Ухвала

від 16.10.2020 по справі 924/1314/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 924/1314/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Зуєва В. А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстандарт"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 і рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.06.2020 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будфаворит"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстандарт"

про стягнення 96 235,02 грн заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

30.09.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстандарт" (далі - ТОВ "Укрстандарт") на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 (повний текст складено 02.09.2020) і рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.06.2020 у справі № 924/1314/19, подана 25.09.2020 безпосередньо до суду касаційної інстанції засобом поштового зв`язку.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу (у редакції чинній на момент подання касаційної скарги) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно із частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини 7 статті 12 для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" розмір прожиткового мінімуму становить 2 102,00 грн (станом на 01.01.2020).

Предметом позову у даній справі є стягнення 96 235,02 грн заборгованості, що становить значно менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102,00 грн х 100 = 210 200,00 грн станом на 2020 рік), тому у розумінні положень Господарського процесуального кодексу України ця справа є малозначною.

Як убачається зі змісту касаційної скарги, підставами для відкриття касаційного провадження, передбачені підпунктами "а та "б" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України є те, що: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини справи, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи.

Обґрунтовуючи необхідність відкриття касаційного провадження у малозначній справі, скаржник зазначає, що апеляційний господарський суд не надав відповіді на питання, що мають фундаментальне значення для подальшого застосування норми права, а саме статті 853 Цивільного кодексу України, та зазначає, що він фактично позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, а саме, справи № 924/48/20, у якій скаржником пред`явлено позов.

Проте зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до непогодження з оцінкою доказів та встановленими судами обставинами, під час розгляду справи по суті. При цьому, незгода із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить, що зазначена справа підпадає під дію виключень пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського кодексу України.

Крім того, в касаційній скарзі відсутнє обґрунтування у чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи судом касаційної інстанції для подальшого застосування відповідних норм права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

У контексті викладеного необхідно враховувати, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Укрстандарт" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 і рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.06.2020 у справі № 924/1314/19, на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстандарт" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 і рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.06.2020 у справі № 924/1314/19.

2. Матеріали касаційної скарги з додатками на 24 (двадцяти чотирьох) аркушах, у тому числі оригінал платіжного доручення від 25.09.2020 № 2550 про сплату судового збору у сумі 4 204,00 грн, повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрстандарт".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

В. А. Зуєв