Рішення

від 05.10.2020 по справі 914/2614/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2020 справа № 914/2614/19

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Коско Шиппінг Лайнз (Україна) Ко., ЛТД", м. Одеса

до відповідача: Приватного підприємства "Агроінсайд", м. Львів

про стягнення 3 027 140, 16 грн

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Чорної І.Б.

Представники:

від позивача: Гурин В. А., Подрезов Д. В. - представники;

від відповідача: Івашків Ю. В. - представник

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коско Шиппінг Лайнз (Україна) Ко. ЛТД" до Приватного підприємства "Агроінсайд" про стягнення 3 027 140, 16 грн.

Ухвалою від 18.12.2019 було відкрито провадження у справі № 914/2614/19 за правилами загального позовного провадження та підготовче судове засідання призначено на 13.01.2020.

У судовому засіданні 13.01.2020 оголошено перерву до 03.02.2020. Ухвалою суду від 03.02.2020 підготовче засідання відкладено на 17.02.2020. Ухвалою суду від 17.02.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та підготовче засідання відкладено на 02.03.2020.

Ухвалою суду від 02.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 23.03.2020.

Подальший хід розгляду справи описано у відповідних ухвалах суду.

В судове засідання, яке відбулося 05.10.2020 представники позивача з`явилися, подали клопотання про долучення додаткових доказів разом із обгрунтуванням причин неможливості їх подання раніше, яке судом було задоволено, позовні вимоги підтримали, просили їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та додаткових письмових та усних поясненнях.

В судове засідання, яке відбулося 05.10.2020, представник відповідача з`явився, позовні вимоги заперечив, просив відмовити у їх задоволенні з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових письмових та усних поясненнях.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 05.10.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коско Шиппінг Лайнз (Україна) Ко., ЛТД" (надалі позивач, експедитор) звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Приватного підприємства "Агроінсайд" (надалі відповідач, клієнт) про стягнення 3 027 140, 16 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що між сторонами у справі 07.05.2018 був укладений договір транспортного експедирування № 0705/18-Л (далі договір). Відповідно до п. 1.2 даного договору, експедитор зобов`язується за плату і за рахунок клієнта надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що послуги експедитора, а також витрати, затрати та інші платежі, здійснені експедитором в інтересах клієнта і пов`язані з виконанням даного договору, оплачуються клієнтом на умовах 100 % передоплати на підставі виставленого експедитором рахунку протягом строку, який вказаний в такому рахунку.

Пунктом 2.4.2 договору передбачено, що клієнт зобов`язаний надати експедитору заявку на надання транспортно-експедиторських послуг не менше, ніж за 5 (п`ять) робочих днів до заявленої дати готовності вантажу до відвантаження/прийому. Заявка може бути направлена експедитору з використанням факсимільного і електронного зв`язку, при цьому вона має силу оригіналу, однак клієнт самостійно і за свій рахунок протягом 10 (десяти) робочих днів зобов`язаний надати експедитору оригінал даної заявки.

При використанні засобів електронного зв`язку, заявка вважається належним чином поданою експедитору і підтвердженої клієнту, при використанні електронних адрес, вказаних в п. 2.1.4. і розділі 8 договору.

10.08.2018 з електронної адреси відповідача, зазначеної в пункті 2.1.4. договору, на адресу позивача надійшла заявка від 08.08.2018 № 4516122090 згідно якої відповідач замовив перевезення 24 000 кг брутто замороженої яловичини в 1Х40 рефрижераторному контейнері за маршрутом м. Львів - с. Запитів, Львівської обл., - м. Одеса (порт ОМТП) - порт Сохар (Оман). Узгоджена вартість перевезення по зазначеному маршруту складає 4 350 доларів США в еквіваленті гривні України за курсом НБУ на дату виставлення рахунку (з урахуванням ПДВ).

На виконання заявки № 4516122090, на вказану у ній відповідачем адресу, позивачем 26.08.2018 було доставлено транспортний засіб з рефрижераторним контейнером № DFOU6142721 для завантаження. Після завершення вантажних та митних операцій вантажу у вищезазначеному контейнері, вантаж був доставлений до порту відвантаження Одеса та 30.08.2018 р. відвантажений до порту Сохар, Оман на судні Маіга ХL, що підтверджується коносаментом СOSU4516122090.

23.09.2018 контейнер DFOU6142721 був доставлений до порту Сохар , Оман.

31.08.2018 позивач виставив на адресу відповідача рахунок № К0-00015341 щодо оплати за доставку вищевказаного контейнера на суму 123 228, 49 грн.

На теперішній час, рахунок від 31.08.2018 № КО-00015341 сплачений відповідачем лише частково, на загальну суму 60 000, 00 грн. Загальна заборгованість з оплати щодо перевезення контейнера DFOU6142721 згідно вказаного рахунку складає 63 228, 49 грн.

28.08.2018 з електронної адреси відповідача, зазначеної в пункті 2.1.4. договору, надійшла заявка 28.08.2018 № 4516132140, згідно якої відповідач замовив перевезення 10 273 кг брутто замороженої яловичини та ягнятини в 1Х40 рефрижераторному контейнері за маршрутом м. Львів - с. Запитів, Львівської обл., - м. Одеса (порт ОМТП) - порт Шувейх (Кувейт). Узгоджена вартість перевезення на зазначеному маршруті складає 4 250 доларів США в еквіваленті гривні України за курсом НБУ на дату виставлення рахунку (з урахуванням ПДВ).

На виконання заявки № 4516132140, на вказану в заявці № 4516132140 адресу відповідача, позивачем 03.09.2018 року доставлено транспортний засіб з рефрижераторним контейнером № CCLU8609778.

Після завершення вантажних та митних операцій вантажу у зазначеному контейнері, вантаж доставлений до порту відвантаження Одеса та 18.09.2018 відвантажений до порту Шувейх, Кувейт на судні СОSСО SHIPPING PANAMA, що підтверджується коносаментом COSU4516132140.

26.10.2018 контейнер CCLU8609778 доставлений до порту Шувейх, Кувейт.

17.09.2018 позивач виставив на адресу відповідача рахунок № КО-00016362 щодо оплати за доставку вищевказаного контейнера на суму 129 858, 24 грн.

У листі від 10.10.2018, надісланому на електронну адресу відповідача, позивач повідомив відповідача, що контейнер CCLU8609778 скоро прибуде до пункту призначення та вказав на необхідність оплати вищевказаного рахунку для того щоб позивач міг здійснити звільнення вантажу.

24.10.2018 на електронну пошту позивача надійшла відповідь відповідача на лист від 10.10.2018, в якому відповідач повідомив, що платежі по заборгованості будуть здійснюватися щоденно, мінімум від 10 000, 00 грн, а також просить надати для завантаження рефрижераторний контейнер для відправки м`яса замороженого вагою 20 тонн брутто в Оман, порт Сохар .

Листом від 01.11.2018 позивач повідомив відповідача, що керівництво позивача не підтвердило прийняття нових букінгів від них поки не будуть закриті всі борги за вересень і жовтень. Також позивач просив повідомити терміни повної оплати коносаментів 4516122090 і 4516132140, після чого він зможе видати реліз по коносаменту 4516132140. Тобто позивач офіційно повідомив, що видача релізу (тобто відпущення товару) залежить від моменту проплати в т.ч. і за коносаментом 4516132140.

На теперішній час рахунок позивача від 17.09.2018 № КО-00016362 не оплачений та заборгованість відповідача по цьому рахунку складає 129 858, 24 грн.

Крім стягнення заборгованості з оплати рахунків КО-00015341 та КО-00016362, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за рахунками КО-00002324 та К0-00007818, як оплату за розвантаження, зберігання та демередж контейнеру CCLU8609778 в порту Шувейх (Кувейт) за період з 06.11.2018 до 04.05.2019 року.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 3 027 140, 16 грн: (123 228, 49 грн (рахунок КО-00015341) + 129 858, 24 грн (рахунок КО-00016362) + 1 550 217, 98 грн (рахунок КО-00002324) + 1 283 835, 45 грн (рахунок К0-00007818 ) - 60 000 грн (частково сплачений рахунок КО-00015341).

Позиція відповідача.

Заперечуючи позовні вимоги відповідач посилається на те, що у розмовах між сторонами відповідач приносив свої вибачення за прострочення оплати та висловлював свою готовність здійснити оплату за рахунками від 31.08.2018 № КО-00015341 на суму в розмірі 63 228, 49 грн та від 17.09.2018 № КО-00016362 на суму у розмірі 129 858,24 грн. Однак позивач вказав, що першочергово відповідач зобов`язаний здійснити оплату витрат, пов`язаних з притриманням контейнера № CCLU8609778, з чим останній не погодився.

Згідно наданих позивачем даних, 26 жовтня 2018 року контейнер CCLU8609778 доставлений до порту Шувейх, Кувейт однак не був отриманий вантажоодержувачем у зв`язку з його притриманням перевізником.

В порушення п. 2.2.12 договору та ст. 595 ЦК України, позивач не повідомив відповідача про притримання контейнеру, як і не надав інформації про причини затримки, місце зберігання та можливі наслідки, ризики, у вигляді додаткових платежів, які можуть бути покладені на відповідача. Тобто, позивачем було порушено обов`язкові умови договору, що стосуються притримання вантажу, а отже останній не має права вимагати відшкодування витрат пов`язаних з таким притриманням.

Лише через півроку відповідач дізнався про притримання товару, у зв`язку з чим відповідач був позбавлений можливості уникнути значних нарахувань демереджу за такий тривалий період часу.

Щодо дня початку притримання, то відповідно до наданих стороною позивача доказів вбачається, що притримання розпочалось з 26.10.2018, а не з 03.11.2018 як це вказано у відповіді на відзив. Лист від 01.11.2018 був надісланий не негайно після притримання товару, а з простроченням 2-х денного терміну передбаченого договором. Крім того, даний лист є електронним, не викладений в письмовій формі у відповідності до норм ст. 517 ЦК України, в ньому відсутні підпис уповноваженої особи та печатка, та головне в даному листі відсутнє пряме повідомлення про початок притримання вантажу, та в цілому відсутнє посилання на місце зберігання контейнера та можливі наслідки, ризики, у вигляді додаткових платежів, які можуть бути покладені на відповідача. Тобто, позивачем було порушено обов`язкові умови договору та чинного законодавства, що стосуються притримання вантажу, а отже він не має права вимагати відшкодування витрат пов`язаних з таким притриманням.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити виходячи із таких мотивів.

Згідно із ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

В силу ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Предметом позову у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача на користь позивача наданих послуг та відшкодування додаткових витрат, що виникли у експедитора при виконанні договору транспортного експедирування в загальному розмірі 3 027 140, 16 грн.

Судом встановлено, що між сторонами у справі 07.05.2018 був укладений договір транспортного експедирування № 0705/18-Л. Відповідно до п. 1.2 договору, експедитор зобов`язується за плату і за рахунок клієнта надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу.

Згідно зі ст. 931 ЦК України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що послуги експедитора, а також витрати, затрати та інші платежі, здійснені експедитором в інтересах клієнта і пов`язані з виконанням даного договору, оплачуються клієнтом на умовах 100 % передоплати на підставі виставленого експедитором рахунку протягом строку, який вказаний в такому рахунку.

Відповідно до п. 3.2. договору рахунок за послуги, надані за межами митної території України, а також інші витрати, що оплачені експедитором нерезидентам України та/або їх українським агентам на користь таких нерезидентів, виставляється експедитором в гривнях за курсом продажу долара США на міжбанківському валютному ринку України на дату виставлення рахунку. Рахунок за послуги, надані на території України та інші можливі додаткові витрати на території України, виставляється експедитором в гривнях за курсом НБУ на дату виставлення рахунку. Клієнт оплачує рахунки експедитора в день їх виставлення з перерахуванням зазначених у рахунку сум на розрахунковий рахунок експедитора. Клієнт погоджується, що експедитор має право направити клієнту рахунок з використанням засобів факсимільного і електронного зв`язку.

Пунктом 2.4.2 договору передбачено, що клієнт зобов`язаний надати експедитору заявку на надання транспортно-експедиторських послуг не менше, ніж за 5 (п`ять) робочих днів до заявленої дати готовності вантажу до відвантаження/прийому. Заявка повинна містити такі дані: маршрут перевезення; опис вантажу (найменування, код ТН ЗЕД, загальна вага нетто, загальна вага брутто); вид і спосіб упаковки; кількість вантажних місць, розміри і вага одного вантажного місця; найменування вантажовідправника, вантажоодержувача та їх адреси; прізвище, ім`я, по батькові відповідального за відвантаження/прийом вантажу представника вантажовідправника/вантажоодержувача і засоби зв`язку з ним; місце, дату і час завантаження/доставки вантажу, інструкції з оформлення товарно-транспортної документації. Перелік даних, які повинні міститися в заявці, не є вичерпним і може бути доповнений експедитором на його розсуд. Заявка може бути направлена експедитору з використанням факсимільного і електронного зв`язку, при цьому вона має силу оригіналу, однак клієнт самостійно і за свій рахунок протягом 10 (десяти) робочих днів зобов`язаний надати експедитору оригінал даної заявки.

10.08.2018 з електронної адреси відповідача на електронну адресу позивача, що зазначені в пункті 2.1.4. договору, надійшла заявка від 08.08.2018 № 4516122090 згідно якої відповідач замовив перевезення 24 000 кг брутто замороженої яловичини за маршрутом м. Львів - с. Запитів, Львівської обл., - м. Одеса (порт ОМТП) - порт Сохар (Оман). Узгоджена вартість перевезення на зазначеному маршруті складає 4 350 доларів США в еквіваленті гривні України за курсом НБУ на дату виставлення рахунку (з урахуванням ПДВ).

На виконання заявки № 4516122090, на вказану в ній адресу відповідача, позивачем 26.08.2018 доставлено транспортний засіб з рефрежираторним контейнером № DFOU6142721 для завантаження. Після завершення вантажних та митних операцій вантажу у вищезазначеному контейнері, вантаж доставлений до порту відвантаження Одеса та 30.08.2018 р. відвантажений до порту Сохар, Оман на судні Маіга ХL, що підтверджується коносаментом СOSU4516122090.

23.09.2018 контейнер DFOU6142721 доставлений до порту Сохар , Оман.

31.08.2018 позивач виставив на адресу відповідача рахунок № КО-00015341 щодо оплати вартості доставки вищевказаного контейнера на суму 123 228, 49 грн.

На час розгляду даної справи, рахунок від 31.08.2018 № КО-00015341 оплачений відповідачем частково, на загальну суму 60 000, 00 грн. Загальна заборгованість з оплати щодо перевезення контейнера DFOU6142721 згідно зазначеного рахунку складає 63 228, 49 грн.

Крім того, 28.08.2018 з електронної адреси відповідача на електронну адресу позивача, що зазначені в пункті 2.1.4. договору, надійшла заявка від 28.08.2018 № 4516132140, згідно якої відповідач замовив перевезення 10 273 кг брутто замороженої яловичини та ягнятини за маршрутом м. Львів - с. Запитів, Львівської обл., - м. Одеса (порт ОМТП) - порт Шувейх (Кувейт). Узгоджена вартість перевезення на зазначеному маршруті складає 4 250 доларів США в еквіваленті гривні України за курсом НБУ на дату виставлення рахунку (з урахуванням ПДВ).

На виконання заявки № 4516132140, на вказану у ній адресу відповідача, позивачем 03.09.2018 року доставлено транспортний засіб з рефрижераторним контейнером № CCLU8609778.

Після завершення вантажних та митних операцій щодо вантажу у зазначеному контейнері, вантаж доставлений до порту відвантаження Одеса та 18.09.2018 відвантажений до порту Шувейх, Кувейт на судні СОSСО SHIPPING PANAMA, що підтверджується коносаментом COSU4516132140.

26.10.2018 року контейнер CCLU8609778 доставлений до порту Шувейх, Кувейт.

17.09.2018 позивач виставив на адресу відповідача рахунок № КО-00016362 щодо оплати вартості доставки вищевказаного контейнера на суму 129 858, 24 грн., однак судом встановлено що станом на час розгляду справи вказаний рахунок відповідачем не оплачений.

У листі від 10.10.2018 позивач повідомив відповідача, що контейнер CCLU8609778 скоро прибуде до пункту призначення та вказав на необхідність оплати вищевказаного рахунку для того щоб позивач міг здійснити звільнення вантажу.

24.10.2018 на електронну пошту позивача прийшла відповідь відповідача на лист від 10.10.2018, в якому відповідач погодився з наявністю у нього прострочення з оплати за транспортні послуги та повідомив, що платежі щодо заборгованості будуть здійснюватися щоденно, мінімум від 10 000, 00 грн, а також просив надати для завантаження 40'REF для відправки м`яса замороженого вагою 20 тонн брутто в Оман, порт Сохар.

Листом від 01.11.2018 позивач повідомив відповідача, що керівництво позивача не підтвердило прийняття нових букінгів від них поки не будуть закриті всі борги за вересень і жовтень. Також позивач просив повідомити терміни повної оплати щодо коносаментів 4516122090 і 4516132140, після чого він зможе видати реліз по коносаменту 4516132140. Тобто позивач офіційно повідомив, що видача релізу (тобто відпущення товару) залежить від моменту проплати в т.ч. і за коносаментом 4516132140, що і є застосуванням процедури притримання, передбаченої у ч. 1 ст.10 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність та п.2.1.8 даного договору.

Приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, притриманням.

Статтею 594 ЦК України передбачено, що кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов`язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов`язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов`язання.

Статтею 10 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність передбачано право експедитора притримувати вантаж, що знаходиться в його володінні, до моменту сплати плати експедитору і відшкодування витрат, здійснених ним в інтересах клієнта, або до моменту іншого забезпечення виконання клієнтом його зобов`язань у частині сплати плати експедитору та відшкодування вказаних витрат, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування.

Згідно п. 2.1.8. договору, експедитор має право притримати вантаж/документи на вантаж у своєму розпорядженні до моменту оплати клієнтом послуг експедитора і відшкодування витрат, понесених ним в інтересах клієнта або до моменту іншого забезпечення виконання клієнтом його обов`язків в частині оплати послуг експедитора і відшкодування вказаних витрат. При притриманні вантажу, експедитор може на свій розсуд зберігати притриманий вантаж в контейнері/транспортному засобі або розмістити вантаж на складі або в іншому безпечному місці. При цьому, всі витрати повязані з розвантаженням, розміщенням, зберіганням вантажу, використанням/простєм контейнерного обладнання/транспортних засобів, а також витрати, повязані з повторною подачею під завантаження контейнера/транспортного засобу, завантаженням, розміщенням і кріпленням вантажу у контейнері/транспортному засобі здійснюються за рахунок клієнта. Право експедитора на притримання вантажу/документів на вантаж поширюється на будь-який вантаж/документи на вантаж, перевезення і/або еспедування якого здійснюється в рамках цього договору, в том числі, у випадку, якщо клієнт має перед еккспедитором заборгованість з оплати послуг, штрафних санкцій і відшкодування витрат щодо однієї заявки, то експедитор має право на притримання вантажу/документів на вантаж, перевезення і експедування якого здійснюється в межах іншої заявки клієнта.

При цьому, згідно з п.п. 2.4.12. та 2.4.13. договору, клієнт зобов`язаний при притриманні вантажу у відповідності з п. 2.1.8. договору, оплатити експедитору всі витрати, повязані з розвантаженням, розміщенням, зберіганням вантажу, використанням/простєм контейнерного обладнання/транспортних засобів, а також витрати, повязані з повторною подачею під завантаження контейнера/транспортного засобу, завантаженням, розміщенням і кріпленням вантажу у контейнері/транспортному засобі, а також оплатити експедитору вартість зберігання вантажу в портах відвантаження, перевалки, прибуття, а також демередж/детеншн відповідно до рахунків портів, морських перевізників/їх агентів.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність , підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність , клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Частиною 3 ст. 12 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність передбачено, що договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші обов`язки клієнта.

З твердженнями відповідача про неможливість застосування до даних правовідносин розрахунку демереджу, який доданий до позовної заяви, оскільки в договорі транспортного експедирування від 07.05.2018 № 0705/18-Л не міститься посилань на цей розрахунок, суд не погоджується, виходячи з того, що згідно п. 2.4.13 договору, клієнт зобов`язаний сплатити експедитору вартість зберігання вантажу в портах відвантаження, перевалки, прибуття, а також демередж/детенш відповідно до рахунків портів, морських перевізників/їх агентів.

Також варто зазначити, що витрати по сплаті послуг зберігання та демереджу контейнерів виникли у позивача у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором, щодо повної оплати наданих експедитором послуг, у зв`язку з чим експедитор скористався своїм правом на застосування процедури притримання, що спричинило затримку вантажів на території порту призначення та в свою чергу викликало додаткові збори за платне зберігання та платне користування контейнерним обладнанням (демередж).

Поняття "демередж" у морських контейнерних перевезеннях - це оплата за наднормативне (понад безкоштовного часу) використання контейнерного обладнання протягом періоду - з моменту вивантаження контейнера з судна до моменту повернення його в порт, або до моменту його переходу у режим експорту. Виплачується власнику контейнера, як правило, судноплавній лінії.

