Ухвала

від 19.10.2020 по справі 240/18030/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову у забезпеченні позову)

19 жовтня 2020 року м. Житомир справа № 240/18030/20

категорія 111010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попової О. Г., розглянувшисв порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ГАЗ" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ГАЗ" до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління ДПС у Житомирській області №1497 від 12.10.2020 року про проведення фактичної перевірки ТОВ ОІЛ ГАЗ , до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Одночасно із позовом позивачем подано до суду письмову заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу Головного управління ДПС у Житомирській області №1497 від 12.10.2020 року про проведення фактичної перевірки ТОВ ОІЛ ГАЗ , до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

В обґрунтування поданої заяви позивачем зазначено, зокрема, що наявні очевидні ознаки протиправності оскаржуваного наказу. З метою недопущення ускладнення виконання рішення суду та забезпечення ефективного у та поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, вважає за доцільне вжити заходи забезпечення позову: Зупинити дію Наказу Головного управління ДПС у Житомирській області №1497 від 12.10.^020 року про проведення фактичної перевірки ТОВ ОІЛ ГАЗ до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі - з метою недопущення оформлення результатів перевірки та нівелювання рішення суду у даній справі та з метою недопущення створення відповідачем іншого предмету спору через оформлення результатів перевірки у вигляді акту перевірки та податкових повідомлень-рішень та понесеням позивачем додаткових витрат часу та матеріальних ресурсів. На думку позивача невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист депортованих прав та інтересів ТОВ ОІЛ ГАЗ .

Так, відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали адміністративного позову в межах вирішення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, оцінивши підстави цієї заяви, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1 - 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими Позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів Позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданої Позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.

За приписами п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ від 06.03.2008 року № 2, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

У випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із таким клопотанням.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Предметом спору у даній справі є наказ відповідача, щодо призначення проведення фактичної перевірки. Зокрема, відповідно до наказу Головного управління ДПС у Житомирській області №1497 від 12.10.2020 року про проведення фактичної перевірки ТОВ ОІЛ ГАЗ наказано працівникам ГУ ДПС в Житомирській області провести фактичну перевірку ТОВ ОІЛ ГАЗ , з метою контролю щодо дотримання вимог законодавства в частині обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спитру етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

В свою чергу, сам факт подання позову не може бути підставою для забезпечення позову.

Як на підставу забезпечення позову, позивач посилається на протиправність оскаржуваного наказу Головного управління ДПС у Житомирській області №1497 від 12.10.2020 року про проведення фактичної перевірки ТОВ ОІЛ ГАЗ

Суд зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність оскарженого рішення, дій чи бездіяльності відповідача. Оцінка протиправності таких рішень, дій та бездіяльності відповідача буде надана під час розгляду справи по суті.

Оцінивши наведені доводи заявника, суд дійшов висновку, щодо їх необґрунтованості, оскільки сам собою факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків, проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов`язкових платежів. Законний інтерес платника податків в проведенні перевірки його діяльності з дотриманням умов, встановлених законом, захищений наділенням його правом не допустити посадових осіб органу державної податкової служби до перевірки, що усвідомлено самим підприємством.

Суд вважає, що він не вправі забезпечувати позов у вказаний позивачем спосіб - забороною контролюючого органу проводити перевірку позивача, оскільки цим самим суд фактично забороняє державному органу виконувати установлені йому законодавством легітимні функції.

Таким чином, наведені заявником обставини, на думку суду, не є обґрунтованими для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначеним позивачем шляхом, оскільки матеріали даної справи не містять доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.

Суд зазначає, що наразі, зазначені заявником негативні наслідки перевірки, яка може бути проведена відносно нього не існують, а їх настання є лише необґрунтованими припущеннями, адже за результатами перевірки може бути складена довідка про відсутність порушень податкового законодавства у господарській діяльності позивача. Зокрема, судове рішення, яким є і ухвала про вжиття заходів забезпечення позову, не може ґрунтуватись на припущеннях.

Вірогідність того, що можливо до позивача буде застосовано адміністративний арешт у майбутньому, не може бути підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність будь-яких об"єктивних даних, з яких можливо зробити висновок, що до моменту ухвалення рішення у справі, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також, що очевидними є ознаки протиправності дій суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, такими діями.

Отже, позивачем не наведено та не надано жодних доказів на підтвердження обставин, з якими законодавець пов`язує наявність підстав зазначених у ч.2 ст.150 КАС України.

Таким чином, суд доходить висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ГАЗ" про забезпечення адміністративного позову є необґрунтованою, недоведеною та непідтвердженою жодними належними доказами, а тому у забезпеченні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ГАЗ" у забезпеченні позову.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено 19.10.2020

Суддя О.Г. Попова