Рішення

від 16.10.2020 по справі 640/6877/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2020 року м. Київ №640/6877/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Фемілі Гарден доГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування рішення встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фемілі Гарден звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платника єдиного податку четвертої групи спрощеної системи з 01 січня 2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю Фемілі Гарден ;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві зареєструвати Товариство з обмеженою відповідальністю Фемілі Гарден платником єдиного податку четвертої групи спрощеної системи з 01 січня 2020 року та внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру платників єдиного податку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на протиправність дій контролюючого органу, а саме те, що останнім належним чином не повідомлено письмово позивача про відмову у прийнятті податкової декларації, що й призвело до скасування реєстрації платника єдиного податку четвертої групи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що за результатами перевірки достовірності обов`язкових реквізитів податкової звітності встановлено недостовірне значення обов`язкового реквізиту Код органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки за КОАТУУ - зазначено не вірний код такого органу, чим порушено пункт 48.4 статті 48 Податкового кодексу України.

В зв`язку з порушенням вимог Податкового кодексу України загальна звітна податкова декларація єдиного податку - не прийнята. Оскільки загальна звітна податкова декларація вважається не поданою до 20 лютого 2020 року, Товариству з обмеженою відповідальністю Фемілі Гарден відмовлено в наданні (підтвердженні) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік, про що повідомлено позивача листом від 21 лютого 2020 №32472/10/26-15-04-07-18, яке повернулось до контролюючого органу з відміткою Вибули .

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Фемілі Гарден зареєстровано як суб`єкт підприємницькою діяльності - юридична особа 29 листопада 2016 року за №10701020000066007.

Види діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Фемілі Гарден за КВЕД: - 01.24 вирощування зерняткових і кісточкових фруктів; 01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників; 01.30 Відтворення рослин; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві.

Господарська діяльність підприємства здійснюється на земельних ділянках, які знаходяться у користуванні на підставі договорів оренди земельних ділянок.

З метою підтвердження статусу платника єдиного податку у 2020 році, відповідно до підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України, позивачем 19 лютого 2020 року подано засобами електронного документообігу із накладенням ЕЦП до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (ДПІ у Голосіївському районі) податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи ( загальну , звітну ), розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2019 рік, відомості про наявність земельних ділянок, що підтверджується квитанціями №2 реєстраційний №9029144420, реєстраційний №9029144588, а також до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (Вишгородське управління, Вишгородська ДПІ) податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи ( звітна ), відомості про наявність земельних ділянок, що підтверджується квитанцією №2 реєстраційний № 9029142476.

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві листом від 21 лютого 2020 року №32472/10/26-15-04-07-18 повідомило позивача про те, що документ направлений позивачем 19 лютого 2020 року за №9029144588 вважається не поданим, оскільки позивачем вказано недостовірне значення обов`язкового реквізиту Код органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки за КОАТУУ - зазначено не вірний код такого органу, чим порушено пункт 48.4 статті 48 Податкового кодексу України.

Контролюючий орган наголосив на тому, що зазначений лист був направлений на адресу позивача, проте таке поштове відправлення повернулось до відповідача з відміткою вибув , хоча поштове відправлення направлялось на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім цього, позивачем 18 лютого 2020 року (вхідний №27308/10 від 19 лютого 20202 року) направлено запит до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з проханням надати інформацію про підтвердження статусу платника податку четвертої групи.

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві листом від 25 лютого 2020 року №34239/10/26-15-04-07-18 повідомило позивача про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Фемілі гарден не є платником єдиного податку четвертої групи. Зазначений лист отримано позивачем 28 лютого 2020 року.

В зв`язку із цим 28 лютого 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фемілі Гарден направило відповідачу лист №28/1-02/2020 від 28 лютого 2020 року із запитом письмово інформувати про підстави такого рішення.

В той же час, позивачем подано 28 лютого 2020 року засобами електронного документообігу із накладенням ЕЦП до ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Державної податкової служби у м. Києві повторно, у зв`язку з виявленими недоліками первинної звітності, нову податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи ( загальну , звітну ), розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2019 рік, відомості про наявність земельних ділянок, що підтверджується квитанціями №2 реєстраційний № 9038932068, а також до Вишгородської ДПІ Вишгородського управління Головного управління Державної податкової служби у Київській області - повторно нову податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи ( звітна ), відомості про наявність земельних ділянок.

Зазначену звітність подано позивачем із сплатою штрафів, що підтверджується платіжними дорученнями від 28 лютого 2020 року №132 та №131.

Відповідач листом від 05 березня 2020 року №42624/10/26-1504-07-18 у відповідь на запит позивача від 28 лютого 2020 року №28/1-02/2020 повідомив, що податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік не визнано податковою звітністю.

Вважаючи такі дії та рішення контролюючого органу протиправними позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що відповідно до пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.

З наведених норм Податкового кодексу України слідує висновок, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою.

Вищенаведений перелік підстав для анулювання реєстрації платником єдиного податку є вичерпним. Отже, анулювання реєстрації з інших підстав, ніж передбачені наведеним переліком не допускається.

Неподання звітності може слугувати підставою для анулювання реєстрації у випадку, визначеному підпунктом 5 наведеного переліку, а саме неподання податкової звітності, яка передбачена підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України.

Таким чином, даний спір повинен бути вирішений в контексті дотримання позивачем положень підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України.

У відповідності до підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

За змістом норм пункту 46.5 статті 45 Податкового кодексу України форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року №578, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 07 липня 2015 року за №799/27244, затверджено форму податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи.

Для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, на виконання вимог підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті Податкового кодексу України, позивачем засобами електронного зв`язку направлено до контролюючого органу:

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2020 рік від 19 лютого 2020 року, який подається до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік. Відповідно до квитанції №2 розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2020 рік від 19 лютого 2020 року прийнятий, реєстраційний №9029144420;

- звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік, щодо кожної окремої земельної ділянки з відомостями про наявність земельних ділянок від 19 лютого 2020 року. Відповідно до квитанції №2 звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік прийнята, реєстраційний 9029142476;

- загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік, подано 19 лютого 2020 року. Відповідно до квитанції №2 загальна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік прийнята, реєстраційний №9029144588.

Отже, позивач подав контролюючому органу звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік від 19 лютого 2020 року за формою, яка затверджена вищенаведеним наказом Міністерства фінансів України, разом з двома додатками: розрахунком частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомостями про наявність земельних ділянок.

Таким чином позивачем дотримано вимоги підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України, оскільки подано вказану декларацію до 20 лютого 2020 року.

Доводи відповідача про допущення помилок при поданні декларації в коді органу місцевого самоврядування за КОАТУУ, суд вважає необґрунтованими, оскільки норми Податкового кодексу України не містять положень, що за наявності помилок у податковій звітності платнику податків може бути відмовлено у наданні (підтвердженні) статусу платника єдиного податку четвертої групи.

Також суд вважає безпідставними твердження відповідача про неприйняття звітності, оскільки вищенаведеними квитанціями №2 підтверджено прийняття такої звітності.

Суд наголошує, що основною умовою для набуття юридичною особою статусу платника єдиного податку є наявність частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) період, що дорівнює або перевищує 75 %, а не необхідність встигнути до 20 лютого подати пакет документів.

Умова щодо подання звітності позивачем виконана, тому відповідач не мав достатніх правових підстав для відмови у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 814/1394/15.

Більш того, з метою виправлення описок, які допущені в рядку 9 (код органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки за КОАТУУ), позивачем подано уточнюючу загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік від 28 лютого 2020 року. Відповідно до квитанції № 2 уточнююча загальна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік прийнята 28 лютого 2020 року, реєстраційний №9038932068.

Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача зареєструвати товариство з обмеженою відповідальністю Фемілі гарден платником єдиного податку четвертої групи на 2020 рік, суд зазначає наступне.

За частинами третьою, четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини (зокрема, постанови по справі Олссон проти Швеції від 24.03.1988 (скарга № 10465/83) за наявністю правової можливості, якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дій, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень (у т. ч. колегіальний орган) прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може .

Оскільки судом встановлено, що дії відповідача щодо підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи є протиправними, а інші альтернативні варіанти для вчинення дій у відповідача, кожен з яких окремо є відносно правильними, відсутні, відтак, зобов`язання останнього зареєструвати позивача платником єдиного податку четвертої групи не є протиправним втручанням у дискреційні повноваження. При цьому, статус платника єдиного податку підтверджується на відповідний період, що дорівнює календарному року, тому відповідний статус позивача повинен бути підтверджений на 2020 рік.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, зважаючи, що відповідач не довів правомірність вчинених ним дій та прийнятого рішення, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фемілі Гарден задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платника єдиного податку четвертої групи спрощеної системи з 01 січня 2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю Фемілі Гарден .

3. Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві зареєструвати Товариство з обмеженою відповідальністю Фемілі Гарден платником єдиного податку четвертої групи спрощеної системи з 01 січня 2020 року та внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру платників єдиного податку.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фемілі Гарден (03038, м. Київ, вулиця Ямська, 22, код ЄДРПОУ 40986671) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко