РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
16 жовтня 2020 р. Справа № 120/3863/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства Світязь А.М. до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
УСТАНОВИВ
У Вінницький окружний адміністративний суд надійшли матеріали позовної заяви Фермерського господарства Світязь А.М. (далі - позивач, ФГ Світязь А.М. ) до Державної податкової служби України (далі - відповідач). У позовній заяві позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної податкової служби України від 22.11.2019 № 1335967/42713931 та № 1335968/42713931 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, якими відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 21.10.2019 та № 4 від 01.11.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов`язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 3 від 21.10.2019 та № 4 від 01.11.2019.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 21.10.2019 та 01.11.2019 Фермерським господарством було складено податкові накладні № 3, № 4 та надіслано їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.
Згідно квитанцій від 04.11.2019 та 12.11.2019 податкові накладні від 21.10.2019 та 01.11.2019 № 3 та № 4 прийнято, але реєстрація зупинена. Підставою зупинення реєстрації зазначено п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
13.11.2019 позивачем на виконання вимог, які зазначені в квитанціях від 04.11.2019 та 12.11.2019 надано пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Однак, 22.11.2019 рішенням комісії про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1335967/42713931 та № 1335968/42713931 відмовлено у реєстрації податкових накладних № 3 від 21.10.2019 та № 4 від 01.11.2019 у зв`язку із ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвертарізаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти прийняття - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
Позивач зазначив, що ним надано усі необхідні документи достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, а тому вважаючи рішення про відмову у реєстрації податкових накладних протиправними, з метою їх скасування та зобов`язання зареєструвати накладні № 3 від 21.10.2019 та № 4 від 01.11.2019 звернувся до суду із цим адміністративним позовом.
Ухвалою від 10.08.2020 відкрито провадження у адміністративний справі та вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до положень ст. 262 КАС України.
24.09.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від ДПС України у якому відповідач просить у задоволенні вимог позову відмовити повністю. Як на мотив для відзиву відповідач зіслалися на те, що в реєстрації податкової накладної було відмовлено оскільки платником податків не було надано копій документів, а саме первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Відтак, на думку відповідача, комісією ДПС України правомірно прийнято рішення від 22.11.2019 № 1335967/42713931 та № 1335968/42713931 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 21.10.2019 та № 4 від 01.11.2019.
Крім того відповідач зазначив, що суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, прийняти замість нього рішення, яке б відповідало закону і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питання, що належить до компетенції ДПС України, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавством.
30.09.2020 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач не погоджується із доводами відповідача, що викладені у відзиві на позовну заяву, вважає їх безпідставними. Відповідь на відзив мотивована тим, що відповідачем не надано жодного доказу в обґрунтування своїх заперечень проти позову.
Крім того позивач зазначає, що твердження відповідача про те, що не було надано письмових пояснень не відповідає дійсності, оскільки письмові пояснення та документи були подані відповідачеві.
Також позивач звернув увагу, що дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретною зміст) є втручанням у дискреційні повноваження. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.
Таким чином, дискреційні повноваження можуть полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. Тому, на думку позивача, повноваження відповідача щодо реєстрації податкових накладних не можуть вважатися дискреційними.
Також позивачем подано документи, що підтверджують надання правничої допомоги адвокатом.
Надавши оцінку аргументам учасників справи викладеним у заявах по суті справи, та дослідивши подані письмові докази, суд встановив наступне.
ФГ Світязь А.М. зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 20.12.2018. Основним видом економічної діяльності згідно КВЕД 01.11 є "Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур" (а.с.15-19).
16.04.2019 між ПСП Поділля-Агро (Постачальник) та ФГ Світязь А.М. (Покупець), було укладено договір поставки № 16/04-2019 (далі - Договір № 16/04-2019).
Згідно п.п. 1.1 та 1.2 Договору № 16/04-2019 постачальник зобов`язується поставити, а покупець зобов`язаний прийняти та оплатити товар українського походження, врожай 2018 року на умовах, зазначених у цьому Договорі. Характеристика товару: Насіння кукурудзи Лелека 25 п.о. по ціні 2400,00 з ПДВ на суму 60000,00 грн. Загальна сума 60000,00 грн., в т.ч. ПДВ 10000,00 грн.
Датою поставки товару вважається дата оформлення зерновим складом у місці постачання складського документа на ім`я Покупця (п. 2.1 Договору № 16/04-2019).
Оплата товару здійснюється Покупцем у грошовій формі впродовж 3-х банківських днів після надання Продавцем рахунка-фактури (п. 3.1 Договору № 16/04-2019) (а.с.58).
З метою складського зберігання зерна на виконання умов Договору № 16/04-2019, між ТОВ Бонус У (Зерновий склад) та ФГ Світязь А.М. (Поклажодавцем) 11.10.2019, було укладено договір складського зберігання зерна № 11/10/19 (далі - Договір № 11/10/19).
Відповідно до п.п. 1.1 Договору № 11/10/19 Поклажодавець зобов`язується передати, а Зерновий склад зобов`язується прийняти на зберігання плоди зернових, зернобобових та олійних культур врожаю 2019 у порядку та на умовах визначених цим Договором. Зерно передається на зберігання в кількості 500 т.
Зерно передається на зберігання за адресою: вул. Сосонське шосе, 28, смт. Літин, Вінницька область (п.п. 1.4 Договору № 11/10/19).
Поклажодавець доставляє транспортними засобами за свій рахунок Зерно, яке не гріється, без стороннього запаху (п.п. 2.3 Договору № 11/10/19).
Зерновий склад не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання письмової вимоги Поклажодавця на навантаження Зерна за умови повної сплати наданих послуг, надання транспорту, сприятливих природних умов та відсутності невиконаних вимог щодо відвантаження Зерна іншому поклажодавцю, наданих до моменту отримання вимоги від Поклажодавця, починає відвантаження Зерна у наданий Поклажодавцем транспорт (п.п. 2.7 Договору № 11/10/19).
Згідно з п.п. 5.1 Договору № 11/10/19 розрахунки проводяться шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок Зернового складу.
Поклажодавець сплачує вартість послуг зернового складу по зберіганню зерна не пізніше 10 календарних днів з моменту виставлення Зерновим складом рахунку на оплату. Датою виставлення Рахунку є дата, вказана на рахунку. Рахунки на оплату Поклажодавцеві надсилаються засобами факсимільного чи електронного зв`язку. Розрахунки за надані послуги проводяться в грошовій одиниці - гривні (п.п. 5.2 Договору № 11/10/19) (а.с.72-79).
На виконання умов Договору № 11/10/19 між ФГ Щербич (Орендодавець) та ФГ Світязь А.М. (Орендар) 17.10.2019, було укладено договір оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем № 17.10/19 (далі - Договір № 17.10/19).
Відповідно до п.п. 1 Договору № 17.10/19 Орендодавець зобов`язується передати Орендареві в строкове платне володіння та користування транспортні засоби та самохідні машини чи механізми разом із обслуговуючим персоналом, а Орендар зобов`язується прийняти в тимчасове володіння та користування техніку Орендодавця та сплатити орендну плату за її використання.
Ознаки техніки її характеристики тощо, в розрізі кожної одиниці відображаються в Додатку № 1 цього Договору (п.п. 1.2 Договору 17.10/19).
Передача техніки в оренду здійснюється за актом приймання - передачі (п.п. 3.3 Договору 17.10/19).
Розмір орендної плати становить: загальну вартість наданих послуг з оренди сплачених Орендарем Орендодавцеві протягом дії Договору на підставі акту приймання - передачі наданих послуг та розраховується виходячи з 1200,00 грн. в т.ч. ПДВ за 1 га оренди однієї техніки (п.п. 5.1 Договору № 17.10/19).
21.10.2019 між ФГ Світязь А.М. (Продавцем) та ТОВ Бонус У (Покупець), було укладено договір поставки товару № 21/10 (далі - Договір № 21/10).
Відповідно до п.п. 1.1 Договору № 21/10 Продавець зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю певний товар, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного Договору.
Предметом постачання є сільськогосподарська продукція рослинництва - кукурудза. Ціна вказується в рахунку - фактурі, який є невід`ємною частиною договору. Передача товару від Продавця Покупцю здійснюється на основі довіреностей від Покупця, що підтверджується видатковими накладними, які є невід`ємною частиною даного Договору (п.п. 1.2 Договору № 21/10).
Кількість та асортимент товару передбачається в накладних на кожну окрему поставку. Якість товару що постачається, повинна відповідати сертифікату якості товару (п.п. 2.1, 2.2 Договору № 21/10).
Покупець самостійно та за свій рахунок здійснює поставку товару до місця складу Покупця (п.п. 3.2 Договору № 21/10).
Ціна товару вказується в Рахунках - фактурах до Договору і зазначається в накладних на товар. Ціна формується в національній валюті України. Загальна сума договору складається шляхом розрахунку вартості поставлених до Договору товару згідно суми, що вказана у підписаних сторонами накладних та специфікаціях (товарно - транспортних накладних або товарних) (п.п. 4.1, 4.3 Договору № 21/10).
Згідно п. 5 Договору № 21/10 розрахунок за кожну поставлену партію товару здійснюється у безготівковому порядку в національній валюті Україні шляхом виплати суми, яка вказана у рахунку - фактурі та підтверджена у накладній на поставку товару на рахунок Продавця.
Вартість товару чи відповідність партії товару указується в накладних та специфікаціях у гривні. Оплата проводиться в повному обсязі протягом 30 банківських днів з дати поставки партії товару (а.с.105-107).
На виконання умов Договору № 21/10, ФГ Світязь А.М. було здійснено господарські операції із поставки товару (кукурудза врожаю 2019) ТОВ Бонус У у кількості 125,15 т. на загальну суму 462926,50 грн., та 34,80 т. на загальну суму 132240,14 грн., за результатами яких 21.10.2019 та 01.11.2019 було сформовано податкові накладні № 3 та № 4 та направлено їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.31, 33).
Згідно квитанцій від 04.11.2019 та 12.11.2019 податкові накладні від 21.10.2019 та 01.11.2019 № 3 та № 4 прийнято, але реєстрація зупинена. Підставою зупинення реєстрації зазначено пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.32, 34).
13.11.2019 позивачем на виконання вимог, які зазначені в квитанціях від 04.11.2019 та 12.11.2019 надано пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних (а.с.35).
Рішеннями комісії ГУ ДПС у Вінницькій області від 18.11.2019 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1331934/42713931 та № 1331925/42713931 здійснено реєстрацію податкових накладних № 3 та № 4 (а.с.37-40).
Однак, іншими рішенням комісії ДПС України від 22.11.2019 № 1335967/42713931 та № 1335968/42713931 відмовлено у реєстрації податкових накладних № 3 від 21.10.2019 та № 4 від 01.11.2019 у зв`язку із ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвертарізаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти прийняття - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (а.с.41-44).
Не погоджуючись із рішеннями відповідача від 22.11.2019 № 1335967/42713931 та № 1335968/42713931 про відмову у реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить з наступного.
Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Згідно пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, об`єктом оподаткування є у тому числі, операції із постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів / послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29 грудня 2010 № 1246 (далі - Порядок від 29.12.10 № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку від 29.12.10 № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку від 29.12.10 № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
Вказана постанова втратила чинність 01.02.2020 на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019. Отже, на момент виникнення спірних правовідносин цей нормативно-правовий акт був чинним та підлягав застосуванню.
Згідно з вимогами п. 5 Порядку, зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок від 21.02.18 № 177), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Згідно з нормами п. п. 6 та 7 Порядку від 21.02.18 № 177 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність:
1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;
2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.
Згідно п.п. 1.6 п. 1 документа Державної фіскальної служби України від 08.08.2019 року "Критерії ризиковості платника податку і здійснення операцій", комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:
керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;
платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і
пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;
в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.
Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку від 21.02.18 № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
В порушення вказаних норм у квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено за якою саме підставою позивача із указаних в п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників.
Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17 висловив таку правову позицію: … можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності .
На підставі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, суд при розгляді цієї справи застосовує практику Європейського суду з прав людини.
Зокрема у справі Рисовський проти України Суд зазначив про особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява N 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява N 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.comS.r.l. проти Молдови", заява N 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).
Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п. 74).
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії", заява N 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії", заява N 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).
Натомість у спорі який виник між сторонами суд встановив, що принципу "належного урядування" у розумінні практики Європейського суду з прав людини, відповідачем не дотримано. Зокрема, надсилаючи позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, відповідач не діяв у належний, чіткий та якомога послідовніший спосіб. Про вказане свідчить те, що пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної носить загальний характер, а із її змісту неможливо чітко встановити які саме документи слід надати платнику.
У частині зазначення критерію ризиковості відповідач зіслався лише на номер пункту та не конкретизував, про який саме ризик платника податку йдеться.
Вказані недоліки квитанції, окрім того, що характеризують рішення як необґрунтоване, ще й фактично ставлять платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування, існуючих на думку відповідача, ризиків.
Відтак, допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.
