Постанова

від 06.10.2020 по справі 902/785/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 року Справа № 902/785/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М. , суддя Демидюк О.О.

секретар судового засідання Берун О.О.

за участю представників сторін:

позивача: представник Волкогон Є.О. - в порядку самопредставництва

відповідача: представник Лавренова О.А. - адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на ухвалу Господарського суду Вінницької області, постановлену 23.07.2020 суддею Матвійчуком В.В. у м. Вінниці, повний текст складено 24.07.2020 у справі № 902/785/19

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Дочірнього підприємства "Монтажник" товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Валінор"

про стягнення 2 308 239,77 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.

1.1. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 23.07.2020 у справі № 902/785/19 заяву Дочірнього підприємства "Монтажник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Валінор" № 405 від 13.07.2020 про розстрочку виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 13.01.2020 у справі № 902/785/19 задоволено.

1.2. Розстрочене виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 13.01.2020 у справі № 902/785/19 терміном на 7 місяців в період з липня 2020 року по 13 січня 2021 року, зі щомісячною сплатою боржником:

до 31 липня 2020 року - 10 000,00 грн;

до 31 серпня 2020 року - 10 000,00 грн;

до 30 вересня 2020 року - 10 000,00 грн;

до 31 жовтня 2020 року - 300 000,00 грн;

до 30 листопада 2020 року - 300 000,00 грн;

до 31 грудня 2020 року - 300 000,00 грн;

до 13 січня 2021 року - 109 198,19 гривень.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

2.1. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що з метою реального виконання рішення суду, беручи до уваги інтереси обох сторін та епідемічну ситуацію в Україні, суд першої інстанції застосував приписи п. 3 ч.4 ст. 331 ГПК України, відповідно до яких, вирішуючи питання про розстрочку виконання судового рішення.

3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.

3.1. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області із апеляційною скаргою, відповідно у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 23.07.2020 у справі № 902/785/19; зупинити дію ухвали Господарського суду Вінницької області від 23.07.2020 у справі № 902/785/19; скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 23.07.2020 у справі № 902/785/19; прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ДП "Монтажник" ТОВ "Торговий дім "Валінор" за вих. № 405 від 13.07.2020 про відстрочення виконання рішення суду від 13.01.2020 у справі № 902/785/19 в повному обсязі; витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на відповідача.

3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що АТ "Укртрансгаз" не погоджується з оскаржуваною ухвалою Господарського суду Вінницької області від 23.07.2020 у справі № 902/785/19, вважає її необґрунтованою, оскільки висновки суду викладені в оскаржуваній ухвалі не відповідають встановленим обставинам справи, а отже є такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню.

3.3. Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі безпідставно та необґрунтовано дійшов висновку, що: "З огляду на встановлене на території України певне коло обмежень через введення карантину, який на час постановления ухвали триває, зважаючи на те, що основним видом діяльності відповідача є розподіл природного газу для бюджетних установ, підприємств та організацій, населення, а також обслуговування газопроводів, беручи до уваги часткове виконання рішення суду боржником, дотримуючись принципів "справедливої рівноваги" та "справедливого балансу" у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд дійшов висновку, що в цьому випадку наявні правові підстави для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду від 13.01.2020 у справі №902/785/20".

3.4. В свою чергу АТ "Укртрансгаз" з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, вважає їх помилковими та такими, що не відповідають наявним в матеріалах справи доказам та фактичним обставинам справи.

3.5. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. ч. 4, 5 ст. 331 ГПК України).

3.6. Господарський процесуальний кодекс України не містить чіткого переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, а тому оцінка доказів, що підтверджують зазначені обставини повинна бути здійснена судом за правилами ст. 86 ГПК України.

3.7. Відповідно до п.7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012, № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

3.8. Крім того, в основу судового рішення про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання. При цьому, суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувана при затримці виконання рішення (позиція Вищого господарського суду України викладена у постанові від 09.11.2016 у справі № 914/1488/15 та постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 910/8153/17).

3.9. Таким чином з вищезазначених правових позицій касаційних судів вбачається, що для надання відстрочення або розстрочення виконання рішення необхідна наявність обставин, які роблять неможливим виконання рішення, при цьому такі обставини мають бути підставними і винятковими.

3.10. Однак, апелянт вважає, що судом першої інстанції в порушення вимог ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при розгляді заяви про розстрочення виконання рішення не були враховані вищезазначені правові позиції вищих судів стосовно обставин, які підлягають встановленню та про які АТ "Укртрансгаз" також зазначалось у поданих до суду запереченнях від 22.07.2020.

3.11. На переконання АТ "Укртрансгаз" віднесення судом першої інстанції до обставин, що ускладнюють виконання рішення таких підстав, як встановлення на території України певних обмежень у зв`язку з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом свідчить про необґрунтованість оскаржуваного рішення. Під час карантину права споживачів житлово-комунальних послуг захищенні на законодавчому рівні шляхом встановлення певних заборон для підприємств, організацій та установ, що надають зазначені послуги.

3.12. Судом першої інстанції жодним чином не обґрунтовано та не зрозуміло, яким чином обставини ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду, оскільки ризики від неналежного планування власної господарської діяльності боржника не можуть покладатися на інших учасників господарських відносин, а тим більше встановлення зазначених обставин не входить до предмету розгляду.

3.13. Можливе неналежне планування своєї господарської діяльності ДП "Монтажник" ТОВ "Торговий дім "Валінор" не повинно порушувати права інших господарюючих суб`єктів, які належним чином виконали свої обов`язки.

3.14. Ризики від власної господарської діяльності боржника не можуть покладатися на інших учасників господарських відносин, оскільки це порушує принцип розумності та справедливості.

3.15. Отже, викладені обставини свідчать про те, що в даному випадку судом першої інстанції порушені норми процесуального права: ст. ст. 7, 13, 73, 74, 236 ГПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п.7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012, № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

4 . Відзив на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.

4.1. На адресу суду апеляційної інстанції 11.09.2020 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно у якому просить ухвалу Господарського суду Вінницької області від 23.07.2020 у справі № 902/785/19 залишити без змін.

4.2. Від позивача 21.09.2020 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, відповідно у якій апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ДП "Монтажник" ТОВ "Торговий дім "Валінор" за вих. № 405 від 13.07.2020 про відстрочення виконання рішення суду від 13.01.2020 у справі № 902/785/19 в повному обсязі.

4.3. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній. Просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове процесуальне рішення, яким задоволити апеляційну скаргу в повному обсязі.

4.4. В свою чергу представник відповідача заперечив щодо доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві. Просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

4.5. До початку розгляду даної апеляційної скарги відзивів, заяв, клопотань від учасників судового процесу не надходило.

4.6. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.

6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 23.07.2020 у справі № 902/785/19 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:

Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України);

Закон України "Про судовий збір".

6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.

7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

7.2. Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/785/19 за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Дочірнього підприємства "Монтажник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Валінор" про стягнення 2308239,77 грн, з яких: 1965471,14 грн - основний борг; 267127,82 грн - пеня; 22700,06 грн - 3% річних; 52940,75 грн - інфляційні втрати.

7.2.1. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 13.01.2020 позов Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задоволено в повному обсязі, і на виконання якого 07.02.2020 судом видано відповідний наказ.

7.3. На адресу суду першої інстанції 14.07.2020 надійшла заява Дочірнього підприємства "Монтажник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Валінор" № 405 від 13.07.2020 про розстрочку виконання рішення суду від 13.01.2020 за наступним графіком погашення:

до 31 липня 2020 року - 10 000,00 грн;

до 31 серпня 2020 року - 10 000,00 грн;

до 30 вересня 2020 року - 10 000,00 грн;

до 31 жовтня 2020 року - 300 000,00 грн;

до 30 листопада 2020 року - 300 000,00 грн;

до 31 грудня 2020 року - 300 000,00 грн;

до 13 січня 2021 року - 109 198,19 гривень.

7.3.1. Ухвалою суду першої інстанції від 15.07.2020 заяву Дочірнього підприємства "Монтажник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Валінор" № 405 від 13.07.2020 призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.07.2020. Запропоновано стягувачу надати письмові пояснення щодо вказаної заяви. Заявника ж зобов`язано надати суду належні докази в підтвердження наведених в заяві обставин.

7.4. 23.07.2020 на електронну адресу Господарського суду Вінницької області надійшли заперечення позивача на заяву Дочірнього підприємства "Монтажник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Валінор" № 405 від 13.07.2020 про розстрочення виконання рішення, які скріплені електронним цифровим підписом представника позивача за довіреністю Никеруй Т.М.

7.5. Відповідачем подано заяву б/н від 23.07.2020 про уточнення до заяви № 405 від 13.07.2020, та заяву б/н від 23.07.2020 з доказами часткового виконання рішення суду в даній справі.

7.6. В обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення суду від 13.01.2020 у справі № 902/785/19 відповідач (боржник) зазначив, що ДП "Монтажник" ТОВ "Торговий дім "Валінор" залишається єдиним гарантованим постачальником природного газу на території Жмеринського району Вінницької області, яке забезпечує населення послугами з газопостачання. Підприємство боржника є суб`єктом природної монополії, самостійність якого в господарській діяльності обмежується, зокрема державним регулювання цін та тарифів на товари, що ним виробляються (реалізуються).

7.6.1. Регуляторні функції на ринку природного газу покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. Саме дана Комісія здійснює формування цінової та тарифної політики у сфері енергетики та комунальних послуг.

7.6.2. Тому, ДП "Монтажник" ТОВ "Торговий дім "Валінор", як суб`єкт природної монополії обмежений у своєму праві здійснення інших видів господарської діяльності, а тому тариф на розподіл природного газу є основним джерелом фінансування діяльності відповідача, на якого покладена відповідальність за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується.

7.6.3. Ліцензійними умовами на відповідача покладається обов`язок використовувати кошти отримані на рахунок надання послуг розподілу природного газу, передбачені структурою тарифу (річної планової тарифної виручки) у визначену розмірі та за цільовим призначенням, що не дає можливості витрачати кошти поза встановленою НКРЕКП структурою тарифу.

7.6.4. Посилаючись на дані фінансової звітності товариства за 2019 рік, вказував на його збитковість у вказаному періоді.

7.6.5. Також наголошує на наявності поточної кредиторської заборгованості перед постачальником природного газу - АТ "НАК "Нафтогаз України", непогашення якої призведе до додаткового фінансового навантаження у вигляді штрафних та фінансових санкцій, що в свою чергу може призвести до банкрутства підприємства.

7.6.6. Вказані обставини, на думку відповідача, свідчать про неможливість здійснити останнім негайне виконання рішення суду у даній справі. Виключає відповідач можливість виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника з огляду на те, що єдиним предметом звернення можуть бути газопроводи та споруди на них, які використовуються саме для забезпечення розподілу природного газу споживачам, та є цілісною системою, що не підлягає демонтажу і обліковуються на балансі відповідача як складова єдиної газотранспортної системи.

7.6.7. Крім того, відповідачем звернуто увагу на те, що право власності на кошти, що надходять від споживачів природного газу відповідач набуває тільки після здійснення розподілу коштів і повернення їх у відсотку, що залишився на його поточному рахунку. Розподіл коштів здійснюється без урахування коштів на виплату заробітної плати, першочерговість якої визначено законом України "Про оплату праці", податків і зборів які повинні бути сплачені у чітко визначні строки.

7.6.8. Разом з тим, за доводами відповідача, постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3053 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для ДП "МОНТАЖНИК" визнано такою, що втратила чинність постанова Комісії від 28.03.2017 № 388 "Про встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу для ДП "МОНТАЖНИК". Крім того, даною постановою встановлено для ДП "МОНТАЖНИК" ТОВ "ТД "ВАЛІНОР" нові тарифи, які є економічно обґрунтовані, що надасть змогу відповідачу виконати рішення господарського суду у даній справі без завдання шкоди майновому стану підприємства.

7.6.9. Також відповідачем було вказано, що на виконання судового рішення по справі № 902/785/19 було сплачено 310008,91 гривень. При цьому в заяві б/н від 23.07.2020 про уточнення заяви № 405 від 13.07.2020 відповідач вказував на допущення помилки в сумі добровільної сплати, та зазначає, що станом на 09.07.2020 сума заборгованості за рішенням суду становить 1049207,70 гривень. Судове рішення виконано на суму 1293656,27 грн, з яких: 300000,00 грн відповідачем сплачено добровільно; 993656,27 грн стягнуто в межах виконавчого провадження.

7.7. Позивач (стягувач) заперечував проти задоволення заяви відповідача (боржника) посилаючись на наступне:

- ДП "Монтажник" ТОВ "Торговий дім "Валінор" не наведено жодної виняткової обставини, які б істотно ускладнювали або унеможливлювали виконання рішення та не доведено, належними та допустимими доказами, можливість настання негативних наслідків для господарської діяльності боржника;

- При вирішенні питання про відстрочку виконання рішення суду, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для господарської діяльності стягувача при затримці виконання рішення. На даний час АТ "Укртрансгаз" перебуває у скрутному фінансовому становищі, оскільки замовники послуг не здійснюють оплату наданих їм послуг у встановлені договорами та чинним законодавством строки. Так, станом на 31.03.2020 лише прострочена дебіторська заборгованість АТ "Укртрансгаз" складає 4305299 тис. гривень. Крім того, за результатами діяльності за 1 квартал 2020 року АТ "Укртрансгаз" взагалі не отримало прибутку та навіть зазнало збитків на загальну суму 16276403 тис. грн, що на 12390644 тис. грн більше ніж за аналогічний період 2019 року. З врахуванням цього, позивач (стягувач) стверджує, що надання розстрочки у виконанні рішення на такий тривалий строк може призвести до порушення його матеріальних інтересів;

- Неналежне планування своєї господарської діяльності ДП "Монтажник" ТОВ "Торговий дім "Валінор" не повинно порушувати права інших господарюючих суб`єктів, які належним чином виконали свої обов`язки. Ризики від власної господарської діяльності боржника не можуть покладатися на інших учасників господарських відносин, оскільки це порушує принцип розумності та справедливості. Сторони господарського договору несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики, і важка економічна ситуація в країні носить загальний характер та у повній мірі стосується обох сторін;

- Відповідачем (боржником) не вчинялися дії щодо самостійного виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 13.01.2020 у справі № 902/785/19 до відкриття приватним виконавцем 20.03.2020 виконавчого провадження та вжиття відповідних заходів примусового виконання. Лише після чергової відмови суду в задоволенні заяви боржника про розстрочення виконання рішення, останнім було сплачено на користь позивача (стягувача) кошти в розмірі 300000,00 грн з рахунку зі спеціальним режимом використання, який використовується для здійснення розрахунків за природний газ;

- Відповідачем (боржником) не надано доказів, які б свідчили про майбутнє покращення скрутного матеріального становища боржника у вказаний в заяві про розстрочку термін.

7.8. За результатами розгляду заяви Дочірнього підприємства "Монтажник" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Валінор" № 405 від 13.07.2020 про розстрочку виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 13.01.2020 у справі № 902/785/19 судом першої інстанції постановлено ухвалу, якою задоволено вказану скаргу.

7.9. Підстави такого задоволення скарги наведені апеляційним господарським судом у пункті 2.1. цієї постанови.

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апелянта.

8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції у даній справі без змін, виходячи з наступного.

8.2. Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

8.3. Статтею 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

8.4. В пункті 7.1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012 р. наведено визначення терміну "відстрочка". Так, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановлений господарським судом способом.

8.5. Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, а тому оцінка доказів, що підтверджують зазначені обставини повинна бути здійснена судом за правилами ст.86 ГПК України.

8.6. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

8.7. Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру, а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи.

8.8. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

8.9. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії §1 ст.6 Конвенції.

8.10. Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається п.1 ст.6 Конвенції ("Іммобільяре Саффі проти Італії", заява №22774/93, §74, ЄСПЛ 1999-V).

8.11. Щодо ступеня вини відповідача у виникненні спору, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

8.12. ДП "Монтажник" ТОВ "Торговий дім "Валінор" є суб`єктом природної монополії, самостійність якого в господарській діяльності обмежується, зокрема державним регулювання цін та тарифів на товари, що ним виробляються (реалізуються).

8.13. Регуляторні функції на ринку природного газу покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, і саме Комісія здійснює формування цінової та тарифної політики у сфері енергетики та комунальних послуг.

8.14. Відтак, ДП "Монтажник" ТОВ "Торговий дім "Валінор" як суб`єкт природної монополії обмежений у своєму праві здійснення інших видів господарської діяльності, а тому тариф на розподіл природного газу є основним джерелом фінансування діяльності відповідача (боржника), на якого покладена відповідальність за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток газорозподільної системи, якою він користується.

8.15. Починаючи із 2017 року встановлений НКРЕКП тариф для ДП "Монтажник" ТОВ "Торговий дім "Валінор" є економічно необґрунтованим та таким, що не покриває витрати підприємства та витрати на придбання природного газу для виробничо-технологічних потреб.

8.16. Наведене свідчить, що несвоєчасне погашення заборгованості перед стягувачем сталося у зв`язку з тим, що єдиним джерелом для оплати спожитого газу є кошти, отримані в якості оплати з боку населення, бюджетних установ та госпрозрахункових підприємств та субвенцій на погашення різниці у тарифах на теплову енергію.

8.17. Стосовно обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення (постанови) або роблять його неможливим .

8.18. ДП "Монтажник" ТОВ "Торговий дім "Валінор" є оператором газорозподільної системи, який діє на підставі ліцензії, оформленої постановою НКРЕКП від 04.07.2017 № 884, та проводить господарську діяльність з розподілу природного газу в межах території смт. Браїлів, сіл Сьомаки, Біликівці, Тартак, Кармалюкове, Курилівці, Дубова Новоселиця, Василівка, Слобода Почапенецька, Почапинці, Зоринці, Лисогірка, Людовка Жмеринського району Вінницької області.

8.19. Як зазначено вище, з 2017 встановлений НКРЕКП тариф для ДП "Монтажник" ТОВ "Торговий дім "Валінор" є економічно необґрунтованим. При цьому, тариф на розподіл природного газу є основним джерелом фінансування діяльності відповідача, на якого покладена відповідальність за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток газорозподільної системи, якою він користується.

8.20. Ліцензійними умовами на відповідача покладається обов`язок використовувати кошти отримані за рахунок надання послуг розподілу природного газу, передбачені структурою тарифу (річної планованої тарифної виручки) у визначеному розмірі та за цільовим призначенням, що не дає можливість витрачати кошти поза встановленою НКРЕКП структурою тарифу.

8.21. Відповідно до фінансової звітності ДП "Монтажник" ТОВ "Торговий дім "Валінор" за 2019 рік підприємство є збитковим, і в порівнянні з попереднім періодом (2018 рік) розмір збитку значно збільшився.

8.22. Так, відповідно до фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва, а саме, розділу 2. "Звіт про фінансові результати за 2019 рік", зазначено, що чистий збиток за звітний період складає 3367,1 тис. грн, що в порівнянні з аналогічним періодом 2018 року збільшився збиток на 2190,9 тис. грн (фінансова та податкова звітність за 2019 рік додається).

8.23. Додатковою обставиною, що свідчить про скрутний майновий стан відповідача, є поточна кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" згідно договору купівлі-продажу природного газу № 18-568-Н від 20.11.2018.

8.24. Крім того, відповідач вказував на наявність поточної кредиторської заборгованості перед позивачем за транспортування природного газу у сумі 1973872,66 гривень.

8.25. Майно, яке перебуває у власності (на балансі) відповідача, використовується ним виключно з метою обслуговування газопроводів та здійснення безперебійного розподілу природного газу. Отже, звернення стягнення на це майно несе загрозу технічному стану і безпечній експлуатації газових мереж, які знаходяться у власності держави, виникненню аварійних ситуацій в процесі забезпечення населення природним газом .

8.26. Суд апеляційної інстанції погоджується з думкою суду першої інстанції, що вказані обставини, підтверджують відсутність можливості виконання рішення суду від 13.01.2020 у справі № 902/785/19 на даний момент та свідчать про значне погіршення фінансового стану підприємства та реальну загрозу його банкрутства.

8.27. Отже, особливості господарської діяльності ДП "Монтажник" ТОВ "Торговий дім "Валінор", які не дозволяють йому впливати на цінову політику в сфері надання послуг з розподілу природного газу та стан розрахунків споживачів за надані послуги, його суспільно-економічне значення, вкрай незадовільний фінансовий стан підприємства, обумовлюють складність та можливість виконання рішення суду в даній справі без його розстрочення за таким графіком, що був би достатнім для акумулювання на банківських рахунках товариства грошових коштів в розмірі, необхідному для виплати присудженої суми без тяжких економічних наслідків для оператора ГРМ.

8.28. Стосовно можливості виконання рішення суду по даній справі у майбутньому.

8.29. Постановою НКРЕКІІ від 24.12.2019 № 3053 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для ДП "Монтажник" скасовано - визнано такою, що втратила чинність постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28 березня 2017 року № 388 "Про встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу для ДП "Монтажник".

8.30. Одночасно, даною постановою встановлено для відповідача наступні тарифи:

тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1.36 грн за 1 м-3 на місяць (без урахування ПДВ) на період з 01 січня 2020 року до 30 червня 2020 року включно;

тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,61 грн за 1 м-3 на місяць (без урахування ПДВ) з 01 липня 2020 року.

8.31. Як вказувалося відповідачем, саме з підстав зміни тарифів останній сплатив частину заборгованості за рішенням суду.

8.32. Таким чином, встановленні НКРЕКП з 01.01.2020 економічно обґрунтовані тарифи на розподіл природного газу нададуть змогу виконати судове рішення у справі № 902/785/19 без завдання істотної шкоди майновому стану відповідача та без створення загрози його банкрутству.

8.33. При розгляді заяви, судом першої інстанції звернуто увагу, що АТ "Укртрансгаз" має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та те, що позивач та відповідач знаходяться в рівних економічних умовах при здійсненні своєї господарської діяльності. Проте, за наявними матеріалами справи є неможливим встановити ту обставину, що фінансовий стан позивача є гіршим за фінансовий стан відповідача.

8.34. Крім цього враховано, що за рішенням суду від 13.01.2020 у справі № 902/785/19 з ДП "Монтажник" ТОВ "Торговий дім "Валінор" підлягало до стягнення на користь АТ "Укртрансгаз" 1965471,14 грн боргу за послуги балансування обсягів природного газу; 267127,82 грн пені; 22700,06 грн 3% річних; 52940,75 грн інфляційних втрат та 34623,60 грн - відшкодування витрат по сплаті судового збору, що в сукупності становить 2342963,37 гривень.

8.35. При цьому, станом на день розгляду заяви судове рішення виконано відповідачем у значній частині, а саме: відповідачем сплачено самостійно 300000,00 грн, в межах виконавчого провадження стягнуто 993656,27 гривень.

8.36. Відтак, сума боргу за рішенням суду становила 10492017,70 грн, що не заперечується позивачем.

8.37. Крім того судом першої інстанції вірно враховано, що постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (в редакції від 22.07.2020), Кабінет Міністрів України установив з 12.03.2020 до 31.08.2020 на усій території України карантин.

8.38. Розпорядженням Кабінету Міністрів України №338-р від 25.03.2020 (зі змінами) "Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації" з урахуванням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, висновків Всесвітньої організації охорони здоров`я щодо визнання розповсюдження COVID-19 у країнах світу пандемією, з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та відповідно до статті 14 та частини другої статті 78 Кодексу цивільного захисту України установлено для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України режим надзвичайної ситуації до 31.08.2020.

8.39. Режим надзвичайної ситуації, спричинений коронавірусом SARS-CoV-2 (надзвичайною подією), наявність ряду обмежень у здійсненні господарської діяльності, що свідчить про наявність виняткових (особливих) і непереборних обставин, через які істотно ускладнюється виконання судового рішення ДП "Монтажник" ТОВ "Торговий дім "Валінор".

8.40. З метою реального виконання рішення суду, беручи до уваги інтереси обох сторін та епідемічну ситуацію в Україні, суд першої інстанції вірно застосував приписи п.3 ч.4 ст. 331 ГПК України, відповідно до яких, вирішуючи питання про розстрочку виконання судового рішення, суд враховував надзвичайні події в Україні та в світі, що є обставинами, які істотно ускладнюють виконання рішення суду. З вказаним висновком погоджується і суд апеляційної інстанції.

8.41. Судом апеляційної інстанції з`ясовано, що після прийняття оспорюваної ухвали боржником у межах сум та строків сплачено 20000грн - за липень та серпень 2020 року. За вересень сплату боржник не зміг провести, оскільки на рахунки був накладений арешт.

8.42. З огляду на встановлене на території України певне коло обмежень через введення карантину, який на час постановлення ухвали триває, зважаючи на те, що основним видом діяльності відповідача є розподіл природного газу для бюджетних установ, підприємств та організацій, населення, а також обслуговування газопроводів, беручи до уваги часткове виконання рішення суду боржником, дотримуючись принципів "справедливої рівноваги" та "справедливого балансу" у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що в цьому випадку наявні правові підстави для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду від 13.01.2020 у справі № 902/785/20.

8.43. Інших доказів в обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянтом не подано.

8.43.1. За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

8.43.2. В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

8.43.3. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

8.43.4. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

8.43.5. Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

8.44. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції при постановлені ухвали та не можуть бути підставою для їх скасування або зміни.

8.45. За таких обставин апеляційну скаргу АТ "Укртрансгаз" слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 23 липня 2020 року у справі № 902/785/19 - без змін.

9. Повноваження суду апеляційної інстанції.

9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

10. Розподіл судових витрат.

10.1. Як вбачається із матеріалів справи АТ "Укртрансгаз" за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 23.07.2020 року у справі № 902/785/19 сплатило платіжним дорученням № 4766 від 03.08.2020 судовий збір у сумі 2102,00 грн - в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір".

10.2. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.

10.3. Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" від 06.08.2020 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 23 липня 2020 року у справі № 902/785/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Матеріали оскарження у справі № 902/785/19 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "16" жовтня 2020 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Демидюк О.О.