоколу №9/29/11 від 29.11.2016, зареєстрованих у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 05.12.2016 за №14871050018000296;

- визнання недійсними наступних рішень загальних зборів Товариства, визнання недійсними змін до установчих документів і внесення змін до відомостей про юридичну особу, а саме: державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи від 19.12.2016 №14871050019000296, здійсненої на підставі рішення, оформленого протоколом від 15.12.2016; державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи від 03.04.2017 №14871050020000296, здійсненої на підставі рішення, оформленого протоколом №1/17 від 28.03.2017; внесення змін до відомостей про юридичну особу, не пов`язаних зі змінами в установчих документах від 03.04.2017 №14871070021000296, здійснених на підставі рішення, оформленого протоколом №1/17 від 28.03.2017;

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом №1/12/2017 від 29.12.2017;

- визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства, на підставі яких здійснені наступні реєстраційні дії: державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи 02.05.2018 №14871050023000296, державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи 02.05.2018 №14871050024000296.

У зазначеній частині судом апеляційної інстанції було прийнято нове рішення про задоволення позову, а в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін, викладено його резолютивну частину в новій редакції.

Постановою Верховного Суду від 18.04.2019 рішення господарського суду Херсонської області від 17.09.2018 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 у справі №923/244/18 скасовано з посиланням на те, що при вирішенні даного спору суди першої та апеляційної інстанцій не дотримались вимог статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

За наслідками нового розгляду даної справи господарським судом Херсонської області ухвалено рішення від 31.03.2020, яким позовні вимоги задоволено частково.

Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Оздоровчий комплекс Енергія , оформлене протоколом № 9/29/11 від 29.11.2016.

Скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запис про державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю Оздоровчий комплекс Енергія (ідентифікаційний код 24106269) під номером 14871050018000296 від 05.12.2016.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Оздоровчий комплекс Енергія на користь Компанії Комбест Сервісіз ЛТД - 3 524 грн компенсації по сплаті судового збору за подачу позову до місцевого суду, 13 215 грн компенсації по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги до апеляційного суду та 14 096 грн компенсації по сплаті судового збору за подачу касаційної скарги до касаційного суду.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Третя особа ОСОБА_4 у поданій до Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційній скарзі просить рішення господарського суду Херсонської області від 31.03.2020 року у справі в частині задоволення позовних вимог скасувати, як прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що предметом спору між сторонами є частка у статутному капіталі Товариства у розмірі 64,59%, яка раніше належала Компанії і власником якої на даний час є ОСОБА_6 , отже між сторонами виник спір щодо майнових прав, які на даний час належать фізичній особі - ОСОБА_6 і як наслідок, у відповідності зі ст. ст. 1, 19 ЦПК України і ст. 20 ГПК України, даній спір повинен розглядатися в рамках цивільного судочинства.

Суд всупереч чинному законодавству України застосував неналежний спосіб захисту прав і інтересів позивача у вигляді визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом № 9/29/11 від 29.11.2016 і скасування у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства.

При з`ясуванні правового статусу позивача суд не застосував як доказ у справі науковий висновок експерта у галузі права щодо застосування змісту норм іноземного права щодо застосування законодавства ОСОБА_7 .

Компанія у поданій до Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційній скарзі просить зазначене рішення місцевого господарського суду змінити в частині задоволених позовних вимог, виклавши його резолютивну частину у наступній редакції:

1) Визнати недійсними рішення прийняті Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЗДОРОВЧИЙ КОМПЛЕКС «ЕНЕРГІЯ» , ідентифікаційний код юридичної особи: 24106269, оформлені протоколом №9/29/11 від 29 листопада 2016 року.

2) Визнати недійсним та скасувати зміни до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЗДОРОВЧИЙ КОМПЛЕКС «ЕНЕРГІЯ» , ідентифікаційний код юридичної особи: 24106269, на підставі протоколу №9/29/11 від 29 листопада 2016 року, які були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 05 грудня 2016 року, номер запису 14871050018000296.

3) Визнати недійсними наступні рішення прийняті Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЗДОРОВЧИЙ КОМПЛЕКС «ЕНЕРГІЯ» , ідентифікаційний код юридичної особи: 24106269 та недійсними і скасувати зміни до установчих документів і внесення змін до відомостей про юридичну особу, а саме:

- Державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи: 19Л2.2016 року 14871050019000296; державний реєстратор Андрєєва Олена Вікторівна; Херсонська міська рада Херсонської області; зміна складу або інформації про засновників. Здійснено на підставі рішень, оформлених протоколом від 15 грудня 2016 року;

- Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 03.04.2017 року 14871050020000296; державний реєстратор Сидоров Володимир Анатолійович; Херсонська міська рада Херсонської області; зміна складу або інформації про засновників. Здійснено на підставі рішень, оформлених протоколом №1/17 від 28 березня 2017 року;

- Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах: 03.04.2017 року 14871070021000296; державний реєстратор .Сидоров Володимир Анатолійович; Херсонська міська рада Херсонської області; зміна складу підписантів. Здійснено на підставі рішень, оформлених протоколом №1/17 від 28 березня 2017 року.

4) Визнати недійсним рішення прийняті Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЗДОРОВЧИЙ КОМПЛЕКС «ЕНЕРГІЯ» , ідентифікаційний код юридичної особи: 24106269, оформлені протоколом №1/12/2017 від 29 грудня 2017 року щодо відчуження корпоративних прав у розмірі 100 відсотків часток статутного капіталу Дочірнього підприємства «ДИТЯЧИЙ ОЗДОРОВЧИЙ КОМПЛЕКС «ОРЛЯТКО» Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЗДОРОВЧИЙ КОМПЛЕКС «ЕНЕРГІЯ» , ідентифікаційний код юридичної особи: 31412474 та уповноваження виконавчого директора (підписанта) Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЗДОРОВЧИЙ КОМПЛЕКС «ЕНЕРГІЯ» - Матвєєва В.А. на прийняття участі у загальних зборах засновників Дочірнього підприємства «ДИТЯЧИЙ ОЗДОРОВЧИЙ КОМПЛЕКС «ОРЛЯТКО» Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЗДОРОВЧИЙ КОМПЛЕКС «ЕНЕРГІЯ» , ідентифікаційний код юридичної особи:31412474.

5) Визнати недійсним договір купівлі-продажу корпоративних прав від 29 грудня 2017 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЗДОРОВЧИЙ КОМПЛЕКС «ЕНЕРГІЯ» , ідентифікаційний код юридичної особи: 24106269 та Приватним підприємством «ЕЛІНА» , ідентифікаційний код юридичної особи: 22735653.

6) Визнати недійсним рішення прийняті Дочірнім підприємством «ДИТЯЧИЙ .. ОЗДОРОВЧИЙ КОМПЛЕКС «ОРЛЯТКО» Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЗДОРОВЧИЙ КОМПЛЕКС «ЕНЕРГІЯ» , ідентифікаційний код юридичної особи: 31412474 та скасувати зміни до установчих документів, на підставі яких вчинена реєстраційна дія від 04.01.2018 року, номер запису: 14871050025000292 (Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; державний реєстратор Андрєєва Олена Вікторівна; Херсонська міська рада Херсонської області; зміна повного найменування, зміна скороченого найменування, зміна складу або інформації про засновників).

7) Визнати недійсним рішення прийняті Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЗДОРОВЧИЙ КОМПЛЕКС «ЕНЕРГІЯ» , ідентифікаційний код юридичної особи: 24106269 на підставі яких здійснені наступні реєстраційні:

- Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи: 02.05.2018 року 14871050023000296; Дамаскіна Валентина Петрівна; Управління економічного розвитку Генічеської районної державної адміністрації; зміна складу або інформації про засновників;

- Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи: 02.05.2018 року 14871050024000296; Маковецька Олена Анатоліївна; Приватний нотаріус Маковецька О.А.; зміна місцезнаходження, зміна складу або інформації про засновників.

8) Повернути КОМПАНІЮ «КОМБЕСТ СЕРВІСІЗ ЛТД» , ідентифікаційний код юридичної особи (номер компанії БВО): 1464071, місцезнаходження: Тридент Траст КампаніЛімітед, ТридентЧемберс, п/с 146, РоудТаун, Тортола, Британські Віргінські острови, код реєстрації 1464071, до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЗДОРОВЧИЙ КОМПЛЕКС «ЕНЕРГІЯ» , з часткою у статутному капіталі 64/59%.

Не оспорюючи встановлені судом першої інстанції факти, позивач вважає, що суд невмотивовано відмовив у задоволенні позовної заяви у повному обсязі. У зв`язку з визнанням недійсним рішень загальних зборів учасників Товариства прийнятих 29 листопада 2016 року, які оформлені протоколом № 9/29/11, позивач просить визнати недійсними наступні рішення, прийняті Товариством, оскільки вони є похідними від первісного та прийняті учасниками Товариства, які вступили до нього на підставі незаконних рішень Товариства, на підставі яких, вчинені наступні реєстраційні дії.