Як видно із п. 15 Порядку від 21.02.2018 № 117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Пунктом 16 Порядку від 21.02.2018 № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно з вимогами п.п. 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Як зазначалося, в квитанціях про зупинення, була відсутня інформація, які саме документи позивачу потрібно направити для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Однак в рішеннях від 22.11.2019 № 1335967/42713931 та № 1335968/42713931 підставою вказано ненадання платником податків копій документів, а саме:
- ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвертарізаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти прийняття - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
Однак, з метою реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної відповідно до дати її надсилання, позивачем було надіслано пояснення та документи, а саме:
- пояснення від 13.11.2019 № 3 (а.с.35-36);
- сертифікат, що засвідчує посівні якості насіння від 14.03.2019 № 030282 серія АА № 055262 (а.с.46-47);
- звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2019 року (а.с.49-51);
- довідка виконавчого комітету Вишеньківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 01.01.2019 № 158, яка свідчить про те, що станом на 01.11.2019 ФГ Світязь А.М. користується на території Вишеньківської сільської ради земельними ділянками (паї) загальною площею 17,0709 га (а.с.52);
- довідка виконавчого комітету Кулизької сільської ради Літинського району Вінницької області від 06.11.2019 № 303, яка свідчить про те, що ФГ Світязь А.М. користується на території Кулизької сільської ради земельними ділянками загальною площею 24,9104 га (а.с.53);
- рішення засновників ФГ Світязь А.М. № 2 від 27.02.2019 про передачу безкоштовно на основі безповоротної фінансової допомоги належне їм майно, а саме трактор колісний Бєларусь - 82.1 реєстраційний номер НОМЕР_1 та кукурудза в кількості 200 т (а.с.54);
- акт прийому - передачі трактора № 1 від 27.02.2019 та акт прийому - передачі кукурудзи № 2 від 01.03.2019, що укладені відповідно до рішення засновників ФГ Світязь А.М. № 2 від 27.02.2019 (а.с.55-57);
- договір поставки від 16.04.2019 № 16/04-2019 укладений між ПСП Поділля-Агро (Постачальник) та ФГ Світязь А.М. (Покупець), про поставку насіння кукурудзи Лелека 25 п.о., українського походження, врожаю 2018 на суму 60000,00 грн. (а.с.58);
- рахунок - фактура від 16.04.2019 № СФ-00088 щодо оплати за насіння кукурудзи Лелека на суму 60000,00 грн., у т.ч ПДВ 10000,00 (а.с.61);
- видаткова накладна від 23.04.2019 № РН-0000108 щодо оплати за насіння кукурудзи Лелека на суму 60000,00 грн., у т.ч ПДВ 10000,00, згідно договору поставки від 16.04.2019 № 16/04-2019 (а.с.62);
- товарно - транспортна накладна № 108 від 23.04.2019 щодо перевезення насіння кукурудзи Лелека до ФГ Світязь А.М. (а.с.63-64);
- платіжне доручення від 16.04.2019 № 11 про оплату за насіння кукурудзи Лелека (25 пос.од.), згідно рахунку - фактури від 16.04.2019 № СФ-00088 на суму 60000,00 грн (а.с.65);
- договір оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем № 17.10/19 від 17.10.2019 укладений між ФГ Щербич (Орендодавець) та ФГ Світязь А.М. (Орендар), про передачу в строкове платне володіння та користування транспортні засоби та самохідних машин чи механізмів разом із обслуговуючим персоналом (а.с.66-68);
- акт прийому - передачі наданих послуг з оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем відповідно до договору № 17.10/19 від 17.10.2019 (а.с.69);
- рахунок на оплату № 100 від 18.10.2019 за договором оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем № 17.10/19 від 17.10.2019 в сумі 50376,00 грн., в т.ч. ПДВ 8396,00 грн. (а.с.70);
- платіжне доручення від 23.10.2019 про оплату за послуги з оренди техніки з екіпажем, згідно рахунку - фактури № 100 від 18.10.2019 та договору № 17.10/19 від 17.10.2019 на суму 50376,00 грн (а.с.71);
- договір складського зберігання зерна № 11/10/19 від 11.10.2019 укладений між ТОВ Бонус У (Зерновий склад) та ФГ Світязь А.М. (Поклажодавцем), про зберігання плоду зернових, зернобобових та олійних культур врожаю 2019 кукурудза в кількості 500 т. (а.с.72-89);
- довіреність № 75 від 21.10.2019 про отримання кукурудзи в кількості 126 т. ТОВ Бонус У (а.с.59-60);
- акт - розрахунок № 14 від 01.11.2019 складений відповідно до договору № 11/10/19 від 11.10.2019 (а.с.90);
- акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 10 від 21.10.2019, відповідно до договору складського зберігання № 11/10/19 від 11.10.2019 (а.с.91);
- рахунок на оплату № 12 від 21.10.2019 відповідно до договору складського зберігання № 11/10/19 від 11.10.2019 на суму 375056,39 в т.ч. ПДВ 62509,40 грн. (а.с.92);
- розшифровка розрахунку послуг зі збереження зерна за період з 01.10.2019 по 20.10.2019, з 01.10.2019 по 31.10.2019, реєстри накладних на прийняте зерно з визначенням показників якості за середньодобовим зразком від 14.10.2019 № 32, від 13.10.2019 № 31, від 12.10.2019 № 30, від 12.10.2019 № 29 (а.с.93-99, 101);
- платіжне доручення від 22.10.2019 про оплату за складське зберігання, згідно рахунку на оплату № 12 від 21.10.2019 та договору № 11/10/19 від 11.10.2019 на суму 375056,39 грн. (а.с.103);
- платіжне доручення від 04.11.2019 про оплату за складське зберігання, згідно рахунку на оплату № 16 від 31.10.2019 та договору № 11/10/19 від 11.10.2019 на суму 33493,31 грн. (а.с.104);
- договір поставки № 21/10 від 21.10.2019 укладений між ФГ Світязь А.М. (Продавцем) та ТОВ Бонус У (Покупець), про поставку сільськогосподарської продукції рослинництва - кукурудза (а.с.105-107);
- акт приймання - передачі № 1 від 21.10.2019 укладений між ФГ Світязь А.М. та ТОВ Бонус У , про передачу кукурудзи 2019 у кількості 125,115 т. (а.с.108);
- видаткова накладна № РН-0000003 від 21.10.2019 щодо оплати за кукурудзу врожаю 2019 року, в кількості 125,115 т. згідно договору № 21/10 від 21.10.2019 на суму 462926,50 грн. в т.ч. ПДВ 77154,42 грн. (а.с.109);
- рахунок - фактура від 21.10.2019 № СФ-0000008 щодо оплати за кукурудзу врожаю 2019 року, в кількості 125,115 т. згідно договору № 21/10 від 21.10.2019 на суму 462926,50 грн. в т.ч. ПДВ 77154,42 (а.с.110);
- платіжне доручення від 21.10.2019 № 7687 про оплату за кукурудзу, згідно рахунку на оплату № 8 від 21.10.2019 на суму 462925,50 грн. (а.с.112);
- платіжне доручення від 31.10.2019 № 7712 про оплату за кукурудзу, згідно рахунку на оплату № 8 від 21.10.2019 на суму 1,00 грн. (а.с.113-114);
- видаткова накладна № РН-0000004 від 01.11.2019 щодо оплати за кукурудзу врожаю 2019 року, в кількості 34,800 т. згідно договору № 21/10 від 21.10.2019 на суму 132240,14 грн. в т.ч. ПДВ 22040,02 грн. (а.с.115);
- рахунок - фактура від 01.11.2019 № СФ-0000009 щодо оплати за кукурудзу врожаю 2019 року, в кількості 34,800 т. згідно договору № 21/10 від 21.10.2019 на суму 132240,14 грн. в т.ч. ПДВ 22040,02 грн. (а.с.116);
- платіжне доручення від 04.11.2019 про оплату за кукурудзу, згідно рахунку на оплату № 9 від 01.11.2019 на суму 132240,14 грн. (а.с.117);
- платіжне доручення від 04.11.2019 про оплату за паливо дизельне ДП-Л Євро5 ВО, згідно рахунку - фактури № СФ-0007837 від 04.11.2019 на суму 54188,90 грн. (а.с.118);
- товарно - транспортні накладні від 12.10.2019 № 1, від 14.10.2019 № 60, № 59, № 67, № 64, № 65, № 66, № 63, № 62, № 61, № 58, від 13.10.2019 № 53, № 52, № 51, № 50, № 49, № 54, № 55, № 56, № 57, № 41, № 42, № 47, № 46, № 45, № 44, № 43, № 37, № 38, № 39, № 40, № 48, № 32, № 33, № 34, № 35, № 36, № 29, № 30, № 31, від 12.10.2019 № 25, № 26, № 27, № 28, № 19, № 20, № 21, № 22, № 23, № 24, № 13, № 14, № 15, № 16, № 17, № 18, № 8, № 9, № 10, № 11, № 12, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7 (а.с.119-185).
Відповідно до вимог п. 21 Порядку від 21.02.2018 № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Як слідує з п. 22 Порядку від 21.02.2018 № 117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.
Відповідно до пункту 23 Порядку від 21.02.2018 № 117, таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.
Суд зазначає, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування містять інформації щодо причин та підстав для прийняття таких рішень, однак в квитанціях зазначена інформація відсутня.
Проте, дослідивши та проаналізувавши надані позивачем копії документів суд встановив, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів, за формальними критеріями відображають господарську операцію ФГ Світязь А.М. та є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.
Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є незаконними та необґрунтованими, оскільки платником податків надано необхідні документи для реєстрації податкових накладних.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Відповідно ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Суд зазначає, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів. А тому вважає, що покладання на Державну податкову службу України обов`язку зареєструвати податкові накладні не вважатиметься втручанням у її дискреційні повноваження.
Зазначене також узгоджується з передбаченим пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п. 70 рішення Європейського суду з прав людини від 28.06.90 у справі "Обермейєр проти Австрії"; п. 155 рішення Європейського суду з прав людини від 04.03.2014 у справі "Гранд Стівенс проти Італії").
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні ФГ Світязь А.М. в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню повністю.
Щодо процесуального питання про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 - 3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Судом встановлено, що між ФГ Світязь А.М. та адвокатом Герасимчуком С.П. укладено Договір № 159/20-а від 31.01.2020 про надання професійної правничої допомоги.
Згідно п.п. 1.1 та 2.1 Договору № 159/20-а клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а саме надати усні та письмові консультації з питань захисту прав та інтересів клієнта у справі про оскарження ГУ ДПС у Вінницькій області щодо зупинення реєстрації податкових накладних.
Гонорар адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою, Додаток № 1, яка є невід`ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п. 1 Додатку № 1 до договору № 159/20-а від 31.01.2020 винагорода за надання правничої допомоги згідно договору від 31.01.2020 складає 10000,00 грн. (а.с.186-187).
Приписами частини 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з детального опису робіт (наданих послуг) за договором від 31.01.2020 № 159/20-а, адвокатом Герасимчуком С.П. надано такі послуги:
- попереднє вивчення матеріалів. Формування правової позиції. Консультація - 2 год. - 2000,00 грн.;
- опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини. Вивчення судової практики - 2 год. - 2000,00 грн.;
- підготовка та подання позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання зареєструвати податкові накладні до Вінницького окружного адміністративного суду - 5 год. 5000,00 грн.;
- підготовка відповіді на відзив - 1 год. - 1000,00 грн.
Загальна вартість наданих послуг становить 10000,00 грн.
Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 159 від 31.01.2020 позивач оплатив гонорар адвоката в сумі 10000,00 грн. за надання правничої допомоги згідно договору № 159/20-а від 31.01.2020.
Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу суд доходить висновку, що такі витрати дійсно були пов`язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.
Отже, витрати позивача в розмірі 10000,00 грн на професійну правничу допомогу дійсно мали місце та повністю доводяться належними і допустимим доказами.
Водночас обов`язок доведення неспівмірності таких витрат законом покладено на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, тобто, у даному випадку, на відповідача.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов`язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.
З огляду на викладене та беручи до уваги відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат позивача на правничу допомогу та обґрунтованих заперечень відповідача щодо розміру таких витрат, суд доходить висновку, що витрати позивача на правничу допомогу не можуть бути зменшені за ініціативою суду та підлягають відшкодуванню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в розмірі 4204,00 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. належить стягнути на користь ФГ Світязь А.М. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Державної податкової служби України від 22.11.2019 № 1335967/42713931 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 21.10.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних та рішення Комісії Державної податкової служби України від 22.11.2019 № 1335968/42713931 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4 від 01.11.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні виписані Фермерським господарством Світязь А.М. № 3 від 21.10.2019 та № 4 від 01.11.2019.
Стягнути на користь Фермерського господарства Світязь А.М. понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.) в загальній сумі 14204,00 грн. (чотирнадцять тисяч двісті чотири гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Фермерське господарство Світязь А.М. (вул. Лесі Українки, 63, с. Кулига, Літинський район, Вінницька область, 22346, код ЄДРПОУ 42713931);
Відповідач: Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393).
Суддя Богоніс Михайло Богданович
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2020 |
Оприлюднено | 19.10.2020 |
Номер документу | 92256520 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Богоніс Михайло Богданович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Богоніс Михайло Богданович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Богоніс Михайло Богданович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Богоніс Михайло Богданович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні