Постанова
від 08.10.2020 по справі 904/4625/20
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2020 року м.Дніпро Справа № 904/4625/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів : Коваль Л.А., Чередко А.Є.

секретар судового засідання Кандиба Н.В.

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Укргазбанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2020 (суддя Бєлік В.Г.)

у справі №904/4625/20

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк " Укргазбанк", м. Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Смс Еко", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

відповідача-2: Добролюбова Л.Б., м. Дніпро

відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосвіт КР", м. Дніпро

відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно-консалтингова компанія "Борисфен", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у загальному розмірі 17 422 550,75 грн. кредитним договором № 898/2018/ДнОД-МСБ від 15.08.2018

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк "Укргазбанк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідачів, згідно якого просить стягнути солідарно з останніх заборгованість за кредитним договором №898/2018/ДнОД-МСБ від 15.08.2018 у сумі 17 422 550,75 грн., з яких: 8 572 422,07 грн. - заборгованість по кредиту строкова, 6 123 160,00 - заборгованість по кредиту прострочена, 117 352,39 грн. - заборгованість по процентам поточна, 1 896 160,72 грн. - заборгованість по процентам прострочена, 438 455,92 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 87 007,29 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 57 751,89 грн. - 3% річних за прострочення сплати кредиту, 12 734,79 грн. - 3% річних за прострочення сплати нарахованих процентів за користування кредитом.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу-2, та на грошові кошти в межах ціни позову, тобто 17 422 550,75 грн., що належать відповідачу-1, відповідачу-2, відповідачу-3, відповідачу-4 та знаходяться на їх рахунках.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2020 у справі №904/4625/20 в задоволенні заяви ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" про забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" подано апеляційну скаргу, згідно якої останній просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2020 у справі №904/4625/20 та задовольнити заяву про забезпечення позову.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом в оскаржуваній ухвалі вказано, що подана заява не містить належних обґрунтувань та доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може дійсно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі. Проте апелянт вважає, що ним достатньо обґрунтовано подану заяву, оскільки безготівкове перерахування коштів можна здійснити досить швидко, і в даному випадку існує великий ризик того, що відповідачі відкриють рахунки в інших банках, на які переведуть всі свої розрахунки. А тому існує велика ймовірність того, що у разі задоволення позову, до набрання рішенням законної сили, відповідачі спробують утруднити виконання рішення, зокрема, шляхом виведення грошей зі своїх банківських рахунків. Окрім того, щодо нерухомого майна відповідача 2, то цілком ймовірна ситуація, за якої останній, після отримання позовної заяви, спробує уникнути фінансових втрат, перепродавши нерухоме майно третій особі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №904/4625/20 визначено колегію у складі головуючого судді Мороза В.Ф.. суддів Коваль Л.А., Кузнецова В.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Укргазбанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2020 у справі №904/4625/20, розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 08.10.2020.

У зв`язку з відпусткою члена колегії судді Кузнецова В.О., було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та визначено колегію для розгляду даної справи у складі головуючого судді Мороза В.Ф., суддів Коваль Л.А., Чередко А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2020 колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Укргазбанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2020 у справі №904/4625/20, розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 08.10.2020.

Від ТОВ СМС ЕКО надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого останній заперечує проти апеляційної скарги та вважає ухвалу суду прийнятою з дотриманням норм закону та такою, що відповідає обставинам у справі, оскільки позивач не обґрунтував подану заяву та не навів обставин, що вказують на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків у разі не вжиття заходів забезпечення позову. Окрім того не надано доказів вчинення відповідачами певних дій, що свідчили б про ухилення останніх від виконання судового рішення чи зменшення майна.

В судове засідання з`явився представник відповідача 1, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Інші учасники справи не з`явились в судове засідання. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника АБ "Укргазбанк".

Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника відповідача 1, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк "Укргазбанк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідачів, згідно якого просить стягнути солідарно з останніх заборгованість за кредитним договором №898/2018/ДнОД-МСБ від 15.08.2018 у сумі 17 422 550 грн., з яких: 8 572 422,07 грн. - заборгованість по кредиту строкова, 6 123 160,00 - заборгованість по кредиту прострочена, 117 352,39 грн. - заборгованість по процентам поточна, 1 896 160,72 грн. - заборгованість по процентам прострочена, 438 455,92 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 87 007,29 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 57 751,89 грн. - 3% річних за прострочення сплати кредиту, 12 734,79 грн. - 3% річних за прострочення сплати нарахованих процентів за користування кредитом.