Третя особа ОСОБА_2 у поданій до Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційній скарзі просить рішення господарського суду Херсонської області від 31.03.2020 року у справі в частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Підставами для скасування оскаржуваного рішення скаржник зазначає не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Обґрунтовуючи підстави звернення з апеляційною скаргою скаржник посилається, зокрема, на те, що суд першої інстанції не виконав вказівок Касаційного господарського суду, викладених в п.п. 49-62 постанови від 18.04.2019 по цій справі.

Суд помилково встановив порушення порядку скликання зборів 29.11.2016, а саме, недотримання Харковим Ю.О. вимог закону про повідомлення позивача про дату, час та місце проведення зборів.

Висновки щодо правових наслідків припинення позивача в Реєстрі Компаній за його особистим законом, зокрема, що таке поновлення може мати наслідком подібне втручання в права відповідача та третіх осіб, суд першої інстанції зробив з порушенням вимог ст.ст.8, 25, 26 Закону України Про міжнародне приватне право .

Задовольнивши позовну заяву Компанії в частині визнання недійсним рішення зборів учасників Товариства, оформленого протоколом №9/29/11 від 29.11.2016, а також скасування реєстраційних змін, суд першої інстанції необґрунтовано відхилився від висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, які викладені в п.п.60-62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 і п.81 постанови від 03.12.2019 у справі №904/10956/16. Висновки про порушення майнових прав позивача виключенням його зі складу учасників Товариства та визначення належного способу захисту цих прав в межах процесуального законодавства України можливі лише після з`ясування на підставі особистого закону позивача правових наслідків його поновлення в Реєстрі в даному конкретному випадку.

Суд першої інстанції в порушення статті 14 ГПК України без заяви позивача змінив обраний позивачем спосіб захисту заявлених ним прав та інтересів.

Оскаржуване судове рішення було ухвалено судом за наявності заяви представника Харкового Ю.О. про відсутність необхідного обсягу повноважень у особи, яка подала позовну заяву від імені Компанії.

Справу було розглянуто судом з порушенням юрисдикційної підсудності, визначеної ст.20 ГПК України.

Ухваленням оскаржуваного судового рішення за відсутності представників ОСОБА_2 з відхиленням клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної до розгляду на 31 березня 2020 року, господарський суд першої інстанції порушив принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.

Відзиви на апеляційні скарги не надходили.

Представник третьої особи ОСОБА_2 адвокат Гонтар П.А. звернулася до апеляційного суду з клопотаннями про витребування відомостей щодо ходу виконання ухвали господарського суду Херсонської області від 23.07.2019, а також про залишення позову без розгляду та повернення апеляційної скарги Компанії з посиланням на те, що позовну заяву та скаргу підписано особою, яка не має права її підписувати.

Вказані клопотанні визнані колегією суддів необґрунтованими та відхилені з огляду на те, що оригінали документів, складених в ході виконання на території Британських Віргінських островів судового доручення господарського суду Херсонської області про виконання окремих процесуальних дій від 23.07.2019 у межах даної справи № 923/244/18, надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду та містяться в матеріалах справи, про що усі учасники справи заздалегідь були повідомлені ухвалою апеляційного суду від 13.08.2020р.

Повноваження представника позивача на підписання позовної заяви підтверджуються наявними в матеріалах справи довіреністю з перекладом від 12.02.2018, підписаною директором Компанії, повноваження якого у свою чергу підтверджуються свідоцтвом про належний юридичний статус Компанії від 22.11.2017, свідоцтвом про реєстрацію юридичної особи - Компанії від 11.02.2008 та свідоцтвом про повноваження від 12.04.2012 з перекладами. Повноваження представника позивача на підписання апеляційної скарги підтверджуються ордером серії ХС № 165295 від 20.04.2020, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність . Зазначені документи відповідають приписам частини 4 статті 131-2, підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV Перехідних положень Конституції України, та ст.ст. 56, 58, 60 ГПК України і сумнівів у достовірності цих документів у суду апеляційної інстанції не виникає.

Від представника третьої особи ОСОБА_1 адвоката Хлєбнікової Н.А. безпосередньо перед судовим засіданням 13.10.2020 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитися з матеріалами справи № 923/244/18 та надати письмові пояснення.

Апеляційним судом відмовлено у задоволенні вказаного клопотання з огляду на те, що розгляд даної справи в апеляційному суді вже відкладався ухвалою суду від 18.06.2020, явка представників учасників справи в судове засідання 13.10.2020 обов`язковою не визнавалась, в учасників справи було достатньо часу для реалізації процесуального права на ознайомлення з матеріалами справи з моменту відкриття ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.05.2020 апеляційного провадження у справі № 923/244/18 за апеляційною скаргою третьої особи ОСОБА_4 на прийняте по суті спору судове рішення.

В судовому засіданні апеляційного суду 13.10.2020 представник третьої особи ОСОБА_2 адвокат Гілін Є.О. подав суду заяву про відкладення розгляду справи для надання можливості зробити переклад документів, складених в ході виконання на території ОСОБА_8 судового доручення господарського суду Херсонської області про виконання окремих процесуальних дій від 23.07.2019.

Апеляційним судом відмовлено у задоволенні вказаної заяви з огляду на те, що про надходження цих документів до Південно-західного апеляційного господарського суду усі учасники справи заздалегідь були повідомлені ухвалою апеляційного суду від 13.08.2020р., отже в учасників справи було достатньо часу для реалізації процесуального права на ознайомлення з ними та їх переклад. Зазначена заява розцінюється апеляційним судом як заявлена з метою штучного затягування судового процесу.

Також апеляційним судом визнано зловживанням процесуальними правами та залишено без розгляду заяву адвоката Гіліна Є.О. в усній формі про відвід суддям з підстав відхилення його клопотань, оскільки ч. 4 ст. 35 ГПК України імперативно встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Про день, час і місце розгляду справи усі учасники судового процесу в порядку передбаченому ст. ст. 120, 121 ГПК України заздалегідь були повідомлені належним чином, проте відповідач та треті особи не скористалися наданим законом правом на участь своїх представників в засіданні суду.

Оскільки матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційних скарг, а частиною 12 ст. 270 ГПК передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційні скарги за відсутності в судовому засіданні представників відповідача та третіх осіб за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, обговоривши доводи апеляційних скарг та заперечення на них, вислухавши пояснення представників позивача та третіх осіб, дослідивши наявні у справі матеріали, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 269 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Компанія «Комбест Сервісіз ЛТД» зареєстрована на Британських Віргінських островах як комерційна компанія 11.02.2008 з реєстраційним номером 1464071, що підтверджується відповідним Свідоцтвом про реєстрацію юридичної особи від 11.02.2008.

Згідно зі звітом про пошук у Реєстрі компаній Комісії із регулювання ринку фінансових послуг, Реєстрі корпоративних прав Британських Віргінських островів Компанія з 03.11.2015 була виключена з Реєстру у зв`язку з несплатою щорічного внеску, а її поточний статус зазначено припиненим.

Згідно з науковим висновком експерта у галузі права щодо застосування змісту норм іноземного права, складеним доцентом кафедри правосуддя юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидатом юридичних наук Костюченком О.Ю. за зверненням ОСОБА_2 , аналіз положень Закону Британських Віргінських островів про комерційні компанії 2004 року з наступними змінами та доповненнями дав можливість здійснити таке тлумачення, що:

- Реєстратор має повноваження на підставі статті 213 (1) Закону про комерційні компанії 2004 року Британських Віргінських островів на виключення компанії з Реєстру компаній за несплату компанією свого щорічного збору (внеску),

- виключення Реєстратором компанії з Реєстру компаній призводить на підставі статті 215 (1) до юридично значимих наслідків неможливості цією компанією та її директорами, учасниками та будь-яким ліквідатором або конкурсним керуючим: розпочати судовий процес, вести будь-який бізнес або яким-небудь чином розпоряджатися активами компанії; представляти інтереси в будь-якому судовому процесі, висувати будь-які претензії або відстоювати будь-яке право за або від імені компанії; або діяти в будь-яким чином щодо справ компанії,

- якщо компанію, зареєстровану на території Британських Віргінських островів припинено - виключено з Реєстру компаній за несплату щорічного внеску, то вона більше не правомочна брати участь у будь-яких зборах будь-якого характеру іншого господарського товариства в якості учасника (акціонера), а частка (голоси) компанії в статутному капіталі господарського товариства не враховуються при визначенні кворуму на його зборах; компанія більше не правомочна здійснювати будь-які комерційні операції від свого імені чи від імені господарського товариства.

Відповідно до Свідоцтва про належний юридичний статус компанії, виданого Реєстратором компаній Британських Віргінських островів, Компанія 22 листопада 2017 року внесена до Реєстру компаній, не знаходиться у стані ліквідації та банкрутства, а також відносно неї не ведеться розгляд справи щодо виключення з Реєстру компаній.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс «Енергія» як юридична особа було створено та зареєстровано 26.06.2000 року, державна реєстрація відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" здійснена 08.11.2005 року, що підтверджується відповідним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003813347 від 02.04.2018.

