Рішення

від 12.10.2020 по справі 910/7528/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.10.2020Справа № 910/7528/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участі секретаря судового засідання Голуба О.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження

позовну заяву Державного підприємства Антонов

до Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Альянс Груп

про стягнення 1 779 397, 24 грн.

За участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 12.10.2020

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство Антонов звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Альянс Груп про стягнення 1 779 397, 24 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що за договором постачання природнього газу № 1510-44 від 22.10.2015 відповідачу перераховані надлишкові кошти у розмірі 1 500 44, 65 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2020 розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено розгляд справи на 06.07.2019.

02.07.2020 від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти доводів позовної заяви з підстав, викладених у відзиві та просив позовні вимоги залишити без задоволеня.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.07.2020 відклав розгляд справи на 20.07.2020.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.07.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладено підготовче засідання на 14.09.2020.

27.07.2020 від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечує проти доводів, викладених у відзиві на позовну заяву та просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

11.09.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Альянс Груп надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

14.09.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Альянс Груп надійшли письмові пояснення по справі.

У судовому засіданні 14.09.2020 представник відповідача надав пояснення по справі та заперечував на рахунок клопотання позивача про долучення доказів до матеріалів справи.

Уповноважений представник позивача у судовому засіданні 14.09.2020 підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 було задоволено клопотання Державного підприємства Антонов від 20.07.2020 про долучення до матеріалів справи письмового доказу та закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.10.2020.

У судовому засіданні 12.10.2020 уповноважений представник позивача надав усні пояснення на рахунок позовної заяви та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Уповноважений представник відповідача у судове засідання 12.10.2020 не з`явився, хоча був повідомлений належним чином.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 12.10.2020 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (споживач) та відповідачем (постачальник) 22.10.2015 було укладено договір постачання природного газу № 1510-44.

Предметом вказаного договору є обов`язок постачальника передати споживачу природний газ власного видобутку, та/або імпортований природний газ (за кодом УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України) (надалі за текстом газ/товар) у власність, а обов`язок споживача прийняти та оплатити цей газ на умовах Договору.

Загальний об`єм природного газу, який постачається постачальником споживачу становить 900 тис. м.куб. за ціною 8 028, 40 з урахуванням ПДВ (п. 2.1 та п. 4.1. Договору).

Відповідно до п. 12.1 Договору, договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, та скріплення відбитками печаток сторін і діє до 31.12.2015, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх обов`язків.

Згідно п. 5.1. Договору, оплата по договору здійснювалась тричі на місяць, частинами по 30 %, 30 % та 35 % вартості товару з остаточним розрахунком до 5 числа місяця наступного за місяцем споживання.

За умовами п. 5.4 Договору, кошти які надійшли від споживача, будуть зараховані як передплата за умови відсутності заборгованості за Договором.

За твердженням позивача, після закінчення дії договору, у постачальника сформувалась заборгованість перед споживачем у розмірі 1 500 443, 65 грн.

З метою повернення коштів споживач звернувся до постачальника з листом від 09.02.2016 про повернення передплати за неспожитий газ на рахунки споживача.

Відповідач у своєму листі від 19.02.2016 вих. № 0216-69 визнав наявність переплати з боку позивача за поставлений природний газ та запропонував подальшу співпрацю.

Враховуючи те, що споживач за результатами проведеного конкурсу уклав договір на постачання природного газу з іншим підприємством на більш вигідних умовах, останній відмовився від пропозиції відповідача.

Пунктом 5.5. Договору сторони визначили процедуру звірки розрахунків, яка здійснюється сторонами у строк до 10 числа місяця наступного за звітнім. Акти звірки складаються та надаються споживачем за формою наданою постачальником.

З метою з`ясування розміру передплати, сторонами було складено акт звіряння взаємних розрахунків по Договору. Відповідно до акту станом на 12.06.2017 зафіксована заборгованість на користь позивача у розмірі 1 500 443, 65 грн. Акт звіряння взаємних розрахунків підписано сторонами та скріплений печатками.

