ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2020 р.м. ХерсонСправа № 821/3738/13-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ковбій О.В.,
при секретарі: Калівошко В.В.,
за участі:
за участі: представника позивача - Чорнія Д.О.
представників відповідача - Литовської Ю.О., Торбіної Г.М.,
розглянувши в загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Южный меридиан" до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Южный меридиан" (далі - позивач, ТОВ "Южный меридиан") 30.09.2013 року звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ, після заміни - ГУ ДПС), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 12 вересня 2013 року:
- №0006102200 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість всього у загальній сумі 394896,53 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 315917,22 грн. та за штрафними санкціями у сумі 78979,31 грн.;
- №0006112200 про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 414641,35 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 331713,08 грн. та за штрафними санкціями у сумі 82928,27 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказував на безпідставність висновків податкового органу щодо безтоварності господарських операцій з контрагентом ТОВ "Карбон Юг", оскільки вони ґрунтуються тільки на акті перевірки вказаного контрагента. При цьому, при проведені перевірки не з`ясовано усіх фактичних обставин здійснення позивачем господарських операцій, односторонньо та не в повному обсязі досліджено первинні документи, що підтверджують придбання та подальше використання ТМЦ, невірно застосовано до спірних правовідносин норми чинного законодавства, що призвело до безпідставного визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток, податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21.11.2013, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до суду касаційної інстанції. У касаційній скарзі податковий орган просив скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21.11.2013, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.11.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОДПІ у справі №821/3738/13-а.
Ухвалою Верховного Суду від 29.04.2020 матеріали справи прийнято судом до провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін на 30.04.2020.
Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 року касаційну скаргу Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області задоволено частково.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21.11.2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа надійшла до Херсонського окружного адміністративного суду 04.06.2020 року та відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2020 року її передано для розгляду судді Ковбій О.В.
Ухвалою суду від 20.06.2020 року справу прийнято до провадження, визначено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Також, Верховний Суд під час касаційного розгляду справи звернув увагу на те, що під час нового розгляду справи слід з`ясувати реальність задекларованих господарських операцій; встановити наявність ділової мети у розглядуваних операціях; визначити об`єктивний зміст вчинених операцій у порівнянні із задекларованим; підтвердити або спростувати добросовісність позивача, у зв`язку з тим, що його контрагент має дефекти правового статусу, оцінити дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції.
Зокрема, з цією метою слід встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованим постачальником, хто персонально брав у цьому участь, допитати осіб, задіяних в такому процесі, як свідків з метою з`ясування характеру та змісту здійснених операцій, а також достовірності їхніх пояснень, наданих у рамках розслідування кримінальної справи.
З метою виконання настанов Верховного Суду, позивача зобов`язано надати суду пояснення з посиланням на докази щодо наступних обставин:
- обґрунтувати наявність ділової мети у розглядуваних в даному спорі операціях;
- пояснити, в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованим постачальником;
- перелік осіб, які персонально брали участь у взаємовідносинах між позивачем та задекларованим постачальником для допиту їх в якості свідків по справі.
Ухвалою суду від 01.07.2020 року заяву ТОВ "Южный меридиан" про забезпечення доказів у справі повернуто заявнику без розгляду через не дотримано вимог до такого роду клопотань.
Водночас, ухвалою від цієї ж дати задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Южный меридиан" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Підготовче засідання призначено на 14.07.2020 року.
Також, ухвалою суду зобов`язано позивача в строк до 14.07.2020 року повідомити суду адреси осіб (в разі наявності такої інформації в позивача), зазначених в поясненнях підприємства від 30.06.2020 року як такі, що персонально брали участь в правовідносинах, які підлягають дослідженню в рамках даної справи для розгляду питання щодо їх виклику до суду в якості свідків.
Зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі надати суду в строк до 14.07.2020 року відомості щодо стану (результату) досудових розслідувань, внесених 27.11.2012 року та 07.06.2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№32012230000000054, 32013230000000120 відповідно.
В підготовче засідання призначене на 14.07.2020 року представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.
Протокольними ухвалами суду, проголошеними в зазначеному підготовчому засіданні: задоволено клопотання ТОВ "Южный меридиан" про заміну відповідача у справі з Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ДПС); задоволено клопотання ГУ ДПС про продовження процесуального строку на подання відомостей щодо стану досудових розслідувань внесених 27.11.2012 року та 07.06.2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№32012230000000054, 32013230000000120 відповідно та продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.
Датою наступного підготовчого засідання визначено 22.09.2020 року.
26.08.2020 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву. З відзиву вбачається, що відповідач заявлених позовних вимог не визнає. Зазначає, що наявність первинних документів є лише формальністю та не може слугувати підставою для формування податкового кредиту. Так, відповідач стверджує, що чисельність працюючих працівників контрагента позивача - ТОВ "Карбон-ЮГ" становить 1 особа, податкове навантаження по декларації з податку на прибуток складає 0,03%. Об`єкти нерухомості не зареєстровані.
Також відповідач зазначає, що згідно отриманої інформації в період з 01.01.2012 року по 31.01.2013 рік отримував:
- за ознакою доходу "128" в період II, III квартал 2012 року отримано дохід від УСЗН Дніпровської районної у місті ради соціальні виплати в розмірі 4 980,00 гривень та 2 532,00 гривень.
За III квартал 2012 року за ознакою доходу "101" отримано заробітну плату від ТОВ "Карбон Юг" в розмірі 1 102,00 гривень.
За IV квартал 2012 року за ознакою доходу "128" соціальні виплати отримано дохід в розмірі 2596,00 гривень. За ознакою доходу "101" заробітна плата отримано дохід від ТОВ "Карбон Юг" в розмірі 3450,00 гривень.
За І квартал 2013 року отримано виплати за ознакою "128" соціальні виплати в розмірі 2682,00 гривень.
Із податкового розрахунку форми 1-ДФ ТОВ "Карбон-Юг" (21296163) за IV квартал 2012 року вбачається, що на підприємстві працювала 1 особа - ОСОБА_1 .
За III квартал 2012, І квартал 2013 року розрахунок форми 1-ДФ не подавався.
Із фінансового звіту ТОВ "Карбон-Юг" (38270240) баланс на підприємстві станом на 31 грудня 2012 року складав необоротні активи - 0 тис. грн. Основні засоби: складські приміщення, орендовані приміщення, можливість зберігання, транспортування, виготовлення - відсутні.
06.08.2020 року відповідач ознайомився з матеріалами кримінального провадження №32013230000000120, з якого, зі слів представників відповідача, їм стало відомо про існування договору від 01.09.2012 про оренду ОСОБА_1 приміщення площею 4 кв.м.
