Ухвала

від 16.10.2020 по справі 915/1174/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

16 жовтня 2020 року Справа № 915/1174/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали

за позовом: Приватного акціонерного товариства «ІСРЗ» , 68093, Одеська область, м.Чорноморськ, с.Малодолинське, вул.Космонавтів, 59Б; код ЄДРПОУ 32333962

представник позивача: адвокат Тоостік В.В., 65009, м.Одеса, вул.Генуезька, 24-в

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Суднокотлосервіс Південь» , 54030, м.Миколаїв, вул.Фалеєвська, 22, кв.59; код ЄДРПОУ 38790672

про: - розірвання договору підряду;

- стягнення 640 000,00 грн.

16.09.2020 Приватне акціонерне товариство «ІСРЗ» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №б/н від 15.09.2020 в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Суднокотлосервіс Південь» збитки в розмірі 640 000,00 грн.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на те, що 09 червня 2017 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 49-130-17, та додаткову угоду №2 до нього, за яким замовник передає, а підрядник приймає замовлення на ремонт суднового котла на т/х Грейфсвальд (ІМО 8311912), згідно з попередньою ремонтною специфікацією. Проте, корпусно-зварювальні роботи на судні Грейфсвальд (ІМО 8311912) так і не були виконані зі сторони відповідача, оскільки обладнання, яке було завезено на територію позивача мало істотні недоліки та не могло використовуватися за цільовим призначенням. Вказує, що відповідач здійснив істотне відступлення від умов Договору підряду №49-130-17 від 09.06.2017, внаслідок чого позивач має право на розірвання Договору підряду № 49-130-17 від 09.06.2017 та на відшкодування збитків.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.09.2020 позовну заяву залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі суду від 21.09.2020 року зазначено, що позивачу зокрема необхідно визначитись з позовними вимогами та надати докази сплати судового збору за позовні вимоги.

Копію ухвали суду від 21.09.2020 року позивач отримав 01.10.2020 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Отже, строк на усунення недоліків - до 12.10.2020 року включно.

12.10.2020 року позивачем надіслано до суду заяву б/н від 12.10.2020 року щодо виправлення недоліків позовної заяви на виконання ухвали суду від 21.09.2020, яка надійшла на адресу суду 13.10.2020 року.

Відповідно до ч. 7 ст. 116 ГПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

До заяви б/н від 12.10.2020 року позивачем долучено позовну заяву у новій редакції , в якій позивач просить:

- розірвати договір №49-130-17, укладений 09 червня 2017 року між Приватним акціонерним товариством «ІСРЗ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Суднокотлосервіс Південь» ;

- стягнути з відповідача на користь позивача суму збитків у розмірі 640 000,00 грн.

Також до заяви б/н від 12.10.2020 року позивачем долучено доказ сплати судового збору в сумі 9 600,00 грн.

Отже, у новій редакції позовної заяви позивач заявляє дві вимоги: немайнового характеру (розірвання договору) та майнового характеру (стягнення збитків).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2 102 гривні.

Отже, за немайнову вимогу (розірвання договору) позивач мав сплатити судовий збір у сумі 2 102,00 грн, а за майнову вимогу (стягнення збитків) позивач мав сплатити судовий збір у сумі 9 600,00 грн (640 000,00 х 1,5%).

Позивачем надано платіжне доручення №47846 від 12.10.2020 року про сплату судового збору в сумі 9 600,00 грн.

Докази сплати судового збору в сумі 2 102,00 грн суду не надані.

Враховуючи викладене, позивачем не виконані вимоги ухвали суду від 21.09.2020 року.

Крім того, позивачем не надано докази надіслання позовної заяви в новій редакції на адресу відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Оскільки позивачем не усунуто всі недоліки позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.

Відповідно до ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ч. 4 ст. 174, ст.ст. 232, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву №б/н від 15.09.2020 (вх. №11547/20 від 16.09.2020 року) разом з додатками всього на 42 арк.; заяву б/н від 12.10.2020 року про усунення недоліків у позовній заяві (вх. №12933/20 від 13.10.2020 року) разом з додатками всього на 11 арк. (в тому числі нова редакція позовної заяви б/н від 15.09.2020 року (вх. №12934/20 від 13.10.2020 року) та платіжне доручення №47846 від 12.10.2020 року про сплату судового збору в сумі 9 600,00 грн) - повернути позивачу .

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.235 ГПК України.

Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу.

Ухвала господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256-259 ГПК України та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Н.О. Семенчук