За результатами звіряння, 12.10.2017 сторони підписали графік погашення заборгованості ТОВ УКР-АЛЬЯНС ГРУПП перед ДП АНТОНОВ згідно договору від 22.10.2015 № 1510-44. Сторони домовились, що погашення заборгованості здійснюється платежами відповідно до визначеного графіку. Останнім днем погашення заборгованості визначено 20.06.2018.

У зв`язку з не виконанням відповідачем підписаного графіку погашення заборгованості

позивачем був направлений лист від 13.03.2018 вих. № 149/2652-18 та вимога в порядку ст. 530 ЦК України про погашення заборгованості у розмір 1 500 443, 65 грн.

Вказані вимоги відповідачем задоволені не були, що і стало підставою для звернення з даним позовом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 ст. 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із змісту ст. 525 ЦК України випливає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Із приписів ч. 1 ст. 177 ЦК України випливає, що об`єктом цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Господарським судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем було безпідставно перераховано відповідачу за договором поставки 1 500 443, 65 грн грошових коштів, що не спростовано відповідачем у встановленому законом порядку та не надано доказів на погашення вказаної заборгованості.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.05.2018 року по справі № 927/468/17, постанові Верховного Суду України від 03.06.2015 у справі № 6-100цс15, в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

З урахуванням викладеного Господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1 500 443, 65 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання передбачена статтею 625 ЦК України.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 186 964, 40 грн та 3 % річних у розмірі 91 989 грн.

За приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (мала місце дефляція). Тобто, нарахування інфляційних втрат здійснюються за повний місяць.

Відповідний висновок Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду викладено в постанові від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів та статті 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Перевіривши розрахунок позивача по інфляційним втратам та періоди, по яким заявлено інфляційне нарахуванням з урахуванням зазначеної практики ВС про нарахування інфляційних втрат за повний місяць, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме у сумі 186 964, 37 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми 3 % річних, суд дійшов висновку про його неточність, а тому здійснивши власний розрахунок, вважає, що вимоги позивача про стягнення 3 % підлягає частковому задоволенню в сумі 81 037, 14 грн.

Щодо застосування строку позовної давності заявленої відповідачем у відзиві на позовну заяву, господарський суд зазначає наступне.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 4 ст. 267 ЦК України визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 263 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідач своїми діями, а саме: листуванням (лист від 19.02.2016 вих. № 0216-69), складанням Акта звіряння розрахунків між сторонами станом на 12.06.2017, а також підписанням і скріпленням печаткою графіка погашення заборгованості (від 12.10.2017 вих. № 1017-728), визнав борг, що в розумінні ст. 263 ЦК України є свідченням переривання строку позовної давності, після чого позовна давність починається заново, а час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва 26.05.2020, що підтверджується накладною поштового відправлення за № 05 003 010 674 30, тобто в межах трирічного строку позовної давності.

Щодо інших викладених у відзиві на позов аргументів, вони не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки не спростовують доводів позивача та суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 26 526, 68 грн відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ УКР-АЛЬЯНС ГРУП (Україна, 01010, місто Київ, вул. ЛЕВАНДОВСЬКА, БУДИНОК 8, НЕЖИЛІ ПРИМІЩЕННЯ З № 1 ПО № 8 (ГРУПИ ПРИМІЩЕНЬ 10) (В ЛІТ.А), ідентифікаційний код 39377647) на користь ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА АНТОНОВ (Україна, 03062, місто Київ, вул. АКАДЕМІКА ТУПОЛЄВА, будинок 1, ідентифікаційний код 14307529) грошові кошти: заборгованість - 1 500 443 (один мільйон п`ятсот тисяч чотириста сорок три) грн 65 коп., 3 % річних - 81 037 (вісімдесят одна тисяча тридцять сім) грн 14 коп., інфляційні втрати - 186 964 (сто вісімдесят шість тисяч дев`ятсот шістдесят чотири) грн 37 коп. та витрати зі сплати судового збору - 26 526 (двадцять шість тисяч п`ятсот двадцять шість) грн 68 коп.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 16.10.2020

Суддя І.В. Алєєва