Також, відповідач згадує про акт від 15.05.2013 року№1316/22.6/38270240 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Карбон-ЮГ", за яким при візуальному огляді орендованого приміщення не встановлено наявність табличок, інформаційних повідомлень, що, на думку відповідача, свідчить про відсутність ознак, які б вказували на розміщення у приміщенні підприємства. Окрім цього, відповідач посилається на матеріали кримінального провадження, зокрема, на протокол допиту свідка ОСОБА_1 від 23.04.2013 року.
Підсумовуючи викладене, відповідач стверджує, що фактично господарська операція між ТОВ "Южный Меридиан" та ТОВ "Карбон Юг" не відбувалась, первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реальності здійснення господарської операції.
На підтвердження відсутності реальності господарської операції свідчить, на думку відповідача, відсутність первинних документів обліку ТОВ "Карбон Юг", відсутність економічної доцільності проведення відповідних господарських операцій, як вбачається з наданих доказів, ТОВ "Карбон Юг" створювалось на короткий час для оборудки товарів та формування штучного кредиту.
Також, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій, як вважає відповідач, підтверджується наявністю фінансового звіту, відповідно до якого вбачається відсутність необхідних умов у контрагента позивача, для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку. Крім того, податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені особи ( ОСОБА_1 ), який заперечує свою участь у створенні та діяльності контрагента платника податків, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів. Такі документи не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, що виключає можливість формування даних податкового обліку на підставі таких документів.
Таким чином всі ці обставини, на думку відповідача, свідчать про вчинення операцій, що не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту, натомість мають на меті отримання неправомірної вигоди, у тому числі преференцій з боку держави (податковий кредит).
Відповідач, окрім наведеного, наголошує на тому, що документи складені від імені суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), створеного з метою фіктивного підприємництва, не можуть бути підставою для бухгалтерського та/чи податкового обліку.
Статус фіктивного підприємництва контрагента ТОВ "Южный Меридиан", на думку відповідача, підтверджується наявністю відносно нього кримінального провадження, зареєстрованого за фактом вчинення злочину, передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України.
На підставі викладеного, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
18.09.2020 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якому позивач стверджує про неспроможність аргументів відповідача з огляду на наступне.
Щодо наявності кримінального провадження та протоколу допиту ОСОБА_1 позивач зазначає, що з листа прокуратури Херсонської області від 27.07.2020 №04/5-1043-20 вбачається, що обидва кримінальні провадження закриті на підставі п.2 ч.1. ст. 284 КПК України, а саме, встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Також, позивач вважає, що посилання ГУ ДПС на матеріали кримінального провадження є неприйнятними, оскільки відповідні матеріали не набули оцінки судом. До винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування, на думку позивача, не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.
Окрім наведеного, позивач стверджує, що акт перевірки від 27.08.2013 року №563/21-03-22-05/19231469 стосується виключно контрагента і не може бути доказом обставин діяльності позивача.
Також, позивач наголошує на принципі індивідуальної відповідальності, за яким ТОВ "Южный Меридиан" не повинен нести відповідальність за правильність заповнення та своєчасність подання контрагентом податкової звітності. На підставі наведеного, позивач стверджує, що надані ГУ ДПС докази: податковий розрахунок 1-ДФ по ТОВ "Карбон-ЮГ", фінансовий звіт ТОВ "Карбон-ЮГ", договір на оренду нерухомого майна, є неналежними доказами.
Стосовно тверджень відповідача про те, що ТОВ "Карбон-ЮГ" створювалось на короткий час для оборудки товарів та формування штучного кредиту, позивач вказує, що підприємство згідно відомостей з ЄДРПОУ є діючим та не перебуває в процесі припинення.
Окрім зазначеного, позивач вказує на те, що відповідачем не надсилались на його адресу копії додатків до відзиву, що згідно приписів ч.9 ст. 79 КАС України має наслідком неприйняття доказів до уваги.
Підсумовуючи викладене, позивач просить визнати неналежними, недостовірними і не брати до уваги додані до відзиву документи.
В підготовче засідання, призначене на 22.09.2020 року, сторони з`явились. Враховуючи, що під час підготовчого засідання у даній справі судом завершено проведення всіх підготовчих дій, необхідних для забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, враховуючи думку сторін про можливість закриття підготовчого провадження у справі, протокольною ухвалою суду від 22.09.2020 року підготовче провадження у даній справі закрито, призначено її до розгляду по суті в судовому засіданні на 09.10.2020 року.
22.09.2020 року представником відповідача подано до суду клопотання, в якому представник підтвердила направлення в адресу позивача відзиву без додатків. Вказала, що додатки не направлялись через те, що їх обсяг був надмірним, а також через відсутність фінансування та належного забезпечення відповідача, що, з її слів, зробило неможливим виготовлення копій для відповідача. А тому, представник відповідача клопотала про надання їй додаткового часу для виготовлення копій.
05.10.2020 року представником відповідача подано заяву про відвід головуючій.
Ухвалою суду від 06.10.2020 року заява про відвід визнана необґрунтованою передана для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Ухвалою судді Василяки Д.К. від 07.10.2020 року в задоволенні заяви відмовлено.
В судове засідання, призначене на 22.09.2020 року, представники сторін з`явились. Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав викладених у позові, додаткових поясненнях та відповіді на відзив, представники відповідача проти задоволення позову заперечували, покликаючись на доводи, викладені в запереченнях та відзиві на позов.
В судовому засіданні на обговорення сторін винесено клопотання відповідача про допит в якості свідка ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - перекладача жестової мови.
Протокольною ухвалою суду в задоволенні клопотання відмовлено.
Обґрунтування зазначеної відмови суд вважає за доцільне навести в даному рішенні.
Так, згідно з приписами ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Отже, покази свідків є одним з засобів встановлення обставин (фактів), що мають значення для правильного вирішення справи - доказами в широкому розумінні цього визначення.
Відповідно ч. 4 ст. 77 КАС України, докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити (ч.ч.1,2 ст. 92 КАС України).
Таким чином, виклик свідків (конкретно визначених осіб) здійснюється виключно за обґрунтованим клопотанням учасника справи.
Кодекс адміністративного судочинства також регламентує порядок та строки подання суду доказів.
Згідно приписів п.1 ч.1 ст.175 КАС України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до п.8 ч.2 ст. 180 КАС України однієї з цілей підготовчого засідання є вирішення питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.
Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі. (ч.3 ст. 92 КАС України).
Тобто, граничним строком (за умови розгляду справи в порядку загального позовного провадження) звернення учасника справи з клопотанням про виклик свідка є настання події - закриття підготовчого провадження.
Суд зазначає, що в даному конкретному випадку, підготовче провадження у справі тривало з 09.06.2020 року (дата прийняття справи до провадження) до 22.09.2020 року (дата закриття підготовчого провадження), тобто більше трьох місяців без урахування строку попереднього розгляду справи, що розпочався в 2013 році.
Протягом цього відрізку часу зі сторони відповідача не надходило жодних клопотань про виклик свідка. У відзиві відповідачем таких клопотань також не заявлялось, відповідних заяв свідків не додавалось.
В справі було проведено два підготовчих засідання: 14.07.2020 року та 22.09.2020 року. В перше підготовче засідання представник відповідача не з`явилась, подала клопотання про продовження строку подачі доказів у справі.
В підготовче засідання 22.09.2020 року представник відповідача з`явилась. В підготовчому засіданні головуючою суддею до сторін звернуто питання: "Чи є необхідність в: призначенні експертизи у справі, виклику у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста?", що підтверджується журналом судового засідання за відповідну дату та звукозаписом цього засідання.
Представник відповідача на наведене питання відповіла, що необхідності, в тому числі у виклику свідків, немає.
Тобто, ані письмових, ані усних клопотань про виклик у судове засідання будь-яких свідків до 28.09.2020 року відповідачем в передбачений законом процесуальний строк не заявлялось. На пряме питання судді: чи є такі клопотання, представниця відповідача відповіла негативно.
З урахуванням думки сторін підготовче засідання було закрито.
Лише 28.09.2020 року відповідачем подано клопотання про виклик свідка ОСОБА_1 . Обґрунтування причин неможливості подання відповідного клопотання в передбачений законом строк відповідачем не наведено. Вказано, що останні відомості про місце реєстрації свідка датовані 2003 роком, а тому відповідачу був необхідний час для того, щоб віднайти свідка.
Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає, що доводи відповідача є неприйнятними з огляду на наступне.
Так, подання до суду клопотання про виклик свідка та забезпечення його явки в судове засідання є різними діями. КАС України не визначає можливість забезпечення явки свідка передумовою для подання клопотання про його виклик в судове засідання. А тому, відповідачем не обґрунтовано наявність дійсних перешкод для подання ним відповідного клопотання протягом трьох місяців підготовчого провадження, зокрема, з урахуванням тієї обставини, що відповідачем визнано обізнаність про місце проживання свідка, хоч він і посилається на застарілість таких відомостей.
Також, при вирішенні клопотання суд враховує безпідставність посилань відповідача на відсутність в нього даних про місце проживання ОСОБА_1 актуальніших ніж станом на 2003 рік.
Так, по-перше, матеріали справи містять витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 27.06.2020 року відносно ТОВ "Карбон-Юг" (а.с.148). У відомостях щодо засновників зазначеного підприємства - ОСОБА_1 вказано, зокрема, його місце проживання. ГУ ДПС є користувачем Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також отримувало копію відповідного додатку до пояснень позивача, що свідчить про наявність у податкового органу актуальних даних про місце проживання ОСОБА_1 та можливість їх отримання, зокрема, з реєстру.
По-друге, як слушно зазначено представником позивача в судовому засіданні, відповідачем 26.08.2020 року разом з відзивом на позов подано копію протоколу допиту свідка ОСОБА_1 від 23.04.2013 року з зазначеними в ньому даними про місце проживання зазначеної особи, що також свідчить про наявність у відповідача відомостей про місце проживання ОСОБА_1 , актуальніших за дані 2003 року.
Таким чином, суд дійшов висновку про порушення відповідачем процесуального строку подання клопотання про виклик свідка, а також про надання до суду недостовірних відомостей в якості обґрунтувань поважності визначеного КАС України строку.
Міжнародні стандарти у сфері судочинства приділяють значну увагу питанням дотримання принципу змагальності судового процесу та, у першу чергу, виходять з того, що дотримання цього принципу є необхідною передумовою сприйняття судового рішення як належного сторонами.
Суд зазначає, що Європейським судом з прав людини сформовані сталі підходи до розуміння принципу змагальності як однієї з базових гарантій права особи на справедливий суд, що може та, певною мірою, повинна враховуватися при розгляді справи та винесенні рішень.
Принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та принцип ефективної участі.
Принцип змагальності сторін також притаманний й адміністративному судочинству, що слідує з приписів п.4 ч.3 ст. 2 КАС України та висновків Верховного Суду, зокрема, в постанові від 30.04.2020 по справі № 361/7792/17.
Отже, задовольнивши клопотання представника відповідача про виклик свідка ОСОБА_1 , подане поза межами підготовчого провадження, суд допустив би порушення не тільки імперативних приписів ч.3 ст. 92 КАС України, але й принципу змагальності сторін, фактично визнавши за відповідачем право не дотримуватись процесуальних вимог КАС України.
З урахуванням наведеного, суд відмовив в задоволенні клопотання представника відповідача про виклик свідка ОСОБА_1 та перекладача жестової мови Лістратенко О.А.
В додаток до викладеного суд зазначає, що практикою Верховного суду підтверджено обґрунтованість відмови в задоволенні клопотання про виклик свідка в зв`язку з його поданням після закінчення підготовчого засідання у справі, зокрема, в постанові від 03.03.2020 по справі № 826/13879/13-а.
Щодо суті спору суд, вивчивши доводи позову, заперечень проти нього, пояснень позивача, відзиву та відповіді на відзив, заслухавши пояснення учасників процесу, які прибули до суду, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Южный меридиан" зареєстроване як юридична особа 28.03.1995 року Виконавчим комітетом Херсонської міської ради, перебуває на обліку в ДПІ у м. Херсоні з 21.01.1993 року за №894 та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва №30477085 від 15.07.1997 року.
Згідно довідки з ЄДРПОУ АА №751478 основними видами діяльності ТОВ "Южный меридиан" за КВЕД-2010 є виробництво іншого електричного устаткування; виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів; ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування; оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, неспеціалізована оптова торгівля.
Судом встановлено, що відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.78.1.11, п. 78.1, п. 78.2 ст. 78 Податкового кодексу України, та на виконання постанови слідчого від 12.07.2013 року по матеріалам досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32013230000000120 від 07.06.2013 року, ДПІ було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Южный меридиан" з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Карбон Юг" за період з 03.09.2012 року по 15.08.2013 року, за результатами якої складено акт від 27.08.2013 року №563/21-03-22-05/19231469 (далі - акт перевірки).
Висновками даного акту є встановлені порушення, а саме:
1) п. 44.1, п. 44.6, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201, ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті в Державний бюджет України на загальну суму 315917,22 грн., а саме по податковим періодам: листопад 2012 року у сумі 7723,00 грн., грудень 2012 року у сумі 308194,22 грн.
2) пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 134.1 ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на прибуток на загальну суму 331713,08 грн., у тому числі по податковим періодам за 2012 рік у сумі 331713,08 грн.
На підставі вказаних висновків податковим органом були прийняті податкові повідомлення - рішення від 12 вересня 2013 року №0006102200 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість всього у загальній сумі 394896,53 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 315917,22 грн. та за штрафними санкціями у сумі 78979,31 грн.; №0006112200 про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 414641,35 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 331713,08 грн. та за штрафними санкціями у сумі 82928,27 грн.
Позивач, не погоджуючись з означеними рішеннями контролюючого органу звернувся 30.09.2013 року до суду з даним позовом.
Хронологія первинного розгляду справи, результатом якої було направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, детально описана вище за текстом даного рішення.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства суд дійшов наступного.
Правила формування валових витрат платниками податку на прибуток підприємств та податкового кредиту з 01.04.2011 року врегульовані положеннями Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. за № 2755-VІ ( далі - ПК України).
Суд звертає увагу на те, що в даному рішенні використовує посилання на норми ПК України в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин.
Вирішуючи питання щодо правомірності оскаржених податкових повідомлень-рішень, суд вважає за доцільне надати оцінку самому праву контролюючого органу на прийняття таких рішень.
Як вже було зазначено Херсонським окружним адміністративним судом при первинному розгляді справи (проте в якості додаткового обґрунтування протиправності рішень), підтверджується матеріалами справи, зокрема, наказом про проведення документальної позапланової виїзної перевірки №195 від 14.08.2013 року, документальна виїзна перевірка ТОВ "Южный меридиан", результати якої оформлені актом №563/21-03-22-05/19231469 від 27 серпня 2013 року, була проведена у відповідності зі статтею 78 Податкового кодексу України на підставі постанови старшого слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Херсонській області, винесеної за матеріалами досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру розслідувань за №32013230000000120 від 07.06.2013 року щодо факту використання невстановленими особами ТОВ "Карбон Юг" для сприяння в ухиленні від сплати податків підприємствам реального сектору економіки на суму понад 600 тис. грн.
Згідно положень підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.
Абзацом 1 пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов`язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
Положеннями абзаців 1, 2 пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов`язаний визначити податкові зобов`язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов`язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов`язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов`язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов`язань, за якими встановлена судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами.
Отже, податкові повідомлення-рішення за результатами перевірок у межах кримінальних проваджень розпочатих та закінчених до 01 вересня 2015 року (за чинності пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу ) приймаються протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили
Органи податкової служби не мають права виносити податкові повідомлення-рішення до набрання законної сили відповідним рішенням в кримінальній справі, якщо грошове зобов`язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально - процесуального законодавства.
Загальний процес проведення перевірки із послідовного, коли за результатами перевірки приймається податкове повідомлення-рішення, розривається. Спочатку матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність. Після набрання законної сили рішенням у межах кримінального провадження, органи податкової служби мають право виносити податкові повідомлення-рішення.
Аналогічна правова позиція була викладена в постановах Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі №826/1197/17, від 31.10.2018 по справі № 820/1636/17, від 16.04.2020 року по справі №815/5861/15.
Судом встановлено, що судове рішення у кримінальному провадженні або ухвала про закриття кримінального провадження №32013230000000120 від 07.06.2013 року станом на дату прийняття податкових повідомлень-рішень №0006102200 від 12.09.2013 року та №№0006112200 від 12.09.2013 року не приймалися.
Суд зазначає, що з метою перевірки стану досудового розслідування №32013230000000120 від 07.06.2013 року, судом було зобов`язано відповідача в строк до 14.07.2020 року надати суду відповідні відомості. Однак, вимоги ухвали суду залишились невиконаними відповідачем. Представник відповідача обмежився наданням суду одного клопотання про продовження процесуального строку від 13.07.2020 року (т.с. 2 а.с.165) та наданням неправдивої інформації стосовно того, що він вжив вичерпних заходів з метою отримання інформації щодо досудового розслідування №32013230000000120 направивши запит до Дніпровського відділення поліції ГУНП в Херсонській області.
Про неправдивість інформації щодо відсутності у відповідача необхідних суду відомостей суд стверджує посилаючись на відомості зазначені самим представником у відзиві на позов. Так, відповідач у відзиві зазначає, що 06.08.2020 року контролюючому органу надали можливість ознайомитись з матеріалами кримінального провадження №32013230000000120. Очевидним є те, що виконуючи зобов`язання суду, представники відповідача мали обов`язок та можливість при ознайомленні з матеріалами провадження добути необхідні суду відомості щодо результатів досудового розслідування №32013230000000120.
Надання суду неправдивої інформації та ухилення від виконання вимог ухвали свідчить про неналежне виконання представником відповідача покладених на нього процесуальних обов`язків.
Проте, інформацію стосовно стану досудового розслідування №32013230000000120 надано суду представником позивача. Так, з листа прокуратури Херсонської області №04/5-1043-20 від 23.07.2020 року вбачається, що кримінальне провадження №32013230000000120 від 07.06.2013 року СВ Дніпровського ВП ХМВ ГУНП в Херсонській області закрито 25.08.2014 року на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, тобто за встановленої відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Підсумовуючи викладене, з огляду на те, що документальна виїзна перевірка ТОВ "Южный меридиан", результати якої оформлені актом №563/21-03-22-05/19231469 від 27 серпня 2013 року, була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, а також зважаючи на те, що станом на дату прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень, рішень за наслідками досудового розслідування №32013230000000120 від 07.06.2013 року не приймалось, у відповідача були відсутні правові підстави для винесення податкових повідомлень-рішень за наслідками такої перевірки.
Окрім зазначеного, враховуючи, що результатом досудового розслідування №32013230000000120 від 07.06.2013 року є закриття кримінально провадження з підстав відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, право на прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень не з`явилось у відповідача й після дати їх прийняття.
Наведених обставин, на думку суду, достатньо для того, щоб стверджувати про відсутність у відповідача законних підстав для визначення в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях зобов`язань з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств, а тому не має підстав і для застосування до позивача відповідно до ст. 123 Податкового кодексу України штрафних санкції згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Проте, враховуючи наявність вказівок Верховного суду, сформованих при попередньому розгляді справи (постанова Верховного Суду від 30.04.2020 року), та з метою повного дослідження обставин справи, суд вважає за необхідне надати оцінку висновкам відповідача, зазначеним в акті перевірки.
Так, виходячи зі змісту положень Податкового кодексу витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) (п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Відповідно до пп. 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 ПК України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Для визначення права підприємства на податковий кредит та підстав для формування складу валових витрат по проведеним господарським операціям з постачальниками, необхідно встановити наявність в сукупності таких обов`язкових підстав:
- здійснення операції з придбання товарів, виконаних робіт, наданих послуг та їх оплата (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. п. 198.1, 198.2, п. 198.3 ст. 198, п.201.1 ст. 201 ПК України);
- наявність належним чином оформлених первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, та податкової накладної (п. 138.2 ст. 138, п. 198.6 ст. 198 ПК України);
- придбання товарів (робіт, послуг) для використання в господарській діяльності платника податку - покупця, шляхом відображення їх в обліку та підтвердження відповідними документами ( п. 44.1. ст. 44, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 п. 198.3 ст. 198, п. 201.11 статті 201 ПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, 25 жовтня 2012 року ТОВ "Южный меридиан" (за договором - покупець) було укладено з TOB "Карбон Юг" (за договором - продавець) договір за №25/ОК, згідно умов якого продавець зобов`язується передати у власність ТОВ "Южный меридиан" товар згідно Специфікації (Додаток №1), а позивач зобов`язується прийняти та сплатити такий товар, загальна ціна договору складає 480000,00грн., у тому числі ПДВ 80000,00грн., відповідно до розділу 4 договору, поставка товару здійснюється за рахунок покупця шляхом самовивезення.
