Постанова

від 13.10.2020 по справі 910/5540/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2020 р. Справа№ 910/5540/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Демидової А.М.

Ходаківської І.П.

при секретарі Островерха В.Л.

представники сторін не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 про забезпечення позову

за заявою ОСОБА_2

у справі № 910/5540/20 (суддя Джарти В.В.)

за позовом ОСОБА_2

до 1. ОСОБА_3

2.Товариства з обмеженою відповідальністю Водограй -Плюс

3. ОСОБА_1

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5

про визнання недійсним договору, скасування реєстраційних дій, витребування з чужого володіння майна, визнання недійсними рішень загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до ОСОБА_3 (далі - відповідача 1), Товариства з обмеженою відповідальністю Водограй -Плюс (далі - відповідача 2), ОСОБА_1 (далі - відповідача 3) про визнання недійсними Договір дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Водограй-Плюс (код ЄДРПОУ:34816196) у розмірі 5%, яка в грошовому еквіваленті становить 20 000,00 грн, укладений 26.04.2019 року між ТОВ Торговий дім Мегатрейд (код ЄДРПОУ 30474351) і ОСОБА_3 та акт приймання передачі частки в статутному капіталі ТОВ Водограй-Плюс від 26.04.2019 складений між ТОВ Торговий дім Мегатрейд (код ЄДРПОУ 30474351) і ОСОБА_3 ;

- скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ Водограй-Плюс (код ЄДРПОУ 34816196) від 08.05.2019 №16761050026003228 Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи ; зміна складу або інформації про засновників, проведену приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мороз Оленою Анатоліївною;

- витребування з володіння ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянство України, місце проживання - АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянство України, місце проживання - АДРЕСА_2 , частку в розмірі 5% статутного капіталу ТОВ Водограй-Плюс (код ЄДРПОУ 34816196);

- визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Водограй-Плюс (код ЄДРПОУ 34816196) про збільшення розміру статутного капіталу товариства до 1 000 000,00 грн, та визначити загальний розмір статутного капіталу ТОВ Водограй-Плюс 400 000,00 грн, визначити розмір часток учасників ТОВ Водограй-Плюс наступним чином: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянство України, місце проживання - АДРЕСА_2 , розмір внеску до статутного фонду - 200 000,00 грн, що становить 50% від статутного капіталу товариства, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянство України, місце проживання - АДРЕСА_1 , розмір внеску до статутного фонду - 200 000,00 грн, що становить 50% від статутного капіталу товариства;

- визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Водограй-Плюс (код ЄДРПОУ 34816196) від 24.04.2019, оформлене протоколом №1/04/19-1, про звільнення з посади директора ТОВ Водограй-Плюс ОСОБА_6 і призначення на посаду директора ТОВ Водограй-Плюс ОСОБА_3 ;

- скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ Водограй-Плюс (код ЄДРПОУ 34816196) від 26.04.2019 №16761070025003228 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах ; зміна керівника юридичної особи, проведену приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мороз Оленою Анатоліївною;

- поновлення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 на посаді директора ТОВ Водограй-Плюс (код ЄДРПОУ 34816196);

- визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Водограй-Плюс (код ЄДРПОУ:34816196) від 07.05.2019, оформлене протоколом №2/05/7-1, про: виключення ОСОБА_6 зі складу осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи; зміну місцезнаходження ТОВ Водограй-Плюс і визначення нового за адресою: АДРЕСА_3 ;

- скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ Водограй-Плюс (код ЄДРПОУ 34816196) від 08.05.2019 №16761070027003228 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах ; зміна місцезнаходження, зміна складу підписантів, проведену приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мороз Оленою Анатоліївною;

- визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Водограй-Плюс (код ЄДРПОУ 34816196) про зміну керівника товариства, а саме призначення на посаду директора ТОВ Водограй-Плюс ОСОБА_5 ;

- скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ Водограй-Плюс (код ЄДРПОУ 34816196) від 14.06.2019 №10731070029040452 Внесені зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах , зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи проведену державним реєстратором Комунального підприємства Центр правової допомоги та реєстрації Дубовик Жанною Олександрівною;

- визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Водограй-Плюс (код ЄДРПОУ:34816196) про зміну адреси місцезнаходження ТОВ Водограй-Плюс та визначення нового за адресою: 03110, м. Київ, вул. Пироговського, 18;

- скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ Водограй-Плюс (код ЄДРПОУ 34816196) від 29.07.2019 №10731070030040452 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах , зміна місцезнаходження, проведену державним реєстратором Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації Бойко Іриною Василівною.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 22.04.2019 є учасником ТОВ Водограй-Плюс із часткою 50 % Статутного капіталу на підставі Договору дарування частки, про що 23.04.2019 державним реєстратором виконавчого комітету Хмельницької міської ради Рудь Лідією Степанівною проведено реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Проте, 26.04.2019 на загальних зборах ТОВ Торговий дім Мегатрейд прийнято рішення про дарування частки у Статутному капіталі ТОВ Водограй-Плюс у розмірі 5 % ОСОБА_3 , новому директору ТОВ Торговий дім Мегатрейд , які були відчужені 25.09.2018 на користь ОСОБА_6 за Договором купівлі-продажу, та в подальшому увійшли до складу подарованої позивачу частки згідно Договору дарування від 22.04.2019.

15.10.2019 ОСОБА_3 відчужив частку у Статутному капіталі ТОВ Водограй-Плюс у розмірі 55 %, у складі якої, за твердженням позивача належні йому 5 %, на користь ОСОБА_1 .

Як зазначив позивач у позові, в подальшому було незаконно звільнено ОСОБА_6 з посади директора, змінено юридичну адресу ТОВ Водограй-Плюс та збільшено розмір Статутного капіталу Товариства. Вказані рішення загальних зборів приймались без наявності кворуму, з грубим порушенням Статуту Товариства та норм Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2020 відкрито провадження у справі №910/5540/20 та залучено до участі у справі третіх осіб, як не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6 - на стороні позивача та ОСОБА_7 - на стороні відповідача.

11.08.2020 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_2 надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони до набрання законної сили судовим рішенням у справі державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, проводити реєстраційні дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Водограй-Плюс (код ЄДРПОУ 34816196), щодо зміни відомостей про директора, підписантів, власників, учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Водограй-Плюс , а також щодо внесення будь-яких змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Водограй-Плюс , зокрема, щодо розміру статутного капіталу, ліквідації товариства.

На обґрунтування заяви позивач послався на те, що відповідачі шляхом вчинення незаконних дій змінили склад учасників та директора ТОВ Водограй-Плюс , та заволоділи майном останнього. Невжиття заходів може призвести до вчинення ОСОБА_1 подальших дій спрямованих на відчуження частки у Статутному капіталі ТОВ Капітал-плюс , яка належить позивачу, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі №910/5440/20 заяву ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Заборонено до набрання законної сили судовим рішенням у справі державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, проводити реєстраційні дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Водограй-Плюс (код ЄДРПОУ 34816196), щодо зміни відомостей про директора, підписантів, власників, учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Водограй-Плюс , а також щодо внесення будь-яких змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Водограй-Плюс , зокрема, щодо розміру статутного капіталу, ліквідації товариства.

Приймаючи вказану ухвалу місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позивач з 22.04.2019 володіє 50 % частки у Статутному капіталі ТОВ Водограй-Плюс , проте відповідачі не визнають право позивача бути учасником Товариства та чинять перешкоди в реалізації такого права, а тому наявні підстави для обрання такого заходу засобу, як заборона вчинення дій. Крім того, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що обраний засіб не перешкоджатиме господарській діяльності ТОВ Водограй-плюс .

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі №910/5440/20 скасувати.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач-3 зазначає, що відсутні підстави та фактичні обставини для застосування заходів забезпечення позову, визначені ст. 136 Господарського процесуального кодексу України. Заява про вжиття заходів забезпечення позову розглянута з порушення строку, передбаченого ст. 140 Господарського процесуального кодексу України. Вжитті судом заходи забезпечення позову не пов`язані з предметом спору, а тому є незаконними та такими, що не відповідають вимогам господарського судочинства.

Як зазначив апелянт, обставини, викладені місцевим господарським судом, в оскаржуваній ухвалі, не можуть бути встановлені судом на стадії підготовчого провадження, а підлягають встановленню під час розгляду справи по суті. Господарським судом міста Києва порушено приписи ст. 144 Господарського процесуального кодексу України щодо негайного виконання ухвали, оскільки оскаржувана ухвала отримана представниками позивача та відповідача-3 26.08.2020.

На переконання апелянта, застосовані місцевим господарським судом заходи забезпечення позову є втручанням у право власності відповідачів, що є порушенням ст. 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі №910/5440/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 у справі №910/5440/20 задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі № 910/5540/20 та поновлено ОСОБА_1 зазначений строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі №910/5540/20. Розгляд апеляційної скарги призначено на 13.10.2020. Учасникам справи надано право подати відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання до 12.10.2020.

Від відповідачів відзив на апеляційну скаргу, у встановлений судом строк не надійшов, що не є перешкодою для перегляду рішення (ухвали) відповідно до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

13.10.2020 учасники процесу своїх представників не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені в порядку встановленому ст. 120 ГПК України.

За статтею 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Апеляційним господарським судом встановлено, що ТОВ Водограй-плюс , ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_1 - Макагон Єлизавета Сергіївна ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 про відкриття апеляційного провадження у справі №910/5440/20 отримали 01.10.2020, про що свідчать відмітки про отримання на поштових повідомленнях.

ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в порядку встановленому ст. 120 ГПК України.

ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 про відкриття апеляційного провадження у справі №910/5440/20 не отримали у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою, про що міститься відповідна відмітка у довідці про причини повернення/досилання, а тому відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження в силу положень п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України є доказом на підтвердження дня отримання рішення (ухвали) суду.

Крім того, ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 у справі №910/5440/20 було розміщено та оприлюднено 29.09.2020 в Єдиному реєстрі судових рішень ( http://reyestr.court.gov.ua/Review/91807006 ).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли

розгляд справи проводився у закритому судовому засіданні. Кожен

має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим

Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню

в електронній формі не пізніше наступного дня після їх

виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та

тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх

звернення до виконання.

В силу ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Отже, враховуючи вільний доступ учасників процесу до судових рішень, обов`язок учасників судового процесу щодо добросовісності та сприянні у розгляду справи, апеляційний господарський суд здійснює перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі №910/5440/20 за відсутності представників сторін, повідомлених належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали оскарження, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

ОСОБА_2 звернувся із даним позовом до Господарського суду міста Києва із захистом своїх корпоративних прав, які є порушеними внаслідок прийняття спірних рішень, укладення спірних правочинів та вчинення реєстраційних дій.

В процесу розгляду справи №910/5440/20 з метою забезпечення позову Господарським судом міста Києва 17.08.2020 було прийнято ухвалу, якою заборонено до набрання законної сили судовим рішенням у справі державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, проводити реєстраційні дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Водограй-Плюс (код ЄДРПОУ 34816196), щодо зміни відомостей про директора, підписантів, власників, учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Водограй-Плюс , а також щодо внесення будь-яких змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Водограй-Плюс , зокрема, щодо розміру статутного капіталу, ліквідації товариства.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статті 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, в тому числі, забороною відповідачу вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. (ч. 3 ст. 137 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 138 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

За статтею 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування ст.ст. 136, 137 ГПК викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору. Вказаний правовий висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №910/12661/19.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у своїй постанові від 16.08.2018 по справі № 910/1040/18 зазначила, що оскільки позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення, у разі задоволення якого не вимагається примусове виконання, то в цьому випадку мала застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Виконання рішення немайнового характеру ставиться в залежність виключно від виконання боржником певного ряду дій. В даному випадку ймовірність утруднення або невиконання рішення господарського суду пов`язується виключно з обставинами можливого ухилення боржника від виконання дій, визначених в якості предмету позову.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач 22.04.2019 отримав від ОСОБА_8 частку в статутному капіталі Товариства у розмірі 50% на підставі укладеного договору дарування частки. Також, 22.04.2019 вказаними особами був складений та підписаний акт приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства. Станом на день подання позовної заяви та день подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову до суду не подано доказів визнання недійсними договору дарування частки від 22.04.2019 та акту приймання-передачі від 22.04.2019.

Отже, позивач є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю Водограй-Плюс , про дії відповідачів свідчать про те, що ними не визнається право позивача бути учасником. Їх дії спрямовані на перешкоду реалізації його прав, як учасника Товариства, полягають у зміні керівництва, зміні адреси та збільшені розміру Статутного капіталу, що в подальшому може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, у разі задоволення позову, та буде порушенням права позивача, за захистом якого він звернувся до суду.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

У справі Беллет проти Франції Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права .

Апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що обраний позивачем захід про забезпечення позову не перешкоджає господарській діяльності ТОВ Водограй-Плюс , а також не порушує права інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Враховуючи викладене та зміст ч. 1 ст. 141 ГПК України відсутні обставин для застосування зустрічного забезпечення.

За таких обставин, відсутні підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі №910/5440/20.

Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі Федорченко та Лозенко проти України від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення поза розумним сумнівом . Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Доводи відповідача 3, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. (ч. 1 ст. 271 ГПК України).

Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі №910/5540/20 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга ОСОБА_9 задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 129, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі № 910/5540/20 - без змін.

2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на ОСОБА_1 .

3. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі № 910/5540/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 19.10.2020.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

І.П. Ходаківська