Рішення

від 05.10.2020 по справі 910/3180/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

05.10.2020Справа № 910/3180/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Росущан К.О., розглядаючи у відкритому судовому засіданні

справу № 910/3180/20

за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (04633423, вул..Хрещатик, 46, м. Київ, 01044)

до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (23527052, вул. Омеляновича - Павленка, 4/6 , м. Київ, 01010)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Київське інвестиційне агентство ) (код 21655857, вул.Терещенківська, 11-А м. Київ, 01044),

про зобов`язання передати житлові приміщення, зобов`язання виконати умови договору

За участі представників:

Позивача: Бондар - Дякуновська О.Г., наказ №273К від 23.09.19, ;

Відповідача: Каравасілі Х.М., довіреність № 00092/0/14-19 від 21.12.19, ;

Від 3-ої особи: Каспрук Л.Д., довіреність № 050/30-422 від 28.02.20, ;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (код 04633423), (далі - Департамент) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (23527052) (далі Прат ХК Київвміськбуд ) про зобов`язання передати житлові приміщення загальною площею 127145 кв.м. та про зобов`язання виконати умови інвестиційного договору №049-13/і/39 на будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на просп. Правди, 5 в Подільському районі міста Києва від 26.12.2007, укладеного між Департаментом , ПрАТ ХК Київвміськбуд та Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Київське інвестиційне агентство ).

Попередньо визначена ціна майнової вимоги позову становить 127,145кв.м * 2796,66грн/кв.м =355581,34 грн

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2020р. позовну заяву залишено без руху із встановленням Департаменту десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заявшляхом подання суду: доказів сплати судового збору у розмірі 5333,72 грн. та 2102,00 грн.

10.03.2020 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви , на виконання вимог ухвали суду від 10.03.2020 та усунуто недоліки, подано платіжне доручення № 100 від 02.03.2020 на суму 7435,72 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/3180/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні, що призначене на 14.04.2020.

02.04.2020р. відповідачем через відділ діловодства суду подано Відзив на позовну заяву. Згідно даного відзиву, Відповідач у повному обсязі заперечує проти задоволення позову та просить у задоволенні позову відмовити повністю з наступних підстав

По-перше, Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу КМР (КМДА) не є тією особою, чиї права порушені, невизнані чи оспорені. У Компанії відсутні в наявності в будинку №5-Б вільні площі, які визначив Позивач, що робить неможливим та неефективним поновлення порушеного права Позивача шляхом передачі Компанією КП Київське інвестиційне агентство 127,145 кв.м. у вказаному будинку.

По-друге, звернення позивача із вимогою щодо будівництва паркінгу є передчасним, оскільки таким діям має передувати отримання у власність або в користування замовником будівництва земельної ділянки по зазначеній адресі. Побудова Компанією паркінгу не сприятиме відновленню порушеного права Позивача, оскільки згідно умов інвестиційного договору, Компанія мала передати виключно житлову площу в об`єкті.

03.04.2020р. Відповідачем через відділ діловодства суду подано заяву про застосування наслідків спливу позовної давності.

Ухвалою суду про повідомлення від 07.04.2020р. повідомлено сторін про призначення підготовчого засідання на 20.05.2020р.

08.04.2020р. Відповідачем через відділ діловодства суду подано Заяву, згідно якої Відповідач просить суд зобов`язати Позивача здійснити доплату судового збору з урахуванням дійсної вартості спірного майна.

14.04.2020р. на електронну адресу суду від Позивача надійшла Заява про відкладення розгляд справи.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 17.04.2020р. заяви Позивача застосування наслідків спливу позовної давності та зобов`язання доплатити судовий збір повернуто без розгляду.

04.05.2020р. Позивачем до відділу діловодства суду подано Відповідь на відзив, згідно якого Позивач наводить свої заперечення щодо доводів відповідача викладених у поданому суду Відзиві.

Також, 04.05.2020р. Позивачем до суду подано Уточнення позовних вимог.

Згідно поданих уточнень, позовними вимогами є:

- зобов`язати ПрАТ ХК Київвміськбуд передати КП виконавчого органу КМР (КМДА) Київське інвестиційне агентство житлові приміщення загальною площею 127,145 кв.м. за адресою: просп. Правди, 5 в Подільському районі міста Києва;

- зобов`язати ПрАТ ХК Київвміськбуд побудувати підземний паркінг на просп. Правди, 5 в Подільському районі міста Києва.

15.05.2020р. через відділ діловодства суду Відповідачем подано Заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду про повідомлення від 25.05.2020р. повідомлено сторін про призначення підготовчого засідання на 11.06.2020р.

11.06.2020р. до відділу діловодства суду подано Пояснення третьої особи щодо предмета спору. Згідно даних пояснень третя особа, КП Київське інвестиційне агентство , крім іншого зазначає, що укладений між сторонами інвестиційний договір (в частині передачі 25% від загальної площі квартир) містить елементи договору на користь третіх осіб, тому, твердження щодо відсутності порушеного права Позивача є помилковим. Крім того, не зважаючи на те, що досягнення мети Договору не змінить майновий стан Позивача, Позивач вправі вимагати виконання Договору в частині будівництва паркінгу. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

11.06.2020р. Позивачем подано до суду клопотання про витребування доказів.

У підготовчому засіданні 11.06.2020р. оголошено перерву до 23.06.2020р.

Ухвалою суду про повідомлення від 18.06.2020р. повідомлено сторін про призначення підготовчого засідання на 07.07.2020р.

24.06.2020р. Відповідачем через відділ діловодства суду подано Пояснення по справі щодо клопотання Позивача про витребування доказів та Пояснень третьої особи по суті справи.

За наслідками судового засідання 07.07.2020р. суд ухвалив закрити підготовче засідання та призначити розгляд справи по суті на 05.08.2020р.

У судовому засіданні 05.08.2020р. оголошено перерву до 15.09.2020р.

15.09.2020р. Відповідачем подано Пояснення по справі.

Ухвалою суду про повідомлення від 21.09.2020р. повідомлено сторін про призначення судового засідання на 05.10.2020р.

У судовому засіданні 05.10.2020р. після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в якому посилались на обставини і докази досліджені у судових засіданнях.

У судовому засіданні 05.10.2020 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ

26.12.2007р. між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (27.12.2013 перейменовано у Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) (далі - Департамент) (Далі - Організатор конкурсу, Позивач), Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київське інвестиційне агентство (Далі - Замовник, третя особа) та Акціонерним товариством холдинговою компанією Київміськбуд (Далі - Інвестор, Відповідач) укладено інвестиційний договір № 049-13/і/39 на будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на просп. Правди, 5 в Подільському районі м. Києва (Далі - Інвестиційний договір).

За умовами цього договору:

- п.1.1, Інвестор зобов`язується здійснити інвестування будівництва житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на просп. Правди, 5 в Подільському районі м. Києва (далі - Об`єкт інвестування) за власні та/або залучені кошти відповідно до умов інвестиційного конкурсу, власних конкурсних пропозицій та цього Договору.

- п. 1.2, до складу Об`єкту інвестування входять: житлові приміщення; вбудовані приміщення соціально-побутового призначення; підземний паркінг на 57 м/м.

- п. 1.4, Інвестиційного договору визначено, що орієнтовна загальна площа Об`єкту інвестування становить 15194,3 кв. м, з якої:

* житлові приміщення - 12902,2 кв.м.,

* вбудовані приміщення соціально-побутового призначення - 381,6 кв.м.,

* підземний паркінг на 57 м/м - 1910,5 кв.м.

Загальна площа Об`єкту інвестування підлягає уточненню після розробки та затвердження проектно- кошторисної документації.

- п 1.5, з моменту підписання цього Договору Замовник передає Інвестору виконання частини функцій Замовника по будівництву, а саме:

* виконання підготовчих робіт та функцій по проектуванню, розробці робочої документацїї, укладення договорів на проектно-вишукувальні роботи, отримання технічних умов, архітектурно-планувальних завдань, отримання позитивного зновку комплексної Державної експертизи, отримання дозволу на виконання будівельних робіт;

* сплата пайової участі на створення соціальної та інженерно-транспортної структури м. Києва відповідно до п. 2.9 цього Договору;

* укладення договору підряду на виконання будівельно-монтажних робіт, фінансування будівельних робіт та інших витрат, пов`язаних з будівництвом Об`єкту інвестування, уточнення обсягів виконаних робіт і проведення взаєморозрахунків з підрядником будівництва;

* забезпечення будівництва Об`єкту інвестування будівельними матеріалами та обладнанням поставки Замовника;

* введення Об`єкта інвестування в експлуатацію, здійснення контролю за своєчасним виконанням пусконалагоджувальних робіт, визначення балансової вартості Об`єкту інвестування, участь в роботі робочої та Державної приймальної комісії по прийманню закінченого будівництвом Об`єкту інвестування та оформлення прав власності на частину Об`єкту інвестування, визначену п. 1.7.

- п.1.7, після виконання всіх своїх зобов`язань та завершення будівництва Інвестор набуває право власності на Об`єкт інвестування, крім площ житлових приміщень, що передаються для забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок протизаконної діяльності групи компаній Еліта-центр .

- п.п. 5.1.5., пункту 5.1., Замовник зобов`язаний прийняти від Інвестора збудовані житлові приміщення на умовах і в порядку, передбаченому пп.4.1.13 та 4.1.14 цього Договору.

- п.п. 4.1.1. Інвестор зобов`язується здійснювати інвестування будівництва Об`єкту інвестування, а саме: будівництва житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на просп. Правди, 5 в Подільському районі м. Києва

- п.п. 4.1.13 пункту 4.1., Інвестор зобов`язується Передати Замовнику протягом 30 календарних днів з моменту введення Об`єкта інвестування в експлуатацію 25% від загальної площі збудованих житлових приміщень, передбачених п. 1.4. цього Договору.

- п.п. 4.1.14 пункту 4.1. передача збудованих житлових приміщень, зазначених в п.4.1.13 цього Договору буде здійснюватися шляхом підписання акту прийому-передачі житлових приміщень між Замовником та Інвестором.

12.03.2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю р м. Києві видано сертифікат відповідності КВ 000760, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта Будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на просп. Правди, 5-Б у Подільському районі м. Києва (І та II черги) .

Так, у сертифікаті відповідності КВ 000760 зазначено, що загальна площа квартир в об`єкті складає 9 109,7 кв.м.; житлова площа квартир - 4 230,0 кв.м.; кількість квартир - 126 квартир; кількість поверхів - 22 поверхи; площа адміністративних вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень- 400,6 кв.м.; трансформаторна підстанція - 87,6 кв.м.

19.05.2011 р. сторонами Інвестиційного договору було підписано акт №89, за яким АТ ХК Київміськбуд передав, КП Київське інвестиційне агентство прийняло-передало, а Головне управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) прийняло 31 квартиру загальною площею 2 261,30 кв.м.

Жодних зауважень, застережень чи будь-яких інших приміток в акті не вказано.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач вказує , що Інвестором виконано зобов`язання за Інвестиційним договором виключно в частині щодо передачі лише 2 150,28 кв.м., що становить 23,6% від загальної площі збудованих житлових приміщень, передбачених у пункті 1.4. Інвестиційного договору. Для належного виконання зобов`язання за Інвестиційним договором, Інвестор зобов`язаний передати Постраждалим ще 127,145 кв.м., що складає 1,4% від загальної площі збудованих житлових приміщень, передбачених у пункті 1.4. Інвестиційного договору .

Крім того, таном на момент подачі позовної заяви, Департаментом не отримано інформацію стосовно будівництва підземного паркінгу, що підтверджує невиконання Інвестором взятих на себе зобов`язань Інвестиційним договором.

Заперечення відповідача зводяться до наступного . Зобов`язання Компанії щодо передачі КП Київське інвестиційне агентство 25 % житла від загальної площі збудованих житлових приміщень у будинку виконане належним чином, про що свідчить відсутність зауважень, застережень чи будь-яких приміток в акті №89 від 19.05.2011р. Станом на момент розгляду даного спору, у Компанії відсутні в наявності в будинку №5-Б, вільні, не реалізовані та не передані у власність третім особам або в наявності об`єкти саме з такою площею, яку визначив позивач, що робить неможливим та неефективним поновлення порушеного права позивача шляхом передачі Компанією КП Київське інвестиційне агентство 127,145 кв.м. у вказаному будинку.

Також, починаючи з 2013 року, земельна ділянка кадастровий номер 0000000000:85:398:0084, що знаходиться по просп. Правди, 5 у м. Києві не перебуває в користуванні замовника будівництва - КП Київське інвестиційне агентство . Відтак, звернення Позивача до суду з вимогою зобов`язати ПрАТ ХК Київміськбуд здійснювати будівництво паркінгу по проси. Правди, 5 у м. Києві є передчасним, оскільки в даному випадку, таким діям має кредувати отримання у власність або в користуванні замовником будівництва Об`єкту земельної ділянки по зазначеній адресі.

Отже, як зазначає Відповідач, не подано належних, допустимих, достовірних та переконливих доказів, які б засвідчували, підтверджували факт порушення прав, свобод, інтересів саме Позивача не проведенням будівництва паркінгу по просп. Правди, 5 у м. Києві.

Оцінивши обставини, наведені позивачем у позовній заяві, у відзиві відповідача на позов, у запереченнях та письмових поясненнях, а також дослідивши подані докази, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено законних підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про інвестиційну діяльність" , інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) та/або досягається соціальний та екологічний ефект. Інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Інвестиційна діяльність забезпечується шляхом реалізації інвестиційних проектів і проведення операцій з корпоративними правами та іншими видами майнових та інтелектуальних цінностей.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України , господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України ).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України , договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України ).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України ).

На виконання зобов`язання за Інвестиційним договором Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" передало, а Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийняв 31 квартиру загальною площею 2261,30 кв.м., що підтверджується актом № 89 від 19.05.2011, підписаним представниками позивача відповідача та третьої особи та скріплений їх печатками без зауважень та заперечень.

Суд звертає увагу, що жодних претензій чи зауважень щодо площі переданих квартир Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідачу не висловив та не надав. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Згідно зі ст. 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Таким чином, майном у розумінні Цивільного кодексу є речі та майнові права і обов`язки.

Відповідно до ст. 179 Цивільного кодексу України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Як встановлено у ст. 184 Цивільного кодексу України , речі можуть бути з родовими ознаками та з індивідуальними. Зазначеною нормою визначено, що річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Поділ речей на речі, визначені індивідуальними ознаками, та речі, визначені родовими ознаками, пов`язаний як з природними властивостями речей, так і з способами їхньої індивідуалізації. Поряд з предметами, єдиними у своєму роді (наприклад, картиною), до речей, визначених індивідуальними ознаками, можуть бути віднесені речі, певним способом виокремлені учасниками правочину з маси однорідних речей. Якщо ж річ визначена тільки кількісно (числом, вагою, мірою) і характеризується ознаками, спільними для всіх речей такого роду, - це річ, визначена родовими ознаками.

В контексті наведеного суд звертає увагу, що квадратний метр - це одиниця площі (вимірювання), а не річ в розумінні наведених норм чинного законодавства, а позивачем не визначено, за рахунок якої саме площі, які саме квадратні метри підлягають передачі третій особі, не конкретизовано їх місце розташування та характеристики (квартира, частина квартири, місця загального користування, нежитлові приміщення тощо).

Крім того, будівництво будинку по просп. Правди 5-Б, в м. Києві є завершеним введенням об`єкта в експлуатацію, а доказів на підтвердження наявності в цьому будинку вільних площ, не реалізованих та не переданих у власність третім особам, або ж наявності об`єктів саме з такою площею, яку визначив у позивач, в матеріали справи не надано.

Отже, звернення до суду з вимогою про передачу 127,145 кв.м. не має обґрунтовано визначеного механізму примусового виконання такої вимоги, у зв`язку з чим обраний позивачем спосіб захисту щодо виконання обов`язку в натурі не є ефективним.

Поряд з викладеним, суд уважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до приписів ст. 15 Цивільного кодексу України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Як роз`яснив Конституційний Суд України своїм рішенням від 01.12.2004 №18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

У рішенні Конституційного Суду України дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто інтерес позивача (у даному випадку стосовно передання квадратних метрів у житловому будинку) має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Права та обов`язки Організатора конкурсу (Позивача) прописані у розділі З Інвестиційного договору, відповідно до якого:

3.1. Організатор конкурсу зобов`язується здійснювати контроль за дотриманням та виконанням умов інвестиційного конкурсу, цієї угоди та конкурсних пропозицій Інвестора під час реалізації цього Договору та сприяти отриманню Інвестором правової документації для початку будівництва;

3.2. Після виконання Інвестором своїх зобов`язань по цьому Договору Організатор конкурсу у межах своєї компетенції буде сприяти оформленню права власності Інвестора на Об`єкт інвестування на умовах, визначених в даному Договорі;

3.3. Організатор конкурсу у межах своєї компетенції буде сприяти оформленню Замовником права оренди земельної ділянки, на якій буде проводитись будівництво Об`єкту інвестування та зобов`язується сприяти проведенню громадських обговорень по Об`єкту інвестування;

3.4. Після завершення будівництва брати участь у роботі Державної приймальної комісії по введенню Об`єкта інвестування в експлуатацію;

3.5. Організатор конкурсу має право доступу до інформації, документів, пов`язаних з виконанням Інвестором умов конкурсу, конкурсних пропозицій Інвестора та цього Договору;

3.6. Організатор конкурсу має право розірвати цей Договір в порядку та на підставах, визначених в п. 12.4. цього Договору.

Згідно пункту 12.4 Інвестиційного договору організатор конкурсу має право в односторонньому порядку розірвати Договір, надіславши Інвестору повідомлення про розірвання не менш ніж за 30 днів до дати розірвання. Одностороннє розірвання Договору з ініціативи Організатора конкурсу допускається у випадку істотного порушення Інвестором умов цього Договору, зокрема: а. у випадку прострочки сплати передбачених Договором платежів; б. порушення строків будівництва, встановлених Договором та/або ПКД; в. вчинення Інвестором інших дій, які значною мірою ускладнюють та/або унеможливлюють досягнення мети цього Договору.

Таким чином, Позивач, виступаючи організатором конкурсу, наділений правами, що передбачені у Положенні "Про проведення інвестиційного конкурсу та укладення інвестиційних договорів на залучення інвесторів до фінансування будівництва або реконструкції станцій метрополітену, підземних переходів, автошляхів, площ та інших об`єктів житлової та соціальної інфраструктури міста, затверджений Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 26 грудня 2003 року №2442 та Інвестиційному договорі, зокрема, контролювати зиконання умов конкурсу та Інвестиційного договору, та у разі їх порушення - розірвати договір.

Водночас, пунктом 5.2.2 Інвестиційного договору передбачено, що Замовник КП "Київське інвестиційне агентство" має право вимагати від Інвестора передачі збудованих житлових приміщень на умовах, передбачених пп. 4.1.13 та 4.1.14 цього Договору.

Тобто, суб`єктами правовідносин щодо передачі 25 % житла у будинку №5 по просп. Правди у м. Києві є Інвестор та замовник будівництва - КП "Київське інвестиційне агентство".

Із умов Інвестиційного договору не вбачається наявність у Позивача права вимагати здійснення передачі певної площі квартир третій особі, що свідчить про безпідставність вимоги позивача, з якою останній звернувся до суду.

Крім того, згідно з Акту №89 від 19.05.2011 року та розрахунком площ по кожному потерпілому, відповідне майно вже є переданим визначеним громадянам та у певній площі.

У зв`язку з цим, пред`явлення Позивачем вимоги про передачу третій особі 1,4 % від загальної площі квартир не має обґрунтовано визначеного механізму примусового виконання такої вимоги, оскільки будівництво будинку є завершеним введенням в експлуатацію (у 2011 році) та Позивачем не визначено за рахунок якої саме площі, на користь яких громадян із визначених у розрахунку, та за яким принципом має відбутися розподіл спірних 1,4 % площі збудованих квартир.

Таким чином, обраний Позивачем спосіб захисту щодо виконання обов`язку в натурі не є ефективним, що є окремою, самостійною, достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ПрАТ ХК Київвміськбуд побудувати підземний паркінг на просп. Правди, 5 в Подільському районі міста Києва, суд зазначає таке.

Як встановлено судом вище, Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не є тією особою, яка має право звертатися до суду з вимогою про зобов`язання Позивача виконати умови Інвестиційного договору, а саме, передати площі, побудувати паркінг, оскільки є лише Організатором конкурсу.

Позивачем не доведено, які саме його права та законні інтереси в даному випадку порушені, а також не надано доказів, які б свідчили про порушення прав та інтересів позивача зі сторони відповідача, оскільки умовами договору не передбачено обов`язку останнього з передачі паркінгу саме позивачу.

Крім того, побудова ПрАТ ХК Київвміськбуд чи відсутність у ПрАТ ХК Київвміськбуд дій спрямованих на будівництво паркінгу, навіть не враховуючи посилання відповідача на відсутність технічної можливості для вчинення таких дій та на неможливість здійснення відповідного будівництва без загрози життю та здоров`ю громадян, а також зважаючи на потребу уникнення руйнації вже побудованих об`єктів, не сприятиме жодним чином відновленню порушеного права позивача, яке, за твердженням останнього, належить стороні за умовами спірного договору.

У випадку вчинення дій щодо будівництва надземного чи підземного паркінгу, введення його в експлуатацію та оформлення на нього права власності, на відповідача за умовами договору не покладається обов`язок передавати цей об`єкт або його окремі частини позивачу, натомість відповідач матиме право самостійно вирішувати правову долю новоствореного об`єкту (залишити його у власності, реалізувати на користь третіх осіб, передати у власність чи користування будь-яких юридичних чи фізичних осіб окремі паркувальні місця тощо).

Суд також вважає за необхідне зауважити, що захист майнового чи немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення, зокрема, про примусове виконання відповідачем певних дій. Однак, заявлені позивачем вимоги щодо зобов`язання побудувати підземний паркінг на просп. Правди, 5 в Подільському районі міста Києва у разі їх задоволення не можуть бути виконані у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про відмову у позові.

Щодо посилань третьої особи на те, що укладений між сторонами інвестиційний договір (в частині передачі 25% від загальної площі квартир) містить елементи договору на користь третіх осіб, тому, твердження щодо відсутності порушеного права Позивача є помилковим, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 636 Цивільного кодексу України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Згідно з п. 4.2.4 Інвестиційного договору Інвестор (Відповідач) має право набути право власності на частину Об`єкту інвестування на умовах, встановлених цим Договором (п. 1.7).

Пунктом 1.7 Інвестиційного договору передбачено, що після виконання всіх своїх зобов`язань та завершення будівництва Інвестор набуває право власності на Об`єкт інвестування, крім площ приміщень, що передаються для забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок протизаконної діяльності групи компаній Еліта-Центр .

Пунктом 4.1.13 Інвестиційного договору передбачено, що Інвестор зобов`язаний передати Замовнику протягом 30 календарних днів з моменту введення Об`єкта інвестування в експлуатацію 25 % від загальної площі збудованих житлових приміщень (площі квартир), передбачених п. 1.4 цього Договору, шляхом підписання акту прийому-передачі житлових приміщень між Замовником та Інвестором (п. 4.1.14 Інвестиційного договору).

Тобто, зобов`язання щодо передачі 25 % від загальної площі збудованих житлових приміщень мало бути виконане на користь замовника - КП "Київське інвестиційне агентство", що є стороною Інвестиційного договору, тоді як в основі договору на користь третьої особи закладена потреба у відповідальної особи виконати зобов`язання на користь особи, яка не є стороною договірних відносин.

Відтак, зважаючи на те, що суб`єктами правовідносин щодо передачі 25 % житла у будинку №5 по просп. Правди у м. Києві є Інвестор та замовник будівництва - КП "Київське інвестиційне агентство", що є сторонами Інвестиційного договору, то дане не дозволяє відносити його до договорів на користь третьої особи.

Крім цього, як вбачаться із аналізу умов Інвестиційного договору, будівництво паркінгу здійснюється виключно на користь Інвестора (Відповідача), що свідчить й в цій частині договору про відсутність ознак договору на користь третьої особи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України ).

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з підстав їх недоведеності та необґрунтованості, в аспекті ст.ст. 78 , 79 Господарського процесуального кодексу України , за викладених в позовній заяві обставин.

Щодо поданої відповідачем заяви про застосування строків позовної давності суд зазначає таке.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України , загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі статтею 261 Цивільного кодексу України , перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (пункт 1), за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. (пункт 5).

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (пункт 3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (пункт 4).

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

З урахуванням наведеного, оскільки прав та охоронюваних законом інтересів позивача, про захист яких він просить суд у позові, відповідачем не порушено, і суд відмовляє позивачу у позові по суті у зв`язку з недоведеністю позовних вимог, питання порушення строку позовної давності не впливає на суть винесеного рішення і відповідно, строк позовної давності, як спосіб захисту саме порушеного права, при вирішенні цього спору застосуванню не підлягає.

Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України , покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129 , 231 , 236-241 Господарського процесуального кодексу України , Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

У задоволенні позову Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) до приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" за участі третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) "Київське інвестиційне агентство") про зобов`язання передати житлові приміщення, зобов`язання виконати умови договору відмовити повністю.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повн ого судового рішення.

Повне судове рішення складено 19.10.2020

Суддя І.Д. Курдельчук