Рішення

від 07.09.2020 по справі 907/824/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

07.09.2020 р. м. Ужгород Справа № 907/824/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Бізнес Технологій» , м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «А.М.В.-Карпати» , с. Нижнє Солотвино Ужгородського району

про стягнення 35 560 грн. 34 коп., в тому числі 31 680 грн. заборгованості за надані послуги, 2 725 грн. 54 коп. інфляційних нарахувань та 1 154 грн. 80 коп. трьох процентів річних,

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

Секретар судового засідання - Тягнибок К.О.

представники :

Позивача (в режимі відеоконференції) - Свінцов С.В., довіреність б/н

від 11.05.2018 року

Відповідача - Машіка В.В., адвокат, довіреність б/н від 10.03.2020 року

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр Бізнес Технологій» , м. Київ заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «А.М.В.-Карпати» , с. Нижнє Солотвино Ужгородського району про стягнення 35 560 грн. 34 коп., в тому числі 31 680 грн. заборгованості за надані послуги, 2 725 грн. 54 коп. інфляційних нарахувань та 1 154 грн. 80 коп. трьох процентів річних.

Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови Договору про надання послуг з супроводу програмних продуктів № 3/18 від 01.02.2018 року в частині взятих на себе договірних зобов`язань щодо оплати за надані послуги, внаслідок чого в нього виникла та рахується заборгованість, яка склала суму 31 680 грн. Крім того, за порушення відповідачем термінів оплати за надані послуги, позивачем нараховано відповідачу 2 725 грн. 54 коп. інфляційних нарахувань та 1 154 грн. 80 коп. трьох процентів річних (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Відповідач проти позовних вимог заперечив, про що подав суду письмовий відзив на позов № 04-19 від 04.02.2020 року. Заперечуючи підставність заявлених позивачем позовних вимог, відповідач стверджує, що відсутні підстави для оплати виставлених позивачем рахунків, оскільки мета, з якою відповідач укладав договір з позивачем , не досягнута. Так, фінансовим директором відповідача було зроблено звернення щодо інтегрування програмного забезпечення « 1C:Підприємство» під вимоги товариства, однак, працівниками позивача, всупереч умов п. 7.1. Договору, не було запропоновано та надано жодного варіанту вирішення поставленого питання. Незважаючи на відсутність зі сторони позивача дій, які би були спрямовані на виконання взятих на себе зобов`язань за договором № 3/18 від 01.02.2018 року, останнім все одно відповідачу виставлялись рахунки на оплату наданих послуг в хаотичному порядку та без будь - яких обґрунтувань.

Щодо фактів підписання зі сторони відповідача актів здачі - прийняття робіт відповідач зазначає, що такі ні директором Товариства, ні будь - якою іншою уповноваженою на те особою, не підписувалися, що може свідчити про наявність фактів підробки таких підписів, та як наслідок, такі акти не можуть бути взяті судом до уваги як належні докази.

Пояснюючи підстави здійснення відповідачем на рахунок позивача сплати грошових коштів, яка відображена у долученій до матеріалів справи банківській виписці, відповідач стверджує, що такі кошти були сплачені відповідачем як попередня оплата за замовлену розробку програмного забезпечення, а не як оплата наданих за договором послуг.

Також відповідач стверджує про невідповідність актів приймання - передачі (надання послуг) вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , оскільки такі не містять обов`язкових реквізитів сторін, посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій, які б могли ідентифікувати осіб, що підписали ці акти.

Позивач відповіддю на відзив б/н від 03.04.2020 року аргументи відповідача, викладені у його змісті, спростовує та зазначає про безпідставність тверджень відповідача щодо підробки підпису та відтисків печаток на актах приймання - передачі (надання послуг) до Договору № 3/18 від 01.02.2018 року, оскільки такі твердження не підтвердженні будь - якими доказами.

Покликаючись на аналогічність підписів та відбитків печаток на Договорі № 3/18 від 01.02.2018 року та актах приймання - передачі (надання послуг) до нього, позивач наголошує на нелогічності тверджень відповідача щодо визнання факту укладення договору і заперечення фактів підписання актів приймання - передачі (надання послуг). Крім того, як стверджує позивач, долучені до матеріалів відповіді на відзив оригінали поштових конвертів свідчать про факт підписання відповідачем актів приймання - передачі (надання послуг), оскільки саме в цих конвертах відповідач повертав на адресу позивача підписані акти приймання - передачі (надання послуг).

Стосовно здійсненої відповідачем часткової оплати наданих послуг, яку останній кваліфікує як попередню оплату, позивач вказує, що умовами договору № 3/18 від 01.02.2018 року не передбачено такого порядку оплати наданих послуг як аванс та остаточний розрахунок за фактом підписання актів.

Покликаючись на вищенаведені обставини в сукупності, а також твердження відповідача щодо невідповідності актів приймання - передачі (надання послуг) вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» позивач наголошує, що відповідач намагається уникнути покладення на нього відповідальності за невиконання взятих на себе договірних зобов`язань.

Доповненням до відзиву б/н від 29.07.2020 року відповідач просив відмовити в задоволені позовних вимог повністю та у доповнення до раніше поданого відзиву наводить ще одну підставу заперечення позовних вимог, а саме, обґрунтування фактів неукладеності договору № 3/18 від 01.02.2018 року та неприйняття робіт за актами приймання - передачі (надання послуг) внаслідок проставлення на них факсиміле підпису директора відповідача без погодження сторонами можливості використання факсиміле при оформленні правочинів та господарських операцій у порядку ст. 207 Цивільного кодексу України. За аналогічних обґрунтувань, представник відповідача подав суду клопотання про призначення у справі почеркознавчої та технічної експертизи документів, на вирішення якої просив поставити питання:

1) Чи виконано підпис у графах «Замовник Тодосієнко Д.В.» , «Від Замовника Директор Тодосієнко Дмитро Володимирович» у зазначеному Договорі № 3/18 від 1 лютого 2018 року про надання послуг з супроводу програмних продуктів писальним приладом (кульковою ручкою тощо) чи в інший спосіб з використанням технічних прийомів (факсиміле тощо)?

2) Чи виконано підпис у графах «Від Замовника Товариство з обмеженою відповідальністю «А.М.В.-КАРПАТИ» , «Керівник Товариство з обмеженою відповідальністю «А.М.В.-КАРПАТИ» Тодосієнко Д.В.» у зазначених Актах здачі - приймання робіт (наданих послуг) писальним приладом (кульковою ручкою тощо) чи в інший спосіб з використанням технічних прийомів (відтиску факсиміле тощо)?

Ухвалою від 03.08.2020 року в задоволенні клопотання представника відповідача про призначення у справі почеркознавчої та технічної експертизи документів відмовлено.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами спору.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,

суд Встановив:

01.02.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр Бізнес Технологій» (виконавцем, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «А.М.В.-Карпати» (замовником, відповідачем у справі) укладено договір № 3/18 про надання послуг з супроводу програмних продуктів (надалі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надавати послуги, виконувати роботи з супроводу на комп`ютерах замовника програмного продукту «Супровід програмного забезпечення "1С: Підприємство» (далі «Продукт» ).

За умовами п. 1.2. Договору, під супроводом у рамках цього договору розуміється:

- консультування замовника по використанню Продукту;

- оперативна підтримка користувачів продукту, яка здійснюється по телефону, факсу, іншим електронним засобам комунікацій або за допомогою прямих контактів в офісі виконавця;

- сповіщення замовника про нові версії Продукту;

- установка оновлень від виробників компонентів Продукту та адаптація їх до специфічних вимог та облікової політики замовника;

- налаштування прав доступу, реєстрація нових користувачів у системі;

- адміністрування інформаційних баз « 1С» ;

- передача пропозицій замовника щодо поліпшення/модифікації Продукту фірмі « 1С» ;

- технічна підтримка та аналіз роботи інтерфейсів взаємодії системи « 1С» із зовнішніми інформаційними системами;

- усунення помилок Продукту;

- навчання співробітників замовника роботі з Продуктом.

Всі роботи/послуги з супроводу виконуються в рамках часових обмежень, зазначених в обраному плані підтримки у підпунктах пункту 6.2. цього договору, та інших обмежень, визначених цим Договором (п. 1.3. Договору).

Виконавець виконує роботи за цим Договором за місцем знаходження комп`ютерів замовника, яке вказує замовник. Роботи/послуги можуть виконуватися в офісі виконавця з використанням засобів віддаленого доступу до комп`ютерів та комп`ютерної мережі замовника (п. 2.1. Договору).

У відповідності до п. 4 Договору виконання робіт завершується підписанням Акту здачі - приймання виконаних робіт.

Вартість послуг за договором сторони погодили у п. 6. Договору, за умовами якого сума договору визначається за фактично витрачений співробітниками виконавця час на виконання погоджених із замовником обсягів робіт. Розрахунок вартості послуг за Договором здійснюється за схемою пакету «комплексні послуги з супроводу» . Пакет «комплексні послуги з супроводу» виконавця, передбачає щомісячний обсяг послуг/робіт вартістю 4 400 грн. без урахування ПДВ, 880 грн. ПДВ за ставкою 20%. Загальна вартість робіт з ПДВ 20% - 5 280 грн. До складу пакету «комплексні послуги з супроводу» включені послуги з супроводу та технічної підтримки, що надаються 1С спеціалістом , в обсязі не більше 5 годин на місяць. Базові тарифні ставки 1С фахівця - 880 грн. за годину без урахування ПДВ. Робота в надурочний час оплачується за подвійною ставкою фахівця. Допускається використання ліміту робочого часу консультанта, розробником і навпаки, при умові не перевищення загальної вартості робіт, визначеної в п. 6.2. Договору , над вартістю фактично виконаних робіт/послуг, розрахованої згідно з тарифними ставками фахівця. Термін дії пакету послуг «комплексні послуги з супроводу» збігається з терміном дії цього договору. Послуги понад ліміт робочого часу, вказаного в п. 6.2.1. Договору, надаються після письмової або електронної заявки, затвердженої відповідальним представником замовника.

Порядок розрахунків визначений у п. 8 Договору та встановлює, що оплата за Договором здійснюється на підставі виставлених виконавцем рахунків протягом п`яти банківських днів за фактом виконання робіт. При наявності простроченої заборгованості за виконані роботи виконавець має право призупинити надання послуг до моменту погашення такої заборгованості замовником. При наявності простроченої більш ніж на 15 робочих днів заборгованості по розрахунках за надані послуги оплата робіт за договором автоматично переводиться в режим попередньої оплати.

Рівень сервісу надаваних за Договором послуг передбачає обробку вхідного звернення по електронній пошті, телефонній лінії, або в узгодженій сторонами системі реєстрації задач у строк не більше 2-х годин. В результаті обробки звернення, виконавцем має бути наданий один з варіантів вирішення: надана запитувана консультація, наданий спосіб обходу проблеми, виконано рішення задачі або надано повідомлення про передачу проблеми на дослідження або в розробку. Рішення критичних проблем, що призводять до неможливості використання Продукту в оперативній діяльності замовника у строк не більше 2-х робочих днів. Своєчасність реакції на роботи понад встановлений об`єм не гарантується. Роботи та послуги виконуються співробітниками виконавця в робочий час з 9:00 по 18:00 з понеділка по п`ятницю і по офіційним робочим дням, згідно з чинним законодавством України. Облік часу виконання робіт в розрізі завдань і фахівців ведеться виконавцем на щоденній основі в електронній системі обліку завдань. На вимогу замовника може бути надана розшифровка часу виконання робіт/послуг.

При виконанні робіт співробітниками виконавця з виїздом на майданчик замовника за межі міста, в якому працює відповідний співробітник виконавця - замовник повинен оплатити додаткові витрати виконавця. Перелік і вартість витрат попередньо погоджуються сторонами перед кожним відрядженням. Компенсація замовником витрат на відрядження не включена у вартість договору і оплачується понад суму, визначену в п. 6.2. Договору.

Договір набуває чинності з 01.02.2018 року і діє до 31.12.2018 року або до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, залежно від того, який з моментів настане пізніше. Виконавець починає здійснювати роботи з моменту початку дії Договору на вимогу Замовника.

На виконання умов укладеного між сторонами спору Договору № 3/18 про надання послуг з супроводу програмних продуктів від 01.02.2018 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр Бізнес Технологій» (виконавець, позивач у справі) надавав Товариству з обмеженою відповідальністю «А.М.В.-Карпати» (замовнику, відповідачу у справі) послуги з супроводу на комп`ютерах замовника програмного продукту «Супровід програмного забезпечення "1С: Підприємство» .