26.04.2012 року Компанія як єдиний учасник Товариства прийняла рішення про вступ до Товариства нового учасника (включення до складу учасника) та затвердження статуту Товариства в новій редакції. Зазначене рішення оформлене протоколом №4 від 26.04.2012. Державна реєстрація відповідних змін до установчих документів здійснена 10.07.2012 року, номер запису 14871050014000296. Відповідно до пунктів 2.1, 8.1 статуту Товариства, затвердженого рішенням загальних зборів учасників, оформленим протоколом №4 від 26.04.2012, та зареєстрованого державним реєстратором 10.07.2012, його учасниками були: Компанія (64,59% частки статутного капіталу) та громадянин України ОСОБА_2 (35,41% частки статутного капіталу).

Основними положеннями статуту Товариства (в редакції 2012 року) є:

- Учасники Товариства мають право, зокрема, брати участь в управлінні справами Товариства в порядку, визначеному в установчих документах (пункт 3.1.);

- Учасника Товариства, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов`язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей Товариства, може бути виключено з Товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів. При цьому цей учасник участі у голосуванні не бере (пункт 12.1.);

- Вищим органом Товариства є Загальні збори його учасників. Вони складаються з учасників Товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі(пункт 15.1.);

- Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів (пункт 15.2.);

- Будь-хто з учасників Товариства вправі вимагати розгляду питання на Загальних зборах учасників за умови, що воно було поставлено не пізніше як за 20 днів до початку зборів (пункт 15.4.);

- Рішення Загальних зборів приймається простою більшістю від числа присутніх Учасників. Загальні збори учасників товариства скликаються не рідше двох разів на рік (пункту 15.8.);

- Про проведення Загальних зборів товариства учасники повідомляються не менше як за 30 днів до скликання Загальних зборів із зазначенням часу і місця проведення Загальних зборів та порядку денного. Будь-хто з учасників Товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніше як за 20 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів, учасникам Товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного загальних зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на Загальних зборах (пункт 15.9.).

Як вбачається з повідомлення про проведення позачергових загальних зборів учасників Товариства від 07.09.2016, підписаного генеральним директором Товариства ОСОБА_2 , були скликані загальні збори учасників Товариства, визначена дата їх проведення - 29.11.2016 о 14.00 год, адреса проведення - м. Київ, вул. Петра Радченка, буд. 12, кв. 45, з наступним порядком денним:

- розгляд питання щодо виключення зі складу учасників ТОВ «Оздоровчий комплекс «Енергія» Компанії «Комбест Сервісіз ЛТД» ,

- порядок передачі частки статутного капіталу учасника, якого виключено,

- затвердження Статуту у новій редакції,

- внесення відповідних змін до відомостей про юридичну особу.

29.11.2016 року відбулися загальні збори учасників Товариства, оформлені протоколом №9/29/11 від 29.11.2016, зі змісту якого вбачається, що на цих зборах був присутній лише один учасник - ОСОБА_2 , який володіє 35,41% частки статутного капіталу Товариства.

Збори прийняли такі рішення:

- виключити зі складу учасників Товариства Компанію з часткою у статутному капіталі Товариства 64,59% у зв`язку з припиненням та виключенням компанії з реєстру;

- передати Товариству частку учасника - Компанії, що підлягає виключенню зі складу учасників Товариства, у розмірі 64,59% статутного капіталу, що у грошовому виразі складає 6520663,00 грн.; зобов`язати Товариство протягом одного року здійснити відчуження зазначеної частки, або зменшити статутний капітал на суму вартості такої частки;

- затвердити статут Товариства у новій редакції;

- внести відповідні зміни до відомостей про юридичну особу, що міститься в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: зміна складу засновників, учасників юридичної особи. Видати довіреність особі, що буде уповноважена та відповідальна за проведення необхідних заходів, пов`язаних із внесення відповідних змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На підставі вказаного рішення державним реєстратором Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області 05.12.2016 було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, номер запису: 14871050018000296 (зміна статутного або складеного капіталу, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників).

12.12.2016 між Товариством в особі генерального директора Харкового Ю.О. (продавець) та ОСОБА_5 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі, за умовами якого продавець зобов`язався передати майно, а саме: 64,59% частки у статутному капіталі ТОВ ОК Енергія , а покупець зобов`язався прийняти та оплатити його за 15 000 грн.

Також, 12.12.2016 між учасником Товариства ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_5 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ ОК Енергія , за умовами якого продавець зобов`язався передати майно, а саме: 10,41% частки у статутному капіталі ТОВ ОК Енергія , а покупець зобов`язався прийняти та оплатити його за 3000 грн.

Загальні збори учасників Товариства, оформлені протоколом №10/15/12 від 15.12.2016, прийняли рішення:

- прийняти до складу учасників ТОВ ОК Енергія ОСОБА_5 відповідно до договорів купівлі-продажу корпоративних прав, яка придбала у Товариства частку розміром 64,59% статутного капіталу товариства та частку розміром 10,41% у ОСОБА_2 ;

- затвердити статутний капітал Товариства, який розподіляється на частки між його учасниками наступним чином:

- ОСОБА_2 - 2 523 915,75 грн, що становить 25% статутного капіталу ТОВ ОК Енергія ;

- ОСОБА_5 - 7 571 747,25 грн, що становить 75 % статутного капіталу ТОВ ОК Енергія

- затвердити статут Товариства у новій редакції;

- внести відповідні зміни до відомостей про юридичну особу, що міститься в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: зміна складу засновників, учасників юридичної особи. Видати довіреність особі, що буде уповноважена та відповідальна за проведення необхідних заходів, пов`язаних із внесення відповідних змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На підставі вказаного рішення загальних зборів державним реєстратором Херсонської міської ради Херсонської області 19.12.2016 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, номер запису: 14871050019000296 (зміна складу або інформації про засновників).

Загальні збори учасників Товариства, оформлені протоколом №1/17 від 28.03.2017, прийняли рішення:

- згідно з договором купівлі-продажу корпоративних прав, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , останній придбав у ОСОБА_2 25% частки статутного капіталу Товариства. У зв`язку з зазначеним прийняти до складу учасників товариства ОСОБА_4 та вивести зі складу учасників ОСОБА_2 ;

- розподілити частки у статутному капіталі Товариства наступним чином:

- ОСОБА_4 встановити частку у статутному капіталі Товариства у розмірі 25%, що у грошовому виразі складає 2 523 915,75 грн;

- ОСОБА_5 встановити частку у статутному капіталі Товариства у розмірі 75 %, що у грошовому виразі складає 7571747,25 грн;

3) призначити ОСОБА_4 на посаду виконавчого директора з 03.04.2017;

4) враховуючи зміни у складі учасників Товариства прийняти та затвердити статут Товариства у новій редакції.

5) внести відповідні зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: зміна складу засновників (учасників) юридичної особи та внесення змін щодо керівника (директора) товариства. Уповноважити директора товариства бути відповідальним за проведення необхідних заходів, пов`язаних із внесення відповідних змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На підставі вказаного рішення загальних зборів державним реєстратором Херсонської міської ради Херсонської області 03.04.2017 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи відповідача, номер запису: 14871050020000296 (зміна складу або інформації про засновників), а також внесено зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, номер запису 14871070021000296 (зміна складу підписантів).

Загальні збори учасників Товариства, оформлені протоколом №1/12/2017 від 29.12.2017, прийняли рішення:

- погодити відчуження корпоративних прав у розмірі 100% часток статутного капіталу Дочірнього підприємства ДОЦ Орлятко шляхом укладання договору купівлі-продажу на користь Приватного підприємства Еліна та виходу зі складу засновників Дочірнього підприємства;

- уповноважити виконавчого директора (підписанта) Товариства - Матвєєва В.А. на прийняття участі у загальних зборах засновників Дочірнього підприємства, голосування по всім питанням порядку денного, підписання договору купівлі-продажу корпоративних прав Дочірнього підприємства.

29.12.2017 року між Товариством (засновник Дочірнього підприємства ДОЦ Орлятко ТОВ ОК Енергія , продавець) та Приватним підприємством Еліна (покупець) було укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав, за умовами якого Товариство зобов`язалося передати майно, а саме: 100% частки у статутному капіталі Дочірнього підприємства, а покупець зобов`язався прийняти його та сплатити за нього 1 000 грн.

Згідно з пунктом 1.2.1 вказаного договору місцезнаходженням Дочірнього підприємства ДОЦ Орлятко ТОВ ОК Енергія є: Україна, Херсонська область, Генічеський район, село Генічеська Гірка, вул.Набережна, 44; статутний капітал - 3 074 408 грн.

Загальні збори учасників Дочірнього підприємства, оформлені протоколом № 1/12/2017 від 30.12.2017, прийняли рішення:

- прийняти договір купівлі-продажу корпоративних прав, укладений 29.12.2017 між Товариством та ПП Еліна щодо відчуження 100% частки статутного капіталу Дочірнього підприємства. Виключити Товариство зі складу засновників Дочірнього підприємства, а до складу його засновників прийняти Приватне підприємство Еліна ;

- розподілити частки у статутному капіталі Дочірнього підприємства наступним чином:

- Приватне підприємство Еліна володіє часткою вкладу до статутного капіталу у розмірі 100%, що у грошовому виразі складає 3 074 408 грн;

- внести зміни до найменування підприємства, а саме: з Дочірнього підприємства ДОЦ Орлятко ТОВ ОК Енергія на Дочірнє підприємство ДОЦ Орлятко Приватного підприємства Еліна ;

- оголосити та затвердити нову редакцію статуту Дочірнього підприємства Приватного підприємства Еліна ;

- внести відповідні зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: зміна складу та відомостей про засновників, внесення змін щодо найменування підприємства. Уповноважити ОСОБА_9 на проведення необхідних заходів, пов`язаних із внесенням відповідних змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Загальні збори учасників Товариства, оформлені протоколом№1/04/18 від 27.04.2018, прийняли рішення:

- виключити ОСОБА_4 зі складу учасників товариства у зв`язку з відчуженням своєї частки у розмірі 25% у статутному капіталі Товариства іншому учаснику - ОСОБА_5 ;

- розподілити частки у статутному капіталі Товариства наступним чином: ОСОБА_5 встановити частку у статутному капіталі Товариства у розмірі 100 %, що у грошовому виразі складає 10 095 663 грн;

- враховуючи зміни у складі учасників Товариства прийняти та затвердити статут товариства у новій редакції;

- внести відповідні зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: зміна складу засновників (учасників) юридичної особи. Уповноважити директора товариства ОСОБА_4 бути відповідальним за проведення необхідних заходів, пов`язаних із внесення відповідних змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На підставі вказаного рішення загальних зборів державним реєстратором Генічеської районної державної адміністрації 02.05.2018 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи відповідача, номер запису: 14871050023000296 (зміна складу або інформації про засновників).

Загальні збори учасників Товариства, оформлені протоколом №1/05/18 від 02.05.2018, прийняли рішення:

- прийняти до складу учасників товариства ОСОБА_1 та виключити зі складу учасників Товариства ОСОБА_5 ;

- розподілити частки у статутному капіталі Товариства наступним чином: ОСОБА_1 встановити частку у статутному капіталі ТОВ ОК Енергія у розмірі 100 %, що у грошовому виразі складає 10 095 663 грн;

- змінити місцезнаходження (юридичну адресу) Товариства з 75581, Херсонська область, Генічеський район, с.Генічеська Гірка, вул. Набережна, 38 на 75581, Херсонська область, Генічеський район, с.Генічеська Гірка, вул. Набережна, 44 .

- враховуючи зміни у складі учасників Товариства прийняти та затвердити статут товариства у новій редакції;

- внести відповідні зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: зміна складу засновників (учасників) юридичної особи. Уповноважити учасника товариства- ОСОБА_1 бути відповідальним за проведення необхідних заходів, пов`язаних із внесення відповідних змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На підставі вказаного рішення загальних зборів приватним нотаріусом Маковецькою О.А. 02.05.2018 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, номер запису: 14871050024000296 (зміна місцезнаходження, зміна складу або інформації про засновників),

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 06.11.2019 єдиним учасником Товариства є ОСОБА_6 , який володіє часткою у розмірі 10 095 663 грн, що фактично складає 100 % статутного капіталу, такі відомості внесені за номером реєстраційної дії 1487105006000296 від 21.10.2019.

Предметом спору у даній справі є, зокрема, вимоги Компанії про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом №9/29/11 від 29.11.2016, а також про визнання недійсними та скасування змін до установчих документів ТОВ ОК Енергія , які були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 05.12.2016 №148710500018000296 на підставі вказаного рішення, які обґрунтовані тим, що рішення загальних зборів учасників Товариства від 29.11.2016, оформлене протоколом №9/29/11, про виключення позивача зі складу учасників Товариства, прийнято з порушенням його корпоративних прав, оскільки він не був належним чином повідомлений про день, час та місце їх проведення, а також оскаржувані рішення прийняті за відсутності кворуму. У зв`язку з цим позивач також вважав незаконними наступні рішення зборів, прийняті Товариством, та реєстраційні дії вчинені на підставі таких рішень.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції мотивував своє рішення приписами статей 7, 8, 25, 26, 213, 215, 217 Закону України «Про міжнародне приватне право» , статей 1, 10, 50, 58-61 Закону України Про господарські товариства , статей 1, 6, 10, 14, 17, 25, 26 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , статей 15, 16, 177, 392 ЦК України, статей 20, 55, 167 ГК України та встановленими по справі обставинами, виходячи з яких дійшов висновків, що:

- позивач станом на час проведення оспорюваних загальних зборів учасників (29.11.2016) з 03.11.2015 був виключений з Реєстру компаній Комісії із регулювання ринку фінансових послуг, Реєстру корпоративних прав Британських Віргінських островів (далі - Реєстр компаній) у зв`язку з несплатою щорічного внеску, а його поточний статус був визначений припиненим , проте, таке вилучення не є фактичним припиненням як юридичної особи, та воно не є тотожним припиненню юридичної особи за національним законодавством, оскільки наслідком вилучення компанії із Реєстру є її розпуск лише після 7 послідовних років після початку вилучення;

- станом на 29.11.2016 позивач, хоча і був вилучений з Реєстру компаній, але факт такого виключення не впливає на зобов`язання Товариства, які випливають із корпоративних правовідносин, щодо управління Товариством безпосередньо позивачем, як його учасником, а тому вилучення позивача з Реєстру компаній не стало наслідком позбавлення його корпоративних прав у Товаристві, у тому числі в управлінні;

- встановлені Законом Британських Віргінських островів про комерційні компанії обмеження у діях та діяльності позивача, а саме неможливість будь-яким чином вести справи компанії , не може розповсюджуватися на дії, які вчиняються Компанією на території іншої держави, у тому числі України, оскільки такі обмеження не є наслідками розпуску (ліквідації) позивача як юридичної особи, а норми Закону не розповсюджуються на територію України (крім порядку, встановленого Законом України Про міжнародне приватне право );

- відповідно до підпункту (6) пункту 217 Закону Британських Віргінських островів про комерційні компанії за наслідками відновлення позивача в Реєстрі компаній він вважається таким, що ніколи не був вилучений з Реєстру компаній, а тому таке положення слід сприймати з урахуванням положень частини 1 статті 7 Закону України Про міжнародне приватне право , як наявність правоздатності та дієздатності у позивача на час проведення оспорюваних загальних зборів учасників (29.11.2016) незалежно від його попереднього виключення з Реєстру компаній;

- позивач, як учасник ТОВ Оздоровчий комплекс Енергія , має корпоративні права щодо відповідача, у зв`язку з чим спір між сторонами має характер корпоративного;

- загальні збори учасників Товариства повноважні, якщо в них приймають участь учасники, які володіють 60 % голосів, та вони вправі вирішувати питання про придбання товариством частки учасника та виключення учасника з товариства;

- статутом ТОВ Оздоровчий комплекс Енергія визначено лише порядок скликання загальних зборів, але не встановлено порядку повідомлення учасників про їх скликання, а саме способу відповідного повідомлення;

- позивач не був повідомлений про проведення загальних зборів учасників 29.11.2016, а відповідачем не доведено, що ним вжиті належні заходи, із застосуванням всіх можливих способів, стосовно повідомлення позивача про їх проведення, а тому не приймав участі в них, що стало порушенням його корпоративних прав на управління діяльністю Товариством;

- на загальних зборах 29.11.2016 був присутній лише один учасник, який володів 35,41% статутного капіталу, а тому рішення зборів прийняте за відсутності кворуму, а також відсутності необхідної кількості голосів, що є підставою для визнання його недійсним;

- у спорі позивач обрав спосіб захисту, який полягає у визнанні недійсними та скасуванні державної реєстрації змін до установчих документів , а також визнанні недійсними внесених змін до відомостей про юридичну особу , проте, належним способом захисту прав та інтересів позивача у такому випадку є скасування запису про проведену державну реєстрацію , а тому оскільки рішення загальних зборів учасників від 29.11.2016 не відповідає вимогам закону, то і запис про державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ Оздоровчий комплекс Енергія під номером 14871050018000296 від 05.12.2016 підлягає скасуванню;

- обраний позивачем спосіб захисту свого права шляхом визнання незаконними рішень загальних зборів Товариства, оформлених протоколами № 10/15/12 від 15.12.2016, № 1/17 від 28.03.2017, №1/12/2017 від 29.12.2017, визнання недійсними та скасування державної реєстрації змін до установчих документів від 19.12.2016 (номер запису14871050019000296), від 03.04.2017 (номер запису14871050020000296), від 03.04.2017 (номер запису 14871070021000296), здійснених на підставі цих рішень, а також повернення позивача до складу учасників Товариства з часткою у статутному капіталі 64,59% не забезпечує реального захисту порушеного права, оскільки у будь-якому випадку не призведе до його поновлення через наявність зареєстрованого за ОСОБА_6 права на ту ж частку;

- при застосуванні способу захисту - визнання права власності на частку у статутному капіталі не потребується оспорювання будь-яких інших дій, актів та правочинів, оскільки вони не забезпечують ефективність та остаточність судового захисту порушених прав, а при вирішенні такого спору відповідачем є не тільки господарське товариство, але й особа - учасник товариства, оскільки внаслідок можливого задоволення позову вона може бути позбавлена певної частки у статутному капіталі або її частини;

- у даному випадку ОСОБА_6 не є відповідачем у справі, а тому обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечить відновлення прав при заявлені вимог лише до Товариства;

- позивачем позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав від 29.12.2017, укладеного між Товариством та Приватним підприємством Еліна , заявлені лише до Товариства, тобто одного з учасників правочину, без наведення мотивів таких дій та підстав недійсності правочину, а тому ним не доведено підстав недійсності договору купівлі-продажу корпоративних прав;

- позивачем позовні вимоги стосовно визнання недійсним рішення, прийнятого Дочірнім підприємством Дитячий оздоровчий центр Орлятко Товариства з обмеженою відповідальністю Оздоровчий комплекс Енергія , та скасування змін до установчих документів від 04.01.2018 (номер реєстраційної дії 14871050025000292) заявлені до Товариства, яке не відповідає за прийняте Дочірнім підприємством рішення, а тому не є належним відповідачем по відношенню до таких вимог.

За наведених обставин та висновків, суд виходив із того, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, а саме в частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом № 9/29/11 від 29.11.2016, а також скасування у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства під номером 14871050018000296 від 05.12.2016. Позовні вимоги в решті частини є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Колегія суддів погоджується з правомірними та обґрунтованими висновками суду першої інстанції про часткове задоволення заявлених Компанією позовних вимог, з огляду на таке.

Порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, регулюється положеннями Закону України «Про міжнародне приватне право» .

Так, за змістом частин 1 та 2 статті 25 вказаного Закону, особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи, а таким місцезнаходженням є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.

Водночас, згідно з статтею 26 того ж Закону цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи.

Отже, у питаннях визначення правового статусу Компанії станом на час виникнення спірних правовідносин та правових наслідків виключення Компанії з Реєстру компаній з подальшим відновленням у Реєстрі, особистим законом позивача є Закон Британських Віргінських островів про комерційні компанії 2004 року в редакції 2013 року (далі - Закон).

Статтею 8 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що при застосуванні права іноземної держави суд встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі (частина 1).

Підрозділом 3 «Виключення з реєстру та розпуск» розділу ХІІ «Ліквідація, виключення з реєстру та розпуск» названого Закону (з наступними змінами та доповненнями) регулюється порядок виключення компаній з Реєстру компаній.

Так, відповідно до підпункту (с) підпункту (1) пункту 213 Закону реєстратор може вилучити з реєстру назву компанії, якщо компанія не сплачує свій щорічний внесок або будь-який штраф за несвоєчасну оплату у встановлений термін.

Пунктом 215 цього ж Закону встановлені наслідки виключення компанії з Реєстру компаній, а саме за змістом:

- підпункту (1), якщо компанія виключена з Реєстру, компанія та директори, учасники та будь-який її ліквідатор або конкурсний управляючий не можуть: розпочинати судові провадження, вести будь-яку діяльність або будь-яким чином розпоряджатися активами компанії (підпункт (а)); виступати стороною захисту в будь-яких судових справах, пред`являти будь-які претензії або вимагати користування будь-яким правом за або від імені компанії (підпункт (b)); або будь-яким чином вести справи компанії (підпункт (с));

- підпункту (2) - незважаючи на підпункт (1), якщо компанія виключена з Реєстру, компанія, або її директор, учасник, ліквідатор або конкурсний управляючий, може: продовжувати виступати стороною захисту у справах, які порушені проти компанії до дати вилучення (підпункт (b)); продовжувати вести судові провадження, які були порушені від імені компанії до дати вилучення (підпункт (с));

- підпункту (3) - факт виключення компанії з Реєстру не впливає на зобов`язання будь-якого з її учасників, директорів, посадових осіб або агентів.

Разом з тим, пунктом 217 Закону передбачена можливість та наслідки відновлення компанії в Реєстрі Реєстратором. Так, якщо компанія виключена з Реєстру, але не розпущена, Реєстратор може після отримання заяви, затвердженої форми, та після сплати збору за відновлення, а також усіх невиплачених зборів і штрафів відновити компанію в Реєстрі та видати свідоцтво про відновлення у Реєстрі (пункт (1)); якщо компанія відновлена в Реєстрі згідно з цим пунктом, вважається, що компанія ніколи не була вилучена з Реєстру (підпункт (6)).

Судом установлено, що Компанія станом на час проведення оспорюваних загальних зборів учасників (29.11.2016) з 03.11.2015 була виключена з Реєстру компаній у зв`язку з несплатою щорічного внеску, а її поточний статус був визначений припиненим.

Проте, таке виключення Компанії з Реєстру компаній не є фактичним припиненням її як юридичної особи, воно не є тотожним припиненню юридичної особи за національним законодавством, оскільки відповідно до пункту 216 Закону наслідком вилучення компанії з Реєстру є її розпуск лише після 7 послідовних років після початку вилучення. Зокрема, за змістом цього пункту, якщо компанія була виключена з Реєстру компаній за пунктом 213, залишається виключеною протягом 7 послідовних років, вона розпускається з настанням останнього дня цього періоду.

Отже, хоча позивач станом на 29.11.2016 і був виключений з Реєстру компаній, але згідно з підпунктом (3) пункту 215 Закону факт такого виключення не впливає на зобов`язання будь-якого з його агентів.

Зокрема, відповідним «зобов`язанням агента» є зобов`язання Товариства, які випливають із корпоративних правовідносин, щодо управління Товариством безпосередньо позивачем, як його учасником, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що виключення позивача з Реєстру компаній не стало наслідком позбавлення його корпоративних прав у Товаристві, у тому числі права брати участь в управлінні Товариством.

Встановлені Законом обмеження у діях та діяльності позивача, а саме неможливість «будь-яким чином вести справи компанії» , яке встановлене підпунктом (с) підпункту (1) пункту 215 Закону, не може розповсюджуватися на дії, які вчиняються Компанією на території іншої держави, у тому числі України, оскільки такі обмеження не є наслідками розпуску (ліквідації) позивача як юридичної особи, а норми Закону не розповсюджуються на територію України (крім порядку, встановленого Законом України «Про міжнародне приватне право» , у тому числі відносно визначення правоздатності та дієздатності особи).

Отже, у пункті 215 Закону не йдеться про право іноземної компанії, у даному випадку Товариства, на виключення позивача зі складу учасників Товариства, він визначає тільки наслідки такого виключення для юридичної особи ОСОБА_7 .

Разом з тим, з аналізу підпункту (6) пункту 217 Закону вбачається, що за наслідками відновлення позивача в Реєстрі компаній вважається що він ніколи не був виключений з Реєстру. Це означає, що у випадку відновлення позивача в Реєстрі компаній, слід вважати, що позивач ніколи не втрачав свого права на здійснення будь-якої діяльності в якості учасника Товариства.

З урахуванням положень частини 1 статті 7 Закону України «Про міжнародне приватне право» (за якими при визначенні права, що підлягає застосуванню, суд чи інший орган керується тлумаченням норм і понять відповідно до права України, якщо інше не передбачено законом), наведеним підтверджується наявність правоздатності та дієздатності у позивача на час проведення оспорюваних загальних зборів учасників (29.11.2016), незалежно від його попереднього виключення з Реєстру компаній.

Статтею 109 ГПК України передбачено, що висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду.

Отже, зробивши самостійні висновки щодо вищенаведених відповідних питань, суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги науковий висновок експерта у галузі права щодо застосування змісту норм іноземного права, складений доцентом кафедри правосуддя юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидатом юридичних наук Костюченком О.Ю. за зверненням ОСОБА_2 , оскільки він не є повним стосовно інших норм того ж Закону, які проаналізовані судом самостійно, та які регулюють наслідки відновлення Компанії у Реєстрі компаній.

Наведеним спростовується безпідставне твердження скаржника Матвєєва про те, що при з`ясуванні правового статусу позивача суд не застосував як доказ у справі науковий висновок експерта у галузі права.

Порядок створення та діяльності господарських товариств, одним із різновидів яких є товариство з обмеженою відповідальністю, врегульовано у ЦК України, Господарському кодексі України (далі - ГК України) та Законі України від 19 вересня 1991 року № 1576-ХІІ Про господарські товариства .

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Відповідно до статті 55 ГК України господарські організації - це юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Статтею 1 Закону України Про господарські товариства у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об`єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Згідно з частиною 1 статті 50 цього ж Закону товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Отже, Компанія, як учасник Товариства, має корпоративні права щодо відповідача, у зв`язку з чим спір між сторонами має характер корпоративного.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав і законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Також слід з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Разом з тим не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Колегія суддів враховує, що стаття 116 ЦК України та стаття 10 Закону України Про господарські товариства встановлюють право учасника господарського товариства брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом.

Реалізація права участі в управлінні справами товариства відбувається, зокрема, через участь учасника господарського товариства у вищому органі товариства, яким є загальні збори його учасників.

Відповідно до статті 167 ГК України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг узяти участі у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.

Стаття 145 ЦК України передбачає, що черговість та порядок скликання загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю встановлюються статутом товариства та законом.

За умовами підпунктів 2, 8 п. 15.10 статуту Товариства до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства віднесено внесення змін до статуту товариства, зміна розміру статутного капіталу, виключення учасника з товариства.

Статтею 60 Закону України Про господарські товариства , у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), які володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів.

Відповідно до пункту 15.2 статуту Товариства (в редакції 2012 року) загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

В силу частини п`ятої статті 61 Закону України Про господарські товариства та пункту 15.9 статуту Товариства про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного; повідомлення повинне бути зроблене не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів із зазначенням часу і місця проведення загальних зборів та порядку денного; будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах за умови, що воно було ним поставлене не пізніш як за 25 днів до початку зборів; не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів; з питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України Про господарські товариства . Права учасника товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг узяти участі у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі в загальних зборах тощо.

Оскільки Компанія як учасник Товариства не брала участі в оспорюваних загальних зборах, господарський суд мав дослідити обставини її повідомлення про проведення загальних зборів 29.11.2016 року.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження повідомлення позивача про проведення 29.11.2016 року позачергових загальних зборів учасників Товариства відповідачем подано до матеріалів справи копію повідомлення про проведення позачергових загальних зборів учасників ТОВ «ОК «Енергія» від 07.09.2016 за підписом ОСОБА_2 та копію кур`єрської накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "Турман Експрес Логістик" №72209459 від 07.09.2016.

Разом з тим, зі змісту зазначеної кур`єрської накладної вбачається, що бланк накладної №72209459 від 07.09.2016 не містить ані підпису одержувача -Компанії, ані підпису відправника - ОСОБА_2 , ані відомостей про те, яке саме повідомлення про проведення зборів направлено на адресу позивача.

Крім того, з відповіді на адвокатський запит Товариства з обмеженою відповідальністю Турман Експрес Логістик №14/09/18 від 17.09.2018 вбачається, що бланк цієї кур`єрської накладної №72209459 був надрукований ТОВ Типографія Білий тигр та відвантажений замовнику 13.03.2017 відповідно до видаткової накладної №1623 від 13.03.2017. ТОВ Типографія Білий тигр листом №14/1001 від 23.10.2018 на адвокатський запит підтвердило, що воно друкувало накладну зі штрих-кодом 72209459, яка за видатковою накладною №1623 від 13.03.2017 була відвантажена на склад замовника ТОВ Турман Експрес .

Отже, використання даної кур`єрської накладної у 2016 році було неможливим. При цьому, відсутність в матеріалах справи видаткової накладної №1623 від 13.03.2017 зазначений факт спростовувати не може.

ТОВ Турман Експрес Логістик листом №22/18 від 21.11.2018 на адвокатський запит адвоката третьої особи Харкового Ю.О. повідомило, що не має та не мало ніяких стосунків ані з Харковим Ю.О., ані з Компанію Комбест Сервісіз ЛТД , ані з ТОВ ОК Енергія .

Враховуючи те, що як виробник, так і замовник поштового бланку №72209459 свідчать про те, що даний бланк кур`єрської накладної було виготовлено лише у 2017 році, у суду відсутні підстави вважати подану відповідачем копію кур`єрської накладної ТОВ "Турман Експрес Логістик" №72209459 від 07.09.2016 належним доказом у підтвердження повідомлення позивача про проведення 29.11.2016 року позачергових загальних зборів учасників Товариства.

Також колегія суддів враховує, що підставою для виключення позивача зі складу учасників Товариства було отримання останнім 11.11.2016 звіту про пошук у Реєстрі компаній, а тому відповідач не міг 07.09.2016 направити на адресу Компанії повідомлення про проведення позачергових загальних зборів учасників, у порядку денного яких зазначено розгляд питання про виключення позивача зі складу учасників товариства, оскільки станом на 07.09.2016 року ще не володів інформацією про виключення позивача із зазначеного Реєстру. Таким чином, судом апеляційної інстанції на підставі ретельної правової оцінки наявних у справі доказів з достовірністю установлено, що позивач не був повідомлений у жодний спосіб про проведення цих позачергових загальних зборів учасників Товариства, що вплинуло на можливість реалізації ним права на управління справами Товариства шляхом участі в загальних зборах, ознайомлення з документами, які виносилися на їх розгляд, висловлення своєї думки щодо питань порядку денного, внесення своїх питань до порядку денного тощо. Відповідач та треті особи також не спростували доводів позивача про зворотнє і, заперечуючи проти задоволення позову, крім зазначення власного обґрунтування помилковості доводів позивача, не надали на підтвердження таких доводів конкретних доказів, які суд міг би оцінити. Натомість висновок суду не може ґрунтуватися на припущеннях та поясненнях однієї зі сторін.

За змістом частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Товариство не дотрималося вимог Закону України Про господарські товариства та статуту товариства щодо повідомлення позивача про проведення загальних зборів.

Отже, недотримання порядку скликання загальних зборів учасників товариства в частині повідомлення позивача про проведення зборів, прийняття ними рішень за відсутності позивача, не повідомленого про їх проведення, є порушенням вимог закону та статуту товариства, порушує права позивача як учасника на участь в управлінні справами товариства.

Неповідомлення позивача про дату проведення загальних зборів учасників товариства, призначених на 29.11.2016 року, є порушенням вимог статті 61 Закону України Про господарські товариства , а тому прийняті рішення порушують права позивача на участь в управлінні товариством, зокрема шляхом участі в загальних зборах, що є однією зі складових корпоративних прав.

Також судом установлено, що на загальних зборах учасників товариства 29.11.2016 був присутній лише один учасник - ОСОБА_2 , який володів часткою у розмірі 35,41% статутного капіталу, а тому вони були неповноважними щодо прийнятих на них рішень через відсутність відповідного кворуму для їх проведення, а також кількості голосів, необхідних для прийняття рішень.

Установивши факт неповідомлення позивача про час, місце і порядок денний зборів та відсутність кворуму для проведення зборів, господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для визнання недійсними прийнятих на цих зборах рішень, адже право позивача на управління товариством шляхом участі у загальних зборах його учасників є порушеним.

Оскільки при прийнятті рішень загальних зборів учасників Товариства, оформлених протоколом № 9/29/11 від 29.11.2016, відповідачем не було дотримано процедури скликання загальних зборів, повідомлення позивача про їх проведення в порядку, передбаченому Законом України Про господарські товариства та статутом товариства та за відсутності кворуму для їх проведення, то такі порушення в силу ст. 61 Закону України Про господарські товариства є безумовною підставою для визнання недійсними рішень, які були прийняті загальними зборами учасників Товариства та оформлені протоколом, з усіх питань порядку денного.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи безпідставними є твердження скаржників про те, що суд першої інстанції всупереч чинному законодавству України застосував неналежний спосіб захисту прав і інтересів позивача у вигляді визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом № 9/29/11 від 29.11.2016, що суд помилково встановив недотримання ОСОБА_2 вимог закону щодо повідомлення позивача про дату, час та місце проведення зборів 29.11.2016, а також що висновки щодо правових наслідків припинення позивача в Реєстрі Компаній за його особистим законом, суд першої інстанції зробив з порушенням вимог ст.ст.8, 25, 26 Закону України Про міжнародне приватне право .

Судом установлено, що на підставі вказаних рішень державним реєстратором Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області 05.12.2016 було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, номер запису: 14871050018000296 (зміна статутного або складеного капіталу, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників).

Позивачем заявлено вимогу визнати недійсними та скасувати зміни до установчих документів Товариства на підставі протоколу №9/29/11 від 29.11.2016, які були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 5 грудня 2016 року, номер запису 14871050018000296.

Статтею 14 ГПК України унормовано, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до п. 4 ст. 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень ст. 9 вказаного Закону, відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі:

1) відповідних заяв про державну реєстрацію;

2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій;

3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.

2. В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб:…..

8) перелік засновників (учасників) юридичної особи: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія та номер паспорта, якщо засновник - фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа; відмітка про закінчення повноважень засновника громадського формування у зв`язку з державною реєстрацією.

Згідно з ч. 4 ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни , що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв`язку з юридичною особою;

3) реєстр осіб (громадян), які брали участь в засіданні уповноваженого органу управління юридичної особи, - у разі внесення змін до відомостей про громадські об`єднання, політичні партії;

4) документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення відповідно до статуту громадського формування про внесення змін до Єдиного державного реєстру, - у разі державної реєстрації змін до відомостей про громадське формування;

5) відомості про керівні органи громадського формування (ім`я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв`язку) - у разі внесення змін до складу керівних органів;

6) документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи в країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі змін, пов`язаних із входженням до складу засновників юридичної особи іноземної юридичної особи;

7) документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону;

8) установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі;

9) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта або розподільчого балансу - у разі внесення змін, пов`язаних із внесенням даних про юридичну особу, правонаступником якої є зареєстрована юридична особа;

10) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов`язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи;

11) заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за формами, затвердженими відповідно до законодавства, - за бажанням заявника у разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему його оподаткування.

Пунктом 2 частини 1 ст. 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань передбачено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо:

визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;

визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи;

заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій;

накладення/зняття арешту корпоративних прав;

зобов`язання вчинення реєстраційних дій;

скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі;

виділу юридичної особи;

провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи;

відміни державної реєстрації припинення юридичної особи;

припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи;

відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження рішення суду, на підставі якого вчинено реєстраційну дію.

Таким чином, з урахуванням наведених положень Закону, внаслідок визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства, оформлених протоколом № 9/21/11 від 29.11.2016, підлягають задоволенню як похідні вимоги позивача про визнання недійсними змін до установчих документів Товариства, номер запису: 14871050018000296 (зміна статутного або складеного капіталу, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників), проведених 05.12.2016 державним реєстратором Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області, на підставі вказаних рішень.

Висновок місцевого суду про те, що належним способом захисту прав та інтересів позивача у даному випадку є не «визнання недійсними та скасування державної реєстрації змін до установчих документів» та «визнання недійсними внесених змін до відомостей про юридичну особу» , а «скасування запису про проведену державну реєстрацію» , з посиланням на приписи ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , який не регулює спірні правовідносини, та на неіснуючу постанову Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/126/16, не узгоджується з приписами пункту 2 частини 1 ст. 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та є помилковим.

Судом установлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 06.11.2019 єдиним учасником Товариства є ОСОБА_6 , який володіє часткою у розмірі 10 095 663 грн, що фактично складає 100 % статутного капіталу, такі відомості внесені за номером реєстраційної дії 1487105006000296 від 21.10.2019.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що заявлені Компанією вимоги про: 1) визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства, оформлених протоколами № 10/15/12 від 15.12.2016, № 1/17 від 28.03.2017, №1/12/2017 від 29.12.2017; 2) визнання недійсними та скасування державної реєстрації змін до установчих документів від 19.12.2016 (номер запису 14871050019000296), від 03.04.2017 (номер запису 14871050020000296), від 03.04.2017 (номер запису 14871070021000296), здійснених на підставі цих рішень; 3) повернення позивача до складу учасників Товариства з часткою у статутному капіталі 64,59%, не призведуть для позивача відповідних наслідків щодо захисту його права власності на майнові права (частку у статутному капіталі) та відновлення у складі учасників Товариства, оскільки на час розгляду даної справи відповідно до відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань єдиним учасником Товариства є Вербовецький Є.А., котрий володіє часткою у розмірі 10 095 663 грн, що складає 100% статутного капіталу, та який набув її за відповідним правочином, презумпція правомірності якого передбачена положеннями статті 204 ЦК України.

Відомості стосовно державної реєстрації прав ОСОБА_6 містяться у Державному реєстрі, а тому вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, відповідно до частини 1 статті 10 Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» .

Відповідності до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в Конвенції, було порушено, має право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ця норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК України).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання чи оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу (ч. 2 ст. 45 ГПК України).

При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем чи прокурором способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (наведену правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі №902/377/19).

Крім того, під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Підпунктом «д» пункту 3 частини 5 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» встановлено, що для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю подається судове рішення, яке набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві.

Отже, належним та ефективним способом захисту порушених прав у випадку існування спору про право власності на частку у статутному капіталі є спосіб, що відповідає положенням частини 2 статті 20 ГК України, пункту 1 частини 2 статті 16 та статті 392 ЦК України, за якими власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Безпосередньо рішення суду про визнання права власності на частку у статутному капіталі є підставою для державної реєстрації відповідного права, а тому лише такий спосіб є ефективним та остаточним у спорі з особою яка не визнає такого права.

Відповідності до статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав серед іншого є майнові права, а за статтею статті 190 того ж Кодексу майнові права визнаються майном.

За змістом статті 12 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України.

Отже, частка у статутному капіталі товариства як об`єкт прав виникає у зв`язку з тим, що певна особа передає оборотоздатне майно як вклад у власність товариства і, відповідно, втрачає право власності на таке майно. Натомість така особа набуває право власності на певний оборотоздатний еквівалент - частку у статутному капіталі товариства. Частка не є окремим майновим правом, сукупністю корпоративних прав, або корпоративних прав і обов`язків, вона є лише оборотоздатним субстратом корпоративних прав sui generis. Корпоративні права слідують за часткою: той і тільки той, хто є власником частки - той має корпоративні права, і, відповідно - статус учасника товариства.

З урахуванням наведених правових положень суд приходить до висновку, що частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю є формою фіксації корпоративних прав, сама визнається майном, а тому є об`єктом прав, зокрема права власності.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту свого права шляхом визнання незаконними рішень загальних зборів учасників Товариства, оформлених протоколами № 10/15/12 від 15.12.2016, № 1/17 від 28.03.2017, №1/12/2017 від 29.12.2017, визнання недійсними та скасування державної реєстрації змін до установчих документів від 19.12.2016 (номер запису14871050019000296), від 03.04.2017 (номер запису14871050020000296), від 03.04.2017 (номер запису 14871070021000296), здійснених на підставі цих рішень, а також повернення Компанії до складу учасників Товариства з часткою у статутному капіталі 64,59%, не забезпечує реального захисту порушеного права, оскільки у будь-якому випадку не призведе до його поновлення через наявність зареєстрованого за ОСОБА_6 права на ту ж частку.

При цьому, при застосуванні способу захисту - визнання права власності на частку у статутному капіталі, не потребується оспорювання будь-яких інших дій, актів та правочинів, оскільки вони не забезпечують ефективність та остаточність судового захисту порушених прав.

Водночас, при вирішенні спору про визнання права власності на частку у статутному капіталі відповідачем є не тільки господарське товариство, але й особа-учасник товариства, оскільки внаслідок можливого задоволення позову вона може бути позбавлена певної частки у статутному капіталі або її частини. У даному випадку ОСОБА_6 не є відповідачем у справі, а тому обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечить відновлення прав при заявлені вимог лише до Товариства.

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 (пункт 61).

Стосовно заявлених позивачем позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав від 29.12.2017, укладеного між Товариством та Приватним підприємством «Еліна» , визнання недійсними рішень, прийнятих Дочірнім підприємством «Дитячий оздоровчий центр «Орлятко» Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс «Енергія» , та скасування змін до установчих документів від 04.01.2018, номер запису 14871050025000292, колегія суддів вважає правильними висновки місцевого суду про те, що при оспорювані правочину сторонами у справі є учасники такого правочину. Зокрема, при оспорювані правочину одним із учасників, належним відповідачем повинен бути інший учасник такого правочину, оскільки у випадку його скасування, можуть бути порушені його права та інтереси.

Проте, у даному випадку позивачем позовні вимоги заявлені лише до Товариства, тобто одного з учасників правочину, без наведення мотивів таких дій, а більш того, ним взагалі не зазначено підстав недійсності такого правочину, тобто яким нормам діючого законодавства він не відповідає та за якими нормами підлягає визнанню недійсним. Отже, позивачем не доведено підстав недійсності договору купівлі-продажу корпоративних прав від 29.12.2017, укладеного між Товариством та Приватним підприємством «Еліна» .

Щодо визнання недійсними рішень, прийнятих Дочірнім підприємством «Дитячий оздоровчий центр «Орлятко» Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс «Енергія» , та скасування змін до установчих документів від 04.01.2018, номер запису 14871050025000292, то ці позовні вимоги заявлені лише до Товариства, яке не відповідає за прийняті Дочірнім підприємством рішення, отже не є належним відповідачем у даній справі по відношенню до таких вимог, а тому ці вимоги є також безпідставними.

Викладені в апеляційних скаргах доводи скаржників колегія суддів не бере до уваги, з огляду на таке.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Частиною 6 ст. 30 ГПК України встановлено, що спори, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, а також спори, що виникають з правочинів щодо корпоративних прав (крім акцій) в юридичній особі, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи.

Предметом спору у даній справі є насамперед позовні вимоги Компанії до Товариства визнати недійсними рішення Товариства, оформлені протоколом №9/29/11 від 29.11.2016, про виключення Компанії зі складу учасників товариства та визнати недійсними і скасувати зміни до установчих документів Товариства на підставі протоколу №9/29/11 від 29.11.2016, які були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 5 грудня 2016 року, номер запису 14871050018000296, а решта позовних вимог є похідними від цих вимог. Місцезнаходженням Товариства є: 75581, Херсонська область, Генічеський район, с.Генічеська Гірка, вул. Набережна.

Отже, між Компанією як колишнім учасником товариства та Товариством виник корпоративний спір пов`язаний з діяльністю та управлінням цієї юридичної особи, який відноситься до юрисдикції господарських судів і який правильно був розглянутий господарським судом Херсонської області за місцезнаходженням Товариства.

Доводи скаржників про те, що суд першої інстанції невмотивовано відмовив у задоволенні позовної заяви у повному обсязі та не виконав вказівок Касаційного господарського суду, викладених в п. п. 49-62 постанови від 18.04.2019 у цій справі, спростовуються змістом мотивувальної частини оскаржуваного рішення, в якій міститься мотивована оцінка аргументів наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, за винятком тих аргументів, що не відносяться до предмета спору і є явно необґрунтованими, та з якої вбачається, що вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, відповідно до ст. 316 ГПК України виконані судом у повному обсязі.

Необґрунтованим також визнається безпредметне твердження скаржника ОСОБА_2 про те, що задовольнивши позовну заяву Компанії в частині визнання недійсним рішення зборів учасників Товариства, оформленого протоколом №9/29/11 від 29.11.2016, а також скасування реєстраційних змін, суд першої інстанції необґрунтовано відхилився від висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, які викладені в п.п.60-62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 і п.81 постанови від 03.12.2019 у справі №904/10956/16, оскільки зазначені висновки касаційною інстанцією зроблені зовсім за інших обставин, ніж ті що встановлені судом у даній справі.

Помилковими слід визнати також доводи скаржника, що оскаржуване судове рішення було ухвалено судом за наявності заяви представника ОСОБА_2 про відсутність необхідного обсягу повноважень у особи, яка подала позовну заяву від імені Компанії, оскільки у даному випадку повноваження представника позивача на підписання позовної заяви підтверджуються наявними в матеріалах справи довіреністю з перекладом від 12.02.2018, підписаною директором Компанії, повноваження якого у свою чергу підтверджуються свідоцтвом про належний юридичний статус Компанії від 22.11.2017, свідоцтвом про реєстрацію юридичної особи - Компанії від 11.02.2008 та свідоцтвом про повноваження від 12.04.2012 з перекладами. Зазначені документи відповідають приписам частини 4 статті 131-2, підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV Перехідних положень Конституції України, та ст.ст. 56, 58, 60 ГПК України і сумнівів у достовірності цих документів у суду апеляційної інстанції не виникає.

Не заслуговує на увагу також твердження скаржника про те, що ухваленням оскаржуваного судового рішення за відсутності представників ОСОБА_2 з відхиленням клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної до розгляду на 31 березня 2020 року, господарський суд першої інстанції порушив принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Херсонської області від 10.03.2020 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні 31.03.2020. З протоколу судового засідання від 10.03.2020 вбачається, що представники третьої особи ОСОБА_2 адвокати Гонтар П.А. та Гіліна Є.О. в цьому судовому засіданні були присутні, тобто були обізнані заздалегідь про призначення розгляду справи по суті в судовому засіданні 31.03.2020. Клопотання представника третьої особи ОСОБА_2 адвоката Гонтар П.А. від 30.03.2020 про відкладення розгляду справи на час дії карантину було розглянуто судом першої інстанції в порядку встановленому ст. 207 ГПК України та мотивовано відхилено, про що свідчить зміст описової частини судового рішення.

Так, судом першої інстанції було враховано, що статтею 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а за частиною 1 статті 7 того ж Закону визначено завдання суду, серед яких є своєчасність розгляду і вирішення судових справ.

Таким чином, своєчасність вирішення справ та дотримання процесуальних строків є обов`язком суду, виконання якого забезпечує досягнення завдань господарського судочинства, встановлених частиною 3 статті 2 ГПК України. Разом з тим, дотримання строків судочинства не є самоціллю судового розгляду, оскільки у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 42 ГПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні, а тому у випадку мотивованої неможливості прийняття участі у судовому розгляді суд не зможе досягти вказаного завдання та забезпечити дотримання принципів судочинства. Отже, у випадку наявності введеного карантину обов`язком суду є здійснення судочинства, з урахуванням необхідності захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи, їх представників, у тому числі на охорону здоров`я, яке досягається вжиттям безпосередньо судом відповідних дій та заходів щодо безпечного розгляду справи.

Суд зазначив про те, у даному випадку в господарському суді Херсонської області вжиті відповідні санітарні заходи, які направлені на забезпечення роботи суду в умовах карантину, у тому числі проведення судових засідань з використанням працівниками суду та представниками сторін засобів індивідуального захисту, а тому неявка представників третіх осіб не є поважною, оскільки наявність введеного карантину не означає, що сам по собі цей факт є підставою для неприбуття у судове засідання, так як для такого неприбуття потребується надання доказів впливу карантинних заходів на безпосередню явку у судове засідання.

Поряд з цим, суд зазначив, що представники третіх осіб є адвокатами, які територіально здійснюють свою діяльність на території м. Херсона, їх місця роботи територіально наближені до будівлі господарського суду Херсонської області, а тому вони мали можливість прибути у судове засідання для представлення інтересів своїх довірителів (клієнтів). Проте, доказів неможливості прибуття у судове засідання через введені карантинні заходи ними не надано.

У відповідності до Правил адвокатської етики у межах дотримання принципу законності адвокат зобов`язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта, а отже пріоритетним є забезпечення адвокатом представництва у суді свого довірителя перед власними побоюваннями стосовно наявних карантинних заходів та обмежень, які по своїй суті впливають на роботу адвоката лише у випадку безпосередньої дії таких заходів або наслідків на адвоката.

Суд також зазначив, що безперервність судочинства у даній справі, яка за своїм предметом є значимою для її учасників, оскільки у ній оспорюється право на участь у складі засновників господарського товариства, а також через тривалість її розгляду (близько двох років), необхідна для дотримання балансу між правом сторін на справедливий суд та застосування принципу пропорційності судочинства.

Підсумовуючи наведене, суд виходив із наявності факту забезпечення судом (як установою) безпечного розгляду даної справи, у тому числі для представників сторін, а тому неявку представників третіх осіб (адвокатів) визнав неповажною, у зв`язку з чим розгляд справи проведений без їх участі.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті крім випадків, визначених цією статтею. Наявності передбачених вказаною статтею підстав для відкладення розгляду справи скаржником не наведено.

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні вказаного клопотання правильно застосував норми процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції в цій частині не спростовують. Скаржником не наведено достатнього обґрунтування неможливості участі його представника в судовому засіданні, якщо він вважав таку участь необхідною. Судочинство в Україні здійснюється і в умовах карантину.

В силу приписів статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Перевіривши відповідно до статті 270 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Принцип змагальності (ст. 13 ГПК України) та принцип рівності сторін (ст. 7 ГПК України), які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

Місцевим господарським судом при прийнятті рішення було дотримано вказаних принципів та забезпечено сторонам справедливий судовий розгляд, взято до уваги інтереси учасників справи та почуто їх, що відповідає вимогам ГПК України та п. 1 ст. 6 Конвенції.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, позиція суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

Тому інші доводи скаржників, що викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржниками в апеляційних скаргах необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційних скарг.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального права.

Разом з тим, приймаючи оскаржуване рішення в частині скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю Оздоровчий комплекс Енергія під номером 14871050018000296 від 05.12.2016, місцевий господарський суд в порушення вимог ст. 14 ГПК України помилково вийшов за межі заявлених позивачем вимог та самостійно змінив обраний позивачем спосіб захисту порушених прав та законних інтересів, у зв`язку з чим зазначене рішення з процесуальних мотивів підлягає зміні в цій частині, з викладенням пункту 3 його резолютивної частини в редакції позивача, а в решті частини має бути залишено без змін, як законне та обґрунтоване.

Враховуючи, що жодними доводами апеляційних скарг не спростовано висновків суду попередньої інстанції, тому судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржників.

Керуючись ст.ст. 253, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та Компанії «Комбест Сервісіз ЛТД» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 31 березня 2020 року у справі № 923/244/18 змінити, виклавши пункт 3 його резолютивної частини в наступній редакції:

3. Визнати недійсними зміни до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс «Енергія» (код 24106269), які були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 5 грудня 2016 року, номер запису 14871050018000296. .

В решті рішення господарського суду Херсонської області від 31 березня 2020 року у справі № 923/244/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 16.10.2020.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Поліщук Л.В.

Філінюк І.Г.

Дата ухвалення рішення13.10.2020
Оприлюднено19.10.2020
Номер документу92250297
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —923/244/18

Постанова від 16.02.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кролевець О.А.

Ухвала від 09.02.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кролевець О.А.

Ухвала від 29.01.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кролевець О.А.

Ухвала від 21.01.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кролевець О.А.

Ухвала від 19.01.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кролевець О.А.

Ухвала від 14.01.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кролевець О.А.

Ухвала від 11.01.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кролевець О.А.

Ухвала від 21.12.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кролевець О.А.

Ухвала від 10.12.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кролевець О.А.

Ухвала від 25.11.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Ткач І.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні