Рішення

від 07.10.2020 по справі 200/4608/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2020 р. Справа№200/4608/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., за участі секретаря судового засідання Гуменної В.П., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Калінінський районний відділ державної виконавчої служби у місті Донецьку Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання неправомірними дій та зобов`язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Калінінський районний відділ державної виконавчої служби у місті Донецьку Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання неправомірними дій та зобов`язати вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він є стягувачем по виконавчому провадженню № 32147292, відкритому 12.04.2012 року відділом державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку за виконавчим листом Калінінського районного суду м. Донецька від 10.02.2012 року про стягнення з ТОВ ДонбасЖилСтрой коштів в сумі 101 217, 29 грн.

25.07.2013 року, виконуючи рішення суду, боржник ТОВ ДонбасЖилСтрой , перерахував кошти у розмірі 101 217, 29 грн на депозитний рахунок ВДВС Калінінського РУЮ у місті Донецьку, відкритий в Управлінні державної казначейської служби України у Калінінському районі міста Донецька Донецької області. 04.09.2013 року ВДВС Калінінського РУЮ у місті Донецьку надав до Управління державної казначейської служби України у Калінінському районі міста Донецька платіжне доручення стосовно перерахування з депозитного рахунку на розрахунковий рахунок позивача коштів у розмірі 101 217, 29 грн. Як зазначає позивач, вказане платіжне доручення казначейством без усяких правових підстав не було виконано, починаючи з 04.09.2013 року.

В подальшому, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.05.2014 року по справі № 805/4586/14 суд зобов`язав УДКС України у Калінінському районі м. Донецька Донецької області перерахувати на рахунок ОСОБА_1 з рахунку ВДВС Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку № 373140011005745, кошти у розмірі 101 217, 29 грн. У березні 2020 року після численних звернень, позивач отримав відповідь з УДКСУ у м. Краматорську, з якої йому стало відомо, що кошти у сумі 101 217, 29 грн були перераховані до Державного бюджету України як стягнуті та не витребувані протягом року.

У подальшому Краматорський відділ ДВС звернувся з письмовою заявою до Головного Управління ДФС у Донецькій області щодо повернення 101 127, 29 грн на рахунок Калінінського районного ВДВС м. Донецька, як помилково перерахованих до Державного бюджету України.

Відповідач, розглянувши заяву Краматорського відділу ДВС від 15.05.2018 року № 14.13-30789 щодо повернення коштів з Державного бюджету України на рахунок виконавчої служби відмовився надати висновок про повернення вказаних коштів до Державної казначейської служби. Свою відмову відповідач мотивував тим, що борг у сумі 101 217, 29 грн на користь ОСОБА_1 був стягнутий 24.07.2013 року тобто більше ніж чотири роки тому назад, реквізити для перерахування коштів були надані ОСОБА_1 . За таких підстав відповідач вважає, що є цілком законні підстави для перерахування вказаних коштів до Державного бюджету України. Крім того відповідач посилався на те, платіжним дорученням від 20.03.2018 року № 4 Калінінським районним ВДВС м. Донецька було перераховано до Державного бюджету України 583 257, 43 грн, в той же час не ідентифіковано чи входить до складу цієї суми 101 217, 29 грн, стягнутих на користь ОСОБА_1

07.11.2019 року Краматорський районний відділ ДВС ГТУЮ у Донецькі області повторно звернувся з письмовою заявою до Краматорського Головного Управління ДПС у Донецькій області щодо повернення 101 127, 29 грн на рахунок Калінінського районного ВДВС м. Донецька, як помилково перерахованих до Державного бюджету України. Проте Краматорське Головне Управління ДПС у Донецькій області, розглянувши заяву Калінінського районного ВДВС м. Донецька щодо повернення коштів з Державного бюджету України у розмірі 101 217, 29 грн повідомило, що не буде розглядати вказану заяву по суті, посилаючись на те, що вказане питання вже було розглянуте ГУ ДФС у Донецькій області і надана відповідь.

Позивач вважає, що у зв`язку з тим, що стягнуті на його користь грошові кошти у сумі

101 217, 29 грн не були повернуті на рахунок Калінінського районного ВДВС м. Донецька, він був позбавлений можливості отримати вказані кошти.

З огляду на наведене, позивач просить суд визнати неправомірними дії Головного управління ДПС України у Донецькій області щодо відмови у наданні до Управління Державної казначейської служби України у місті Краматорську висновку про повернення з Державного бюджету України 101 217, 29 грн до Калінінського районного відділу державної виконавчої служби у місті Донецьку, а також зобов`язати відповідача підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України 101217,29 грн. та направити висновок про повернення з Державного бюджету України 101 217, 29 грн та направити висновок з усіма необхідними документами до Управління Державної казначейської служби України у місті Краматорську.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, обґрунтований тим, що платіжним дорученням № 4 до державного бюджету 20.03.2018 року Калінінським РВ ДВС у м. Донецьк було перераховано на розрахунковий рахунок Краматорського управління Державної Казначейської служби України кошти у сумі 583 257,43 грн, які стягнуті, але не витребувані протягом року згідно з Законом України Про виконавче провадження . В той час, ідентифікації, що це саме за сума (з яких сум складається загальна сума перерахування, на користь кого вони були стягнуті, в рамках якого виконавчого провадження, тощо) в призначені платежу не було зазначено.

Краматорським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області надіслано заяву з проханням повернути надміру перераховані кошти у сумі 101 217, 29 грн.

ГУ ДФС у Донецькій області до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області було направлено запит від 11.05.2018 року №19988/10/05-99-44-20 про причини перерахування до державного бюджету коштів у сумі 583 257,43 грн. та структуру виникнення вказаної суми на депозитному рахунку Калінінського районного відділу державної виконавчої служби м. Донецьк Головного територіального управління юстиції, на який відповідь не була отримана.

Відповідачем було отримано чергове звернення Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про повернення надмірно перерахованих грошових коштів у сумі 101 217,29 грн., на який Головним управлінням ДФС у Донецькій області була надана відповідь від 07.06.2018 року № 24109/10/05-99-44-20.

Разом з тим, представник відповідача наголошує, що позивач в обґрунтування своєї позиції посилається на приписи ст.43.5 ст.43 Податкового кодексу України та Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 року № 1146, який був чинним на момент спірних правовідносин (далі - Порядок № 1146).

Дійсно, Головне управління ДПС у Донецькій області при поверненні помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань керується ст. 43 Податкового кодексу України та Порядком № 1146. Однак, цей порядок регламентує взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень ст.ст. 43, 102 Податкового кодексу України, ч.2 ст.45 та ч.2 ст. 78 Бюджетного кодексу України.

Представник податкового органу наголошує, що в розумінні ст. 43 Податкового кодексу України, ОСОБА_1 не є платником податків за яким обліковуються помилково та/або надміру сплачені суми, також доказів звернення з відповідною заявою до ГУ ДПС у Донецькій області не надано, а відтак підстави для застосування вищезазначених норм законодавства відсутні. У даному випадку Головне управління ДПС у Донецькій області будь-яких протиправних дій чи бездіяльності, якими порушені права, свободи або законні інтереси ОСОБА_1 не вчиняло та відповідних рішень не приймало. На підставі вищевикладеного, Головне управління ДПС у Донецькій області просить суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до ГУ ДПС у Донецькій області, в повному обсязі.

Ухвалою від 13.05.2020 року Донецький окружний адміністративний суд прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Калінінський районний відділ державної виконавчої служби у місті Донецьку Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання неправомірними дій та зобов`язати вчинити певні дії. Суд вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

28.05.2020 року суд ухвалою в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області щодо заміни відповідача у адміністративній справі з Головного управління ДФС у Донецькій області на Головне управління ДПС у Донецькій області відмовив. Заяву відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, задовольнив. Призначив розгляд справи за правилами загального позовного провадження на 10 год 00 хв 24.06.2020 року.

22.07.2020 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями № 85 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Волгіної Н.П. справу № 200/4608/20-а передано на розгляд судді Голуб В.А.

27.07.2020 року суд виніс ухвалу, якою прийняв до провадження адміністративну справу № 200/4608/20-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Калінінський районний відділ державної виконавчої служби у місті Донецьку Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання неправомірними дій та зобов`язати вчинити певні дії. Розгляд справи суд визначив здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання по справі на 05.08.2020 року о 10 годині 30 хвилин.

05.08.2020 року суд відклав підготовче засідання по адміністративній до 16 год 30 хв 08.09.2020 року.

08.09.2020 року суд виніс ухвалу, якою закрив підготовче провадження по адміністративній справі та призначив судовий розгляд по суті на 11 год 00 хв 07.10.2020 року.

На судове засідання сторони, третя особа, належним чином повідомлені про дату час і місце судового засідання, не з`явились.

Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

В першу чергу, суд вважає за необхідне зазначити, що в рамках розгляду адміністративної справи № 805/4586/14 було встановлено відповідні обставити, які наразі не доказуються.

Як встановлено судом у справі № 805/4586/14, постановою Апеляційного суду Донецької області від 10 лютого 2012 року по справі № 22ц-11811 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 03 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ДонбассЖилСтрой , третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Донгідроарм про стягнення неустойки, індексу інфляції, 3 % річних, завданих невиконанням обов`язків по договору, - задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ДонбассЖилСтрой на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 98 106, 29 грн., державне мито, оплачене до суду першої інстанції у сумі 1 700, 00 грн., та судовий збір при подачі апеляційної скарги у сумі 1 411, 00 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено. Зазначена постанова суду набрала законної сили, з урахуванням чого 10 лютого 2012 року Калінінським районним судом м. Донецька видано виконавчий лист по даній справі № 2-44 про стягнення з ТОВ ДонбассЖилСтрой на користь ОСОБА_1 заборгованості у загальному розмірі 101 217, 29 грн.

На підставі заяви позивача від 11 квітня 2012 року постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції Мелікяна А.А. 12 квітня 2012 року було відкрите виконавче провадження (ВП № 32147292) з виконання вищезгаданого виконавчого листа, згідно з яким на користь ОСОБА_1 підлягала стягненню заборгованість з Товариства з обмеженою відповідальністю ДонбассЖилСтрой у загальному розмірі 101 217, 29 грн.

25 липня 2013 року боржник, ТОВ ДонбассЖилСтрой , виконуючи рішення Апеляційного суду Донецької області, перерахував грошові кошти у розмірі 101 217, 29 грн. на депозитний рахунок відділу Державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку, відкритий в управлінні Державної казначейської служби України у Калінінському районі м. Донецька Донецької області, що підтверджується платіжним дорученням № 406 від 25 липня 2013 року.

15 серпня 2013 року Відділ державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку повідомив позивача, що заборгованість згідно з виконавчим листом Калінінського районного суду м. Донецька № 2-44 від 10 лютого 2012 року з ТОВ ДонбассЖилСтрой на його користь стягнуто у повному обсязі, у зв`язку з чим просив надіслати на адресу Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку реквізити для перерахування стягнутих коштів.

30 серпня 2013 року позивач надіслав на адресу Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку заяву із зазначенням реквізитів, для перерахування на його рахунок стягнутих з ТОВ ДонбассЖилСтрой коштів у розмірі 101 217, 29 грн.

У рамках зазначеного виконавчого провадження, Відділом державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку 04 вересня 2014 року надано до Управління Державної казначейської служби України у Калінінському районі м. Донецька Донецької області для виконання платіжне доручення № 8401 стосовно перерахування на розрахунковий рахунок позивача коштів у розмірі 101 217, 29 грн.

Судом під час розгляду вищевказаної справи встановлено, що відповідачем не було надано доказів виконання платіжного доручення № 8401 від 04 вересня 2013 року стосовно перерахування на розрахунковий рахунок позивача коштів у розмірі 101 217, 29 грн, яке надано відповідачеві до виконання Відділом державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції в м. Донецьку 04 вересня 2013 року.

З огляду на встановлені обставини, а також керуючись чинним на час прийняття постанови законодавством, Донецький окружний адміністративний суд, постановою від 19.05.2014 року по справі № 805/4586/14, адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у Калінінському районі м. Донецька Донецької області, за участю третьої особи - Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції в м. Донецьку про визнання протиправними дії Управління Державної казначейської служби України у Калінінському районі м. Донецька Донецької області щодо не перерахування з рахунку Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції в м. Донецьку № 37314001005745 грошових коштів в розмірі 101 217, 29 грн., згідно платіжного доручення № 8401 від 04 вересня 2013 року, на рахунок ОСОБА_1 , зобов`язання Управління Державної казначейської служби України у Калінінському районі м. Донецька Донецької області перерахувати з рахунку Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку № 373140011005745, грошові кошти у розмірі 101 217, 29 грн., згідно платіжного доручення № 8401 від 04 вересня 2013 року на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ КБ ПриватБанк , МФО: 305299, ЄДРПОУ 14360570, - задовольнив повністю. Визнав протиправними дії Управління Державної казначейської служби України у Калінінському районі м. Донецька Донецької області щодо не перерахування з рахунку Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції в м. Донецьку № 37314001005745 грошових коштів в розмірі 101 217, 29 грн., відповідно до платіжного доручення № 8401 від 04 вересня 2013 року, на рахунок ОСОБА_1 . Зобов`язав Управління Державної казначейської служби України у Калінінському районі м. Донецька Донецької області перерахувати з рахунку Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку № 373140011005745, грошові кошти у розмірі 101 217, 29 грн., згідно з платіжним дорученням № 8401 від 04 вересня 2013 року на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ КБ ПриватБанк , МФО: 305299, ЄДРПОУ 14360570 (а.с.9-15).

Суд зауважує, що внаслідок захоплення 16 вересня 2014 року невідомими озброєними угрупуваннями двох корпусів Донецького окружного адміністративного суду, розташованих за адресою: м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративна справа № 805/4586/14 була втрачена.

25 січня 2017 року позивач звернувся до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з заявою про відкриття виконавчого провадження і надав оригінал виконавчого листа № 805/4586/14 від 19.05.2014 року, квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 024, 35 грн та копію платіжних реквізитів стягувача (а.с.29-33).

16 травня 2017 року Донецьким окружним адміністративним судом відновлено з ініціативи суду втрачене судове провадження в адміністративній справі № 805/4586/14 в частині процесуальних документів, постановлених Донецьким окружним адміністративним судом під час розгляду та вирішення справи по суті, а саме:

- ухвали Донецького окружного адміністративного суду про відкриття провадження у адміністративній справі від 11 квітня 2014 року;

- ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року;

- ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року;

- постанови Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року (а.с.16-19).

27 березня 2018 року Донецький окружний адміністративний суд виніс ухвалу по справі № 805/4586/14, якою заяву ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа по адміністративній справі № 805/4586/14, - задовольнив повністю. Видав дублікат виконавчого листа за судовим рішенням у справі № 805/4586/14 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у Калінінському районі м. Донецька Донецької області.

23 липня 2018 року, суд виніс ухвалу по справі № 805/4586/14, якою заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа від 12 квітня 2018 року до виконання в адміністративній справі № 805/4586/14 задовольнив повністю. Визнав поважними причини пропуску пред`явлення позивачем як стягувачем виконавчого листа від 12 квітня 2018 року № 805/4586/14 до виконання. Поновив пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа від 12 квітня 2018 року до виконання в адміністративній справі № 805/4586/14 (а.с.20-22).

За заявою позивача на підставі дублікату виконавчого листа було відкрите виконавче провадження.

Одночасно із зверненням до суду ОСОБА_1 звертався до Державної казначейської служби України з вимогами виконати судове рішення від 19.05.2014 року по справі № 805/4586/14, перерахувати грошові кошти у розмірі 101 217,29 грн (а.с.36).

Державна казначейська служба України листом від 26.03.2015 року № 11-13/526-5607 повідомила позивача, що за умови здійснення організаційних заходів щодо переведення Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції м. Донецька на територію, контрольовану органами державної влади України, казначейство в установленому порядку забезпечить здійснення видатків з рахунку такої установи (а.с.37-38).

Аналогічні відповіді були надані і на інші звернення позивача (лист ДКСУ від 19.11.2015 року № 5-13/3517-29429, лист ДКСУ від 01.06.2016 року № 5-13/2831-9566, лист ГУ ДКСУ України у Донецькій області від 27.07.2016 року № 09.2-08/2293, лист ДКСУ від 29.09.2016 року № 3-13/36-16407) (а.с.39-44).

Листом від 25.02.2020 року № 02-17/166 УДКСУ у м. Краматорську Донецької області повідомило позивача, що кошти у сумі 583 257, 43 грн, до складу яких входить сума 101 217, 29 грн, були перераховані до Державного бюджету України, як стягнуті та не витребувані протягом року (а.с.23).

Водночас, судом встановлено, що платіжним дорученням № 4 від 20.03.2018 року до державного бюджету Калінінським РВ ДВС у м. Донецьк було перераховано на розрахунковий рахунок Краматорського управління Державної Казначейської служби України кошти у сумі 583 257,43 грн., які стягнуті, але не витребувані протягом року згідно з Законом України Про виконавче провадження (а.с.86).

Головним управлінням ДФС у Донецькій області до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області було направлено запит від 11.05.2018 року № 19988/10/05-99-44-20 про причини перерахування до державного бюджету коштів у сумі 583 257, 43 грн. та структуру виникнення вказаної суми на депозитному рахунку Калінінського районного відділу державної виконавчої служби м. Донецьк Головного територіального управління юстиції (а.с.87).

26.04.2018 року Краматорський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області листом № 1413:17/26935 звернувся на ім`я начальника ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області з проханням повернути надмірно перераховані кошти у сумі 101 217, 29 грн (а.с.93).

Листом від 15.05.2018 року Краматорський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області просив відповідача повернути надмірно перераховані грошові кошти у сумі 101 217,29 грн., на який Головним управлінням ДФС у Донецькій області була надана відповідь від 07.06.2018 року № 24109/10/05-99-44-20.

Свою відмову відповідач мотивував тим, що борг у сумі 101 217, 29 грн. на користь ОСОБА_1 був стягнутий 24.07.2013 року, тобто більше ніж чотири роки тому, реквізити для перерахування коштів були надані ОСОБА_1 . За таких підстав відповідач вважає, що є цілком законні підстави для перерахування вказаних коштів до Державного бюджету України. Крім того відповідач посилається на те, платіжним дорученням від 20.03.2018 року № 4 Калінінським районним ВДВС м. Донецька було перераховано до Державного бюджету України 583 257, 43 грн, в той же час не ідентифіковано чи входить до складу цієї суми 101 217, 29 грн, стягнутих на користь ОСОБА_1 (а.с.26-27).

В подальшому, Калінінським районним ВДВС м. Донецька знову було надіслано до територіального підрозділу відповідача заяву від 07.11.2019 року № 15.13-80/123 з проханням повернути надміру перераховані кошти у сумі 101 217, 29 грн (а.с.25).

Краматорське відділення Головного Управління ДПС у Донецькій області, розглянувши заяву повідомило, що вказана заява не підлягає розгляду по суті, оскільки вказане питання вже було розглянуте ГУ ДФС у Донецькій області і надана відповідь (а.с.28).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Перш за все, суд вважає помилковими доводи представника відповідача, що в даному випадку права ОСОБА_1 не порушені, з огляду на наступне.

У ч. 1 ст. 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У справі за зверненнями жителів міста Жовті Води Конституційний Суд України офіційно розтлумачив цю конституційну норму і вирішив, що ч. 1 ст. 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод (п. 1 рішення № 9-зп від 25.12.1997 року).

З наведеного офіційного тлумачення ч. 1 ст. 55 Конституції України випливають наступні умови, за яких суд не може відмовити у правосудді:

- людина звернулася за захистом прав і свобод, які належать їй особисто, а не будь-яким іншим особам. Ця умова випливає також із співставлення ч. 1 ст. 55 Конституції України з ч. 3, 5, 6 цієї статті, в яких ідеться про захист своїх прав, тобто прав, які належать особі, яка їх захищає;

- людина вважає, що її права і свободи, за захистом яких вона звернулася до суду:

а) порушені (щодо протиправних діянь, які мали місце і припинилися), або

б) порушуються (щодо протиправних діянь, які тривають), або

в) створюються перешкоди для їх реалізації (щодо протиправних діянь, які тривають і є перешкодами для реалізації права в теперішньому або в майбутньому часі), або

г) мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зміст інших ущемлень Конституційним Судом України не розтлумачений, однак звичайне граматичне значення слова ущемлення дозволяє інтерпретувати його як обмеження . Таке тлумачення призводить до висновку, що особа може звернутися до суду за захистом права або свободи, якщо воно обмежується;

- для звернення до суду за захистом прав та свобод достатньо суб`єктивного переконання людини, якій ці права належать, що має місце їх порушення.

Отже, конституційне право на доступ до правосуддя не є безмежним. Метою суду (правосуддя) є захист порушених прав, свобод та інтересів, належних безпосередньо особі, яка звертається за захистом (її суб`єктивних прав).

Для звернення до суду особа (позивач) повинна мати матеріально-правову заінтересованість у вирішенні спору. Матеріально-правовий інтерес у порушенні справи - це зв`язок позивача із зазначеним у позовній заяві предметом судового захисту, питання про наявність або відсутність якого вирішується суддею під час попереднього дослідження матеріальної правоздатності позивача, заявленої до суду вимоги та її підстави.

Звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів особи, тому вона має довести (а суд - встановити), що позивачеві належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких він звернулася до суду.

Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам), є предметом судового захисту. В основі прав, свобод та законних інтересів лежать потреби людини (особи) в існуванні та розвитку.

Права особи - це її можливості, змістом яких є домагання щодо вчинення дій (або утримання від них), які забезпечуються юридичним обов`язком іншої сторони. У публічних правовідносинах такою стороною є держава або територіальна громада в особі відповідних суб`єктів владних повноважень.

Юридична зацікавленість (інтерес) у зверненні до суду повинна мати об`єктивну основу. Для відкриття провадження у справі недостатньо лише суб`єктивного твердження позивача, наведеного у позовній заяві, про порушення права, свободи або законного інтересу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому.

В даному випадку, судом встановлено, що права ОСОБА_1 були порушені, оскільки саме його кошти були сплачені до Державного бюджету України та не повернуті за заявою відповідного органу виконавчої служби, а отже порушено його право на вільне володіння майном, яке гарантовано як національним так і міжнародним законодавством.

Однак, з приводу правомірності відмови відповідача у наданні висновку, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В першу чергу, суд зазначає, що позивач у своїй позовні заяві посилається на норми Порядку взаємодії територiальних органів Державної фіскальної служби України, мiсцевих фiнансових органiв та територiальних органiв Державної казначейської служби України у процесi повернення платникам податкiв помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, який затверджено наказом Міністерства фінансів України 15.12.2015 року № 1146.

Водночас, згідно з пунктом 1 вказаного порядку, останній регламентує взаємовідносини територiальних органів Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) з мiсцевими фiнансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесi повернення платникам податкiв помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов`язань та пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статтi 45 та частини другої статтi 78 Бюджетного кодексу України.

Отже, ключовим у даному питанні є саме те, що податковий орган приймає участь у поверненні грошових коштів лише в процесі повернення платникам податків та тих коштів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС.

В свою чергу, Державна фіскальна служба України визначена центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує:

державну податкову політику,

державну політику у сфері державної митної справи,

державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування,

державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

ДФС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Водночас, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

У даному випадку норми вказаного порядку не підлягають застосуванню, адже ОСОБА_1 не є платником податків, а також вказані відносини виникли з приводу перерахування коштів, які були стягнуті, але не витребувані протягом року згідно з Законом України Про виконавче провадження , що жодним чином не віднесено до повноважень податкового органу.

Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі) визначає Порядок № 787.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов`язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 787 заява та подання або ухвала суду подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету. Органи Казначейства приймають подання від органів, які контролюють справляння надходжень бюджету або які здійснюють облік заборгованості в розрізі позичальників, у строки, визначені нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів. У разі відсутності такого нормативно-правового акта платник подає до відповідного органу Казначейства заяву та подання, дати складання яких не перевищують 30 календарних днів.

Згідно з пунктом 15 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету здійснюється з того бюджету, до якого такі кошти були зараховані. Якщо платіж, що повертається, був сплачений до загального (спеціального) фонду державного або місцевих бюджетів, але згідно з бюджетним законодавством не передбачений серед джерел надходжень бюджетів у поточному бюджетному році, то повернення здійснюється за рахунок податків та зборів, не віднесених до інших категорій (код класифікації доходів бюджету 19090000) або інших надходжень (код класифікації доходів бюджету 24060300) відповідного бюджету.

Отже, суд зазначає, що законодавством встановлено чіткий алгоритм дій щодо повернення таких платежів.

З вищенаведеного слідує, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, тобто органу державної виконавчої служби разом зі заявою про повернення коштів з бюджету.

В даних правовідносинах податкові органи не мають жодних повноважень щодо розробки та надання висновку про повернення з Державного бюджету України грошових коштів, які були перераховані до Державного бюджету України, як стягнуті та не витребувані протягом року.

Згідно з ч.1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх дій щодо відмови у наданні до Управління Державної казначейської служби України у місті Краматорську висновку про повернення з Державного бюджету України 101 217, 29 грн. до Калінінського районного відділу державної виконавчої служби у місті Донецьку .

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про визнання протиправними дій Головного управління ДПС України у Донецькій області , які полягали у відмові у наданні до Управління Державної казначейської служби України у місті Краматорську висновку про повернення з Державного бюджету України 101 217, 29 грн до Калінінського районного відділу державної виконавчої служби у місті Донецьку, а також зобов`язання відповідача підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України 101 217, 29 грн та направити висновок з усіма необхідними документами до Управління Державної казначейської служби України у місті Краматорську є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 139, 243-250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826, місцезнаходження: 87500, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Калінінський районний відділ державної виконавчої служби у місті Донецьку Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 35035901, 84333, Донецька обл., місто Краматорськ, вул. Академічна, буд. 20) про визнання неправомірними дій та зобов`язати вчинити певні дії, - відмовити.

Повний текст рішення складено 16 жовтня 2020 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Голуб