В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на порушення ТОВ "Смс Еко" (позичальник) умов кредитного договору №898/2018/ДнОД-МСБ від 15.08.2018 в частині своєчасного повернення кредитних коштів. В забезпечення виконання зобов`язань позичальника з відповідачами 2,3,4 були укладені Договори поруки, згідно яких поручителі зобов`язалися перед позивачем (кредитором) відповідати за виконання позичальником зобов`язань по кредитному договору №898/2018/ДнОД-МСБ від 15.08.2018.

Позивачем подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу-2, та на грошові кошти в межах ціни позову, тобто 17 422 550,75 грн., що належать відповідачу-1, відповідачу-2, відповідачу-3, відповідачу-4 та знаходяться на їх рахунках.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2020 у справі №904/4625/20 в задоволенні заяви ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" про забезпечення позову відмовлено.

В обґрунтування вказаної ухвали господарський суд зазначив, що подана заява не містить належних обґрунтувань та доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може дійсно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі. Значна сума заборгованості не є безумовною підставою для забезпечення позову. До матеріалів справи не надано доказів, що відповідачем-1, відповідачем-2, відповідачем-3, відповідачем-4 вчиняються дії спрямовані на приховування грошових коштів, що належать відповідачам та нерухомого майна, що належить відповідачу-2 з метою ухилення від виконання можливого рішення суду.

Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Разом з тим при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник.

При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення його законних вимог.

Верховний Суд у постановах від 25.09.2020 у справі №925/77/20 , від 13.01.2020 по справі №922/2163/17, від 03.04.2020 по справі №904/4511/19 дійшов відповідного правового висновку та зазначив, що обов`язок доказування наявності обставин які свідчать про те, що в разі невжиття заходів забезпечення можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову, покладається саме на заявника.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

За умовами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на положення статей 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 12.06.2019 у справі № 910/773/19.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову, може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 01.10.2020 у справі №922/1902/20, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17, від 08.11.2019 у справі №904/421/19.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв`язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, та доказами, які наведені на їх підтвердження, а також положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, подаючи позов.

Обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу-2, та на грошові кошти в межах ціни позову у розмірі 17 422 550,75 грн., що належать відповідачу-1, відповідачу-2, відповідачу-3, відповідачу-4 та знаходяться на їх рахунках позивач зазначає, що безготівкове перерахування коштів можна здійснити досить швидко, а тому доцільним у даному випадку вжити заходів забезпечення позову, оскільки відповідачі можуть відкрити рахунки в інших банках, на які переведуть всі свої розрахунки. Окрім того позивач зазначає, що відповідно до довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відповідачу 2 ОСОБА_1 на праві приватної власності належить нерухоме майно, яке останній може перепродати третім особам, щоб уникнути фінансових втрат.

Разом з тим вказані обґрунтування є лише припущеннями позивача, які не підтверджені належними та допустимим доказами в розумінні ст. 76,77,78 Господарського процесуального кодексу України. Позивачем не надано будь-яких доказів, що підтверджують, що відповідачами вчиняються будь-які дії щодо реалізації майна, підготовки до реалізації майна, витрачання коштів, приховування активів тощо. Тобто доводи позивача на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення не підтверджені будь-якими доказами.

Таким чином, посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення відповідачами певних реальних дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення чи зменшення їх майна, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, а у суду першої інстанції були відсутні правові підстави, встановлені ст. 136 ГПК України для задоволення такої заяви позивача.

З огляду на недоведеність належними та допустимими доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок господарського суду про відмову в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятої ним ухвали.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення ухвали суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 269 , 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Укргазбанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2020 у справі №904/4625/20 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2020 у справі №904/4625/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 13.10.2020.

Головуючий суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А.Коваль

Дата ухвалення рішення08.10.2020
Оприлюднено19.10.2020

Судовий реєстр по справі —904/4625/20

Постанова від 25.11.2021

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Мороз Валентин Федорович

Ухвала від 28.10.2021

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Мороз Валентин Федорович

Ухвала від 23.10.2021

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Білецька Людмила Миколаївна

Ухвала від 28.09.2021

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Бєлік Вікторія Геннадіївна

Ухвала від 23.09.2021

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Бєлік Вікторія Геннадіївна

Ухвала від 24.06.2021

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Бєлік Вікторія Геннадіївна

Ухвала від 17.06.2021

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Бєлік Вікторія Геннадіївна

Судовий наказ від 09.06.2021

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Бєлік Вікторія Геннадіївна

Судовий наказ від 09.06.2021

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Бєлік Вікторія Геннадіївна

Судовий наказ від 09.06.2021

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Бєлік Вікторія Геннадіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні