Постанова

від 07.10.2020 по справі 926/2182/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2020 р. Справа №926/2182/19

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Мирутенко О.Л.

Скрипчук О.С.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю БУК ТБ б/н від 10.03.2020 (вх. № ЗАГС 01-05/992/20 від 12.03.2020)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 10 лютого 2020 року (повний текст рішення складено 19.02.2020, м. Чернівці, суддя Ніколаєв М.І.)

у справі № 926/2182/19

порушеній за позовом

позивача: Чернівецької міської ради, м. Чернівці

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю БУК ТБ , м. Чернівці

про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 2078421,71 грн.

за участю представників : не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 10 лютого 2020 року позов Чернівецької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю БУК ТБ про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 2078421,71 грн. задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю БУК ТБ на користь Чернівецької міської ради 2 078 421,71 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати та 31176,32 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ТзОВ БУК ТБ звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою б/н від 10.03.2020 (вх. №ЗАГС 01-05/992/20 від 12.03.2020) на рішення Господарського суду Чернівецької області від 10 лютого 2020 року у справі №926/2182/19, у якій скаржник просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення яким в задоволенні позову Чернівецькій міській раді відмовити, стягнути з Чернівецької міської ради на користь ТзОВ БУК ТБ витрати на правову допомогу, які поніс відповідач у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції у розмірі 14 599,60 грн, судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 25 411,98 грн. (46 764,50 грн. - із врахуванням уточнення від 09.06.2020), витрати на правову допомогу, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 8452,40 грн.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 (у складі колегії суддів: Данко Л.С. - головуюча суддя, Мирутенко О.Л., Скрипчук О.С. - члени колегії) поновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Чернівецької області від 10.02.2020, відкрито апеляційне провадження та зупинено дію оскарженого рішення, витребувано матеріали справи з місцевого господарського суду.

13.04.2020 від Чернівецької міської ради на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення - без змін.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 справу призначено до розгляду на 16.06.2020.

15.06.2020 апелянт подав на адресу суду клопотання від 09.06.2020 про долучення доказів/документів, а також клопотання про уточнення до апеляційної скарги у зв`язку з виявленням технічної помилки в п.3 прохальної частини апеляційної скарги, а саме апелянт просить стягнути з позивача на користь відповідача 46 764,50 грн. судового збору, що підтверджується оригіналом квитанції про сплату судового збору, а не 25 411,98 грн, як помилково зазначено в апеляційній скарзі.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 розгляд справи відкладено на 14.07.2020. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від розгляд справи відкладено на 01.09.2020.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 26.08.2020 у зв`язку із звільненням у відставку судді (головуючої судді) Данко Л.С., справу передано на повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 26.08.2020 справу №926/2182/19 передано до розгляду колегії суддів у наступному складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії Мирутенко О.Л., Скрипчук О.С.

01.09.2020 розгляд справи не відбувся у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Желіка М.Б.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 (у складі колегії суддів: Желік М.Б. - головуючий суддя, Мирутенко О.Л., Скрипчук О.С. - члени колегії) розгляд справи призначено на 16.09.2020.

В судовому засіданні 07.10.2020 представник апелянта надала суду пояснення щодо обставин справи та доводів апеляційної скарги, позивач явку повноважного представника не забезпечив. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 розгляд справи відкладено на 07.10.2020.

В судове засідання 07.10.2020 сторони явки повноважних сторін не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Неявка в судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, розглянувши клопотання ТзОВ БУК-ТБ від 09.06.2020 (вх.№01-04/3584/20 від 15.06.2020) про долучення доказів до матеріалів справи, зазначає наступне. У вказаному клопотанні апелянт просить долучити до матеріалів справи копію наказу про проведення перевірки від 07.02.2020 №152-ДК, копію акта планової перевірки Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області дотримання вимог законодавства за об`єктом - земельної ділянки №152-ДК/185АП/09/01-20 від 17.03.2020 з фотофіксацією, копію адвокатського запиту від 17.03.2020 №5/20, копію листа Регіонального відділення фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях від 26.05.2020 №18-122-00901, копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30.03.2012, копію витягу про державну реєстрацію прав від 28.04.2012. Апелянт зазначає, що планова перевірка ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області була запланована на І квартал 2020 року та проведена 17.03.2020, матеріали перевірки апелянт отримав поштою, тому не мав змоги подати їх до суду першої інстанції. На переконання апелянта, акт перевірки є важливим для встановлення обставин справи, оскільки підтверджує той факт, що ТзОВ БУК ТБ не використовувало та не використовує земельну ділянку з кадастровим номером 7310136600:27:002:0116. Також апелянт просить долучити до матеріалів справи лист РВ ФДМУ по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях від 26.05.2020 №18-122-00901 на підтвердження того, що на земельній ділянці з кадастровим номером 7310136600:27:002:0117 знаходиться споруда цивільного захисту - сховище №96066, яке перебуває в державній власності. До клопотання також додано докази надсилання його копії з додатками на адресу позивача.

Зважаючи на те, що подані апелянтом документи мають важливе значення для встановлення обставин справи, апелянт обґрунтував неможливість подання цих доказів під час розгляду справи в суді першої інстанції, дотримав вимог ч.9 ст.80 ГПК України щодо попереднього надсилання копії клопотання з додатками іншій стороні, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне задоволити клопотання апелянта про долучення доказів до матеріалів справи та взяти їх до уваги під час здійснення апеляційного розгляду справи.

Враховуючи відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, а також те, що явка сторін в судове засідання не визнавалась обов`язковою, сторони належним чином були повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, позивач подав відзив на апеляційну скаргу, представник апелянта надала суду пояснення щодо доводів апеляційної скарги в попередньому судовому засіданні, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а відтак оскаржуване рішення слід скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Чернівецька міська рада звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БУК ТБ про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 2 078 421,71 грн. за використання з 01 січня 2017 року по 21 липня 2019 року земельних ділянок комунальної власності загальною площею 2,5394 га без укладення договорів оренди.

В обґрунтування позовних вимог Чернівецька міська рада посилається на те, що згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ТзОВ БУК ТБ є власником нерухомого майна, а саме: 1). будівель виробничого цеху літ. М (загальна площа 8587,2 м 2 ) та побутового корпусу літ. Н (загальна площа 1813,4 м 2 ), що розташовані в м. Чернівці, вул. Зелена, 5; 2). станції нейтралізації літ. А (загальною площею 168,90 м 2 ) насосної станції літ. Б (загальною площею 50,60 м 2 ), насосної станції літ. В (загальною площею 83,60 м 2 ), що розташовані в м. Чернівці, вул. Декабристів №16-а; 3) механічної майстерні літ. Ж (загальною площею 872,40 м 2 ), що розташовані в м. Чернівці, вул. Зелена, 5-Д.

Пунктом 7 рішення Чернівецької міської ради від 19.05.2016 № 215 зобов`язано відповідача впродовж 90 календарних днів з дня прийняття цього рішення укласти з Чернівецькою міською радою договори оренди земельних ділянок, на яких розміщене нерухоме майно, та сплатити кошти за фактичне користування відповідачем земельними ділянками.

Однак, відповідач ухилився від укладення договорів оренди земельних ділянок, продовжує користування земельними ділянками та не сплачує орендну плату, внаслідок чого Чернівецька міська рада недоотримала дохід у розмірі орендної плати в сумі 2 078 421,71 грн. за період з 01.01.2017 по 21.07.2019, відтак звернулася до суду з даним позовом.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначав, що відповідно до вимог ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України у відповідача, як у власника нерухомого майна, виникло законодавчо визначене право користування земельною ділянкою, на якій розміщено нерухоме майно, проте, рішенням 73 сесії VII скликання Чернівецької міської ради від 08.11.2019 №1972 відмовлено відповідачу у наданні в оренду земельної ділянки площею 1,9690 га по вул. Зелена,5 в м. Чернівці. Крім того, відповідач вважає невідповідним обраний позивачем спосіб захисту його прав як власника землі шляхом подання позовної заяви з підстав, визначених ст.1212 ЦК України, зазначає, що неодержана орендна плата є упущеною вигодою, яку особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено. Водночас, позивачем у даній справі не доведено належними та допустимими доказами розмір збитків (шкоди), заявлених до стягнення, адже порядок визначення та відшкодування збитків власників землі і землекористувачам встановлюється Постановою КМУ від 19.04.1993 №284, згідно з якою розмір відповідних збитків визначається комісіями, створеними виконавчими комітетами міських рад. Результати роботи комісії оформлюються відповідними актами, що затверджуються органом, який створив комісію. Відповідач вважає, що в порушення вказаних норм, розрахунок збитків складено не комісією, а Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, а відповідний акт комісії від 18.03.2018 з визначення збитків, заподіяних територіальній громаді м. Чернівці, не був затверджений рішенням Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, тож не набрав юридичної сили. Також в матеріалах справи відсутні витяги про нормативну грошову оцінку земельних ділянок за 2016-2018 роки, що свідчить про відсутність належного доказу правомірності та обґрунтованості нарахування орендної плати за спірний період.

Ухвалюючи оскаржене рішення місцевий господарський суд дійшов висновків про обґрунтованість, правомірність та доведеність позовних вимог в розмірі 2078421,71 грн.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновки суду, викладені в оскарженому рішенні не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржене рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, скаржник зазначає, що у 2014 році набув право власності на нежитлові приміщення по вул. Зелена, 5, 5-Б, 5-Д в м. Чернівці, яке розташоване на земельній ділянці, площею 4,7192 га, кадастровий номер 7310136600:27:002:0019, після чого ТзОВ БУК-ТБ звернулося до Чернівецької міської ради із заявою про надання в оренду зазначеної земельної ділянки. 25.09.2014 на сесії Чернівецької міської земельну ділянку було вирішено надати ТзОВ БУК-ТБ в оренду на 10 років для обслуговування нежитлових будівель, але 29.09.2014 розпорядженням міського голови зупинено дію цього рішення, тому відповідач звернувся до міської ради із заявою про надання дозволу на поділ вказаної земельної ділянки з наміром викупу її частини. Рішенням сесії Чернівецької міської ради від 02.07.2015 №1656 ТзОВ БУК-ТБ надано дозвіл на поділ земельної ділянки за адресою вул. Зелена, 5, 5-Б, 5-Д в м. Чернівці, кадастровий номер 7310136600:27:002:0019, на п`ять окремих земельних ділянок з метою викупу частини земельної ділянки. Згодом, рішенням сесії Чернівецької міської ради від 19.05.2016 №215 було погоджено ТзОВ БУК-ТБ проект поділу земельної ділянки кадастровий номер 7310136600:27:002:0019, на п`ять окремих земельних ділянок з кадастровими номерами та площею: №1 - 7310136600:27:002:0016, 1,9864 га, №2 - 7310136600:27:002:0017, 0,5700 га, №3 - 7310136600:27:002:0018, 2,1162, №4 - 7310136600:27:002:0019, 0,0496 га, №5 - 7310136600:27:002:0020, 0,0140 га.

Суд першої інстанції проігнорував те, що рішення Чернівецької міської ради від 19.05.2016 №215 стосується п`яти земельних ділянок, а метою поділу слугував викуп частини земельної ділянки, зокрема, земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:27:002:0118, а решту земельних ділянок, в тому числі з кадастровими номерами 7310136600:27:002:0116, 7310136600:27:002:0117, користування якими є предметом цього позову, було запропоновано взяти в оренду без заяви ТзОВ БУК ТБ , що суперечить ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України.

Також скаржник вказує, що позивач не надав доказів, що спірні земельні ділянки сформовано, державна реєстрація права власності на них відсутня, тому неможливо встановити чи це державна чи комунальна власність. Крім того, суд не досліджував розмірів фактичного використання земельних ділянок, про необхідність підтвердження розміру земельної ділянки, якою фактично користується особа, наголошено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 та від 04.12.2019 у справі №917/1739/17.

Апелянт вважає, що суд в оскарженому рішенні самостійно встановив коефіцієнти індексації даної категорії земель за 2017 та 2018 рік, тобто вийшов за межі своїх повноважень, адже допустимим доказом є витяг з технічної документації з нормативно-грошової оцінки за кожен рік, виданий Держгеокадастром у Чернівецькій області, такої ж правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі №320/5877/17.

Також скаржник вважає, що суд першої інстанції не звернув уваги, що нерухоме майно належить відповідачу лише на 55/100 часток по вулиці Декабристів, 16-А, а по вулиці Зеленій, 5-Д, знаходиться також об`єкт цивільної оборони - бомбосховище, яке перебувало в управлінні Чернівецької філії Фонду державного майна, тож позов розглянуто без залучення співвласників нерухомого майна - громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та Чернівецької філії Фонду держмайна України.

У відзиві позивач наводить аргументи на спростування доводів апеляційної скарги про те, що земельні ділянки у спірний період не були сформовані як об`єкт цивільних прав, зазначає, що на підставі здійснених відповідачем заходів із землеустрою, поданої відповідачем документації із землеустрою, з метою раціонального використання земель Чернівецькою міською радою затверджено поділ земельної ділянки за адресою вул. Зелена, 5, 5-Б, 5-Д - вул. Декабристів, 16-А, площею 4,7192 (кадастровий номер 7310136600:27:002:0119), внаслідок чого було утворено спірні земельні ділянки з кадастровим номером 7310136600:27:002:0116 - площею 1,9690 га та кадастровим номером 7310136600:27:002:0117, площею 0,5704 га для експлуатації належних на праві власності відповідачу будівель. Право комунальної власності територіальної громади міста Чернівці на спірні земельні ділянки, які були сформовані 09.09.2015, виникло безпосередньо із Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розмежування земель державної і комунальної власності , відповідно до якого до комунальної власності відносяться всі інші землі, розташовані в межах відповідного населеного пункту.

Позивач вважає, що акт обстеження земельної ділянки не може вважатись єдиним і безумовним доказом використання спірної земельної ділянки без правовстановлювального документа, у даній справі розміри земельних ділянок, яка необхідна для експлуатації належної на праві власності відповідачу будівлі, підтверджується витягами з державного земельного кадастру та рішенням міської ради, прийнятим на підставі матеріалів землеустрою, що подані відповідачем.

Щодо відсутності в матеріалах справи витягів з документації про нормативно-грошову оцінку земельних ділянок за кожен рік, позивач вказує, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше, ніж один раз на 5-7 років, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляється як витяг з технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель, величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель розраховує центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері земельних відносин, відомості щодо вказаного коефіцієнта є відкритою інформацією у публічному доступі.

Щодо незаявлення позову до співвласників позивач зазначає, що нерухоме майно відповідача - це окремо стоячі будівлі, внаслідок поділу земельної ділянки нерухоме майно співвласників знаходиться на інших сформованих земельних ділянках.

Окрім того, позивач зазначає, що безпідставними є покликання апелянта на рішення міської ради від 25.09.2014 та на рішення міської ради від 02.07.2015 №1656, позаяк такі документи не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів апеляційної інстанції, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка кадастровий номер 7310136600:27:002:0116 площею 1,9690 га знаходиться в м. Чернівці по вул. Зелена,5. Категорія землі - землі промисловості (відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру від 20.11.2019 №НВ-7305010792019).

Земельна ділянка кадастровий номер 7310136600:27:002:0117 площею 0,5704 га знаходиться в м. Чернівці по вул. Зелена,5-Д - вул. Декабристів,16/А. Категорія землі - землі промисловості (відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру від 20.11.2019 №НВ-7305010782019).

Відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі, а отже, спірні земельні ділянки є сформованими, їм присвоєно відповідні кадастрові номери 7310136600:27:002:0116 та 7310136600:27:002:0117.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 04.09.2019 за відповідачем зареєстроване право власності на нежитлові будівлі, що знаходяться в м. Чернівці:

- по вул. Декабристів, 16-А, станція нейтралізації літ. А загальною площею 168,90 кв.м., що складає 45/100 (сорок п`ять сотих) часток; насосна станція літ. Б загальною площею 50,60 кв.м., насосна станція літ. В загальною площею 83,60 кв.м., що складає 55/100 часток,

- по вул. Зелена, 5-Б, будівля корпусу цеху з адміністративно-побутовими приміщеннями літ. А загальна площа 12333,4 кв.м., вимощення І площею 1562 кв.м., огорожа №1;

- по вул. Зелена, 5, будівля виробничого цеху літ. М , загальною площею 8587,20 кв.м., побутового корпусу літ. Н загальною площею 1813,40 кв.м., що складають 996/1000 будинковолодіння;

- по вул. Зелена, 5-Д, будівля механічної майстерні літ Ж загальною площею 872,40 кв.м.

Кадастровими планами земельних ділянок підтверджується, що на земельній ділянці кадастровий номер 7310136600:27:002:0117 площею 0,5704 га (м. Чернівці по вул. Зелена,5-Д - вул. Декабристів,16/А) знаходиться станція нейтралізації літ. А загальною площею 168,90 кв.м.; насосна станція літ. Б загальною площею 50,60 кв.м., насосна станція літ. В загальною площею 83,60 кв.м.; будівля механічної майстерні літ. Ж загальною площею 872,40 кв.м.; на земельній ділянці кадастровий номер 7310136600:27:002:0116 площею 1,9690 га (м. Чернівці по вул. Зелена,5) знаходиться будівля виробничого цеху літ. М , загальною площею 8587,20 кв.м., побутового корпусу літ. Н загальною площею 1812,40 кв.м.

Суд першої інстанції встановив, що докази знаходження на спірних земельних ділянках іншого нерухомого майна (чи нерухомого майна, що належить іншим власникам) в матеріалах справи відсутні.

Однак, відповідно до зазначеної вище Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 04.09.2019 станція нейтралізації літ. А загальною площею 168,90 кв.м., насосна станція літ. Б загальною площею 50,60 кв.м., насосна станція літ. В загальною площею 83,60 кв.м. належить ТзОВ БУК-ТБ на праві спільної часткової власності, розмір частки 55/100; будівля виробничого цеху літ. М , загальною площею 8587,20 кв.м. та побутового корпусу літ. Н загальною площею 1812,40 кв.м. належить ТзОВ БУК-ТБ на праві спільної часткової власності, розмір частки 996/1000.

Із Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом -№152-ДК/185АП/09/01-20 від 17.03.2020 Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області вбачається, що в ході проведення перевірки з виїздом на місцевість встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим №7310136600:27:002:0116 за адресою АДРЕСА_2 в м.Чернівці розміщена нежитлова будівля, співвласниками нежитлової будівлі є ТзОВ БУК-ТБ (996/1000 частки) та ОСОБА_3 (4/1000 частки) (інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно №195275393 від 27.12.2019), господарська діяльність на земельній ділянці не здійснюється. Також в акті встановлено, що ТзОВ БУК-ТБ звернулось до Чернівецької міської ради із заявою про надання дозволу на викуп зазначеної земельної ділянки та надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки землі (заява від 08.01.2020).

Із листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях №18-122-00901 від 25.05.2020 вбачається, що на земельній ділянці по АДРЕСА_1 розташована споруда цивільного захисту - сховище №96066, площею 780,80 кв.м. (в будівлі літ. Ж ), яке відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30.03.2012 та витягу про державну реєстрацію прав від 28.04.2012 є державною власністю і перебуває у сфері управління Фонду державного майна України.

Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що матеріалами справи підтверджується, що на спірних земельних ділянках розташоване нерухоме майно, належне відповідачу на праві спільної часткової власності, а також інше нерухоме майно, що є державною власністю.

Рішенням Чернівецької міської ради 6 сесії VII скликання від 19.05.2016 №215 вирішено (серед іншого):

1. Погодити товариству з обмеженою відповідальністю БУК ТБ поділ земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 площею 4,7192 га (кадастровий номер - 7310136600:27:002:0019) на 5 (п`ять) земельних ділянок: №1 - площею 1,9690 га, (кадастровий номер 7310136600:27:002:0116); № НОМЕР_1 - площею 0,5704 га, (кадастровий номер 7310136600:27:002:0117); № НОМЕР_2 -площею 0,1162 га, (кадастровий номер 7310136600:27:002:0118); № НОМЕР_3 - площею 0,0496 га, (кадастровий номер 7310136600:27:002:0119); №5 - площею 0,0140 га, (кадастровий номер 7310136600:27:002:0120), для обслуговування виробничих будівель (підстава: дозвіл на поділ рішення Чернівецької міської ради від 02.07.2015 №1656, витяги з Державного речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності;

2. Надати товариству з обмеженою відповідальністю БУК ТБ земельну ділянку АДРЕСА_3 , - площею 1,9690 га (кадастровий номер 7310136600:27:002:0116); для обслуговування нежитлових будівель (код.11.02) в оренду на 10 (десять) років (підстава: дозвіл на поділ (підстава: дозвіл на поділ рішення Чернівецької міської ради від 02.07.2015 №1656, та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.03.2014 №19586329);

3. Надати товариству з обмеженою відповідальністю БУК ТБ земельну ділянку АДРЕСА_2, площею 0,5704 га (кадастровий номер 7310136600:27:002:0117) для обслуговування нежитлових будівель (код.11.02) в оренду на 10 (десять) років;

4. Встановити норму землекористування за адресою АДРЕСА_2, площею 0,0496 га (кадастровий номер 7310136600:27:002:0119), у зв`язку із наявністю на ній майна ОСОБА_4 .

4.1 Запропонувати ОСОБА_4 оформити правовстановлюючий документ на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,0496 га.

5. Встановити норму землекористування за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,0140 га (кадастровий номер 7310136600:27:002:0120), у зв`язку із наявністю на ній майна ОСОБА_3 .

5.1Запропонувати ОСОБА_3 оформити правовстановлюючий документ на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,0140 га.

7. Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю БУК ТБ укласти впродовж 90 календарних днів з Чернівецькою міською радою договори оренди землі та сплатити кошти за фактичне користування земельними ділянками в еквіваленті орендної плати. 7.1. В разі неукладення договорів оренди в зазначений термін рішення вважається нечинним.

Позивач зазначає, що відповідач не виконав вимоги вказаного рішення, не оформив право оренди земельними ділянками площею 1,9690 га та площею 0,5074 га, не вносив плату за користування ними, внаслідок чого зберіг безпідставно набуте майно - грошові кошти в розмірі орендної плати за період з 01.01.2017 по 21.07.2019 в загальному розмірі - 2 078 421,71 грн., які підлягають стягненню на користь позивача на підставі ст.1212 ЦК України.

Згідно з ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, та зокрема, застосовуються до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Аналіз вказаної статті дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт е частини першої статті 141 цього Кодексу).

Право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Отже, за змістом указаних приписів закону виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Згідно з ст.206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 Земельного кодексу України).

Комісією з питань визначення та відшкодування збитків, заподіяних територіальній громаді м. Чернівці складено акти від 14.03.2018, якими визначено суму збитків, заподіяних відповідачем громаді міста Чернівці внаслідок користування земельними ділянками (кадастровий номер 7310136600:27:002:0116 та 7310136600:27:002:0117) без правопосвідчуючих документів. Доказів затвердження даних актів Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради матеріали справи не містять.

Розмір безпідставно збережених коштів відповідача у період з 01.01.2017 по 21.07.2019 розраховано Чернівецькою міською радою як розмір плати за земельні ділянки комунальної власності у вигляді орендної плати за землю, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою органом місцевого самоврядування на підставі Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях, затвердженим рішенням 33 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 23.10.2008 №715.

Відповідно до затвердженого рішенням 33 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 23.10.2008 №715 Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях розмір орендної плати за земельну ділянку встановлюється відповідно до її функціонального використання у розрізі економіко - планувальних зон м. Чернівців, згідно з нормативною грошовою оцінкою землі та не залежить від наслідків господарської діяльності (п.4.2 Положення).

Підставою для визначення розміру орендної плати є це положення, рішення 24 сесії міської ради від 12.02.2008 Про затвердження технічної документації з грошової оцінки земель міста Чернівці та витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки.

Ставки орендної плати у розмірі від 3% до 10% встановлені п.5.1 Положення, зокрема - розміщення закладів торгівлі, ринків, виробництва товарів народного споживання, інші види діяльності, що не увійшли до переліку - 3%.

Згідно з абзацом 3 частини першої статті 13 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності. Крім того, згідно з абзацом 1 пункту 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (частина друга статті 20 Закону України Про оцінку земель ).

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17).

У матеріалах справи наявні витяги про нормативну грошову оцінку спірних земельних ділянок станом на 17.09.2019.

При визначенні конкретного розміру оцінки землі орган Держгеокадастру керувався відомостями про площу (1,9690 га та 0,5704 м. кв.), середньою базовою вартістю земель населеного пункту (195,97), номером економіко-планувальної зони (133), коефіцієнтом економіко-планувальної зони (Км2 - 2,01), сукупним локальним коефіцієнтом (Км3 - 0,95) та коефіцієнтом (Кф -1,20).

Згідно зі статтею 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Із сайту Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Держгеокадастру) суду відомо, що ним встановлено наступні коефіцієнти індексації даної категорії земель: за 2017рік - 1,0; 2018 рік - 1,0.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 7310136600:27:002:0116 у 2017-2018 роках становить 21037977 грн., а земельної ділянки кадастровий номер 7310136600:27:002:0117 у 2017-2018 роках становить 6094496 грн.

Згідно з проведеними позивачем розрахунками відповідачу нараховано загальну суму безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати за період з 01.01.2017 по 21.07.2019:

- за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 в м. Чернівцях площею 1,9690 га, (кадастровий номер 7310136600:27:002:0116) 1876734,63 грн., у т.ч. 631139,31 грн. щорічно за 2017-2018 роки, 349288,10 грн. за період з 01.01.2019 по 21.07.2019;

- за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2, площею 0,5704 га, (кадастровий номер 7310136600:27:002:0117) 543671,51 грн., у т.ч. 182834,88 грн. щорічно за 2017-2018 роки, 101185,23 грн. за період з 01.01.2019 по 21.07.2019.

Листом від 25.07.2019 №04/04-08/3-07/2205 Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради направив на юридичну адресу ТзОВ БУК ТБ розрахунки безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю та запропонував впродовж місяця з дня одержання даного листа сплатити безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за землю.

У матеріалах справи відсутні докази укладення відповідачем з Чернівецькою міською радою договорів оренди спірних земельних ділянок (кадастровий номер 7310136600:27:002:0116 та 7310136600:27:002:0117).

Також, у матеріалах справи відсутні докази сплати товариством з обмеженою відповідальністю БУК ТБ орендної плати чи земельного податку за користування вказаними земельними ділянками за період з 01.01.2017 по 21.07.2019.

Рішенням 73 сесії VII скликання Чернівецької міської ради від 08.11.2019 №1972 відмовлено відповідачу в наданні в оренду земельної ділянки площею 1,9690 га по вул. Зелена,5 в м. Чернівці, однак, таке рішення суд першої інстанції вірно не взяв до уваги, оскільки воно не стосується спірного періоду.

Суд першої інстанції встановив, що відповідач є власником нерухомого майна, розміщеного на спірних земельних ділянках комунальної власності, матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування земельними ділянками площею 1,9690 га (кадастровий номер - 7310136600:002:0116) та площею 0,5704 га (кадастровий номер - 7310136600:27:002:0117), зокрема, укладення договорів оренди з Чернівецькою міською радою та державної реєстрації такого права, а відтак, відповідач користується спірними земельними ділянками без достатньої правової підстави.

Колегія суддів погоджується із наведеними висновками, проте, як встановив суд апеляційної інстанції, відповідач володіє нерухомим майном, розміщеним на спірних земельних ділянках на праві спільної часткової власності, інший ввласник - ОСОБА_3 , а також на цих ділянках розміщене нерухоме майно, яке перебуває у сфері управління Фонду держмайна України.

Відтак, обґрунтованими є доводи апелянта про те, що матеріали справи не містять доказів щодо розмірів фактичного використання відповідачем земельних ділянок.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 сформовано правовий висновок, відповідно до якого визначаючи розмір заборгованості відповідача за безпідставне збереження грошових коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, судам необхідно встановити розмір земельної ділянки, яка використовується останнім.

З огляду на те, що на підставі наявних у справі матеріалів неможливо визначити розмір земельних ділянок, який фактично використовує лише ТзОВ БУК-ТБ , невірним також є здійснений позивачем розрахунок розміру безпідставно збережених грошових коштів у вигляді орендної плати, заявленого до стягнення.

Відтак колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції про те, що проведені позивачем розрахунки безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати містять всі необхідні складові для такого розрахунку (період нарахування, нормативну грошову оцінку, ставку орендної плати та її річний розмір), тож є обґрунтованими та підставними.

У статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Позивач не довів належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами обставин на які посилався як на підставу своїх вимог, а саме не довів фактичного розміру земельних ділянок, який використовує відповідач для обслуговування належного йому нерухомого майна та, як наслідок, обґрунтованості розміру заявлених до стягнення безпідставно збережених коштів.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до п. 2, п.3, п.4, ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, скасування рішення Господарського суду Чернівецької області від 10 лютого 2020 року та прийняття нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

В апеляційній скарзі відповідач заявив клопотання про розподіл судових витрат, а саме просив стягнути з позивача на користь ТзОВ БУК-ТБ витрати на правову допомогу, які поніс відповідач у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції у розмірі 14 599,60 грн, судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 46 764,50 грн., витрати на правову допомогу, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 8452,40 грн.

В порядку ст.129 ГПК України судовий збір, сплачений за подання позовної заяви до Господарського суду Чернівецької області, та судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, слід покласти на позивача.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу під час здійснення апеляційного розгляду справи відповідач надав копію договору №25/19 від 25.11.2019 про надання правової допомоги, укладеного між адвокатом Дрищенюк М.М. та ТзОВ БУК-ТБ , ордер серії ЧЦ №38796, виданий адвокатом Дрищенюк М.М. на представництво ТзОВ БУК-ТБ в Західному апеляційному господарському суді на підставі договору №25/19 від 25.11.2019 про надання правової допомоги, розрахунок витрат на правову допомогу від 10.03.2020, відповідно до якого вартість послуг адвоката із представництва інтересів ТзОВ БУК-ТБ під час розгляду в Західному апеляційному господарському суді у справі №926/2182/19 складає 8 452,40 грн. (768,40 грн за одну годину) та сплачується після написання апеляційної скарги, акт прийому-передачі виконання робіт від 10.03.2020 до договору про надання правової допомоги від 25.11.2019 №25/19 на суму 8 452,40 грн., копію квитанції до прибуткового касового ордера б/н від 10.03.2020 на суму 8452,40 грн. та копію прибуткового касового ордера б/н від 10.03.2020.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу під час здійснення розгляду справи в суді першої інстанції відповідач надав розрахунок витрат на правову допомогу від 20.02.2020 на суму 14 599,60 грн., акт прийому-передачі від 20.02.2020 виконання робіт до договору про надання правової допомоги від 25.11.2019 №25/19 на загальну суму 14 599,60 грн., копію квитанції до прибуткового касового ордера б/н від 20.02.2020 на суму 14 599,60 грн. та копію прибуткового касового ордера б/н від 20.02.2020.

Згідно ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 126 ГПК України).

Згідно ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ч. ч. 4, 5, 6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Дослідивши долучені до апеляційної скарги докази, надавши оцінку співмірності суми витрат зі складністю справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, зваживши на участь представника апелянта - адвоката Дрищенюк М.М. в судових засіданнях, колегія суддів дійшла висновку про те, що заява відповідача про розподіл судових витрат, викладена в апеляційній скарзі є обґрунтованою, а відтак витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 23 052,00 грн. (14 599,60 грн. витрат, понесених під час здійснення розгляду справи в суді першої інстанції та 8452,40 грн. витрат, понесених під час здійснення апеляційного перегляду справи) підлягають відшкодуванню на користь відповідача за рахунок позивача.

Враховуючи проведення судового засідання без участі сторін, у відповідності до положень ч.5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення постанови у цій справі є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Вимоги апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю БУК ТБ б/н від 10.03.2020 (вх. № ЗАГС 01-05/992/20 від 12.03.2020) - задоволити.

2.Рішення Господарського суду Чернівецької області від 10 лютого 2020 року у справі №926/2182/19 - скасувати.

3.Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити повністю.

4.Стягнути з Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, площа Центральна, 1 код 36068147) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БУК ТБ (58003, м. Чернівці, вул. Зелена 5-Б, код 37722546) 31176,32 грн. (тридцять одну тисячу сто сімдесят шість гривень тридцять дві копійки) судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, 46 764,50 грн. (сорок шість тисяч сімсот шістдесят чотири гривні п`ятдесят копійок) судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, 23 052,00 грн. (двадцять три тисячі п`ятдесят дві гривні) витрат на професійну правничу допомогу.

5. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 19.10.2020.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Мирутенко О.Л.

суддя Скрипчук О.С.