Судом встановлено, що додаткові витрати обумовлені діями позивача, що передбачені умовами договору, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати наданих послуг, тому експедитору (позивачу) їх відшкодувати має клієнт (відповідач).

Згідно рахунків судоплавної лінії COSCO SHIPPING Lines Со від 15.02.2019 № 150219-1 та від 10.06.2019 № 100619-1 сума витрат в порту Шувейх, Кувейт щодо локальних зборів, вивантаження контейнеру CCLU8609778, який прибув до порту згідно коносамента COSU4516132140 з борта судна, портового зберігання та демереджу названого контейнера за період з 06.11.2018 по 04.05.2019 складає 105 519, 76 доларів США або 2 834 053, 43 грн. У зв"язку з цим, позивачем були виставлені відповідачу рахунки від 18.02.2019 № КО-00002324 на суму 1 550 217, 98 грн та від 13.06.2019 № КО-00007818 на суму 1 283 835, 45 грн.

Відповідно до ст. 595 ЦК України, кредитор, який притримує річ у себе, зобов`язаний негайно повідомити про це боржника.

Пунктом 2.2.12 договору передбачено, що експедитор зобов`язаний у випадку затримки вантажу у відповідності до п. 2.1.8. договору, письмово, або за допомогою факсимільного зв`язку, або електронної пошти, повідомити про це клієнта протягом 2-х робочих днів з дати затримки вантажу з вказівкою на причину затримки і місця зберігання вантажу.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами, у п. 2.1.4 договору, листування за допомогою електронної пошти визнано офіційним способом комунікації. Як встановлено судом, листування між сторонами (експедитором та клієнтом) відбувалося у електронному вигляді з адрес зазначених в пункті 2.1.4. договору, а саме з боку клієнта: ІНФОРМАЦІЯ_2 та з боку експедитора з електронних адрес з доменом: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вже зазначалося вище, 01.11.2018 позивач повідомив відповідача, про застосуванням процедури притримання.

Таким чиним, судом не можуть бути визнаними обгрунтованими посилання відповідача на те, що позивач порушив умови договору, оскільки повинен був повідомити відповідача про застосування процедури притримання протягом 2 днів, оскільки умовами договору не визначено термінів передачі експедитором вантажоодержувачу вантажу після його прибуття в порт призначення, а прийнявши ріщення про притримання, позивач 01.11.2018 повідомив відповідача про застосування вказаної процедури. Враховуючи положення п. 2.2.12 договору, процедура притримання вантажу почала діяти з 03.11.2018 року. Позивач не був зобов`язаний у випадку застосування процедури притримання застосовувати її саме з моменту прибуття товару у порт розвантаження - з 26.10.2018. При цьому, суд враховує, що нарахування демереджу було розпочато лише з 06.11.2018 року, а інформація про розміри штрафів за демередж та детеншн в Кувейті є загальнодоступною на сайті морської лінії.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Дослідивши обставини та зібрані у справі докази, надавши оцінку умовам договору, на який посилаються сторони, господарський суд приходить до висновку, що відповідачем не представлено доказів належного виконання умов договору в частині оплати, в тому числі повної та своєчасної, наданих послуг. В той же час, позивачем доведено виконання зобов`язань експедитора перед клієнтом щодо доставки вантажу, правомірне застосування процедури притримання вантажу у зв"язку з неоплатою послуг клієнтом та, відповідно, право вимагати стягнення виниклої у зв`язку з цим заборгованості у загальному розмірі 3 027 140, 16 грн.

За таких обставин позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Оскільки представником позивача до закінчення судових дебатів зроблено відповідну заяву, суд встановлює йому п`ятиденний строк, після проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, для подання доказів, що підтверджують розмір судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства Агроінсайд (79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 14/3, код ЄДРПОУ 41009869) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Коско Шиппінг Лайнз (Україна) Ко., ЛТД (65045, м. Одеса, пров. Нечипуренка, 4/12, код ЄДРПОУ 21651865) суму в розмірі 3 072 547, 26 грн, з яких:

- 3 027 140, 16 грн - основного боргу;

- 45 407, 40 грн. - судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Встановити позивачу п`ятиденний строк, після проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, для подання доказів, що підтверджують розмір судових витрат пов`язаних із розглядом справи.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 19 жовтня 2020 року.

Суддя П.Т. Манюк