Ухвала

від 16.10.2020 по справі 910/18297/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 910/18297/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К.

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фініті-Компані"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020

та рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2020 року

у справі № 910/18297/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фініті-Компані"

до Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стелс"

про визнання недійсним договору поруки, -

В С Т А Н О В И В:

25.09.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фініті-Компані" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткове рішення Господарського міста Києва від 16.03.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 (повний текст складено 10.09.2020) та рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2020 року у справі № 910/18297/19.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 01.10.2020 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Случ О.В., Волковицька Н.О.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст. 287 - 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав) (п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України).

У касаційній скарзі заявник зазначив, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2020 року у справі № 910/18297/19 підлягають перегляду через наявність випадку, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Скаржник вважає за необхідне відступити від правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.04.2020 у справі № 909/685/18, на яку посилається Північний апеляційний господарський суд для обґрунтування прийнятого ним рішення та вказує, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норму ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України з посиланням на висновок, викладений у вказаній постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, оскільки обставини справи № 909/685/18 не є подібними та тотожними зі справою № 910/18297/19.

При цьому заявник зазначає, що через неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, у зв`язку з помилковим висновком про подібність правовідносин, відображених в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 909/685/18, на яку посилається апеляційний господарський суд та порушення норм процесуального права, оскаржувані рішення підлягають скасуванню.

Водночас скаржник вважає, що ним вмотивовано обґрунтовано необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абз. 3 п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України).

Хоча скаржник у касаційній скарзі і зазначає про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.04.2020 у справа № 909/685/18, однак зазначає, що обставини вказаної справи не є подібними та тотожними зі справою № 910/18297/19, тоді як п. 2 ч. 2 ст. 287, абз. 3 п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України визначено, що скаржник має вмотивовано обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права саме у подібних правовідносинах , викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Таким чином скаржником не вмотивовано обґрунтування необхідності відступлення від висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 909/685/18, у зв`язку з чим не визначено належним чином підстави касаційного оскарження судових рішень як того вимагає ч. 2 ст. 287 ГПК України та п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною 2 ст. 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки скаргу подано без додержання вимог щодо змісту касаційної скарги, викладених у п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху.

Таким чином, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фініті-Компані" підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно зазначити передбачену (передбачені) ст. 287 ГПК України підставу (підстави) подання цієї скарги.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 287, 290, 292 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фініті-Компані" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2020 року у справі № 910/18297/19 залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Фініті-Компані" строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно зазначити передбачену (передбачені) ст. 287 ГПК України підставу (підстави) подання цієї скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Могил С.К.