Рішення

від 13.10.2020 по справі 902/760/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" жовтня 2020 р. Cправа № 902/760/20

Господарський суд Вінницької області у складі судді Яремчука Ю.О., за участю секретаря судового засідання Резніченко Ю.В., за неявки представників учасників справи, розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство № 16363" (вул. Роганська, буд. 160, м. Харків, Харківська область, 61172)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансагросервіс" (вул. Гайдамацька, буд.1, м. Вінниця, 21017)

про стягнення 6600, 00 грн.,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні судді Лабунської Т.І. перебувала справа № 902/760/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство № 16363" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансагросервіс" про стягнення 6 600, 00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 10.10.2019 року позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство № 16363" помилково перераховано кошти на розрахунковий рахунок відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансагросервіс" в сумі 6 600, 00 грн., оскільки між сторонами не існувало жодних договірних правовідносин та зобов"язань, які були б підставою для перерахування спірних грошових коштів. Неповернення грошових коштів відповідачем в сумі 6 600, 00 грн. на вимогу позивача стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 03.08.2020 р. вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

17.08.2020 р. до суду надійшов лист позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Проте, суддя Лабунська Т. І. з 10.08.2020 по 06.09.2020 перебувала у відпустці.

Згідно з ч. 3 п. 6 Порядку автоматизованого розподілу справ в Господарському суді Вінницької області, якщо під час перебування судді у відпустці, на лікарняному, у відрядженні тощо надійдуть матеріали подані на виконання ухвали про залишення без руху або спливе строк на її виконання, а період до закінчення відпустки, лікарняного, відрядження тощо судді є більшим ніж процесуальний строк для винесення відповідного процесуального документу у справі - за мотивованим розпорядженням керівника апарату суду (або особи, яка виконує його повноваження) здійснювати автоматизований розподіл такої справи для визначення іншого судді для винесення відповідного процесуального документу. Після винесення іншим суддею відповідного процесуального документу для продовження розгляду справи, такі судові справи передавати за розпорядженням керівника апарату суду попередньому складу суду визначеному при надходженні такої судової справи, у разі якщо це не призведе до порушення процесуальних строків з розгляду відповідних матеріалів.

Відповідно до п. 2.3.49. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30 зі змінами, повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями застосовується у випадках визначених законом, а також з метою заміни одного, декількох суддів, всього складу суду, збільшення складу суду в порядку, визначеному підпунктами 2.3.4, 2.3.23 цього Положення.

На підставі вищевикладеного, керуючись п. 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, ч. 3 п. 6 Порядку автоматизованого розподілу справ в Господарському суді Вінницької області, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 902/760/20.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2020 р. справу № 902/760/20 розподілено судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою від 19.08.2020 р. суд відкрив провадження у справі № 902/760/20 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 17.09.2020 року.

Ухвалою від 17.09.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/760/20 для судового розгляду по суті на13 жовтня 2020 р.

На визначену судом дату, 13.10.2020 р., у судове засідання представники учасників справи не з"явилися, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлялися - ухвалою суду від 17.09.2020 р., про що свідчить поштове повідомлення, що надійшло від позивача та поштовий конверт, що повернувся від відповідача із відміткою "Закрито".

При неявці позивача суд враховує, що 09.10.2020 року на адресу суду надійшла заява б/н від 06.10.2020 року про розгляд справи без участі його представника за наявними у справі доказами з огляду на карантинні заходи у державі.

При неявці відповідача в судове засідання судом враховується наступне.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований за адресою, яка відповідає тій адресі, яка вказана в позові та за якою надсилались останньому ухвали суду.

Відповідно до ч.4 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" обов`язок щодо внесення змін про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, з поміж іншого і стосовно місцезнаходження, покладається на останню.

Пунктами 4, 5 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 10 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно зі ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" №755-IV від 15.05.2003 р., якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Крім того суд наголошує, що ухвали суду були надіслані відповідачу завчасно, з урахуванням Господарського процесуального кодексу України, що також підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

З огляду на вказане, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою від 17.09.2020 р., у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (параграф 51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

При цьому, ст. ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов`язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи, що норми статей 182, 183, Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.3 ч.1 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частиною першою ст.202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про дату, час та місце судового слухання, однак останні не скористалися своїм правом на участь своїх представників у судовому засіданні.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу , суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив.

10.10.2019 року позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство № 16363" було перераховано кошти на розрахунковий рахунок відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансагросервіс" в сумі 6 600, 00 грн., що стверджується належними копіями платіжного доручення № Т1901 від 10.10.2019 року, банківської виписки (а.с.29-36).

У вказаних платіжному дорученні № Т1901 від 10.10.2019 року, банківській виписці зазначено призначення платежу: "Сплата за патрубок згідно рахунку № 540 від 10.10.2019 року, в тому числі ПДВ 20 % 1100,00 грн".

При цьому, позивачем патрубок не купувався, договору про це між позивачем та відповідачем не укладалося.

Матеріали справи не містять і рахунку № 540 від 10.10.2019 року, вказаного у платіжному дорученні № Т1901 від 10.10.2019 року та банківській виписці.

Зазначене вище відповідачем не спростовано. З чого слідує, що грошові кошти у розмірі 6600, 00 грн. позивачем перерахувало відповідачу помилково, оскільки між сторонами не існувало жодних договірних правовідносин та зобов"язань, які були б підставою для перерахування спірних грошових коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 07.11.2019 року направив на адресу відповідача претензію № 647 від 05.11.2019 року про повернення коштів, які були отримані без достатньої правової підстави на суму 6600,00 грн.

В зазначеній претензії позивач вказував реквізити для перерахування грошових коштів.

Претензія повернулася позивачу у зв"язку із закінченням терміну зберігання.

Таким чином, відповідь на зазначену претензію відповідач не надав, як і не повернув позивачу безпідставно отримані кошти в сумі 6 600,00 грн.

Неповернення грошових коштів відповідачем в сумі 6 600, 00 грн. на вимогу позивача стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані в матеріали справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з наступного.

Главою 83 Цивільного кодексу України визначені загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

За змістом статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Отже, сутність зобов`язання із набуття, збереженням майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи-набувача частини її майна, що набуте поза межами правої підстави, у випадку, якщо правова підстава переходу відпала згодом або взагалі без неї якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі-потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Як свідчить аналіз матеріалів справи, відповідач набув грошові кошти у розмірі 6600,00 грн. помилково, за умови відсутності правової підстави, відтак, суд вважає оспорювану суму отриманою відповідачем безпідставно в розумінні статті 1212 ЦК України.

Статтею 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до п. 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 21.01.2004 року №22, кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

В свою чергу, відповідач свій обов`язок з повернення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 6600,00 грн. не виконав, на час розгляду справи доказів повернення позивачу грошових коштів не надав, в зв`язку з чим суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

Законодавцем у ст.ст. 76-79 ГПК України визначено, що докази за своїми юридичними властивостями мають бути належними, допустимими, достовірними та вірогідними.

Необхідно зауважити, що одним із важливих принципів господарського процесу є принцип змагальності, який вказує на те, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду ані відзиву, ані доказів в спростування позовних вимог.

Зважаючи на наведене вище, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову з розподілом судових витрат за правилами ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст.13, 18, 42, 46, 73, 76, 77, 78, 86, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансагросервіс" (вул. Гайдамацька, буд.1, м. Вінниця, 21017, код ЄДРПОУ 43125554) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство № 16363" (вул. Роганська, буд. 160, м. Харків, Харківська область, 61172, код ЄДРПОУ 01332106) коштів на суму 6600,00 грн., 2102, 00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 19 жовтня 2020 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Роганська, буд. 160, м. Харків, Харківська область, 61172)

3 - відповідачу (вул. Гайдамацька, буд.1, м. Вінниця, 21017)