Виконання робіт (надання послуг) у відповідності до умов п. 4.1. Договору оформлено двосторонніми актами здачі - прийняття робіт (надання послуг), зокрема:

- № 7 від 30.03.2018 року про надання послуг із супроводу програмного забезпечення "1С: Підприємство» за лютий 2018 року на суму 5 280 грн. з ПДВ;

- № 52 від 11.04.2018 року про надання послуг із супроводу програмного забезпечення "1С: Підприємство» за березень 2018 року на суму 9 377 грн. 28 коп. з ПДВ;

- № 53 від 30.04.2018 року про надання послуг із супроводу програмного забезпечення "1С: Підприємство» за квітень 2018 року на суму 5 280 грн. з ПДВ;

- № 81 від 03.07.2018 року про надання послуг із супроводу програмного забезпечення "1С: Підприємство» за травень та червень 2018 року на суму 10 560 грн. з ПДВ;

- № 95 від 10.08.2018 року про надання послуг із супроводу програмного забезпечення "1С: Підприємство» за липень 2018 року на суму 5 280 грн. з ПДВ;

- № 111 від 07.09.2018 року про надання послуг із супроводу програмного забезпечення "1С: Підприємство» за серпень 2018 року на суму 5 280 грн. з ПДВ;

- № 129 ід 08.10.2018 року про надання послуг із супроводу програмного забезпечення "1С: Підприємство» за вересень 2018 року на суму 5 280 грн. з ПДВ;

- № 142 від 31.10.2018 року про надання послуг із супроводу програмного забезпечення "1С: Підприємство» за жовтень 2018 року на суму 5 280 грн. з ПДВ;

- № 2 від 04.01.2019 року про надання послуг із супроводу програмного забезпечення "1С: Підприємство» за грудень 2018 року на суму 5 280 грн. з ПДВ;

- № 8 від 04.01.2019 року про надання послуг із супроводу програмного забезпечення "1С: Підприємство» на суму 5 280 грн. з ПДВ.

Вказані акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) підписані уповноваженими представниками сторін, зокрема, від замовника (відповідача у справі) акти підписані керівником Тодосієнко Д.В. з проставленням печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «А.М.В.-Карпати» . Акти підписані стороною замовника (відповідача у справі) без будь - яких зауважень.

На оплату вартості наданих послуг (виконаних робіт) Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр Бізнес Технологій» (виконавець, позивач у справі) виставив до оплати Товариству з обмеженою відповідальністю «А.М.В.-Карпати» (замовником, відповідачем у справі) наступні рахунки: № 23 від 08.02.2018 року, № 51 від 30.03.2018 року, № 66 від 30.04.2018 року, № 108 від 03.07.2018 року, № 124 від 10.08.2018 року, № 141 від 07.09.2018 року, № 162 від 08.10.2018 року, № 183 від 26.10.2018 року, № 2 від 04.01.2019 року.

Проте, незважаючи на взяті на себе згідно Договору зобов`язання оплачувати роботу виконавця на підставі рахунків, виставлених виконавцем, Товариство з обмеженою відповідальністю «А.М.В.-Карпати» (замовник, відповідач у справі) вартість наданих послуг (виконаних робіт) оплатив частково.

Невиконання відповідачем вчасно та в повній мірі зобов`язань з оплати наданих йому послуг стало підставою для звернення позивача до суду із позовними вимогами про стягнення з відповідача суми 31 680 грн. заборгованості в примусовому порядку.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Нормою ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду справи в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Приписами ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що договори укладені між сторонами по справі, як цивільно - правові правочини є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов`язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач на виконання умов укладеного Договору № 3/18 про надання послуг з супроводу програмних продуктів від 01.02.2018 року згідно актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) надав відповідачеві послуги супроводу програмного забезпечення, що підтверджується долученими до матеріалів справи відповідними актами здачі - прийняття робіт (надання послуг), які підписані представниками сторін з проставленням печаток обох сторін та без будь - яких зауважень.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання по оплаті послуг супроводу програмного забезпечення виконав частково, що підтверджується наданою позивачем банківською випискою і розрахунком позовних вимог, а також не заперечується і самим відповідачем.

Однак, таку часткову оплату послуг супроводу програмного забезпечення відповідач заперечує як оплату вартості наданих відповідачу послуг, а кваліфікує її як попередню оплату. При цьому, Договір № 3/18 про надання послуг з супроводу програмних продуктів від 01.02.2018 року не містить умов, які б передбачали оплату послуг супроводу програмного забезпечення у порядку їх передоплати, а не за фактом надання послуг (виконання робіт). Єдина умова, яка міститься у договорі № 3/18 про надання послуг з супроводу програмних продуктів від 01.02.2018 року, щодо передоплати надаваних за даним договором послуг, це умова п. 8 Договору, яка передбачає, що при наявності простроченої більш ніж на 15 робочих днів заборгованості по розрахунках за надані послуги оплата робіт за договором автоматично переводиться в режим попередньої оплати.

Тобто, така умова є залежною від наявності простроченої заборгованості, яку заперечує відповідач, та факту переведення виконавцем (позивачем у справі) розрахунків за надані послуги в режим попередньої оплати. Доказів переведення відповідача на розрахунки за надані послуги шляхом їх попередньої оплати матеріали справи не містять.

Заперечуючи факт надання позивачем послуг супроводу програмного забезпечення, відповідач вказує на неукладеність договору № 3/18 від 01.02.2018 року та неприйняття робіт за актами приймання - передачі (надання послуг) внаслідок проставлення на них факсиміле підпису директора відповідача без погодження сторонами можливості використання факсиміле при оформленні правочинів та господарських операцій у порядку ст. 207 Цивільного кодексу України.

Як встановлюють положення ст. 207 Цивільного кодексу України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Аргументи відповідача зводяться до того, що ні директор відповідача, ні будь - яка інша особа відповідача договір про надання послуг та акти здачі - прийняття робіт не підписували, а підписи проставлені на договорі за допомогою факсиміле, однак, такий порядок підписання сторонами не погоджувався.

При цьому, сторона відповідача жодним чином не обґрунтовує та не доводить факту виготовлення факсиміле підпису директора Тодосієнко Д.В. та подальше проставлення його на договорі № 3/18 від 01.02.2018 року та актах здачі - прийняття робіт не стороною відповідача, а іншою особою.

Відповідач не надав суду доказів, які би свідчили про те, що факсиміле підпису директора Товариства з обмеженою відповідальністю «А.М.В.-Карпати» Тодосієнка Д.В. при підписанні договору № 3/18 від 01.02.2018 року та актів здачі - прийняття робіт було використане не директором відповідача Тодосієнком Д.В. чи відповідальною особою відповідача, а іншою невідомою особою. Відповідачем не подано суду доказів, з яких би вбачалося вчинення ним дій щодо встановлення осіб, якими могло бути виготовлено факсиміле підпису директора відповідача та в подальшому використано його без відома відповідача, і, як наслідок, притягнення таких осіб до відповідальності.

Умисне проставлення відповідачем на договорі № 3/18 від 01.02.2018 року та актах здачі - прийняття робіт факсиміле підпису директора товариства Тодосієнка Д.В., можливість використання якого сторонами договору не погоджувалася, може бути розцінено як недобросовісна дія саме з боку самого відповідача, і не може бути тією обставиною, яка звільнить відповідача від обов`язку оплати надані йому послуги.

Крім того, відповідач жодним чином не спростовує і тієї обставини, що після підписання актів здачі - прийняття робіт по договору № 3/18 від 01.02.2018 року відповідач самостійно надсилав їх позивачеві, що підтверджується долученими до матеріалів справи оригіналами поштових конвертів.

Вказана обставина дає підстав дійти висновку, що проставлення факсиміле підпису директора Товариства з обмеженою відповідальністю «А.М.В.-Карпати» Тодосієнка Д.В. при підписанні договору № 3/18 від 01.02.2018 року та актів здачі - прийняття робіт могло бути здійснене ним особисто або особою, що уповноважена на здійснення такого підписання.

Разом з тим, суд загалом критично оцінює покликання відповідача на непідписання директором Товариства з обмеженою відповідальністю «А.М.В.-Карпати» Тодосієнко Д.В. договору № 3/18 від 01.02.2018 року та актів здачі - прийняття виконаних робіт до нього, оскільки відповідачем за надані послуги за цим договором здійснено часткові розрахунки.

При цьому, відповідачем до матеріалів справи не додано документів, які би підтверджували викладені ним у відзиві на позов аргументи щодо проведення вказаних платежів як авансу за договором № 3/18, оскільки договір сторонами укладено 01.02.2018 року, а оплати здійснені 02.04.2018 року, 11.04.2018 року, 04.05.2018 року, 01.10.2018 року з призначенням платежів «Оплата згідно рахунків та Договору за супровід програмного забезпечення 1С» .

Аргументи відповідача щодо відсутності у нього обов`язку оплачувати заявлену позивачем до стягнення суму заборгованості, оскільки працівниками позивача, всупереч умов п. 7.1. Договору, на звернення відповідача не було запропоновано жодного варіанту вирішення питання щодо інтегрування програмного забезпечення « 1C:Підприємство» під вимоги товариства, та не виправлено помилок у роботі такого програмного продукту, суд до уваги не приймає, так як відповідачем до матеріалів справи не подано жодного доказу який би свідчив про наявність у відповідача проблем щодо використання програмного продукту «Супровід програмного забезпечення "1С: Підприємство» , про звернення до позивача в установленому порядку, який визначається п. 7.1. Договору, щодо наявності проблем чи помилок у роботі із програмним продуктом «Супровід програмного забезпечення "1С: Підприємство» , та відмови виконавця (позивача у справі) усунути такі проблеми у роботі програмного продукту чи ненадання ним відповіді на запит замовника (відповідача у справі).

Твердження відповідача щодо невідповідності актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , оскільки такі не містять обов`язкових реквізитів сторін, посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій, які б могли ідентифікувати осіб, що підписали ці акти, не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи.

Так, усі акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), складені на виконання умов Договору № 3/18 від 01.02.2018 року, містять написи про затвердження таких актів керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «А.М.В.-Карпати» Тодосієнком Д.В. та підписання їх таким керівником від імені замовника.

Враховуючи вищевказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення заборгованості за надані послуги підлягає задоволенню повністю в розмірі 31 680 грн.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За прострочку відповідачем оплати вартості наданих послуг позивач, посилаючись на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача суму 2 725 грн. 54 коп. інфляційних нарахувань та 1 154 грн. 80 коп. трьох процентів річних .

За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Нарахування інфляційних втрат у відповідності до п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» здійснюється окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи вищенаведений порядок розрахунку інфляційних втрат, судом здійснено перерахунок інфляційних нарахувань, з огляду на що стягненню з відповідача підлягає сума 2 390 грн. 78 коп. інфляційних нарахувань за період з липня 2018 року по грудень 2019 року та 1 154 грн. 80 коп. 3% річних за період з 10.07.2018 року по 23.12.2019 року. В задоволенні решти заявленої до стягнення суми інфляційних нарахувань належить відмовити.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 31 680 грн. заборгованості за надані послуги, 2 390 грн. 78 коп. інфляційних нарахувань за період з липня 2018 року по грудень 2019 року та 1 154 грн. 80 коп. 3% річних, документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими. Позов в цій частині підлягає задоволенню. В задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 2 082 грн. 21 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «А.М.В.-Карпати» , 89442, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Нижнє Солотвино, буд. 55А (код ЄДРПОУ 41153752) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Бізнес Технологій» , 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 18/24 (код ЄДРПОУ 33320684) суму 35 225 (Тридцять п`ять тисяч двісті двадцять п`ять гривень) грн. 58 коп., в тому числі 31 680 (Тридцять одну тисячу шістсот вісімдесят гривень) грн. заборгованості за надані послуги, 2 390 (Дві тисячі триста дев`яносто) грн. 78 коп. інфляційних нарахувань та 1 154 (Одну тисячу сто п`ятдесят чотири гривні) грн. 80 коп. трьох процентів річних, а також суму 2 082 (Дві тисячі вісімдесят дві гривні) грн. 21 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

5. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 16.10.2020 року.

Суддя Пригара Л.І.