Специфікацією №1 до договору поставки 25 жовтня 2012 року №25/ОК передбачено, що TOB "Карбон Юг" зобов`язується поставити на адресу ТОВ "Южный меридиан" блок-систему управління БСУ-100/150 А2 у кількості 2 шт.
Також, ТОВ "Южный меридиан" (за договором - покупець) 09 листопада 2012 року було укладено з TOB "Карбон Юг" (за договором - продавець) договір за №09/НБ, згідно умов якого TOB "Карбон Юг" зобов`язується передати у власність ТОВ "Южный меридиан" товар згідно Специфікації (Додаток №1), а ТОВ "Южный меридиан" зобов`язується прийняти та сплатити його вартість на умовах даного договору, загальна ціна договору складає 1415503,32грн., у тому числі ПДВ 235917,22 грн., відповідно до розділу 4 договору, поставка товару здійснюється за рахунок покупця (Позивача) шляхом самовивезення.
Специфікацією № 1 до договору поставки 09 листопада 2012 року №09/НБ передбачено, що TOB "Карбон Юг" зобов`язується поставити на адресу ТОВ "Южный меридиан" товар - обв`язку парогенератора, платформу, зворотні клапани, труби, фітінги у кількості 2шт., паровий шланг 1* довжиною 40 м. з металевою обмоткою, змійовик парогенератора у кількості 2 шт., додатковий живильний насос у кількості 2 шт., запасний насос у кількості 2 шт.
На виконання умов вищевказаних договорів, TOB "Карбон Юг" у листопаді та грудні 2012 року були поставлені вищевказані товари у відповідності до специфікацій всього на загальну суму 1895503,32 грн., в тому числі ПДВ 315917,22 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями видаткових та податкових накладних.
Розрахунки за отриманий товар були здійснені у безготівковій формі, що підтверджується наданими до матеріалів справи банківськими виписками.
Транспортування товару здійснювалось фізичною особою ОСОБА_3 згідно договору від 10 січня 2011 року за № 10/ЯН про надання послуг по перевезення вантажів та підтверджується наданими до матеріалів справи копіями товарно-транспортних накладних від 14 листопада 2012 року, від 7 грудня 2012 року, від 11 грудня 2012 року, від 17 грудня 2012 року.
Крім цього, на підтвердження постачання TOB "Карбон Юг" на адресу TOB "Южный меридиан" запчастин та матеріалів позивачем до матеріалів справи надано:
- картки рахунків №201 за листопад, грудень 2012 року та оборотно сальдові відомості за листопад, грудень 2012 року, в яких зазначено про оприбуткування TOB "Южный меридиан" товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Карбон Юг";
- виписку з журналу довіреностей TOB "Южный меридиан" за листопад, грудень 2012 року;
- довідки-рахунки з калькуляцією собівартості продукції (бухгалтерський облік) станом на 14 листопада 2012 року та станом на 20 грудня 2012 року з посиланням на картки складського обліку матеріалів на складі.
Крім цього, станом на 25 грудня 2012 року TOB "Южный меридиан" проведено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей на складі "Матеріали", про що складено інвентаризаційний опис, яким встановлено наявність на складському зберіганні у TOB "Южный меридиан" товарів, придбаних у TOB "Карбон Юг", копія якого надана до матеріалів справи.
Також позивач вказує, що з метою здійснення власної господарської діяльності, TOB "Южный меридиан" орендує нежитлові приміщення (офіси) за адресами: 73000, м. Херсон, вул. Котляревського, 78 та вул. Робоча, 78. Крім того, позивач у власності має частину цілісного майнового комплексу (виробнича база, складські та інші приміщення) за адресою: м. Херсон, вул. Домобудівна, 11.
Отриманий від TOB "Карбон Юг" товар був використаний позивачем у власній виробничій діяльності, зокрема, TOB "Южный меридиан" з TOB "Універсалоптторг-Х" було укладено договір поставки №08/АВ від 08 серпня 2012 року, відповідно до умов якого TOB "Южный меридиан" зобов`язується поставити на адресу TOB "Універсалоптторг-Х" пересувний дизельний компресор з додатковою системою очищення повітря у кількості 2шт. та парогенераторну блок-систему паропродуктивністю 1000 кг/ч ИРК-1000/КИ 0,4 на автомобільному причепі з двоосьовим шасі у кількості 2 комплектів.
На виконання умов наведеного вище договору поставки, TOB "Южный меридиан" самостійно виготовлено пересувні дизельні компресори та парогенераторні блок-системи, що підтверджується паспортом обладнання із зазначенням технічного опису та інструкції з експлуатації.
Поставка позивачем на адресу TOB "Універсалоптторг-Х" підтверджується відповідними первинними документами, а саме: актами проведення випробувань обладнання, що поставляється, від 15 листопада 2012 року, від 21 грудня 2012 року; накладними на передачу готової продукції від 14 листопада 2012 року за № 35, від 20 грудня 2012 року за № 33; видатковими накладними від 15 листопада 2012 року за № 56, від 21 грудня 2012 року за № 58; довіреностями, виданими представнику TOB "Універсалоптторг-Х" на отримання у позивача обладнання від 12 листопада 2012 року за № 21, від 20грудня 2012 року за № 25; податковими накладними від 28 вересня 2012 року за № 6, від 15 листопада 2012 року за № 2. від 21 грудня 2012 року за № 3; банківськими виписками про оплату TOB "Універсалоптторг-Х" на адресу TOB "Южный меридиан" за отримане обладнання.
Таким чином, вищенаведене підтверджує факт отримання від TOB "Карбон Юг" запчастин, матеріалів та використання TOB "Южный меридиан" таких запчастин і матеріалів для власного виробництва, подальшої реалізації виготовленого обладнання.
При цьому, податковим органом в акті перевірки (стор. 11) підтверджується факт використання придбаного у ТОВ "Карбон Юг" товару у власній господарській діяльності.
Отже, судом встановлено, що виконання господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується належним чином оформленими первинними документами щодо отримання товару, його оплату з урахуванням суми податку на додану вартість, а також документами, що підтверджують його оприбуткування та використання у власній господарській діяльності.
Щодо додаткової перевірки наявності ділової мети позивача в спірних господарських операціях, про необхідність якої наголошував суд касаційної інстанції, суд зазначає наступне.
Так, наявними в матеріалах справи доказами (довідка з ЄДРПОУ (т.с.1 а.с. 15), статут підприємства (т.с. 1 а.с. 17-24)) підтверджується те, що позивач є суб`єктом господарювання, що здійснює виробництво електричного устаткування, електродвигунів, генераторів і трансформаторів.
Основною ціллю діяльності товариства згідно з п.2.1 Статуту є мобілізація та залучення юридичних та фізичних осіб до активної діяльності по інвестуванню в економіку України капіталовкладень, в тому числі, у вільноконвертованій валюті, насичення ринку України товарами та послугами високої якості з метою підвищення добробуту населення, а також одержання прибутку.
З наведеного вище обґрунтування вбачається, що позивач, окрім іншого, в досліджений період виконуючи свої статутні цілі та діючи в межах самостійно визначеного виду господарської діяльності щодо виробництва електричного устаткування, електродвигунів, генераторів і трансформаторів уклав характерний для такої діяльності договір з TOB "Універсалоптторг-Х" щодо поставки №08/АВ від 08 серпня 2012 року. Відповідно до умов якого TOB "Южный меридиан" зобов`язується поставити на адресу TOB "Універсалоптторг-Х" пересувний дизельний компресор з додатковою системою очищення повітря у кількості 2шт. та парогенераторну блок-систему паропродуктивністю 1000 кг/ч ИРК-1000/КИ 0,4 на автомобільному причепі з двоосьовим шасі у кількості 2 комплектів.
На виконання умов наведеного вище договору поставки, TOB "Южный меридиан" самостійно виготовлено пересувні дизельні компресори та парогенераторні блок-системи, що підтверджується паспортом обладнання із зазначенням технічного опису та інструкції з експлуатації (т.с. 1 а.с. 127-149).
Калькуляція собівартості наведених виробів, а саме, двох пересувних дизельних компресорів (продуктивністю 15 кубм/хв) та генераторної блок системи паропродуктивністю 1000 кг/год міститься в матеріалах справи (т.с.1 а.с.95-100) та становить 548746,72 грн за одиницю у випадку компресору та 1685538,49 грн за одиницю у випадку генераторної блок системи.
В цю ж суму згідно калькуляції та карток складського обліку матеріалів входять витрати на комплектуючі, які позивач придбав у ТОВ "Карбон Юг", в тому числі 2 системи управління БСУ-100/150А2 загальною вартістю 400 000 гривень, змійовики парогенератора загальною вартістю 474 090 гривень та інші комплектуючі, всього на суму 1 579 585 гривень.
Тобто, загальна собівартість товарів за договором поставки з юридичною особою, яка придбала готові вироби становить 4 468 570,43 грн (548746,72 грн*2+1685538,49*2=4 468 570,43 грн).
ТОВ "Універсалоптторг-Х" згідно договору поставки, специфікації №1, податкових накладних та виписки по особовому рахунку позивача (т.с.1 а.с.122-126, 154, 156, 158-163), фактично сплатив за виготовлене обладнання 5 599 068,50 грн.
Таким чином в результаті виконання договору поставки між ТОВ "Універсалоптторг-Х" і позивачем, останній отримав дохід до оподаткування в розмірі 1 130 499 гривень (з ПДВ).
Тобто, наявність ділової мети в досліджених господарських операціях підтверджена та вбачається в доході від цієї діяльності в розмірі 1 130 499 грн (з ПДВ) до оподаткування.
Щодо виконання інших вказівок Верховного суду при новому розгляді справи, зокрема, щодо встановлення за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованим постачальником, хто персонально брав у цьому участь, допиту осіб, задіяних в такому процесі, як свідків, з метою з`ясування характеру та змісту здійснених операцій, а також достовірності їхніх пояснень, наданих у рамках розслідування кримінальної справи, суд зазначає наступне.
Так, при з`ясуванні перелічених обставин, суд має враховувати, що з моменту виникнення спірних правовідносин (укладення договору поставки з ТОВ "Універсалоптторг-Х" та ТОВ "Карбон-Юг") минуло більше 8 років. Вказане значною мірою впливає на можливість суду та сторін по справі надавати нові докази для підтвердження власних правових позицій. Також, врахуванню підлягає те, що в грудні 2019 року змінились власники часток в статутному капіталі (т.с.2 а.с.109-123), змінився керівник підприємства (т.с. 2 а.с.139-147), а протягом 2015-2020 року звільнено всіх осіб, що персонально брали участь в спірних господарських правовідносинах (т.с.2 а.с. 171).
Незважаючи на викладене, з метою виконання настанов Верховного Суду, ухвалою суду від 09.06.2020 року позивача зобов`язано надати суду, окрім іншого, перелік осіб, які персонально брали участь у взаємовідносинах між позивачем та задекларованим постачальником для допиту їх в якості свідків по справі. Перелік зазначених осіб надано позивачем 30.06.2020 року. Проте, через відсутність адрес зазначених осіб, ухвалою суду від 01.07.2020 року зобов`язання суду було повторено з вказівкою на обов`язковість надання адрес цих осіб.
14.07.2020 року суду надано необхідні відомості. В якості свідків, що їх може бути допитано в судовому засіданні, визначено: ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 .
Позивач забезпечив явку в судове засідання, призначене на 09.10.2020 року, свідка ОСОБА_4 . Іншим свідкам суд надіслав повістки про виклик, що підтверджується матеріалами справи.
Допитана в якості свідка ОСОБА_4 пояснила, що в період з 1993 року по квітень 2020 року займала посаду головного бухгалтера ТОВ "Южный меридиан". Вказала, що ТОВ "Южный меридиан" є виробничим підприємством, що виготовляє устаткування з придбаних компонентів. Безпосередньо з представниками ТОВ "Карбон-Юг" не спілкувалась, займалась документальним оформленням, веденням бухгалтерського обліку щодо спірних правовідносин. Отримані від ТОВ "Карбон-Юг" товари бачила лише при проведенні інвентаризації в готовому вигляді у формі виробів. Зазначає, що з компонентів, які постачались ТОВ "Карбон-Юг", підприємство виготовляло парогенератори та "ИРК". Первинну документацію отримувала від представників позивача.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_5 повідомив суду, що в період з 1996 року по 2018 рік займав посаду заступника керівника ТОВ "Южный меридиан" по різним напрямкам. До його посадових обов`язків входило, зокрема, пошук комплектуючих та матеріалів, які використовувались при виготовленні продукції підприємством.
Зазначив, що здійснював поставку товарів за номенклатурою, відображеною за правовідносинами з ТОВ "Карбон-Юг". Безпосередньо з постачальниками не спілкувався. Посилався на те, що з часу виникнення спірних правовідносин минуло 8 років, що заважає згадати конкретні обставини, про які питає суд, вказує на значний обсяг робіт та продукції за час виконання обов`язків за посадою. Розпорядження про поставку товарів отримував від директора, спілкування з керівництвом контрагентів здійснював виключно керівник ТОВ "Южный меридиан". Підтвердив, що закупівля товару за номенклатурою, відображеною за правовідносинами з ТОВ "Карбон-Юг", здійснювалась саме в зазначеного контрагента. Умови поставки товарів з ТОВ "Карбон-Юг" не пам`ятає, вказує про те, що за час роботи ТОВ "Южный меридиан" підприємство при закупівлі товарів здійснювало доставку придбаних товарів як самостійно, так і з використанням послуг посередника або постачальника. Пояснив, що продукція за переліком може бути використана для виробництва компресорів, холодильних установок, парогенераторів, тощо. Обставини, за яких відбувався пошук постачальників, не пам`ятає. На питання представника відповідача чи колись спілкувався свідок з особою, яка мала вади слуху, відповів, що з особами, які мали відповідні вади він спілкувався, проте, не пам`ятає чи були такі серед постачальників ТОВ "Южный меридиан".
Таким чином, суд зазначає, що вжив вичерпних заходів для виконання настанов Верховного Суду, зокрема, щодо встановлення, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованим постачальником, хто персонально брав у цьому участь, допиту осіб, задіяних в такому процесі, як свідків з метою з`ясування характеру та змісту здійснених операцій.
Підсумовуючи інформацію, отриману за результатом допиту свідків, суд зазначає, що обидва свідки підтвердили взаємовідносини підприємства - позивача з ТОВ "Карбон-Юг", проте безпосередньо при прийманні товарів від зазначеного контрагента присутні не були або в силу давності взаємовідносин, великої кількості інших контрагентів, не пам`ятають конкретних обставин, за яких такі зустрічі відбулись. З цих же підстав не можуть згадати й спосіб, в який налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованим постачальником.
Інші свідки, викликані судом в судове засідання, не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.
Оцінюючи значення отриманої від свідків інформації, суд зазначає, що в повному об`ємі настанови Верховного Суду виконати не вдалося. Проте, чинними залишаються приписи ч.2 ст. 77 КАС України, за якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача та презумпція правомірності правочину (ч. 1 ст. 204 ЦК України), за якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним.
Наведене покладає обов`язок доказування правомірності прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень саме на суб`єкт владних повноважень.
Отже, брак певних відомостей, зокрема, з підстав спливу часу та неможливості свідків пригадати певні обставини, не може бути використаний як доказ правомірності рішень ГУ ДПС.
Щодо інших доводів акту перевірки з приводу нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Карбон-Юг", суд зазначає наступне.
Так, відповідач з посиланням на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Карбон Юг" від 15.05.2013 року №1316/22.6/38270240 щодо наявності у діяльності підприємства ознак нереальності, вважає, що первинні документи, надані до перевірки TOB "Южный меридиан" щодо взаємовідносин з вищевказаним постачальником, не мають юридичної сили та доказовості, оскільки складені з метою надання вигоди покупцеві, а не фіксування фактично здійснених господарських операцій.
Суд не погоджується з вказаною позицією податкового органу, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України (в редакції, чинній станом на дату первинного звернення позивача до суду) обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Акти про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача не є належним доказом в підтвердження доводів податкового органу про нереальність виконання господарських операцій між контрагентом та позивачем, оскільки за умови складення актів про неможливість проведення зустрічної звірки фіксується факт наявності перешкод для здійснення податкового контролю органом ДПС щодо платника, і реальність господарських операції такого платника предметом перевірки не є.
Відсутність контрагента позивача за юридичною адресою станом на момент звірки не є доказом правомірності висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства по операціям за угодами із вказаним контрагентом у момент їх укладення та виконання. Згідно із вимогами законодавства (чинними на час виникнення спірних правовідносин) належним доказом відсутності підприємства за місцезнаходженням є наявність запису в Єдиному державному реєстрі фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб. Відповідного витягу з реєстру з наявністю такого запису податковим органом не надано.
Аналогічна правова позиція неодноразово була висловлена Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах від 01.11.2017 по справі № 815/4609/15, від 01.11.2017 по справі № 1570/3741/12.
Згідно правової позиції Верховного Суду зазначеної, зокрема, в постановах від 16.04.2020р. у справі №805/5017/15-а, від 23.06.2020 по справі № 826/7282/15, посилання контролюючого органу на результати контрольних заходів щодо контрагентів платника, як на підставу для відмови в задоволенні позову, не можна вважати беззаперечними та обґрунтованими, оскільки обставиною, яку може підтверджувати акт про неможливість проведення зустрічної звірки, це непроведення зустрічної звірки. Вказаний акт не є носієм інформації про порушення позивачем вимог податкового законодавства.
Суд вказує, що відповідачем не надано доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості або інших обставин, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).
ПК України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.
Чинне законодавство не зобов`язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.
Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії, підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в п. 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейського суду з прав людини дійшов такого висновку: "... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".
Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.
За таких обставин, висновок податкового органу про безтоварний характер спірних операцій з поставки товару позивачеві ґрунтується на неправильній юридичній оцінці обставин справи.
Суд відмічає, що подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди, є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.
Також, суд зазначає, що згідно положення частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Для здійснення своєї господарської діяльності юридичні особи укладають договори, що за змістом є домовленістю, внаслідок якої виникають взаємні права і обов`язки. Укладення договорів купівлі-продажу, поставки товарів, надання послуг, в даному випадку, вже само по собі, є ознакою господарської діяльності.
Відповідно до частини 5 статті 203 Цивільного Кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.
У той же час, Цивільний кодекс України статтею 215 визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину. Так, частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Крім того, поняття правочину, що порушує публічний порядок, розкрито у постанові Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними". Пункт 18 даної Постанови передбачає перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Таким чином, нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або законне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об`єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об`єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
З аналізу наведених правових норм можна дійти висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлена судом.
Відповідачем не надано суду доказів визнання правочину, укладеного між позивачем та його контрагентами, недійсними в судовому порядку, як і не обґрунтовано правової позиції, в чому саме полягає порушення публічного порядку сторонами у ході укладення та виконання спірних правочинів.
В акті перевірки відсутні посилання на прямі порушення законів, згідно яких можна встановити недійсність правочинів ТОВ "Южный меридиан" з його контрагентами, а тому недійсність цих правочинів має бути визнана судом.
Враховуючи вищезазначене, а також наявність документальних підстав формування показників фінансової та податкової звітності ТОВ "Южный меридиан" та відсутністю судових рішень щодо встановлення безтоварності операцій по взаємовідносинам з зазначеними в акті перевірки контрагентами, суд дійшов висновку про те, що у ГУ ДПС були відсутні підстави для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.
Також, суд звертає увагу на те, що згідно матеріалів проведеної відповідачем перевірки, зустрічна перевірка контрагента позивача ТОВ "Карбон-Юг" не проводилась, незважаючи на те, що про місцезнаходження керівника підприємства - ОСОБА_1 відповідачу було відомо станом на дату проведення перевірки (особа була допитана в рамках досудового розслідування №32012230000000054 від 27.11.2012 року слідчим Державної податкової служби у Херсонській області).
Невжиття заходів до проведення перевірки контрагентів позивача - не може бути обґрунтуванням для припущень податкового органу про те, що операції між ТОВ "Южный меридиан" та ТОВ "Карбон-Юг" не відбулися.
Щодо посилань відповідача на матеріали досудових розслідувань, внесених 27.11.2012 року та 07.06.2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№32012230000000054, 32013230000000120 відповідно, зокрема, на протокол допиту свідка ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Так, законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту є Кримінальний процесуальний кодекс України (далі КПК України).
У частині першій статті 23 КПК закріплено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Частина друга цієї ж статті визначає, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
Частиною четвертою статті 95 КПК України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Таким чином, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.
Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протоколи допиту досудового розслідування не можуть вважатись належними доказами в адміністративному судочинстві.
Аналогічна правова позиція застосована Верховним Судом в постанова від 19.03.2019 по справі № 826/3740/17 та від 08.10.2020 по справі № 820/11728/15.
Відповідно до частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Суд зазначає, що ні на момент проведення податкової перевірки та фіксації її наслідків, ні станом на час розгляду даної справи в судах, відповідачем не надано відомостей щодо результатів досудових розслідувань за №№32012230000000054, 32013230000000120. Також, як вже зазначено вище за текстом рішення, обов`язок (додатково забезпечений ухвалами суду в даній справі) надати відповідну інформацію проігнорований відповідачем й при новому розгляді справи.
Натомість, з листа прокуратури Херсонської області №04/5-1043-20 від 23.07.2020 року вбачається, що кримінальне провадження №32012230000000054 від 27.11.2012 року СВ ДПС у Херсонській області закрито 30.04.2013 року, а №32013230000000120 від 07.06.2013 року СВ Дніпровського ВП ХМВ ГУНП в Херсонській області закрито 25.08.2014 року на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, тобто за встановленої відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Відтак, матеріали досудового розслідування відносно контрагента позивача не можуть бути враховані як доказ фіктивності правочину між позивачем та контрагентом.
Окрім наведеного, суд звертає увагу на те, що відповідно ч.2 ст. 77 КАС України в справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно розділу 3 акту перевірки, в якому зазначено вичерпний перелік матеріалів, використаних під час її проведення, протокол допиту свідка ОСОБА_1 від 23.04.2013 року не значиться, отже такий протокол не був покладений в основу оскаржуваного рішення, що додатково свідчить про неможливість його використання в якості доказу.
Стосовно клопотання представника позивача про визнання неналежними, недостовірними та недопустимими додані відповідачем до відзиву документи, суд зазначає наступне.
Так, суд вказує, що матеріалами справи, а саме: актом "б/н" від 03.09.2020 року "Про відсутність вкладень у поштовому відправленні" (т.с.2 а.с.246) підтверджується та обставина, що додані до відзиву копії доказів не надсилались на адресу позивача разом з відзивом. Додатково вказана обставина визнана представником відповідача в підготовчому засіданні 22.09.2020 року та письмово - в клопотанні від 22.09.2020 року №380/9/21-22-08-02-05 (т.с.3 а.с.8).
ГУ ДПС зазначає, що докази не були надіслані позивачу через їх надмірний обсяг та відсутність належного фінансування.
З приводу відсутності належного фінансування суд зазначає, що вказана обставина не зазначена в КАС України як підстава для звільнення сторони від виконання нею процесуальних обов`язків. Отже й не може бути використана суб`єктом владних повноважень для відповідних цілей. Окрім зазначеного, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження наведеного ним твердження про відсутність належного фінансування.
Щодо надмірного обсягу доказів суд зазначає, що визначення наведеного поняття КАС України не містить, проте, за суб`єктивною оцінкою суду, 24 аркуші паперу (т.с.2 а.с.217-240) не може вважатись надмірним обсягом доказів. Також, при оцінці доводів відповідача щодо надмірного обсягу врахуванню підлягає те, що докази, долучені позивачем до своїх пояснень в обсязі 48 сторінок, тобто вдвічі більшому об`ємі, були надіслані відповідачу (а.с.90).
Відповідно положень ч. 9 ст. 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Таким чином, обов`язок сторони, передбачений ч.9 ст. 79 КАС України відповідачем не виконаний, що має визначений статтею наслідок у вигляді неприйняття таких доказів судом до уваги.
Водночас суд зазначає, що невиконання приписів ч.9 ст. 79 КАС України не тягне за собою визнання доказів неналежними, недостовірними чи недопустимими, як помилково вважає позивач.
Отже, додані відповідачем до відзиву документи не мають бути прийняті судом до уваги.
В додаток до викладеного суд зазначає, що наведені докази також не можуть бути взяті до уваги в силу раніше зазначених положень ч.2 ст. 77 КАС України, за яких в справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Як вбачається з супровідного листа Управління податкових сервісів ГУ ДПС від 17.07.2020 року та змісту відзиву відповідача, інформація про доходи ОСОБА_1 та податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку (1-ДФ) поданий ТОВ "Карбон-Юг" отримані представником відповідача 17.07.2020 року (т.с.2 а.с.217) на виконання службової записки від 13.07.2020 року №385/21-22-08-04-06, тобто надані суду документи не є матеріалами спірної перевірки, а є документами, отриманими відповідачем після спливу 7 років з дня закінчення такої перевірки.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України. З огляду на те, що документальна виїзна перевірка ТОВ "Южный меридиан", результати якої оформлені актом №563/21-03-22-05/19231469 від 27 серпня 2013 року, була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, а також зважаючи на те, що станом на дату прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень рішень за наслідками досудового розслідування №32013230000000120 від 07.06.2013 року не приймалось та з урахуванням того, що результатом досудового розслідування №32013230000000120 від 07.06.2013 року є закриття кримінально провадження з підстав відсутності в діянні складу кримінального правопорушення. Окрім порушення процедури прийняття податкових повідомлень-рішень, відповідачем також не підтверджено наведених ним в акті перевірки висновків про нереальність відображених господарських операцій.
Тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги ТОВ "Южный меридиан" підлягають задоволенню.
Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив :
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 вересня 2013 року №0006102200 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 315917,22 грн. та за штрафними санкціями у сумі 78979,31 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 вересня 2013 року №0006112200 про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 331713,08 грн. та за штрафними санкціями у сумі 82928,27 грн.
Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73003, м. Херсон, пр-т Ушакова, 75, ЄДРПОУ 43143201) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Южный меридиан" (73011, м. Херсон, вул. Котляревського, б. 78, код ЄДРПОУ 19231469) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев`яносто чотири гривні).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 19 жовтня 2020 р.
Суддя О.В. Ковбій
кат. 111030100
Суд | Херсонський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2020 |
Оприлюднено | 20.10.2020 |
Номер документу | 92264823 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Блажівська Н.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні